Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 21

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

5.Ковальчук О. С. Полікультурний підхід у сучасній шкільній освіті Росії: автореф. дис. на здобуття наук. ступе­ня канд. пед. наук: 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / О. С. Ковальчук. - К., 2004. - 21 с.

6.ЛевченкоТ. І. Розвиток освіти та особистості в різних педагогічних системах / Т. І. Левченко. - Вінниця : Нова Книга, 2002. - 512 с.

7.Матеріали НАТО / Режим доступу: htt:// www.nato.int/docu/review/2005/issue.

Шумовецька С. П. Формування мовної культури особистості у військовому вузі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / С. П. Шумовецька. - Хмельниць­кий, 1999. - 20 с.УДК 811.111367.32:81-116.3

Кишко С. М.,

Донбаський державний педагогічний університет, Горлівський інститут іноземних мов

ДО ПРОБЛЕМИ КОМУНІКАТИВНОЇ ІНТЕНЦІЇ

У статті розглядається проблема комунікативної інтенції стримування, яка складає змістову основу кому­нікативно-прагматичної категорії модерації. Іллокутивним показником реалізації мовцем зазначеної інтенції ви­ступають мовні та дискурсивні одиниці - модератори, наявність яких в модусі модерованого висловлення може бути об'єктивним критерієм ідентифікації комунікативної інтенції стримування.

Ключові слова: комунікативна інтенція стримування, комунікативно-прагматична категорія модерації, мо­дероване висловлення, модератор.

В статье рассматривается проблема коммуникативной интенции сдерживания, которая составляет содержа­тельную основу коммуникативно-прагматической категории модерации. Иллокутивным показателем реализации гово­рящим указанной интенции являются языковые и дискурсивные единицы - модераторы.. Наличие модератора в модусе модерированного высказывания может быть объективным критерием идентификации рассматриваемой интенции.

Ключевые слова: коммуникативная интенция сдерживания, коммуникативно-прагматическая категория мо-дерации, модерированное высказывание, модератор.

The articlefocuses on the problem of communicative intention ofreserve that makes up the content side of the communicative-pragmatic category ofmoderation. The former is manifested by language and discourse elements - moderators which function as illocutionary signals ofrealizing the speaker's intention. The moderator's presence in the modus ofthe moderated utterance can be regarded an objective criterion for identifying the communicative intention of reserve.

Key words: communicative intention of reserve, communicative-pragmatic category of moderation, moderated utterance, moderator.

Актуальність цієї статті обумовлена загальною спрямованістю сучасної лінгвопрагматики на комплексний підхід до розкриття ролі комунікативної інтенції в механізмах продукування висловлення, а також недостатньою розробкою питання комунікативної інтенції в ракурсі понятійного апарату сучасних прагматичних теорій та в ракурсі її мовленнєвої реалізації в дискурсі.

На сучасному етапі розвитку прагмалінгвістики найбільш дослідженими є інтенції мовця, критерієм визначення яких виступають елементи локутивного аспекту висловлення - це насамперед дієслова мовленнєвих дій (обіцяти, погрожувати, схвалювати, просити, наказувати і т. і.), які, поряд з обозначениям мовленнєвого акту називають ін-тенцію мовця. У сучасній лінгвістиці у такому контексті описано багато типів інтенцій [3; 6; 8]. Але незважаючи на численність праць поза увагою науковців залишається аналіз комунікативної інтенції, яка вербалізована переважно через взаємодію модусних компонентів висловлення, що відображають інтенційний стан мовця.

Об'єктом аналізу цієї статті є комунікативна інтенція стримування, а її предметом вибрана природа даного об'єкту на прикладі модерованого висловлення. Безпосередня мета роботи визначається як уточнення методики аналізу та встановлення об'єктивних критеріїв, за якими можна було б виявити цю інтенцію мовця.

У науковій літературі існує велика кількість тлумачень поняття «інтенція» (лат. intentio «прагнення, намір»), яке пояснюється в словниках як «намір зробити що-небудь, бажання, задум» [1]. Проте на відміну від «бажан­ня», яке є прагненням до здійснення чого-небудь, «задум» тлумачиться як задуманий план дій, тому є доцільним пов'язувати інтенцію, перш за все, із задумом. Такої думки дотримується Н. І. Формановська, яка вважає, що інтенція - комунікативний намір - може з'явитися як задум будувати мову в інформативному або фатичному ключі, в офіційно-діловому, розмовному або іншому стилі, в монологічній або діалогічній формі, усно або пись­мово, в тій або іншій стратегії і тактиці [11]. Проте, на думку О. Г. Почепцова, інтенція трактується як «різновид бажання, яке сформувалося на основі певної мети і мотивів мовця, і для реалізації якого носій комунікативного наміру робить певні кроки, використовуючи оптимальні мовні засоби» [9].

У лінгвопрагматиці сформувалися «вузький» та «широкий» напрями аналізу комунікативної інтенції. У вузько­му розумінні інтенція співідноситься з поняттям іллокутивного акту і розглядається у зв'язку з комунікативною структурою висловлення, перш за все, з його іллокутивною силою. За таким підходом інтенція корелює з комуніка­тивною функцією висловлення, тобто ототожнюється з його метою, наприклад, повідомити що-небудь, довідатися про що-небудь, спонукати до чого-небудь і т. і., і відіграє провідну роль в експлікації поняття «значення / смисл» [9].

Широке розуміння інтенції базується на теорії суб'єктивного значення Г. П. Грайса, сутність якого полягає у зсуві значення з об'єктивної реальності, де воно базується на референції й істинності, у свідомість мовця [13]. Г. П. Грайс враховує при цьому дві характеристики мовленнєвого акту: пропозиційний та іллокутивний смисли (the content and the illocutionary force of the speech act), з одного боку, і комунікативне донесення смислу мовленнєво­го акту до слухача, з іншого. Такий підхід характерний й для сучасних лінгвістів, які аналізують комунікативну інтенцію у контексті комплексного аналізу висловлення: локутивний аспект висловлення - перший рівень аналі­зу, іллокутивний аспект - другий рівень та перлокутивний аспект - третій [2]. На думку Л. Р. Безуглої, інтенція як спрямованість людської свідомості на об'єкти й стан справ зовнішнього світу може виявлятися подвійно: як репрезентаційна інтенція - спрямованість свідомості мовця на певний об'єкт (пропозиційна настанова) і як комунікативна інтенція - намір мовця донести до адресата свою репрезентаційну інтенцію й викликати в нього певну реакцію [2, с. 101]. Таким чином, комунікативна інтенція в широкому розумінні передбачає наявність у комуніканта іллокутивної та перлокутивної мети поряд з пропозиційною настановою, що, власне, і зумовлює формування смислу мовленнєвого акту.

 

© Кишко С. М., 2012Пропоноване дослідження комунікативної інтенції стримування ґрунтується на широкому розумінні понят­тя інтенції як інгерентного складника інтенційності і може бути потрактована як намір мовця модерувати (від англ. moderate - to avoid extremes - уникати категоричності) смисл своїх висловлювань, детермінована соціо-культурними нормами й правилами, що регулюють мовленнєву поведінку англомовної особистості, насамперед, принципом ввічливості [4;10;12]. В ракурсі понятійного апарату поняття інтенції стримування зближується, але не ототожнюється, з способом комунікації. У такому сенсі комунікативна інтенція стримування формується як стратегічний задум прояву стриманості, помірності, уникання категоричності під час висловлювання своєї дум­ки, оцінки, тощо.

В ракурсі мовленнєвої реалізації комунікативна інтенція стримування складає змістову основу комунікатив­но-прагматичної категорії модерації (від англ. moderation - an avoidance of extremes - уникання екстремальності в мовленнєвому спілкуванні) як категорії дискурсу [4]. Інтенція стримування є складником комунікативної свідо­мості англомовної особистості та відображає один з важливих культурно-симптоматичних аспектів мовленнєво-мисленнєвої діяльності представників англомовних культур [7].

Результати нашого дослідження доводять, що комунікативно-прагматична категорія модерації знаходить своє вербальне вираження в мовленні англомовної особистості у вигляді п'яти прагматичних варіантів:

1) мітигації: I'm sort of a slob in my personal life (Baldacci, p. 133); 2) стратегічної невпевненості: -1 think he died the night he came to your house. - How? - Probably the way you suggested to Nick Bagley ...he lost his bearings in the dark andfell (Walters, p. 468); 3) недомовленості: Why honey, you look like you ain't feeling too good (Cornwell, p. 307); 4) апроксимації: - If this story goes south she, and I, and Dan Semple to some extent, will take the flak. (Deaver, p. 194); 5) девальвації: I think it's a great idea (Perry, p. 129).

Зазначені варіанти характеризуються однією спільною рисою: для них характерна комунікативна інтенція стримування з боку мовця, який вважає за необхідне надати своєму висловленню такі ознаки, як некатегорич-ність, неімпозитивність (зведення можливого негативного впливу до мінімуму) та опосередкованість. Іллокутив-ним показником реалізації мовцем зазначеної інтенції виступають мовні та дискурсивні одиниці, названі моде­раторами, які входять до модусу модерованого висловлення: a bit/ a little, in a way, more or less, sort of/ kind of, practically, I'm not sure, I'm afraid, if you ask me і т. і. [4].

З огляду на той факт, що вербальні одиниці здатні передавати інформацію про інтенційний стан свідомості мовця [5], наявність модератора у модусі висловлення може бути об'єктивним критерієм ідентифікації кому­нікативної інтенції стримування. Розглянемо наступне модероване висловлення: But Piper's like ultimately my boss (Deaver, p. 18). Локутивний аспект висловлення представлений предикатно-актантною рамкою, яка складає диктум висловлення: to be: Piper - ultimately - my boss, що безпосередньо й формує його істиннісне значення. Ін-тенція мовця спрямована на конкретний об'єкт, а саме - Пайпер (репрезентаційна інтенція). Референтний аспект, представлений комбінацією компонентів диктуму (to be: Piper - ultimately - my boss) та модусу (модератор like), співвідносить уявлення мовця зі значенням компонента висловлення my boss. В акті референції мовець переслі­дує комунікативну інтенцію ствердження зазначеного стану справ у дійсності у помірний (модерований) спосіб, про що свідчить наявність модератора like. Останній, модифікуючи денотативний аспект висловлення, впливає на його істиннісне значення, у результаті чого висловлення набуває значення неточності/точності певною мірою, приблизності, градуальності тощо.

Таким чином, на відміну від так би мовити «традиційних» інтенцій комунікативна інтенція стримування вер-балізується через взаємодію модусних компонентів модерованого висловлення. Відображаючи інтенційний стан мовця, модератори є об'єктивним критерієм ідентифікації розглядуваної інтенції.

Література:

1.Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова - М. : Ком. Книга, 2007. - 576 с.

2.Безугла Л. Р. Вербалiзацiя імпліцітних смислів у німецькомовному дiалогiчному дискурсі / Л. Р. Безугла -Харкгв : ХНУ, 2007. - 332 с.

3.Буренко Т. М. Когнітивно-прагматичні характеристики мовленнєвого акту вибачення в англомовному дискурсі XVI-XXI ст.: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. / Т. М. Буренко - Харків, 2008. - 20 с.

4.Кишко С. М. : Комунікативний феномен модерації в сучасному англомовному художньому дискурсі: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. / Кишко С. М. - Донецьк, 2011. - 204 с.

5.Кобозева И. М. Интенциональный и когнитивный аспекты содержания высказывания: дис д-ра филол. наук: 10.02.19 / И. М. Кобозева - М., 2003.

6.Клочко Л. И. Похвала в ряду родственных речевых актов в английском языке / Л. И. Клочко // Вестник Харк. Нац. Ун-та. - 2001. - № 537. - С. 51.

7.Ларина Т. В. Вежливость как предмет лингвистического изучения / Т. В. Ларина // Коммуникативное поведе­ние. - Вып. 17. / Науч. ред. И. А. Стернин. - Воронеж : Истоки, 2003. - С. 10-22.

8.Наумук О. В. Когнітивні та прагматичні характеристики порад у сучасній англійській мові: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. / О. В. Наумук - Донецьк, 2010. - 20 с.

9.Почепцов О. Г. Интенциональный анализ // Речевые акты в лингвистике и методике. - Пятигорск : ПГИИЯ,

1986.   - С. 170-181.

10.  Серль Дж. Природа интенциональных состояний / Дж. Серль // Философия, логика, язык - М. : Прогресс.

1987.   - С. 96-127.

11.Формановская Н. И. Соотношение интенционального и пропозиционального компонентов в высказывании / Н. И. Формановская // Русский язык за рубежом, 1996. - № 1-2-3. - С. 42-47.

12.Brown P. Politeness: some universals in language usage / P. Brown, S. Levinson - Cambridge : Univ. Press, 1987. - 345 p.

Grice H. P. Logic and Conversation / P.cole, J. Morgan (Ed.) // Syntax and Semantics. - Vol. 3. - New York, 1975. - P. 41-58.УДК 808.5

Климчук І. О.,

Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль

ЕМОТИВНІСТЬ У РЕКЛАМНИХ ТЕКСТАХ

У статті розглядається поняття емотивності та його взаємозв'язок з рекламним текстом. Ключові слова: емотивність, реклама, рекламний текст, модель споживацької поведінки.

В статье рассматривается понятие эмотивности и его взаимосвязь с рекламным текстом. Ключевые слова: эмотивность, реклама, рекламный текст, модель потребительского поведения.

The article deals with the concept of emotivity and its relationship to ad text. Keywords: emotivity, advertising, ad text, a model of consumer behavior.

Одне із ключових місць у сучасній теорії маркетингу займає реклама, яка є засобом, який спонукає спожива­чів купити певну послугу чи товар. «За концепцією структури маркетингу під назвою «чотири П», запровадже­ною Джеромом Маккарт (E. Jerome McCarthy) і розвиненою Філіппом Котлером (Philip Cotler), на яку спирають­ся більшість викладачів маркетингу, структуру маркетингу поділяють на чотири частини, а саме: продукт, місце, ціну та стимулювання». Саме останнє і реалізується за допомогою реклами. Вона характеризується різноманіт­тям функцій, форм та цілей, серед яких можна виділити такі:

функції як 1) економічна (сприяння поширенню товарів), 2) інформаційна (поширення інформації про товар чи послугу, їхні властивості та місця продажу), 3) просвітительська (пояснення призначення нових товарів та по­слуг, пропаганда передового, нового), 4) соціальна (формування суспільної свідомості, комунікаційних зв'язків, підвищення якості життя) та 5) естетична (формування смаків);

цілі рекламування: 1) продукції, 2) торгової марки, 3) товаровиробника (чи виробника послуги), 4) реалізато-ра товарів чи послуг, 5) діяльності політичних партій і 6) діяльності суспільних організацій та товариств;

форми: 1) інформаційна (використовується при виході товару на ринок), 2) порівняльна (виділення товару з ряду подібних), 3) емоційна (закріплення за допомогою позитивних емоцій вибору покупця чи переконування у правильності вибору, формування іміджу і підвищення довіри до виробника), 4) підтверджувальна (нагадування споживачеві про хороший імідж товару та його місце на ринку).

Метою рекламної діяльності є привернути увагу, викликати інтерес і змусити споживача діяти певним чином. «Девід Бернстайн (David Bernstain) підкреслив необхідність безпосереднього впливу реклами своєю формулою «VIPS»: Visibility (Видимість), Identity (Особа), Promise (Обіцянка), Singlemindednes (Цілеспрямованість)».

Модель споживацької поведінки описується маркетинговим терміном AIDA (акронім від англ. Attention - ува­га, Interest - інтерес, Desire - бажання, і Action - дія). Усі чотири складових більшою чи меншою мірою пов'язані із емоційною складовою людської психіки, що наводить на думку про значну роль емоцій при прийнятті рішень. «Якщо людина не знаходить для себе нічого цікавого емоційно забарвленого, то у неї може не виникнути бажан­ня зробити покупку». (Пер. авт.)

Реклама може поширюватися через такі засоби масової комунікації як щоденні газети, журнали, довідники (зокрема телефонні), поштові листи, рекламні буклети, різноманітні вивіски та оголошення, радіо і телебачення. Хоча всі вони мають різні можливості, цільову аудиторію, рекламодавців та різний вплив на кінцевого споживача рекламної продукції, свої недоліки і переваги, їх поєднує вживання мовних засобів для досягнення мети. В залеж­ності від виду реклами (усна, друкована), засобів та способів поширення змінюється інтенсивність використання мови для досягнення потрібного ефекту.

Рекламне повідомлення зазвичай повинно бути коротким, цікавим, достовірним, зрозумілим і виділятися се­ред інших повідомлень. Іншою специфічною рисою рекламного тексту є те, що він не тільки інформує, але і формує відношення до рекламованого товару чи послуги.

Ядром особистості вважається індивідуально-цілісна система раціональних та суб'єктивно-ціннісних відно­шень до оточуючої дійсності, яка формується протягом життя. Але з точки зору мови особистість можна розгля­дати як комплексну систему знаків і багаторівневих взаємовідношень між ними. «Таким чином, мовна особис­тість - складне явище з багаторівневою організацією, що представляє собою сукупність соціальних, фізичних, психологічних емоційних, прагматичних і інших характеристик, виражених у мовленні».

Слід розрізняти емотивність і емоційність. Остання є «спонтанною, непередбачуваною властивістю мовлен­ня, а емотивність, навпаки, - це передбачувана, усвідомлювана властивість мовлення, пов'язана з пошуком мов­них засобів, які цілеспрямовано надають йому емоційності для впливу на адресата». Дещо відмінної думки при­тримується С. Шаховський, який частково ототожнює ці два терміни: «емотивний - те саме, що емоційний, але в мові, її одиницях і їхній семантиці. Емотивність - іманентно властива мові властивість виражати системою своїх засобів емоційність як факт психіки». Тобто він схиляється до розгляду емоційності як поняття психологічного, а емотивності як лінгвістичного.

Оцінка містить у собі не тільки емоцію, а також і елементи раціонального знання. Як зазначає Г. С. Мель­ник, «Поріг сприйняття підвищується, якщо відбувається співпадіння змісту інформації з досвідом, установками, стереотипами. Якщо немає часу на осмислення, людина діє гідно з попередніми уявленнями». (Пер. авт.) Така особливість поведінки людини наводить на думку про використання позитивних асоціацій, образів і символів у рекламному тексті, оскільки негатив слугуватиме відштовхуючим фактором при виборі продукту чи послуги.

 

© Климчук І. О., 2012Мова володіє великою кількістю засобів для кодування інформації за допомогою мовних знаків. Для виражен­ня емотивності можна використовувати:

-   лексичні засоби: слова з позитивними конотативними значеннями, наприклад: смачний, запашний, духмяний та ін.;

-   морфологічні: зменшувально-пестливі суфікси, наприклад: -чик, -чок - зайчик, їжачок, -ятко: звірятко, малятко;

-   словосполучення: фрази, що викликають позитивні асоціації: райська насолода, неповторний смак;

-   синтаксичні: речення: «Я на морі!» (асоціація з відпочинком);

-   текстуальні: вірші, зокрема «ефективною можна вважати рекламу зроблену у вигляді двовіршів. Вона не тільки добре запам'ятовується, але і викликає посмішку, приємні емоції: «Нужен холодильник в доме - побывайте в Рубикоме», «Хочешь смейся, хочешь верь - зверский кайф от водки «Зверь». (Пер. авт.)

Проте навіть найвдаліший рекламний текст може виявитися недостатньо ефективним через те, що нав'язливість і надокучливість реклами зумовлена відсутністю у реципієнта потреби у надаваній інформації або, як випадку із телерекламою, вона перебиває / чинить перешкоди у здійсненні основного наміру реципієнта. Тому одним із най­вдаліших варіантів розміщення реклами слід вважати глянцеві журнали (здебільшого така реклама кваліфікуєть­ся як прихована). 1) Вони зорієнтовані на певні категорії населення / соціальні групи; 2) читач сам шукає певну інформацію; 3) до певного вибору схиляють «консультанти»: менеджери, психологи та «випадкові» користувачі своїми відгуками чи порадами.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа