Д Шевчук - Культурна ідентичність та глобалізація - страница 11

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

ЛИТЕРАТУРА:

1. Bache E., Culture clash. - Yormouth, 1989.

2. Beattie J., Other Cultures. Aims, Methods and Achievements in Social Anthropology. - New York, 1964.

3. Blanning T.C.W., The French Revolution: class war or culture clash? - New York, 1998.

4. Bloom S.G., Postville: A Clash of Cultures in Heartland America, b.m.w. 2001.

5. Burszta J., Jasiewicz Z., Zderzenie kultur na ziemiach zachodnich i polnocnych w swietle materialow ze wsi koszalinskich, "Polska Sztuka Ludowa" 1962, nr 4(16), s. 197-220.

6. Collier Ch., Collier J.L., Clash of cultures: prehistory - 1638. -

New York, 1998.

7. Dahrendorf R., Jesli nie asymilacja..., "Gazeta Wyborcza" 24-26 XII 2004.

8. Dobrowolski K., Theorie du desaccord de civilisation, [w:] La Pologne an VIIe Congres International des Sciences Anthropologiques et Ethnologiques, ed. K. Dobrowolski. - Wroclaw, 1964. - S. 17-34.

9. Dobrowolski K. Zderzenie kultur, "Lud" 1952. - T. 39. - S. 102-109.

10.Eibl-Eibensfeldt I., Similarities and Differences between Cultures in Expressive Movements, [w:] Non Verbal Communication, ed. A. Hinde, Cambridge 1972.

11.Fisher M.H., A clash of cultures: Awadh, the British and the Mughals, New Delhi 1987.

 

12.Frazier E.F., Race and Culture Contacts in the Modern World. -

New York, 1957.

13.Friesen J.W., When culture clash: case studies in multiculturalism.

 

-    Calgary, 1993.

14.Gordon M., Assimilation In American Life. - New York, 1964.

15.http://cultureclash.com/

16.http://www.unesco.pl/

17.Johnson R., Redman P., Steinberg D.L., Culture clashes: Dialogues and Cultural Studies and Sociology, b.m.w. 2003.

18.Klodkowski P., Wojna swiatow? O iluzji wartosci uniwersalnych.

19.Krakow, 2002.Kloskowska A., Kultury narodowe u korzeni. - Warszawa, 2005.

20.Komunikacja miedzykulturowa: zderzenia i spotkania. Antologia tekstow, red. A. Kapciak, L. Korporowicz, A. Tyszka. - Warszawa, 1996.

 

21.    Krzysztofek K., Sadowski A., Wstep, [w:] Obywatelstwo i tozsamosc w spoleczenstwach zroznicowanych kulturowo i na pograniczach. Tom I, red. M. Bienkowska-Ptasznik, K. Krzysztofek,

A. Sadowski. - Bialystok, 2006.

22.    K. Krzysztofek, Zderzenia kulturowe w Polsce lat 90., "Transformacje" 1995-96, nr 1-2(7-8), s. 108-120.

23.  K. Kwasniewski, Zderzenie kultur, [haslo w:] Slownik etnologiczny.
Terminy og
olne, red. Z. Staszczak. - Warszawa - Poznan, 1987.

24.  Kwasniewski K., Zderzenie kultur. Tozsamosc a aspekty konfliktow i tolerancji. - Warszawa, 1982.

25.  Lantenari V., Movimenti religiosi di leberta e di salvezza dei popoli oppressi. - Milano, 1960.

26.  Migracja, uchodzstwo, wielokulturowosc. Zderzenie kultur we wspolczesnym swiecie, red. D. Lalak. - Warszawa, 2007.

27.  Mikulowski Pomorski J., Komunikacja miedzykulturowa.
Wprowadzenie. - Krak
ow, 1999.

28.Nowicka E., Akulturacja, [haslo w:] Encyklopedia socjologii, T. 1, red. nauk. A. Kojder, K. Kosela, W. Kwasniewicz, H. Kubiak, J. Mucha, J. Szacki, M. Ziolkowski. - Warszawa, 1998. - S. 17-20.

29.Nowicka E., Bunt i ucieczka. Zderzenie kultur i ruchy spoleczne, PWN. - Warszawa, 1972.

30.  Oberg K., Culture Shock: Adjustment to New Cultural
Environment, "Practical Anthropology" 1960/4, no 7, p. 177-182.

31.Paleczny T., Stosunki miedzykulturowe. Zarys problematyki. -

Krakow, 2005.

32.Pitt-Rivers G.H., The Clash of Cultures and the Contact of Races. An Anthropological and Psychological Study of the Laws of Racial Adaptability, with special reference to the depopulation of the Pacific and the government of subject races. - London, 1927.

33.Polifonia, dialog i zderzenie kultur. Zbior tekstow z komunikacji miedzykulturowej, red. U. Kusio. - Torun, 2007.

34.Sadowski A., Socjologia pogranicza, [w:] Wschodnie pogranicze w perspektywie socjologicznej, red. A. Sadowski. - Bialystok, 1995.

35.Smolicz J.J., Wspolkultury Australii. - Warszawa, 1999.

36.Tarczynski A., Wartosci i postawy w obliczu zderzenia systemow kulturowych. Hiszpanscy zdobywcy XVI wieku wobec Nowego Swiata. - Bydgoszcz, 2001.

37.Tarczynski A., Zderzenie miedzykulturowe jako zjawisko spoleczne, "Universitas Gedanensis" 1999, R. 11, nr 1-2 (19-20), s. 155-160.

Zderzenie kultur, [haslo w:] K. Olechnicki, P. Zalecki, Slownik socjologiczny. - Torun, 1997. - S. 257.УДК 316.34

Юлія Маслова

СОЦІОРЕЛІГІЙНИЙ АСПЕКТ КОНСТРУЮВАННЯ СТЕРЕОТИПНИХ МОДЕЛЕЙ ТЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЖІНКИ НА СТОРІНКАХ ДРУКОВАНИХ ЗМІ

У статті розглядаються проблеми конструювання мо­делей гендерної ідентичності сучасної жінки в Україні під впливом усталених та новостворених гендерних стереоти­пів через призму релігійних чинників.

Ключові слова: гендер, гендерна ідентичність, образ жінки, жіноча роль, гендерні стереотипи.

 

Maslova Y. Socio-religious aspect of constructing of stereotypic models of woman's gender identity in printed mass-media.

The problem of constructing the models of modern woman's gender identity in Ukraine is examined in the article.

Key words: gender, gender identity, appearance of woman, woman's role, gender stereotypes.

Маслова Ю. Социо-религиозный аспект конструи­рования стереотипних моделей гендерной идентичнос­ти женщины на страницах печатных СМИ.

В статье рассматриваются проблемы конструирова­ния моделей гендерной идентичности современной жен­щины в Украине под воздействием религиозно устоявшихся и вновь созданных гендерных стереотипов.

Ключевые слова: гендер, гендерная идентичность, об­раз женщины, женская роль, гендерные стереотипы.

 

Постановка наукової проблеми. Україна як держава і сус­пільство нині перебуває у стані соціально-економічної кризи, що пов'язана з трансформацією не тільки економіки, а й усьо­го соціального буття й пошуками своєї ідентичності, свого об­личчя у Європі та у світі. Йдеться не так про економічний чи

 

© Юлія Маслова, 2010політичний імідж, як про обличчя духовне. Для нації, яка сто­літтями перебувала в складі одразу кількох деспотичних імпе­рій і віддавала найкращі сили в імперські культурні скарбниці, такі пошуки особливо складні. Уся наша історія засвідчує, що жінка в суспільстві відігравала вагому, якщо не провідну роль. Провідну роль жінки на стадії родового ладу в період матріар­хату вчені схильні пояснювати культом сил природи - куль­том родючості, а звідти - вагітності, пологів, годування, що зу­мовило сакралізацію жінки з її здатностями, відмінними від чо­ловічих. Звідси може походити й "ідеологічний гетеризм" - но­мінальна сакралізація жіночого тіла як втілення репродуктив-ності. Унаслідок встановлення колективного родового ладу матріархат закріпився, бо сакральним лідером була мати роду, яка забезпечувала його тривалість через нащадків. Жіноче на­чало пов'язане із забезпеченням тяглості родових зв'язків і тра­дицій. За радянських часів гендерна ідентичність жінки кон­струювалася за ідеологічно насадженим каноном феміннос-ті - образом працюючої матері. Сьогодні цей канон дещо втра­тив свою актуальність через появу нових життєвих стандартів, моделей поведінки та моральних норм. Хоча на сторінках су­часної української преси все ще трапляються статті під назвою "Мама - вдома, мама - на роботі?" (Дзеркало тижня. - 2004. - 6-12 березня), де йдеться про жінку, котра грає роль працю­ючої матері, крім того, вона звикла опікуватися не лише дітьми вдома, але й підлеглими на роботі (на рівні турботи про дітей).

Отож за часи незалежності України у свідомості української жінки відбулися значні зміни - образ працюючої матері відхо­дить на задній план, його замінює образ Берегині (вперше ви­окремлений в українській науковій думці Соломією Павлич-ко у статті "Прогрес затримується: консервативні лики жінок в Україні", опублікованій у польському виданні, згодом розро­блений В. Агеєвою, О. Кісь, В. Слінчук).

Ще один зразок фемінності, як зазначає О. Кісь, запропоно­ваний сучасній українській жінці для конструювання гендер-ної ідентичності - це образ Барбі - "об'єднаний образ жінки, спосіб життя якої нагадує нарцистичне існування гарної та до­рогої ляльки, яка вимагає для себе відповідного середовища таатрибутів, щоби врешті-решт виконати своє головне призна­чення - знайти свого власника-чоловіка" [5].

Поряд з цим, у сучасному українському суспільстві існу­ють й інші гендерні стереотипи, що впливають на конструю­вання гендерної ідентичності жінки, про що свідчать проаналі­зовані журналістські матеріали, адже саме журналістика є тією сферою, що відображає існуючу соціальну ситуацію та миттєво реагує на наймені зміни в суспільстві.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед вітчизня­них вчених, хто активно розробляв проблему моделей констру­ювання гендерної ідентичності сучасної жінки в Україні, слід назвати О. Кісь [5], С. Павличко [7], Т. Журженко [7], В. Суко-вату [9], О. Помазан [8], Л. Таран [10] та ін.

За об'єкт дослідження було обрано опубліковані на сторін­ках сучасних друкованих ЗМІ журналістські матеріали, що ви­світлюють моделі конструювання гендерної ідентичності су­часної жінки в Україні.

Мета статті та постановка завдань. Метою дослідження є аналіз гендерних стереотипів на сторінках друкованих ЗМІ, що конструюють моделі поведінки та гендерної ідентичності жін­ки в сучасному українському суспільстві.

Серед основних завдань дослідження - проаналізувати журналістські матеріали з метою виявлення усталених та но-востровених гендерних стереотипів; дослідити моделі констру­ювання гендерної ідентичності сучасної жінки в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження та обґрунтуван­ня одержаних наукових результатів. У наукових філософ­ських та соціологічних, а також психологічних дослідженнях моделі конструювання гендерної ідентичності сучасної україн­ської жінки визначаються виявом стереотипів Берегині, Бар-бі, Ділової Жінки, образом жінки-Єви, Феміністки (С. Пав-личко, О. Кісь, Т. Журженко, О. Помазан та ін.). Проте аналіз журналістських матеріалів, опублікованих на сторінках сучас­ної україномовної преси, дозволяє виокремити ще кілька сте­реотипів, що визначають моделі гендерної ідентичності жінки. О. Кісь зазначає, що "образ Берегині був сконструйований ціл­ком штучно на самому початку незалежності, і його появою тастрімким поширенням завдячуємо насамперед творчості укра­їнських письменників-народників" [5]. Згодом цей образ поча­ли використовуватись не лише письменниками чи публіциста­ми, але й пропагуватись громадськими і політичними діячами. Берегиня в давньослов'янській релігії - мати всього живого, первісне божество-захисник людини, богиня родючості, при­роди та добра. З часом Берегиня стала охоронницею дому, її скульптурки знаходились у хатах, зображення-амулети носи­ли на шиї. З давніх-давен люди звертаються до богів з молит­вами, здіймаючи руки до неба, благаючи захистити від лиха та зла. Тому рука, розкрита долоня стала символом захисту. Охо­ронцем домашнього вогнища завжди вважався вуж, а оберегом господи від грому і пожежі - півень. Найсильнішою захисни­цею всього живого є Мати-Берегиня. Люди малювали ті зобра­ження на стінах житла, вишивали, ліпили з глини. Ще до прий­няття християнства слов'яни вірили, що найбільшу силу обе­реги мають, якщо їх намалювати на білому яєчку. І якщо в кож­ній родині будуть розписувати писанки з тими символами на Великдень, то їх оселю, село, місто минатимуть біди. Образ Бе­регині дійшов до нас у вишивці: на обрядових рушниках, у жі­ночому одязі бачимо стилізовану жіночу постать, найчастіше -з піднятими руками (знак захисту), іноді з прибогами - конями по обидва боки. Нерідко Берегиню змінювала ідеограма - ромб з гачками - землеробський символ родючості, магічний обері-гальний знак (українська плахта - своєрідне "перепитування" цього мотиву). Зображалася (вишивалась) на білих рушниках, що вивішувалися над вікнами й дверима і, за наївними уявлен­нями, мали захищати домівку від чорних сил. Схематичний об­раз Берегині вишивався на одязі, вирізблювався на дереві (на віконцях, дверях, ганках). Невеликі зображення Берегині (гли­няні чи мідні обереги) українці носили на грудях. З Х ст., тобто з прийняттям християнства, символічний смисл Берегині (Ве-нери, Рожаниці) було перекладено на образ Богородиці. В ньо­му людина вшановувала саму природу, землю, життя, подвиг материнства. Землю вважають матір'ю всього на землі, вона й мати усіх людей. У християнізованій народній свідомості об­раз Матері-Землі ідентифікується також з Божою Матір'ю, Бо­городицею і є трансформованим продовженням язичницького культу Великої богині-матері [11, 114-117].

Загалом стереотип Берегині виявляється у багатьох обра­зах - символ жінки-матріарха (О. Кісь [5]), вічний образ мате­рі, хранительки домашнього затишку, опікунки дітей та чолові­ка. Вияв зазначеного стереотипу спостерігаємо у статті в газеті "Дзеркало тижня" під назвою "Мама Нонна на Майдані" (Дзер­кало тижня. - 2009. - 20-26 червня) - стаття, присвячена вшану­ванню пам'яті (вивішення дошки пошани на Майдані Незалеж­ності у Києві) Нонні Копержинській - українській актрисі теа­тру і кіно. Текст статті свідчить про повагу до актриси, піднесен­ня її до високого звання Матері - позачасового та позапросторо-вого вічного образу, хранительки домашнього вогнища.

Саме жінці-Берегині присвячені цілі рубрики провінційних газет та глянцевих журналів, що задають моделі поведінки, по­ради з догляду за дітьми, сторення домашнього затишку тощо. Адже справжня жінка-мати та жінка-дружина опікується аб­солютно усіма проблемами дітей (харчування, режим дня, на­вчання, одяг, відвідування культурних закладів, лікування та ін.) та чоловіка (одяг, зовнішній вигляд, здоров'я тощо).

Важливість цієї складової настільки значуща, що деякі до­слідники схильні виділяти окремий тип жіночої ідентичнос­ті - домогосподарка [3, 165-172]. Саме для такої жінки напи­сані тексти рекламного типу: "Напередодні Великодня господи­ні прагнуть навести лад у своїх оселях, щоб зустріти свято у чистоті й затишку. Сьогодні ми допоможемо їм дізнатися про оптимальні можливості швидко й якісно здійснити основні ета­пи генерального прибирання, використовуючи як засоби побу­тової хімії, так і здобутки народного досвіду та спеціалізова­них фірм..." (Рівне вечірнє. - 2006. - 20 квітня). Як зазначають польські дослідниці, представлення у мас-медіа "жінок як ма­терів і дружин, хранительок домашнього вогнища, належить до тих стереотипів, які найважче подолати" [15, 253].

Завдяки рекламі і специфіці її сприйняття традиційний об­раз господині дому зазнав трансформації ще у 1990-х роках. Т. Журженко з цього приводу зазначає: "Реклама, пропонуючи силу-силенну цілковито нових для українських жінок товаріві послуг, перетворила сам процес їх споживання на справжнє мистецтво, що вимагає від жінки навичок, досвіду і навіть хис­ту" [3, 154-172 ]. Ця теза підтверджена визначенням сутності реклами Л. Шпанер: "Реклама ... - це магія перетворення акту споживання в акт культури" [12, 152-161].

Аналіз журналістських матеріалів рекламного характе­ру, розрахованих на жіночу аудитрію, дозволяють простежи­ти вияв у жіночих образах ще одного стереотипу - стеретипу Барбі [13]. Виявом цього стеретипу позначена майже вся дру­кована реклама для жінок, опублікована на сторінках глянце­вих журналів, адже вона ставить жінку у суворі межі, котрих вимагає краса. Сучасна жінка-Барбі - це висока струнка блон­динка з невеликою кількістю сірої речовини в мозку, яка дбае про красу тіла, а не душі, схиблена на гонитві за модними тен­денціями та постійним схудненням. Такий образ суперечить релігійним канонам християнства, у розумінні й відчутті краси - могутнє джерело самовиховання, адже краса лише тоді воз­величує, коли зливається з правдою, людяністю.

У сучасних випусках журналів "Cosmopolitаn", "Единствен­ная", "Полина", "Єва" та ін. поряд з насадженням читачам пев­них еталонів краси подаються рекомендації з досягнення цих еталонів, подається більше інформації, як вдало і корисно орга­нізувати вільний час тощо. Так, стаття із журналу "Єва" під на­звою "Основа вашої краси" (літо 2008 р.) ставить жінок у жор­сткі рамки еталонів краси ("Макіяж прикрашає будь-яку жін­ку, але гарний він лише за бездоганно доглянутої шкіри"), даючи при цьому кілька настанов щодо догляду за шкірою і неодмінно рекламуючи косметику замовника-рекламодавця. Піклуючись про красу, треба починати із серця й душі, інакше жодна кос­метика не допоможе. Подібний характер має стаття "Класика, досконалість, бездоганність" (Єва. - літо, 2007 р.) - жінку по­ставлено у жорсткі рамки краси та поведінки: "Великий стиль" вимагає бездоганної світськості..."; та "Штрих-код на жіночому обличчі." (Високий замок. - 2009. - 12 березня), в якій подано "рецепти краси" від пластичного хірурга.

Як зазначає В. Суковата, "українські ЗМІ віддзеркалюють таку картину: жінки невпинно і невтомно турбуються про кра­су свого тіла, доглядають за ним та вдосконалюють його [9, 176­182]. За умови масового характеру виявів цієї тенденції набуває значення нормативного стандарту, що є дороговказом для жін­ки, але якою б прекрасною зовні не була людина, найважливіша в ній краса внутрішня. Краса - могутній засіб виховання душі.

Ще один стереотип, що визначає моделі гендерної ідентич­ності сучасної української жінки, є стереотип Ділової Жін­ки. Проаналізувавши образи ділових жінок на сторінках преси, можна стверджувати, що цей стереотип акумулював у собі риси переважно образу Берегині і дещо взяв від Барбі: сучасна ділова жінка на сторінках мас-медіа - це особистість з красивими жіно­чими рисами, наділена розумом та безліччю вмінь, що притаман­ні Берегині. Про це свідчать статті "Бізнес з жіночим обличчям" (ОГО. - 2007. - 26 липня), "Жінки у великій політиці" (Львівська газета. - 2006. - 17 січня), "Жіночі обличчя київської влади" (Хре­щатик. - 2007. - 8 березня), "Найвпливовіші жінки України - зі сфери медіа?" (Львівська газета. - 2008. - 6 жовтня) та ін.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

Д Шевчук - Концепція філософії в творчості густава шпета

Д Шевчук - Політизація життя в контексті біополітики соціально-філософський аналіз

Д Шевчук - Постмодерний стан культури пропозиція концептуального осмислення

Д Шевчук - Феноменологічна перспектива у політичній теоріїметодологічний аспект

Д Шевчук - Історичні трансформації та сучасні концепції політичної теології