Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 20

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Завдячуючи відповідному набору властивостей, метафоричність набула статусу важливої ознаки економіч­ного дискурсу (далі - ЕД) ЗМІ, що спричинило необхідність уживання особливого виду метафоричної одиниці -економічної метафори. Під економічною метафорою розуміємо метафору, що є мовним засобом впливу з метою формування в реципієнта (найчастіше в суспільства загалом) або позитивної, або негативної думки про те чи інше економічне явище (експорт, імпорт, інфляцію, іпотеку тощо). Оскільки, за свідченням Г. Солганика, «пу-

© Ільченко О. А., 2012бліцистична метафора <.> реалізується на порівняно невеликому контексті, часто в межах словосполучення» [10: 15], маємо підстави виокремити поняття «економічне метафоричне словосполучення». Під цим поняттям розуміємо метафоричні словосполучення, що функціонують у ЕД із характеризувальною метою.

Мета цієї статті - проаналізувати метафоричні словосполучення ЕД (економічні метафоричні словосполучен­ня), що продукуються в сучасній мові ЗМІ, у річищі аксіології, а саме крізь призму соціальної оцінності.

Джерельною базою послугували матеріали друкованих, телевізійних і електронних ЗМІ за період 2000 -2012 рр. До аналізу було залучено понад 2000 метафоричних словосполучень (близько половини з них репрезен­тують саме аналізований у цій розвідці ЕД).

Надзвичайна важливість соціальної оцінності для мови ЗМІ, зумовила формування й функціонування бага­того й різноманітного репертуару оцінних засобів. Принцип соціальної оцінності реалізується в доборі мовних засобів з оцінним забарвленням, а також - у набутих одиницями мови соціально-оцінних якостей. Г. Солганик стверджує: «Газета не лише добирає з мови соціально-оцінні засоби, але й сама «виробляє» їх» [10, с. 11]. В ін­шій праці цей же дослідник розрізняє експліцитну й імпліцитну оцінність: до експліцитнооцінних він відносить слова, оцінність яких уходить у семантичну структуру слова, що зберігають оцінне забарвлення поза контекстом; до імпліцитнооцінних - оцінність яких простежується лише у відповідних умовах контексту [9, с. 35]. Так, до експліцитно оцінних слів можемо віднести зокрема такі, як-от: монстр, пастка, зашморг, що є компонентами таких економічних метафоричних словосполучень ЗМІ: Енергетичний монстр шкірить зуби (Нація і держава, № 3, 2007); Інтелект - у фінансовій пастці (Демократична Україна, № 131, 2007); Вигідне кредитування чи фінансовий зашморг (Демократична Україна, № 12, 2009).

Імпліцитна оцінність більш складна, багатогранна, непередбачувана. Слова, що набувають оцінності в резуль­таті функціонування в мові ЗМІ, несуть неоднозначне оцінне значення. Оцінки в цьому разі набувають яскравої характеризувальної палітри, що не вписується в традиційну диференціацію позитивне / негативне. Про це йдеть­ся й у праці «Метафора в мові й тексті»: «Зв'язок метафори і оцінки «добре / погано» зовсім не однозначний» [6, с. 52]. Наприклад: . Проти волі цієї місцевої ради більше 200 га дуже дорогої землі були відчужені обласною адміністрацією, а потім продані нею на нібито «прозорому» аукціоні (Комуніст, № 20, 2006). У цьому прикладі негативно-іронічне ставлення підкреслює слово нібито та лапки, що є графічним засобом вираження відповідної оцінки.

Дії принципу соціальної оцінності підпорядковується впровадження в мову ЗМІ слів, що репрезентують зо­крема такі види дискурсу, як-от: медичний - Діагноз: гостра бюджетна недостатність (Дзеркало тижня, № 9, 2000); Податок на хворобу. З січня ми станемо на 9 % бідніші, якщо пільгу з ПДВ на ліки все-таки скасують (Дзеркало тижня, № 28, 2003); Лубни: «бензинова лихоманка» (Самостійна Україна, Ч. 39, 2004); Ерозія місце­вої економіки триває, руйнівні процеси прискорюються й поглиблюються (Комуніст, № 4, 2006); військовий -Горілчані війни. Епізод ІІ: атака на Nemiroff (Галицькі контракти, № 26, 2002); Простір для антиінфляційної атаки (Урядовий кур'єр, № 32, 2008); Росія продовжує «бойові дії» проти українських сирів. У Москві Росспо-живнагляд продовжує вилучати з обігу українські сири (http://www.expres.ua, 11.03.2012, 20:32); аграрний - Тінь аграрної країни. Навіть перспектива експорту продукції в країні Євросоюзу не надихає вітчизняних харчовиків на впровадження високих стандартів якості (Коментарі, № 31 - 32, 2009); Надої з держави. Дотації, відшкоду­вання податків і маніпуляції із землею залишаються трьома основними джерелами неформального збагачення сільгоспвиробників (Коментарі, №34, 2009); Кишенькові сотки. Держслужбовець брав хабарі землею (Закон і бізнес, №16, 2010). Слова-компоненти метафоричних словосполучень, що репрезентують зокрема названі види дискурсу, набувають нових переносних, контекстуально залежних значень. Такі економічні метафоричні слово­сполучення не залишаються поза увагою реципієнтів, оскільки вони інформаційно місткі й одночасно яскраві, експресивні й здатні виразити відповідну характеристику.

Імпліцитна оцінка здатна базуватися на протиставленні своє / чуже - Нам «імплантують» чуже м'ясо. Обіцяні урядом «доступні м'ясопродукти» можуть виявитися не такими дешевими, але вони боляче вдарять у спину нашому тваринницькому сектору (Україна молода № 76, 2008). Привертає увагу паронімічність слів ім­портувати й імплантувати і їх синомічність у цьому разі. Слово імплантувати вжите в значенні імпортувати з пейоративною семантикою, що не властива ні першому, ні другому нейтрально забарвленому слову.

Отже, для мови ЗМІ важливими побудниками мовленнєвої діяльності є соціальна оцінність. Дія принципу со­ціальної оцінності зумовлює добір лексичних розрядів, що репрезентують ЕД, тобто визначає лексичну систему названого виду дискурсу ЗМІ. Лексична система мови ЗМІ має відкритий характер, відносна постійність може бути визначена лише для певного періоду, чим зумовлена постійна необхідність (актуальність) її вивчення, а отже, й перспектива подальших досліджень. Тож, здійснений аналіз економічних метафоричних словосполучень у аксіологічному аспекті репрезентує синхронний зріз дослідження лексики ЗМІ початку ХХІ ст.

Література:

1.Гнітецька М. М. Метафора як засіб вираження оцінності в сучасному публіцистичному тексті / М. М. Гні-тецька // Сучасні напрями досліджень міжкультурної комунікації та методики викладання іноземних мов: [зб. наук. пр.]. - 2011. - С. 86-87.

2.Дускаева Л. Р. Социальная оценочность (газетной речи) / Л. Р. Дускаева // Стилистический энциклопедический словарь русского языка / [под ред. М. Н. Кожиной]. - М. : Флинта: Наука, 2003. - С. 396-397.

3. Космеда Т. А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: засоби вираження категорії оцінки в українській та ро­сійській мовах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова»; 10.02.02 «Російська мова» / Т. А. Космеда. - Харків, 2001. - 32 с.Кудрявцева Л. О. Сучасні аспекти дослідження мас-медійного дискурсу: експресія - вплив - маніпуляція / Л. О. Кудрявцева, Л. П. Дядечко, О. М. Дорофєєва, І. О. Філатенко, Г. А. Черненко // Мовознавство. - 2005. - № 1. - С. 58-66.

4. Лавренчук Т. П. Стилістичні особливості публіцистичного стилю / Т. П. Лавренчук // Сучасні напрями до­сліджень міжкультурної комунікації та методики викладання іноземних мов: [зб. наук. пр.]. - 2011. - С. 180-182.

5. Метафора в языке и тексте / [под ред. В. Н. Телия]. - М. : Наука, 1988. - 176 с.

6. Нагель В. В. Оцінні найменування осіб в українській мові кінця ХХ - початку ХХІ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10. 02. 01. «Українська мова» / В. В. Нагель. - Дніпропетровськ, 2008. - 20 с.

7. Онищенко І. В. Категорія оцінки та засоби її вираження в публіцистичних та інформаційних текстах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01. «Українська мова» / І. В. Онищенко. - Дніпропе­тровськ, 2005. - 20 с.

8. Солганик Г. Я. Лексика газеты (функциональный аспект): [учебное пособие для вузов по спец. «Журналисти­ка»] / Г. Я. Солганик. - М. : Высш. школа, 1981. - 112 с.

10.       Солганик Г. Я. Общие особенности языка газеты / Г. Я. Солганик // Язык и стиль средств массовой инфор-
мации и пропаганды. Печать. Радио. Телевидение. Документальное кино / [под ред. Д. Э. Розенталя]. - М. : Изд-
во МГУ, 1980. - С. 5-23.
УДК378.6: 355+378.147

Канова Л. П.,

Житомирський військовий інститут ім. С. П. Корольова Національного авіаційного університету, м. Житомир

ПРОФЕСІЙНА ІНШОМОВНА ПІДГОТОВКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

У статті розглянуто проблему професійної іншомовної підготовки майбутніх офіцерів до міжкультурної комунікації у вищих військових навчальних закладах, визначено поняття «міжкультурна компетенція», запро­поновано шляхи підвищення професійної готовності військовослужбовця до спілкування на міжнародному рівні.

Ключові слова: професійна іншомовна підготовка, міжкультурна комунікація, професійна готовність.

В статье рассматривается проблема профессиональной иноязычной подготовки будущих офицеров к меж­культурной коммуникации в высших военных учебных заведениях, определено понятие «межкультурная компе­тенция», предложены способы повышения профессиональной готовности военнослужащего к общению на меж­дународном уровне.

Ключевые слова: профессиональная иноязычная подготовка, межкультурная коммуникация, профессиональ­ная готовность.

The article deals with the problem of professional foreign language training of future officers to cross-cultural communication in higher military educational institutions. It also determines the notion of «intercultural competence» and suggests the ways of improving professional military readiness for communication on international level.

Key words: professional foreign language training, intercultural communication, professional readiness.

Професійна іншомовна підготовка військовослужбовців вищого військового навчального закладу до між-культурної комунікації в різноманітних ситуаціях - складний та багатоплановий процес. Він обумовлений об'єктивними процесами, які відбуваються в суспільстві та у військовій справі: науково-технічний прогрес, удо­сконалення бойової техніки та зброї, розвиток теорії та практики військової справи.

Звернемо увагу, що процеси інтеграції світового співтовариства, зокрема у галузі військових відносин, при­зводять до змін у кваліфікаційних вимогах, що висуваються до фахових характеристик майбутнього офіцера. За цих умов особливого значення набувають такі якості випускника вищого військового навчального закладу, як мобільність, креативність, високий професіоналізм, здатність до налагодження ділових контактів з іноземними партнерами у процесі професійної діяльності в іншомовному середовищі.

Професійна іншомовна підготовка військовослужбовців до міжкультурної комунікації неможлива без ви­вчення іноземної мови, яка є однією з умов професійного та загальнокультурного формування сучасного офіцера Збройних Сил України. Адже іноземна мова сприяє підвищенню рівня гуманітарної підготовки та загальної еру­диції фахівців, активізує їх інтелектуальний потенціал.

Питанням інтеграції компонентів культури у процесі навчання іноземної мови присвячені роботи Н. Ф. Бо-риско, І. А. Закір'янової, В. О. Калініна, Ю. І. Пассова, В. В. Сафонової, О. Б. Тарнопольського, Н. С. Щерби, M. Flower, G. H. Hughes, M. Meyer, L. Sercu, A. R. Wright та інших.

Для того, щоб майбутній офіцер міг брати участь у діалозі культур із представниками Збройних Сил інших країн, він повинен володіти міжкультурною компетенцією, яка дозволить йому нарівні висловлювати свою дум­ку, захищати власну точку зору, стверджувати або заперечувати думку інших, погоджуватися або не погоджу­ватися з нею у певній комунікативній ситуації. Звідси випливає проблема професійної іншомовної підготовки майбутніх офіцерів.

Мета нашої статті - розкрити проблему професійної іншомовної підготовки майбутніх офіцерів до міжкуль-турної комунікації, запропонувати шляхи її розв'язання та визначити умови успішного навчання іноземної мови у вищому військовому навчальному закладі.

Потреба в ефективній комунікації особливо гостро постала під час проведення операцій з підтримання миру, де мовне непорозуміння може викликати помилки, які у найгіршому випадку можуть призвести до жертв [7, с. 1].

Крім цього, багато українських військовослужбовців не знають правил поведінки миротворця, особливостей культури народів, де проходять миротворчі операції, тощо.

Проблеми виникають не лише під час спілкування, вирішення певних проблем з місцевим населенням, але й у міжособистісній взаємодії.

Специфіка професійної діяльності військовослужбовців вимагає від них готовності до ефективної міжособис-тісної взаємодії з підлеглими, товаришами по службі, а також громадянами у щоденному житті та екстремальних ситуаціях. Це висуває особливі вимоги до формування комунікативної компетентності майбутнього офіцера, тобто, не лише до поліпшення змісту і методики його професійної підготовки, але й до розвитку його духовної культури [3, с. 5].

Тому наступна проблема, яка виникає при підготовці миротворчого контингенту - мовна культура особис­тості, яка залежить від мовної свідомості, що визначається мовленнєвими здібностями та проявляється через комунікативні мовленнєві вміння [8, с. 3].

Курсант, який вивчає іноземну мову і культуру, стає плюрилінгвальним та розвиває свою інтеркультуру, яка забезпечує можливість діяти, застосовуючи специфічні лінгвістичні засоби.

На сучасному етапі в світовій педагогіці досить актуальною є концепція полікультурної освіти, яка базується, перш за все, на визнанні полікультурності суспільства, що має різні, але взаємозалежні культурні традиції, що асоціюються з різними етнічними компонентами цього суспільства.

© Канова Л. П., 2012Визнання суспільства полікультурним вимагає переосмислення уявлень про культурну цілісність суспільства, яка передбачає відмову від спроб інтегрувати різноманітні етнічні групи, оскільки інтеграція передбачає доміну­вання «більш сильної» культури [5,с. 7].

Ця думка є актуальною при проведенні миротворчих операцій, оскільки необхідно враховувати:

-   соціокультурне оточення (етнічний та конфесійний склад населення);

-   етнічні та соціально-економічні особливості регіону (причини проживання етносів, головні форми їх сіль­ськогосподарської діяльності);

-   особливості соціокультурної ситуації в регіоні, країні, світі (процеси зближення країн, етнічних та конфесій­них груп, розвиток конфліктів та їх причини та ін.) [7, с. 2].

Іноземна мова як навчальний предмет стає інструментом полікультурного розвитку особистості, яка навча­ється та сприяє усвідомленню себе як культурно-історичного суб'єкту.

Культура в освіті виступає як її змістова складова, джерело знань про природу, суспільство, способи діяль­ності, емоційно-вольового та ціннісного відношення людини до оточуючих праць, спілкування та ін. [1, с. 74].

Поняття культури (від лат. cultura - оброблення, вирощування, у педагогічному контексті - освіта, навчання, виховання) охоплює сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які відображають його історично досягнутий рівень розвитку і втілюються в результатах продуктивної діяльності людини, зокрема сис­тему освіти, мистецьку творчість, а також установи й організації, які забезпечують їхнє функціонування(школи, заклади вищої освіти, музеї, тощо). Водночас під культурою розуміють рівень освіченості, вихованості окремої людини, а також якісний рівень оволодіння якоюсь галуззю знань або діяльності [2,с. 26].

Іншомовна культура є одним з видів освіти. Вона повинна визначати зміст навчання ІМ (іноземної мови) у ВВНЗ. Дана культура повинна включати три процесуальні аспекти освіти: пізнання та навчання; розвиток, ви­ховання.

Пізнання та навчання спрямовані на оволодіння змістом іншомовної культури, головними компонентами якої виступають вміння та навички. Дані компоненти реалізують себе під час навчання ІМ.

При інтегрованому підході у формуванні готовності курсантів до міжкультурної комунікації разом з ІМ ви­користовуються психолого-педагогічні військові дисципліни які взаємозв'язані з ІМ в тому чи іншому аспекті. Всі разом дисципліни будуть сприяти розвитку міжкультурної комунікативної компетенції - суми знань та вмінь, які необхідні для спілкування на міжкультурному рівні. Володіння даною компетенцією допоможе подолати бар'єри комунікації та уникнути «культурного шоку», який виникає при незнанні звичаїв,традицій, культурного життя країни в якій перебуває індивід. Міжкультурна комунікаційна компетенція включає в себе міжкультурну комунікацію, яка є невід'ємним елементом даної компетенції, і, при оволодінні якою людина спілкується не лише понад мовні кордони, але й розвиває свою інтеркультуру та стає здатна до міжнародної мобільності [4, с. 74].

Завдання інтеграції нашої освіти в світову цивілізацію можна реалізувати завдяки розвитку творчого потенці­алу особистості без нехтування інтересів, потреб, мотивів, намірів, цілей тих, хто виховується і навчається.

Формування готовності курсантів ВВНЗ до міжкультурної комунікації є актуальним, і саме процеси інтеграції в Європу, вимоги Ради Європи роблять його таким.

Досягнення цілі повинно здійснюватись під час навчання ІМ інтегровано з іншими психолого-педагогічними військовими дисциплінами при формуванні міжкультурної компетенції, складовою частиною якої є міжкультур-на комунікація.

Потрібно створити не тільки умови, які б формували готовність до міжкультурної комунікації, але й такі, які б сприяли гуманістичному вихованню. До них відносяться:

-   відмова від уніфікованих моделей навчання, ігноруючих особистісні характеристики того, хто навчається;

-   гнучкість побудови навчального процесу, варіативність його компонентів, зумовлених природою мотива­ційно-спонукальної сфери курсанта ВВНЗ;

-   відповідність змістової сторони процесу мотиваційним орієнтаціям суб'єктів навчання;

-   мотиваційна забезпеченість навчального процесу;

-   пристосування конкретних навчальних дій до певного суб'єкту навчання [6, с. 103].

Гуманізм у навчанні - це передусім побудова стосунків на принципах глибокої взаємоповаги, рівноправного партнерства викладача та курсанта, курсантів ВВНЗ між собою і створення сприятливого морально-психологіч­ного клімату в колективі.

Для досягнення вищеназваної цілі у навчальному процесі ВВНЗ потрібні викладачі-гуманісти, які мають ви­ступати проти знецінення універсальних загальнолюдських цінностей, за зближення і співіснування народів і культур, за діалог між ними, проти авторитаризму і деструктивності в процесі навчання і виховання, за культур­ний плюралізм, толерантність, за розвиток різних видів мислення у суб'єкта навчання, поважати його особистіс-не право на відмінність.

При інтегрованому підході ІМ з іншими психолого-педагогічними військовими науками іншомовна культура стає змістом іншомовної освіти.

Отже, нами визначено проблеми професійної іншомовної підготовки до міжкультурної комунікації, розгля­нуто міжкультурну компетенцію як необхідну складову спілкування на міжкультурному рівні, визначено умови успішного навчання іноземної мови у вищому військовому навчальному закладі враховуючи особливості полі-культурної освіти.

Література:

2.1. Занинова Л. В., Меньшикова Н. П. Основы пед. Мастерства / Л. В. Занинова // Серия «Учебники, учебные по­собия». - Ростов н/Д : Феникс, 2003. - 288 с.Зязюн І. А. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: [монографія] / І. А. Зязюн. - К. : Віпол, 2000. - 636 с.

3.Капітанець С. В. Педагогічні умови стилю професійного спілкування у майбутніх офіцерів-прикордонників: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / C. В. Ка­пітанець. - Хмельницький, 2001. - 20 с.

4.Канова Л. П. Інтегрований підхід у формуванні готовності курсантів вищого військового навчального закладу до спілкування на міжкультурному рівні / Л. П. Канова // Актуальні проблеми професійно-педагогічної освіти та стратегії розвитку: [зб. наук. праць]. - Житомир : ЖДУ, 2006. - С. 73-75.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа