Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 22

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Отже, емотивність як цілеспрямоване вираження особистісного та емоційного ставлення мовними засобами відіграє ключову роль у створенні та функціонуванні рекламного тексту. Використання можливостей мови для передачі емотивних значень дозволяє створити ефективний рекламний текст.

Література:

1. Дженкінс Ф. Реклама: Практ. посіб.: Пер. з 4-го англ. вид. / Доповнення і редакція Д. Ядіна. - 2-ге укр. вид., випр. і доп. - К. : Знання, 2008. - 565 с. ISBN 978-966-346-459-6 (укр.) ISBN 0-273-63435-6 (англ.)

2. Емоційність та емотивність сучасного англомовного дискурсу: структурний, семантичний і прагматичний аспекти: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10. 02. 04 [Електронний ресурс] / Я. В. Гнезділова; Київ. нац. лінгв. ун­т. - К., 2007. - 20 с. - ущ).

3. Лебедев А. Н., Боковников А. К. Экспериментальная психология в российской рекламе. - М. : Издательский центр «Академия», 1995. - 144 с. ISBN 5-7695-0001-8

4. Пожидаева О. А. Про особистісний фактор в мові // Мовні і концептуальні картини світу. Випуск 34. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. ВПЦ «Київський університет», 2011. - С. 135-141.

5. Потапенко С. І. Сучасний англомовний медіа-дискурс: лінгвокогнітивний і мотиваційний аспекти: Моногра­фія. - Ніжин : Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2009. - 391 с. ISBN 978-966-731-70-6.

6. Реклама: внушение и манипуляция. Медиа-ориентированный подход. Учебное пособие для факультетов пси­хологии, социологии, экономики и журналистики. - Самара : Издательский Дом «Бахрах-М», 2001. - 752 с. ISBN

5-89570-020-9

Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка [Текст] / В. И. Шаховский. -М. : Издательство ЛКИ, 2008. - 208 с.УДК 811.111'42:165.194:316.346.2: 81'42

Колесова А. О.,

Херсонський державний університет, м. Херсон

АТРИБУТИВНИЙ ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ КОХАНОЇ В АНГЛОМОВНИХ ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ XIX-XX СТОЛІТТЯ

Стаття присвячена виявленню лексико-граматичних та гендерних особливостей атрибутивного художнього образу Коханої в англомовних поетичних текстах XIX-XX століття.

Ключові слова: художній образ, гештальт-якість, гендер, атрибутивний образ, прикметник.

В статье рассматриваются лексико-грамматические и гендерные особенности атрибутивного художе­ственного образа Любимой в англоязычных поэтических текстах XIX-XX столетия.

Ключевые слова: художественный образ, гештальт-качество, гендер, атрибутивный образ, прилагательное.

The article deals with revealing the lexical-grammatical and gender peculiarities of the atributive image of the Beloved in the English and American poetry of the XIX-XX centuries.

Key words: image, gestalt-quality, gender, attributive image, the adjective.

Образність як домінантна властивість поетичного твору завжди знаходилася у центрі уваги досліджень з по­етики художнього тексту [2; 7; 13; 14]. У когнітивній лінгвістиці [15; 18] та її відгалуженні - когнітивній поетиці [1; 16] - розроблена когнітивна теорія образності, де уточнено поняття художнього образу та видів і типів словес­них образів як його складників, розкрито лінгвокогнітивні механізми їхнього формування й особливості функ­ціонування в художніх текстах різних авторів і літературно-стильових напрямів [1], встановлено концептуальні особливості формування тропів та способів їх реалізації у художньому дискурсі [5].

Науковий доробок, присвячений вивченню саме словесного поетичного образу, зокрема його еволюції і ти­пології [1], розкриттю специфіки поетичного синтаксису [11], дослідженню когнітивно-комунікативних особли­востей тропеїчних засобів вираження словесних поетичних образів [10], поетиці символу та образу [4] засвідчує багатогранність словесного поетичного образу як лінгвокогнітивного конструкту, який інкорпорує передконцеп-туальну, концептуальну та вербальну іпостасі. Як результат і спосіб репрезентації художньої свідомості й видів поетичного мислення художній образ опредметнює важливі знання та уявлення про світ і віддзеркалює зміни в його осмисленні, зумовлені культурно-історичною епохою, менталітетом певного етносу, а також лінгвокультур-ними, соціокультурними і гендерними чинниками.

Актуальність. Дослідження відповідає загальному спрямуванню сучасних лінгвістичних студій з теорії об­разності на дослідження художнього образу в річищі когнітивної поетики, а також відзначається необхідністю вивчення різних аспектів художнього образу, виявлення лексико-граматичних засобів вербалізації його гендерної складової, що забезпечує цілісне, голографічне висвітлення художнього образу Коханої в англомовних поетичних текстах XIX-XX століття.

Мета дослідження - виявити і схарактеризувати лексико-граматичні та гендерні особливості реалізації атри­бутивного художнього образу Коханої в англомовній поезії.

Об'єктом дослідження є художній образ Коханої в англомовних поетичних текстах XIX-XX століття. Пред­мет вивчення становлять лексико-граматичні і гендерні особливості формування художнього образу Коханої.

Гештальтний образ Коханої розуміємо як цілісне, укорінене в мовній свідомості людини знання про риси, ознаки, властивості, притаманні Коханій. Гештальтний за своєю сутністю образ Коханої об'єктивується в поетич­ному мовленні через одну або декілька своїх ознак. Іншими словами, гештальт цілого задається гештальт-якостя-ми, що актуалізуються у мовленні через різні лексико-граматичні одиниці.

У поетичному тексті словесний поетичний образ активізує в читача образ Коханої, завдяки втіленню в ньому тієї чи іншої риси, ознаки Коханої. Ознака, характеристика або властивість, передається в словесному поетично­му образі різними частинами мови: прикметником, дієсловом, іменником.

Гештальтний підхід якнайкраще задовольняє тлумаченню художнього образу як лінгвокогнітивного конструк­ту, розпорошеного в лінгвальних одиницях, які втілюють його у тексті художнього твору й за аналізом яких його можна реконструювати як єдине ціле [9].

Нами здійснена комплексний аналіз типів художніх образів, які ми класифікуємо на атрибутивні, акціональ-ні та субстантивні. В основу такого поділу покладено виділення гештальт-центру художнього образу, представ­леного на концептуальному рівні когнітивною категорією (ознаковість, процесуальність, предметність), що об'єктивується в мовленні відповідною частиною мови і спрямована на актуалізацію абстрагованої характерис­тики (прикметник), способу буття об'єкта в часі та просторі (дієслово) або його символічного змісту (іменник).

Гештальт-центром для атрибутивного типу художнього образу виступає прикметник. У руслі когнітивних до­сліджень прикметника особливо ваги набуває питання про те, як прикметники сприяють відтворенню, репрезен­тації в мовленні знання людини про світ, як аналізована частина мови пов'язана з лінгвокреативною діяльністю людини, як певний фрагмент дійсності, певні знання про фрагмент поетичної картини світу відображається в мовленні.

Особливістю номінативного характеру ад'єктивної лексики є її ономасіологічна природа. Насамперед, при­кметники називають якості, властивості, ознаки та атрибути, властиві предметам і явищам реального світу та становлять досить своєрідну й дуже важливу для людини та її пізнавальної діяльності категорію - категорію якості [12].

 

© Колесова А. О., 2012Виокремлення якісних характеристик та ознак речей, на відміну від їх загального, цілісного сприйняття, озна­чає новий важливий етап у практичній і пізнавальній діяльності людини [12, с. 10]. Перехід від предметно-чуттє­вого, наочно-образного мислення до мислення понятійного став можливим завдяки переходу від цілісного сприй­няття до формування абстрактних понять окремо про предмети і окремо про якості цих предметів.

Необхідність номінувати властивості, якості певних речей (на відміну від номінації самих предметів), зумо­вила становлення особливого шару лексики, призначенням якого є фіксування, закріплення певних результатів пізнавальної діяльності людини [там само, с. 11]. Об'єкт, що підлягає концептуалізації та категоризації, може виступати конгломератом якостей. Прикметник виражає окрему усвідомлену ознаку, певною мірою абстраговану від свого носія, але стабільну та сталу.

Атрибутивний художній образ побудовано метафоричними та метонімічними словесними поетичними об­разами, в яких об'єктивації набуває осмислення зовнішності Коханої та її характеру/емоцій. Семантичний аналіз та етимологічні розвідки з реконструкції внутрішньої форми прикметників (за О. О. Потебнею найближче ети­мологічне значення слова, його історичний етимон), які виступають гештальт-центром для атрибутивного худож­нього образу, дозволили з'ясувати мовні чинники їх вживання та виявити гендерну специфіку художнього образу Коханої.

Так, у поетичних текстах XIX століття численну групу складають прикметники beautiful (423 слововживання), fair (356 слововживань), sweet (298 слововживань), через які об'єктивується певне стереотипне бачення ідеаль­ної коханої жінки, зумовлене культурно-історичною епохою та пануючими ідеалами вроди та душевної чистоти. Прикметник beautiful походить від іменника beauty, основу якого становить корінь - beau, запозичений в ан­глійську мову з латинського bellus, «приємна, красива, чарівна», жін. форма bella, від якого походить французь­ке belle - вродлива, гарна жінка (Etymological dictionary of modern English). Bella donna називали привабливих жінок. Таку саму номінацію отримала рослина bella donna, що має дурманний ефект, оскільки їй притаманна властивість запаморочувати розум, думки, спричиняти сильний емоційний підйом. Екстралінгвальні знання про лексему beautiful дозволяють з'ясувати позамовні чинники її вживання у поетичних текстах при зображенні зо­внішності Коханої.

Так, прикметник beautiful актуалізує загальне бачення вроди Коханої: «That I love a beautiful lady» (Kilmer BV); «My beautiful Annabel Lee» (Poe AL); «Beautiful dreamer, wake unto me» (Foster BD); «I met a lady in the meads full beautiful, a faery's child» (Keats BDSM); «An angel beautiful and bright» (Coleridge LV); «Ami she was beautiful» (Blunt, с. 378); «But I know she is beautiful forever, and lives In a beautiful house, far away» (Warren TL).

Внутрішня форма прикметника fair свідчить про генерування у ньому двох компонентів значень. Перший компонент пов'язаний із запозиченим в англійську мову скандинавським fagr, що означає «стрункий, у добрій фізичній формі, приємний очам», і, у свою чергу, запозичений із санскритського pajras «стрункий, сильний», в основі якого лежить спільний індоєвропейський корінь pak «міцний». На початку XIV століття прикметник fair вживався на позначення чистої, з незаплямованою душею людини, а згодом, у XV столітті, «fair» називали легку, струнку, тендітну фігуру та світле, чисте обличчя. Спільною семою для таких одиниць постає «легкий, чистий». Етимологічний аналіз прикметника fair дозволяє усвідомити його сигніфікативне значення, що інкорпорує уяв­лення про легкість та стрункість статури Коханої у поєднанні з її внутрішньою чистотою.

Прикметник fair залучається для зображенні зовнішності та внутрішньої сутності Коханої, її чарівності: «How sweet and fair she seems to be» (Waller GR); «As fair art thou, my bonnie lass» (Burns RR); «Pillow>d upon my fair love's ripening breast» (Keats BS); «Can I prize thee, _ fair maid» (Keats ED); «That moment she was mine, mine, fair, perfectly pure and good» (Browning R. PL); «You are as fair and sweet and tender» (Field VW);

Лексична одиниця sweet належить до лексико-семантичної групи сенсорних прикметників на позначення сма­ку. За визначенням тлумачного словника прикметник sweet означає «having the pleasant taste characteristic of sugar or honey» (Oxford dictionary). Зазначена номінативна одиниця вживається на позначення зовнішності та характеру Коханої. У такий спосіб імплікується захоплення об'єктом кохання, бажання виокремити кожну рису та елемент зовнішності.

Так, відчуття із модальності смакових рецепторів (sweet) проектуються на слухові (song, breath, sound) в таких словесних поетичних образах: «Her smiles have vanished and her sweet songs flown» (Foster IDOJ); «But the notes were not sweet till you sung them» (Shelley TJ); «Gay is life, and sweet is breath» (Bridges MDYD); «The sweet hush after a sweet sound» (Brook RS).

Суть метафоричного переносу в такому випадку здійснюється крізь призму прямого значення слова sweet (со­лодкий) й тих відчуттів, які він викликає саме за допомогою смакових рецепторів (відчуття приємного смаку), тут задіяні схожість емоційних реакцій, які виникають через відчуття (солодкі відчуття викликають приємні емоції) [3, с. 11].

Естетична насолода прекрасною зовнішністю, обличчям, посмішкою Коханої концептуалізується в термінах смакового концепту. Позитивні емоції, викликані зовнішнім виглядом Коханої, осмислюються як солодкі: «I know a sweet suburban girl» (Beadle SG); «How sweet and fair she seems to be» (Waller GR); «I never saw so sweet a face» (Clare FL); «How sweet you were to me and ah, how kind» (Blunt, с. 155).

Натомість, у XX столітті зовнішність Коханої актуалізується через прикметники blonde, cute, young, що свід­чить про зміну ідеалів щодо Коханої та її стереотипізоване бачення, навіяне шаблонами сучасної краси (напри­клад, еталон вроди Мерелін Монро), до прикладу: «Your hair was blonde and you were cute» (K. Koch), «Love shall be blonder, slimmer, younger» (W.D. Snodgrass).

У поетичних текстах характер Коханої репрезентовано як мінливий: «I found April in my arms.../...Gracious, cruel, tender, rowdy /Ever changing, ever true -1 love April, I love you» (O. Nash). Етимологічні розвідки засвідчу­ють, що назва весняного місяця April за своєю внутрішньою будовою походить від грецького Aphro, що є пест­ливим ім'ям грецької богині Афродіти (Etymological dictionary of modern English). Через словесний символ April активується міфологема Афродіта, імплікативними смислами якої є кохання та краса Коханої. Квітнева пора, як відомо, є досить непостійною, вона змінюється від дощику, проливного дощу до сонячної та безхмарної погоди, і навпаки. Когнітивною основою словесного поетичного образу є концептуальна амальгама (Л. І. Бєлєхова, Н. В. Воробей), тобто співіснування смислів міфологеми з імплікативними ознаками мінливості весни (вродлива Кохана з мінливим характером).

Атрибутивний художній образ Коханої побудовано словесними поетичними образами, гештальт-центром ко­трих виступають метафоричні та метонімічні епітети, виражені прикметниками, у семантиці яких опредметнено знання про ідеальну кохану жінку/чоловіка.

Подальшою перспективою роботи може бути дослідження художнього образу Коханої в американській і бри­танській поезії у зіставному аспекті. Розроблена класифікація типів художніх образів сприятиме вивченню іді­остилю окремого поета. Перспективним убачається виявлення ролі частин мови у створенні інших художніх образів, а також у лексико-граматичному оформленні словесних поетичних образів.

Література:

1.Бєлєхова Л. І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект : дис. на здобуття наук. ступе­ня доктора філол. наук : 10.02.04 «Германські мови» / Лариса Іванівна Бєлєхова. - К., 2002. - 476 с.

2.Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика / В. В. Виноградов. - М. : Изд-во Академии наук СССР, ОЛЯ, 1963. - 256 с.

3.Воробьёва О. П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста : дис. ... доктора филол. наук : 10.02.19 / Воробьёва Ольга Петровна. - М., 1993. - 382 с.

4.Горчак Т. Ю. Словесний образ-символ в американській поезії XX століття: когнітивно-семіотичний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Тетяна Юріївна Гор­чак. - Київ, 2008. - 20 с.

5.Ізотова Н. П. Текстовий концепт ШЛЯХ ДО СЛАВИ в англомовних біографічних романах ХХ століття: се-мантико-когнітивний та наративний аспекти : дис. канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / Наталя Павлівна Ізотова. - К., 2009. - 252 с.

6.Лакофф Дж. Лингвистические гештальты / Дж. Лакофф // Новое в зарубежной лингвистике. - 1981. - № 10 - С. 350-368.

7.Лотман Ю.М. О поэтах и поэзии / Ю.М. Лотман. - Санкт-Петербург : «Искусство-СПБ», 1996. - 848 с.

8.Маріна О.С. Контрастивні тропи і фігури в американській поезії модернізму: лінгвокогнітивний аспект : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / Олена Сергіївна Маріна. - К., 2004.

 

-   202 с.

9.Морозова И. Б. Применение принципов гештальт-анализа в синтаксических исследованиях (на материале английского языка) / Ирина Борисовна Морозова // Записки з романо-германської філології. - Одеса : Фенікс, 2010.

-   № 25. - С. 164-167.

10. Редька І. А. Синестезійна образність поетичного тесту: лінгвокогнітивним аспект (на матеріалі американ-
ської жіночої поезії кінця XIX
- початку XXI століття ) : дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец.
10.02.04 «Германські мови» / Інна Анатоліївна Редька. - Київ, 2009. - 221 с.

11.Філіпчик О. Й. Синтаксичні засоби створення образу (на матеріалі сучасної американської поезії) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 «Германські мови» / О. Й. Філіпчик. - Одеса, 2000.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа