Д Шевчук - Культурна ідентичність та глобалізація - страница 13

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 



1. Эко У. Полный назад! "Горячие войны" и популизм в СМИ / Пер. с итал. Е. Костюкович. - М.: Эксмо, 2007. - 592 с.

2. Фурс Н. Ф. Рецепция идей Маркса в современной крити­ческой теории // Общественные науки и современность. - 2002. -№ 5. - С. 115-130.

Бауман З. Индентичность в глобализирующемся мире // http:vtk.interro.ru/book/print/155.htmУДК 378.18"3752"

Natalia Rudenko


Sociological and psychological approaches to the gender identity problem are studied.

Key words: gender identity, gender roles.


Руденко Н. Психологічний підхід до аналізу Тендер­ної ідентичності.

Розглядаються соціологічні та психологічні підходи до проблеми гендерної ідентичності.

Ключові слова: гендерна ідентичність, гендерні ролі.


Руденко Н. Психологический поход к анализу гендер-ной идентичности.

Рассматриваются социологические и психологические подходы к проблеме гендерной идентичности.

Ключевъе слова: гендерная идентичность, гендерные роли.


The gender roles we each carry out are highly individualistic, built on our biological and physical traits, appearance and personality, life experiences such as childhood, career and education, and history of sexual and romantic interactions. Each element influences perceptions and expectations. Gender-related experiences influence and shape the ways we think about others and ourselves including self-image, behaviour, mood, social advancement and coping strategies.

Many societies have strict rules about activities, jobs and appearances which are based on deep-seated ideas about what is appropriate for someone based on their gender. Gender performance refers to how people act and present themselves to the world based on their gender identity.

In the modern human sciences an identity concept takes a special place as it is practically equally used by psychologists, sociologists,

© Natalia Rudenko, 2010philosophers, anthropologists and culturologists. This phenomenon causes special interest due to the global transformations occurring in the society and in consciousness of every human as well. Changes, necessity of their studying and understanding provoked scientific interest of the Ukrainian psychologists to various aspects of gender identity as well.

Social factors which may influence gender identity include gender messages conveyed by family, mass media, and other institutions. In some cases, a person's gender identity may be inconsistent with their biological sex characteristics, resulting in individuals dressing and/or behaving in a way which is perceived by others as being outside cultural gender norms; these gender expressions may be described as gender variant.

If to analyze numerous definitions of gender identity, it is possible to allocate a number of general moments:

Gender identity is а person's concept of self as being male and masculine or female and feminine, or ambivalent, based in part on physical characteristics, parental responses, and psychological and social pressures. It is the internal experience of gender role.

-   Gender identity is how people see themselves, whether masculine, feminine, or somewhere in-between. Gender role is how people present themselves in public in terms of gender. It includes the way people dress, speak, wear their hair, in fact everything that people say and do that indicates masculinity or femininity [3].

For most people, gender identity is consistent with their anatomic sex and their gender role (as when a man has an inner sense of masculinity and publicly acts in masculine ways) [1].

Representatives of almost all approaches studying gender identity agree that it is based on the comprehension by the person that he or she is connected with certain feminine and musculine standards. Gender identity can be transformed, vary throughout all human life. Still J. Mid affirmed that the person from a birth does not possess the identity, it is formed as a result of persons social experience, interactions with other people.

Psychologists believe human sexual identities are made up of three separate components. The first shows the direction of a child's sexual orientation, whether he or she is heterosexual (straight),homosexual (gay), or bisexual. The second is the child's style of behavior, whether a female is a homemaker-type and a male is a "macho guy". The third component is what psychologists call the core gender identity. In most people, the three components point in the same direction but in some people, the components are more mixed [2, 3].

Gender identity emerges by the age of two or three and is influenced by a combination of biological and sociological factors reinforced at puberty. Once established, it is generally fixed for life. In spite of conscious attempts to reduce sex role stereotyping in the final decades of the twentieth century and in the early 2000s, boys and girls are still treated differently by adults from the time they are born. The way adults play with infants has been found to differ based on gender. Girls are treated more gently and approached more verbally than boys. As children grow older, many parents, teachers, and other authority figures still tend to encourage independence, competition, aggressiveness, and exploration more in boys and expression, nurturance, motherhood and childrearing, and obedience more in girls.



1.Головнева И. В. Гендерная идентичность: тенденции измене­ний / И. В. Головнева // Вісник харківського університету : Серія "Психологія". - Х., 2005. - Вип. 32. - № 653. - С. 47-51.

2.Archer J., Lloyd B. Sex and Gender. - Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2002.

3.  Barrett J. Disorders of Gender Identity / J. Barrett // The

Practitioner. - (June 4, 2003): 472.проблеми ідентичності в україніУДК 94(477)"1945/1947"

Дмитро Байкєніч


У статті розглянуто проблеми втрати етнічно-культурної ідентичності українців переселених з Польщі в Східні області УРСР. Особливу увагу приділено намаганням українських переселенців залишитись в орбіті українського національного життя.

Ключові слова: українські переселенці, етнічно-культурна ідентичність, культурно-масова робота, полі­тичне виховання.


Baykienich D. The disappearance of the culture-ethnetical identification of Ukrainians who has been migrated from Poland to the western parts of the USSR in 1945-1947.

The disappearance of the culture-ethnetical identification of Ukrainians who has been migrated from Poland to the western parts of the USSR was examined in the article. The special attention was spared to the attempts of the Ukrainians immigrants to stay in the orbit of Ukrainian national life.

Key words: Ukrainians immigrants, culture-ethnetical identification, culture-mass work, political education.


Байкенич Д. Потеря этнично-культурной иден­тичности украинских переселенцев из Польши, расселенных в восточные области УССР в 1945-1947 гг.

В статье рассмотрены проблемы потери культурно-этнической идентичности украинцев, переселенных из Польши в Восточные области УССР. Особое внимание уде­лено попыткам украинских переселенцев остаться в орби­те украинской национальной жизни.

Ключевые слова: украинские переселенцы, культурно-этническая идентичность, культурно-массовая работа, политическое воспитание.


© Дмитро Байкєніч, 2010Формування сучасних кордонів України в 40-х роках ХХ ст. значно звузило західні етнічно-українські межі шляхом відселення корінного українського населення. Люблінська уго­да між Урядами УРСР і Польським комітетом національного визволення від 9 вересня 1944 року юридично закріпила процес виселення понад 500 тис. українців із Лемківщини, Надсяння, Підляшшя та Холмщини. Частина з них була розселена в Вороши-ловградській, Сталінській та Харківській областях УРСР.

Прибуття українського населення в Східний регіон УРСР із колишньої "буржуазної" Польщі, гостро поставило питання проведення культурно-масової роботи серед нього. Політичне виховання переселенців було зумовлене концепцією перетво­рення різнобарвної національної спільноти в радянський на­род, а також актуальним з огляду на поточні вибори до Верхо­вної Ради СРСР у 1946 році.

Усталена позиція радянських органів влади щодо всебічної перевірки будь-якої особистості торкнулась і українського на­селення прибулого з Польщі. Колишні польські громадяни під­пали під ретельне вивчення з питань націоналістичних погля­дів, куркульства, релігійності тощо [1, арк. 37].

Всі переселенці за планом мали стати членами колгоспів. На 1 вересня 1946 року по Східних областях з 5 318 родин пересе­ленців у колгоспи вступило лише 3 229 [2, с. 902]. Переселен­ці в колгоспах працювали добросовісно та дисципліновано, що було характерним для одноосібних господарств західних укра­їнців. З часом, зважаючи на мізерну оплату праці та наслідую­чи приклад місцевого населення щодо життя, переселенці по­ступово втратили власні історично-етнічні риси.

Українці з Польщі вважали, що їдуть як українці до україн­ців, а зустріли їх як представників іншого політичного режиму, "диких горян", поляків тощо [3, арк. 8 зв.]. Протиріччя виникали на релігійному і мовному підґрунті [4, арк. 50 зв.], що зумовлю­валося атеїстичною пропагандою та русифікованістю регіону.

За постановами республіканської та місцевої влади, пересе­ленцям на місцях мали допомогти з житлом, харчами, одягом та іншим. Факти байдужого ставлення до влаштування пере­селенців, штовхали останніх самотужки шукати ліпшого жит­тя у селах сусідніх районів чи областей [5, арк. 199; 6, арк. 20]. Також це сприяло проведенню агітації за повернення назад до Польщі або в західні області до більш культурно-близької української спільноти [7, арк. 117].

Політичне виховання серед українських переселенців, за допомогою доповідей, лекцій, бесід, кружків, газет різними мо­вами та іншого, спрямовувалося на зміну мислення і погля­дів. Тяжка праця та радянська пропаганда цілеспрямовано ни­щили привезену українську культуру, що проявлялася в піс­нях, обрядах, приповідках, молитвах тощо. Переселенці, які мали зв'язок зі своїми родичами у Польщі та західних облас­тях УРСР, політичному вихованню не піддавалися [8, арк. 65].

Силове влаштування та закріплення на місцях українських переселенців з боку місцевої влади призвело до чіткого поділу останніх на тих, що поступово асимілювалися, і тих, що само­вільно виїхали за межі Східних областей УРСР [9, арк. 69 зв.].

Таким чином, нові умови життя, частини українських пере­селенців із Польщі, зумовили зміну притаманного їм господа­рювання, культурно-релігійного, етнічно-психологічного роз­витку, втрату національної ідентичності та асиміляцію. Пере­селенці, які виїхали зі Східної України, змогли уникнути змін у власному етнічно-культурному розвитку та увійти в орбіту українського національного життя західних областей.



1. Державний архів Харківської області (далі: - ДАХО): -Ф. Р.1100. - Виконком Харківської райради депутатів трудящих.


-    Оп. 3. - Спр. 27. - Відомості про переселенців із Польщі за 1946 рік. - Арк. 147. - Лист Уповноваженого у справах релігійних куль­тів по Харківській області щодо релігійної належності українських переселенців.

2. Польща та Україна у тридцятих сорокових роках ХХ століття: невідомі документи з архівів спецслужб / Архів Міністерства вну­трішніх справ і Адміністрації Республіки Польщі, Державний архів Служби безпеки України. - Варшава; К.: В. в 2000. Т.2: Переселен­ня поляків та українців (1944-1946) / Упорядн. З. Гайовнічек та ін.

-    1008 с.

ДАХО: - Ф. Р.3858. - Відділ у справах переселення. Розпо­рядження центральних організацій (Управління при РНК УРСР усправах евакуації та переселення). - Оп. 3. - Спр. 360. - Матеріали про переселення українського населення, евакуйованого з Польщі у Боровський район за серпень-вересень 1945 року. - Арк. 109. - Ко­ротка інформація про населення, евакуйоване з Польщі та розселе­не по колгоспам Боровського району.

4.    ДАХО: - Ф. Р.3858. - Оп. 3. - Спр. 521. - Матеріали про пере-
селення переселенців із Польщі по Лозівському району за 1946 рік
(доповідні записки, довідки, інформації та інше).
- Арк. 80. - Інфор-
мація про українських переселенців розселених у Близнюківському
та Лозівському районах станом на 6 вересня 1946 року.

5.  Державний архів Донецької області (далі: - ДАДО): -
Ф. Р.299.
- Виконком Авдієвської районної ради депутатів трудя-
- Оп. 2. - Спр. 6. - Інформація, розрахунки, розселення та об-
лаштування переселенців з Польщі, списки переселенців за
рік. - Арк. 255. - Інформація щодо облаштування українських пе-
реселенців в Авдієвському районі Сталінської області станом на
червня 1946 року.

6. ДАХО: - Ф. Р.3858. - Оп. 3. - Спр. 351. - Переписка з Управ­лінням у справах евакуації та розселення українського і польського населення, про дозвіл громадян повернутися у Харківську область. - Арк. 47. - Телеграма Куп'янської райради щодо зміни місця про­живання 7 родин українських переселенців із Польщі.

7. ДАДО: - Ф. Р.299. - Оп. 2. - Спр. 6. - Арк. 255. - Лист заступ­ника голови Виконкому Сталінської облради щодо перевірки обла­штування прибулого українського населення в Авдієвському районі станом на 2 липня 1947 року.

8.  Державний архів Луганської області (далі: - ДАЛО): -
Ф. Р.2256.
- Ворошиловградський обласний фінвідділ Міністерства
- Оп. 1. - Спр. 108. - Інструкція по розрахункам із пересе-
ленцями за 1946 рік. - Арк. 179. - Доповідна записка голови Воро-
шиловградського облфінвідділу щодо розрахунків з переселенцями
станом на 1 січня 1946 року.

9.      ДАЛО: - Ф. Р.2256. - Оп. 1. - Спр. 108. - Арк. 179. - Доповід-
на записка голови ревізійного сектору державних доходів про розра-
хунки з переселенцями станом на 1 січня 1946 року.
УДК 1599224 (=161.2 + = 11 / = 19) + 008 + 947.7 Наталія Бендель


У статті розглядається питання ідентичності. У ній здійснюється спроба визначення складових європейської та української ідентичностей, можливих сценаріїв їхньої інтеграції за посередництва культури, а також розгляду конструкту міфу національної ідентичності у творі ху­дожньої літератури. Аналізується відображення україн­ської національної ідентичності у кількох вимірах: з погля­ду українця у межах держави (з середини), з точки зору ін­шого соціально-культурного простору (європейця як "іншо­го"; зовні) та з позиції емігранта, який перебуває "на межі" соціально-культурних просторів.

Ключові слова: етнічна ідентичність, національна ідентичність, міф, європейська ідентичність, українська ідентичність, культура.


Bendel N. M. "Ukrainian" - "European" - against the background of the national identity myth.

The article deals with the identity question. There is an attempt to determine the components of European and Ukrainian identities, possible scenarios for their integration with the mediation of culture, as well as consideration of the construct the myth of national identity in a work of fiction. Article analyzes the reflection of the Ukrainian national identity in several dimensions: in terms of a Ukrainian within the state (from the inside), in terms of different socio-cultural space (from the European's point of view as "The Other"; from the outside) andfrom an immigrant's position, a socio-cultural spaces cross-border resident (from the in-between).

Key words: ethnic identity, national identity, myth, European identity, Ukrainian identity, culture.


Бендель Н. М. "Украинскость" - "европейскость" -на фоне мифа национальной идентичности.

В статье рассматривается вопрос идентичности. В ней осуществляется попытка определения составляющих евро-

© Наталія Бендель, 2010пейской и украинской идентичности, возможных сценари­ев их интеграции при посредничестве культуры, а также рассмотрению конструкта мифа национальной идентич­ности в произведении художественной литературы. Ана­лизируется отражение украинской национальной идентич­ности в нескольких измерениях: с точки зрения украинца в пределах государства (изнутри), с точки зрения отличного социально-культурного пространства (европейца как "дру­гого"; снаружи) и с позиции эмигранта, который пребывает "на границе" социально-культурных пространств (между).

Ключевые слова: этническая идентичность, нацио­нальная идентичность, миф, европейская идентичность, украинская идентичность, культура.



"Ми від народження захищені від реальності міфами про нас

та про світ навколо нас" [4; 171].


Як один із таких міфів я пропоную розглянути і поняття на­ціональної ідентичності.

Зважаючи на глобалізаційні процеси, історичні й політич­ні зміни та культурні перетворення у ХХ та початку ХХІ ст., питання самоідентифікації, зокрема у світлі національної іден­тичності постало важливим складником внутрішньодержавно­го та зовнішньополітичного розвитку як для Європи з її гаслом "Unity in diversity", так і для України з її хитанням між Сходом і Заходом й державною політикою "назад у Європу".

У цій роботі ми апелюємо як до наукових й публіцистичних праць, котрі за об'єкт свого розгляду брали явище ідентичності (автори: О. Пахльовська, З. Антонюк, В. Арутюнов, M. Martin та ін.), так і до художніх творів письменників-журналістів українського походження, котрі в різний історичний час мали досвід перебування "на межі" етнічно-культурних світів: Й. Рот та С. Пиркало.

Що складає європейську та українську ідентичності? Де пролягає між ними межа? Яким є українець та Україна в ціло­му у власних очах та очах європейця, яким - у очах "українця-у-еміграції"? Яке місце культури у формуванні такого самовиз­начення? Який шлях міг би бути плідним для ідентичності упроцесі перетворення на чинник прогресу нації? Саме такі пи­тання я спробую порушити.

Почну із теоретичного визначення ідентичності. Уже саме це поняття криє у собі неоднозначності: самобутність чи то­тожність? Зокрема - етнічної ідентичності. Для початку вар­то окреслити спершу поняття "нація". У розумінні Б. Андерсо­на таке звичне і широковживане поняття, як нація - лиш уяв­лений у свідомості людства когнітивний конструкт, який діє залежно від наданих йому значень, властивостей та функцій. "Етнічне походження" - поняття доволі стале; воно стосуєть­ся відчуття походження від предків та народження індивіда від його батьків та прабатьків [18; 16].

Національна ідентичність, якщо її порівняти з етнічною, є більш невизначеним поняттям. Е. Сміт говорить про неї як про багатовимірну за своєю суттю, куди можуть бути включені рід­ний край, спільні міфи та історична пам'ять, спільна культура, єдині юридичні права та обов'язки, спільна економіка [12; 23]. Іншими словами, тут має місце чинник свідомості, котра за сво­єю суттю суб'єктивна і суб'єктивно визначає поняття "домів­ка". Звернімо увагу на приклад: греко-американець, який через роки повернувся на проживання у Грецію, у інтерв'ю каже: "Для мене мій дім - не щось географічне і це не нація. Це мої спога­ди, відчуття, люди, та досвід. Це оточення, куди я знову прагну повернутися" [16; 1047]. Національну ідентичність у глобалі-зованому світі можна маніфестувати у різний спосіб, її можна забувати і знову пригадувати. Зрештою, індивід обирає націю, до якої належати, часто керуючись політичними мотивами. Ці­кавим у контексті вибору та розуміння "домівки" виглядає фе­номен Й. Рота, галицького єврея (з міста Броди), котрий 1914 року, у віці двадцяти років, остаточно перебрався до Відня, та­ким чином змінивши міста своєї Батьківщини на міста Захід­ної Європи. Він писав німецькою мовою. У повісті "Бюст імпе­ратора" граф Морштин ламає голову над проблемою батьків­щини. "Тепер, - думав він, - це село належить Польщі і не на­лежить Австрії, то є воно досі моєю батьківщиною? Що то на-загал таке - батьківщина? Це що, певний однострій жандармів і митників, яких ми бачили в своєму дитинстві, чи, може, соснита ялини, болото і луки, хмари і струмок?..." [10; 65]. А у рома­ні "Готель "Савой" устами одного із персонажів дається визна­чення батьківщини: "Я - східноєвропейський єврей, батьків­щина у нас там, де лежать наші померлі" [11; 127]. Карл Шле-ґель говорить про наявність "мислених ландшафтів" у творчос­ті Рота, маючи на увазі ті, які ми здатні відтворити з пам'яті. Це "ландшафти, за якими ми тужимо, про які пам'ятаємо" [Цит. за: 14; 174]. У своїх нарисах Й. Рот часто звертався до образу ма­лого містечка (на кшталт Бродів), з якого конструював уявну Батьківщину. Створивши своєрідний міф Батьківщини, він мі-фологізував і власну національну ідентичність.


"Але де пролягають, чорт забирай, ці найнепевніші (схід­ні) межі Європи?" [1; 8]. Очевидно, йдеться не про топонімі­ку, а про різницю між "Заходом" і "Сходом", тобто - про іден­тичність у її вимірі самобутності. Й. Рот робить спробу трак­тувати і європейську ідентичність. "Зразковий для Й. Рота єв­ропеєць - це чужинець, який оселяється у межпростор'ї іден­тичностей та культур" [15; 18]. Іншими словами, пошук іден­тичності в сучасній Європі йде двома шляхами - централіза­ція (повоєнне об'єднання 27 країн регіону ЄС) й децентраліза­ція (відсутність єдності у самій Європі). Як завжди, не без іро­нії сформулював стан у Європі Ю. Андрухович: "Європа - це наймолодший з континентів, який досі не знає своїх меж" [1; 8]. Річ у тім, що після Другої світової Європа змушена була шука­ти свою ідентичність "між двох вогнів": Америки і Радянського Союзу, у процесі чого відгородилася від Східної Європи. Тепер вона поступово повертається до неї (і це взаємно), що передба­чає трансформацію ідентичності.

1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

Похожие статьи

Д Шевчук - Концепція філософії в творчості густава шпета

Д Шевчук - Політизація життя в контексті біополітики соціально-філософський аналіз

Д Шевчук - Постмодерний стан культури пропозиція концептуального осмислення

Д Шевчук - Феноменологічна перспектива у політичній теоріїметодологічний аспект

Д Шевчук - Історичні трансформації та сучасні концепції політичної теології