О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство - страница 5

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 

6.Hunston S., Francis G. and Manning E. "Grammar and Vocabulary : Showing the Connections". / S. Hunston, G. Francis and E. Manning. // ELT Journal, 51(3), 1997. - pp. 8-216.

7.Hunston S. and Francis G. Pattern Grammar : A Corpus-driven Approach to the Lexical Grammar of English. / S. Hunston and G. Francis Amsterdam : Benjamins, 2000. - 288 p.

8.Leech Geoffrey N. Corpora and theories of linguistic performance. Directions in corpus linguistics. Proceedings of Nobel Symposium 82, ed. by Jan Svartvik. / Geoffrey N Leech. Berlin, New York : Mouton de Gruyter, 1992. - P. 105-122.

9.Leech Geoffrey N. "Grammars of Spoken English : New Outcomes of Corpus-Oriented Research". / Leech Geoffrey N. // Language Learning 50(4), 2000. - P. 675-724.

Simpson R. C., Swales J. Corpus linguistics in North America: selections from the 1999 symposium. / Rita C. Simpson, John Swales. - University of Michigan Press, 2001, - 241 p.

10.Sinclair J. M. Corpora for lexicography. In P. van Sterkenberg (Ed.), A Practical Guide to Lexicography. / John Sinclair - Amsterdam : Benjamins, 2003. - pp. 167-178.

11.Sinclair J. M. Introduction to How to Use Corpora in Language Teaching // John Sinclair. - Amsterdam : Benjamins, 2004. - 307 p.

12.Stubbs M. Text and Corpus Analysis. / Stubbs Michael. - Oxford, Blackwell, 1996. - 267 p.

13.Stubbs M. Language corpora. // In A Davies & C Elder eds Handbook of Applied Linguistics. / Stubbs Michael. -Oxford : Blackwell, 2004. - P. 106-132.

14.Teubert, W. (2004) Units of meaning, parallel corpora, and their implications for language teaching. In Connor, U. and Upton, T. A. (2004) Applied Linguistics : A Multidimensional Perspective. Amsterdam : Rodopi, 171-189.

15.McEnery T., Xiao R and Tono Y. Corpus-based language studies : an advanced resource book. Routledge Applied Linguistics. / Tony McEnery, Richard Xiao and Yukio Tono. - New York, 2006. - 389 p.

BNC : British National Corpus, URL (22. 02. 2007), http://www.natcorp.ox.ac.uk/.УДК 81'243

Емельянова Є. С.,

Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка

ТЕРМІНОЛЕКСИКА ЯК КОМПОНЕНТ КОМУНІКАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ ФАХІВЦІВ АГРАРНОЇ СФЕРИ

У статті розглянуто термінолексику як невід'ємну складову комунікативної культури фахівців аграрної сфе­ри, визначено сутність понять комунікативної культури та сучасної сільськогосподарської термінології, запро­поновано й обґрунтовано комунікативно-зорієнтовані види роботи у навчальному процесі.

Ключові слова: термінологія, комунікативна культура, фахівець, аграрна сфера, навчальний процес.

В статье рассмотрена терминология как неотъемлемая составляющая коммуникативной культуры специ­алистов аграрной сферы, дано определение сути понятий коммуникативной культуры и современной сельскохо­зяйственной терминологии, предложены и обоснованы коммуникативно-ориентированные виды работы в учеб­ном процессе.

Ключевые слова: терминология, коммуникативная культура, специалист, аграрная сфера, учебный процесс.

The terminology towards the formation of cultured professional communication skills in future agrarian specialists is analysed in the article. The volume of notions "agricultural terminology" and "culture ofprofessional communication" are determined. The forms of implementation of communicative-orientated tasks are offered.

Key words: terminology, culture of professional communication, agrarian specialist, educational process.

Актуальним завданням сьогодення є формування у студентів вищих аграрних навчальних закладів комуніка­тивної культури як одного з основних механізмів досягнення високої результативності у професійній діяльнос­ті. У сучасній науковій літературі доведено, що культура професійного спілкування - один із найважливіших складників професійної культури фахівця-аграрія, який забезпечує його конкурентоспроможність на сучасному та майбутньому ринку праці, дозволяє вирішувати виробничі проблеми, спираючись на уміння спілкуватись і співпрацювати з різними людьми [1; 2]. Аналіз існуючих у сучасній педагогічній науці підходів до комунікатив­ної культури дозволяє виділити когнітивно-діяльнісний та діяльнісно-поведінковий (В. Грехнєв, О. Донченко, В. Соколова та ін.), аксіологічний (В. Гриньова, І. Тимченко, Н. Ткачова та ін.), емоційно-почуттєвий (С. Гон­чаренко та ін.), комунікативний підходи (Н. Волкова, Г. Чайка, Т. Чмут та ін.). З урахуванням цих підходів до вивчення феномену "культура спілкування" у дослідженні розуміємо комунікативну культуру як інтегративне явище, та спираємося на дефініцію, запропоновану С. Амеліною: "Культура професійного спілкування аграріїв - це система комунікативних норм, знань, умінь і цінностей, яка реалізується у процесі міжсуб'єктної взаємодії фахівця і є фактором, що супроводжує його професійну діяльність у виробничій сфері й зумовлює її фахово-ко­мунікативну спрямованість" [1, c. 14]. При цьому враховуємо той факт, що основою професійного спілкування є літературна мова, а дослідження особливостей комунікації студентів вищих аграрних навчальних закладів на лексико-семантичному рівні дало змогу виявити, що для них основним засобом навчальної взаємодії є мова про­фесії, невід'ємний компонент якої становить термінологія [2, c. 16]. Сьогодні саме "... термінологічна лексика має велике значення для науково-виробничої комунікації, сприяючи її інтелектуалізації, полегшує процес за­своєння знань та реалізації їх у майбутній фаховій діяльності, поглиблює знання студентів про ознаки виучу­ваних понять, є засобом активного професійно зумовленого словникового запасу, підвищує культурний рівень майбутньої української інтелігенції" [6, с. 3-4]. Таким чином, у сучасних умовах постає завдання "формування вербального портрета фахівця" [2, c. 18], зміцнення мовно-функціональної основи культури професійної сфери шляхом удосконалення загальномовної підготовки студентів, розширення видів навчальної діяльності з ґрун­товного засвоєння термінології як компонента мови спеціальності, що й зумовлює актуальність нашої розвідки, метою якої є спроба висвітлити пріоритетну роль термінолексики у вербальній комунікативній культурі фахівців аграрної сфери, а також запропонувати комунікативно зорієнтовані види роботи у навчальному процесі.

Історично термінознавство завжди було міждисциплінарною дисципліною, яка, на відміну від інших наук лінгвістичного циклу, безпосередньо має відношення до відповідного немовного фаху. Промовистим фактом є те, що основоположниками термінознавства як наукової дисципліни вважають росіянина Д. Лотте, латвійця Е. Дрезена та австрійця Е. Вюстера, які були інженерами, а Е. Вюстер і Е. Дрезен - ще й есперантистами. Ніхто з них не мав філологічної освіти, але це аж ніяк не виключає обізнаність із лінгвістикою та проблемами профе­сійного спілкування тією чи іншою мовою [5, с. 125]. Характерно, що Комітет науково-технічної термінології АН СРСР завжди очолювали видатні вчені, зовсім не мовознавці, а металурги, гірняки, фахівці з інформатики [7, c. 8]. Таким чином, термінознавство завжди було пов'язано з проблемами професійної комунікативної культури.

Сьогоднішні наукові розвідки набувають дедалі виразнішого міждисциплінарного характеру. Складовими час­тинами сучасної сільськогосподарської термінології є терміносистеми цілого комплексу взаємоінтегрованих наук, що зумовлює неоднорідність складу досліджуваної термінології: до її корпусу входять лексеми, семантично спів­відносні не лише із сільським господарством, але й ботанічним, зоологічним, медичним, хімічним та іншими тер­мінологічними ресурсами. На основі аналізу праць як українських термінознавців (Т. Кияк, І. Квитко, І. Кочан, Т. Панько, Л. Симоненко та ін.), так і зарубіжних (Г. Винокур, Б. Головін, В. Даниленко, А. Суперанська, H. Picht, L. Hoffmann та ін.) поняття "сучасна сільськогосподарська термінологія" розуміємо широко як сукупність терміно­логічних систем, пов'язаних із наукою і виробництвом сільськогосподарської продукції [3, c. 5; 8, с. 9].

Специфіка формування професійної комунікативної культури у вищому аграрному навчальному закладі обу­мовлена цілями і особливостями майбутньої фахової діяльності студентів. Тому критерієм відбору термінів для

© Ємельянова Є. С., 2012опрацювання є їх частотність, значущість, доступність в когнітивному плані та відповідність поставленим цілям навчання і реаліям сьогодення.

Вивчення термінології у процесі формування комунікативної культури фахівців аграрної сфери передбачає реалізацію низки завдань: 1) надання студентам теоретичних і практичних знань, необхідних для достатньо віль­ного орієнтування в основних поняттях та визначеннях, які застосовуються в термінології та термінознавстві; 2) ознайомлення студентів з основними способами творення, моделями, типами, структурно-семантичними осо­бливостями, стилістичними та соціолінгвістичними функціями сучасних термінів; 3) навчання студентів осно­вним методам та прийомам перекладу термінів у фахових текстах і в процесі професійної комунікації, оскільки сьогодні "близько 50 % помилок у перекладі - це помилки, пов'язані з термінологією" [7, c. 139]. Реалізація цих завдань цілком можлива, якщо врахувати мотиваційний аспект навчання, адже сьогодні визнаним фактом є те, що успішність професійного спілкування значною мірою визначається вербальною комунікативною культурою фахівців, досягнення достатнього рівня якої неможливо без глибоких знань законів формування, розвитку та структури термінології.

Продуктивність засвоєння термінів, їх розуміння та активне використання в усному та писемному фаховому мовленні залежить від правильно підібраних тем для опрацювання та системи вправ. Аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що комплекс вправ має містити: репродуктивні вправи на рівні слова, терміноспо-лучення та речення; рецептивно-продуктивні вправи на рівні термінологічних відповідників, словосполучень і синтагм; рецептивно-продуктивні вправи на рівні текстів; завдання для самоконтролю; контрольні роботи у ви­гляді тестових завдань, які надають змогу з'ясувати ступінь засвоєності студентами теоретичного і практичного матеріалу. При цьому варто враховувати вдосконалення комунікативних вмінь за чотирма видами мовленнєвої діяльності (говоріння, читання, письмо та аудіювання), а також розвиток навичок планування мовленнєвої по­ведінки в рамках професійного середовища.

У підсумковій частині вважаємо за потрібне виділити основні види роботи, що мають широко застосовува­тися для опрацювання та засвоєння студентами термінології з метою формування професійної комунікативної культури: 1) робота над навчальними текстами фахового спрямування (на початковому етапі навчання); 2) робота з неадаптованими аутентичними джерелами професійної інформації; 3) укладання особистих термінологічних словничків (тлумачних монолінгвальних і перекладних білінгвальних); 4) опрацювання різних методів і прийо­мів усного та письмового перекладу термінологічних одиниць; 5) складання і написання анотацій та резюме до фахових текстів; 6) підготовлення доповідей конференцій та форумів за фахом; 7) викладення стислого змісту та висновків курсових і дипломних проектів; 8) написання аргументативних і дискурсивних есе; 9) стисле викладен­ня змісту й результатів навчально-виробничої практики на підприємстві відповідного профілю.

Таким чином, результати аналізу наукових робіт і практики підготовки фахівців дозволяють константувати, що досягнення високого рівня професійної комунікативної культури спеціалістів аграрної сфери сьогодні немож­ливо без опанування термінологією як важливою і невід'ємною складовою фахового спілкування. Перспектив­ним вважаємо вивчення та систематизацію інтерактивних методик навчання термінології в процесі формування іншомовної професійної комунікативної культури.

Література:

1.Амеліна С. М. Теоретико-методичні основи формування культури професійного спілкування у студентів ви­щих аграрних учбових закладів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук за спец. 13. 00. 04 - теорія та методика професійної освіти / С. М. Амеліна. - Харків, 2008. - 42 с.

2.Барановська Л. В. Теоретико-методичні основи навчання професійному спілкуванню студентів вищего аграр­ного навчального закладу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра пед. наук за спец. 13. 00. 04 - теорія та методика професійної освіти / Л. В. Барановська. - Київ, 2005. - 44 с.

3.Ємельянова Є. С. Галліцизми в сучасній українській сільськогосподарській термінології : автореф. дис. на здо­буття наук. ступеня канд. філол. наук за спец : 10. 02. 01 : українська мова / Є. С. Ємельянова. - Харків, 2009. - 20 с.

4.Іващенко В. Л. Організація термінологічної діяльності в галузі стандартизації в країнах Європи та Америки (аналітичний огляд веб-порталов) / В. Л. Іващенко, І. А. Казимирова, Л. В. Туровська, Н. О. Яценко / Терміноло­гічний вісник : Збірник наукових праць / Відп. ред. В. Л. Іващенко. - К. : ІУМ НАНУ, 2011. - Вип. 1. - С. 133-156.

5.Піхт Г. Навчання термінології. / Геріберт Піхт / Термінологічний вісник : Збірник наукових праць / Відп. ред. В. Л. Іващенко. - К. : ІУМ НАНУ, 2011. - Вип. 1. - 124-132.

6.Шепель Ю. О. Міжгалузева термінологічна омонімія у сучасній англійській мові : монографія / Шепель Ю. О., Секрет І. В. - Дніпродзержинськ : ДДТУ, 2010. - 335 с.

7.Шелов С. Д. Терминологическая норма в освещении российских лингвистов в период 70-80-х годов ХХ века / Шелов С. Д., Лейчик В. М. / Термінологічний вісник : Збірник наукових праць / Відп. ред. В. Л. Іващенко. - К. : ІУМ НАНУ, 2011. - Вип. 1. - С. 7-19.

Larousse agricole / M. Mazoyer. - Paris : Larousse, 2002. - 766 p.УДК: 378. 14

Зубань О. М.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

АВТОМАТИЗОВАНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ В ЕЛЕКТРОННОМУ ПІДРУЧНИКУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

У статті описано методику створення автоматизованого лінгвістичного аналізу, яка використана в тесто­вих завданнях електронного підручника з української мови і дозволяє автоматично оцінювати теоретичні знання та практичні уміння і навички учнів у процесі самостійного навчання.

Ключові слова: лінгвістичний аналіз, електронний підручник, автоматизована система навчання, інтерака-тивне тестування.

В статье описывается методика создания автоматизированного лингвистического анализа, которая была использована в построении тестовых заданий электронного учебника по украинскому языку. Эта методика раз­решает автоматически оценивать теоретические знания и практические умения учеников в процессе самосто­ятельного обучения.

Ключевые слова: лингвистический анализ, электронный учебник, автоматизированная система обучения, ин­терактивное тестирование.

The article describes the methods of electronic linguistic analysis used in the text exercises from electronic Ukrainian study-guide. The method automatically assesses knowledge and practical skills ofpupils in self-education. Key words: linguistic analysis, electronic study-guide, automatic education system, interactive assessment.

У тенденції розвитку комп'ютерних технологій сучасна система освіти поставила перед освітянами та на­уковцями нове дидактичне завдання - створення інтерактивних дистанційних системи викладання, що допо­можуть учневі, студентові, учителеві, викладачеві найефективніше використати свій навчальний і робочий час. Суспільний запит на електронну дидактичну продукцію збільшується з кожним днем, проте у сфері викладання української мови, на жаль, використовується хіба що комп'ютерне контрольне тестування, серед навчальних лінгвістичних засобів немає інтерактивних автоматизованих навчальних систем для організованого та індивіду­ального навчання української мови.

Таким чином, створення автоматизованої навчальної системи з української мови є вимогою нашого часу. Електронна навчальна система - це комп'ютерний навчальний комплекс до якого входять - електронні словники, лінгвістичні тренажери, теоретичний матеріал із різних лінгвістичних розділів із системою навігації, тестові сис­теми, що можуть працювати як в режимі самоконтролю, так і контрольного оцінювання. Такі навчальні системи мають і певні психологічні переваги - динамічність, цікавість, особливо для молоді, легкодоступність і безко­штовність викладання через мережі Internet.

Колектив лабораторії комп'ютерної лінгвістики у складі Л. А. Алексієнко, Н. П. Дарчук, В. М. Сорокіна, О. Б. Сірук та О. М. Зубань Київського національного університету імені Тараса Шевченка розробив методику створення повномасштабної автоматизованої навчальної системи з української мови, яка охоплює всі базові курси сучасної української мови: фонетику, лексикологію, морфеміку, словотвір, парадигматику й синтаксис. Ця система розрахована на учнів середніх шкіл, абітурієнтів, студентів, які вивчають українську мову або хочуть систематизу­вати свої знання з української мови. На сьогодні створено робочу версію електронного підручника (з теоретичною частиною та практичним матеріалом), яка викладена у системі Internet за адресою www.mova.info і за статистикою входження на наш сайт користується великим попитом як українських, так і зарубіжних користувачів.

Електронна комп'ютерна система складається з двох функціонально різних блоків: 1) автоматизована на­вчальна система як готовий електронний продукт, з яким працює користувач; 2) система автоматизованого про­грамування матеріалу як зручний механізм, за допомогою якого створюється і редагується база даних електро­нного підручника.

Функціонально центральним в автоматизованій системі навчання є модуль "Електронний підручник". Струк­тура підручника зумовлюється його головною метою - забезпечити самостійне навчання: надання необхід­них теоретичних знань і самостійне вироблення практичних умінь та навичок. Підручник поділяється на дві взаємопов'язані частини - теоретичну та практичну, зв'язок між якими моделює традиційну схему навчання: учитель викладає теоретичний матеріал - учень виконує практичне завдання на засвоєний матеріал - учитель оцінює виконане завдання та засвоєний теоретичний матеріал і проводить аналіз над помилками.

Теоретичний блок складається з тематичних розділів та термінологічного словника, пов'язаних між собою системою навігації через блок "Зміст". Основний методологічний принцип підручника - забезпечити оператив­ний консультативний зв'язок за моделлю "викладач - користувач - викладач", для чого створюється автомати­зована система навігації між теоретичним і практичним блоком модуля "Електронний підручник". Тому виклад теоретичного матеріалу і формулювання практичних завдань та теоретичних питань повинні бути чіткими й однозначними, тому що на кожне питання чи завдання практики повинна бути відповідь у теорії, з якою практич­на частина має постійний зв'язок. У разі неправильної відповіді або помилки у практичному завданні (у режимі виконання - самоконтроль) користувач має змогу автоматично отримати підказку. Наприклад, у завданні - ви­значити лексико-граматичний розряд прикметників нічний, солодкий, користувач робить помилку: нічний відно­сить до якісних прикметників, а солодкий до відносних. У такому разі він може отримати підказку, натиснувши кнопку "теорія". Користувачеві не потрібно знову читати всю теорію теми "Лексико-граматичні розряди при­кметників", на екрані появиться тільки те правило, на яке зроблена помилка:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 


Похожие статьи

О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство