Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 102

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Лист диктатору[Електронний ресурс]. -Режимдоступу://[http://www.pravda.com.ua/columns/2011/12/26/6866980/]Черненко Т. В.,

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці

ФУНКЦІОНАЛЬНА СЕМАНТИКА ДІЄСЛІВ-КОНВЕРСИВІВ У ТЕМАТИЧНО МАРКОВАНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ДИСКУРСІ

Робота спрямована на виокремлення функціональної семантики дієслів-конверсивів у тематично марковано­му художньому дискурсі для виявлення особливостей їх функціонування у структурі дискурсу.

Ключові слова: функціональна семантика, тематично маркований художній дискурс, дієслова-конверсиви, лексико-граматична сполучуваність, семантична сполучуваність.

Работа направлена на изучение функциональной семантики глаголов-конверсивов в тематически маркирован­ном художественном дискурсе для определения особенностей их функционирования в структуре дискурса.

Ключевые слова: функциональная семантика, тематически маркированный художественный дискурс, глаголы-конверсивы, лексико-грамматическая сочетаемость, семантическая сочетаемость.

Present paper aims at analyzing the functional semantics of the converse verbs in the marked literal discourse to define their functioning peculiarities.

Key words: functional semantics, marked literal discourse, converse verbs, lexico-grammar compatibility, semantic compatibility.

Робота є результатом аналізу функціональної семантики дієслів-конверсивів у тематично маркованому ху­дожньому дискурсі (ТМХД), для виявлення особливостей функціонування дієслів-конверсивів у дискурсі.

Актуальність дослідження полягає розгляді функціональної семантики дієслів-конверсивів у структурі те­матично маркованого художнього дискурсу, вивченні дискурсивної функції дієслів-конверсивів, шляхом форму­вання дієслівно-конверсивних пар та їх функціонального навантаження у тематично маркованому художньому дискурсі. Об'єктом дослідження виступають взаємозалежні дієслова-конверсиви у структурі ТМХД англійської мови. Конверсиви, за висловлюванням Ю. Д. Апресяна, слугують для вираження відмітностей, які мають семан­тичну природу. Конверсиви - це пари слів з оберненими рольовими або актантними структурами, чиє семантичне завдання полягає у передачі різниці у логічному акценті [1, с. 258]. Конверсиви передають двобічні відношен­ня в лексико-семантичній системі [4, с. 207]. Предметом дослідження є лінгвокогнітивні, лексико-семантичні та функціонально-семантичні відношення дієслів-конверсивів у структурі ТМХД. Головним завданням дієслів-конверсивів у дискурсі є трансакція інформації в результаті взаємодії мовця і реципієнта, завдяки чому дискурс представляється у вигляді «когерентно змістовної єдності».

В роботі звернено увагу на функціонування дієслів-конверсивів у структурі тематично маркованого художнього дискурсу. Для початку розглянемо, що розуміється під поняттям»художній дискурс». Ван Дейк визначав, що ху­дожній дискурс не особливо відрізняється від нехудожніх дискурсів і являє собою комунікативний акт між автором та читачем, спрямований на вплив автора на читача (його систему знань, вірувань тощо) [3, с. 151]. За визначенням О. В. Четверикової, художній дискурс являє собою соціальне явище, яке існує на межі дійсності та уявного [5, с. 161]. Н. Л. Галеєва відмічає, що текст, який містить параметр художності, призводить до утворення певного простору розуміння, де рефлексія фіксується у вигляді духовних сутностей [2, с. 8]. Таким чином, художній дискурс виражає фіктивну реальність, створену автором, в якій реалізуються авторський світогляд, знання та відношення до світу.

«Маркованість» дискурсу ван Дейк пропонує називати тематичним репертуаром окремого дискурсу, який може мати обмеження щодо культурних тем, соціальної ситуації, комунікативного акту [3, с. 53]. Тематична структура вказує, за словами науковця, які тематичні елементи є найбільш спільними, а які більш деталізованими [3, с. 250], що і створює базу для дослідження. Таким чином, особливість досліджуваного тематично маркованого художнього дискурсу ми вбачаємо у значному використанні авторами фахової термінології.

Для розгляду функціональної семантики дієслів-конверсивів у структурі дискурсу звернено увагу на лек­сико-граматичну та лексико-семантичну сполучуваність дієслів-конверсивів у структурі фінансового дискурсу. Аналіз лексико-граматичної сполучуваності фінансових дієслів-конверсивів у тематично маркованому худож­ньому дискурсі виявив наступні морфолого-синтаксичні моделі: 1) N1+VERB+N2 (76,9%), 2) N1+VERB (9,1%), 3) N1+VERB+Adv (5,5%), 4) N1+VERB+Pr (5,3%), 5) N1+VERB+Vinf (3,2%), де N1 - іменник або займенник чи будь-яка група слів, яка може бути підметом, N2 - іменник або займенник у функції додатку, VERB - досліджува­не дієслово-конверсив, Pr - прийменник, Adv - прислівник, Vinf - інфінітив.

Розглянемо приклади лексико-граматичної сполучуваності фінансових дієслів-конверсивів у тематично мар­кованому художньому дискурсі:

1)1. 1. Personally I have borrowed considerable money from Mr. Stener at two per cent [8, p. 292]. 1. 2. The owner charged from the front office and demanded an explanation [7, p. 299].

2)For any reliable information I receive, I will pay [6, p. 680].

3)The papers would be certain to get it quickly [8, p. 643].

4)You may give him up, mother. He'll not come here [6, p. 638]. '

5)A partially crippled waitress named Dot ambled by and demanded to know what they wanted [9, p. 195]. За даними проведеного аналізу лексико-граматичної сполучуваності визначено, що:

- найчастіше дієслова-конверсиви у тематично маркованому художньому дискурсі сполучаються з іменни­ковими фразами, що складає 76,9% (зареєстровано 3 367 слововживань) від загальної кількості проаналізованих дієслів-конверсивів у тематично маркованому художньому дискурсі;

-   © Черненко Т. В., 20129,1% складає тип нульової сполучуваності (398 слововживань);

-   сполучуваність дієслів-конверсивів із прислівниками у правосторонній позиції у тематично маркованому художньому дискурсі складає 5,5% (242 слововживання);

-   дієслова-конверсиви у 5,3% (231 слововживання) сполучаються з прийменниками у правосторонній позиції;

-   найменшу частоту вживання становить сполучуваність дієслів-конверсивів у тематично маркованому ху­дожньому дискурсі з інфінітивами у правосторонній позицій (3,2% - 139 слововживань).

Семантичну сполучуваність дієслів-конверсивів у структурі тематично маркованого художнього дискурсу можна відобразити наступними моделями: ЛОТ+VERB; ЛСП1+VERB+ЛСП2 та ЛСП1+VERB+ЛСП2+ ЛСП3. У лівосторонній позиції (ЛСП1) досліджувані конверсиви можуть сполучатись з ЛСП (agent) та ЛСП (corporation), рідко зустрічаються випадки де лівостороння позиція представлена ЛСП (artifact) або ЛСП (resources). У право-сторонній позиції (ЛСП2 або ЛСП3) сполучуваність конверсивів значно ширша у структурі дискурсу і може включати в себе ЛСП (agent), ЛСП (corporation), ЛСП (artifact), ЛСП (resources), ЛСП (time), ЛСП (behavior) та ЛСП (conflict).

Отже, лівосторонню наповнюваність дієслів-конверсивів у ТМХД (ЛСП1) складають іменники на позначення фізичних або юридичних осіб (наприклад, banker, businessman, entrepreneur, company, bank), які надають фінан­сову допомогу. Правостороння сполучуваність дієслів-конверсивів у ТМХД може складатись як з одного, так і з двох і більше елементів: ЛСП2 представлене іменниками на позначення фізичних/юридичних осіб, або іменни­ками на позначення фінансових ресурсів (money, credit, loan, financial support), ЛСП3 виражене іменниками на позначення фізичних / юридичних осіб, які потребують фінансової допомоги з боку ЛСП1 або може бути пред­ставлене іменниками на позначення артефактів чи фінансових ресурсів.

Згідно з результатами аналізу семантичної сполучуваності, найуживанішим типом сполучуваності виявилася модель ЛСП1+VERB+ ЛСП2, частота вживання якої у структурі тематично маркованого художнього дискурсу становить 62,4% (2 730 слововживань). Модель ЛСП1+VERB+ЛСП2+ЛСП3 у фінансовому дискурсі становить частоту вживання у 28,5% (1 249 слововживань). Найменшу частотність вживання складає модель ЛС^+VERB із частотою вживання у структурі ТМХД у 9,1% (398 слововживань). Лівостороння наповнюваність досліджуваних дієслів-конверсивів (ЛСП1) представлена: у 82,1% (3 595 слововживання) ЛСП (agent); у 14,9% (652 слововжи­вання) ЛСП (artifact); у 2,4% (104 слововживання) ЛСП (corporation); у 0,6% (26 слововживань) ЛСП (resources).

Правостороння позиція досліджуваних дієслів-конверсивів (ЛСП2) у структурі тематично маркованого ху­дожнього дискурсу представлена: у більшості випадків ЛСП (artifact) (1 628 слововживань - 48,7%), у тому числі 1 слововживання (0,03%), де правостороння позиція виражена ЛСП (conflict) (war); у 851 слововживаннях (25,4%) правостороння позиція представлена ЛСП (agent); у 783 слововживаннях (23,4%) правостороння позиція вира­жена ЛСП (resources); у 84 слововживаннях (20,5%) у правосторонній позиції зареєстровані ЛСП (corporation).

У моделях сполучуваності ЛСП1+VERB+ЛСП2+ЛСП3, ЛСП3 представлене: у 43,2% (540 слововживань) ЛСП (artifact); у 33% (412 слововживань) ЛСП (corporation); у 21,6% (269 слововживань) ЛСП (agent); найменшу частоту вживання становить сполучення з ЛСП (resources) (28 слововживань - 2,2%).

Отже, семантична сполучуваність складових конституентів лексико-семантичних полів дієслів-конверсивів значно ширша у тематично маркованому художньому дискурсі, ніж у фінансовому дискурсі, де субституція еле­ментів досить низька.

Література:

1.Апресян Ю. Д. Избранные труды. Лексическая семантика (синонимические средства языка) / Ю. Д. Апресян. - Том I. 2-издание, исправленное и дополненное. - М. : Школа «Языки русской культуры», 1995. - 345 с.

2.Галеева Н. Д. Параметры художественного текста и перевод: Монография / Н. Д. Галеева. - Тверь : ТвГУ, 1999. - 155 с.

3.Дейк Т. А., ван. Язык. Познание. Коммуникация / Т. А. Дейк. - Б. : Типографкомплекс, 2000. - 308 с.

4.Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчаль­них закладів освіти / М. П. Кочерган. - К. : Академія, 2002. - 368 с.

5.Четверикова О. В. Эмоционально-смысловые доминанты в художественной речи Н. Гумилева и вербальные средства их манифестации / О. В. Четверикова // Слово и текст: психолингвистический подход: Сб. научных трудов / Гл. редактор А. А. Залевская. - Тверь: Изд-во ТвГУ, 2005. - Вып. 4. - С. 160-165 с.

6.Dickens C. Dombey and Son / C. Dickens. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до тексту : http:// www. franklang.ru

7.Dijk T. A. van. Text and Context. Explorations in the Semantics and Pragmatics of Discourse. - New York : Longman, 1977. - 261 p.

8.Dreiser Th. The Financier / Th. Dreiser. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до тексту : http:// www.franklang.ru

Grisham J. The Firm / J. Grisham [Електронний ресурс]. - Режим доступу до тексту : http:// www.franklang.ruУДК 821. 111(73):82-1:81'367

Шевельова-Гаркуша Н.,

Херсонський державний університет, м. Херсон

ВЗАЄМООБУМОВЛЕНІСТЬ СПОСОБІВ РИТМІКО-СИНТАКСИЧНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА СЕМАНТИКИ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТІВ (на матеріалі сучасного американського віршованого мовлення)

У статті виявлено зв'язок ритміко-синтаксичної організації та семантичного плану віршованого мовлення; визначено здатність форми до іконічного відтворення семантики віршів, а також їх взаємообумовленість на матеріалі сучасної американської поезії; виокремлено способи організації поетичного мовлення та представлено умови їх виникнення.

Ключові слова: ламінарність, синкопічність, іконічність, анжамбеман.

В статье обнаружена связь ритмико-синтаксической организации и семантического плана стихотворно­го вещания; определенно способность формы к иконическому воссозданию семантики стихотворений, а так­же их взаимообусловленность на материале современной американской поэзии; выделены способы организации поэтического вещания и представлены условия их возникновения.

Ключевые слова: ламинарность, синкопичность, иконичность, анжамбеман.

This article focuses on connection between rhythmic and syntactic organization as a form and semantics; it was determined the ability of the form to perform the role of the icon of verse semantics, their interdependence on the basis of modern American poetry; it was stated the ways ofpoetic organization and it was established the means of their occurrence. Key words: laminarity, syncopation, iconicity, enjambement.

Форма та зміст будь-якого поетичного тексту нерозривно пов'язані між собою, утворюючи діалектичну єд­ність. Так, віршоване мовлення як поєднання форми та змісту утворює ритміко-синтаксичну та семантичну єд­ність [1, с. 184]. Оскільки форма є змістовною, а зміст - формальним, то ритміко-синтаксична організація поетич­ного мовлення як форма здатна відтворювати семантику віршів. Віршоване мовлення є не просто ритмізованою системою, а системою, значення та форми якої дають його смисл. Питанням взаємозв'язку форми та змісту опіку­валися представники формальної школи (Б. М. Ейхенбаум, В. М. Жирмунський, Ю. М. Тинянов, Б. Шкловський), представники семіотичного (Ю. М. Лотман, Р. Й. Якобсон) та когнітивного напрямів (М. Фрімен, Л. І. Бєлєхова). Поняття форми, яке було у центрі уваги дослідників, отримало нове значення - не як оболонки, а як повноти, як дещо динамічне та змістовне. Вони розуміли поетичний текст як форму мовлення, яка має свої мовні (синтаксич­ні, лексичні та семантичні) та ритмічні властивості [2, с. 407-408]. Ця теза реалізується у поетичній іконічності. Іконічність - це властивість мовного знаку, яка проявляється в наявності між її двома сторонами, означувальним та означуваним, певної структурної подібності [3, c. 425]. Уперше термін ікона (icon) був запропонований та розроблений американським філософом та логіком Ч. Пірсом. На думку американського вченого, іконічний знак - це знак, який охоплює низку властивостей, притаманних об'єкту, який він визначає в незалежності від того, існує цей об'єкт у дійсності чи ні. Так, відношення між знаком та об'єктом є відношенням подібності [3, с. 306].

Термін іконічності у нашій роботі пов'язаний зі 1) смислотвірною функцією ритміко-синтаксичної організа­ції поетичних рядків, яка полягає у відтворенні семантичного пласту віршів, та 2) образотворчою функцією, яка утворюється завдяки тому, що ритм підсилює сприйняття образа, оскільки синтаксичний ритм підпорядкований образу та виступає засобом його творення [1, с. 185]. Отже, смислотвірна та образотворча функції ритміко-син-таксичної організації відображаються у розкритті смислового значення ритмічних послідовностей, створюючи образність, тобто художнє значення, та відтворюючи ідею твору, його загальну евокативність.

У річищі нашого дослідження ми віділяємо два способи ритміко-синтаксичної організації поетичного мов­лення: ламінарний та синкопічний.

Ламінарний спосіб організації (лат. laminae - смужка, пласт) - спосіб композиційної побудови рядків, який характеризується рівномірністю, поступовістю та стійкістю у розгортанні ритмічного руху у результаті чергуван­ня ритміко-синтаксичних конструкцій та сприяє упорядкованості одиниць поетичного мовлення.

Виділяємо дві умови виникнення ламінарної організації рядків у результаті дотримання норм їх побудови за критеріями ритміко-синтаксичної цілісності та кількісного співвіднесення рядків і конструкцій: 1) збігання ритмічного та синтаксичного членування; 2) наявність однієї конструкції у рядку. Відповідно до першого кри­терію, синтаксичне членування речення збігається з рядковим, напр.: «The Poet came to a stream. /Purple and blue flags waded in the water;/ The wind slid through them, rustling). Згідно з другим критерієм, число конструкцій при ламінарній організації дорівнює кількості рядків, при цьому кожен рядок співвідноситься з однією цілою конструкцією. Така організація рядків характеризується плавністю та має розмірність, що дорівнює одиниці. Це уможливлює введення формули: № = відповідно до якої конструкція займає цілу кількість рядків. У результаті графічного зображення ламінарної ритміко-синтаксичної організації рядків на малюнку утворюється горизонтальна пряма.

Протилежним ламінарній ритміко-синтаксичні організації виділяємо синкопічний спосіб побудови. Синко­пічна ритміко-синтаксична організація (дв-грец. - обрубування, усічення) являє собою уникнення очікуваних акцентів та зсув синтаксичної паузи з кінця одного рядка на початок або кінець наступного рядка у результаті її незбігання з ритмічною паузою. Синкопічна організація відбувається унаслідок принципу дробленої розмірності. На відміну від ламінарного способу побудови розмірність синкопічного способу організації рядків не може до­рівнювати одиниці      Ф      тобто кількість конструкцій у рядку сягає меншої (№с < ^) або більшої (№с > ^)

© Шевельова-Гаркуша Н., 2012кількості, у результаті чого конструкція займає дробну кількість рядків. Виділяємо дві умови виникнення синко­пічної організації рядків унаслідок порушення норми їх побудови за критеріями ритміко-синтаксичної цілісності та кількісного співвіднесення рядків та конструкцій: 1) незбігання ритмічного та синтаксичного членування; 2) наявність більше однієї конструкції у рядку.

Конструкція, елементи якої є розірваними, характеризується ритмічною деформованістю та смисловою не­завершеністю. Деформованість ритмічного руху досягається у результаті використання прийому анжамбеман (enjambement, run-on line), який спричиняє розрив щільних зв'язків між елементами синтаксичної одиниці (фра­зи, словосполучення, речення). Прикладом незбігання двох систем членування поетичного мовлення є фрагмент вірша Емі Лоуел «Дама»: «And the perfume of your soul ///Is vague and suffusing». Відтворюючи синткопічний спосіб організації вірша на графічному малюнку, ми отримуємо різні криві лінії. Так, у першому випадку (№с < ^) похила лінія прямує униз (\), від позначки 0. 5 до позначки -0. 5, у другому випадку (№с > ^) утворюється вертикальна лінія, яка прямує догори (|). Так, аналізуючи отримані графічні малюнки віршованого мовлення ми визначаємо, наскільки той чи інший ритмічний рух є іконічним відтворенням об'єкта, предмета або явища, який автор описує у вірші. Так, іконічне відтворення змісту на малюнку здатне передавати властивості предмета чи об'єкта. Здатність форми та змісту до взаємодії доводить той факт, що не тільки ритміко-синтаксична організація вірша як форма (ікона) впливає на зміст, але й зміст тексту вимагає відповідної побудови віршованих рядків за­для отримання необхідного іконічного відтворення на малюнку [4, c. 424].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа