Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 28

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Дослідження також показало, що при використанні тактики ЗІ, експліцитність висловлень більше притаманна дітям, а імпліцитність - батькам. Це свідчить про більшу мовну компетенцію останніх.

На наступних етапах дослідження може бути розглянта вікова та гендерна диференціація комунікантів у рам­ках парентального діалогічного дискурсу.

Література:

1.Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник / Флорій Сергійович Бацевич. - Київ : Видавни­чий центр «Академія», 2004. - 344 с.

2.Бігарі А. А. Дискурс сучасної англомовної сім'ї: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 - «Германські мови» / А. А. Бігарі. - Київ, 2006. - 21 с.

3.Інвективи у німецькомовному сімейному конфронтативному дискурсі: [Електронний ресурс] / І. М. Осовська - Режим доступу до журн. : http://www.rusnauka.com/20_PNR_2011/Philologia/7 90386.doc.htm

4.Особливості матримоніального діалогічного дискурсу: [Електронний ресурс] / О. Проценко - Режим доступу до журн. : http://www.google.ru/url?sa=t&rct=j&q

5.Осовська І. М. Стереотипні ролі дружини та їх стратегічний потенціал у німецькомовному матримоніальному дискурсі / І. М. Осовська // Наукові праці Кам'янець-Подільського університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. - 2010. - Випуск 22. - Том 2. - Чернівці : Книги - ХХІ, 2010. - С. 250-255.

6.Семенюк А. А. Гендерні та вікові особливості кооперативної мовленнєвої поведінки в сімейному дискурсі (на матеріалі сучасної англійської мови): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 -«Германські мови» / А. А. Семенюк. - Донецьк, 2007. - 24 с.

7.Сусов И. П.,Аристов С. А. Коммуникативно - когнитивная лингвистика и разговорный дискурс [Електронний ресурс] / И. П. Сусов, С. А. Аристов. - 11c. - Режим доступу до журн. : http://homepages. tversu.ru/ ~susov/ Aristov.htm

8.Сучасна українська мова / [за ред. О. Пономарева]. - Київ: Либідь, 2001. - 400 с.

9.Сaгey P. P. Theft: Love Story [Електронний ресурс] / P. P. Сaгey - Режим доступу до книги : http://www.bookfb2. ru/?p=17283

 

10.Courtland M. An Introduction to Discourse Analysis / М^штЫ^. - London : 1977. - 212 p.

11.Edmonson W. Spoken discourse: a model for analysis (Longman Linguistics Library, vol. 27) / W. Edmonson. -Longman : 1981. - Pp. 217.

12.Gale P. Notes from an exhibition - Harper Perennial: London, New York, Toronto, Sydney and New Delhi, 2008. -374 p.

Picoult J. House Rules: A Novel [роман] / J. Picoult - Режим доступу до книг : http://e-libra.ru/books/213010-house-rules.fb2.htmlУДК 811.133.Г373

Косович О. В.,

Тернопільський національний педагогiчний університет імєні Володимира Гнатюка, м. Тернопіль

ФРАНЦУЗЬКА НЕОЛОПЯ: СУТШСТЬ, ТЕНДЕНЩЇ, ПЕРСПЕКТИВИ

У статті розглянуті проблеми виділення неології, напрямки досліджень неологізмів як мовних феноменів. Ак­центується увага на те, що саме існування різних трактувань основної одиниці неології - неологізму - зумовлює різні напрями вивчення цього явища.

Ключовї слова: неологія, неологізм, новотвір, мовний рівень.

В статье рассмотрены проблемы выделения неологии, направления исследований неологизмов как языковых феноменов. Фокусируется внимание на том, что наличие разных толкований основного понятия неологии - нео­логизма - обуславливает разные направления изучения данного явления.

Ключевые слова: неология, неологизм, инновация, языковой уровень.

The article deals with the problems of linguistic status of neology in French, neologisms research tendencies are reviewed. The attention is focused on the following: existence of neologism different interpretations cause different neology studying tendencies.

Key words: neology, neologism, new word, language level.

Мова є динамiчною системою, складним механізмом, що, з одного боку, перебуває у постійному русі, з іншого -зберігає ознаки стабільності та цілісності, будучи основним засобом комунікації. Очевидно, саме тому питання про мовну змінність, суть, чинники та тенденції мовної еволюції є та буде одним з центральних у лінгвістичній науці.

Інноваційна діяльність є одним із компонентів процесу мовної еволюції. Вважається, що поява нових одиниць відбувається під упливом конкретних зовнішніх, щодо системи мови, і на основі внутрішніх, закладених у самій мові, закономірностей. Дослідження особливостей розвитку словникового складу неможливо проводити без урахування позиції діалектичного підходу до явищ мови в цілому і до словотворення зокрема. Основними є ідеї про взаємозалеж­ність та взаємозумовленість мовних явищ; використовується системний підхід у вивченні об'єктивної реальності. Найбільш активний розвиток мови здійснюється у галузі лексики, що зумовлено, крім її особливостей порівняно з іншими мовними рівнями, зокрема, більш високим ступенем позамовної детермінованості.

При всій розмаїтості шляхів і форм зміни словникового складу мови основним процесом у розвитку лексики лінгвісти називають процес неологізації, що відображає загальний поступальний рух мови. У зв'язку з орієн­тацією сучасної лінгвістики на дослідження процесів розвитку мови, глибоке й всебічне вивчення неологізмів складає беззаперечне зацікавлення.

Мова є певним впорядкованим та систематизованим об'єктом, підсистеми якого є взаємопов'язаними та вза-ємообумовленими, тому процес неологізації відбувається не тільки на рівні лексичної підсистеми французької мови, але й на рівні інших підсистем. Мовні новотвори в даному випадку - одна з підсистем, що є продуктом взаємозв'язку елементів мовної ситеми, які беруть участь в процесі неологізації, що забезпечують розвиток як її лексичного складу, так i всієї мовної системи загалом.

Сьогодні термін неологія осмислюється в ширшому смислі, ніж раніше, а саме - як наука про нові явища всіх ярусів мовної системи, а не тільки її лексичної підсистеми. Вказаний підхід сприяє формуванню нового вектора розвитку неологічної галузі мовознавства - дослідження неологізмів у якості об'єктів різних рівнів мови і міжрівневого підходу до мовної системи. В окремих роботах дослідників (Е. В. Сенько, 2000) категорія неологізму проектується на всі мовні рівні. Такий підхід значно розширює поняття неологізму, виводячи його на якісно новий рівень. З нашої точки зору, новотвір - це явище мови, яке охоплює всі його рівні: фонетичний (поява нових акцентологічних варіантів та варіантів вимови), морфологічний (розвиток нових формотвірних і словозмінних форм), синтаксичний (варіан-тність i виникнення нових синтаксем) i т. д., оскільки «визнання системності в якості основної онтологічної ознаки мовної системи вимагає комплексного дослідження новотворів, яке могло б сприяти вияву внутрішньої, органічної обумовленості та взаємозв'язку різних структурних одиниць в процесі неологізації» [2, с. 4]. Відзначимо також, що дослідження процесу неоло-гізації в плані взаємодії фо­нетичного, лексичного, словотвірного, фразеоло-гічного, граматичного рівнів поглиблює вже існуючі уявлення про неологізми, сприяє формуванню та розвитку нового напрямку в науці та ставить проблему значно ширше -неологізм як феномен мовної системи.

Неологізаційні процеси є яскравими зразками, що засвідчують динамічний характер мови, i демонструють абсолютний прогрес, який пов'язаний із реалізацією словотвірних можливостей мовної системи. Доцільним у зв'язку з цим видається нам міркування В. фон Гумбольдта: «У жодному разі не можна розглядати словниковий запас мови як готову, застиглу масу. Не кажучи вже про постійний процес утворення нових слів i словоформ, словниковий запас, допоки мова живе в мовленні народу, є продуктом словотвірної потенції, який розвивається і знову відтворюється» [2, c. 112]. Такий підхід i визначив розвиток лексико-семантичного рівня мовної системи та став об'єктом зацікавлення не одного покоління мовознавців, наукові здобутки яких i дали основу для ство­рення лінгвістичної науки - неології. До середини XX століття були створені всі необхідні умови для її станов­лення. Виокремленню цієї науки сприяла висока «неогенність» XX століття, «неологічний бум», і, відповідно, підвищення уваги з боку мовознавців до проблем нових явищ у мові та мовленні. Хоча сам термін «неологія» в науковий обіг уводять ще на початку XIX століття i використовують для позначення сукупності нових слів: у 1801 році в Парижі вийшла друком лексикографічна праця Л. Мерсьє «Neologie ou vocabulaire de mots nouveaux, a renouveler, ou pris dans des acceptions nouvelles».

© Косович О. В., 2012Сам термін «неологія» уперше було зареєстровано у Франції в 1759 р. й уже тоді дане поняття означало «створення нових слів з метою збагачення мови» [5]. У французькій мові датою появи слова «неологізм» вва­жають 1735 р., коли під неологізмом розуміли надмірну, показову пристрасть до всього нового. У 1800 р. зна­чення терміна втратило пейоративне забарвлення й стало означати «використання нових слів, словосполучень і так далі» [5]. Слід зазначити, що в цій країні проблема вивчення рідної мови, у тому числі й нових її прошарків, завжди гостро обговорювалася не тільки науковими співтовариствами (наприклад, Міжнародною радою фран­цузької мови CILF - Conseil Internationale de la Langue Francaise), а й на рівні державного керівництва. Фран­ції, як справедливо відзначає В. Г. Гак, за всіх часів був властивий «лінгвістичний дирижизм» [1, c. 39], тобто активна участь державних органів (Міністерства освіти, Французької академії) у нормаліза-ції й забезпеченні престижу французької мови. Ціла низка факторів спонукає французькі урядові органи займати активну позицію в галузі створення нових слів і впливати на регулювання появи новотворів навіть в економічній сфері. Вивчен­ня нових слів у французькій мові має давні традиції, більше того, власне слово «неологізм» було запозичено в російську, англійську і німецьку мови з французької мови завдяки працям таких французьких лінгвістів, як Л. Ґільбера, А. Гуза, Л. Деруа, X. Жолі, Ж. Дикі-Кидирі, Ж. С. Корбей, К. Марсіа, А. Рей, які вплинули на розви­ток неології й за межами Франції.

Неологія складає суперечливу сферу дослідження щодо її завдань і структурної організації. Французький мовознавець А. Рей, головний упоряд-ник словників Робера, у роботі «Essays on Terminology)) пропонує сво­єрідну класифікацію науки про неологізми. Автор виділяє ядро неології, що, на його думку, можна поділити на дві групи: 1) запозичення та інші форми, невмо-тивовані для більшості мовців; 2) морфологія, що за своєю семантичною структурою відображає глибшу синтаксичну структуру. А. Рей називає три різновиди неології: формальну, семантичну й прагматичну неологію [4]. При цьому формальною неологією автор називає процес, результатом якого є застосування граматичних правил у морфемному ладі мови. Тут фіксуються утворення за допомогою суфіксів, префіксів і шляхом словоскладання (sarkoholisme, rupturiste, mouvementisme, euro'isation, ecosexuel), а також абревіатури й акроніми (CNRS, CAPES). Він підкреслює, що «формальна неологія - це резуль­тат застосування граматичних правил до морфемного закону мови, формальний неологізм може існувати тільки у відношенні з лінгвістичною системою» [4, c. 69]. Під семантичною неологією А. Рей розуміє наявність якихось рис, властивих усім неологізмам без винятку: запозиченням; морфологічним неологізмам; неологізмам, утворе­ним синтагматичним шляхом; акронімам; абревіатурам. Слід відзначити, що неологізм неможливо уявити поза мовним процесом, на який впливають старі лексичні значення слова, обмежені підсистемами мови: діалектом, соціальним колом, нормою вживання. Прийняття неологізму в суспільстві залежить від індивідуального творчо­го потенціалу одиниці [4, c. 71].

Саме існування різних трактувань основної одиниці неології - неологізму - зумовлює різні напрями вивчення цього явища: структурно-семантичного, соціо- і психолінгвістичного, структурного, денотативного й інших.

Більшість досліджень з неології виконано в руслі традиційної наукової парадигми - структурно-семантичного напряму в лінгвістиці. Основна мета таких робіт полягає в описі нових фактів мови й мовлення, їхній структурно-семантичній характеристиці, визначенні способів утворення й особливостей уживання, у класифікації новотворів, у виявленні місця неологізмів у системі сучасної французької мови, у визначенні того впливу на структуру мови. Останніми десятиліттями активізувався соціолінгвістичний напрям у неології. Характер інноваційних процесів у сучасній французькій мові полягає в тому, що неогенний бум супроводжується активізацією й інтенсифікацією запозичення (особливо з англійської мови), жаргонізацією та вульгаризацією мови. Відзначається значний вплив спеціальних субмов, особливо жаргонів і терміносистем (наприклад, комп'ютерної, економічної, політичної й ін­шої термінології) на сучасну французьку літературну мову. У межах соціолінгвістичного напряму розглядаються також питання розвитку лексичної підсистеми мови, які зумовлені плином соціально-економічних і політичних перетворень, які відбуваються в суспільстві.

Водночас останніми роками була усвідомлена недостатність дослі-дження нового слова в рамках як аналізу абстрактної лексико-семантичної системи мови, так і аналізу соціальних властивостей окремого слова, «виклю­чає» носія мови, людського фактора з проблем неології. Антро-поцентризм сучасної лінгвістики, зумовлений усвідомленням того, що людська мова не може бути зрозумілою й бути поясненою поза зв'язком з її творцем і користувачем, привів до появи робіт з неології, які виконані в межах комунікативної лінгвістики, зокрема, ког-нітивного напряму.

Когнітивний напрям у неології перебуває в стадії становлення, формування. Робляться спроби проаналізувати структури знань, які стоять за неологізмами, і їхній вплив на мовну й концептуальну картини світу сучасного носія мови. Особливо активно розробляється проблема виявлення нового знання, властивого неологізмам, спе­цифічності інформації, яка пов'язана з ними.

Отже, усебічний аналіз неологічного матеріалу та дослідження напрямків у неології в подальшому дасть змо­гу виробити сучасну концепцію неологізму як феномену мовної системи.

Література:

1. Гак В. Г. О современной французской неологии// Новые слова и словари новых слов. - Л., 1978. - С. 6-9.

2. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию: Пер. с нем. - М. : Прогресс, 1984. - 397 с.

3. Сенько Е. В. Неологизация в современном русском языке конца ХХ века: Межуровневый аспект: дис. ... док­тора филол. наук: 10. 02. 01 / Е. В. Сенько. - Волгоград, 2000. - 430 с.

4. Rey A. Essays on Terminology. - Amsterdam; Philadelphia, 1995.

Robert. P. Le Petit Robert: Dict. le Robert / 2 ed. - Paris, 1996. - 2552 p.УДК 811.111 (659-1:004.738.5)

Крутько Т. В.,

Рівненський інститут слов'янознавства Київського славістичного університету, м. Рівне

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИЙОМУ ПРОТИСТАВЛЕННЯ У ТЕКСТАХ РЕКЛАМИ

Стаття присвячена аналізу прийому протиставлення у текстах англомовної банерноїреклами. У рекламних тек­стах протиставлення актуалізується за допомогою антонімів, сполучників, прийменників, категорії заперечення. Ключові слова: протиставлення, рекламний текст, банерна реклама, антитеза.

Статья посвящена анализу приема противопоставления в текстах англоязычной баннерной рекламы. В рекламных текстах противопоставление актуализируется с помощью антонимов, союзов, предлогов, категории отрицания.

Ключевые слова: противопоставление, рекламный текст, баннерная реклама, антитеза.

The article is devoted to the analysis of contrast in banner ads. In banner ads contrast is implemented by means of antonyms, conjunctions, prepositions, the category of negation. Key words: contrast, copy, banner ads, antithesis.

Постановка наукової проблеми та її значення. Реклама є тією соціальною сферою, де мову використовують з метою комунікативного впливу. Кожне рекламне повідомлення (рекламний текст) є складовою рекламного дис­курсу, який детермінує вибір певних комунікативних стратегій, мовленнєвих висловлювань та визначає стиль. «Влада дискурсу» виявляє себе в тому, що він охоплює всі можливості для появи певних висловлювань чи дій і, відповідно, має здатність керувати висловлюванням та його направляти [6, с. 164].

Рекламний дискурс вирішує комунікативно-прагматичну задачу, що спрямована на забезпечення надійності, стійкості та ефективності процесу комунікації [5, с. 42]. «Завдання рекламного дискурсу полягає у переконанні адресата у правдивості й істинності рекламного повідомлення та спонуканні його до дії, тому рекламний текст взагалі та текст рекламного банера зокрема є утворенням, яке характеризується інформативністю, образністю, експресивно-сугестивним забарвленням, що досягається шляхом ефективного використання мовних засобів, по­кликаних вплинути на адресата» [3, с. 48]. До таких засобів належить аргументативний прийом протиставлення.

Хоча дослідженню прийому протиставлення у сучасній вітчизняній та закордонній лінгвістиці науковці при­діляють значну увагу (М. І. Ільченко, Л. В. Кардаш, Н. С. Римарєва, З. А. Юсупова), окремих лінгвістичних робіт, присвячених аналізові прийому протиставлення у текстах банерної реклами на матеріалі англійської мови не іс­нує. З огляду на це, вивчення прийому протиставлення у текстах банерної реклами є актуальним та своєчасним.

Об'єкт дослідження - креолізовані тексти англомовної банерної реклами, дібраної методом суцільної ви­бірки з Інтернет-ресурсів.

Предмет дослідження - засоби реалізації прийому протиставлення у текстах англомовної банерної реклами.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. У дискурсі реклами протиставлення є важливим композиційним прийомом, який реалізує принцип бінарності. Бінарні опозиції відо­бражають схильність людини до структурування елементів навколишнього світу за принципом парності. Саме тому бінарні структури, які є легшими для сприйняття логічно і психологічно, прагматично спрямовані і мають великий переконуючий потенціал [1, с. 95].

За словами А. Д. Бєлової, бінарні опозиції разом зі своїми стилістичними та атрактивними функціями у ре­кламних текстах представляють раціональну аргументацію [2, с. 40]. Завдяки їх використанню у рекламі копірай-тери досягають підсилення іллокутивного потенціалу повідомлення, оскільки наближають мову реклами до мови приказок та прислів'їв, які є одним із найстаріших способів збереження та передачі інформації, що зумовлено простотою їх композиції та зорієнтованістю на автоматичне сприйняття: Part time work - FULL TIME PAY!!!.

У банерній рекламі протиставлення здійснюється головним чином на основі антонімічних опозицій (узуаль­них чи оказіональних), виражених:

(а)   іменниками:

goodbye - hello: Say goodbye to video stores say hello to Zip. ca;

man - animal: He wasn't much of a man... Now he's not much of an animal;

minimum - maximum: Minimum Balance. Maximum Appeal;

(б)   займенниками:

everything - nothing: Be thankful for everything, for soon there will be nothing;

you - we: The Data is your business, storing it is ours; What you print is your business. How you print is ours; We keep them on-line. You keep them in line;

(в)   прикметниками:

easy - hard: A good doctor is hard to find... an amazing one is easy; good - bad: Good Cause. Bad Attitude; The Bad News...The Good News; high - low: High Quality Printer Consumables at Low Prices!; many - little: So many occasions...so little time;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа