О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство - страница 90

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 

1. Збереження автентичного дискурсу та реактивної автентичності. Тексти в основному містять зверненість, тобто є апеляція до знань читача про доповідача, з яким читач вступає в контакт підчас читання. До цього ж пункту відносяться лексико-граматичне наповнення, що має бути адекватним для певної ситуації, та логіко-тематична цілісність.

2. Структурна автентичність: окремі речення взаємопов'язані, містять конектори (moreover, nevertheless, because та інші).

3. Ситуативна автентичність зі збереженням жанрової характеристики тексту, автентичності персонажів і т.п.

4. Функціональна автентичність, тобто наявність у текстах термінів, власних назв, логічного взаємозв'язку окремих частин, послідовності викладення.

5. Інформативна автентичність [9, с. 4].

Особливої уваги заслуговує критерій урахування професійної та мовної підготовки студентів, про що вже йшла мова. Активне читання уможливлюється лише за умови наявності опор того, хто навчається, на підказки, що він може зрозуміти лише маючи фонові знання.

Головне правило, якого рекомендують притримуватися, - це ізоляція труднощів, тобто уникнення великої кількості складних, нових, незрозумілих понять або завдань до одного тексту. Інформація має подаватися у послідовності "від простого до складного" [6, с. 9; 8, с. 25; 16, с. 80; 18, с. 322].

Для оглядового читання пропонується невеликий обсяг нових понять (5-6 на сторінку) з поступовим зростанням до 20% тексту. Проте необхідно, щоб студенти могли вгадати зміст за контекстом, за знайомими афіксами (потенційний словник) або на основі своїх фонових знань. Лексичним, а також граматичним одиниці, що характерні для певної теми та жанру, необхідно забезпечити максимальну повторюваність. На початковомуетапі також рекомендують обирати текст із чіткою структурою: вступ, основна частина, висновки та дедуктивною манерою викладення матеріалу, де спочатку автор викладає основні ідеї, далі їх підтверджує, для полегшення розуміння змісту студентами. Треба брати до уваги рівень підтексту та імпліцитності, поступово просуваючись до текстів з високим рівнем та аморфною структурою. Попередні твердження стосуються також обсягу текстів. Питання обсягу важко вирішити однозначно, оскільки все залежить від складності та характеру матеріалу.

Отже при відборі текстів для читання ми рекомендуємо притримуватися наступних критеріїв: предметно-наукові (спеціальна предметно-наукова направленість інформації тексту, інформативність, новизна), методичні (автентичність, посильність), лінгвостилістичні та особистісно-орієнтовані (мотивація).

І наостанок наведемо думку визначного методиста Ю. Пассова, який наголошує, що знання, засвоєні без цікавості, не забарвлені власними позитивними емоціями, не стають активним надбанням людства [11, с. 113].

Список використаної літератури:

1.Азимов Э. Г., Щукин А. Н. Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам). - М. : ИКАР, 2009. - 448 с.

2.Барабанова Г. В. Методика навчання професійно-орієнтованого читання в немовному внз: Монографія. - Київ: Фірма "ІНКОС", 2005. - 315 с.

3.Беликов В.И., Крысин Л.П. Социолингвистика. - М. : РГГУ, 2001. - 439 c.

4.Большой современный толковый словарь русского языка. Т. 1: А-Л / Гл.ред. Ефремова Т. Ф. - М. : АСТ. - 2006.

 

-   1168 с.

5.Бухбиндер В. А. О некоторых теоретических и прикладных аспектах текста // Лингвистика текста и обучение иностранным языкам: Сборник науч. статей / Отв. ред. В. А. Бухбиндер. - Киев : Вища школа, 1978. - С. 30-38.

6.Валгина Н. С. Теория текста: (Учеб. пособие). - М., Логос, 2004. - 280 с.

7.Гальперин, И. Р. Очерки по стилистике английского языка. - М. : Изд-во литературы на иностранных языках, 1958. - 460 с.

8.Грызулина А. П. Обучение чтению научно-популярной литературы на английском языке: Учеб. пособие. - М. : Высш. школа, 1978. - 110 с.

9.Игумнова О. В. Принципы отбора текстового материала для составления учебных пособий "Английский язык для психологов". // Игумнова Ольга Викторовна/ / Вестник Кузбасской государственной педагогической академии. Электронный журнал, 2010. Режим електронного доступу: http://vestnik.kuzspa.ru/articles/13/

 

10.Кравчук Г. В. Методика навчання студентів технічних спеціальностей професійно орієнтованого англійсько­го діалогічного мовлення на основі текстів науково-технічної реклами. Дис. ... канд. педагог. наук: 13.00.02. - К.,

2010. - 184 с.

11.Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. - М. : Просвещение, 1991. - 223 с.

12.Програма з англійської мови для професійного спілкування. Колектив авторів: Г. Е. Бачаєва, О. А. Борисенко, І. І. Зуєнок, В. О. Іваніщева, Л. Й. Клименко, Т. І. Козимирська, С. І. Кострицька, Т. І. Скрипник, Н. Ю. Тодорова, А. О. Ходцева. - К. : Ленвіт, 2005. - 119 с.

13.Скалкин В. Л. Основы обучения устной иноязычной речи. - М. : Русский язык, 1981. - 248 с.

14.Степанова М. М. Отбор текстов для домашнего чтения при обучении английскому языку на неязыковых фа­культетах // Иностранные языки и инновационные технологии в образовательном пространстве технического вуза: сб. науч. ст. по проблемам высшей школы. - Новочеркасск : ЮРГТУ (НПИ), 2009. - С. 282-285.

15.Стрекалова М. Д. Основные методические критерии отбора содержания обучения чтению в рамках курса "Домашнее чтение" в языковом вузе. // Теория и методика обучения и воспитания, №3(56). - 2008. - С. 7-10.

16.Тарнопольский О. Б. Методика обучения английскому языку на 1 курсе технического вуза. - К. : Вища школа, 1989. - 160 с.

17.Тарнопольский О. Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти. - Дніпропетровськ : Видавництво ДУЕП, 2005. - 246 с.

18.Шарапова С. И. Критерии отбора содержательно-текстовой базы для обучения студентов неязыкового вуза профессионально ориентированному чтению на иностранном языке // Известия Российского государственного пе­дагогического университета им. А. И. Герцена. - №102. - 2009. - С. 319-322.

19.       Scrivener J. Learning teaching: a guidebook for English language teachers. - Oxford : Macmillan Heinemann, 2005.

432 p.УДК 821.161.2-6.09

Криловець Н.,

Національний університет "Острозька академія"

ФІЛОСОФІЯ ТВОРЧОСТІ В ПОЕЗІЇ ЛІНИ КОСТЕНКО

У статті аналізується філософська лірика Ліни Костенко, в якій поетеса дає художню інтерпретацію фе­номену творчості та поетичного слова. Осмислюючи філософську сутність поезії, авторка статті вводить творчість поетеси в широкий літературний та філософський контекст. Осягнення істини буття в поетичному світі Ліни Костенко відбувається інтенціонально та інтроспективно.

Ключові слова: феномен творчості, філософська поезія, Ліна Костенко, трансцендентний, слово, мотив.

В статье анализируется философская лирика Лины Костенко, в которой поэтесса дает художественную ин­терпретацию феномена творчества и поэтического слова. Осмысливая философскую сущность поэзии, авторка статьи вводит творчество поэтессы в широкий литературный и философский контекст. Постижение истины бытия в поэтическом мире Лины Костенко осуществляется интенционально и интроспективно.

Ключевые слова: феномен творчества, философская поэзия, Лина Костенко, трансцендентный, слово, мотив.

The philosophical lyrics of Lina Kostenko, where poetess expresses the interpretation of phenomenon of creativity and poetical word, is analyzed in the article. Comprehending the philosophical entity ofpoetry, the author of the article introduces the poetess's works into the wide philosophical and literary context. The understanding of the truth of existence in Lina Kostenko's poetic world happens intentionally and introspectively.

Key words: phenomenon of the work/creativity, the philosophical poetry, Lina Kostenko, transcendental, word, motive.

До теми творчості звертається чи не кожен митець, намагаючись збагнути її таємниці. Ця ж проблема стала предметом дослідження і в численних філософських працях. Осягаючи феномен творчості, вчені говорять про її трансцендентність, вказують, що вона вторгається в інтросвіт митця невідомо звідки. Так, онтологічна герменев­тика сутність поезії тлумачить "як постання чогось через слово і в слові ... як становлення буття за допомогою

слова" [6, с. 255].

Про слово як світотворчу ідею сказано ще в Євангелії від Івана: "На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово" (Іван 1; 1). У сучасній філософській науці "мово є виразником внутрішньої особистості, а вну­трішня особистість - вираженим і загнаним усередину словом" [25, с. 468].

Мистецтво слова є невичерпним джерелом істини і краси, а долучитися до його сутності допомагає митець, втаємничений зв'язком із космосом, з Богом. Творчість, будучи вічною в часі, відкриває все нові й нові грані буття поза часом.

В українській філософській поезії тема творчості, поезії посідає важливе місце. Творчість є найвищою і най­яскравішою формою самореалізації людини, "опредмечуванням" її кращих, суто людських рис і здібностей та запереченням марноти скороминущого людського існування й безслідного зникнення по смерті [21, с. 214].

Через творчість відбувається прорив до нових ментальних сфер. Людське існування і духовна свобода є іма-нентно-імпліцитними ознаками, які через творчість відкривають свою глибинну сутність. Початки осмислення творчості, беручи початок із євангельської мудрості, розгортаються потім через Шевченкове "Ну що б, здавалося, слова ..." , Лесину "іскристу зброю" поезії, поеми Б. Олійника ("У дзеркала слова" та "Заклинання вогню"), ві­рші Д. Павличка ("О слово рідне, хто без тебе я", "Не по дорозі", "Ти зрікся мови рідної", "Молитва"), І. Драча ("Жодне слово не хоче встати", "Перо", "Крила", "Перо і меч", "Коли орлом, коли волом ...") тощо.

Художня творчість не можлива без взаємодії митця зі світом. Ця взаємодія реалізується в формах переживання, уяви, фантазії тощо. Відтак метою статті є дослідження того пласту філософської лірики Ліни Костенко, в якому поетеса дає художню інтерпретацію феномену творчості та поетичного слова. Переживання та фантазії ліричної героїні подаються в літературно-філософському контексті, в зіставленні вирішення заявленої теми іншими поетами.

Проблему поета і поезії в творчості Ліни Костенко досліджували С. Антонишин [1], В. Базилевський [2], С. Барабаш [3], В. Брюховецький [5], Г. Гордасевич [7], Г. Клочек [13], Г. Кошарська [11], Л. Кужільна [12], О. Таран [22], Д. Дроздовський [19] та інші.

А. Шопенгауер, М. Гартман, З. Фройд та К.-Г. Юнг вказували, що світ складається з двох частин: свідомого і позасвідомого (ідей, чуттєвих образів, спогадів тощо). Якраз позасвідоме є первинним, яке знаходиться за гранню осмислення й наділяє людину інтуїцією - безпосереднім осягненням істини без досвіду і набутих знань.

До теми натхнення, зародження таланту звертається й українська поетеса Ліна Костенко:

Душа летить у посвіті епох.

І де цей шлях почався, - невідомо.

І де урветься, знає тільки Бог [10, с. 169].

В іншому ж вірші початки творчості поетеса виводить ще з дитинства. Про входження у світ мистецтва як вихід за власні межі, своєрідну трансгресію (термін польського психолога Юзефа Козелецького) йдеться в поезії, "Слайди":

А потім в паркані хтось виламав штахету, ліхтариками груш вчарований між віт. В ту дірку в паркані відкрився світ поету -великий. і складний, і незбагненний світ ...[9, с. 68].

© Криловець Н., 2012Дірка в паркані - образ глибоко символічний. Це шлях зв'язку митця зі світом. Із локального простору поет виходить у світ ширших масштабів.

Принагідно зазначимо, що у драматичній поемі "Сніг у Флоренції" поетеса поглиблює образ дірки в паркані. Через дірку в бузині відкривається новий прекрасний світ, в якому все сповнене чарівності, небуденності: "високі трави", "густий і несходимий ліс", "туман у кручах ... і луги ... і стежка" [9, с. 506]. Проте тільки одному Брату Домініку вдається проникнути у цей заборонений світ, бо ніхто інший не в змозі пройти крізь цей отвір.

Поезія має зв'язок із первісним емоційно-образним типом мислення. Анатолій Макаров у праці "П'ять етюдів. Підсвідомість і мистецтво: Нариси з психології творчості" зазначає: "До появи вміння користуватися логічно-словесними означеннями в пам'яті людини утворюється цілісна система понять, що віддзеркалює результати діяльності первісного інтуїтивно-почуттєвого мислення" [15, с. 188].

Первісний світ, що виникає поза граннями людської свідомості ще задовго до вміння висловлювати своє ро­зуміння його і захоплення ним у слові, постає в поезії Ліни Костенко "Стоїть у ружах золота колиска". Щоб збагнути сутність поезії, слід повернутися в перші дні чи місяці життя, яким якраз і притаманне оте первісне (не обтяжене вербально) світовідчуття:

Стоїть у ружах золота колиска.

Блакитні вії хата підніма.

Світ незбагненний здалеку і зблизька.

Початок є. А слова ще нема.

Ще дивен дим, і хата ще казкова,

і ще ніяк нічого ще не звуть.

І хмари, не прив'язані до слова,

от просто так - пливуть собі й пливуть.

Ще кожен пальчик сам собі Бетховен.

Ще все на світі гарне і моє.

І світить сонце оком загадковим.

Ще слів нема. Поезія вже є [9, с. 28].

Епітети "золота колиска", "блакитні вії", "незбагненний світ", "казкова хата", "дивен дим" тонко передають світ перших дитячих вражень від світу, де "ще ніяк нічого ще не звуть".

Окреслюються опозиції природного (первісного) і культурного (перетвореного людиною) світу. Саме в ди­тячій уяві світ виглядає загадковим, казковим, невпорядкованим, справжнім. Дорослий індивід уже відходить від того початкового, природного, бо раціональність пригнічує емоційність. Звідси й прагнення митців написати такий твір словесного мистецтва, який би максимально точно відтворив те первісне, дологічне світовідчуття. Зв'язок із первісним відбувається через мистецтво, зокрема поезію. Відчуження від природи призводить до невід­воротної дегенерації, руйнації людського в людині. Природа є першовиявом слова, яке провіщає емоцію.

Індивід оволодіває світом двічі: спочатку - підсвідомо (дологічно), а вже потім за допомогою вербально-логіч­них значень. Словом стає також світ. "Реальний світ (абстрагований від передбачень і постулатів, ще невисловле-ний) - це вже вербалізований, переказаний сенс події буття. Отже, оприсутнений світ - це експресія висловлення, слово, яке вже прозвучало [14, с. 188].

Ліна Костенко оригінально інтерпретує євангельський початок слова. Поетеса намагається осмислити доло-гічний поетичний світ ("Ще слів нема. Поезія вже є"). Власне, подібний мотив (щоправда, в атеїстичному пере­осмисленні) маємо і в поемі Б. Олійника "У дзеркалі слова": "Хто перший мовив слово про творця / Той, власне, і створив його ... у слові!.. [17, с. 179].

Поезія, як слушно зазначає А. Макаров, прямий спадкоємець традицій первісного понятійно-образного мис­лення архаїчного суспільства. Вона древніша за слово [15, с. 192]. Уже в первісних людей, які ще не вміли спілку­валися вербально, були закладені творчі паростки. Про це йдеться у вірші Ліни Костенко "Рана ведмедя":

Ще розум спав, - прокинулась уява.

І це був перший - первісний! - митець... [9, с. 350].

Світ формувався із цілісної системи образів. Прапоезія була первісним людським знанням, досвідом, творчіс­тю, першим формуванням духовного начала.

Іменувати речі - значить вивищувати їх до царини духу, просвітляти ту ідею, що закладена у кожній з них, перетворювати їх на символи [18, с. 53]. Німецький філософ Г-Ґ. Ґадамер доводив, що слово, яке було мовлене в конкретному прагматичному контексті, "не стоїть за самого себе", а розчиняється у сказаному [8, с. 265].

Щоразу, коли людина створює твір словесного мистецтва, вона ніби відновлює оте первісне світовідчуття [16, с. 23].

Кожен митець зіштовхується із проблемою сприйняття і відтворення реальності. Світ, який сприймається в чуттєвих образах, емоційно, майже не можливо передати словами. Оті "невимовні слова" є скарбом душі. Про творення поезії десь поза межами свідомості Ліна Костенко пише так:

Вночі із хаосу безсоння,

коли мій всесвіт ожива -

як срібні птиці вилітають

ще не приборкані слова [10, с. 66].Образ "хаосу безсоння" тонко передає той оживлений всесвіт, інший вимір. У мить натхнення із всесвітнього первісного хаосу вилітають "ще не приборкані слова" - "срібні птиці".

І Хтось диктує з-понад світу непередбачені слова... [10, с. 66].

Ці слова не формуються свідомо, а творяться спонтанно в мить осяяння і прозріння, бо

За день банальностей і фальшу ото піднімеш стільки тонн, -що не напишеш що не скажеш

Не те! - застогне камертон [10, с. 66].

Ліна Костенко про пошук необхідних слів пише й у вірші "Душа моя, знайдибіда!":

Шукаєш, мов копалини, -слова, слова, слова/.. [9, с. 194].

Однак в кожному слові відчувається якась недостатність чи то "нестача мікровольта", чи то "зайвий міліграм". А тому переконливо звучить поетичний висновок-резюме: "Ти дома - тільки в невідомості. / Ще кожен вірш, як перше "ма". / І десь над гранями свідомості / є те, чого іще нема [9, с. 194].

Подібний мотив знаходимо в Лесі Українки та В. Свідзинського. Лірична героїня Лесі Українки не може від­найти потрібних слів, щоб передати душевний екстаз:

Коли дивлюсь глибоко в любі очі,

в душі цвітуть якісь квітки урочі,

в душі квітки і зорі золотії,

а на устах слова, але не тії,

усе не ті, що мріються мені,

коли вночі лежу я у півсні.

Либонь, тих слів немає в жодній мові,

та цілий світ живе у кожнім слові,

і плачу я й сміюсь, тремчу і млію,

та вголос слів тих вимовить не вмію... [23, с. 69].

В. Свідзинський також визнає, що внутрішній світ не просто вербалізувати, бо він уже не той, що сприймався почуттями

Хто дає мені душу чужу,

Коли я з людьми? Чому їм кажу

Не ті заповітні слова, не ті,

Що родилися в самоті? [20, с. 206].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96 


Похожие статьи

О І Ванівська - Корпусні та лексикографічні технології опису мовної системи термінознавство