О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство - страница 89

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 

(13)p.-н.-англ. I'll see к done (S, Macbeth, I, іі, 69).

Тричленне ж аргументне оточення приймають предикати, репрезентовані дієсловами мовлення (question, request, respond, utter), дієсловами імперативної семантики (bid, command, forbid, make, permit), дієслівами-ко-місивами (advise, grant, swear). Перший аргумент - суб'єкт головного речення S, другий - об'єкт O (який також може виражатися імпліцитно), а третій - комплемент СР.

З аналізу фактичного матеріалу можна виділити типи комплементів у межах речень S-V-О-СР- та S-V-О)-СР-структур. Так, фінітні підрядні додаткові речення (речення 14) та інфінітивні конструкції (речення 15) - за­звичай комплементи вищезазначених дієслів:

(14)p.-н.-англ. He wills you that you divest yourself (S, Hen., II, rv, 77).

(15)p.-н.-англ. I'll make him find him (S, As You Like It,II,ii, 19).

Імпліцитні інфінітиви (to be), експліцитні іменні компоненти яких виражені прикметниками (речення 16) й іменниками (речення 17) у своїй більшості комплементують дієслова імперативної семантики:

(16)p.-н.-англ. And your experience make you sad (S, As You Like It, IV, i, 26).

(17)p.-н.-англ. < ...> to make them kings < ...> (S, Macbeth, III, v, 69).

Дієприкметникові конструкції з дієприкметниками теперішнього (речення 18) та минулого часу (речення 19) доповнюють семантику дієслів імперативної семантики та дієслів-комісивів:

(18)p.-н.-англ. When, therewithal, we shall have cause of state craving us jointly (S, Macbeth, III, i, 33).

p.-н.-англ. Good fortune then, to make me blest or cursed'st among men (S, The Merchant of Venice, II, i, 49).Отже, ранньоновоанглійські дієслова імперативної семантики і сенсорної перцепції виявляють деякі не зо­всім характерні для їх сучасних відповідників особливості комплементації, що можна пояснити перехідними мовними рисами досліджуваного періоду. У ранньоновоанглійській мові виділяємо три структурні типи речень з дієслівними комплементами: S-V-СР, S-V-O-СР і S-V-(O)-СР, де предикати V приймають два і три аргументи. Предикати, які виражені дієсловами розумової діяльності й сенсорної перцепції, емотивної семантики, інтенції, приймають до складу свого синтаксичного оточення два аргументи. Перший аргумент - суб'єкт головного речен­ня S, а другий - комплемент СР. Предикати, у яких дієслова залежно від своїх лексичних значень належать до дієслів мовлення, імперативної семантики, дієслів-комісивів, приймають тричленне аргументне оточення. Пер­ший аргумент представлений суб'єктом головного речення S, другий - об'єктом O (який також може виражатися імпліцитно), а третій - комплементом СР.

Перспективами подальшого дослідження вбачається дослідження структурних підтипів фінітних речень та відповідних нефінітних одиниць, які функціонують як комплементи дієслів певних семантичних груп, а також здійснення аналізу їхніх репрезентацій на глибинному рівні.

Література:

1.Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. - М. : Советская энциклопедия, 1966.

- 604 с.

2.Буніятова І. Р. Еволюція гіпотаксису в германських мовах (IV-XIII ст.): [монографія] / І. Р. Буніятова- К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. - 327 с.

3.Снісаренко І.Є. Інфінітивна конструкція з прийменником for у середньоанглійській мові: семантика та функці­онування: дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.04 / Снісаренко Ірина Євгеніївна. - К., 2001. - 190 с.

4.Blake N. A History of the English Language / N. Blake. - London : Macmillan Press CTP, 1996. - 382 p.

5.A Comprehensive Grammar of the English Language / [R. Quirk, S. Greenbaum, G. Leech, J. Svartvik] - L., N. Y. : Longman, 1985. - 1779 p.

6.Givon T. The grammar of referential coherence as mental processing instructions / T. Givon // Linguisics. - 1993. -Vol. 30. - P. 5-55.

7.Haegeman L. English Grammar : A Generative Perspective / L. Haegeman, J. E. Gueron. - Oxford : Blackwell

Publishers, 1999. - 672 p.

8.Haiman J. Natural Syntax : Iconity and Erosion / J. Haiman. - Cambridge : Cambridge University Press, 1985. - 308 p.

9.Jacobs R. English Syntax: A Grammar for English Language Professionals / R. Jacobs. - Oxford : Oxford University Press, 1993. - 380 p.

Список джерел ілюстративного матеріалу:

The Free Electronic Collection of William Shakespear's Plays and Poetry- [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://etext.library.adelaide.edu.ua/s/shakespear/william/ shakespear.zip.УДК 378.881

Конопленко Л. О.,

НТУУ "КПІ", м. Київ

КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВАНИХ ТЕКСТІВ ДЛЯ НАВЧАННЯ ОГЛЯДОВОГО ЧИТАННЯ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ З ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

Стаття пропонує короткий огляд питань, пов'язаних з відбором професійно-орієнтованих текстів для на­вчання читання у немовному ВНЗ на прикладі текстів, що пропонуються студентам національного технічного університету України "КПІ", фізико-технічного інституту. Розглядаються переваги навчання оглядового чи­тання у технічному ВНЗ та критерії відбору текстів для навчання такого виду читання.

Ключові слова: оглядове читання, адекватне розуміння, предметно-наукові, методичні, лінгвостилістичні та особистісно-орієнтовані критерії відбору.

Статья предлагает короткий обзор вопросов, связанных с отбором профессионально-ориентированных тек­стов для обучения чтению в неязыковом ВУЗе на примере текстов, которые предлагаются студентам НТУУ "КПИ", физико-технический институт. Рассматриваются преимущества обзорного чтения в техническом ВУЗе и критерии отбора текстов для обучения такому чтению.

Ключевые слова: ознакомительное чтение, адекватное понимание, предметно-научные, методические, линг-востилистические и личностно-ориентированные критерии отбора.

A brief overview of the main issues connected with text selection for teaching reading to non-language university students (on the example of texts proposed to NTUU 'KPI' students) is proposed in the article. Advantages of skimming and selection criteria are analyzed.

Key words: skimming, adequate understanding, subject-scientific, linguo-stylistic, personality-oriented and methodological selection criteria.

Питанню відбору текстів для навчання професійно-орієнтованого читання присвячено багато робіт таких вчених як О.Б. Тарнопольський, Є.І. Пассов, Г.В. Барабанова, А.П. Гризуліна, Т.Г. Петрашова, J. Janzen, J. Brophy, J. Scrivener, P. Curran, J. Richter, K. Kuhs, проте однозначного "рецепту", яким чином відбирати саме професійно-орієновані тексти, не існує.

На даному етапі розвитку освіти існує багато підручників (в основному британського та американського "походження") для викладання іноземної мови професійного спрямування, проте підібрати матеріал відповідно до специфіки певного напряму підготовки представляється непростим завданням, оскільки підручники покривають в основному загальну тематику, що лише частково відповідає меті навчання - сформувати у студентів професійну мовну та мовленнєву компетенції для ефективного функціонування у професійному середовищі. Таким чином стає цілком зрозуміло, що навіть якщо і можна брати певний підручник або посібник як основний, все одно необхідно підбирати додаткові тексти для читання. Треба брати до уваги також той факт, що зазвичай західні видання не спрямовані саме на студентів з України, тому можуть бути не враховані регіональні особливості. Ця теза підтверджується "Програмою з англійської мови для професійного спілкування", де вказують, що підручник не можна використовувати сліпо й систематично, а кожен викладач має сам розробляти комплект матеріалів для своїх студентів [12, с. 23].

Іноземна мова на немовних факультетах відноситься до блоку загальноосвітніх предметів, тому, окрім свого основного завдання - покращувати іншомовну комунікативну компетенцію, дисципліна має виконувати пропедевтичну функцію - давати загальну інформацію щодо професії [9, с. 2; 18, с. 320]. На сьогоднішній день одним із завдань, що стоять перед викладачами іноземних мов, є формування у студентів текстової компетенції, що включає в себе знання, уміння і навички, які забезпечують текстову діяльність читачів (когнітивну обробку, розуміння й інтерпретацію автентичних професійно-орієнтованих текстів різних структурно-мовленнєвих типів, властивих даному регістру), їх гнучкість, вміння користуватися своїми мовленнєвими та мовними навичками. За Г. Барабановою, професійно-орієнтоване читання - це складна мовленнєва діяльність, обумовлена професійними інформаційними можливостями і потребами [2, с. 70-71].

У більшості випадків від читача не вимагається повне розуміння тексту, а лише головної інформації, причому другорядна інформація може взагалі не враховуватися. Як пише О. Тарнопольський: "... потрібне глобальне, а не детальне розуміння прочитаного" [17, с. 78]. Від читачів очікують "адекватного" розуміння іншомовного тексту, що під собою розуміє "повний ступінь збігу інваріантного тексту, що моделюється у свідомості читача, із системою мовних і семантичних орієнтирів, поданих у тексті автором."[2, с. 17] Крім цього деякі автори наголошують, що оглядове читання є більш природнім, таким, з яким ми стикаємось кожного дня, читаючи великі за обсягом статті та інші матеріали [20, p. 188]. Тому у даній роботі ми пропонуємо звернутися до критеріїв відбору текстів для навчання оглядового професійно-орієнтованого читання.

Намагаючись знайти визначення терміна "критерій", ми стикнулися з тим, що дефініції дуже лаконічні. Наприклад, відповідно до тлумачного словника за редакцією Т. Ф. Єфремової критерій - це ознака, на основі якої будь-що оцінюється, визначається або класифікується [4]. А за словником методичних термінів під редакцією Е. Азімова критерій відбору - це правило відбору [1, с. 127].

Звернемося до роботи В. Беликова "Соціолінгвістика", де автор наводить правила відбору мовного матеріалу за дослідницею С. Ервін-Тріпп:

а)    загальні для всіх соціальних прошарків;

б)    специфічні для різних соціальних прошарків та груп [3, с. 44].

 

© Конопленко Л. О., 2012У нашому випадку критерії відбору повинні приймати до уваги структуру певної спеціальності, тобто співвідношення її складових, їх зв'язок з майбутньою діяльністю майбутніх спеціалістів з інформаційної безпеки. Проаналізувавши низку робіт, частково чи повністю присвячених відбору текстів для навчання читання, серед яких Г. Барабанова, А. Гризуліна, В. Бухбіндер, Н. Валгіна, О. Ігумнова та інші, для себе ми обрали за основу класифікацію критеріїв, представлену у дослідженні Г. Кравчук, що зумовлено направленістю на студентів технічних спеціальності роботи даного науковця та наведенню нею найбільш детальної класифікації з даного напрямку з проаналізованих джерел [10]. Даний науковець розподіляє критерії на наступні групи: предметно-наукові, методичні, лінгвостилістичні та особистісно-орієнтовані.

Першою групою критеріїв є предметно-наукові критерії і першим критерієм у даній групі розглядається спеціальна предметно-наукова направленість інформації тексту. Даний критерій відображає майбутні сфери діяльності (виробничу та наукову), ситуації професійного спілкування, а також професійно важливу предметну тематику. Тексти мають нести нову інформацію, бути "пізнавально цінними". До цього ж критерію можна віднести критерій "облігаторності", як його називає М. Стрекалова. Це означає, що текст для читання повинен мати цінність у художньому, культурному плані, бути відомим носіям мови, що у випадку з немовними спеціальностями означає, що текст має бути взятий з перевіреного джерела, наприклад, поважного наукового журналу [15, с. 8; 16, с. 83; 18, с. 320]. Наприклад, для навчання читання студентів третього курсу фізико-технічного інституту ми пропонуємо текст 'Busted. The crisis in Cryptology', у якому йдеться мова про вразливості алгоритму безпеки SHA-1 та внесок китайських науковців до виявлення цих вразливостей, що задовольняє професійні та лінгвокраїнознавчі потреби.

Далі Г. Кравчук наводить критерій інформативності. Під поняттям "інформативність тексту" розуміють предметну змістовність тексту, що містить дані щодо фактів, подій, дій, людей, а також інформацію, що відображає авторську інтерпретацію змісту. Інформативною основою є енциклопедичний та мовний види інформації. Під енциклопедичною інформацією розуміють загальноприйняті факти та відносини дійсності, соціальний досвід студента. Інформативність тексту має вміщувати такі компоненти як мовний, змістовний, смисловий, соціокультурний [1, с. 162; 3, с. 104-105; 15, с. 8].

Тематика має бути "однорідною", щоб при варіюванні окремих тем вони входили до об'єднуючих тематичних груп, при цьому знайомили студента з одним предметом, але з різних боків. Під науковим елементом ми розуміємо вслід за С. Шараповою певне наукове дослідження у доцільному застосуванні до конкретних завдань і умов певної галузі. Тексти треба підбирати з урахуванням вузької спеціалізації студентів, тексти мають містити не лише загальнонаукову, а й вузькоспеціалізовану термінологію. Також існує думка, що варто використовувати тексти широкої природничої направленості, тематика яких популярна не лише у колі науковців, а й серед інших прошарків населення завдяки висвітленню у засобах масової інформації [8, с. 28; 18, с. 320-322]. Дуже важливою вважаємо співвіднесеність тематики текстів для оглядового читання з темами, що вивчають студенти на заняттях з фахових предметів. Наприклад, на заняттях з введення у спеціальність однією з перших тем є огляд історії криптології, тому одним з текстів, що студенти читають на заняттях з англійської мови є 'The Science of Secrets', присвячений цій темі, що вже відома студентам з курсу лекцій. Може виникнути питання щодо неврахування фактора новизни при відборі такого матеріалу, що може стосуватися як форми, так і змісту тексту. Ми розглядаємо даний критерій з точки зору зміни змісту матеріалу, проблем обговорення.

Вище були розглянуті наукові критерії, серед яких були виділені критерії інформативності та новизни. Проте іноді ці критерії можуть замінити емоційна або естетична цінність, коли можливо, інформація у тексті відома, проте у читача виникають позитивні емоції при читанні. Деякі автори рекомендують при підборі текстів для читання намагатися об'єднати інформативність та мотиваційний фактор [14, с. 283; 15, с. 9; 17, с. 83].

Тематична направленість матеріалу, що добирається, має бути адекватною тому матеріалу, що використовується у передбачуваних сферах реальної комунікації, відповідати професійним інтересам студента, на чому ми вже наголошували. Щоб зробити мовленнєвий матеріал цінним у комунікативному відношенні, необхідно відбирати ті дійсні проблеми, що складають змістовний бік спілкування, при цьому треба крім професійної спрямованості враховувати сферу спілкування, вік, види діяльності студентів.

Розуміння у читанні йде через постійний процес висування, підтвердження та/ або зміни гіпотез про зміст того, що читається, тобто через прогнозування цього змісту. Висування таких гіпотез звичайно залежить від мотивації та емоцій читача. У навчальному процесі потрібний оптимальний рівень мотивації та емоцій студентів-читачів. Він досягається, коли зміст текстів для читання здатний збуджувати їх процесуальну мотивацію, тобто суб'єктивну зацікавленість у читанні даного тексту. Якщо тексти добираються для роботи над ними всієї групи або декількох груп, то тексти мають бути цікавими для більшості студентів.

По-друге, тексти, що вивчаються, повинні створювати можливості для особистісного самовираження студентів, що здійснюється через говоріння або письмо, тобто не має прямого відношення до читання, або при спільному обговоренні варіантів текстів, що будуть вивчатися, причому кожен студент повинен мати право голосу. Наприклад, розглядаючи тему "Основи криптографії", ми надаємо студентам можливість самостійно підготувати інформацію щодо типів простих шифрів і самим зашифрувати коротке повідомлення для закріплення матеріалу.

У навчанні студентів немовних спеціальностей варто також звертати увагу також на лінгвостилістичний компонент кожного тексту, оскільки мова - це предмет навчання, тому тісний зв'язок всіх проблем навчання з мовою цілком природна. Певним чином у немовних вузах студенти вчать соціолект, тобто сукупність мовних особливостей, властивих для окремих соціальних груп, наприклад, професійних. Треба відмітити, що соціолекти не є самостійними цілісними системами комунікації, а скоріше являють собою саме особливості мови на рівні слів, словосполучень, синтаксичних конструкцій, інші компоненти, як то словниковий та граматичний, мало чим відрізняються від характерних для даної національної мови. Тексти підбирають в залежності від програми, тому вони мають містити тематичну лексику і типові для певного жанру граматичні явища [3, с. 30-31].Серед науковців не існує єдиної думки щодо того, чи доцільно використовувати науково-популярні тексти у навчанні студентів. Під науково-популярною літературою слідом за А. Гризуліною ми розуміємо наукову за змістом літературу, що є популярною за формою викладення матеріалу і за поставленими перед нею цілями поширення знань про досягнення науки та техніки [8, с. 10].

Г. Барабанова, В. Бхатія вважають, що незважаючи на ряд схожих характеристик наукових і науково-популярних текстів на лексичному та граматичному рівнях, їх розбіжностей набагато більше.

Зробимо короткий огляд основних характеристик наукової прози за І. Гальпериним. Автор виділяє типові композиційні особливості науково-технічної літератури (лаконічна, точно сформульована назву, вступ, інформаційна частина, висновки) та лексико-граматичні особливості, а саме відбір лексики з метою адекватного донесення змісту явищ до читача (слова зазвичай мають одне, основне предметно-логічне значення), утворення неологізмів, наявність чіткої системи сполучникового зв'язку, що зумовлена логічною системою викладення матеріалу, насиченість дієприкметниковими та дієприслівниковими, інфінітивними зворотами, використання дієслів переважно у формі пасивного стану, а іменників, прикметників та дієприкметників - у функції означення.

Головною стилістичною особливістю наукової літератури є майже повна відсутність образності (метафор, метонімії, епітетів, гіпербол і т. п.), образність використовується лише як засіб проявлення індивідуальної манери автора роботи [7, с. 424-431].

На відміну від послідовників навчання наукової літератури такі науковці, як наприклад Й. Бухбіндер, А. Гризуліна висловлюються "за" використання науково-популярної літератури, оскільки, як вказує А. Гризуліна, в першу чергу така література є науковою, центральною темою є наука, її ідеї та досягнення, але крім "наукової частини" такі тексти містять цікаві звороти, образність, емоційність, живість, що підвищує цікавість студентів до читання та науково-дослідницької роботи, а також є джерелом виховання у молоді матеріалістичного світогляду, любові до праці. Також науково-популярні тексти розраховані на більш широке коло читачів, всі поняття, що можуть викликати сумніви чи бути незнайомими, отримують детальне пояснення, тобто можуть бути повністю зрозумілими для студентів на перших курсах, коли вони не є спеціалістами у певній галузі.

Ми вважаємо, що від науково-популярних текстів відмовлятися не доцільно на початковому та середньому етапах навчання читання, оскільки рівень знань студентів з фахових предметів та мови ще недостатньо високий, щоб було можливо досягти певного розуміння матеріалу, що наводиться у наукових фахових статтях, про що буде йти мова далі.

З методичної точки зору з вищенаведеного важливо те, що при відборі текстів необхідно в першу чергу звертати увагу на лексико-семантичні зв'язки. Оскільки текст зазвичай присвячений певній тематиці, він має містити слова, вирази, ідіоматичні вирази, необхідні для опису даної теми. Більшість слів має бути семантично близькою, що виражається у лексичних повторах одного й того самого слова у різних місцях тексту, також у тексті мають зустрічатися слова, що відносяться до одного семантичного поля (наприклад, substitution cipher, transposition cipher, Ceasar's cipher - все це види шифрування). Для перевірки належності слів до одного семантичного поля використовують формалізовані прийоми, як, наприклад, компонентний аналіз. Крім цього треба враховувати такі фактори, як належність тексту до жанру, функціонально-стилістичну співвіднесеність, композиційну оформленість.

Наступний критерій відбору - автентичність. У загальному розумінні автентичний текст визначається як текст, що являє собою оригінальний, взятий з іншомовного джерела, що не був створений у навчальний цілях. Але це не будь-який текст на визначену тему, це текст, що відтворює деякі строго дозовані характеристики оригінального тексту визначеного жанру і регістра, текст - "носій характерного матеріального образу тексту". На початковому (винятково на початковому) етапі навчання можливе використання "штучних" учбових текстів, що спеціально адаптуються викладачами. Проте до таких текстів виставляють такі вимоги: щоб рівень адаптації знижувався з кожним текстом, що вивчається студентами; тексти мають адаптувати носії мови, щоб зберегти автентичність. Науковець Ігумнова пропонує визначати автентичність тексту за допомогою наступної класифікації рис автентичності. Наведемо лише ті риси, що можуть стосуватися безпосередньо професійно-орієнтованих текстів.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 


Похожие статьи

О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство