Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 11

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

© Гач Н. О., 2012рамках поетичного дискурсу, можуть бути умовно розділеними на такі групи: стани діяльності (рух, буття, від­починок, сон, бажання війни, прагнення миру тощо), пізнавально-ментальні стани (міркування, прагнення до знання та пізнання, забуття, пам'ять, спілкування, споглядання тощо), емоційні стани (кохання, радість, спокій, надія, плач, неспокій, ненависть, печаль тощо), духовно-релігійні стани (смерть, життя, молитва, боготворіння, богохульство тощо), мистецькі стани (створення твору мистецтва, насолода мистецтвом, спів тощо), стани сфери взаємовідносин між людьми (прагнення до свободи та бажання влади).

Однак, інтенції автора можуть бути реалізованими лише в рамках певних комунікативних ситуацій, виокрем­лення яких можливе лише при узуальному використанні лексико-граматичних мовних засобів, оскільки при їх поетичному вживанні увага зосереджується на внутрішньому світі та переживаннях ліричного героя, а не на зовнішніх обставинах. Розглянемо сфери узуального використання спонукальних граматичних конструкцій, зо­крема спонукальної «let» - конструкції, в рамках поетичного дискурсу, її вплив на формування загального ідей­но-художнього змісту віршованого твору та роль при вираженні інтенціональних станів ліричного героя. Так, базовими семантичними особливостями узуального використання спонукальної «let» - конструкції є акценту­вання уваги читача на спільності та злагодженості дії ліричних героїв, автономності та самостійності особистос­ті, її відстороненості від проблем зовнішнього світу. Така когнітивна спрямованість спонукальної конструкції характеризується прямим та метафоричним вираженням, оскільки проявляється як в ситуаціях безпосереднього вираження інтенціональних станів, так і в процесі їх закодування в рамках окремих концептуальних сфер.

1. В процесі аналізу віршованих творів ХІХ - ХХ століття було виявлено, що найчастіше спонукальна «let» - конструкція у своєму прямому значенні використовується для вираження інтенціональних станів сфери діяль­ності та руху (170 конструкцій) в рамках таких комунікативних ситуацій як стремління вперед, діяльність, на­станова, гра, роздуми та споглядання тощо. З прагматичної точки зору, спонукальна «let» - конструкція виконує функцію спонукання до дії, оскільки це дозволяють як граматичні характеристики самого дієслова let (дозвіл на виконання дії), так і каузативна природа власне «let» - конструкції.

Прикладом того, як інтенціональні стани діяльності та руху реалізуються на рівні комунікативної ситуації настанови/ повчання є вірш Г. Лонгфеллоу «A Psalm of Life» (наводимо уривок): .. .Trust no Future, howe'er pleasant! Let the dead Past bury its dead! Act, - act in the living Present! Heart within, and God o'erhead! .. .Let us then be up and doing, With a heart for any fate; Stiii achieving, stiii pursuing, Learn to labor and to wait.

Як бачимо, в загальній комунікативній ситуації настанови, що є характерною особливістю дидактичної поезії, розкривається головна тема наведеного вірша - діяльнісний підхід до життя, впродовж якого людина повинна займати активну позицію і сміливо рухатись вперед. Саме цей мотив і є базовим інтенціональним станом, вира­женню якого підкоряється вибір лексичних та граматичних мовних засобів та конструкцій.

Важливою в цьому випадку є також структура вірша. Як відомо, початок та кінець твору є найсильнішими позиціями тексту, в яких зосереджені основні тема та ідея. Аналізована спонукальна «let» - конструкція є завер­шальним акцентом вірша Г. Лонгфеллоу і тому синтезує в собі базові інтенціональні стани автора та ліричного героя. Будучи позбавленою тропів та мовних фігур, ця граматична конструкція все ж виражає основні наміри автора за допомогою таких слів як doing, achieving, pursuing тощо. Крім того, на можна применшувати ролі само­го словосполучення «let us», чиї когнітивні та прагматичні властивості вказують на об'єднання вільних та рівних по статусу індивідів, чиї дії спрямовані на спільні майбутні досягнення.

Дія цієї спонукальної конструкції підсилена і її попереднім поетичним використанням: «Let the dead Past bury its dead!.. «. У цьому випадку ідейно-художній зміст висловлювання закодований у тісній взаємодії власне грама­тичної конструкції та використаних автором метафор. Крім того, повтор лексеми dead в рамках одного речення є знаковим, оскільки в поєднанні зі словом Past він символізує звернення ліричного героя до діяльнісного тепе­рішнього та відхід від забутого статичного минулого. Отже, в силу своїх когнітивно-прагматичних особливостей та каузативної сутності, спонукальна «let» - конструкція в рамках її узуального використання спрямована на ви­раження прагнення до діяльнісного підходу до життя та здатності самостійного прийняття рішень.

2. Становлення людської особистості є можливим лише в процесі тісного взаємозв'язку з навколишнім світом та намагання його осмислити. Саме тому інтенціональні стани ментальної сфери (54 конструкції), до яких на­лежать мислення, знання та пам'ять, знаходять своє відображення в рамках віршованого дискурсу.

Розглянемо уривок вірша Емілі Дікінсон «What would I give to see his face?», в якому спонукальна конструкція позначає інтенціональний стан розмірковування: What would I give to see his face? I'd give - I'd give my life - of course -But that is not enough! Stop just a minute - iet me think! I'd give my biggest Bobolink! That makes two - Him - and Life! You know who «June» is -I'd give her -

Roses a day from Zanzibar -And Lily tubes - like Wells -Bees - by the furlong -Straits of Biue

Navies of Butterflies - sailed thro' -And dappled Cowslip Dells -.

У цьому випадку спонукальна конструкція вживається на початку твору і таким чином спонукає розгортання подальше розгортання вірша в рамках ситуації внутрішнього монологу ліричного героя. Крім того, її викорис­тання посилене риторичним запитанням, оскільки воно акцентує увагу на процесі мислення, навколо якого обер­тається головна ідея твору, адже наступні рядки представлені у формі відповіді на поставлену вище проблему. На лексичному рівні це відображається у повторі конструкції «I'd give»: «I'd give - I'd give my life...I'd give my biggest Bobolink!.. I'd give her - / Roses a day from Zanzibar -...».

Не можна оминути увагою і когнітивно-прагматичну спрямованість самої спонукальної «let» - конструкції. Так, за словами А. Вежбицької, конструкція «let me think» передбачає акт обдумування ситуації, прохання пере­рвати процес спілкування для того, щоб мовець мав можливість сформулювати подальше висловлювання [7, 198]. Таким чином, в рамках аналізованого вірша зазначена конструкція використовується для створення риторичної паузи, напруження та загострення уваги читача на головній ідеї вірша, вираженій риторичним запитанням.

Крім того, імперативна конструкція «let me think» є прикладом сталої комунікативної формули, яка відображає базове культурне ставлення англомовної спільноти до процесу комунікативної взаємодії, оскільки саме значення ді­єслова «let» акцентує увагу на кооперації, взаємоповазі та згоді при спілкуванні. При цьому, зазначена конструкція виконує спонукальну функцію, оскільки її використання передбачає подальше розгортання думки ліричного героя.

Отже, спонукальна «let» - конструкція при вираженні інтенціональних станів ментальної сфери на узуально­му рівні несе значне семантично-символічне навантаження в силу своїх когнітивно-прагматичних особливостей та реалізується на рівні комунікативних ситуацій внутрішнього монологу, повчання, самотності, акту творчості тощо. Так, будучи по своїй суті спрямованою на автономність та незалежність особистості, її внутрішні бажання та інтенції, вона дозволяє автору віршованого твору зосередити увагу читача на ліричному героєві, представни­кові англомовної культури з особливою ментальною картиною світу.

3. Інтенціональні стани перцептивної сфери (30 конструкцій). Взаємодія ліричного героя віршованого тво­ру зі світом знаходить своє відображення на рівні його сприйняття органами чуттів та в процесі спілкування.. Узуальне використання спонукальної «let» - конструкції спрямоване, зокрема, на відображення таких інтенціо-нальних станів як заклик до тиші, спілкування, слухання та споглядання в рамках комунікативних ситуацій за­милування природою, оповіді, самотності, зустрічі тощо.

Розглянемо вірш А. Ч. Свінбурна «To Walt Whitman in America»:

.With terror, with ardour and wonder,

With the soul of the season that wakes

When the weight of a whole year's thunder

In the tidestream of autumn breaks,

Let the flight of the wide-winged word

Come over, come in and be heard,

Take form and fire for our sakes.

Цей твір наглядно демонструє ідею необхідності спілкування та впливу слова на особистість. В цьому ви­падку спонукальна конструкція спрямована на вираження взаємодії та кооперації між учасниками спілкування, відкритих для сприйняття думок інших. Як бачимо, використання метафор та порівнянь («the flight of the wide-winged word», «fire for our sakes») лише посилює оприявлення інтенцій ліричного героя та концентрує увагу читача на виражених інтенціональних станах.

Спонукальна «let» - конструкція вживається і на позначення стану споглядання, який тісно пов'язаний з ін-тенціональним станом самотності ліричного героя. Розглянемо уривок вірша Е. Браунінг «Mother and Poet»:

Dead ! One of them shot by the sea in the east, And one of them shot in the west by the sea. Dead ! both my boys! When you sit at the feast And are wanting a great song for Italy free, Let none look at me!

Dead ! One of them shot by the sea in the east, And one of them shot in the west by the sea. Both ! both my boys ! If in keeping the feast You want a great song for your Italy free, Let none look at me!

Спонукальна «let» - конструкція вживається автором в кінці першої та останньої строф, які в структурі ці­лісного твору несуть найбільше семантичне навантаження, оскільки саме на них концентрується увага читача. В цьому випадку базовим інтенціональним станом є відвернення уваги від ліричного героя, що на лексичному рівні представлене використанням заперечного займенника none та графічним виділенням особового займенника me. Така інтенція проходить через весь твір і поєднується з темою смерті. Як бачимо, незважаючи на узуальне використання спонукальної конструкції, вона несе значне когнітивно-прагматичне навантаження та сприяє роз­криттю загального ідейно-художнього змісту твору на структурному, лексичному та граматичному рівні.Важливу роль в цьому процесі відіграє і загальний контекст вірша, що представлений на рівні комунікативної ситуації самотності. Очевидно, що повна реалізація інтенціонального стану відстороненості ліричного героя від зовнішнього світу та його концентрації на власних емоціях та почуттях можлива лише в такій екзистенційній ситуації. Саме тому інтенціональні стани споглядання та відстороненості від оточуючого світу здебільшого про­являються в співзвучних комунікативних ситуаціях самотності, замилування красою природи тощо.

Висновки. Узуальне використання спонукальної «let» - конструкції не перешкоджає їй нести значне символі-ко-семантичне навантаження в процесі вираження таких інтенціональних станів як діяльність та рух, мислення, знання та пам'ять, заклик до тиші, споглядання, спілкування тощо. Вираження цих інтенціональних станів зна­чно підсилене когнітивно-прагматичними особливостями самої імперативної «let» - конструкції. Так, при вира­женні інтенціональних станів діяльності та руху увага читача концентрується на спільності та злагодженості дій ліричних героїв, а інтенціональний стан спокою (буття, відпочинку та сну) обертається навколо ідеї автономності особистості, її незалежності, самостійності та навіть відчуженості від оточуючого світу.

Контекстом реалізації зазначених інтенціональних станів на рівні цілісності поетичного твору служать такі комунікативні ситуації: рух вперед, спільна праця, повчання, самотність споглядання природи тощо (сфера ді­яльності та руху); самотність, закоханість, споглядання природи, внутрішній монолог (сфера спокою). Саме в них каузативна сутність імперативної «let» - конструкції та її когнітивно-прагматичні особливості сприяють повно­цінному вираженню інтенцій ліричного героя.

Крім того, при вираженні інтенціональних станів в рамках ментальної та перцептивної сфер імперативна «let» - конструкція впливає на сприйняття віршованого твору читачем в силу своїх внутрішніх когнітивно-прагма-тичних характеристик. Так, для ментальної сфери, до якої належать такі інтенціональні стани як мислення, зна­ння, пам'ять, забуття та ін., характерною є концентрація уваги на таких рисах кооперація в процесі спілкування та отриманні інформації, взаєморозуміння та взаємодопомога, відкритість душі ліричного героя, чому сприяє і характер створеної автором комунікативної ситуації. До найпоширеніших з них належать внутрішній монолог, діяльність, настанова, прощання, самотність, акт творчості тощо. Як бачимо, імперативна «let» - конструкція відіграє важливу роль в процесі створення автором цілісного твору, наділеного естетичною функцією та певним ідейно-художнім змістом, оскільки завдяки притаманним їй когнітивно-прагматичним особливостям здатна кон­центрувати увагу читача на найважливіших моментах твору.

Перспективи подальших розвідок. Оскільки дослідження є одним із перших у сфері вивчення ролі та функ­цій спонукальних конструкцій при вираженні інтенціональних станів в рамках поетичного дискурсу, то воно потребує поглибленого вивчення з перспективою залучення до процесу аналізу інших типів дискурсу та грама­тичних конструкцій.

Література:

1. Бахтин М. М. Проблема речевых жанров [Електронний ресурс] / М. М. Бахтин. - Режим доступу до вид. : www.philologs.narod.ru. - Назва з екрану.

2. Дейк Т. Язык. Познание. Коммуникация / Т. ван Дейк. - М. : Прогресс, 1989. - 312 с.

3. Серль Дж. Интенциональность как направленность / Дж. Серль // Философия, логика, язык. - М. : Прогресс, 1987. - 336 с.

4. Томашевский Б. В. Теория литературы. Поэтика / Б. В. Томашевский. - М. : Аспект Пресс, 1999. - 334 с.

5. Феллер М. Д. Текст і зображення як модель комунікативного акту / М. Д. Феллер. - К., 1998. - 125 с.

6. Langacker R. W. Foundations of Cognitive Grammar: Descriptive Application / Ronald W. Landacker. - Stanford University Press, 1991. - 628 p.

Wierzbicka A. Meaning and universal grammar: theory and empirical findings / A. Wierzbicka. - John Benjamins Publishing Company, 2002. - 334 p.УДК 811.112.2'27

Грибок О. М.,

Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк

ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ МЕНТАЛЬНИХ СТЕРЕОТИПІВ ПОБУТОВОГО ДИСКУРСУ НІМЦІВ

Стаття присвячена визначенню основних засобів вербального вираження ментальних побутових стереоти­пів. Ментальні стереотипи мають експліцитне та імпліцитне вираження. Дуальна природа стереотипів про­являється як відношення між змістом та формою, тобто ментальні стереотипи виробили свої форми мовного вираження.

Ключові слова: ментальний стереотип, експліцитний стереотип, імпліцитний стереотип, семантизоване власне ім'я у статусі catch-words, егоцентричний апелятив, модне ім'я.

Статья посвящена определению основных средств вербального выражения ментальных бытовых стереоти­пов. Ментальные стереотипы имеют эксплицитное и имплицитное выражение. Дуальная природа стереотипов проявляется через отношение между содержанием и формой, т. е. ментальные стереотипы выработали свои формы языкового выражения.

Ключевые слова: ментальный стереотип, эксплицитный стереотип, имплицитный стереотип, семантизо-ваное имя в статусе catch-words, эгоцентричный апелятив, модное имя.

The article deals with the definition of the main ways of the verbal presentation of the mental everyday stereotypes. Mental stereotypes can be explicit and implicit. The dual nature of stereotypes is manifested through the relations between the meaning and form, i. e. mental stereotypes have produced their own forms of verbal presentation.

Key words: mental stereotype, explicit stereotype, implicit stereotype, semantic noun in catch-words status, egocentric appellative, modern name.

В процесі інтеріорізації навколишнього середовища формується концептуальна картина світу, яка екстеріорі-зується у мовній картині світу. Хоча концептуальна картина світу не знаходить повного відображення у мовній, мова є доступним джерелом пізнання концептуальної картини світу. Елементом концептуальної картини світу є стереотип [1].

Лінгвістичні дослідження стереотипів (А. Венцель, О. А. Гапченко, Г. Герндт, Л. В. Завгородня, У. Квасттоф, О. П. Левченко, А. Реддер, С. Райс, О. О. Стоколос-Ворончук, Н. А. Чабан, П. Г. Хінтон, М. К. Яцишин) зосе­реджуються на окремих аспектах стереотипів і не мають комплексного характеру. Відтак, аналіз стереотипів як когнітивних елементів культурно-специфічних знань, що мають експліцитні та імпліцитні форми вираження -досліджені недостатньо, що й зумовлює актуальність теми даної роботи.

Метою нашої статті є виявлення основних засобів вираження ментальних стереотипів у німецькій мові.

Для досягнення поставленої мети передбачається виконання такого завданння: виявити та встановити типові моделі мовного оформлення стереотипів у побутовому спілкуванні.

Об'єктом дослідження є мовні одиниці різних рівнів на предмет їхньої спроможності актуалізувати менталь­ні стереотипи німців.

Стереотипи допускають варіативні форми свого вираження. Ментальні стереотипи виражаються у процесі ко­мунікації як експліцитно, так і імпліцитно. Експліцитні ментальні стереотипи вербалізуються мовними одиниця­ми різних рівнів: 1) лексичними (власні іменники - модні імена, catchwords, егоцентричні апелятиви, прецедентні імена); 2) лексико-граматичними (словосполучення з етноцентричними прикметниками чи іменниками, прості, складні та ускладнені речення, риторичні питання, деліберативні ob-питання). Розглянемо основні способи мов­ного вираження стереотипів побутового дискурсу детальніше.

1. Лексичні засоби. До власних відносяться імена людей та географічні назви. Коли йдеться про імена людей, то стереотипізуються насамперед так звані модні імена (Modenamen). В Україні поширюється останнім часом звичай давати імена дітям за релігійним календарем. Проте залишається живучим принцип батьківських уподо­бань, які формуються під впливом улюблених героїв книг, телевізійних серіалів і тощо. На даний час у Німеччині з'являються модні імена, названі на честь відомих персонажів, особистостей. У східній Німеччині модним стало ім'я Kevin («In Ostdeutschland ist eine ganze Armee von Kevins herangewachsen») [6, с. 33]. У західній Німеччині це ім'я було популярним у 80-ті роки, коли Кевін Коган грав у футбольному клубі м. Гамбурга (HSV). Стереотипі-зація у випадку з іменами осіб відбувається на тлі розповсюдженості того чи іншого імені.

Отереотипізація спостерігається на шляху набуття власними іменами певних ознак та особливостей. На­приклад: Ich bin Krosus (Krosus = reicher Мann); Ich sehe mal im Biederer (= Reisefuhrer) nach; Hulda ist eine Xanthippe-(=zankisches Weib); Ein Opel (=Auto) kam angefahren; die Havanna-(=Zigarre) schmeckte gut. [7, с. 56]. Такі семантизовані імена набувають статусу «catchwords», в основі розуміння яких є здібність неозначеної ними ознаки заміщувати категорію, яка не згадується, але легко розпізнається. «Сatchwords» є типовими прикладами мовної кореферентності, яка відбувається паралельно з редукцією. Наприклад: «Fahrst du dieses Jahr wieder zu den Spaghettis?)} У даному прикладі catchword Spaghettis вжито замість Italiener. В основі такого вживання є сте­реотипне уявлення про італійців, які переважно вживають у їжу спагеті.

У наведеному далі фрагменті вжито власний іменник der Iwan, семантизований для позначення солдат Радян­ської армії.

«...» Uffjewachsen bin ick allerdings in Berlin, in Schonberg, um jenau zu sein. Meine Sturm- und Drangjahre habe ick in Rufiland verbrackt und als mich der Iwan endlich aus Sibirien rausjelassen hat, war meine linke Hand zum Teufel еrfroren «...» [5, с. 24]. Генералізоване вживання іменника підсилюється означеним артиклем der. Іван - стерео-

© Грибок О. М., 2012типне ім'я для росіян. Модифіковане прецедентне ім'я Sturm-und-Drangjahre вживається для позначення років юності (von der Schulbank weg in 'n Kriech jeschickt worden is) [5, с. 24].

Серед стереотипних загальних назв (апелятивів) виділяються так звані егоцентричні поняття, які відобража­ють інтерпретацію навколишнього середовища людини. Насамперед це оціночні когнітиви, які існують поряд з науковими назвами: Schadling, Nutzling, Gift - und Speisepilze та ціла низка інших. Наприклад, 1) Schadling: Tier oder Pflanze, das bzw. die Schaden bringt, zufugt. Ggs. Nutzling: zerstorungssuchtiger Mensch; ein ~ der Gesellschaft [7, с. 1066]. Категорізація відбувається на основі загальної риси: «завдавати шкоду» (Schadling) або «руйнува­ти» (Nutzling), «містити яд», бути непридатним для вживання в їжу (про гриби: Giftpilze). Наявність будь-яких шкідників стає причиною відповідних дій зі сторони людини: Schadlingsbekampfung. Всі різні види шкідників узагальнюються стереотипом «Schadlings».

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа