О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство - страница 71

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 

9.Фаик С. Самовар / Саид Фаик ; пер с тур. С. Утургаури // Наша улица. Турецкая новелла XX века. - М. : Изда­тельство восточной литературы, 1962. - С. 119-122.

 

10.Халид Р. Слезы / Рефик Халид ; пер с тур. Л. Алькаевой // Наша улица. Турецкая новелла XX века. - М. : Издательство восточной литературы, 1962. - С. 81-85.

11.Bayram S. Tarih Boyunca Kadin ve Turk Edebiyatinda Degi§en Kadin imgesi [Електронний ресурс] / Sibel BAYRAM // Kopru - 2011. - 113 Sayi. - Режим доступу : http://www.koprudergisi.com/index. asp?Bolum=EskiSayilar& Goster=Yazi&YaziNo=1096

12.Nazlipinar M. D. The Female Exploration in a Patriarchal Society as Reflected in Virginia Woolf's The Voyage Out And Halide Edip-Adivar Handan : Master's Thesis. - Kutahya, 2008. - 125 р.

Yavuz H. Turk Romaninda 'Kadin Ozgurlugu' [Електронний ресурс] / Hilmi Yavuz // Zaman - 2010. - 15 Aralik. - Режим доступу : http://www.zaman.com. tr/yazar. do?yazino=1065391УДК: 81'25 / 821. 111(73) : 82-1

Скалевська Г. О.,

КНУ імені Тараса Шевченка

ФРАГМЕНТАРНА ПОЕТИКА ГЕРІ СНАЙДЕРА КРІЗЬ ПРИЗМУ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ

Стаття присвячується дослідженню труднощів, що виникають в процесі перекладу творів американського поета Гері Снайдера українською мовою. Головну увагу приділено з'ясуванню рівня впливу, який має на переклад фрагментарність та структурно-семантична незавершеність поетичних рядків оригіналу, пов'язана з особли­вим філософським баченням життя самого Гері Снайдера.

Ключові слова: експериментальна поезія, школа поетів Сан-Франциско, еліптичні конструкції, структурно-семантична незавершеність.

Статья посвящается исследованию трудностей, которые возникают в процессе перевода произведений аме­риканского поэта Гери Снайдера на украинский язык. Основное внимание удиляется определению уровня влияния, которое оказывает на перевод фрагментарность и структурно-семантическая незавершенность поэтических строк оригинала, связанная с особам философским видением мира самого Гери Снайдера.

Ключевые слова: экспериментальная поэзия, школа поэтов Сан-Франциско, элиптические конструкции, структурно-семантическая незавершенность.

The article deals with the main difficulties arising in the process of translation of the poetic works written by Gary Snyder into the Ukrainian language. The main attention is being paid to the defining of the level of influence being made on the translation by the structural and semantic incompleteness of the original verse, produced by the special philosophy of life of the poet himself.

Key words: experimental poetry, San-Francisco poets, elliptical sentences, structural and semantic incompleteness.

Деякі поети стверджують, що їх вірші створені, щоб показа­ти світ крізь призму мови. Їх зусилля заслуговують поваги. Існує також вміння бачити світ без усіляких мовних призм і привноси­ти таке бачення в мову.

Гері Снайдер.

"Яким чином поетичне споглядання перетворюється у саму поезію? Як натхненне переживання поєднує сло­ва, передаючи в них себе? Яким чином сприймається слово, якщо в ньому має бути відчутним почуття? Як долається прірва між самим переживанням та відображенням пережитого - у цій самій дзеркальній недостовір-ності?... " [3]. Ці та багато інших питань постають під час знайомства з неповторним світом поезій видатного американського поета, своєрідного представника бітницького середовища, послідовника філософії і творчості Г. Д. Торо (1776-1869) та щирого поціновувача краси рідної природи - Гері Снайдера. Сповиті духом свободи та невимушеної безпосередності природного буття його твори є дуже цікавими та привабливими для будь-якого творчо налаштованого перекладача, який не боїться труднощів і ладен прийняти виклик навіть від дуже сильно­го та вправного супротивника. Адже говорячи саме про ці поезії можна з упевненістю зауважити, що в них ". слова зупинилися, а значення пішло далі ..." [3]. Подібна властивість Снайдерівських поезій пов'язана, в першу чергу, з тим, яку величезну увагу автор приділяє ритму та простору між словами у своїх творах. В одному зі своїх інтерв'ю він зазначив, що ". ритми моїх поезій співпадають з ритмом фізичної праці, яку я виконую, і ритмом певних відрізків мого життя. Цей ритм і породжує музику в моїй голові, це під його впливом народжуються ряд­ки" [2, с. 669]. І справді, простір між словами, рядками та строфами у віршах Гері Снайдера має дуже велике ес-тетико-прагматичне значення, яке інколи буває дуже непросто повністю передати у перекладі. Подібна увага до простору у поезіях пов'язана з тим, що для Снайдера кожен рядок - то окремий подих вірша, тому, збільшуючи простір між словами, виокремлюючи певні рядки, оформлюючи строфи у різноманітні графічні конфігурації, він досягає ефекту особливої акцентуації певних фрагментів свого повідомлення.

Отже, фрагментарність - ще одна з панівних особливостей Снайдерівських поезій. В першу хвилину зна­йомства вона дивує, збиває з пантелику і примушує напружувати увагу і здатність до цілісного образного сприй­няття. Вона, немов, заплутує сліди, майстерно розкидаючи по рядках смислові фрагменти невловимих образів. Вона, ніби, посміюється над спантеличеним читачем, або перекладачем, і тихенько питає, чи зможе він розгадати правила її гри, зрозуміти мотиви і, в решті решт, відчути справжнє, живе тріпотіння буття, приховане за низкою чисельних літер та інтервалів. Адже як писав сам поет ". фрагментарний текст лишень виглядає таким, на­справді ж, ці фрагменти спонукають читача до встановлення зв'язків на глибшому рівні поєднуваності, якщо, звичайно, свідомість читача здатна це схопити" [2, с. 670].

Свого часу українському перекладові поезій Гері Снайдера значну увагу присвятив відомий вітчизняний письменник, есеїст та перекладач Юрій Андрухович, опублікувавши плоди своїх праць у своєрідній антології американської поезії 50х-60х років під назвою "День Смерті Пані День". Звичайно, це була антологія не всієї американської поезії 50х-60х років, а лише окремого досить радикального та новаторського її напрямку, який об'єднав представників декількох поетичних шкіл, зокрема поетів школи Сан-Франциско, поетів Чорної Гори, поетів-бітників та поетів Нью-Йоркської школи. Всі вони, в тій чи іншій мірі, прагнули свободи та відкритості у висловлюванні власної поетичної думки, і тим самим створювали нові стилі та канони віршування. Мабуть, саме через цю жагу до новаторських змін та експериментів зі словом та простором у поетичній строфі, всі вони з лег­кої подачі Кетрін Ван Спанкерен були об'єднані під одним літературним напрямком - "експериментальна поезія"

© Скалевська Г. О., 2012[5, с. 86], яка була запропонована вищезазначеним науковцем як новий термін на противагу "традиційній поезії" [5, с. 80] у книзі "Нарис Американської Літератури", що побачила світ у 1994 році. Отже, завдяки вище згаданій збірці перекладів Юрія Андруховича український читач отримав змогу ознайомитися з десятьма вибраними по­езіями Гері Снайдера. Слід зазначити, що мова та стиль перекладів даних поезій у виконанні Юрія Андруховича є досить цікавими та оригінальними. Письменник вживає значну кількість колоритних, прагматично забарвлених слів, які скоріше належать до діалектних говірок Західної України, ніж до літературної мови, і влучно передають стиль та манеру висловлюватися простого народу, тим самим наближуючи переклади до оригіналів, в яких також зображується життя у її простій, розлого неприкрашеній сутності. На жаль, нам не вдалося знайти опублікованих інтерв'ю або статей, в яких би сам Андрухович розповідав про те, як йому працювалося з поезіями Гері Снайде-ра, які труднощі виникали в процесі перекладу, що не викликало складних запитань, а що вимагало тривалого обмірковування та осмислення. Тому, щоб краще зрозуміти специфіку перекладності поезій Гері Снайдера укра­їнською мовою, ми вирішили самі перекласти кілька досить цікавих, на наш погляд, віршів і поміркувати над власними спостереженнями та відкриттями.

В процесі перекладацької роботи нашу увагу привернув, в першу чергу, саме фрагментарний характер поезій Гері Снайдера. На структурно-семантичному рівні це передається через велику кількість еліптичних конструк­цій, граматично незавершених та неповних речень, а також через наявність структурно обірваних поетичних рядків. Образи постають мов спалахи, некеровані потоки свідомості, що схоплюють окремі конкретні миті буття і передають їх у безпосередній невпорядкованій первинності сприйняття, без штучної систематизації та осмислен­ня. Як наслідок, слова втрачають однозначність лінійного тлумачення і набувають нечуваної повноти та багато­голосної множинності значень. Виникає стійке відчуття, що за образами, що знаходяться на поверхні, приховані десятки інших більш тонких та глибоких відтінків буття, осяйнути які можна, лише навчившись читати та бачити поза межами слів, просторів та рядків поетичного твору. І саме цю неповторну множинність образів оригіналь­них творів, пов'язану з високою поетичною майстерністю та особливим світовідчуттям самого Гері Снайдера, нам було досить непросто зберегти та вірно передати у перекладі. Для прикладу можна навести поезію Гері Снай-дера "On Top" та наш варіант її українського перекладу: On Top Нагору

All this new stuff goes on top                           Весь цей новий мотлох спливає нагору

turn it over, turn it over                                   повертай його, повертай

wait and water down                                       зачекай і змий до низу

from the dark bottom                                       із самого темного дна

turn it upside out                                             виверни його

let it spread through                                        дай йому розповсюдитися

Sift down even.                                                Навіть просіятися вниз.

Watch it sprout.                                              Дивись як він зростає.

A mind like compost [2, с. 299].                      Розум як компост [4].

На перший погляд, дана поезія може здатися досить простою та такою, що не викличе жодних сумнів та труднощів в процесі перекладу, адже в ній всього лише дев'ять коротких рядків, відсутні складні граматичні кон­струкції, немає специфічної лексики або складних стилістичних прийомів. Але це - лише перше і доволі хибне враження. Насправді, питання щодо варіантів перекладу виникають вже під час передачі першого рядка, в якому досить непросто дібрати влучний український еквівалент багатозначного англійського іменника stuff, який ви­ступає носієм чи не головного образу усієї поезії, в наслідок чого, його вірна передача задає певний напрям розу­міння та тлумачення усіх подальших образів. Справа в тому, що майже повна відсутність крапок, ком та великих літер, які б хоч якось відмежовували образи один від одного, значно ускладнює інтерпретацію окремих слів та словосполучень у даному вірші, адже не до кінця зрозуміло з якими іншими словами та словосполученнями вони змістовно та стилістично поєднуються. Як наслідок, кожен читач та перекладач робить свої власні семантико-стилістичні акценти, які призводять до різних варіантів перекладу одних і тих самих рядків оригінальної поезії. Для підтвердження цих наших тверджень, хочемо навести ще два варіанти перекладу даної поезії Гері Снайдера, один - українською мовою у виконанні Юрія Андруховича, інший - російською у виконанні одного з переклада­чів, що працювали над створенням Антологии поэзии битников, що вийшла в Москві у 2004 році під редакцією Галини Андреєвої:

УГОРУ                                                        НАВЕРХ

Усе нове підноситься вгору                      Все это новое всплывает на поверхность

обертай його обертай                                 толкай обратно и топи его, топи

вичекай і пролий його звідти                    жди и растворись

з темного дна                                              с темного дна

покрути всередині                                      выверни наизнанку

просій ситом                                               дай воде разлиться

Униз.                                                            Отсей все зерна.

Дивись на паростки.                                  И смотри на всходи.

Розум це як добриво [1; с. 160].                 Сознание, подобное земле [2; с. 299].

Як ми бачимо, образи у наведених перекладах дещо відрізняються один від одного. Досить нейтральний в емоційному сприйманні рядок оригінальної поезії "turn it over, turn it over" набуває яскраво вираженої негатив­ної модальності в російському варіанті перекладу "толкай обратно и топи его, топи", адже дієслова "штовха­ти" і "топити" в культурах слов'янських народів мають стійку конотацію з певним зовнішнім насиллям. Також в російському перекладі відбувається зміна об'єкту, на якого спрямована певна дія, у рядку "жди и растворись" , в той час як в оригіналі елемент спонукального речення "... water down", відноситься скоріше до слова "stuff, ніж до людини, до якої звертається автор у цьому творі. І це ще не всі неточності та розбіжності у сприйнятті образів оригіналу та перекладів. Так, наприклад, в українському варіанті взагалі відсутній рядок "let it spread through", який в оригіналі має не останнє значення для розуміння загального, цілісного образу поезії. Неоднозначним виявилося також тлумачення поняття "compost" , яке за словником має досить вузьке та конкретне значення і вживається по відношенню до саме органічних добрив. На наш погляд, даний акцент на органічності добрива є досить важливим для вірного сприйняття образу всієї поезії, адже відомо, що сам Гері Снайдер надавав великого значення тому, який вплив має природа на духовний розвиток та життя кожної людини.

Взагалі ж, варто зазначити, що справжнє розуміння того, про що саме йде мова у цьому вірші, і що ж криється під образною багатозначністю іменника "stuff" , приходить до нас майже у самому кінці поезії, в його останньо­му рядку у вигляді слова "mind" , яке наштовхує на думку про те, що таємничо неоднозначне слово "stuff" може символізувати ніщо інше як наші думки. Але, знову ж таки, залишається не до кінця зрозумілим, хороші це дум­ки, чи погані, і що ж таки з ними треба робити . Тому, на наш погляд, найкращим варіантом перекладу поезій Гері Снайдера є саме максимально точна, майже дослівна передача усіх структурних та семантичних одиниць його творів за допомогою максимально близьких українських еквівалентів, які б зберігали у перекладі ту ж саму оригінальну неоднозначність тлумачення зображених образів.

Література:

1.Андрухович Ю. І. День Смерті Пані День. Американська поезія 19650-60х років у перекладах Юрія Андрухо-вича / Ю. І. Андрухович. - Харків : Фоліо, 2007. - 207 с.

2.Антология поэзии битников : [Пер. с англ. / Сост. Галина Андреева]. - М. : Ультра. Культура, 2004. - 784 с.

3.Плеханова И. И. Лирика Гери Снайдера - построчник поэзии бытия [Электронный ресурс] / И. И. Плеханова. -Режим доступа : www.garysnyderpoems.com/about

4.Сучасна Американська Поезія [Електронний ресурс] / Ганна Скалевська. - Режим доступу : http://arttranslation. ucoz.ru/index/poeziji_geri_snajdera/0-4

VanSpanckeren K. Outline of American Literature / Katherine VanSpanckeren. - Published by the United States Department of State, 1994. - 177 p.УДК 82. 02. 091

Снітовська О. Й.,

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗМУ

ЯК ЯВИЩА КУЛЬТУРНО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ

У статті обґрунтовано проблему змістово-стильових особливостей художньої літератури як нетеоретич-ної форми філософування в єдності світової та української традиції інтелектуалізму в діахронному та синхрон­ному аспектах.

Ключові слова: компаративний аналіз, інтелектуалізм, художня література, філософія, екзистенціалізм, текст, творення, рецепція.

В статье обоснована проблема содержательно-стилевых особенностей художественной литературы как нетеоретической формы философствования в единстве мировой и украинской традиции интеллектуализма в диахронном и синхронном аспектах.

Ключевые слова: компаративный анализ, интеллектуализм, художественная литература, философия, экзистенциализм, текст, создание, рецепция.

In the article the problem of content-style features of fiction as a form ofphilosophizinq not theoretical in the unity of world and Ukrainian tradition of intellectualism in diachronic and synchronous aspects.

Keywords: a comparative analysis, intellectualism, fiction, philosophy, existentialism, text, creation, reception.

Постановка проблеми. Включення до теоретико-методологічного інструментарію літературознавчого дослі­дження компаративного аналізу є однією з об'єктивних вимог сучасного розвитку літературознавства в Україні і світі. Сюди ж входять пізнавальні досягнення інших наук: мистецтвознавства, мовознавства, естетики, психоло­гії тощо, філософії зокрема.

Інтелектуалізована література, у літературно-художніх взірцях якої важливе місце посідає авторська концеп­ція (або ж філософська, наукова, притчева), художня картина світу, поєднання реального та ірреального, раціо­нального та ірраціонального заснована на зв'язку літератури і філософії. Дослідження інтелектуалізму як явища культурно-літературного процесу є актуальним для теорії літератури, оскільки допомагає прослідкувати вплив політичних та культурних чинників на розвиток художньої літератури як виду мистецтва, форми суспільної сві­домості, нетеоретичної форми філософування.

Стан розробленості проблеми. Інтелектуалізм як явище у світовій та, зокрема, українській художньо-есте­тичній традиції був об'єктом вивчення у працях М. Бахтіна [1], Ю. Борева [2], О. Забужко [3], Ю. Залізняка [4], П. Іванишина [6], Н. Козачук [7], Л. Мармазової [10], П. Юркевича [16] та ін.

М. Бахтін неодноразово висловлював переконання в тому, що філософію можна ефективно практикувати за межами наукової філософії, а саме в рамках художньої рефлексії [1]. Як зазначає Є. Чаплеєвич, М. Бахтін не приховує своєї недовіри до професійної філософії і того способу розмірковування, який вона постулює. Більше довіри він виявляє до так званої "низинної філософії", яка виходить не з загальних філософських тверджень, а від конкретних та загальних проблем, які розглядає в рамках великих світоглядних і культурних цінностей. Або ж такої філософії, яка міститься там, де закінчується вузька науковість і починається позанаукове пізнання (зна­ння), передусім художнє [15].

Обґрунтовуючи філософію української ідеї у європейському контексті, О. Забужко вказує на філософію як єдиний, крім мистецтва, вид духовної діяльності, який не потребує нічого поза власними межами, виникає й роз­вивається не "задля чогось", а "внаслідок чогось". Звертаючись до інтелектуальної традиції франкового періоду, О. Забужко зазначає, що саме на терені цієї суверенності відбувається зрощення художнього й філософського мислення, своєрідна компенсаторна, можливо, навіть несвідома, "філософізація" творчості [3, с. 57-58].

Серед останніх дисертаційних досліджень проблеми інтелектуалізму слід відзначити ряд праць. Зокрема, Ко-зачук Н. В. досліджувала поетику української інтелектуальної прози 1960-90 рр. [7]; Залізняк Ю. Б. дослідив та узагальнив походження і наслідки застосування принципів етичного інтелектуалізму у публіцистичних працях Івана Дзюби та Вацлава Гавела у контексті посттоталітарних трансформацій східноєвропейського соціуму та ці­лого людства [4]; Мармазова Л. Л. розглядає еволюцію інтелектуалізму від Х\ТІІ століття до постмодерністських жанрових різновидів інтелектуального роману та інтелектуальної драми другої половини ХХ століття [10].

Однак, дослідження інтелектуалізму як явища культурно-літературного процесу в єдності світової та україн­ської традиції в діахронному та синхронному аспектах на основі використання компаративного аналізу є сьогод­ні особливо актуальним і невирішеним, що й обумовило вибір теми даної статті.

Об'єктом даної статті є інтелектуалізм як явище культурно-літературного процесу в Україні і світі.

Предметом виступає застосування компаративного аналізу до інтелектуалізму як явища культурно-літера­турного процесу.

Метою статті є обґрунтування особливостей застосування компаративного аналізу до інтелектуалізму як яви­ща культурно-літературного процесу.

У межах поставленої мети буде вирішено такі завдання: з'ясувати сутність поняття "інтелектуалізм" як лі­тературознавчої категорії; обґрунтувати специфіку використання компаративного аналізу до інтелектуалізму як явища культурно-літературного процесу; виявити жанрово-стильову специфіку інтелектуалізованого художньо­го твору; встановити когерентну особливість в українській літературі, якою є інтелектуалізм як на рівні її тво­рення, так і рецепції.

© Снітовська О. Й., 2012Виклад матеріалу. У постановці проблеми інтелектуалізму необхідно визначити зміст поняття "інтелекту­алізм". Як вказано у "Літературознавчому словнику-довіднику", поняття "інтелектуалізм" є часто вживаним у літературній критиці, ним умовно позначено стильову домінанту твору або літературної течії, пов'язаної з від­чутною перевагою інтелектуально-раціональних елементів образного мислення митця над емоційно-чуттєвими. Інтелектуалізм виявляється у схильності персонажів, оповідача, ліричного героя до розумових рефлексій, само­аналізу, в яких переважає абстрактне мислення; у порушенні і художньому втіленні важливих проблем, у роз­критті інтелектуального драматизму мислителів; у схильності письменника до певних жанрів, у яких органічно виражаються ці якості персонажів і особливості змісту творів (притчі, медитації, філософсько-наукова лірика, філософські романи, драми ідей тощо) [9, с. 305-306].

В. Іванишин визначає інтелектуалізацію творчості як збільшення питомої ваги розумових функцій у творчому процесі, творенні і рецепції художніх творів [5, с. 237]. Ю. Борев у словниковій статті "Інтелектуалізм в літера­турі" зазначає, що ця змістово-стилістична особливість літератури з'являється завдяки надзвичайно вагомому проникненню у художній твір філософської засади. Інтелектуалізм в мистецтві ХХ ст. сягає своїми традиціями епохи Просвітництва. У європейській традиції, як зазначає Ю. Борев, інтелектуалізм пов'язаний з іменами Дідро, Дефо, Лессінга, в російській - Радищева, Герцена, Чернишевського, Достоєвського [2, с. 105-107].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 


Похожие статьи

О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство