О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство - страница 40

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 

Покоління М. Нагача так само, як і молоді письменники в 1950-х роках, має відчуття розчарування, зневіри в людині, її можливості і відчуття відчуженості в суспільстві. Відчуття непристосованості у сучасному світі при­зводить до бунту щодо сім'ї, вчителів, породжує внутрішнє прагнення зрозуміння світу, віднаходження власної відповіді на запитання про сенс існування і своє призначення у цьому світі. Будучи народженим у 1984 році, М. Нагач пише про подібних до себе підлітків, їхнє бачення суспільства, дійсності і про проблеми, пов'язані із внутрішнім самопочуттям та самоідентифікацією.

Герої прози М. Нагача неспокійні і не завжди присутні в суспільному просторі, оскільки нудяться і нічого не хочуть. Цей факт вирізнення такого типу молодих людей з числа інших, які не розмірковують над метафізикою існування, а проводять життя за правилами сучасного польського суспільства. Герої М. Нагача живуть двома окремими життями: в одному йдуть до школи, зустрічаються з сім'єю, працюють; в другому - розважаються на вечірках, надаючи перевагу наркотикам, алкоголю, щоб відшукати себе і своє місце у світі. Це перше життя для них є монотонне, нудне і потворне, а друге - навпаки - цікаве і різноманітне, де відбуваються дивні, але цікаві речі. Вони вважають, що "змінювачі часу" можуть їм допомогти у віднаходженні виходу зі складних психологіч­них проблем, оскільки поза всеосяжною нудьгою і небажанням нічого не бачать.

У романі М. Нагача "Лелека і Льоля" головний герой здійснює мандрівку своєю свідомістю у пошуку пев­ності, відповідей на запитання про сенс людського існування та місце індивіда у Всесвіті. Психологічний стан персонажа є тривожним, адже "не було нічого певного" [8, с. 57], "не складалося в жодну цілісність, нічого не пасувало" [8, с. 61]. Напружена ситуація вимагає від героя віднайдення Льолі: "Знайди Льолю. Тоді закінчиться" [8, с. 75], "- Мусиш. Знайти. - Що? - Радше кого? - Для чого? - Сам так захотів" [8, с. 141]. У нього постійнорояться в голові думки "мусиш шукати Льолю, мусить бути біля тебе" [8, с. 108], "мусиш її побачити, інакше ніколи вже нічого не відрізниш" [8, с. 126]. Тобто в героя з'явилася потреба в пошуку, що випливає із його умов існування, незадоволення тією ситуацією, що склалася. Головним завданням персонажа є пошуки єдиної жінки, яка б всесила у нього надію на майбутнє, стала другом, допомагала і підтримувала його, не дала "загубитися, роз­чинитися у нагромадженні, у всьому, що випадково знаходилося довкола" [8, с. 148].

У ситуації, в яку потрапляє головний герой, де панує Хаос, темрява, порожнеча, образ Льолі є уособленням "світла у кінці тунелю" і певності у майбутньому: "то була справжня Льоля . це було ідеальне поєднання усіх форм і кольорів ... тільки вона не було чорно-білою ... тільки вона виглядала правдиво" [8, с. 151], "Льоля і тіль­ки вона є тією частиною дійсності, яка ніколи не з'являється у моїх снах" [8, с. 176]. Героїня - це єдина справжня особа у житті головного персонажа, тільки її образ постає у кольорі, водночас, коли все довкола темне, чорне, без будь-яких особливих зовнішніх ознак. У бінарній опозиції реальне-нереальне образ Льолі характеризується реальними показниками, що має важливе значення для героя.

У романі М. Нагача "Лелека і Льоля" немає прямих посилань на те, що відбувається битва між головним ге­роєм та силами Хаосу, однак можемо зробити висновок, що персонаж успішно пройшов обряд ініціації у власній свідомості. Про це свідчить те, що герой у кінці уявної подорожі так знайшов Льолю, бо "все стало таке спокійно, що найкраще було би просто закрити очі і лежати з цим спокоєм" [8, с. 193], "відчуваю, що я десь, і Льоля сидить біля мене. Потім чую звук, Льоля говорить, що вдалося і зараз треба повертатися, і це перші слова, на які звертаю увагу" [8, с. 194].

Герої роману Н. МакДонелла "Дванадцять" - підлітки, які походять із багатих сімей і живуть у дорогому районі Нью-Йорка. Вони почуваються самотніми, покинутими, що пояснюється соціокультурними умовами аме­риканського суспільства.

Система образів героїв твору Н. МакДонелла не є такою багатою і яскравою порівняно з персонажами ху­дожніх текстів Л. Дереша та М. Нагача. Головний герой Білий Майк є наркодилером. Це заняття вирізняє його із решти героїв, оскільки розповсюдженням наркотиків у Сполучених Штатах Америки займаються переважно люди афро-американського походження. На цю особливість акцентує увагу й автор твору, називаючи його Білим. Окрім того, можна провести аналогію між прізвиськом Білий та кокаїном, що також має біле забарвлення, яке символізує смерть залежних від наркотиків людей. Іншою ознакою, що робить Майка особливим героєм, є те, що, торгуючи наркотичними речовинами, він сам не споживає їх.

Білий Майк не вирізняється особливою красою серед своїх однолітків і друзів: "Білий Майк худий і блідий, як дим. Білий Майк одягнений у джинси і светр з капюшоном, і довге темно-синє пальто фірми Брукс Бразерс, яке звисає на ньому. Його світле волосся, практично біле, розсипане на голові. Білий Майк чистий. Білий Майк не випалив за своє життя жодної цигарки. Він ніколи і не вживав алкоголю, ніколи не курив косяк" [7, с. 3].

У той час, коли всі підлітки захоплюються музикою різноманітних напрямів, "Майк не любить музику, він просто її не любить" [7, с. 232].

Головний герой роману Н. МакДонелла "Дванадцять" виступає як ініційована особа, оскільки він, не розумі­ючи механізмів функціонування сучасного світу, перебуває у стані пошуку власної ідентичності, визначення сво­го місця в американському суспільстві. Переживання екзистенційної кризи підліткового віку супроводжуються спостереженнями Білого Майка за однолітками, містом загалом.

Якщо герої романів Л. Дереша "Культ" і М. Нагача "Лелека і Льоля" діють у випадку безвихідної ситуації, то персонажі Н. МакДонелла абсолютно бездіяльні індивіди, які потрапили в полон незрозумілих життєвих об­ставин, і через брак досвіду не можуть зарадити собі у скрутному становищі.

З-поміж жіночих персонажів роману "Дванадцять" вирізняється Моллі, яка, як дізнаємося із твору, є близь­кою подругою головного героя. Майк почуває до неї дружню любов і приязнь; дівчина - це єдина людина, яка його розуміє. До того ж, вона є ідеалом для нього: "Довгі ноги, великі груди, світле волосся, блакитні очі, широкі вилиці. Навіть ті люди, які не любили її, говорили, що вона виглядає бездоганно" [7, с. 20]. Так само, як Дарця Борхес з роману Л. Дереша "Культ" та Льоля з твору М. Нагача "Лелека і Льоля", виступають жертвами, які потрібно принести для повного і довершеного обряду ініціації, Моллі жертвує власним життям заради Білого Майка - її вбиває Клод у той момент, коли дівчина саме шукала головного героя.

Клод виступає у романі Н. МакДонелла як антагоніст, якого підозрюють у вбивстві підлітка. Його функція як негативного героя найповніше проявляється в кінці твору, що завершується вбивством близько десятка підлітків, які зібралися на святкування Нового року. Клод мимоволі також стає жертвою життєвих обставин, оскільки після загибелі від його рук стількох осіб, він не розуміє, що він зробив. Поліція вбиває Клода, і таким чином обряд ініціації не є успішно завершеним для жодного із героїв роману.

Отже, типологія образів героїв творів Л. Дереша, М. Нагача та Н. МакДонелла є важливим аспектом дослі­дження сучасних романів ініціації, адже цей різновид літератури присвячений становленню особистості героя у конкретних історичних та соціокультурних умовах, що впливають на світоглядні пошуки персонажів худож­ніх текстів українського, польського й американського письменників. Отож функції головних героїв у творах письменників визначаються структурою та семантичним навантаженням обряду ініціації, що становить основу сучасних романів ініціації. Головні герої літературних текстів Л. Дереша, М. Нагача, Н. МакДонелла вирізня­ються із довколишнього середовища. Вони є іншими: вони одягаються не так, як їхні друзі чи однолітки, вони слухають зовсім іншу музику або взагалі не люблять її, у них інші світоглядно-ціннісні орієнтири у житті. З усьо­го цього зрозуміло, що Юрко Банзай, Білий Майк та персонаж М. Нагача є особливими людьми, обраними для здійснення ритуалу посвячення задля осягнення нових знань про себе і світ, набуття досвіду, що реалізується у світоглядному пошукові молодих людей. Вирізняє головних герої творів Л. Дереша, М. Нагача й Н. МакДонелла і їхнє призначення: Юрко Банзай бореться зі злом, силами Хаосу, що переповнюють місто; персонаж польськогописьменника знаходиться у пошуках пізнання світу і своєї природи, Білий Майк, почуваючись розгубленим і са­мотнім в умовах сучасного американського суспільства, намагається віднайти спокій і рівновагу, зрозуміти себе. У процесі віднайдення свого місця у соціумі, осягнення знань екзистенційного характеру головні герої україн­ського, польського й американського авторів перебувають у пошуку ідеальної жінки, яка є уособленням добра, миру, злагоди. У "Культі" Юрко Банзай знайомиться з ученицею Дарцею Борхес, яка стає йому доброю подругою і помічницею; у "Лелеці і Льолі" головний герой в кінці твору таки знаходить Льолю, яку він так довго шукав і заради якої йому треба було пройти виснажливі випробування; у романі "Дванадцять" для Білого Майка етало­ном жінки була його мати, яка померла, і до якої, очевидно, прирівнював знайомих дівчат, які йому подобалися.

Література:

1. Дереш Л. Культ : [роман] / Л. Дереш. - Львів : Кальварія, 2006. - 208 с.

2. Мифы народов мира. Энциклопедия : в 2-х томах / [гл. ред. С. А. Токарев]. - М. : Советская Энциклопедия, 1987. - Т. 1. - А-К. - 671 с.

3. Пропп В. Исторические корни волшебной сказки / В. Пропп. - М., 1986. - 386 с.

4. Пропп В. Морфология "волшебной" сказки / В. Пропп. - М. : Лабиринт, 1998. - 111 с.

5. Топоров В. Н. О ритуале. Введение в проблематику / В. Н. Топоров // Архаический ритуал в фольклорных и раннелитературных памятниках. - М. , 1988. - С. 7-60.

6. Czaplinski P. Wyzwania prozy polskiej lat dziewiecdziesiatych // Режим доступу : http://www.polonica.ru/node/193

7. McDonell N. Twelve / N. McDonell. - New York : Grove Press, 2002. - 245 p.

Nahacz M. Bocian i Lola / M. Nahacz. - Wolowiec : Wydawnictwo Czarne, 2005. - 195 s.УДК: 81' 253: 316. 454. 52

Гончарук Р. А.,

Рівненський державний гуманітарний університет

СИМВОЛІЗМ КОЛОРОНІМІВ В ОРИГІНАЛЬНІЙ ТА ПЕРЕКЛАДНІЙ ПОЕЗІЇ

У статті досліджено роль колоронімів на тлі лінгвокогнітивного поетичного простору поезії Г. Гайне "Gotterdammerung" та її перекладу Л. Українки "Світова тьма".

Ключові слова: колоронім, лінгвокогнітивний поетичний простір, картина світу.

В статье изучается роль колоронимов в поле лингвокогнитивного поэтического пространства поэзии Г Гайне "Gotterdammerung" и её перевода Л. Украинки.

Ключевые слова: колороним, лингвокогнитивное поэтическое пространство, картина мира.

The article deals with the role of coloronims on a background of linguo-cognitive poetic aspects Heinrich Heine's poem "Gotterdammerung" and its translation by Lesya Ukrainka.

Keywords: coloronim, linguo-cognitive poetic space, worldview image.

Однією із незмінних складових загальної картини світу є колористика. Кожен народ має у своїй психіці за­фіксовану певну картину світу кольору. Колір є історично та етнічно позначеним елементом візуального семі­отичного коду. З точки зору лінгвістики питання номінації кольору в різних мовах та культурах остаточно не вирішені, як і не розкрита роль кольору у побудові мовної картині світу окремого народу, вужче - в авторському стилі та збереженні його у перекладах без втрати ймовірнісного впливу на реципієнта.

Колір завжди був і є психологічним, емоційним та культурологічним аспектом. За допомогою кольору в ху­дожній літературі передається емоційний стан людини, риси її характеру, оточуючий світ, розкривається емо­ційний стан героя, і, через героя - емоційний настрій автора. Дослідження цього аспекту поезії є актуальним, оскільки це дає можливість глибше осягнути художню самобутність поета.

Останнє і визначило мету даної праці, котра полягає у вивченні ролі колоронімів на тлі лінгвокогнітивного поетичного простору.

Об'єктом дослідження є колороніми та їхні еквіваленти у перекладі Лесі Українки поезії Г. Гайне "Світова тьма".

Колороніми (від лат. color - колір, гр. onima - ім'я), або кольороназви визначаються як лексеми, денотативним значенням яких є ознака кольору [1, с. 19]. Колороніми вже впродовж тривалого часу викликають постійну увагу дослідників в найрізноманітніших аспектах: психолінгвістичному [8], етнолінгвістичному [4], когнітивному [7], при вивченні історії та етимології мови [3], для опису символіки кольору [5], при аналізі художніх засобів мови письменника [6].

В поетичному контексті колороніми можуть називати барву-денотат, бути засобом прояву глибоких автор­ських емоційно-експресивних почуттів.

Поезія Г. Гайне "Gotterdammerung" (в перекладі Л. Українки "Світова тьма") відображає апокаліптичну кар­тину кінця світу, яка є віддзеркаленням душевного настрою автора [2, с. 9]. Тема кохання пронизує всю збірку, втілюючись автором не лише у загально-філософському, але й в суб'єктивно-романтичному аспекті. Нерозділене кохання виливається у протест проти реальної дійсності. Його герой романтичний, розчарований, страждає на меланхолію, хворобливо переживає протиріччя дійсності, що особливо помітно із використання романтичного принципу - антитези "я" - "не - я". Це все проявляється у розмаїтті кольорової гамми.

Перша частина вірша зображує прихід весни. Весна - це завжди відродження, народження нового життя, нових мрій, сподівань. Весна - це молодість, радощі і кохання, яскраве сонце та безхмарне небо. Звідси і палітра кольорів: золотий - білий - блакитний - зелений.

Der Mai ist da mit seinen goldnen Lichtern...

Прилинув Май у промінні злотистім.

Und freundlich lockt er mit den weifien Bltiten,...

І вабить люд до себе білим цвітом..

Und griiftt aus tausend blauen Veilchenaugen,... Та синіми очицями фіалок,. Und breitet aus den blumreich grtinen Teppich,... І розстила квітчастий ярий килим,....

Die Manner ziehn die Nankinhosen an Und Sonntagsrock mit goldnen Spiegelknopfen; Die Frauen kleiden sich in Unschuldweifi... Панове одягають літні вбрання, Святкові, з гудзями, що сяють ясно; Всі панії в невинну біль убрались;.

Und lagert drauften sich auf grtinem Rasen,...

І по зеленому розходиться моріжку,....

Und jauchzt hinauf zum blauen Himmelszelt. [9, с. 178]

Який ясний намет блакитний неба! [2, с. 167]

© Гончарук Р. А., 2012Колороніми цієї частини вірша цілком характерні для зображення весняного настрою, картини, коли все живе прокидається і радіє весні, сподівається на щасливе майбутнє. Зелений колір - це колір молодості, життєдайності, кипучої енергії та жаги до дії, до створення нового. Білий - колір чистоти та невинності, початку життя та початку світу. Блакитний колір - колір, з яким пов'язують безмежність, небесне світло, прагнення до високого, безкінечно­го, доброчинного, що також характеризує душу людини. Золотий - колір, котрий показує велич, небесне світило, як джерело життя, духовність, святість та високі устремління людини. Поетеса вживає колоронім "ярий" у значенні "яскраво-зелений", що майже вийшов з ужитку, але здатний підкреслити кипучий весняний настрій вірша.

Друга частина поезії - протиставлення народження світу його кінцеві. А отже, відповідна палітра кольорів: білий колір чистоти стає кольором жалоби, пекла, що протиставляється білому кольору савану та блідим облич­чям мерців. Зелений колір народження протистоїть білому кольору смерті. З'являється червоний колір, котрий означає пекельний вогонь. Все життя, уся любов, уся святість світу "із світлим волоссям" та "блакитними очима", "золотими зорями" та "золотою завісою" гине в лапах мерзенних чорних потвор. Разом гине і весь світ, котрий для поета є нічим іншим, як цілковитим обманом.

.. .Du bleicher Traumer, komm, ich will dich ktissen!

.. .Ходи, блідий співець, я поцілую!

... Das mit dem freudgen Griine zu bedecken Der Mai vergeblich strebt... .Даремне Май його зеленим рястом Покрити хоче.

...Ich seh die Toten;...

...Weifi das Gewand und weifi das Angesicht,...

Und durch die Lippen kriechen gelbe Wiirmer...

... Я там бачу мертвих.

У білих шатах і з блідим обличчям,

І черви по виду їх плазують.

Und rote Fackeln in den Handen schwingend; -Червоні світочі в руках палають;

.. .Und schwarze Zwerge klettern nach; - und knisternd

Zerstieben droben alle goldnen Sterne.

Mit frecher Hand reiftt man den goldnen Vorhang

Vom Zelte Gottes, heulend sturzen nieder,...

.Малі потвори чорні лізуть вгору.

Тріщать і падають злотисті зорі.

Завісу золоту рука зухвала

Зірвала з божого намету..

.. .Die Riesen werfen ihre roten Fackeln

Ins weite Himmelreich,.

кидають всі велети на небо

Червоні світочі; .

.Mit seinen blonden Locken, suften Zugen,

Und mit der ewgen Liebe um den Mund,

Und mit der Seligkeit im blauen Auge-

Und ein entsetzlich haftlich schwarzer Kobold

Reiftt ihn vom Boden, meinen bleichen Engel,... [9, с. 179]

З обличчям гарним, і з ясним волоссям,.

блакитних очах вічная лагідність..

.Аж ось бридке, страшне по тороччя

Блідого ангела мого схопило ... [2, с. 167, 168, 169]

Г. Гайне широко використовує колороніми для передачі емоційних концептів поетичного когнітивного про­стору головного героя. Переклад Л. Українки - майстерне відтворення символіки кольорів Г. Гайне, досконала передача внутрішнього духовного настрою автора. Індивідуальність творчої манери поета втілена через коло­ристичну картину світу протиставленням білий - чорний, символікою зеленого та жовтого, духовністю синього (блакитного) глибоко відчута перекладачем, зайвий раз свідчить про феноменальну чутливу душі поетеси та її талант перекладача.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 


Похожие статьи

О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство