Д Шевчук - Культурна ідентичність та глобалізація - страница 59

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

Видатний український педагог С. Русова у свої працях не­одноразово наголошувала на необхідності глибоко аналізува­ти естетичну творчість народу в іграшці та народних іграх, вка­зуючи на те, що національна іграшка є часткою цієї творчості, а отже - часткою всього народу [8, 55].

Отже, народна лялька, іграшка загалом, народжувалася у зв'язку з природною потребою дитини пізнавати світ, наслі­дувати дорослих у їхній трудовій і побутовій діяльності, обря­дових дійствах.

Хотілося б акцентувати увагу на тому, яке місце народній іграшці надається під час проведення свят календарної обрядо­вості українців. Адже уміння правильно використати духовні надбання нашого народу, які відшліфовані віками народною мудрістю, народною педагогікою дають підстави стверджувати природну можливість набуття дітьми соціального досвіду й до-лучення їх до національного в українській культурі.

Аналіз фольклорних, літературних джерел показує, що в да­лекому минулому гра, народна іграшка супроводжували жит­тя дитини, виконуючи при цьому ритуально-магічну роль. Діти дуже схильні до наслідування, вони спостережливі, уваж­ні, тому все, що вони бачать у своєму повсякденному житті, ві­дображається у їхніх іграх та забавах. Характер і спосіб життя української родини підпорядковувався народному календарю, де головною метою життєдіяльності було одержання хорошого врожаю. Поклоніння силам природи, намагання прогнозувати кліматичні зміни, сформовані естетичні та ціннісні орієнтації відобразилися у змісті народних свят, які частково побутують і сьогодні в Україні. Одним із елементів обрядових та ритуаль­них дій, магічних маніпулювань стали іграшка й ігри, які про­йшли великий шлях еволюції та видозмін.Важливою порою року для української родини була весна, прихід якої утверджував світло, тепло, надію на хороший вро­жай і відповідно багатство та добробут. На Масляну, яка переду­вала Великому посту, справляли "колодку". Зроблену ляльку -поліно, яку називали Колодій, прив'язували до руки тому, хто не зміг одружитися або вийти заміж цього року. Щоб позбавитися Колодія, необхідно було відкупитися. Під час проведення обря­ду "колодка" жінки співали пісні, потім відбувався обряд спалю­вання ляльки, що символізував знищення всього старого й на­родження нового. На Масляну виготовляли з ганчір'я й соло­ми ляльку-масляницю - страшну і велику, яка символізувала зиму з темрявою, морозами й холодом. Її возили по селу, а по­тім спалювали. Обряд ритуального спалювання "зими" у вигля­ді страшної ляльки-опудала також відбувався на початку берез­ня, що символізувало кінець зими й скоріший прихід весни.

На свято сорока Святих жінки пекли ритуальне печиво "жайворонків" яке мало форму й вигляд пташок. Діти бавили­ся іграшками-птахами, імітуючи рухи літаючих птахів, а після цього розносили їх по хатах й ласували ними. Поширеним зви­чаєм серед українців був обряд закликання весни. З цією метою молодь збиралася на луках, галявинах чи зупинялась біля вели­ких воріт і в такий спосіб, співаючи ритуальні пісні - заклички й танцюючи хороводи, запрошували весну. Весна уявлялася гар­ною дівчиною - "паняночкою" з вінком на голові. Напередодні святого Юрія святкували "Лелю" або "Красну гірку". Дівчата і хлопці грали у "Горю-дуба" та "Горю-горю пень"- ігри, які мали шлюбні мотиви. Дівчата водили хороводи й вибирали найкращу "Лелю", дівчину обряджену у зелені гілочки й свіжу траву. На голову Лелі накладали пишний вінок з квітів.

Варто згадати, що під час проведення Зелених свят, в україн­ській календарній обрядовості, здійснювався обряд поховання Ярила, тобто ляльки-опудала в образі чоловіка. Ярила одягали в сорочку, штани, оздоблювали зеленню, а в кінці свята - то­пили в річці чи закопували в лісі. Аналогічно під час проведен­ня свята Івана Купала, наші пращури робили ляльки-опудала Марени й Купала. Біля них молоді хлопці й дівчата танцюва­ли, співали, грали в різні ігри, зрештою спалювали ляльку аботопили у воді. Про ритуальні ляльки-опудала Масляниці, Ру­салки, Ярила, Купала й Марени видатний дослідник народної іграшки О. Найден говорив, що вони належать до розряду вми­раючих і воскресаючих божеств, в образах яких втілене космо­логічне уявлення людей про природу й всесвіт [7, 83].

На території України були поширені іграшки з глини, де­рева, за допомогою яких відбувалися певні ритуальні дії. Се­ред них - свищики у вигляді півня, оленя, коня, свині, ведмедя, риби. Ритуальне свистіння під час свята відбувалося на честь сонячного божества Ярила, який пробуджував сонце. Воно по­силало на землю тепло, що викликало надію на майбутній гар­ний врожай. Протилежна роль свистіння полягала у тому, що за повір'ями звуки під час свистіння відганяли злих духів.

Поширеною була іграшка-півень, яка асоціювалася з сонцем, весною, теплом. Півень в українському фольклорі символізує час. В українській традиції, в господарській діяльності селяни­на роль свині досить значна. Найчастіше ці іграшки виготов­ляли з глини чи дерева, розписували їх. Свиня - давня твари­на - тотем, у деяких країнах та у певні історичні періоди вважа­лася заступницею дітей і символізувала достаток та добробут. Майстри часто виготовляли з будь-якого матеріалу іграшки у вигляді риб. Такі народні іграшки уособлювали життя нижньо­го світу і виступали символом родючості. Часто народні іграш­ки були маленькою копією великих знарядь праці або повто­рювали їх форму. Прикладом є візочки, грабельки і навіть мли­нок. Граючись такими іграшками діти наслідували рухи дорос­лих, імітуючи певні трудові дії. Водночас промовляли:

Млинок гуде - хлібець буде.

Меле, меле - келешка буде,

Млинок гуде - борошенце буде,

Борошенце тече - мама книш спече [3, 467].

Варто зауважити, що в українській традиції старші члени родини будували гойдалки, які слугували дітям для забав та ритуальних розваг. Магічний образ гойдалки, що імітує рухи й коливання землі, пов'язаний із Сонцем, пробудженням при­роди. Образ гойдалки дуже схожий до образу колиски, аджеколисочка є сакральним місцем для немовляти. Походження іграшки, що зображає дитину в колисці, пов'язане з архаїчни­ми культами родючості. Згадаймо народну казку "Івасик Теле-сик", де після тривалого колисання, колихання, "телесання" з дерев'яного поліна народжувалась дитинка [5, 94]. Багато до­слідників зауважують, що саморобні колисочки для малят ви­готовлялися по всій території України, а на Волині й Поліссі були поширені колиски з лози або соломи.

Отже, народне мистецтво, зокрема виготовлення іграш­ки, є духовно-творчим відображенням традицій та звичаїв на­ших предків, а сюжети української народної іграшки показу­ють змістовну насиченість і цілісність щодо поєднання духо­вних і матеріальних начал у взаємовідносинах людини із при­родою, землею та космосом. Українська народна іграшка несе в собі закодовану інформацію про рід, родинні цінності та образи архаїчної культури. Народна іграшка є оберегом самої дитини та дитинства загалом, дзеркалом духовності та естетики наших предків. Висвітлюючи цю тему, на прикладі української народ­ної іграшки, ми намагалися показати яскравість й неповтор­ність цього культурного феномена - невичерпного джерела на­родної мудрості, традицій народного виховання та невід'ємної складової національної культури.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Герус Л. Українська народна іграшка кінця ХІХ - першої по­ловини ХХ ст. (історія, типологія, художні особливості) / Автореф. к. мистецтв. - Львів, 1997.

2. Грушевський М. Дитячі забавки та гри усякі. Зібрані по Чиги-ринщині, Київської губернії / Київська старина, 1904.

3. "Дзиґа". Українські дитячі й молодечі народні ігри та розваги / Композиція П. Г. Черемського. - Харків, 1999.

4. Заєць І. Витоки духовної культури українського народу. -

Київ, 2006.

5. Казки Карпат. - Ужгород, 1990.

6. Найден О. Українська народна іграшка. Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості. - Київ, 1999.

7. Найден О. Українська народна іграшка. Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості. - Київ, 1999.

Русова С. Український дитячий садок // Україна. - 1991. -№ 2. - С. 40. - № 5.НАШІ АВТОРИ:

 

Абрашкевічус Галина - заступник директора з навчально-виховної роботи Кримського республіканського вищого на­вчального закладу "Школа-студія при Кримському академіч­ному російському драматичному театрі ім. М. Горького".

Байкєніч Дмитро - аспірант кафедри історії Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Бендель Наталія - студентка магістерської програми з філоло­гії Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Білик Надія - кандидат історичних наук, доцент кафедри до-кументознавства, інформаційної діяльності та українознавства Тернопільського національного економічного університету.

Біловус Леся - кандидат філологічних наук, доцент кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства Тернопільського національного економічного університету.

Білоконенко Лілія - студентка магістеріуму спеціальності "Куль­турологія" Національного університету "Острозька академія".

Біляковська Ольга - аспірант Люблінського католицького університету.

Бойко Марія - магістрант другого року навчання кафедри соціології Запорізького національного університету.

Венгринюк Христина - магістр філології, здобувач кафедри української літератури Чернівецького національного універси­тету імені Юрія Федьковича.

Воропаєва Тетяна - старший науковий співробітник Цен­тру українознавства філософського факультету, керівник НДГ "Етнологія".

Вощенко Вікторія - аспірант кафедри філософії Полтавсь­кого національного педагогічного університету імені В. Г. Ко-роленка.

Гавадзин Володимир - аспірант Прикарпатського націо­нального університету ім. В. Стефаника.

Галяра Ярина - студентка Національного лісотехнічного університету України.

Ганаба Світлана - асистент кафедри філософських дисци­плін Камянець-Подільського національного університету іме­ні Івана Огієнка.

Гордієнко Михайло - кандидат політичних наук, доцент кафедри філософії та політології Національного університету державної податкової служби України.

Грабовська Ірина - кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Центру українознавства філософсько­го факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Громакова Наталія - кандидат історичних наук, доцент ка­федри філософії та політології Національного університету Державної податкової служби України.

Гуменний Іон - кандидат історичних наук, доцент, заступ­ник декана факультету історії і філософії Кишинівського дер­жавного університету (м. Кишинів, Республіка Молдова).

Гурик Мирослава - доцент кафедри філософії та політоло­гії Тернопільского національного економічного університету.

Добжинський Адам - директор Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського в Києві.

Дудко Ірина - доктор політичних наук, завідувач кафедри політичної історії Київського національного економічного уні­верситету імені Вадима Гетьмана.

Ємець Тетяна - кандидат філософських наук, науковий спів­робітник Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Кантерух Ольга - студентка Національного лісотехнічного університету України.

Караваєв Вадим - аспірант Національного інституту стра­тегічних досліджень Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Кліценко Сергій - аспірант Харківської державної академії культури.

Колосок Тетяна - кандидат культурології, старший викла­дач кафедри філософії та релігієзнавства Волинського націо­нального університету імені Лесі Українки.

Кравчук Микола - студент Київського національного уні­верситету ім. Т. Шевченка.Кучер Тетяна - аспірант кафедри філософії Національно­го університету водного господарства і природокористування (м. Рівне), викладач-стажист кафедри культурології та філосо­фії Національного університету "Острозька академія" (м. Ост­рог, Рівненська обл.).

Лаврик Ольга - студентка 2 курсу Національного універси­тету Державної податкової служби України.

Лященко Ірина - аспірант Криворізького державного педа­гогічного університету.

Мадрига Тетяна - аспірант кафедри політології Прикарпат­ського національного університету імені Василя Стефаника.

Макух Оксана - аспірант кафедри теорії та історії політич­ної науки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Марченко Олена - кандидат історичних наук, доцент, завід­увач кафедри історії і загальних дисциплін Первомайського ін­ституту Одеського національного університету імені І. І. Меч­никова.

Матицин Олексій - студент Київського національного уні­верситету ім. Тараса Шевченка.

Медвідь Федір - професор кафедри політології Міжрегіо­нальної академії управління персоналом, кандидат філософських наук, академік Міжнародної академії безпеки життєдіяльності.

Миколаєнко Ірина - кандидат історичних наук, доцент ка­федри філософії та політології Національного університету Державної податкової служби України.

Міюц Юрій - старший викладач Бердянського університе­ту менеджменту та бізнесу.

Монолатій Іван - кандидат історичних наук, доцент кафе­дри політології, Інститут історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Муха Ольга - кандидат філософських наук, асистент кафе­дри теорії та історії культури Львівського національного уні­верситету імені Івана Франка.

Наконечний Максим - студент 4 курсу філософського фа-культетуту, спеціальності "Політологія" Київського національ­ного університету ім. Тараса Шевченка.Онопко Олег - студент 3 курсу спеціальності "Політологія" Донецького національного університету.

Орлова Тетяна - кандидат історичних наук, Київський на­ціональний університет імені Тараса Шевченка.

Панасюк Юлія - аспірант кафедри філософії Криворізько­го державного педагогічного університету.

Пенькова Надія - аспірант кафедри соціології Запорізького національного університету.

Петрушкевич Марія - кандидат філософських наук, стар­ший викладач кафедри культурології та філософії Національ­ного університету "Острозька академія".

Півень Марія - студентка 2 курсу Національного універси­тету Державної податкової служби України.

Подаєнко Юлія - аспірант Чорноморського державного університету імені Петра Могили.

Попов Володимир - кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Донецького національного університету.

Попова Олена - кандидат філософських наук, доцент ка­федри соціології та філософії Макіївського економіко-гума-нітарного інституту.

Рева Лариса - кандидат філологічних наук, науковий спів­робітник Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернад-ського НАН України.

Руденко Ігор - аспірант кафедри філософії Полтавського на­ціонального педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

Савич Катерина - студентка магістеріуму спеціальності "Куль­турологія" Національного університету "Острозька академія".

Сіромський Руслан - кандидат історичних наук, доцент ка­федри нової та новітньої історії Львівського національного уні­верситету імені Івана Франка.

Сіроус Євгенія - аспірант кафедри всесвітньої історії Дні­пропетровського національного університету.

Скринник Михайло - доктор філософських наук, професор кафедри філософії Національного лісотехнічного університе­ту України.

Скрипнікова Софія - аспірант кафедри культурології На­ціонального педагогічного університету ім. М. П. ДрагомановаСорочук Людмила - кандидат філологічних наук, науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Сторожко Тетяна - студентка І курсу історичного факульте­ту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Танчин Ігор - кандидат історичних наук, доцент, заступник директора Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Татарин Андрій - аспірант кафедри політології Інституту історії і політології Прикарпатського національного універси­тету імені Василя Стефаника.

Фльорко Лілія - кандидат філософських наук, доцент ка­федри теорії та історії культури Львівського національного університету імені Івана Франка.

Чаус Андрій - кандидат філософських наук, старший викладач Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля (м. Луганськ).

Черкасов Станіслав - аспірант кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Запорізького національного університету.

Чума Богдан - кандидат історичних наук, асистент кафедри нової та новітньої історії Львівського національного універси­тету ім. Івана Франка.

Шевчук Дмитро - кандидат філософських наук, старший викладач кафедри культурології та філософії Національного університету "Острозька академія".

Шкірчак Сергій - аспірант кафедри політичних наук Чор­номорського державного університету ім. Петра Могили.

Штурхецький Сергій - здобувач Академії муніципального управління.

Юрчак Надія - кандидат історичних наук, доцент Терно­пільського національного економічного університету.

Яковлева Лілія - кандидат політичних наук, доцент ка­федри філософських та соціально-політичних наук ОРІДУ НАДУ при Президентові України.

Янковська Жанна - кандидат філологічних наук, доцент кафедри культурології та філософії Національного універси­тету "Острозька академія".Чернієнко Володимир - кандидат філософських наук, до­цент кафедри філософії Національного аерокосмічного універ­ситету ім. М. Є. Жуковського "ХАІ".

Руденко Наталія - викладач Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.

Агапова Оксана - аспірантка кафедри філософії Націо­нального аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського

"ХАІ".

Гінда Олена - кандидат філологічних наук, доцент кафедри української фольклористики ім. академіка Філарета Колесси Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Медвідь Алла - доцент, заступник завідувача кафедри української словесності і культури Національного університе­ту ДПС України.

Маслова Юлія - викладач кафедри релігієзнавства Націо­нального університету «Острозька академія».

Висоцькі Артур (Wysocki Artur) - магістр, Інститут соціоло­гії Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща).

Радзік Ришард (Radzik Ryszard) - професор, доктор ґа-білітований, Інститут соціології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (Польща).

Доценко Катерина - аспірант кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Запорізького національного універ­ситетуЗМІСТ

СУЧАСНІ СТРАТЕГІЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Дмитро Шевчук

КУЛЬТУРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ........ 4

Галина Абрашкевічус

ВПЛИВ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

НА ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИЧНОСТІ                                 16

Христина Венгринюк

ЛЮДИНА В ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНІ:

ЦЕНТРАЛЬНЕ/МАРГІНАЛЬНЕ                                    29

Ігор Руденко

ІННОВАЦІЇ ЯК ВИЯВ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ          43

Андрій Чаус

СТРАТЕГІЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

В СИТУАЦІЇ ПОСТМОДЕРНУ                                      48

Надія Юрчак

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І ПРОБЛЕМИ
КУЛЬТУРНОЇІДЕНТИФІКАЦІЇ           52

Тетяна Кучер

МОЛОДІЖНА КУЛЬТУРА

ТА ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ 56

Вадим Караваєв

ДО ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИЧНОСТІ

В ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОМУ ДИСКУРСІ                 61

Ольга Муха

СТРАТЕГІЇ ТІЛЕСНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЛЮДИНИ

В СУЧАСНОМУ СВІТІ                                                    65

Микола Кравчук

ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ....69

Марія Бойко

СОЦІОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДОСЛІДЖЕННЯ

ФЕНОМЕНА ІДЕНТИЧНОСТІ     73Богдан Чума

ДИНАМІКА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
СУЧАСНОЇ ІСПАНІЇ ТА ЇЇ ВІДОБРАЖЕННЯ
В ІСПАНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
................................ 78

Ришард Радзік

ІДЕНТИЧНІСТЬ БІЛОРУСІВ (З ОСОБЛИВИМ

ВРАХУВАННЯМ НАЦІОНАЛЬНИХ ВИМІРІВ)        91

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

Д Шевчук - Концепція філософії в творчості густава шпета

Д Шевчук - Політизація життя в контексті біополітики соціально-філософський аналіз

Д Шевчук - Постмодерний стан культури пропозиція концептуального осмислення

Д Шевчук - Феноменологічна перспектива у політичній теоріїметодологічний аспект

Д Шевчук - Історичні трансформації та сучасні концепції політичної теології