Д Шевчук - Культурна ідентичність та глобалізація - страница 60

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

Артур Высоцки

ОТ СТОЛКНОВЕНИЯ КУЛЬТУР К ДИАЛОГУ КУЛЬТУР       110

Юлія Маслова

СОЦІОРЕЛІГІЙНИЙ АСПЕКТ КОНСТРУЮВАННЯ

СТЕРЕОТИПНИХ МОДЕЛЕЙ ГЕНДЕРНОЇ

ІДЕНТИЧНОСТІ ЖІНКИ НА СТОРІНКАХ

ДРУКОВАНИХ ЗМІ       126

Володимир Чернієнко

ІДЕНТИЧНІСТЬ: ВІД РЕІФІКАЦІЇ ДО РЕФЛЕКСІЇ     140

Natalia Rudenko

PSYCHOLOGYCAL STUDIES ANALYSE

OF GENDER IDENTITY                                                 143

 

ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИЧНОСТІ В УКРАЇНІ

Дмитро Байкєніч

ВТРАТА ЕТНІЧНО-КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ІЗ ПОЛЬЩІ РОЗСЕЛЕНИХ У СХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УРСР

У 1945 - 1947 РОКАХ..................................................... 147

Наталія Бендель

"УКРАЇНСЬКІСТЬ"-"ЄВРОПЕЙСЬКІСТЬ" -

НА ТЛІ МІФУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ  151

Леся Біловус

МОВА ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ

ІДЕНТИЧНОСТІ НАЦІЇ ТА ОСОБИСТОСТІ     164

Світлана Волинець

ФОРМУВАННЯ ЕТНОКУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО

СУСПІЛЬСТВА        170Тетяна Воропаєва

НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ
ТА ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА
           181

Вікторія Вощенко

ІСТОРИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ

КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ УКРАЇНИ         197

Володимир Гавадзин

СПЕЦИФІКА ВПЛИВУ ГУЦУЛЬСЬКИХ КАЛЕНДАРНИХ ОБРЯДІВ ТА ЗВИЧАЇВ НА ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ НА ЛОКАЛЬНОМУ РІВНІ:

ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ         201

Ірина Грабовська

ГЕРОЇЧНА ГЕНДЕРНА ЖІНОЧА ІДЕНТИЧНІСТЬ:

УКРАЇНОЗНАВЧИЙ ВИМІР         212

Наталія Громакова

ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА УКРАЇНСЬКОГО

МОДЕРНІЗАЦІЙНОГО ПРОЕКТУ          222

Ірина Лященко

ПРОЯВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МАСОВІЙ

ТА ЕЛІТАРНІЙ МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ.................... 232

Олена Попова

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ:

ДИЛЕМА СОБОРНОСТІ ТА ІНДИВІДУАЦІЇ           235

Лариса Рева

ФАКТОРИ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОБУТНОСТІ
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ      242

Катерина Савич

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ

У ЛІТЕРАТУРНИХ ТВОРАХ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ,

ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА О. ЗАБУЖКО............................ 252

Ольга Кантерух

ЯК ПОЧУВАТИСЯ УКРАЇНЦЕМ:

ПРОБЛЕМА ІДЕНТИЧНОСТІ                                      257

Лілія Фльорко

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ

КРИЗИ ПЕРСОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ       260Сергій Кліценко

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

О. ПАХЛЬОВСЬКОЇ ЯК ПРОЯВ БОРОТЬБИ

МІЖ ЄВРОПЕЙСЬКОЮ ТА ЄВРАЗІЙСЬКОЮ
ІДЕНТИЧНОСТЯМИ В УКРАЇНІ
............................... 264

Федір Медвідь

НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ У СИСТЕМІ РЕАЛІЗАЦІЇ

НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ         267

Володимир Чернієнко, Оксана Агапова

ФЕНОМЕН ПУБЛІЧНОЇ СФЕРИ В КОНТЕКСТІ ПОШУКУ

НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ           270

Алла Медвідь

КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА УКРАЇНИ ЯК ВАЖЛИВА УМОВА
ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
....... 272

 

ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

 

Михайло Гордієнко

ЕВОЛЮЦІЯ ФЕНОМЕНА ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

В ПРОЦЕСІ СОЦІАЛЬНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ     276

Ірина Миколаєнко

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

НА ФОРМУВАННЯ ПОЛІЕТНІЧНОГО СВІТУ        292

Сергій Штурхецький

ФЕНОМЕН ІДЕНТИЧНОСТІ ЯК СПОСІБ ТВОРЕННЯ
КОМУНІКАТИВНОГО ПРОСТОРУ
І СОЦІАЛЬНОГО БУТТЯ          304

Ірина Дудко

ДО ПИТАННЯ ПРО РОЛЬ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОГО

ЧИННИКА В ПРОЦЕСІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ НАЦІЇ ПЕРІОДУ

НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ    321

Оксана Макух

КОМУНІКАТИВНІ ОСНОВИ ПОЛІТИЧНОЇ
ІДЕНТИФІКАЦІЇ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ           332

Лілія Яковлева

ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ

РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ        339Андрій ТатаринПИТАННЯ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ВИБОРЧИХ СТРАТЕГІЯХ КАНДИДАТІВ

НА ПОСАДУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ: ДОСВІД ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ 2009-2010 РР


 

344Тетяна Мадрига

РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ ГРОМАДЯН ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ

В КОНТЕКСТІ ВИБОРЧИХ КАМПАНІЙВ УКРАЇНІ


349Сергій Шкірчак

ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ
ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА           360

Ігор Танчин

ПОМАРАНЧЕВА РЕВОЛЮЦІЯ І ФОРМУВАННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ     368

Олег Онопко

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ФАКТОР ВИНИКНЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ МІФІВУКРАЇНИ


373Іван Монолатій

ІДЕНТИЧНІСТЬ У ПОЛІТИЧНОМУ ПРОСТОРІ

АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ: "ГАЛИЦЬКА"

МОДЕЛЬ ЕВОЛЮЦІЇ ІДЕНТИДІВ     381

Руслан Сіромський

ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ

ІДЕНТИЧНОСТІ КАНАДСЬКИХ УКРАЇНЦІВ: КОНЦЕПЦІЯ "ТРЕТЬОЇ СИЛИ"

СЕНАТОРА П. ЮЗИКА................................................ 394

Мирослава Гурик

КОНЦЕПЦІЯ ЕЛІТИ В. ЛИПИНСЬКОГО:
АНАЛІЗ І ПЕРСПЕКТИВИ       405

Юрій Міюц

НАЦІОНАЛІЗМ В ЕПОХУ НАДНАЦІОНАЛЬНОСТІ

(НА ПРИКЛАДІ УЧБОВИХ ПРОГРАМ ТА ДІЯЛЬНОСТІ "ГІТЛЕРЮГЕНДУ"

У ТРЕТЬОМУ РЕЙХУ (1936-1939 РР.)      410Марія Півень, Ольга Лаврик

ПОЛІТИЧНА ІДЕНТИЧНІСТЬ

СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ     421

Юлія Подаєнко

НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВА В ДОБУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ            425

Михайло Скринник

ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ, ЕТНІЧНИЙ ТА ПОЛІТИЧНИЙ ВИМІРИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ: ПРОБЛЕМА

НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ    435

Юлія Панасюк

ПРОБЛЕМИ ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ................................... 440

Максим Наконечний

ПРОБЛЕМА НАЦІОНАЛІЗМУ

В ЕПОХУ "НАДНАЦІОНАЛЬНОСТІ"    442

Катерина Доценко

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ НА СУЧАСНОМУ

ЕТАПІ РОЗВИТКУ - ПИТАННЯ

ПОЛІТИЧНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ           449

 

ПРОБЛЕМИ РЕЛІГІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Володимир Попов

ТЕОЛОГІЧНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ КОНТЕКСТ

НАРОДЖЕННЯ "IDENTITAS"                                      462

Марія Петрушкевич

КОНФЕСІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОТЕСТАНТСЬКОЇ
КОМУНІКАТИВНОЇ СИСТЕМИ
         467

Софія Скрипнікова

КАТОЛИЦЬКИЙ ДОСВІД ВИХОВАННЯ СВІДОМОГО

ГРОМАДЯНИНА НА ХРИСТИЯНСЬКИХ ЗАСАДАХ            472

Тетяна Орлова

ІСТОРІОГРАФІЧНІ ОЦІНКИ СТАНУ ВИСВІТЛЕННЯ

ПРОБЛЕМИ "ЖІНКА І РЕЛІГІЯ" У ВІТЧИЗНЯНІЙ

СОЦІОГУМАНІСТИЦІ      481Олена Марченко

РЕЛІГІЯ ЯК ЧИННИК СОЦІОКУЛЬТУРНОГО РОЗВИТКУ ЕТНОКОНФЕСІЙНИХ ГРУП ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ

НАПРИКІНЦІ ХУШ - НА ПОЧАТКУ ХХ СТ........... 486

Ион Гуменный

РЕЛИГИОЗНАЯ ПРИНАДЛЕЖНОСТЬ

КАК ПРИЗНАК ЭТНИЧЕСКОЙ ПРИНАДЛЕЖНОСТИ
(ПРИМЕР ОБЩИН РЕЛИГИОЗННЫХ МЕНЬШИНСТВ
БЕССАРАБИИ XIX ВЕКА).......................................... 495

Станіслав Черкасов

ІСТОРИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФЕНОМЕНА РЕЛІГІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКОМУ

РЕФОРМАЦІЙНОМУ РУСІ XVI-XVII СТ................ 501

Олексій Матицин

УКРАЇНСЬКА ІКОНА XV - XVI СТОЛІТЬ
ЯК ВИРАЗ РЕЛІГІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
.......................................... 513

Лілія Білоконенко

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ РЕЛІГІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
У СУЧАСНИХ ІКОНАХ МОДЕРНОГО СТИЛЮ      524

Ярина Галяра

ДУАЛЬНІСТЬ РЕЛІГІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ    530

 

ІДЕНТИЧНІСТЬ ЧУЖОГО І "ЧУЖІ" ІДЕНТИЧНОСТІ В ЄВРОПІ

 

Ольга Біляковська

ЕМІГРАЦІЯ ЯК ВАГОМИЙ ЧИННИК ВПЛИВУ НА ФОРМУВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ

МОЛОДОГО УКРАЇНЦЯ          534

Світлана Ганаба

ОБРАЗ ІНШОГО

В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗОВАНОГО СВІТУ            541

Тетяна Колосок

ОБРАЗ "ЧУЖОГО" В ЄВРОПІ:

ФОРМУВАННЯ ПІД ВПЛИВОМ ЗМІ     545Надія Пенькова

ЄВРОПЕЙСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ У КОНТЕКСТІ

СОЦІОЛКУЛЬТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

"ПЛИННОЇ МОДЕРНОСТІ"......................................... 550

Євгенія Сіроус

НОВА ХВИЛЯ ІММІГРАЦІЇ В США НАПРИКІНЦІ ХІХ - НА

ПОЧАТКУ ХХ СТ.: ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-

ЕТНІЧНОГО ОБРАЗУ "ЧУЖОГО"............................... 554

Тетяна Сторожко

ДИХОТОМІЯ "СВІЙ - ЧУЖИЙ"

У ТРАДИЦІЙНІЙ КУЛЬТУРІ ОХТИРСЬКИХ ЦИГАН            571

Олена Гінда

ФОЛЬКЛОРНІ, ЕТНОКУЛЬТУРНІ ТА ЕТНОМЕНТАЛЬНІ

ЕЛЕМЕНТИ У ПОЕТИЧНИХ НОВОТВОРАХ
УКРАЇНСЬКИХ ЗАРОБІТЧАН В ІТАЛІЇ       582

ТОПОС

"МАЛОЇ ВІТЧИЗНИ"

 

Адам Добжинський

"МАЛА ВІТЧИЗНА"

В СВІТІ МІНЛИВИХ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ                   595

Надія Білик

ТОПОС "МАЛОЇ ВІТЧИЗНИ" У ТВОРЧОСТІ

ІВАНА МАРЧУКА                                                          611

Тетяна Ємець

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЗА ФОРМОЮ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗА

ЗМІСТОМ НАУКОВИЙ ДОРОБОК

ІВАНА ЛИСЯКА-РУДНИЦЬКОГО............................ 620

Жанна Янковська

ВИВЧЕННЯ ФОЛЬКЛОРУ ЯК СПОСІБ УСВІДОМЛЕННЯ

КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ: ТВОРЧІ СТОСУНКИ

П.КУЛІША З УКРАЇНСЬКИМИ ФОЛЬКЛОРИСТАМИ
ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ
- СЕРЕДИНИ ХІХ СТ........... 627

Людмила Сорочук

НАРОДНА ІГРАШКА ЯК ВИЯВ ТРАДИЦІЙ НАРОДНОГО
ВИХОВАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ РОДИНІ
................ 645

НАШІ АВТОРИ       654Збірник наукових праць

 

НАУКОВІ ЗАПИСКИ

Серія "Культурологія"

 

Випуск 5.

 

Проблеми культурної ідентичності: глобальний та локальний виміри

Матеріали міжнародної наукової конференції 23 - 24 квітня

 

 

 

Головний редактор Ігор Пасічник Технічний редактор Роман Свинарчук Комп'ютерна верстка Наталії Крушинської Художнє оформлення обкладинки Катерини Олексійчук Коректор Світлана Федорчук

 

 

Формат 42x30/8. Папір офсетний. Друк різографія. Ум. друк. арк. 19,62. Гарнітура "PetersburgC" Наклад 110 прим.

Видавництво Національного університету "Острозька академія" Україна, 35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Семінарська, 2. Свідоцтво про державну реєстрацію РВ № 1 від 8 серпня 2000 року.


[1] В Этнологическом словаре читаем, что "столкновение культур

[2] Причин тимчасового "невиїзного статусу" трудового мігранта може бути багато: це порушення візового режиму, і як наслідок - не­обхідність легалізувати свій статус. Оскільки бюрократичні процеду­ри інколи тривають роками, людина стає справжнім заручником си-

[3] Принагідно зауважимо: ще одним недослідженим аспектом заро­бітчанської творчості є проблема максимального зближення і навіть "злиття" образів ліричних героїнь безпосередньо з авторками творів.

[4] Про це згадує Ростислав Крамар у статті "До питання фоль­клоризму та фольклоризації творчості трудових мігрантів", див: [3].

[5] Автором терміна "держава" (stato) був Нікколо Маккіавеллі. Чу­довий синтез науки про державу створив австрійський юрист Георг Єллінка. Йому належить трискладова дефініція держави: спільнота, що мешкає на певній території і підпорядковується верховній владі. Поза цими трьома характеристиками держави, вона володіє додатко­вими атрибутами: (1) правом легального застосування примусу; (2) державним апаратом (адміністрація, військо, поліція); (3) громадян­ством, тобто формально окресленою приналежністю [див.: 10].

[6] Поняття "народ" в сучасному його розумінні з'явилося в період Французької революції, коли цим словом стали називати політичну спільноту громадян, які утворювали державу. Сайез писав: "Народ -це товариство однодумців, які живуть під єдиним правом і представле­ні через одне законодавство" [цит. за 6, 16]. Своєю чергою, в добу Ро­мантизму народом починають називати культурні спільноти, об'єднані єдиною мовою, культурою, "духом" - за словами де Майстра. Наро­ди мають свою душу і справжню моральну єдність, яка робить їх тими, ким вони є. Ця єдність виражена передовсім у мові [цит. за 6, 21]. По­при труднощі із дефініюванням народу як "реальної спільноти", успі­ху набирає суб'єктивістична теорія, яка вбачає в народі (за Б. Андерсо­ном) "уявну спільноту" (Imaginated Communities). Тоді як давні проти­вники націоналізму визнавали народ реальним, хоч і негативним яви­щем, в добу постмодернізму народ розуміється як вид групової галю­цинації. Е. Гелнер переконує: "Дві особи належать до одного народу якщо - і тільки якщо - вважають, що належать до того самого наро­ду". Додає однак: "Цей (...) аспект націоналістичного запалу не повинен однак нікого схиляти до хибного висновку, що націоналізм є випадко­вим і штучним винаходом (...), народотворчі процеси є для нього тільки функцією індустріалізації" [7, 16]. При усіх своїх застереженнях Гелнер розуміє народ на західний спосіб - передовсім як політичну спільноту.

[7] Батьківщиною грека була не Греція, а поліс, в якому він народив­ся. Про поліси греки говорили, що вони є громадянськими спільно­тами. Головні рішення приймалися згромадженнями усіх чоловіків-громадян, які схвалювали права, обирали на період 1 року чиновни­ків, приймали рішення щодо проголошення війни чи мирні пакти. Не всі мешканці території полісу мали громадянські права. Громадяни­ном потрібно було народитися, окрім того греки неохоче допускали до своїх спільнот людей з інших держав. Міста мали різні ресурси, відмінну кількість населення, тому сильніший поліс міг підпорядку­вати собі слабший, тобто встановити гегемонію [див.: 18, 18-29].

[8] Енциклопедія Брокхауза визначає "Heimat" як частково уяв­ну, частково існуючу країну чи місце, що збуджує почуття зв'язку та є конституюючим для ідентичності з причини реального похо­дження або "первісного" почуття близькості. Цей досвід первин­но пов'язаний зі сферою почуттів і переживань особи, а далі при­своюється більшою спільнотою (групи, регіони, клани, нації, наро­ди) і переказується від покоління до покоління у формі традиції за посередництвом родини, інших інстанцій соціалізації і політичних програм. У мовній практиці "Heimat" насамперед стосується місця (що також розуміється як країна), в яке людина "вростає" від наро­дження і в якому підлягає первинній соціалізації, що надалі формує її ідентичність, характер, ментальність, способи поведінки чи світо­гляд загалом. Тому це поняття має два засадничих виміри: зовніш­ній, апелюючий до сфери досвіду, а також внутрішній, що стосуєть­ся формування відчуттів та поведінкових форматів. Обидва вимі­ри справляють, що у понятті "Heimat" (оскільки воно первісно сто­сується досвідів дитинства) містяться емоційні, естетичні та ідеоло­гічні компоненти. Цей багатовимірний термін, що завжди містить елемент "перших досвідів", може означати пізніше здобуте відчуття "одомашнення" і стосуватися духовної, культурної, мовної, а також політичної сфери реалізації в дорослому житті [див.: 3]

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

Д Шевчук - Концепція філософії в творчості густава шпета

Д Шевчук - Політизація життя в контексті біополітики соціально-філософський аналіз

Д Шевчук - Постмодерний стан культури пропозиція концептуального осмислення

Д Шевчук - Феноменологічна перспектива у політичній теоріїметодологічний аспект

Д Шевчук - Історичні трансформації та сучасні концепції політичної теології