Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 2

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

 

© Бридко Т. В., 2012в речи респондентов младшей возрастной группы чаще всего в ситуации неофициального общения: Familie [fa'mi:lie], klein [klaen], Lied [lid], bleiben [blaeben], wald [vald], entlang [Ent'lang]/[Ent'lank];

как палатализованный переднеязычный [l-i] русского языка, особенно в позиции перед гласными [a], [y], [o], [re], [0]: lange [l-ange], klein [kl-aen], Klasse [k'fese], glauben [gl-a-uben], laufen [l-a-ufn], Schule ['Jy:lb], Fluss [fl-ys], losen [l-ozen]. Данный вариант фонологической переменной [l] составлял большую часть из всех зафиксированных реализаций. Чаще всего такая фонетическая интерференция наблюдалась в произношении информантов-женщин средней и старшей возрастных групп (группы 2 и 3) в ситуации официального общения и при описании истории, состоящей из серии рисунков (Bildgeschichte), не зависимо от ситуации общения. Очевидно, для этой группы информантов звукосочетание [ly], [lo], [la], [lre], [l0] немецкого языка напоминало подобные словосочетания русского (первичного) языка. Таким образом, информанты заменяли фонемы вторичного языка известными фо­немами родного языка. Необходимо отметить, что в ходе исследования наибольшее количество фонетических изменений было выявлено именно в немецком произношении старших возрастных групп, чьи моторные навыки артикуляции первичного (русского) языка уже закрепились в памяти;

как твердый непалатализованный переднеязычный сонорный [1] русского языка, который наблюдался пре­имущественно в произношении информантов-мужчин средней и старших возрастных групп (группы 2 и 3) не зависимо от ситуации общения. Данный вариант реализации фонологической переменной [l] встречался в на­чале слова, в середине слова после гласного и в конце слова (как после гласного, так и после согласного): lange [lange], manchmal ['manxmal], Land [1a:nt], Deutschland ['dojtfla:nt], schlecht [flecht], wollte [vo:1te], Leute ['fo:ite], Bildung ['bi1du:ng], Einladung [ain'1adu:ng].


Процент средних показателей реализации стандартных вариантов сонорного согласного [l] в произношении русскоязычных мигрантов, проживающих в Германии, представлен на графике (рис. 1) в возрастном аспекте в трёх ситуация общения. На горизонтальной линии графика (рис. 1) цифрами обозначено: 1 - интервью в ситу­ации официального общения, записанное в конце языкового курса по немецкому языку; 2 - интервью в ситу­ации менее официального общения, проведенное на нейтральной территории через полгода после окончания языкового курса; 3 - интервью в ситуации неофициального общения, записанное в квартире информантов через год после окончания языковых курсов.

1                            2 3

 

Рис. 1. Изменение фонемы [l] в зависимости от возраста информантов

На вертикальной линии графика (рис. 1) обозначена средняя величина корректных реализаций изучаемой переменной в процентах (от 0% до 100%) для каждой ситуации общения (интервью 1, 2 и 3). Лини демонстри­руют изменение количества корректных реализаций фонологической переменной [l] в зависимости от ситуации общения и возраста информантов.

Представленный график показывает (рис. 1), что младшая и средняя возрастные группы (группы 1 и 2) имеют общую тенденцию увеличения количества стандартных вариантов произношения сонорного согласного [l] в сво­ей речи. Кроме того, из анализа полученных записей видно, что информанты младшей группы достигают самого стойкого прогресса в овладении немецкой фонетикой. Средний процент стандартных реализаций в этой группе составил 94%, то есть, согласно данным исследования, 60% представителей этой возрастной группы в третьем интервью использовали только корректные варианты произношения фонологической переменной [l]. Во вто­рой возрастной группе этот показатель ниже: 82% стандартных реализаций у всей группы и 100% стандартных реализаций у половины представителей этой возрастной категории. В старшей возрастной группе количество корректных вариантов реализаций фонологической переменной [l] в третьем интервью не превышает 72% и толь­ко 20% информантов этой группы в последнем интервью использовали 100% стандартных вариантов фонемы [l].

На следующей диаграмме (рис. 2) представлен процент средних показателей реализации стандартных вари­антов фонологической переменной [l] в произношении русскоязычных мигрантов Германии в гендерном аспекте в трёх ситуациях общения:
Из вышеприведенной диаграммы (рис. 3. 42) видно, что информанты-мужчины используют в своем произно­шении больше стандартных вариантов реализации фонологической переменной [l], чем информанты-женщины. Очевидно, это связано с влиянием многочисленных экстралингвистических факторов: мужчины больше обща­ются, поскольку согласно данным проведенного анкетирования, именно они в первую очередь стараются пере­квалифицироваться или получить второе образование и получить работу. Большинство женщин, по разным при­чинам, предпочитает проводить время с семьей, своими родственниками и русскоговорящими друзьями.

Общие результаты проведенного исследования можно суммировать следующим образом:

1.Смена реализации сонорного согласного [l] в речи русскоязычных мигрантов наблюдалась во всех ситуа­циях общения.

2.Вариативность реализации сонорного согласного [l] в немецком языке информантов обусловлена наличием фонетической интерференции, которая возникла как последствие взаимодействия русского (первичного) языка и немецкого (вторичного) языка и проявляется в качестве иностранного акцента при общении на немецком языке.

3.При реализации сонорного согласного [l] достаточно четко проявляется гендерная вариативность в немец­ком произношении информантов: женщины смягчают сонорный согласный [l], мужчины произносят его твёрдо.

4.Изучение особенностей произношения в возрастном аспекте показало две основные тенденции: речь ин­формантов старшей возрастной группы характеризуется наличием большего процента фонетической интерфе­ренции; большинство информантов младшей группы использовали стандартные варианты реализации сонорного согласного [l].

5.Анализ речевого поведения всех групп информантов на фонетическом уровне позволяет сделать вывод о том, что со временем немецкий язык информантов изменяется и приближается к стандартной норме, указанной в словаре немецкого произношения DUDEN.

Результаты проведенного исследования выявили большие перспективы для дальнейшего изучения речи мигрантов не только в Германии, но и в других странах. Кроме того, последующие студии немецкой речи русскоязычных мигрантов позволят сформировать более полное представление о процессах, происходящих при языковых контактах.

Литература:

1. Брідко Т. В. Соціолінгвістичні особливості німецької вимови переселенців з колишнього СРСР: дис. ...канд. філол. наук 10.02.04 / Тетяна Володимирівна Брідко. - Донецьк, 2011. - 258 с.

2 Валігура О. Р. Лінгвокогнітивні і комунікативні основи фонетичної інтерференції (експереметнально-фонетич-не дослідження англійського мовлення українців): дис. ... доктора філол. наук : 10.02.04, 10.02.15 / Ольга Романівна Валігура. - К., 2010. - 484 с.

3. Захарова Ю. М. Просодична інтерференція в англомовному дискурсі (експериментально-фонетичне дослі­дження мовлення арабо-англійських білінгвів): дис. ...канд. філол. наук 10.02.04 / Юлія Миколаївна Захарова. - К., 2005. - 270 с.

4. Исаев М. К. Фонетическая интерференция при казахско-английском искусственном двуязычии / Исаев М. К. - Алма-Ата : КазГУ, 1986. - 121 с.

5. Любимова Н. А. Фонетическая интерференция и общение на неродном языке (экспериментальное исследова­ние на материале финско-русского двуязычия): дисс. ... д-ра филол. наук : 10.02.19 / Любимова Нина Александров­на. - Л., 1991. - 375 с.

Менг К. Языковая интеграция росийських немцев в Германии : варианты самообозначения / К. Менг, Е. Ю. Протасова // Известия Академии Наук. Серия литературы и языка. - 2002 а. - № 6. - С. 29-49.УДК 811.161.2'27

Корольова В. В.,

Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара, м. Дніпропетровськ

ПРЕЦЕДЕНТНІ ФЕНОМЕНИ В МОВІ СУЧАСНОЇ ПОЕЗІЇ

Стаття присвячена дослідженню прецедентних феноменів у мові сучасної української поезії. Розглянуто види прецедентних феноменів й особливості їхньої джерельної бази.

Ключові слова: поезія, прецедентний феномен, когнітивна база, прецедентне ім'я.

Статья посвящена исследованию прецедентных феноменов в языке современной украинской поэзии. Рассмотрены виды прецедентных феноменов и особенности их источников.

Ключевые слова: поэзия, прецедентный феномен, когнитивная база, прецедентное имя.

The article is devoted to the research ofprecedent phenomena in modern Ukrainian poetic language. Types ofprecedent phenomena and their source base peculiarities have been examined

Key words: poetry, precedent phenomenon, cognitive base, precedent name.

Сучасна українська мова як елемент національної ідеї зберігає духовні, історико-культурні надбання й цінності попередніх віків життя українського народу, примножуючи їх через контакти з іншими народами, виконує роль механізму соціальної спадковості. Осмислення мови як національно-культурного феномена, що відтворює мен­талітет народу, зберігає його глибокі національні традиції, є основним принципом сучасної лінгвістичної науки.

Самоідентифікацію людини як представника певного етносу та носія відповідної культури уможливлює куль­турно-мовна компетенція, що відображає здатність носія певної етнічної культури й мови впізнавати в мовних одиницях і мовленнєвих продуктах культурно значимі настанови й норми, ціннісні орієнтири, культурні коди й можливість їхньої переорієнтації. Важливими складниками культурно-мовної компетенції є прецедентні феноме­ни (далі - ПФ), позначення та зміст яких добре відомі представникам певної етнокультурної спільноти. Спроби дослідження ПФ знаходимо в працях Д. Б. Гудкова [2], І. В. Захаренка [3], Ю. М. Караулова [4], В. В. Красних [5] та ін. Вживання ПФ у мові сучасної української поезії залишається поза увагою мовознавців, що й зумовлює актуальність наукових розвідок з обраної теми.

Метою нашої статті є аналіз функціонування ПФ у мові сучасної поезії. Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань: виявити ПФ, що використовуються в сучасній поезії; розглянути й схарактеризува­ти різні види ПФ у поетичних текстах; визначити їхню джерельну базу. Матеріалом дослідження стали збірки сучасної української поезії: «Дві тонни: антологія поезії двотисячників» [1], «Літпошта» [6], «ЛяЛяК (Львівська літературна криївка)» [7], «Метаморфози. 10 українських поетів останніх 10 років» [8].

Дотримуючись поглядів О. О. Селіванової, ми розглядаємо ПФ як компоненти знань, позначення та зміст яких добре відомі представникам певної етнокультурної спільноти, актуальні і використовувані в когнітивному та комунікативному аспектах [11, с. 492-493]. Феномен прецедентності базується на спільності соціальних, куль­турних або мовних - фонових знань адресата й адресанта. Серед основних ознак прецедентності виявляють такі: ПФ добре відомі всім представникам лінгвокультурної спільноти; ПФ актуальні в когнітивному (пізнавальному й емоційному) плані (за ПФ завжди стоїть певне уявлення про них, загальне і обов'язкове для всіх носіїв того чи іншого національно-культурного менталітету); апеляція до ПФ постійно поновлюється в мовленні представників того чи іншого етносу. Це те спільне, що об'єднує ПФ, які можуть бути як вербальними, так і невербальними (твори живопису, архітектури, музичні твори тощо). Серед вербальних ПФ розрізняють прецедентне ім'я, пре-цедентний текст, прецедентне висловлення й прецедентну ситуацію [5, с. 47-48].

Основним типом ПФ виступає прецедентний текст. Цей термін вперше в науковий обіг увів мовознавець Ю. М. Караулов, визначивши його як «текст, основними ознаками якого є особлива значущість для окремих особистос­тей і для значної кількості осіб, а також багаторазове звернення до нього в дискурсі цих особистостей» [4, с. 216].

Прецедентний текст - це відомий твір, актуалізований в інших текстах, повернення до якого кероване лінгво-когнітивними механізмами інтертектуальності. Джерелами прецедентних текстів є фольклорні твори, художня література, пісенні тексти, Святе Письмо, рекламні й політичні тексти, анекдоти тощо. Особливістю прецедент-них текстів є те, що жоден попередній текст не наводиться в новому повністю. Його активізацію виражають пре-цедентними іменами, висловленнями, ситуаціями, які асоціюються з прецедентним текстом. Отже, розглянемо вербальні ПФ, що зустрічаються в досліджуваних поетичних творах й актуалізують прецедентні тексти різної джерельної бази.

Прецедентна ситуація - це «еталонна», «ідеальна» ситуація, пов'язана з набором конотацій, диференційні ознаки якої входять до когнітивної бази певної лінгвокультурної спільноти [9, с. 34]. Класичним прикладом пре-цедентної ситуації є зрада Іудою Христа, що сприймається як «еталон» подібної дії взагалі. Диференційні ознаки зазначеної прецедентної ситуації стають універсальними, а її атрибути (30 срібних, поцілунок Іуди) виступають прецедентними символами, що активно використовуються в досліджуваних текстах, напр.: «... коли ж усі вивер­нули кишені на столі 33 срібних лишилося» [1, с. 165]; «вони надто підходять за віком аби їх продати у рабство за кілька срібних» [6, с. 170]. Актуальною прецедентною ситуацією, до якої апелюють сучасні поети, є терорис­тичний акт 11 вересня 2001 року в США, прецедентними символами якого стали два нью-йоркські хмарочоси й сама дата трагічної події, напр.: «за вікном усе запилюється щойнозруйнованою мов підірваний хмародер світо­будовою» [1, с. 105]; «Бабах. Дві високосні вежі Так і не знайшли своєї вершини» [7, с. 37]; «Він не пробачить 11 вересня, не виведе свої війська» [7, с. 248]. Ще одним прецедентним символом виступає 13 ребро, що активізує

 

© Корольова В. В., 2012біблійну прецедентну ситуацію щодо створення жінки з ребра чоловіка, напр.: «13-теребро у твоєму тілі Я тобі не коле?» [1, с. 166]; «Я ще вірю в твої ремесла, Та ребро не моя основа» [1, с. 80].

Активністю вживання в аналізованому матеріалі позначені прецедентні імена, під якими розуміють власні імена, пов'язані або 1) з широко відомим текстом, що відноситься до прецедентних, або 2) з ситуацією, що відо­ма носіям мови й виступає як прецедентна. Прецедентними іменами можуть бути індивідуальні імена відомих людей, персонажі творів, артефактів.

Значну групу серед ПФ у досліджуваних поетичних творах складають прецедентні антропоніми реальних осіб, серед яких виокремлюємо найменування, що 1) пов'язані з мистецтвом (С. Ботічеллі, С. Далі, Ф. Кало, Й. С. Бах, А. Дункан), напр.: «Моє життя змальоване з картини Ботічеллі» [1, с. 83]; 2) пов'язані з науковою діяльністю (Б. Спіноза, Г. Сковорода, К. Лінней, Платон), напр.: «впродовж всіх реінкарнацій... сидить на плечі Горацій» [6, с. 175]; 3) є відомими акторами (А. Шварценегер,М. Дітріх, А. Джолі, Дж. Депп), напр.: «...щоб кожен чоловік вже опівдні знав, якого кольору білизну одягнула зранку Анджеліна Джолі» [7, с. 139]; 4) є відомими політич­ними діячами (Ф. Кастро, Че Гевара, В. Ленін, А. Гітлер, К. Маркс), напр.: «такі як Че гинуть героями а такі як Фідель правлять країною» [6, с. 83].

Іноді прецедентний антропонім є недостатнім у своїй вербальній формі для презентації прецедентної ког-нітивної структури та ситуації [11, с. 134]. Наприклад, прецедентне ім'я Шевченко потребує контекстуального розширення, оскільки може бути не зрозумілим для реципієнта без репрезентації концептуальної структури, що відсилає до сукупності реальних ситуацій, які уточнюють походження прецедентного оніма. Наприклад: «Я по­вторюватиму як мантру як заклинання шевченко забиває за мілан» [8, с. 16] - розширений контекст вказує чита­чеві на апеляцію до постаті відомого футболіста Андрія Шевченка.

Основним джерелом походження прецедентних імен виступає художня література. Серед авторів, із творів яких імена персонажів стають прецедентними, варто зазначити В. Гюго (Есмеральда, Квазімодо), Й. Ґете (Фауст, Мефістофель), В. Набокова (Лоліта, Гумберт), В. Шекспіра (Ромео, Джульєтта, Офелія), напр.: «...поверхом вище сусід щоночі до нужника гупав гумберт гумберт гумберт» [6, с. 187]; «Мефістофеля гострі вуста позна­чають поріз, Просто з жил витікає на постіль судомливий вітер...» [7, с. 25]. Іншою групою прецедентних імен є фантастичні оніми з казок і міфів. Серед джерел прецедентних казкових імен розрізняємо слов'янські (Телесик, Цар Горох) та зарубіжні казки (Попелюшка, Червона Шапочка, П'єро, Кай, Герда), напр.: «пришию клямку до неба і буду на мить Телесиком» [6, с. 143]; «Маленький сивий Кай зникає, а натомість - Буяння ручаїв і первоцві­тів синь» [1, с. 226]. До складу міфологічних прецедентних імен належать оніми на позначення антропоморфних істот язичництва (Дажбог, Лель, Ярило, Перун, Лада, Стрибог) та героїв античної міфології (Прометей, Сизіф, Ікар, Пенелопа), напр.: «Ти ж не камінь лишив двійникові своєму, Сізіфу?» [8, с. 53]; «Сьогодні ми знову Дажбо-гові діти, Нам щастя - вмирати, горіти, дуріти» [6, с. 74].

Не менш регулярними виступають християнські прецедентні імена, серед яких розрізняємо теоніми (Бог, Ісус Христос, Божий Син), агіоніми (Пречиста, Святий Миколай, Мадонна, Діва Марія), біблійні антропоніми (Ной, Мойсей, Адам, Єва, Каїн, Авель, Іуда), напр.: «А зверху вже хмар розпинають покров, Аби Божий Син міг пройти понад містом І ноги антенами не поколов» [1, с. 26]; «...усі дороги веде Пречиста і у цьому - найвищий зміст» [6, с. 126]; «В Ноя, в його ковчегах, - бездонні квіти, Ними високе небо у горах повне» [8, с. 70].

Важливим джерелом прецедентних імен на сьогодні стає кінематографія, включаючи мультиплікацію. Ця група ПФ постійно поповнюється і є досить популярною. Цьому сприяють актуальність проблем, які відтво­рюються в кінофільмах, професіоналізм режисера й талановита гра акторів. Серед цієї групи виділяємо: імена героїв кінофільмів (Спайдермен, Джеймс Бонд, Фреді Крюґер, Франкенштейн), імена героїв телесеріалів (Скаллі, Малдер, Лора Палмер), імена мультиплікаційних героїв (Вінні Пух, П'ятачок, Сімсон), напр.: «тож розгойдуйся аж до дзвону в вухах спайдермен» [8, с. 223]; «... привчає до віри, що із будь-яких скрут врятують спеціальні агенти Малдер і Скаллі» [7, с. 136]; «це вже було в сімсонах» [7, с. 244]. Рідше в аналізованих текстах у ролі пре-цедентних імен використовуються географічні назви (топоніми - Атлантида, Вавилон, Чорнобиль) і найменуван­ня об'єктів духовної культури (ідеоніми - «Мона Ліза», «9 вал», «Анна Кареніна»), напр.: «...про перші морози, про другий чорнобиль, про третє пришестя війни...» [6, с. 190]; «Антарктида була Атлантидою. Там цвів бузок і рози» [1, с. 219]; «У такому багатті - на дев'ятому, остаточному вже валу - Догорають проводирі основних фрегатів» [7, с. 105].

Прецедентне висловлення - репродукований продукт мовномисленнєвої діяльності; що становить завершену й самодостатню одиницю, яка може бути або не бути предикативною; складний знак, сума значень якого не до­рівнює його смислу: останній завжди «ширше» простої суми значень [5, с. 47-48]. Прецедентний текст і ситуація зберігаються в когнітивній базі у вигляді інваріантів сприйняття й можуть бути при потребі вербалізовані. До числа прецедентних висловлень належать цитати з текстів різного характеру та прислів'я.

У досліджуваному матеріалі використовуються рядки з відомих пісень, що подаються як нетрансформовані цитати з використанням латинської графіки, напр.: «Yesterday» - переступила поріг, за яким нема дна, куди лечу... Куди лечу? All my trouble...all my... all» [7, с. 19]; «let's fall in love незважаючи на цю мряку і паскудство давай закохаємось» [1, с. 257]; «тихенько пописував якусь музику story of my life» [7, с. 73] - цитати з пісень групи «Бітлз», Френка Сінатри й Бон Джові відповідно. Також спостерігаємо вживання прецедентних цитат іншомов­них пісень, що передаються за допомогою транслітерації (напр.: «велкам ту зе хотел каліфорнія віскі рікою туга океаном» [6, с. 35] - рядки з пісні «Hotel Kalifornia» групи «Іглз»), або перекладу (напр.: «Подавати про себе звісточки телефонні, як платівка на старенькому патефоні: Все чудово, чудово» [7, с. 101] - цитата з пісні «Всё хорошо, прекрасная маркиза» Л. Утьосова).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа