Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 14

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

-   запровадження авторських новотворів (слів, значень, виразів, формування індивідуального стилю митця): . livelihood and a personal spear on which to impale governments, presidents, prime ministers, and assorted politicians when any of their fiscal acts displeased him [6];

-   широке використання різноманітних типів речень, синтаксичних зв'язків.

Функціональні дискурси взаємодіють між собою. Найбільше це стосується художнього, публіцистичного та розмовного регістрів. Замкнутими, стійкими є офіційно-діловий, науковий, конфесійний регістри. Складовими фахового дискурсу виступають номінативні одиниці.

Література:

1.Откупщикова М. И. Синтаксис связного текста: [учебное пособие]: / М. И. Откупщикова. - Л. : Изд-во Ле-нингр. ун-та, 1982. - 103 с.

2.Тураева З. Я. Лингвистика текста и категория модальности / З. Я. Тураева // Вопросы языкознания. - 1994. -№ 3. - С. 105-114.

3.Шевченко І. С. Проблеми типології дискурсу. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен / І. С. Шевчен­ко, О. І. Морозова. - Х. : Константа, 2005. - 354 с.

4.Poluzhyn M. Basic Problems of Speech Act Theory / M. M. Poluzhyn, Vrabel T. - Uzhhorod : Lira, 2005. - 100 p.

5.Bank of America Accused in Ponzi Lawsuit: http:// www.wallstreetjournal.com.

Dreiser Th. The Financier / Th. Dreiser [Електронний ресурс]. - Режим доступу до тексту : // http://www.gutenberg.org.УДК 8122:814

Доронкіна Н. Є.,

Національний Технічний університет України «КПІ», м. Київ

КАТЕГОРІЇ НАУКОВОГО ДИСКУРСУ

Статтю присвячено аналізу дискурсивних категорій. З'ясовуються універсальні та специфічні категорії ар-гументативного та наукового дискурсу. Розглядається дискурсивна модель.

Ключові слова: категорія, дискурс, аргументативність, діалогічність, авторитетність, прецедентність.

Статья посвящена анализу дискурсивных категорий. Выясняются универсальные и специфические категории аргументативного и научного дискурсов. Рассматривается дискурсивная модель.

Ключевые слова: категория, дискурс, аргументативность, диалогичность, авторитетность, прецедентность.

The article focuses on discourse category interpretation. The general and specific categories of argumentative and scientific discourse are found out. The model of discourse is dealt with.

Key words: category, discourse, argumentativity, interlocutivity, authoritativity, precedentivity.

Роль науки у сучасному суспільстві постійно зростає. Тому всебічне вивчення наукового дискурсу стає одним з найважливіших завдань лінгвістики, що визначає актуальність статті.

Метою запропонованого розгляду є визначення специфічних ознак наукового дискурсу як різновиду аргу-ментативного дискурсу. (а может быть на оборот: аргументативний дискурс різновид наукового?)

При комунікативному підході до вивчення тексту, останній розглядається як процес. На відміну від струк­турної моделі опису тексту, яка використовується у стилістиці, у лінгвістиці тексту стає необхідним перехід до комунікативної моделі. Цей перехід відбувається у кількох напрямках, зокрема «концептуально і термінологічно протиставляються текст, занурений у ситуацію реального спілкування, тобто дискурс, і текст поза такою ситуа­цією» [7, с. 185-186].

Один з напрямків функціоналізму, комунікативний функціоналізм, вивчає мову під кутом «своєї ролі у ко­мунікації людей і розглядатись як система такої комунікації, а не як необмежена множина структурних описів речень» [6, с. 262-263] «.. .текст, як одна з матеріальних форм дискурсу втілює та маніфестує певні загальні влас­тивості комунікативної ситуації, тому що всі властивості тексту слугують одній меті - комунікативній взаємодії як інформаційного обміну і дії» [10, с. 191-192].

З точки зору стилістики та лінгвістики тексту, всім текстам властиві фундаментальні характеристики, що на­зиваються текстовими категоріями [7, с. 185-186]. Серед текстових категорій виділяють функціональні семанти-ко-стилістичні категорії. Кожна категорія є системою різнорівневих мовних засобів, об'єднаних функціонально-семантично та стилістично в текстовій площині. Вони реалізують категоріальні ознаки тексту як представника функціонального стилю. У дискурсології текстово-дискурсивними категоріями вважають надпарадигматичні властивості низки текстів в різних дискурсах.

З точки зору соціолінгвістики виділяють такі типи категорій дискурсу:

1) конститутивні, що дозволяють відрізнити текст від не тексту (відносна оформленість, тематична, стиліс­тична та структурна єдність;

2) жанрово-стилістичні, що характеризують тексти в плані їх відповідності функціональним різновидам мов­лення;

3) змістовні, тобто семантико-прагматичні, що розкривають смисл тексту;

4) формально-структурні, що характеризують спосіб організації тексту [7, с. 185-186].

Ми будемо вважати категорією дискурсу фундаментальну характеристику, що властива тексту у ситуації спілкування.

Для того, щоб всебічно описати будь-який тип дискурсу Т. В. Анісімовою була запропонована модель, де всі ознаки дискурсу об'єднані в групи відповідно до трьох рівнів: системного, стратегічного та тактичного.

На системному рівні, де мова йде про глобальні ознаки всіх типів дискурсу, встановлюється відповідність ти­пів дискурсу з метою мовлення та визначається мовленнєва макроінтенція, наприклад, вплив на співрозмовника.

На рівні стратегії, де складається модель дискурсу і визначаються його загальні ознаки, виділяється тип кому­нікації, що відповідає макроінтенції. Аргументативна комунікація представляється як спілкування між індивіда­ми або між індивідом та аудиторією, спрямована на дію і контроль за свідомістю тих, хто сприймає мовлення, з метою внесення змін у модель адресата і встановлення консенсусу між мовцем та слухачем. Мовленнєва страте­гія аргументативного дискурсу - переконання.

На тактичному рівні визначається тактика переконання, що базується на аналізі ситуації та слухача, а також розглядаються мовні та стилістичні особливості певного жанру, його композиція та типова аргументація.

Виділяють такі мовленнєві тактики аргументативного дискурсу, як: твердження, пропозиція, порада, попе­редження, погроза, прохання, вимога та інші.

Аргументативний дискурс має набір універсальних і специфічних категорій, що характеризують комунікатив­ну ситуацію як суперсистему, де текст виступає як семіотична системна форма, що опосередковує організацію мовленнєвої взаємодії комунікантів [3, с. 403]. До складу універсальних категорій аргументативного дискурсу належать прагматичність, релевантность, когерентність, когезія та інші.

До специфічних категорій належить аргументативність. Вона виражається через лінгвістичні та риторичні засоби, які сприяють досягненню переконуючого ефекту та базуються на логіко-риторичних характеристиках

 

© Доронкіна Н. Є., 2012тексту, що реалізують дію адресанта на думку та раціональні оцінки реципієнта. Категорію аргументативністі вважають надбудовою над текстовими категоріями першого порядку, а саме цілісністю, зв'язністю, інформа­тивністю, імпліцитністю, персональністю, інтертекстуальністю, та іншими, тому що вона забезпечується цими категоріями.

Крім того аргументативність тексту визначають як доказовість, яка забезпечується висуненням тези і послі­довним розглядом доводів на користь його істинності. Також розглядаються протилежні доводи та спростовуєть­ся антитеза [11, с. 170-173].

З аргументативністю тісно пов'язана категорія оцінки, яку визначають як сукупність різнорівневих мовних одиниць, об'єднаних оціночною семантикою. Використання факторів оцінки виступає як сильний засіб природ-номовної аргументації, оскільки наслідком оцінювання є рекомендація, тобто вплив на реципієнта. Функціону­вання в аргументативному дискурсі оціночних значень базується на модусах перцепції [4]. Процес оцінювання має суб'єктивний та об'єктивний фактори. Перший пов'язаний з можливістю позитивного чи негативного від­ношення суб'єкту оцінки до її об'єкту, а останній орієнтується на властивості предмету чи явища, на базі яких робиться оцінка [2, с. 24-33].

Характерною рисою аргументативного дискурсу є діалогічність [1, с. 14]. Очевидно, що в процесі аргумента­ції завжди присутні як аргументатор, так і особа чи особи, на кого спрямована аргументація. Крім того, у відпо­відності до теорії поліфонії, у будь-якому тексті присутні як мінімум два голоси, на які вказують аргументативні зв'язки (навіть, принаймні, та інші) та аргументативні оператори (всього лише, навряд, майже та інші), що при­дають специфічну аргументативну силу і аргументативну спрямованість дискурсута одночасно натякають на присутність опонуючого співрозмовника. Сполучники природної мови теж мають аргументативний смисл [9].

До дискурсоутворюючих категорій аргументації належать категорії модальності, негативності і каузативності [1, с. 4].

Широке використання негативності в аргументативному дискурсі пояснюється її здатністю виражати про­тиставлення, що є ключовим поняттям для аргументації. Негативність у формі заперечення виконує функцію виділення реми, переміщуючи комунікативний фокус в висловлюванні і дискурсі, що підсилює аргументатив-ний ефект, з одного боку,з іншого - заперечення в реченні потребують підвищених інтелектуальних зусиль для обробки повідомлень, що знижує ефект. Один з прийомів аргументації - акцентування, тому велику роль грає синтаксична позиція заперечення в реченні, оскільки заперечення тяжіє до синтаксично сильних позицій, напри­клад, позиції при предикаті. Крім того, заперечення здатне підвищити інші синтаксичні позиції, зокрема позиції при обставині та додатку.

Категорія модальності концентрує антропоцентризм аргументативного дискурсу. Вона характеризує відно­шення мовця до висловлювання та відношення змісту висловлювання до дійсності. За допомогою цієї категорії мовець фіксує своє положення і регулює відносини між адресатом та адресантом. Межі дії модальності поширю­ються від граматичної категорії способу дії до охоплення великого обсягу лінгвістичних засобів.

Каузативність в лінгвістичному розумінні базується на категорії причини, що передає значення, що пов'язують у свідомості мовця два факти як наслідок часових відносин та відносин причини-наслідку. Аргументацію можна розглядати як вид каузації з глобальними каузальними зв'язками між аргументатором і реципієнтом. Локальна каузація, виражена за допомогою каузальних зв'язок слугує інструментом обґрунтування в процесі аргументації [1, с. 91-250].

У класифікації дискурсів за сферою використання виділяють науковий дискурс, у якому аргументативна ко­мунікація грає важливу роль, тобто науковий дискурс містить фрагменти аргументативного дискурсу.

Таким чином, науковому дискурсу притаманні універсальні дискурсивні категорії, специфічні категорії на-ративного та аргументативного дискурсів а також категорії, характерні саме для наукового дискурсу, до яких належать категорії авторитетності та прецедентності [5, с. 47-48].

Категорія авторитетності є однією з найважливіших складових комунікативного процесу. У науковому дис­курсі вона проявляється через посилання на думку авторитетних вчених та цитат, результати емпіричних дослі­джень, загальновизнані істини.

Категорія прецедентності тісно пов'язана з прецедентними текстами, згаданими вище. «Прецедентний текст завжди формує деякий концепт, соціопсихічне утворення, що характеризуються багатомірністю та ціннісною значимістю.» [8, с. 348].

Отже, запропоноване дослідження дозволяє зробити висновок, що науковому дискурсу властиві універсальні дискурсивні категорії, специфічні категорії аргументативного дискурсу, а також специфічні категорії, зокрема авторитетність та прецедентність.

Література:

1.Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации. - К., 1997. - 300 c.

2.Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. - М. : Наука, 1985. - 228 с.

3.Габидуллина А. Р. Категории учебно-педагогического дискурса (к проблеме классификации) / А. Р. Габидулли-на. // Ученые записки ТНУ им. В. И. Вернадского. Сер. «Филология». - 2007. - Т. 20 (59). №3. - С. 402-406

4.Гавенко С. В. Анализ аргументативного эффекта оценочной семантики в естественном языке (на матери­але американских текстов) / С. В. Гавенко// [Электронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.dialog-21.ru/ Archive/2001/volume1/1_8.htm (9. 08.2012)

5.Григорьева В. С. Дискурс как элемент коммуникативного процесса: прагмалингвистический и когнитивный аспекты: монография / В. С. Григорьева. - Тамбов : ТГТУ, 2007. - 288 с.Демьянков В. З. Доминирующие лингвистические теории в конце XX века // В. З. Демьянков // [Электронний ресурс]. - Режим доступа : http://www.infolex.ru/DOMINAT.html (11.08.2012).

6.Карасик В. И. О категориях дискурса / В. И. Карасик // Языковая личность: социолингвистические и эмотивные аспекты. Сб. науч. тр. - Волгоград : Перемена, 1998. - С. 185-197.

7.Кашкин, В. Б. Сопоставительные исследования дискурса / В. Б. Кашкин // Концептуальное пространство языка; Тамб. гос. ун-т. - Тамбов, 2005. - С. 337-353.

8.Мигунов А. И. Аналитика и диалектика: два аспекта логики/ А. И. Мигунов // [Электронний ресурс]. - Режим доступа : http://anthropology.ru/ru/texts/migunov/slinin.html (10.08.2012).

 

10.Селиванова Е. А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации. - К. : Фитосоциоцентр, 2002. -336 с.

Шелестюк Е. В. Текстовые категории аргументативности, суггестивности и императивности как отражение способов речевого воздействия // Вестник Челябинского государственного университета Сер. «Филология». Искус­ствоведение. Вып. 26. Челябинск, 2008. - С. 170-176.Дунаєвська О. В.,

викладач кафедри іноземних мов Київського національного медичного університету імені О. О. Бомольця, м. Київ

КОНЦЕПТ «ХРЕЩЕННЯ ДИТИНИ» В БРИТАНСЬКІЙ ЛІНГВОКУЛЬТУРІ

У статті йдеться про специфіку лінгвокультурного концепту «Хрещення дитини», як основи однойменного ритуалу. Стаття висвітлює особливості основних компонентів концепту «Хрещення дитини» та їх значення в британській лінгвокультурі.

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, лінгвокультурологія, ритуал, концепт, Хрещення дитини.

В статье рассматривается специфика лингвокульторного концепта «Крещение ребенка» как основы одно­именного ритуала. Статья затрагивает особенности основных компонентов концепта «Крещение ребенка» и их значение в британской лингвокультуре.

Ключевые слова: когнитивная лингвистика, лингвокультурология, ритуал, концепт, Крещение ребенка

The article highlights the specific aspects of linguacultural concept «Infant Baptism» as a core element of the same ritual. The article also deals with the special component issues of the concept «Infant Baptism» and its significance for British liguaculture.

Key words: cognitive linguistics, linguaculturology, ritual, concept, Infant Baptism.

Постановка наукової проблеми та її значення. Рушійним важелем лінгвістики кінця ХХ - початку ХХІ століть є розуміння мови, як динамічного утворення, притаманного людині. Саме цим пояснюється ії антропоцентричне ви­вчення та сприйняття [2, с. 31]. З часом антропоцентрична «лихоманка» охоплює не лише лінгвістичні студії, але й низку інших наук. У цю лакуну потрапляє й лінгвокультурологія, яка вивчає мову в тісній взаємодії зі свідомістю, мисленням людини та її духовним світом [8, с. 28]. Таким чином, в межах даного наукового напрямку враховуються зв'язки мови з іншими сферами, котрі разом забезпечують прагнення людини пізнати себе і світ навколо [4, с. 380-384].

Вивчення ритуалу Хрещення передбачає розгляд особливостей британської лінгвокультурної спільноти, в межах котрої він відбувається. Дане дослідження потребує залучення термінологічної бази лінгвокультурології, основою якої є явище культурного або лінгвокультурного концепту.

Аналіз досліджень із цієї проблеми. Проблематикою культурного концепту займалися В. І Карасик, С. Г. Воркачов, В. А. Маслова, Ю. С. Степанов, С. Д. Лихачов, Г. Г. Слишкін, Р. М. Фрумкіна, Н. Д. Артюнова, В. М. Телія та ін. Лінгвокультурний концепт англомовного середовища привертає неабияку увагу науковців, про що свідчить наявність низки досліджень з цієї проблематики, серед них: концепт «шлях» (Пальчевська О. С.), концепт «жіночність», концепт «чоловік» (Бондаренко О. С.), концепт «жінка» (Васюк В. В., Бондаренко О. С.), концепт «торг» (Петлина Ю. В.), концепти «індивідуалізм», «процвітання», «свобода», «сім'я», «дім», «демокра­тія», «мир», «клас», «рівність» (Городецька О. В.) та інші. Серед переважної більшості досліджуваних концептів практично відсутні концепти, що пов'язані з ритуальною діяльністю людини.

Мета дослідження - вивчення ролі, структури та значення лінгвокультурного концепту «Хрещення дитини» шляхом аналізу однойменного ритуалу - визначила необхідність розв'язання таких завдань: 1) структуризація лінгвокультурного концепту «Хрещення дитини»; 2) виявлення та опис основних складових ситуації реалізації концепту «Хрещення дитини»; 3) виокремлення типових шарів концепту «Хрещення дитини»; 4) встановлення та опис ядерних і периферійних елементів концепту «Хрещення дитини» 5) опис специфіки розподілу функціо­нальних ролей ядра концепту «Хрещення дитини».

Концепт, як термін, є поліфункціональним явищем, адже залучається до термінологічного інструментарію відразу кілька наукових напрямків. В рамках лінгвокультурологічної парадигми термін «концепт» отримує такі дефініції як: певне відображення результату симбіозу національних традицій і фольклору, релігії та ідеології, жит­тєвого досвіду й творів мистецтва, відчуттів та систем цінностей, що є нічим іншим як практичною філософією людини, котра є посередником у зв'язку «людина-світ» [1, с. 3]; згусток культури в свідомості людини, за допо­могою котрого культура входить в свідомість людини, а людина - в культуру [11, с. 40-41]; напрямок від культури до індивідуальної свідомості [6, с. 144]; одиниця колективної свідомості, котра має мовне вираження та відзнача­ється особливою культурною специфікою [3, с. 68], носій колективного значення, базова одиниця культури, котра спочатку транслюється в різноманітні сфери людського буття, а вже після цього стає надбанням індивіда й акти­візується в процесі спілкування за допомогою вербальних та невербальних знаків [5, с. 23]. За В. І. Карасиком ми схиляємось до думки, що концепт, як первинне культурне утворення, поєднує в собі особливості поняттєвого, об­разного та діяльнісного характеру, що знаходить відображення в науці, в мистецтві й буденному житті [6, с. 153].

На формування культури та лінгвокультури народу мають вплив багато чинників, одним із яких є релігія. Щодо британської лінгвокультури, то у даному випадку, варто зазначити присутність такого вагомого фактору як Англі­канська церква. Назва «Англіканська Церква» (the Сіигсії of England, Anglican Chirch) почала використовуватись у 1951 році. Церква має статус державної в Англії з 16 століття, стоїть на чолі протестантської конфесії Англіканства (Аnglicanism), заснованої у 1534 році, незалежної від папи і очолюваної королем Генріхом VTH (1509-1547) [9, с. 27]. У церкві співвіснують католицьке вчення про спасенну місію церкви та протестантські догми про спасіння власною вірою [10, с. 20]. Англіканська церква є членом Англіканського співтовариства (Anglican Communion) куди входять 37 церков з Уельсу, США, Канади, Австралії, Вест Індії, Уганди, Судану та ін.

Англіканство можна охарактеризувати як компромісне утворення, оскільки воно є певним поєднанням като­лицьких та протестантських рис, що робить його особливою формою протестантизму, з включенням реформа­торського католицизму [7, с. 18-22].

© Дунаєвська О. В., 2012Прийняття в англіканську громаду символізується таїнством Хрещення, котре в рамках даної конфесії по­значає час, коли особа відрікається від джерел гріха (диявола, плотських та інших земних спокус), визнає віру і отримує прощення гріхів [13].

Особливістю англіканського суспільства є те, що ритуал «Хрещення дитини» позначає не лише вступ до релі­гійної конфесії, але й соціальний статус християнина як людини, яка прийняла те чи інше віросповідання. Таким чином, характерною якістю ритуалу «Хрещення дитини» є наявність релігійних та світських елементів, котрі можна об'єднати у релігійну та світську складові.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа