Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 13

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

На початку ХХ століття на перший план виступає образ простої, нічим не примітної «маленької» людини з її про­блемами, переживаннями, системою духовних прагнень, цінностей і бажань. У збірці Е. Лі Мастерса «Spoon River Anthology», у якій через смерть зображується життя пересічних громадян міста, кодується імплікат цінність особистос­ті. Вибір жанру епітафії слугує постійним нагадуванням читачу про те, що життєвий шлях закінчено і немає ходу назад:

Where are Elmer, Herman, Bert, Tom and Charley,

The weak of will, the strong of arm,

the clown, the boozer, the fighter?

All, all are sleeping on the hill [1, p. 198].

Слово-символ «hill» у поезії Е. А. Робінсона, Е. Лі Мастерса має імпліцитний смисл - місце останнього при­тулку, у контексті віршу в поєднанні з переліком власних імен із застосуванням лінгвокогнітивної операції кон­кретизації дозволяє виявити центральний імплікат - цінність особистості. Слід зазначити, що визнання і слава у багатьох випадках приходять саме після смерті, тоді коли людину вже не повернути.

Урбаністична Америка ХХ століття повинна була знайти «співця» своєї індустріальної могутності. Ним став Карл Сендберг (1878-1967). Наприклад, індикаторами імплікату високорозвинуте місто виступають образи-алегорії, що позначають професії, які приносять прибуток:

Hog Butcher of the World,

Tool Maker, Stacker of Wheat,

Player with Railroads and Nation's Freight Handler [1, p. 206].

Протиставлення позитивно маркованих proud (гордий), strong (сильний), cunning (чаруючий) і негативно мар­кованих епітетів wicked (злий, аморальний), crooked (спотворений, нечесний), brutal (жорстокий нелюдський), coarse (грубий), використаних для опису «City of the Big Shoulders» [1, p. 206] є індикаторами імплікату двобіч-ність індустріальної цивілізації. Індустріальна цивілізація з одного боку будує і створює (building), а з іншого - руйнує і калічить (wrecking, breaking) життя людей.

На відміну від Е. А. Робінсона, Е. Лі Мастерса, К. Сендберг висуває протилежний цінності особистості імп-лікат знецінення життя у таких поетичних текстах як, наприклад, «Limited», «Grass», «Chicago». Життя мине і тіло стане попелом: «and all the men and women laughing in the diners and sleepers shall pass to ashes» [1, p. 208]. Із часом усе забудеться: імена, події, місця колишньої слави і колишніх поразок:

Pile the bodies high at Austerlitz and Waterloo.

Shovel them under and let me work -

I am the grass; I cover all.

Two years, ten years, and passengers ask the conductor: What place is this? Where we now? [1, p. 210]

© Гриняк О. О., 2012К. Седберг звертається до фонових знань читачів з історії про кровопролитні бої між армією Наполеона І із союзни­ми військами Росії і Австрії (Аустерліц) й англо-голландськими (Ватерлоо) [3, с. 273], акцентуючи увагу на тому, що з плином часу вже не можливо віднайти місця сутичок, поховань полеглих у боях, тому що вони покриті травою (I am the grass; I cover all). Алегоричний образ - трава (grass) - набуває імпліцитного смислу: «те, що зітре із пам'яті спогади». Цей образ має інтертекстуальні властивості, порівняйте із російським прислів'ям «всякая могила травой поростет».

Центральним імплікатом в поезії Р. Джефферса є знецінення життя:

I have seen far stars weighed and their distance measured,

and the powers that make the atom put into service - For what? -

To kill half a million flies - men I should say - at one slap [1, p. 256].

Параболічне посилання на масштабні наукові відкриття та історичні події ХХ століття слугує основою для розкриття імпліцитного смислу віршу:

1) відкриття залежності від абсолютного розміру зорі та спектральним класом зорі (I have seen far stars weighed and their distance measured);

2) відкриття атомного ядра, розробка планетарної моделі атому, штучна ядерна реакція, відкриття розщеплен­ня ядра урану (the powers that make the atom put into service);

3) вступ у 1941 році Сполучених Штатів у Другу Світову війну, після бомбардування японськими літаками аме­риканської воєнно-морської бази Перл-Харбор, на Гаваях: (To kill half a million flies - men I should say - at one slap).

Подолати свої страждання, які несуть безкінечні війни, бездумний технологічний розвиток, можливо лише шляхом пізнання неосяжної краси всесвіту «Divinely superfluous beauty» [1, p. 250]), визнання вражаючої довер­шеності всього сущого:

But if the human animal were precious

As the quick deer or that hunter in the night the lonely puma

I should be pleased to lie in one grave with 'em [1, p. 256].

Інтертекстуальний зв'язок вірша А. Гінзберга «A Supermarket in California)) з «Божественною комедією» Дан­те простежується через зображену уявну зустріч з У. Уїтменом, що нагадує зустріч Данте з Вергілієм. Однак міс­цем зустрічі виступає не ліс, а супермаркет. Образ-алегорія «supermarket» є індикатором імплікату суспільство. Це суспільство, що функціонує за законами ринку, де все покупається і продається, суспільство, у якому, навіть перебуваючи серед собі подібних, людина почуває себе одинокою: «lonely old grubber, we'll both be lonely, lonely old courage-teacher^) [4, p. 462-464]

У вірші А. Гінзберга «A Supermarket in California» образ-алегорія «supermarket» є індикатором імплікату сус­пільство. Це суспільство, що функціонує за законами ринку, де все покупається і продається, суспільство, у якому, навіть перебуваючи серед собі подібних, людина почуває себе одинокою: «lonely old grubber, we'll both be lonely, lonely old courage-teacher» [4, p. 462-464]. У супермаркеті А. Гінзберга увага сконцентрована на людській особистості, імплікат цінність особистості висувається на перший план.

Якщо на початку століття більша увага приділялась опису невеликих міст, як макромоделей суспільства, то в другій половині - великим (Чикаго в творчості К. Сендберга, Каліфорнія, Сан-Франциско, Нью-Йорк у віршах А. Гінзберга), з необмеженими можливостями, але нещадними до щирих почуттів, проявів людяності, любові: «will we stroll dreaming of the lost America of love» [4, p. 462].

Протестуючи проти жаги будь-якою ціною зробити кар'єру, проти знеособленості, безпристрасності, культу речей центральним імплікатом поезії А. Гінзберга стає цінність особистості. Периферійними виступають імп-лікати самовираження, свобода поглядів, повноцінність існування:

- We're not our skin of grime, we're not our dread bleak dusty imageless locomotive, we're all beautiful golden sunflowers inside, we're blessed by our own seed ... [4, p. 468].

Образу-алегорії «locomotive», імпліцитний смисл якого - цивілізація, відповідає аналогічний образ «express», створений К. Сендбергом. Однак, якщо у поетичних текстах К. Сендберга «express» є позитивно маркованим: «цивілізація, що стрімко розвивається, прагнучи досконалості», то «locomotive» А. Гінзберга наділений негатив­ними якостями: dread, bleak, dusty, imageless.

Зважаючи на той факт, що А. Гінзбергу належить термін, що склався під впливом східної філософії та релігії,

-   «Влада Квітів», зміст якого полягає у тому, що квіти, музика, поезія здатні протистояти насиллю і руйнації [2], можна зробити висновок, що слова-символи «sunflower» і «seed», прихований смисл яких краса і життя відпо­відно, підпорядковується центральному імплікату цінність особистості.

Таким чином, якщо на початку ХХ століття до стрімкого індустріального розвитку країни ставилися з наснагою і вірили, що він приведе до процвітання як усієї країни в цілому, так і кожного її громадянина зокрема, то друга по­ловина минулого століття відкрила усі негативні наслідки технічного прогресу: ріст спекуляцій на фондовому ринку, гонка озброєнь, війни за сферу впливу, забруднення навколишнього середовища. Шлях подолання проблем, з якими зіштовхнулося сучасне суспільство, у єднанні з природою і в ній знаходять притулок від невпинного руху цивілізації.

Література:

1. Американская поэзия в русских переводах ХІХ-ХХ вв.: [сост. С. Б. Джимбинов]. - М. : Радуга, 1983. - 667 с.

2. Могутин Я. Интервью с Алленом Гинзбергом. - [Електронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.mitm. com/people/mogutin/ginsberg.shtml.

3. Энциклопедия знаний. Мудрость. Факты. Открытия / [редкол.: Л. Г. Стахурская, Н. А. Таранова, Т. Н. Юкало].

-   М. : Изд-во Сталкер, 2004. - 768 с.

The Norton Anthology of American Literature / Ed. by N. Baym, R. Gottesman, L. B. Holland and others. - N. Y., L. : W. W. Norton & Company, 1989. - P. 460-470.Грошко Т. В.,

БДФЕУ, м. Чернівці

ДИСКУРС У ЛІНГВІСТИЧНІЙ ПАРАДИГМІ: ЖАНРОВА КЛАСИФІКАЦІЯ (БАНКІВСЬКИЙ, ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ ТА ХУДОЖНІЙ ДИСКУРСИ)

У статті досліджуються три типи дискурсу (банківський, публіцистичний та художній). Наведено класифі­кація дискурсів та їхні основні риси та ознаки.

Ключові слова: дискурс, вторинна номінація, банківський термін, банківські номінації, номінативний ланцюжок.

В статье исследованы три типа дискурса (банковский, публицистический и художественный). Проанализи­ровано классификацию дискурсов, их основные черты и признаки.

Ключевые слова: дискурс, вторичная номинация, банковский термин, банковские номинации, номинативная цепочка.

The article examines three types of discourse (bank, journalistic and belles-lettres). The classification of discourses and their main features and characteristics are examined.

Key words: discourse, secondary nomination, banking term, banking nomination, nominative chain.

Функціонуючи у різних сферах суспільного життя, мова набуває типових стильових ознак. Ці колективно усвідомлені різновиди мови, що об'єднують мовні одиниці за їх функціональним призначенням у певні структу­ри, утворюють систему функціональних (або структурно-функціональних) регістрів.

У сучасному мовознавстві дискурс розглядається як мовленнєве явище, що складається з учасників кому­нікації, ситуації спілкування та тексту як його продукту [3; 3]. Іншими словами, дискурс - це абстрактний ін­варіантний опис структурно-семантичних ознак, реалізованих у конкретних текстах. У процесі комунікації є максимально можлива відповідність між дискурсом як абстрактною системою правил і дискурсом (або текстом) як конкретним вербальним втіленням цих правил.

Багатоплановість дискурсу як об'єкта дослідження зумовила багатоаспектність його вивчення.

Так, З. Я. Тураєва розрізняє п'ять основних аспектів поняття дискурс: 1) онотологічний; 2) гносеологічний; 3) лінгвістичний; 4) психологічний; 5) прагматичний [2, р. 109].

М. І. Откупщикова виокремлює 6 основних аспектів дискурсу: 1) комунікативний; 2) модальний; 3) структур­ний; 4) прагматичний; 5) референційний; 6) номінативний [1, с. 44].

Як і більшість сучасних лінгвістів, ми дотримуємося думки, що саме дискурс можна вважати процесом і ре­зультатом мовної діяльності комунікантів.

Особливо важливого значення при описі дискурсивної номінації набуває врахування специфіки породження дискурсу. Номінаційні одиниці як складові дискурсу диференційовано залежно від конкретного позначення де­нотата та сигніфікату: однооб'єктні номінації формують ланцюг кореферентності, ономасіологічну парадигму назв; різнооб'єктні - позначають різні референти.

У структурі банківського дискурсу знаходить відображення тип певної особистості і, як наслідок, перспектив­ним видається дослідження дискурсу особистості, зокрема - авторитарної [4, с. 13]. Використання комунікантами стратегій і тактик некооперативного спілкування приводить до визначення та вивчення конфліктного дискурсу.

Банківський дискурс, за нашими спостереженнями - це цільові висловлювання, насичені складною та специ­фічною термінологією, яка потребує володіння відповідними знаннями й мовленнєвою діяльністю банківської сфери.

Фаховий (банківський) дискурс використовується при створенні банківських документів, написанні звітів тощо.

Банківський дискурс охоплює: грошово-кредитну справу, головним суб'єктом банківської справи є банк; за­лучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб, розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб; сферу, яка є однією з найважливіших і невід'ємних структур ринкової економіки; сукупність різних взаємопов'язаних банків та інших кредитних установ, що діють у рамках єдиного фінансово-кредитного механізму.

Лексика банківського дискурсу складається із трьох груп лексичних одиниць: спеціальної фахової лексики (Forfaiting, Deposit, Off-balance, countinghouse etc), загальнонаукової (savings bank, money box, cash in hard) і між­галузевої (balance sheet, accounting, depository financial institution), загальновживаної лексики (transaction, funds, investment, firm). Фактологічний аналіз показав, що специфіка банківського дискурсу зумовлена тим, що концепт «BANK» функціонує в межах трьох контекстів: банківської справи, оскільки банківський компонент є складовою значення; міжгалузевої лексики; у вузькофаховому фаховому контексті, до якого безпосередньо належить пред­мет банківська справа.

Банківському дискурсу властиві ознаки, що виявляються у його надзвичайно чіткій структурованості. Ці ознаки передаються через низку метадискурсивних мовних одиниць, які допомагають адресату ліпше орієнтува­тися в дискурсі.

На основі проаналізованих текстів, для банківського дискурсу характерні: вживання слів у прямому значен­ні; понятійність і предметність тлумачень; логічна побудова; наявність специфічних термінів; об'єктивний аналіз; узагальненість понять і явищ; точність і лаконічність висловлювань; аргументація та переконли­вість тверджень; однозначне пояснення причино-наслідкових відношень; докладні висновки; широке ви­користання складних речень, зокрема складнопідрядних з чітким логічним зв'язком між компонентами.

 

© Грошко Т. В., 2012У результаті аналізу текстових фрагментів, що репрезентують банківський дискурс, ми дійшли висновку, що основні мовні засоби спрямовані на інформування та пізнання і характеризуються:

-   великою кількістю наукових номінацій, де ядерним виступає компонент «BANK» (overdraft, deposit, clearing bank, debit, etc);

-   існуванням схем, таблиць, графіків, діаграм та інших знаків, які вживаються в банківській справі;

-   наявністю чіткої композиційної структури тексту (послідовний поділ на розділи, частини, пункти, підпунк­ти, параграфи, абзаци із застосуванням цифрової або літерної нумерації);

-   вживанням, поряд із переважним використанням іменників та відносних прикметників, дієслівних форм, узагальнених чи неозначених, як правило, теперішнього часу, що констатують певні явища й факти; значною роллю дієприслівникових та дієприкметникових зворотів, які додатково характеризують дії, предмети та явища;

-   монологічним характером дискурсів.

Отже, банківський дискурс є специфічною функціонально-комунікативною категорією, за допомогою якої реалізується інтенція адресанта в плані поліпшення ефективності комунікації.

Публіцистичний дискурс дає широкий матеріал для розв'язання численних проблем мовної комунікації, ко­мунікативної діяльності. У нашому дослідженні цей тип дискурсу, тематично маркований банківськими терміна­ми, виконує функцію формування масової свідомості, впливу на неї через добір банківської інформації.

Стилістичні риси цього дискурсу такі:

-   документалізм, що виявляється в об'єктивності та перевіреності фактологічності викладу;

-   стриманість, офіційність, що підкреслюють значущість фактів, інформації;

- узагальненість, абстрагування та понятійність викладу матеріалу. Наприклад:

Other reports will include consumer credit for February (Monday); wholesale trade inventories for February (Wednesday); the February trade deficit (Thursday); and March import prices and the Reuters/University of Michigan consumer sentiment survey (Friday) [5], де наявні риси офіційності та понятійності.

According to traders, at the close of the New York cash market on Friday, the rate on the outstanding three the six-month bill was 1. 52 percent and the rate on the four 1. 49 per cent [5], даний текстовий фрагмент показує переві-реність фактологічності викладу.

Художній дискурс як різновид мови, що виражає мистецьку форму суспільної свідомості, слугує для худож­ньо-творчої діяльності мовців і має мистецьку сферу поширення. Основна ознака художнього дискурсу - вико­ристання мовних засобів у образно-естетичній функції.

Основними ознаками художнього дискурсу виступають: відтворення дійсності в образній формі; експресія як інтенсивність вираження; зображуваність; відсутність певної регламентації використання засобів та способів їх поєднання, будь-яких приписів; суб'єктивізм розуміння та відображення.

Основні мовні засоби художнього дискурсу, в тому числі і в тематично-маркованих художніх творах, які є предметом нашого дослідження:

-   наявність усього багатства найрізноманітнішої лексики, переважно конкретно-чуттєвої (назви осіб, речей, дій, явищ, ознак): He was likewise curious about stocks and bonds and he learned that some stocks and bonds were not worth the paper they were written on, and that others were worth much more than their face value indicated [6];

-   використання емоційно-експресивної лексики (синонімів, антонімів, анонімів, фразеологізмів): He was a big man, enormous, with a face, his father said, something like that of a pig; and he wore a high beaver hat and a long frock-coat which hung loosely about his big chest and stomach [6];

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа