Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 38

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Мета даної статті - встановити системний зв'язок між дискурсивними й концептуальними характеристиками персонажа як мовної особистості, суб'єкта про концептуальні структури свідомості; визначити комунікативні особливості мовної поведінки персонажів; виокремити основні принципи щодо відбору автором відповідного матеріалу для моделювання мовної особистості літературного героя.

Наукова новизна запропонованої праці полягає в тому, що в ній уперше розглянуто і проаналізовано кон-цептуалізацію персонажа, визначено мовну комунікативну поведінку на матеріалі малої прози В. Винниченка в українській художній картині світу. Вперше розкрито роль персонажа як мовної особистості у структуруванні художніх текстів малого жанру.

У даній праці під мовною особистістю розуміємо організовану мовну компетенцію ідивідума, що являє со­бою структурно упорядкований набір мовних стереотипів, умінь щодо створення і сприйняття мовних текстів. Найбільш повне і послідовне обґрунтування поняття «мовна особистість» досконало викладено у наукових роз­відках Ю. М. Караулова та його послідовників. У працях Ю. М. Караулова мовна особистість визначається як «сукупність здібностей і характеристик людини, що зумовлюють створення і сприйняття нею мовних художніх текстів, які відрізняються структурно-мовною складністю, глибиною і точністю відображення дійсності, визна­ченою цільовою спрямованістю» [6, с. 22]. Мовна особистість в умовах спілкування може розглядатися як кому­нікативна особистість, що є носієм культурно-мовних і комунікативно-діяльнісних особливостей, що впливають на реакцію мовної поведінки персонажів. В. І. Карасик виділяє три аспекти вивчення комунікативної особис­тості: ціннісний, пізнавальний і поведінковий аспекти цього поняття [4, с. 27], які співвідносні з трьохрівневою моделлю мовної особистості Ю. М. Караулова. Запропонована модель дозволяє розглядати різні особливості мовної особистості в межах трьох суттєвих характеристик - вербально-граматичної, когнітивної і прагматичної. Кожний з цих рівнів, на думку дослідника, характеризується своїм набором мовних одиниць. До першого рівня (вербально-граматичного) належать мовні одиниці, які необхідні для описання лексико-граматичних одиниць мови: слово, морфема, словоформа, дериват, синонім, словосполучення, синтаксема. До мовних стереотипів дру­гого рівня належать мовні одиниці, що продукують статечну картину світу носія мови - денотат, сигніфікат, фрейм, висловлювання типу афоризм, сентенція, метафора, каламбур та ін. До мовних одиниць третього рівня, що передають повноцінну систему мотивів, установок, інтенцій носія мови, тобто всю динаміку його картини світу, належать елементи рефлексії, оцінка, ключові слова, способи аргументації, програма поведінки, «сценарії» [3, с. 35-37]. Ю. М. Караулов указує також на те, що мовна особистість - це «розвиток, насиченість додатковим змістом поняття особистості взагалі». Тим саме, виокремлюючи три рівні, він співвідносить їх з лексиконом,

 

© Науменко Л., 2012тезаурусом і прагматикою. Причому, мовна особистість «на кожному рівні своєї організації має тимчасові і не-тимчасові феномени, співвідношення яких і продукує наповнення кожного відповідного рівня» [5, с. 39]. Учений уводить поняття «психоглоси - одиниця мовної свідомості, що відображає певні риси мовного ладу, систематич­ність рідної мови, яка характеризується високою стійкістю до варіацій, інтегрує поняття ізоглоси та хроноглоси на рівні мовної особистості» [5, с. 25]. Відповідно до трьохрівневої структури мовної особистості розрізняються і три види психоглос. Ю. М. Караулов поділяє їх на «граматичні, пов'язані із знанням рідної мови; когнітивні, які збігаються з реальними категоріями образу світу відповідної епохи та мотиваційні, що відображають націо­нальний характер мови» [5, c. 161], оскільки для формування мовної особистості провідне значення має поняття національної специфіки мови, в якій виявляються особливості національного характеру [1, с. 22-33], тобто усві­домлення функціонування національної мовної особистості. На думку дослідників, трьохрівнева модель мовної особистості, запропонована Н. Ю. Карауловим, «допомагає всебічно показати і розкрити сам процес формування творчої особистості письменника, як він володіє художнім потенціалом слова, мовою, критикою, використанням художніх засобів, ходом відтворення інформації, і вмінням правильно будувати висловлювання» [3, с. 78].

У нашому дослідженні, щодо аналізу особливостей персонажа як мовної особистості, ми будемо спиратися на трьохрівневу структуру, запропоновану Ю. М. Карауловим, та на окремі екстралінгвістичні параметри, властиві для характеристики мовної особистості. Виокремлення екстралінгвістичних чинників зумовлено соціально-пси­хологічними та індивідуальними ознаками особистості, що позначаються на мові персонажа.

Враховуючи такий підхід до аналізу персонажів як мовних особистостей можна виділити два соціально-пси­хологічних типи героїв в оповіданнях малої прози В. Винниченка: конфліктний і гармонійний. Персонажі, що належать до «конфліктного» типу мовної особистості - це енергійні, комунікативно ініціативні особистості.

Якщо конфлікт - це зіткнення ціннісно-смислових позицій, установок, інтересів мовців, які мають вербальне значення, то конфліктний діалог - це вербально виражене зіткнення самих учасників комунікації, викликане психологічними або комунікативно-мовними причинами, в результаті якого одна із сторін діє в ущерб іншій. В енергійних, комунікативно ініціативних особистостей конфліктність проявляється у ландшафті мовної агре­сії, фігурує як комунікативний вплив і спрямована на негативний емоційно-психологічний стан співрозмовника, причому вплив агресивної мовної особистості визначається своєрідною категоричністю. Цей тип людей віддає перевагу таким жанрам мовного спілкування, в основі яких між учасниками комунікації виникають сварки, скан­дали, з'ясування стосунків, образи та звинувачення. Агресивність мовної особистості у діалогах проявляється через такі інформаційні маркери як тональність, грубість, роздратування, презирство, погрозу. Часто також у межах конфліктного спілкування використовується і нецензурна лексика.

Так, наприклад, в оповіданні «Краса і сила» головна героїня твору Мотря проявляє себе у таких антропоцен-тричних ознаках мови, які їй притаманні. Вона підбиває Андрія на скандал і робить це навмисне: «Ха-ха-ха! За­ступивсь, заступивсь! - зареготала Мотря і, схопившись, підбігла до Ілька - Так ось же тобі, тьху! тьху! тьху! у саму твою гарну морду! Тьху на тебе! «Я заступлюсь!», каже. Ха-ха-ха! Ти?! Проти його?! У, паршивий, нікчем­ний! Тьху! Ось тобі, о, на! - Та ну,... Гаразд... - одхиляючись од її дуль, муркнув Ілько. - Бо як дам... [2, с. 28].

Діалог, зображений автором твору, має відверто конфліктний характер, у якому персонажі виконують аси­метричні ролі. Ініціатор мови (Мотря), що є мовною особою конфліктного типу, проявляє себе як справжній вербальний агресор. Для досягнення поставленої мети цим комунікантом обирається тактика різних звинувачень і образ. Досягнути свого за будь-яку ціну - єдина мета учасника діалогу. Комунікативна роль другого персонажа (Ілька) є підпорядкованою і займає суто оборонну позицію. Його репліки спрямовані в основному на врегулюван­ня конфлікту заступлюсь!. Гаразд - Ну, ти). Вербальна агресія Мотрі простежується у з'ясуванні стосунків. Інтонаційні маркери, які застосовує героїня твору характеризують її емоційно-експресивний стан. Розтягування, повторення складів вказує на переповнення у неї злості: Ха-ха-ха! Ти? Даси? Ану, спробуй, ану, ану ж, ну Чого ти. На ще, на! Бий же! Тьху на тебе! Тьху у самі твої гарні очі!. . У, паршивий! [2, с. 29].

У конфліктній комунікації учасники вибирають уже визначені моделі мовної поведінки: ініціатор конфлік­тного діалогу переслідує конкретну мету. Наприкінці сварки Мотря обирає тактику насмішки над зовнішністю Андрія: А, ти сатано руда, не посміхайсь, не задавайсь! . . Я йому плюю в морду, і піду до його, і буду ходить. На зло тобі буду ходить, бо він - гарний, а ти - рудий! І ось вам обом, прокляті, ось!» [2, с. 29].

Аналіз причин виникнення конфліктного діалогу показав, що в малих мовних жанрах психологічний конфлік­тний діалог, як правило, знаходить своє втілення в особливій реалізації мовних жанрів, а комунікативно-мовний конфлікт часто переростає у конфлікт міжособистісного аспекту. Відповідно до самого факту ініціації конфлікту необхідно йменувати їх як суб'єкта-ініціатора конфлікту і втягнення у конфліктну комунікацію суб'єкта. Ініці­атор конфлікту може мати окремі специфічні особливості, мета яких спровокувати виникнення конфліктного діалогу для досягнення бажаних результатів, хоча сам суб'єкт може брати і не брати участь у конфлікті.

Ідеальний випадок - коли той чи інший носій мови у спілкуванні віддає перевагу висловлюванням, спрямо­ваних на комунікативну підтримку співрозмовника, на прояв симпатії, створення атмосфери гармонійного, зла­годженого мовного взаємовпливу, у випадку виникнення комунікативної напруги - на нейтралізацію: « - Вы... надолго сюда?. Да постойте: що ж це я, ви ж малорос, українець? Я з цим згодився. - Ах, щоб же нас! Так будем же розмовляти по-свойому! . . Я й на це пристав. Він зрадів, ніби найшов те, що давно вже шукав... - Ви візьміть хоч би таке, - говорив він з запалом. - Єсть у вас репертуар п 'єс, п 'єс передових, так сказать е... е... з... ну, з на-правлєнієм... » [2, с. 97-98].

Тональність такого діалогу зображено з позитивними емоціями, яка створює атмосферу дружелюбності, при­язні, спокою і гармоніі. Разом з тим, автор свідомо показує оте «е» - труднощі мовця, Гаркуна-Задунайського, у доборі українських слів. Гармонійність у процесі комунікації між партнерами, на наш погляд, уможливлює взає-мопорозуміння стратегій і тактик співрозмовників, тональність спілкування, зацікавленість у процесі обговорен­ня між співрозмовниками, адекватне вербальне і невербальне втілення прагматичних установок між учасниками діалогу, досягнення у процесі комунікації хоча б часткового взаємопорозуміння і дійти згоди.

Таким чином, розглянувши різні соціолінгвістичні складові дослідження персонажа як мовної особистості, можна стверджувати, що діалог є не тільки матеріалом мови як такого, а й результатом впливу екстралінгвістич­них, соціальних і психологічних чинників. З метою створення мовної поведінки і характеристики персонажів у малій прозі В. Винниченка сформувалися два соціально-психологічних типи героїв (конфліктний і гармоній­ний), поведінка комунікантів і сама мова персонажів.

Література:

1. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. - М. : Гнозис, 1997. - 420 c.

2. Винниченко В. К. Краса і сила. - К. : Дніпро, 1989. - 752 с.

3. Диброва Е. И. Донченко Н. Ю. Поэтические структуры антонимии. - М. : С. Принт, 2000. - 183 с.

4. Карасик В. И. Языковый круг: личность, концепты, дискурс. - М. : Гнозис, 2004. - 390 с.

5. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность. - М. : Наука, 1987. - 264 с.

Караулов Ю. Н. «Русский язык и языковая личность». Издание 2-е, стереотипное. - М. : Эдиториал УРСС, 2002. - 264 с.УДК 811.11ГГ373.2

Неклесова В. Ю.,

ОНУ ім. І. І. Мечникова, м. Одеса

ДОМІНАНТНІ СКЛАДОВІ ТРЕТЬОГО КОЛА ХРОНОНІМНОГО ФРЕЙМУ (за даними ономастичного асоціативного експерименту)

Стаття є аналізом даних ономастичного асоціативного експерименту. Увага приділяється опису онімів-сти-мулів, що актуалізують узуальний та віртуально-узуальний скрипти третього кола, які є домінантними складо­вими часового простору.

Ключові слова: хрононім, узуальний скрипт, віртуально-узуальний скрипт.

Статья явлется анализом данных ономастического ассоциативного эксперимента. В фокусе - описа­ние онимов-стимулов, которые актуализуют узуальный и узуально-виртуальный скрипты, которые являются доминантными составляющими временного пространства.

Ключевые слова: хрононим, узуальный и виртуально-узуальный скрипт

The article deals with the analysis of the data of the onomastic associative experiment. The focus of the article is the description of the personal names that represent the usual, virtual-usual scripts, which are more noticeable components of the temporal continuum.

Key words: chrononym, usual script, virtual-usual script.

Метою статті є систематизація та опис даних, які було отримано у ході ономастичного вільного асоціативного експерименту. Дані було розподілено між колами індивідуального хрононімного фрейму [1].

Третє коло індивідуального хрононімного фрейму є периферією, пасивним шаром ментального лексикону людини. У третьому колі містяться хрононіми, які можна зустріти у діалектному вжитку. Вони відомі лише частині мовної спільноти. Власні назви на позначення часу можуть належати і широкому загалу, але все одно бути віддаленими від центру індивідуального фрейму. Наприклад, такі події, як Перша світова війна або падіння Тунгуського метеориту є лише фактами соціального життя для людини, адже людина про це не має спогадів і не була свідком цих подій. Тут вже не йдеться про позицію спостерігача, як у другому колі індивідуального фрейму. Єдине, чим володіє індивід, - це культурна енциклопедична інформація про проміжки часу.

У третьому колі індивідуального хрононімного фрейму, на нашу думку, знаходяться асоціації, які відобража­ють фонові знання респондентів, тут не може бути ані спогадів, ані емоцій, адже ця структура наповнена істо­ричними подіями або маловідомими святами. Також при можливій віднесеності до третього кола ми враховували кількість відмов, це приблизно 5-7 респондентів. Тут і в наступному колі багато загадкових асоціацій, що є про­явом індивідуальних причинно-наслідкових зв'язків. Ми відмовляємося від визначення «помилкова асоціація», заміщуємо її індивідуальною, помилковою вона є лише з погляду дослідника, для респондента вона є очевидним зв'язком зі стимулом.

Віртуально-узуальний скрипт сполучає хрононіми з реального життя та творчу вигадку. У результаті ми отри­муємо суміш штучної та природної реальностей. У третьому колі хрононіми з такими характеристиками є най­більш віддаленими від часового простору «Яьконцепції індивіда. Досить часто людина не може згадати, де чула певний хрононім або якусь інформацію про нього.

У зоні цього скрипту можуть бути хрононіми, які було взято з хронології реальних подій, а потім вжито у будь-якому виді творчості, такі, як Золота лихоманка та Суд над Салемськими відьмами. Інші події пройшли цей шлях у зворотньому напрямку: Фестиваль Чаклуна з країни Оз та Фестиваль «Пісня про Гайавату». Ця група є другою за частотністю групою у цьому колі, вона репрезентує світ уявного та світ реальних подій, які змі­шано разом настільки тісно, що не завжди можна відокремити одну частину від іншої, як наприклад Ера джазу.

Золота лихоманка 116/72/49/18/2 очікуваним є домінантність асоціативного гештальту [2] «матеріальні бла­га» - 35%. Серед асоціатів, які його складають є жадоба (3), брюліки. Промінентним є і гештальт «хвороба» -19%: збожеволіти, прищики.

Онімічні лемми[3, 107] відображають такі тенденції: Джек Лондон (4) як письменник, що найповніше роз­крив цю тему; місце - Аляска (7), Америка (5).

Узуальний скрипт відображено у реакціях, які описують уявлення сьогоднішньої людини про події того часу: гангстер, золотий самородок. Цьому допомагають реакції на відображення віртуального скрипту: Ельдорадо (3), фільм «Золото дурнів», Чаплін. Ельдорадо є віртуальним зображенням Клондайку, втіленням Обітованої землі у реальному житті і, як і остання, має багато міфів та легенд.

Сценарій є циклічним, адже спочатку була Срібна лихоманка. Ця хвороба вразила спочатку Європу, містечко Кутна Гора у Чехії, де здобувалась третина усього срібла. Сценарії знахідка нових родовищ золота, золотий са­мородок відображають екстралінгвальну інформацію.

Суд над Салемськими відьмами 100/57/18/11/2 «Образ відьми» є центральним асоціативним гештальтом у нашій статті: мітла 2, бородавка. Онімічні лемми, присутні у статті, розподіляються на два шари: середньовічні забобони (Шабаш (2), «Молот відьом») та сучасний імідж (фільм «Відьма з Блер»).

Асоціати є уявленнями про жінок-чаклунок, які дійшли до нас з давніх часів і потім дуже природно вписалися у масову культуру у вигляді фільмів та книжок, деяка частина йде з Середньовіччя: багаття (11), інквізиція (6). Більш нові образи, навіяні серіалами, фільмами, книгами,- зіпсований генофонд, «Золотий компас», вказують на переоцінку, покращення іміджу.

 

© Неклесова В. Ю., 2012Падіння Тунгуського метеориту 104/65/24/10/0 СГАП «космос» становить 19%. СГАП «западина» - 29%. Серед онімічних лемм є поодинока реакція день народження Євгена, що, як ми розуміємо, є збігом за датою. Інші пов'язані з ідентифікацією місця, де трапилася подія: Турція 2, планета Земля. Також маємо дві лемми віртуаль­ного скрипту: Тесла 3, фільм «Армагеддон».

Респонденти ототожнюють цей онім з реальною подією, багато з них описують візуальні образи, які вони, мож­ливо, бачили на фотографіях або кіноплівці: вирва в землі, вм'ятина. також можемо виділити групу слів, що вка­зують на новомодні скептичні тенденції, теорії змов та інше, що є зоною віртуального скрипту: аномалія, містика.

Відомою історична подія стала завдяки науково-популярним фільмам та поширенню в Інтернеті різноманіт­них теорій щодо природи цього явища. Сценарні реакції повторюють широко відому версію про падіння метео­риту: чорний уламок; а також відображають сценарії, сконструйовані під впливом альтернативних бачень істо­ричної події: ненавиджу рептилій, вогненний дощ.

Фестиваль Чаклуна з країни Оз 124/77/40/24 СГАП «зміст казки»(93%), вказує на знання змісту казки, але не сутності свята: летючий будинок. Стимул настільки тісно пов'язаний з казкою, що реципіанти перелічують персонажів: Еллі (7), Смарагдове місто (4). Однак це не оригінал, а переклад-адаптація, зроблена О.М. Волко-вою. Також відбувається переміщення на інших відомих персонажів казкових історій: Гаррі Потер, Пітер Пен. Сценарні реакції всі в ковпаках, всі переодягаються в персонажів цього свята є здогадками респондентів щодо характеру цього свята.

Двохвилинка Ненависті 109/88/12/8/3 СГАП «почуття» становить 54%, що підказано семантикою лексем у складі стимулу (Hate). ОЛ відображають знання про книгу: Оруелл 5, 1984, репрезентують віртуальний скрипт, а ось сценарії описують узуальний: поненавидів 2 хв та простив, психологічний тренінг?

Фестиваль «Пісня про Гайавату» 110/58/25/14/6 СГАП «музика» становить 62%, що, на наш погляд, зумов­лено наявністю лексеми Song у стимулі. ОЛ містять вказівки на віртуальний скрипт («Пісня про Гайавату» (4) та узуальний (Гаваї (3). Відгуки, подібні люблю співати, національні костюми, є, скоріш за все, спробою висловити уявлення людини про можливий характер свята.

Ера джазу 132/71/36/21/0 визначається СГАП «музика», 79%. Присутні реакції з числовим компонентом (20 ст., 50-60-ті), що є уявленнями респондентів, коли саме була ця ера. Також представлені стереотипні сценарні уявлення щодо людей, які грали цю музику: афроамериканці (5), товстий негр. ОЛ підпадають під вплив двох скриптів, зокрема зірки кіно та музики (Глен Міллер, Мерилін Монро) - узуальний скрипт. Дія віртуального про­явилася у реакціях аналогічних таким: фільм «Легенда про піаніста», де зображується цей період з погляду од­нієї людини, та композиції «Hit the Road Jack».

Хрестовий похід дітей 99/75/10/10/9 у нашій статті існує багато відгуків з пейоративними конотаціями: сльо­зи 2, бідні дітки, що вказує перш за все на те, що респонденти звернули увагу на сутність події та її сприйняття з точки зору сучасної людини, яка користується такими надбаннями цивілізації, як права дитини. СГАП «війна» 41%, СГАП «діти» 19%.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа