Д Шевчук - Культурна ідентичність та глобалізація - страница 51

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

І, ще одним, але не останнім, чинником, який відрізняв поло­ження представників двох хвиль імміграції стосовно культур­ного, національного, економічного, політичного входження до лав американської нації, було те, що більшість іммігрантів дру­гої хвилі приїжджало з тієї частини Європи, з тих суспільств, культура яких нагадувала американську чи була з останньою сумісна [19, С. 291]. Традиції, мова, політичні уявлення, еко­номічний досвід, все це, тим чи іншим чином, сприяло консолі­дації американської нації зі "старою" імміграцією, та, навпаки, змушувало представників третьої хвилі шукати захисту та під­тримки шляхом відокремлення та групового згуртування.

Таким чином, "нова" імміграція значно відрізнялася від по­передньої причинами еміграції з країн виїзду, масовим харак­тером, національним складом, низьким рівнем професіональ­ної кваліфікації, і, як результат всього цього, складністю в мов­ній та соціальній адаптації, а отже, була джерелом проблемпов'язаних з подальшою їх асиміляцією. Такий наплив насе­лення не міг не викликати змін в економічних, суспільних, де­мографічних, етнічних та культурних процесах в Сполучених Штатах Америки. Поява "нових" іммігрантів поставила перед американським суспільством та державою проблему визначен­ня американської національної ідентичності (хто "ми" у від­мінність від "інших" [7]) та окреслення суспільно-політичних та економічних умов, необхідних для асиміляції ("американі­зації") нової хвилі іммігрантів. Починаючи з 1883 р. присто­сування до нових умов дійсності для іммігрантів стає все далі важчим, насамперед з причини двоякого ставлення як з боку американських державних інститутів, так і з боку самого аме­риканського суспільства. Таким чином, як результат, на рубе­жі століть активізуються дві асиміляційні теорії, які мали від­повідати американським традиціям та розробити перспекти­ви подальшого розвитку країни, сформулювати ставлення са­мої держави та взагалі американського суспільства до іммігра­ції у цілому, та "нових" іммігрантів зокрема: "англоконфор-мізм" та "плавильний котел". Одна теорія, викликана страхом перед збільшуючимся потоком іммігрантів та зміною етнічно­го складу імміграції, вела роботу з прийняття законів, які б об­межили кількість допущенних новоприбулих до країни - "ан-глоконформізм". Інша, теорія "плавильного котла", полягала в прагненні забезпечити постійний притік іммігрантів, чия пра­ця та енергія сприяли б розвитку країни. Таким чином, на ру­бежі століть питання стосовно долі іммігрантів стає предметом гострої літературно-публіцистичної, політичної та суспільної

боротьби у США [7].

З самого початку створення Сполучених Штатів державні посадовці, та й звичайні американці володіли загальним, дуже чітким уявленням щодо американської національної ідентич­ності та стосовно користі і загрози від імміграції. З появою дер­жави головним методом "боротьби" з різноманітністю амери­канського суспільства була асиміляція за допомогою диспер­сії (розсіяння) та американізації ("American Way of Life") ім­мігрантського населення. В уряді США, з моменту утворення федеральної влади, існувала чітка позиція стосовно положенняновоприбулих та їх подальшого входження до американського суспільства. На думку Дж. Вашингтона, дисперсію необхідно було проводити, оскільки "компактні поселення призводять до збереження іммігрантами звичаїв, мов та законів, які вони при­возять з собою" [6, С. 26]. Дисперсія була головним аспектом імміграційної політики і у висловлюваннях Т. Джефферсона та Б. Франкліна. Минуле іммігрантів, їх звичаї лякали політич­ні та суспільні кола Америки. Так, Дж. Адамс, висловлюван­ня якого були більш радикальні, заявив: "Вони (іммігранти) мають скинути європейську шкіру і більше її ніколи не одяга­ти. Вони мають більше дивитися вперед з надією на процвітан­ня, ніж озиратися назад на своє минуле" [6, с. 26]. Але, далі як прийняття деяких правових актів окремих штатів стосовно ім­мігрантів та подібних висловлювань з боку політичних та сус­пільних кіл, діло не йшло. Протягом ХІХ ст. імміграційна полі­тика Сполучених Штатів Америки полягала у відсутності спе­ціального законодавства стосовно іммігрантів, яке регулювало б їх в'їзд до країни. Економічний розвиток країни, якій потрібні були робочі руки, політика держави стосовно залізничних ком­паній (фінансування залізниць урядом за допомогою земель­них грантів), агітаційно-пропагандиська робота зацікавлених у заселені земель, все це стимулювалося ліберальним іммігра­ційним законодавством, політикою відкритих дверей та віль­ним безперешкодним прийомом переселенців.

Появі англоконформізму слугували історичні події ХУШ ст., коли вихідці з Великої Британії були більшістю се­ред інших етнічних елементів, заселяючих американський континент, і склали правлячу еліту з англосаксонського ядра. Як і на рубежі ХУІІІ - ХІХ ст., так і через століття суть ан-глоконформізму зводилась до білого англосакса протестан­та (WASP), який був уособленням "справжнього" американ­ця. Під англоконформізмом розумілося, що англійські інсти­тути, англійська мова, англійська культура мають бути доміну­ючими та слугувати для наслідування і прийняття іммігранта­ми системи англосаксонських цінностей. Тобто для всіх, хто не міг або не хотів відмовитися від своєї культури та традицій сво­єї батьківщини та прийняти ціннісні настанови та стиль мис­лення "справжнього" американця, зачинялися двері до амери­канського суспільства, й вони підпадали під категорію "другого ґатунку" громадян Америки [6, с. 28]. Появі "англоконформіз-му", як ідеологічної асиміляційної теорії, передувала в середи­ні ХІХ ст. радикальна політична течія щодо іммігрантів - рух "нічого не знаючих" (know nothing або "незнаек"). Виступаю­чи проти приїзду іммігрантів до Сполучених Штатів Америки, вони, в основному вихідці з Великої Британії, займалися по­громами та дискримінацією ірландських, німецьких та інших іммігрантів. Тобто незгодних з постійним напливом до краї­ни іммігрантів будь-якої національності, крім вихідців з Бри­танії, вистачало і протягом ХІХ ст. Цей рух носив нетривалий за часом характер та не досяг яких-небудь помітних результа­тів з причини свого немасового характеру та відсутності силь­ної та результативної підтримки з боку владних кіл Сполуче­них Штатів. Ситуація різко змінюється з появою на берегах американського континенту південних та східних європейців, масовість руху яких вражала американців й нещодавніх "ста­рих" іммігрантів. Колишня ворожість до ірландців та німців була перенесена на італійців та вихідців з країн Східної Євро­пи. Нащадки тих же ірландців та німців, зазнаючи пересліду­вань двома-трьома десятиліттями раніше, зараз вже виступали як корінні американці [17, С. 27].

Таке радикальне відношення до "нової" імміграції було ви­кликано і розвитком теорії Дарвіна, яку у 80-х рр. ХІХ ст. аме­риканське суспільство стало застосовувати як вагомий аргу­мент для боротьби з іноземцями [17, с. 26] та євгенічними мір­куваннями [10, с. 378], які вказували на відмінність між ново­прибулими іммігрантами та "вищими" расами Америки у від­ношенні рівня народжуваності (вищий рівень народжуванос­ті у представників "нової" імміграції у порівнянні зі "старою"). Питання мови та расової приналежності стають наріжними ка­міннями в подальшій боротьбі прихильників англоконформіз-му за обмеження імміграції. З 1899 р. Імміграційне бюро по­чинає класифікувати приїжджаючих іммігрантів за расовою приналежністю, що було викликано поліетнічністю багатьох країн-постачальників іммігрантів, і, авжеж, для зручного мит­тєвого відгородження від "іммігрантів, які відрізнялися від "корінних" американців настільки, що сам факт їх масової аси­міляції створював загрозу для традицій, цінностей та політич­них інститутів Сполучених Штатів" [7].

Услід за виступами представників та керівників американ­ського тред-юніонізму проти широкого потоку іммігрантів все частіше починають звучати у пресі та, особливо, серед полі­тичних діячів обвинувачення стосовно "нових" іммігрантів як чинника, що погіршує соціальний клімат держави, як джере­ло безладу, злочинності та пауперизму. Якщо у 80-х рр. ХІХ ст. мова йшла, насамперед, про обмеження імміграційних потоків з метою поліпшення та покращення умов праці та підвищення життєвого рівня американського робітника, то з 90-х рр. тен­денція "покращення складу" імміграції звертає у напрямі "не­повноцінності" новоприбулих у політичному, соціальному, ре­лігійному та, особливо, у національно-культурному плані. До 20-х рр. ХХ ст. (коли були прийняті головні закони з іммігра­ційного питання) головною мотивацією боротьби прихильни­ків кардинального обмеження, а то і зовсім припинення, "но­вої" європейської імміграції стає питання низького рівня осві­ченості, письменності та культурного розвитку в цілому кож­ного з іммігрантів.

Наприкінці ХІХ ст. реакційні кола (нейтивісти) роблять ан-глоконформізм ідеологічною та політичною теорією, не без до­помоги якої держава поступово починає проводити "нову" по­літику щодо "нових", "неповноцінних" іммігрантів. У загально­му вигляді її суть зводилась до вимагання від імміграційної та федеральної влади застосування радикальних дій щодо ново­прибулих, а саме: починаючи від прийняття законодавчих обме­жень стосовно деяких представників "нової" імміграції (контр­актові робітники, інфекційно та психічно хворі, жебраки, анар­хісти, проститутки та ін.) і закінчуючи кампанією за введення теста на грамотність для всіх іммігрантів. У 1896 р., через два роки після створення головного осередку, впровадження про­грами рестрикціоністів, Ліги обмеження імміграції (Immigration Restriction League), до президента Сполучених Штатів надхо­дить звернення від сенатора Г. Лоджа з пропозицією та обґрун­туванням необхідності введення теста на грамотність як єдино­го діючого засобу, здатного зупинити імміграцію населення в та­кому масштабі. "Небезпека наступила. Вона ще не достатньо ве­лика, але, в той же час, вона вже достатньо потужна, щоб ми по­чали діяти поки ще є час та поки, це може бути зроблено легко та ефективно. Небезпека знаходиться біля головного входу на нашу землю; вона знаходиться у напрямі необмеженої іммігра­ції. Час, без сумніву, прийшов; якщо ми не можемо поки зупини­ти повністю імміграцію, то, по меншій мірі, потрібно її стримува­ти, просіювати та обмежувати" [24, с. 198]. Подібні настрої в той період були характерні лідерам робітничих організацій [1, с. 45; 18, с. 15], представникам благодійних товариств, чиновникам ім­міграційної служби [20, с. 75], представникам Конгресу та Рес­публіканської партії. Таким чином, англоконформізм справив досить потужний вплив як на політичні (лобісти в стінах Кон­гресу, сенатор Г. К. Лодж, генеральний комісар Елліс Айленда Вільям Вільямс, генеральний уповноважений у справах іммі­грації Ф. Сарджент, президент Т. Рузвельт), так і на економіч­ні кола (підприємець Г. Лі, великий акціонер залізничних кам­паній М. Форбс, керівництво Американської Федерації Праці (АФП) та "Рицарів праці"), всебічна діяльність яких і привела, після неодноразового обговорення закону стосовно граматично­го теста в Конгресі (а саме 16 разів), до його прийняття у 1917 р.

Інша концепція, яка діє спочатку паралельно з англоконфор-мізмом, а потім в майбутні декілька десятиліть стає ідеологією та перетворюється в ідеальну модель справжньої американіза­ції - концепція т. зв. "перетоплюючого казана" ("melting-pot"). Сама метафора походить від назви п'єси англійського драматур­га та письменника Ізраеля Зангвілла про життя єврейської сім'ї, яка рятуючись від погромів, залишила Росію та отримала при­тулок в Америці. Суть концепції полягає в тому, що Сполуче­ні Штати Америки здатні прийняти іммігрантів будь-якої націо­нальності, культури, які і створюють разом з американцями єди­ну націю, єдину американську культуру, "засновану на найкра­щих елементах усіх культур, що їх привезли з собою іммігран­ти, і тому вони, приймаючи американську культуру, перейма­ють для себе щось вище чи краще, яке автоматично включає івсе щонайкраще в їх батьківській культурі" [11, с. 215]. На думку дослідниці єврейської імміграції в США В. І. Журавльової кон­цепцію "плавильного котла" можна інтерпретувати так: "справ­жнім" визнавали американця змішаного походження, а за іммі­грантами, при умові їх вдалої асиміляції, зберігалося право ро­бити свій внесок у розвиток національної традиції" [7].

Сама теорія відповідала кращим традиціям американської іс­торії та американської демократії, чим неодноразово апелювали прихильники імміграції. Так, один із лідерів американської єв­рейської общини нагадував: "Ми не повинні забувати, що ця кра­їна існувала і буде існувати не тільки для американського народу, але й для всього світу, що ми маємо надати рівні права євреям, фі­нам, вірменам, неграм, що в наші обов'язки входить допомога тим, хто бореться за республіканську форму правління... Демокра­тія розуміє під собою рівність та братерство всіх людей" [7]. На противагу головному осередку рестрикціоністів (Ліга обмежен­ня імміграції) почала діяти впливова "Американська еміграцій­на кампанія", управління якою здійснювали міністри, губернато­ри, сенатори, бізнесмени, "Ліга з захисту імміграції" (Immigration Protective League") та "Національна ліберальна імміграційна ліга" (National Liberal Immigration League") (до неї входили майбутній президент В. Вільсон та відомий підприємець А. Карнегі), голов­ною метою яких була боротьба в Конгресі проти нейтивістів, про­ти введення теста на грамотність, проти організації консульської інспекції в країнах еміграції, тобто боротьба за забезпечення масо­вого ввозу іммігрантів. Опоненти рестрикціоністів наголошували на тому, що проблема асиміляції існує тільки для першого поко­ління іммігрантів, що, своєю чергою, компенсується успіхами на­ступних поколінь. В економічному плані потік некваліфікованих іммігрантів відповідав економічним потребам держави, оскільки праця іммігрантів була необхідна і бажана там, де не воліли пра­цювати американські робітники.

Найгостріші сперечання викликало питання раціональності граматичного тесту, на проект якого у двох випадках було на­кладено вето президента Г. Клівленда у 1896 р. та президента У. Тафта у 1913 р., у зв'язку з міркуваннями про неправомір­ність "тесту" та його невідповідність американським традиці­ям. Так, звертаючись до палати представників у своєму вето на впровадження теста на грамотність президент, Г. Клівленд, не заперечуючи необхідності подальшого введення імміграційних обмежень для поліпшення становища американського робітни­ка, зазначає своє бачення даної ситуації: "Я не можу повірити, що ми будемо захищені від лиха за допомогою скорочення ім­міграції тих, хто не може писати та читати на будь-якій мові 25 слів нашої Конституції. На мій погляд, існує більше безпеки від прийняття сотень тисяч іммігрантів, які, хоча й не можуть чи­тати та писати, але шукають серед нас свій дім або можливість працювати, ніж приймати тих непокірних агітаторів та ворогів адміністративного контролю, які не вміють не тільки читати та писати, але й насолоджуються промовами неграмотних і здат­них викликати невдоволеність та неспокій. Жорстокість та без­лад не йдуть від неграмотних робітників. Вони, скоріше жерт­ви освічених агітаторів..." [23, с. 200]. Механізмом вирішен­ня проблеми прихильники імміграції пропонували перерозпо­діл населення з великих міст Східного узбережжя на Захід при сприянні уряду, залізничних компаній та приватних організа­цій. За задумами прихильників концепції "плавильного котла", ця ідеологія мала переслідувати не тільки етнонаціональну од­норідність американської держави, але й слугувати суспільно­му миру та злагоді без національних та соціальних конфліктів.

Ставленя ж американського суспільства до "нової" іммігра­ції та імміграції взагалі було не менш двостороннім. Впливова діяльність як одного напряму, так і іншого сприяла появі про­блеми визначення американської національної ідентичності. Багато хто усвідомлював необхідність появи іммігрантів, так би мовити, для "циркуляції крові", що укріплює здоров'я нації та забезпечує її прогресивний розвиток. Але, разом з тим, кіль­кість новоприбулих та різнорідність їх національно-етнічного складу занепокоювало багатьох американців, які вбачали в ім­мігрантах джерело всього безладдя та зубожіння. Невдоволе­ність американських робітників пояснювалась готовністю "но­вих" іммігрантів переймати робочі місця та працювати за більш низьку заробітню платню, що вело до конкуренції на ринку праці, до зниження наявних стандартів рівня життя. Внаслідокнаявності суперечностей між представниками "старої" та "но­вої" хвиль імміграції почали діяти етнічні стереотипи (як при­клад, "чисті", "справжні" американці на противагу вихідцям з країн "нижчого" сорту).

Таким чином, питання раціональності прийняття європей­ських іммігрантів "нової хвилі" та їх асиміляції з боку уряду та суспільства стають головними ланками в загальному комплек­сі імміграційної проблеми наприкінці ХІХ - початку ХХ ст., що було пов'язано зі зміною характеру імміграції і, своєю чер­гою, з переходом політики "відкритих дверей" для іммігрантів на імміграційний режим як на папері, так і на ділі. Наявність ве­личезної кількості національних груп у лавах "нової" хвилі до­зволяла використовувати питання расової, релігійної, культур­ної "неповноцінності" іммігрантів на користь вирішення того­часних економічних та політичних проблем як лідерами робо­чих організацій, соціальними реформаторами, представниками благодійних організацій, чиновниками імміграційної служби, так і особливо політичними партіями і самою державою.

1.З іншого боку, "нова" хвиля імміграції викликала неабиякий інтерес американського уряду та взагалі суспільства до питан­ня національної ідентифікації, в результаті чого з'явилося два виклики - "англоконформізм" та "плавильний котел". Обидві концепції мали серйозний вплив на діяльність як вашингтон­ської адміністрації, так і на реакцію американського суспіль­ства. В результаті, згідно з сутністю однієї, - імміграція зво­дилась до заперечення, оскільки не відповідала будові та по­требам американського суспільства, а інша - зійшла до її при­ручення, що означало "правильну" асиміляцію. Завдяки зусил­лям уряду, бізнесу та благодійних організацій, які брали най­активнішу участь у вирішені імміграційного питання, вже вко­тре протягом недовгої історії Сполучених Штатів було піднято на рівень суспільної значимості питання американської націо­нальної ідентичності, яке і сьогодні залишається вагомим ас­пектом у загальнонаціональній самосвідомості.Аскольдова С. М. Национализм лидеров АФТ в вопросе рабо­чей иммиграции (конец ХІХ - начало ХХ в.) / С. М. Аскольдова // Американский ежегодник. - М., 1974, С. 45 - 61.

2.Атаманенко С. В. Імміграція в Канаду і США менонітів Півдня України в 70-і роки ХІХ ст.: дис. на здоб. наук. ст. канд. істор. наук / С. В. Атаманенко - Дн-ськ, 2002.

3.Баграмов Л. А. Иммигранты в США / Л. А. Баграмов. - М., 1957.

4.Богина Ш. А. Историческое развитие американской нации (ХІХ в.) / Ш. А. Богина // Национальные процессы в США. - М.,

1973, С. 58 - 95.

5.Гаджиев К. С. Американская нация: национальное самосозна­ние и культура / К. С. Гаджиев. - М., 1990.

6.Евтух В. Б. Концепции этносоциального развития США и Канады: типология, традиции, эволюция / В. Б. Евтух. - К., 1991.

7.Журавлева В. И. Еврейская эмиграция из России в США на ру­беже ХІХ - ХХ вв.: образ "чужого" в сознании американцев / В. И. Жу­равлева. - Доступно з: < http:// www. nivestnik. ru / 2001_2/12. shtm/>.

 

8.   Иванов О. А. Иммиграция и иммиграционная политика в США : 1990-е годы : диссертация на соискание науч. степени канди­дата истор. наук : 07.00.03. / О. А. Иванов. - М., 2005.

9.    Иноземцев, В. Иммиграция: новая проблема нового столетия / В. Иноземцев. - Доступно з: <http://www.archipelag. ru/agenda/povestka/povestka-immigration/polemika-antropotok/ inozemsev-novata-problema/>.

10.История человечества: В 8 т. - Т. 6 / Под ред. П. Матиаса и

Н. Тодорова. - М., 2005.

11.Ісаїв В. Суспільний стаж, процес асиміляції й етнічна іден­тичність українців в Північній Америці / В. Ісаїв // Ukrainians in American and Canadian Society. - Jersey City, 1976, С. 211 - 215.

12.Константинов А., Андреев Ю. Евреи в США глазами амери­канцев / А. Константинов, Ю. Андреев. - М., 1985.

13.Лоуренс К., Ньюланд К. Четыре составляющие иммигра­ционной политики США / К. Лоуренс, К. Ньюланд. - Доступно з: <http://www.archipelag.ru/agenda/povestka/povestka-immigration/ wold/lourens-politic/>.

14.Сич О. І. Імміграція та її місце в соціально-економічному роз­витку Канади: дис. на здоб. наук. ст. докт. істор. наук / О. І. Сич. -Чернівці, 1994.

15.Таболина Т. В. Этническая проблематика в современной аме­риканской науке. Критический обзор основных этносоциальных концепций / Т. В. Таболина. - М., 1985.

16.       Тондера М. Е. Полиэтничность и мультикультурализм в струк-туре американской нации: история и современность: дис. на соис. науч. степени канд. полит. наук : 23.00.02, 07.00.03. / М. Е. Тондера. - М., 2005.

17.Филиппов С. В. США: иммиграция и гражданство (политика и законодательство) / С. В. Филиппов. - М., 1973.

18.Фонер, Ф. История рабочего движения в США: В 6 т. /

Ф. Фонер. - М., 1958.

19.Хантингтон С. Кто МЫ? Вызовы американской националь­ной идентичности / С. Хантингтон. - М., 2004.

20.  Шлепаков А. Н. Иммиграция и американский рабочий
класс / А. Н. Шлепаков. - М., 1966.

21.Brinkley Alan. The Unfinished Nation: A Concise History of the American People / A. Brinkley. - Boston, 1997.

22.Commons J. R. Races and Immigrants in America /J. R. Commons.

 

-   New-York, 1930.

23.Extract from massage of President Grover Cleveland, returning to the House of Representatives, without approval, the Immigration Bill of 1897, which provided a Literacy test for the admission of aliens (U. S. 54 th Congress, 2d session, Senate Doc. No. 185) // Abbott, Edith. Immigration: select documents and case records. - Chicago, 1924, P. 198 - 201.

24.Extract from speech of Senator lodge in Congressional Record (March 16, 1896), 54th Congress, 1st session, pp. 2817 - 20 // Abbott, Edith. Immigration: select documents and case records / Ed. Abbott. -Chicago, 1924, P. 192 - 198.

25.Fairchild, H. Pr. Race and Nationality as Factor in American Life / H. Pr. Fairchild. - New York, 1947.

26.Gordon, M. N. Assimilation in American Life. The Role of Race, Religion and Natural Origins / M. N. Gordon. - New York, 1964.

27.Handlin, O. Race and Nationality in American Life / O. Handlin.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

Д Шевчук - Концепція філософії в творчості густава шпета

Д Шевчук - Політизація життя в контексті біополітики соціально-філософський аналіз

Д Шевчук - Постмодерний стан культури пропозиція концептуального осмислення

Д Шевчук - Феноменологічна перспектива у політичній теоріїметодологічний аспект

Д Шевчук - Історичні трансформації та сучасні концепції політичної теології