Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 100

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Вивчаючи особливості іменників та їх семантику, А. Вежбицька зазначає, що іменники втілюють концепти, що зводяться в категорії, які можна ідентифікувати за допомогою образу [2, с. 102]. Варто вказати на існування чотирьох основних категорій понять, зокрема: предмети, процеси, якості, величини. Саме вказані поняття, згідно О. Корнілова, знаходять своє словесне втілення у мовній картині світу за допомогою іменників [5, с. 12].

Н. Г. Єсипенко у своєму дисертаційному дослідження стверджує, що іменники у художньому творі покликані позначити цілий комплекс життєвих явищ, певне коло дійових осіб, їхнє взаємовідношення, предметне, природ­не, соціальне середовище, що їх оточує. Іменники не тільки відтворюють предметно-образну дійсність у творі, але за їх допомогою автор підкреслює найбільш значущі, на його думку, категорії твору [4, с. 97]. Категорії по­нять являють собою широкі семантичні групи, що організовують лексичну структуру конкретного твору. Саме тому основною метою нашої статті є дослідження особливостей вживання лексико-семантичних класів імен­ників першого роману «Кролик, біжи» з циклу романів про Кролика американського прозаїка Джона Апдайка. Важливо підкреслити, що об'єктом зображення більшості творів прозаїка стає життя американської інтелігенції, так званого «середнього класу» [1, с. 5]. Джон Апдайк зосереджує свою увагу на безповоротному своєрідному здрібнінні особистості, занепаду її духовності, кризі віри, що поступово переростає у байдужість та нігілізм. З лінгвістичної точки зору усі без винятку романи Джона Апдайка є вартими уваги, оскільки автор використовує різноманітні мовні засоби та стилістичні прийоми, які підкреслюють його точне відчуття слова, стилістичну май­стерність та індивідуально-авторський стиль. Романи цього автора є недостатньо дослідженими з лінгвістичної точки зору, тому завданнями нашої статті є дослідити індивідуальний стиль автора, проаналізувати випадки вжи­вання лексико-семантичних класів іменників у романі «Кролик, біжи» та здійснити аналіз мовної картини світу роману. Варто вказати, що роман «Кролик, біжи» - перший роман вищезгаданого циклу. Соціальне тло роману - Америка 50-их років ХХ століття, головний герой - Гаррі Енгстром, якого всі називають Кроликом: So tall, he seems an unlikely rabbit, but with breadth ofwhite face, pallor of his blue irises, and a nervousflutter under his brief nose as he stabs a cigarette into his mouth partially explain the nickname [9, с. 5]. Проаналізувавши подане речення слід вказати, що Джон Апдайк у своїх романах особливе місце відводить портретним описам людей.

Беручи до уваги все вищесказане іменниковий склад роману «Кролик, біжи» доцільно поділити на семантичні класи і визначити пріоритетні групи іменників, які і втілюють індивідуально-авторське відтворення навколиш­нього світу. У цьому зв'язку незайве згадати про загальновідомі поділи іменників за своєю семантикою на власні назви та загальні, на конкретні та абстрактні. Варто зазначити, що нами були розглянуті більш детальні класи-

© Худа Н. С., 2012фікації іменників, зокрема класифікація професора В. В. Левицького, який здійснює поділ іменників на 40 під­класів (розрядів) [6, с. 52-53]. Опираючись саме на запропоновану класифікацію, ми проаналізували усі підкласи іменників та згрупували їх згідно наступних семантичних полів: людина, детермінанти та оточуюча дійсність. В результаті здійсненого нами аналізу іменників варто вказати на кількісні показники їх вживання у романі. Від­так, найчисельнішим є семантичне поле «Оточуюча дійсність», яке складає 60 % усіх іменників роману, оскільки автор детально описує природу, навколишні просторові об'єкти для створення відчуття реальності; семантичне поле «Людина» становить 27 % та семантичне поле «детермінанти» - 13 %. В результаті здійсненого нами аналі­зу іменників роману ми можемо стверджувати, що підкласи «власні назви, імена та прізвиська» та «атрибути лю­дини, її тіла та одягу» є найчисельнішими з семантичного поля «Людина». Звертаючись до кількісних показників слід зазначити, що іменників класу «атрибути людини, її тіла та одягу» становлять 10 % усіх іменників роману, а іменники підкласу «власні назви, імена та прізвиська» - 8 %. Іменники семантичного поля «Людина» є важли­вими складовими усього іменникового складу роману тому, що автор зосереджує свою увагу саме на людині, на її існуванні в суспільстві, на її фізичні та психологічні стани та процеси.

Можна з упевненістю сказати, що портретні характеристики людей є важливою складовою індивідуально-авторського стилю Апдайка. Наприклад, описуючи самого Гаррі автор, як бачимо, використовує наступні імен­ники: breadth offace, pallor of irises, brief nose, so boyish shoulders, his pale skin, small ears, with soft cocksure voice, fair hair and bluish eyes. Відтак, зображаючи новонароджену донечку Гаррі і Дженіс Ребеку-Джун, автор вико­ристовує такі іменниково-прикметникові словосполучення: sharp red profile, eye will be huge, small lips, a small scale, the tiny stitchless seam of the closed eyelid; baby's nose; red baby's skin; little boneless leg, long, pink cranium, black licked swatches, full of lumps, blue vein [9, с. 187]. До сказаного слід додати яскраво-реалістичний портрет матері Кролика: Mrs. Angstrom has four-cornered nostrils. Lozenge-shape, they are set in a nose that is not so much large as extra-defined; the little pieces of muscle and cartilage and bone are individually emphatic and divide the skin into many facets in the sharp light...Mrs. Angstrom's is packed on a great harsh frame [9, с. 137]. Саме іменники nostrils, nose, muscle, bone, skin, frame створюють реальну картину та образ, який постає перед священиком Екклзом під час їхньої першої зустрічі. Перше враження автор підсилює наступним словосполученнями red forearms, she is a vigorous woman, які вдало доповнюють картину.

Варто зазначити, що у романі «Кролик, біжи» Апдайк переконливо зображує долі обивателів, які хоча і до­моглися певного матеріального статку, однак відчувають певну безцільність свого існування і прагнуть урізно­манітнити буденність за допомогою безладних любовних зв'язків, наркотиків, пияцтва. Саме такою постає перед нами багатогранна картина життя «середньо-статистичного» американця 1950-х років [8, с. 2116]. Звідси стає зрозумілим і детальний опис автором житлових приміщень, квартир, барів та ресторанів. Наприклад, описую­чи неймовірний безлад у квартирі Дженіс і Гаррі Апдайк використовує наступні словосполучення: broken toys, desertion, empty glass, odd oversight, paper bag, the garbage підкреслюючи тим самим невтішну реальність голов­ного героя. Тому можна стверджувати, що підкласи іменників «речі, матеріали» та «неживі предмети, механіз­ми» є найчисельнішими в запропонованому романі. Їх іменниковий склад становить 11 % усього іменникового складу роману. Це пов'язано з метою самого роману: створити читачеві відчуття реальності, дати змогу відчути себе частиною усіх подій, що відбуваються шляхом детального опису усіх предметів оточуючої дійсності.

Проаналізувавши іменниковий склад роману «Кролик, біжи» можна стверджувати, що іменники підкласу «місце дії: просторові об'єкти, побудови» та «дорога, шлях, траєкторія руху» є достатньо чисельними. Вони становлять 9 % усіх іменників роману. Описуючи втечу Кролика автор використовує наступні іменники: road, town, electric-power station, traffic, highway, city, map, beach, direction [9, с. 23-24]. Тим самим намагаючись яко­мога реалістичніше зобразити навколишнє середовище, об'єкти та природу, порівняти їх стан зі станом самого головного героя.

Важливе значення у романі мають іменники, які позначають природу, тобто іменники підкласу «флора: рос­лини, сільськогосподарські культури» (4 %): crocuses, grass, trees, peonies, oak leaves, plants, nasturtiums, poppies, sweet peas, petunias, palm, cherry trees [9, с. 119]. Саме завдяки поданим іменникам читач має змогу відчути красу природи і порівняти її з буденністю людського існування. Буяння дерев, насиченість їх яскравими кольорами, вражаючі барви квітів, які цвітуть у саду Місіс Сміт немов мовчазне протиставлення існуванню Кролика-Гаррі.

Підклас іменників «географічні та астрономічні об'єкти» (5 %) характеризується помірною чисельністю і роз­поділені у романі нерівномірно, оскільки автор зосереджує свою увагу на мізерності людського буття, на пере­живаннях Гаррі та на його стосунках з людьми: sun, moon, stars, earth, heaven [9, с. 117]. Незначною чисельністю у романі відзначаються такі підкласи іменників як: «професія, рід занять, національність, титул звання» (2,3 %): minister, German, seller, waiter, shop assistant, football coach; «відрізки часу, доби, періоди, пори року» (2,6 %): day, night, evening, spring, March,February, August, season; «звуки, символи, сигнали» (2 %): odor, flavor, sign, smell, horn; «харчі»: whisky, daiquiri, chopsticks, cutlery, oil, chicken hoo phooey, fish, hot dog, lima beans, milk, cheese, shoo-fly pie; «мова та мовлення, тексти, літературні жанри та твори», «обсяг, вид, джерело інформації та знань» (3 %): book, newspaper, article, detective story, women fiction, article, bible. Незважаючи на те, що вищезга­дані підкласи іменників і не відзначаються значною частотністю, проте їхній розподіл у романі «Кролик, біжи» є рівномірний, оскільки автор описує життя людей, їх побут, щоденну рутину, службові обов'язки.

Слід підкреслити, що тема самотності, неминучої, непереборної навіть у найменшому і найзгуртованішому осередку суспільства - родині, пронизує увесь роман від першої до останньої сторінки [1, с. 7]. Автор, описуючи гнітючу самотність Гаррі-Кролика, використовує наступні іменники, які ми віднесли до підкласу «абстракції, що позначають психічні явища людини» (3,4 %): loneliness, unhappiness, fear, anxiety, horror, disgust, sanctuary.

Проаналізувавши підкласи іменників, що превалюють у тексті роману, зазначаємо ретельний добір лекси­ки відповідно до тематики твору. З огляду на домінуючі семантичні підкласи іменників роману, спостерігаємолексику спілкування, власних назв та побуту, що є провідними понятійними категоріями зображуваної автором реальної дійсності. Письменник не просто фіксує події, які відбуваються у певний період часу життя людей, а й акцентує увагу на людському сприйнятті описаних подій. Можна також з упевненістю сказати, що широке вико­ристання риторичних питань у прозових творах є характерною рисою індивідуального авторського стилю Джона Апдайка: What is this for? But who cares?.

У процесі дослідження нами виявлені також підкласи іменників, які характеризуються найменшою частотніс­тю. Серед них підклас іменників, які позначають атрибути мистецтва; документи, державні папери, розпоряджен­ня, накази; абстракції на позначення ролі, значення, прикладу, принципу, способу, фактора, тощо. Їх кількісний показник становить 1,9 % усіх іменників, оскільки автор досить малу уваги приділяє мистецтву підкреслюючи тим самим буденність та пересічність простих обивателів.

Підсумовуючи вище сказане доцільно додати, що більшість критиків і читачів вважають роман «Кролик, біжи» одним з кращих романів сучасної американської літератури.

Таким чином, проведене дослідження підтверджує, що мовна картина світу роману «Кролик, біжи» Джона Апдайка є багатогранною, як було вже згадано вище, даний роман - перший з циклу романів про Кролика. Відтак наше подальше дослідження стосуватиметься другого роману «Кролик повернувся», мовна картина світу, якого варта детального аналізу.

Література:

1.Апдайк Дж. Кентавр. Ферма: Романи / Перекл. з англ. М. Габлевич; Передм. Т. Денисової; Іл. худ. Г. Палатні-кова - К. : Дніпро, 1988. - 447 с.

2.Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Пер. с англ. А. Д. Шмелева под ред. Т. В. Булыгиной. - М. : Языки руссокой культуры, 1999. - 780 с.

3.Гуйванюк Н. В. Слово. Речення. Текст: Вибр. праці. - Чернівці : Чернівецький національний університет, 2009. - 664 с.

4.Єсипенко Н. Г. Лексико-семантичні компоненти авторського стилю і мовна картина світу (на матеріалі англо­мовної прози воєнної та мирної тематик): Дис. канд. філолог. наук. : 10.02.04. - Чернівці, 2007. - 314 с.

5.Корнилов О. А. Языковые картини мира как производные национальных менталитетов. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : ЧеРо, 2003. - 349 с.

6.Левицький В. В., Огуй О. Д., Кійко С. В., Кійко Ю. Є. Апроксимативні методи вивчення лексичного складу: Навчальний пособник. - Чернівці : Рута, 2000. - 136 с.

7.Селиванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія/ Селіванова О. О. - Полтава : Довкілля-К, 2006. - 716 с.

8.Updike John // The Harper Single Volume: American Literature. - Longman, 1999. - 3000 p.

Updike John. The Rabbit Novels. Vol. 1. - New York : Ballantine Books, 2003. - 362 p.УДК 811. 161. 1'367. 625

Чабаненко Т. С.,

Таврический национальный университет им. В. И. Вернадского, г. Симферополь

РАЗНОВИДНОСТИ НЕПОЛНЫХ ПАРАДИГМ ЛИЧНЫХ ФОРМ РУССКОГО ГЛАГОЛА

У статті на підставі даних академічних граматик і вишівських підручників систематизовані різновиди непо­вних парадигм особових форм дієслова. Проведений аналіз дозволяє говорити про те, що склад парадигми катего­рії особи коректується когнітивним досвідом і культурно-мовним смаком носіїв мови.

Ключові слова: дієслово, повна парадигма, неповна парадигма, форма слова, категорія особи.

В статье на основании данных академических грамматик и вузовских учебников систематизированы разно­видности неполных парадигм личных форм глагола. Проведенный анализ позволяет говорить о том, что состав парадигмы категории лица корректируется когнитивным опытом и культурно-речевым вкусом носителей языка.

Ключевые слова: глагол, полная парадигма, неполная парадигма, форма слова, категория лица.

In the article on the basis of data from academic grammars and university textbooks varieties of the verb incomplete paradigms of the personal forms systematized. Conducted analysis permits us to tell that composition of the personal paradigms modified by cognitive experience and language taste of the informant.

Key words: verb, complete paradigm, incomplete paradigm, word forms, category of person.

Разветвленную грамматическую структуру русского глагола рассматривают как одну из его характерных черт: «ни одна часть речи не имеет такого набора грамматических категорий, каким обладает глагол» [12, с. 6], ибо одно глагольное слово способно иметь около 400 словоформ. Однако часто не все формы присутствуют в парадигме или функционируют в речи. Иными словами, полной глагольной парадигме как совокупности всех форм противопоставляется неполная, или дефектная, «в составе которой отсутствует одна или несколько слово­форм в силу невозможности или затрудненности их образования» [4, с. 368]. Как показывают наблюдения, одни глагольные формы реализуются регулярно, другие остаются невостребованными или отсутствуют. В первую очередь, это касается форм лица [13, с. 71].

Категория грамматического лица «выражает отношение, устанавливаемое в предикации между содержанием высказывания и участниками речевого акта» [6, с. 407]. Формы 1 лица указывают на отнесенность действия к говорящему, 2 лица - к собеседнику, 3 лица - к тому, кто не является ни говорящим, ни собеседником, а также к неодушевленному предмету. Система личных форм и способы выражения данной категории различаются в: 1) настоящем и будущем временах изъявительного наклонения; 2) прошедшем времени изъявительного накло­нения и сослагательном наклонении; 3) повелительном наклонении. «Полный набор личных форм» [11, с. 191] имеют глаголы в настоящем и будущем времени. Большинство лингвистов считает, что эти формы «могут быть образованы от любого глагола» [8, с. 637]. Однако отдельные глаголы «в зависимости от лексического своего значения, употребляются только в форме 3-го лица единственного и множественного числа» [3, с. 468], «несколь­ко глаголов (...) не употребляются в форме 1-го лица единственного числа» [3, с. 559]. Единое мнение о том, какие именно глаголы обладают дефектной личной парадигмой, отсутствует. Поэтому цель нашей работы - про­анализировать взгляды ученых на состав и типы неполных личных парадигм настоящего-будущего времени. В ходе исследования привлекались академические грамматики русского языка, вузовские учебники, монографии.

Наши наблюдения свидетельствуют о том, что проблеме отсутствия или неупотребительности тех или иных личных форм уделяется внимание не во всех работах. Так, А. Н. Гвоздев в книге «Современный русский литературный язык» возникновение лакун этого типа не отмечает. Однако большинство исследователей выделяет хотя бы один тип дефектности личной парадигмы.

Чаще всего говорится о неупотребительности форм 1 л. ед. ч. В вузовских учебниках, как правило, при­водится несколько наиболее распространенных глаголов, у которых в литературном языке формы 1 л. ед. ч. не встречаются. Например, Н. С. Валгина указывает, что «форма 1-го лица единственного числа настоящего и буду­щего простого некоторых глаголов не употребляется, например: басить, убедить, победить и др. (недостаточные глаголы)» [10]. Ф. К. Гужва определяет такие глаголы как недостаточные, или дефектные. Однако причины их появления называют редко.

Только А. Н. Тихонов рассматривает этот вопрос и утверждает, что неупотребительность 1 л. ед. ч. у глаголов типа дерзить, бузить, лисить и т. п. объясняется «омонимическим отталкиванием совпадающих форм разных глаголов» [11, с. 194]. Более подробно причины, по которым отдельные глаголы не функционируют в формах 1 л. ед. ч., раскрываются в академических грамматиках. Авторы «Грамматики русского языка» полагают, что такая дефектность парадигмы свойственна некоторым глаголам 2-й непродуктивной группы со стечением согласных в конце основы: бдеть, галдеть, смердеть и др. Вызвано это «как их лексическими значениями, так и затруднен­ностью чередования согласных» [3, с. 559].

В «Грамматике современного русского литературного языка» и «Русской грамматике» предлагается самая полная классификация глаголов, не употребляющихся в 1 л. ед. ч. К ним относят:

Некоторые глаголы II спряжения X класса, подтипов 1, 2 с основой на |т|, |д|, |с|, |з|, формы 1 л. ед. ч. которых должны оканчиваться на чу, жу, шу, щу: галдеть, гвоздить, желтить, колесить, победить, убедить(ся), шелес­теть и др.

Некоторые словоформы, омонимически совпадающие со словоформами других глаголов: бужу от бузить (разг.) при употребительной форме бужу от будить; держу от дерзить при употребительной форме держу от

 

© Чабаненко Т. С., 2012держать; лажу от лазить при употребительной форме лажу от ладить; тужу от тузить при употребительной форме тужу от тужить и др. Заметим, что эту подгруппу выделяет и А. Н. Тихонов. Глаголы затмить, стонать.

Другой тип неполной личной парадигмы глагола -неупотребительность 1 и 2 л. ед. и мн. ч. Вопрос об этих формах рассматривается реже. Например, подобных сведений нет в учебниках Ф. К. Гужвы «Современный рус­ский литературный язык», «Современный русский язык» под ред. Н. С. Валгиной. Нет и единого мнения о ко­личестве таких глаголов. Например, в «Грамматике современного русского литературного языка» указан только один глагол - болеть 'об ощущении боли'.

Но большинство лингвистов считает, что такая дефектность парадигмы свойственна целым группам глаго­лов с определенным лексическим значением. Как отмечает А. Н. Тихонов, эти глаголы «обозначают действия, субъектом которых не может быть лицо» [11, с. 194]. К их числу относятся и личные, и безличные глаголы. Од­нако чаще ученые выделяют несколько групп глаголов, не употребляющихся в 1 и 2 л. ед. и мн. ч. [1; 3; 8]. В «Грамматике русского языка» к ним относят:

-   глаголы, обозначающие физические состояния органов или частей тела: болеть, зудеть, ныть;

-   некоторые средне-возвратные глаголы: доиться, зиждиться, крыться;

-   страдательные глаголы на -ся: суп варится поваром, книги выдаются библиотекарем;

-   глаголы побаливать, зиждиться, пыхать, зыбаться, быть (формы настоящего времени этого глагола представлены «лишь двумя формами 3-го лица единственного и множественного числа - есть и суть» [3, с. 575]).

В «Русской грамматике» неполной парадигмой 1 и 2 л. ед. и мн. ч. характеризуются:

-   глаголы, лексическое значение которых не совмещается с «представлением о 1 или 2 лице как о производи­теле действия» [8, с. 637]: зеленеть, телиться, течь;

-   глаголы с постфиксом -ся в конструкциях пассива: книга редактируется автором, дом строится рабочими;

-   глагол болеть (об ощущении боли), для которого употребление форм 1 и 2 л. ед. и мн. ч. «возможно только в ненормированной речи» [8, с. 637].

С этой классификацией почти полностью совпадает классификация А. В. Бондарко, который, кроме названных, включает в перечень неполных парадигм и группу безличных глаголов.

Третий тип неполной личной парадигмы - неупотребительность форм 1 и 2 л. ед. ч. - описан только в грам­матиках. Это «Грамматика современного русского литературного языка» и «Русская грамматика». По мнению их авторов, дефектность форм 1 и 2 л. ед. ч. отмечается у глаголов, «лексические значения которых несовместимы с представлением о единичном деятеле: толпиться, сползтись, сбежаться, разбежаться (о многих), скопиться, перепадать, перемерзнуть, набежать (о многих), попадать, померзнуть» [8, с. 637]. Эти глаголы называют многосубъектными.


Выделенные в ходе исследования разновидности неполных личных парадигм представлены в Таблице 1.


Источник

Глаголы, не употребляющие­ся в 1 л. ед. ч.

Глаголы, не употребляющиеся в фор­мах 1 и 2 л. ед. и мн. ч.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа