Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 12

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Стереотипний апелятив andauerndes Martyrium вживається фігурально для перебільшення, для вираження дуже високого ступеня чогось (зусиль, страждань тощо). Наприклад: Коли в домі стало холодно, дружина нарешті отримала від чоловіка доручення розтопити котла: «damit begann mein bis zum Fruhjahr andauerndes Martyrium». («suchte Streichholzer,die wir nicht hatten; fand ein Feuerzeug, das nicht funktionierte; . der Eimer war zu klein, um alle Asche zu fassen, und die Schlacke ging schon gar nicht hinein; Staubschwaden wogten durch den Keller. Hustend stolperte ich mit dem vollen Eimer nach oben, leerte ihn in die Mulltonne und tastete mich wieder abwarts» [5, с. 155].

Стереотипні апелятиви характеризуються кореферентністю з іншими лексичними одиницями, які можна було б вжити для вираження того ж стану справ, перебігу подій тощо.

Як негативний апелятивний стереотип сприймається Getto - abgeschlossenes Stadtviertel, bes. fur Juden; <abwertend> Wohnviertel fur Angehorige bestimmter sozialer Schichten [7, с. 554]. Іменник вживається у композит­них сполученнях (Grune-Witwen-Getto). Напритклад:

«< ... > Der Ort heifit Monlingen und liegt an der Strecke nach Opladen». «Aha! Und wo liegt Opladen?» «In Richtung ... Du hast aber von Heimatkunde auch nicht die geringste Ahnung!»Rolf erhob sich und wies mit dem Finger auf ein winziges Punktchen. «Das ist Monlingen. Und etwa hier. «- der Finger wanderte noch einen Zentimeter wertwarts -«steht die Reihenhaussiedlung». «Also so eine Art Grune-Witwe-Getto «Blodsinn! Eine ganz normale Neubausiedlung mitten im Grunen» [5, с. 12]. Упереджене ставлення до закритих віддалених поселень, ймовірно асоціюється з гето для євреїв.

Muttersohnchen < umg.; verachtlich > verzalterter, unselbstandiger Junge od. junger Mann [7, с. 886]. Іменник вказує на існування негативного стереотипу хлопчика чи юнака, яким дуже опікуються батьки. Тим самим вони вирізняються серед інших молодих чоловіків. Наприклад:

«Die Zweien hatte Karsten Vogt. Tagelang trug er seine Mutter das Zeugnis standig mit sich herum. «Klassenbester ist er, hat mir die Lehrerin gesagt», verkundete sie stolz. «Ein Muttersohnchen ist er!» knurrte Sven. «Hab' ich dir eigentlich schon erzahlt, dafi sein Pausenbrot immer auf eine Serviette legt, bevor er es auswickelt? Seine Mutter will das so. Er hat auch immer ein Stuck Seife und ein eigenes Handtuch mit. Sogar Klopapier! Die ganze Klasse lacht uber ihn, dabei kann er gar nichts dafur. Abschreiben lait er auch keinen, weil das seine Mutter verboten hat. Die ist richtig hohl! Ein Gluck, dafi du ganz anders bist» [5, с. 228].

Отже, розглянуті власні та загальні назви об'єктивують ментальні стереотипи. Згідно визначення всі вони можуть бути заміщені іншим мовним матеріалом. Більше того вживання саме цих мовних одиниць засвідчує притаманну стереотипам генералізацію як на рівні розповсюдженості вживання мовних одиниць для їхнього ви­раження, так і на рівні приписування вираженої ознаки членам групи.

2. Лексично-граматичні засоби. Експліцитні та імпліцитні стереотипи виявляють різні синтаксичні моделі свого вираження. Експліцитні стереотипи виражаються розгорнутими пропозиціями у формі розповідних ре­чень, поширених та непоширених (erweiterte und nicht erweiterte Aussagesatze). Такі речення характеризуються наявністю референта та предикатної ознаки. За зовнішньосемантичним виміром такі речення засвідчують прина­лежність стереотипів до різноманітних сфер життя: артефактів, процесів, подій, міжлюдських стосунків, правил поведінки тощо. Застосовуючи одну із можливих символьних формул теорії валентності, розглянемо наступні моделі. Загальна інваріантна модель має вигляд: Р (x,y,z) = Pradikat + Erganzungen + Angaben. Варіативність даної моделі зумовлюється валентністю основного дієслова та видом вільних поширювачів(freier Angaben). Мо­дель P (x): Erg. + Pradikat +-fr. Angabe

1)Tannenkauf istMannersache [6, с. 108].

2)Kinder ist immer ein gutes Gesprachsthema [5, с. 170].

3)Indonesien ist fur Aussteigerfrauen die totale Enttauschung [4, с. 39].

4)Wunder sind heutzutage selten geworden [5, с. 170].

Експліцитні стереотипи мають вид дефініцій. Їхнє змістовне розуміння не завдає труднощів. Смисл є прозо­рим. Однак подібні висловлювання можуть супроводжуватись коментарем, особливо якщо співрозмовник зверта­ється до іноземця (незрозуміло було б, наприклад, чому новорічну ялинку має купувати саме чоловік). Наприклад:

«Die meisten Baumfetischisten kaufen ihre Tanne jedoch immer noch auf dem Weihnachtbaummarkt: Ab Ende November bringen frierende Weihnachtsbaumverkaufer ihre Ware an den Mann. Jawohl, an den Mann: Baumkauf ist Mannersache. Erfunden haben das ubrigens nicht die Manner, sondern Frauen- wer will schon eine stachelige Tanne durchs Treppenhaus bugsieren? [6, с. 110-111]. Подібний коментар допомагає зрозуміти «історію» виникнен­ня стереотипу. У даному випадку, небажання жінок доставляти додому колюче дерево. (Wer will schon eine stachelige Tanne durchs Treppenhaus bugsieren?). Такі стереотипи реалізуються за моделлю Erg Nom + Kopula + Pradikatsnomen (підмет + складний іменний присудок). Зазвичай у якості дієслова - зв'язки (Kopula) функці­онують два дієслова: sein та werden. Проте вони мають різну інформативну насиченість розуміння стереотипу. Дієслово werden на відміну від дієслова sein сигналізує процес або результат зміни (динаміка) стереотипу.Інші моделі базуються на простих присудках у синтетичній і аналітичній формах. У синтаксичній функції при­судка вживаються такі дієслова як: sich geben, aus sehen, gehoren, gelten, дієслово geben у конструкції es gibt, дієс­лово haben як Vollverb та у сталих виразах та ін. Наприклад: (Пані Хайнце у пошуках нареченого для своєї доньки):

«Haben Sie ihn schon gesehen?» - «Ein Bilderbuch von einem Mann! Grofi, gutaussehend, denn erfahrt einen dicken Wagen, liebenswurdig, charmant...»Und was sagt Patricia dazu?»«Er ist nicht ihr Typ!»«Glauben Sie nicht, dafi sie sich ihren Ehemann lieber selbst aussuchen sollte?»fragte ich vorsichtig. «Naturlich werde ich sie nicht mit Gewalt zum Standesamt schleppen, aber so ein bifichen Nachhelfen kann nichts schaden. Diese jungen Dinger haben doch uberhaupt keine Menschenkentniss. Fur meine Kusine habe ich ja auch den richtigen Partner ausgesucht. Zu einem so bedeutsamen SchrittgehortErfahrung!» [5, с. 147].

Стереотип вирізняється на фоні іншого вжитого матеріалу генералізованим змістом. Обговорюється конкрет­на дія, подія чи персона, потім за певною ознакою їй приписуються ознаки групи, (Singular—Plural: Patricia^diese jungen Dinger), або ознаки групи приписуються окремому представнику (Erfahrung gehort zu anlichem und einem so bedeutsamen Schritt). Маркерами стереотипу можна вважати частку doch (як про загальновідоме) та вживання неозначеного артикля з компаративною часткою so (zu einem so bedeutsamen Schritt), що вказує на приналежність до групи подібних. Дані стереотипи реалізуються за моделлю: P(x,y): ErgNom + P + ErgAkk / ErgpD.

Прості речення поширюються за допомогою різного роду freier Angaben (вільних поширювачів), роль яких виконують інфінітивні групи та конструкції, непоширені та поширені означення (erweiterte Attribute), герундів, модальні слова, Doppelkonjunktionen та інші конструкції, які не мають статусу речення, але імплікують суб'єктно-предикатне відношення (Subjekt-Pradikat-Beziehung). Наприклад:

1)Man kann sich auch in eine hassliche Frau verlieben, nur nicht auf den ersten Blick. [5, с. 121].

2)Nur so oft erweitert Reisen nicht den Horizont, sondern nur die Gesprache [5, с. 237].

3)Na ja, von Birke kann ja wohl nicht mehr die Rede sein, eher von deutscher Eiche [5, с. 7].

4)Amerikaner und Alaskaner sind gewohnt, uber weites Land zu herrschen [3, с. 31].

Характерною ознакою вільних поширювачів є те, що вони: засвідчують зміну відомих стереотипів (1; 2), на­гадують про існування національного стереотипу (3), втілюють інші (неочікувані) ознаки, покладені в основу стереотипів(4).

Роль «freier Angabe» (вільних поширювачів) у якості Erganzung (валентної позиції) може виконувати також підрядне речення:

1)   Erwachsenbildung wird es geben, solange Kinder Hausaufgaben machen [5, с. 225].

2)  Es gehort zweifellos zu den merkwurdigsten Gesetzmafiigkeiten der Vererbung,dass die unerwunschten
Eigenschaften immer vom anderen Elternteil stamme
[5, с. 228].

Стереотип може оформлюватись також у вигляді складносурядних речень за рахунок однорідності, причин­ності, протиставлення, обмеженості подій тощо, відповідно до тематичних зв'язків між елементарними реченнями складносурядних. Елементарні речення можуть формально набувати статусу самостійних, проте це не послаблює існуючого між ними сурядного зв'язку. Наприклад: (Ein spanisches Sprichwortsagt: Man liebtsich in der Dammerung, man heiratet bei Kerzenschein. Aber Zusammenleben mufi man bei Tageslicht [4, с. 31]. Хоча прислів'я іспанське, але воно наводиться представником німецької лінгвоспільноти при обговоренні подружнього життя. Думка одного народу розділяється іншим (вихід стереотипу поза межі метального простору власної лінгвоспільноти).

Серед складних речень вирізняється група так званих ускладнених речень, це стягнені (zusammengezogene Satze) та періоди (Satzperioden). Перші є наслідком елімінації певного члена речення з метою уникнення його повторення, другі характеризуються наявністю двох видів зв'язку: підрядного та сурядного. Наведемо приклади:

1) Jeder erntet, was er gesat hat - nur der Gartenbliebhaber nicht [5, с. 160]. Наведене висловлення оформлене за за моделлю:

Erg Nom + P + NS + Konj + Erg №)ш (+ P) + nicht (+ NS).

2) Die erste Halfte unseres Lebens wird von den Eltern ruiniert, die zweite von den Kindern (Clarence Seward Darrow). [Zit. Nach Kessler, і. 149].

Застосована модель: Erg Nom + P + Erg pD + Erg №)ш (+ P) + Erg pD.

У даних прикладах під елімінацію попадає присудок, хоча фактично будь-який член речення може бути елі­мінованим.

Варіативні моделі стягнених речень залежать від того, за якою моделлю сконструйовано попереднє елемен­тарне (чи складне) речення у складі стягненого.

3) Gartenbesitzer gieien mit dem Schlauch, Gartenliebhaber nehmen die Kanne, weil leicht angewarmtes Wasser besser ist fur die Pflanzen [5, с. 159].

У прикладі 3 на стереотипність,окрім маркерів генералізації (Pluralform) вказує й порядок слів у weil-Satz: він засвідчує не онтологічну причинність, а чиюсь думку (у даному випадку садівників-любителів).

Елементарні речення у складі періоду (Satzperiode) оформлюються за моделями простого речення в залежнос­ті від виду присудка та валентності дієслова, яким він виражається, а також наявності та виду вільних поширюва­чів (freier Angaben). Варіативність моделей періоду (Satzperiode) зумовлює вид сурядного зв'язку (Konjunktionen у позиції 0 чи 1) та підрядного (сполучниковий/ безсполучниковий зв'язок).

Серед словосполучень вирізняються самодостатні у вираженні стереотипу та такі, що слугують лише марке­рами стереотипу,оскільки потребують додаткових пояснень. До перших відносяться:

+

-  
- словосполучення з етноцентричним прикметником у ролі атрибуту до стереотипної ознаки, вираженої імен­ником Adj. _. + Substantiv .    . „   J hanseatische Frohnatur [3, с. 28];багатокомпонентні словосполучення з обов'язковим етноцентричним компонентом (прикметником, простим чи складним іменником): die grosse Seefahrtnation Schweiz [4, с. 19]; Liebesfaxen im Ostwestfalen-style [4, с. 34];

-   словосполучення з власним іменником-іменем відомої особи (прецедентним ім'ям): in schonster James-Bond-Manier [4, с. 159]; Jungpadagogin nach Mutter-Teresa, nach Art eines Jack-Arnolds-Films [4, с. 106]; getreu dem Motto «Heute die Angelina Jolie!» [4, с. 107].

Друга група містить словосполучення, які є несамодостатніми у тому сенсі, що незрозумілою є ознака, яка стереотипізується. Такі словосполучення включені у більші за об'ємом текстові блоки, на основі яких і визна­чається стереотипна ознака. Наприклад:

Vorletzes Silvester hatte Schatzi genau zwei Wunsche furs neue Jahr. «Hor auf, es allen recht zu machen!» Punkt eins betreffend muss ich sagen: Das ist eine echte Frauenkrankheit. Immer dieses nervose Checken, haben alle Kaffee in der Tasse und Torte auf dem Teller? Wahrend Manner bei Licht um einen vollgesauten Tisch herumsitzen und den Spai haben. Die Theologen werden irgendwann darauf kommen, dass Adam uns Frauen nicht nur eine Rippe unterjubelte, sondern auch einen Restposten Kummer-Gene aufs Auge druckte. So sind wir Frauen hin und her hetzende Duracell-Haschen, wahrend der Kerl ruft: «Nun setz dich doch, Schatz!» [4, с. 32].

Однією з порад чоловіка дружині на Silvester була: Перестань всім догоджати! У розвиток цієї поради R^ja розмірковує про чисто жіночу «хворобу» (eine echte Frauenkrankheit). Це словосполучення, будучи частиною сте-реотипу-висловлювання, на рівні окремо взятого речення не є самодостатнім у інформативному плані. Виникає питання «Що за хвороба?»

Проте у контексті стає зрозумілим, про що йдеться: під час прийому гостей жінка постійно хвилюється, чи всі мають каву, чи у всіх на тарілках є торт тощо. Словосполучення eine echte Frauenkrankheit є маркером стерео­типу жінки - господині, яка приймає гостей. Наведені конкретні дії у таких випадках підсилюються вживанням словосполучення Kummer-Gene uns Frauen aufs Auge drucken (про Адама) та метафори: So sind wir Frauen hin und her hetzende Duracell-Haschen. На стереотипність такої думки про жінок вказують і такі маркери узагальнення як uns Frauen i wir Frauen. На відміну від жінок, чоловіків такі проблеми не хвилюють.

Як відомо, риторичні питання є тільки за формою питальними реченнями, за змістом та інтенційною спря­мованістю вони є твердженнями. Відповідно виражаючи стереотипи вони легко трансформуються у стереотипи-твердження. Наприклад: 1). Um zwei Uhr kam Felix. Allein. Auf meine erstaunte Frage, wo er denn seine derzeitige Freundin gelassen hatte, antwortete er lakonisch: «Wieso Freundin? Nimmst du denn Bier mit, wenn du nach Munchen fahrst?» [5, с. 238]. Відомо, що Баварія (Munchen) - країна пива. Тому таке риторичне питання не потребує відпо­віді. З ним можна тільки погодитись, оскільки це є твердження.

Високим ступенем емоційності характеризуються риторичні деліберативні ob-питання не з питальною, а окличною інтонацією (у сусідстві з іншими риторичними питаннями). Наприклад:

«Was?!» schrie sie, «das ist der Lohn fur die glucklichen Stunden, die ich dir geschenkt habe, dai du mich jetzt gemein beschimpfst? Wie? Gestern hast du anders geredet! Pfui Teufel! Das ist der Dank? Das ist vielleicht ritterlich?! Das ist dein Dank, dafi ich jetzt weinen mufi?! O ihr Manner, ihr Schufte! Ob einer, auch nur einer von euch je eine Frau verstehen wurde...!» [2, с. 127].

Стереотипна думка про те, що жінку чоловікам не зрозуміти, висловлюється у різні епохи, та різними митцями.

Проведене нами дослідження показало, що з метою розпізнавання ментальних стереотипів конкретної лінг-воспільноти слід зясувати та засвоїти певний набір засобів їх лексичного та граматичного вираження у експлі-цитному та імпліцитному вимірах.

Перспективним напрямком подальшого дослідження вбачаємо більш детальний порівняльний аналіз стерео­типів німецької та української лінгвоспільнот з особливою увагою до ідеолектальних стереотипів, стереотипої-дів, міжкультурної полісемії та омонімії.

Література:

1.    Маслова В. А. Когнитивная лингвистика / В. А. Маслова. - Минск : Тетра Системс, 2004. - 256 с.

2.    Doderer H. v. Sie verkauft sich. Lacheln - Ein heiteres Lesebuch. - Munchen : Wilhelm Heyne Verlag, 2008. -
S. 120-128.

3.Lenz S. Der Amiisierdoktor. Lacheln - Ein heiteres Lesebuch. - Munchen : Wilhelm Heyne Verlag, 2008. - S. 24-28

4.Kessler K. Der Tag, an dem ich beschloss, meinen Mann zu dressieren. - Munchen : Diana Verlag, 2011. - 204 s.

5.Sanders E. Radau im Reihenhaus. - Munchen : Wilhelm Heyne, 1986. - 348 s.

 

6. Sotschek R., Roneburg C. Christstollen mit Guiness. Eine deutsch-irische Bescherung. - Berlin : Ullstein Buchverlage GmbH, 2004. - 167 s.

Wahrig G. Deutsches Worterbuch. 8., vollst. neu bearb. und aktualisierte Aufl. [Nachdr.] - Gutersloh : Wissen-Media-Verlag, 2008. - 1728 s.УДК 811.111:801.631.5:81'38

Гриняк О. О.,

ХДУ, м. Херсон

ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ВІДОБРАЖЕННЯ ЦІННОСТІ ОСОБИСТОСТІ У ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ

У статті виявлено слова-символи, образи-алегорії, образи-параболи, які впливають на експлікацію прихова­ного у поетичному тексті смислу. Зроблено спробу визначити засоби відображення соціальних, політичних змін ХХ століття в американських поетичних текстах. Обґрунтовано значущість залучення фонових знань та інтер-тексту для декодування смислу.

Ключові слова: імпліцитність, імплікат, індикатор імплікату, імплікативний простір.

В статье выявлены слова-символы, образы-аллегории, образы-параболы, влияющие на экспликацию скрытого в поэтическом тексте смысла. Сделана попытка определить способы отражения социальных, политических изменений ХХ столетия в американских поэтических текстах. Обоснована значимость привлечения фоновых зна­ний и интертекста для декодирования смысла.

Ключевые слова: имплицитность, импликат, индикатор импликата, импликативное пространство.

In the article the word-symbols, allegorical images, parables influencing the explication hidden in poetic texts sense are defined. An attempt is made to identify the means of reflection of the social, political changes of the XX century in the American poetry. The value of extra-textual knowledge and intertext is proved to decode the senses.

Key words: implication, implicate, indicator of implicate, implicative space.

Постійною увагою науковців до проблеми породження природи імпліцитності, дослідження якої у кожній новій науковій парадигмі не вичерпує її сутності, а лише висвітлює нові грані й перспективи вивчення, пояснюється ак­туальність вибору теми. Метою статті є визначення лінгвокогнітивних механізмів виявлення прихованого смислу у віршованих текстах шляхом залучення фонових знань та інтертексту. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: уточнити визначення понять імплікативний простір, імплікат, індикатор імплікату; вияви­ти слова-символи, образи-алегорії, образи-параболи, що впливають на реалізацію імплікатів у поетичному тексті.

У контексті дослідження під імплікативним простором розуміємо систему імплікатів, парадигматично пов'язаних та упорядкованих між собою в єдине смислове ціле. Імплікат - це компонент смислу, прихований у художньому тексті й актуалізований за допомогою індикаторів. Індикатори імплікатів - це стилістично маркова­ні одиниці поетичного тексту (слова-символи, образи-параболи).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа