Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 39

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Серед онімних асоціатів існує підгрупа власних назв, тематично пов'язаних з таким явищем, як Хрестові по­ходи: Папа Римський, Хрестові походи, Грааль, Гроб Господній, Іспанія, Бог, Палестина, Рим. Можемо вилучити лише ім'я Курт Воннегут, який все ж опосередковано пов'язаний зі стимулом, в його творчості є роман з назвою «Бійня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей» (англ. «Slaughterhouse Five or, The Children's Crusade»). Сучасні комп'ютерні ігри Argent Crusade, Warhammer, в яких зображено віртуальний світ часів Середньовіччя, також, як і з попереднім онімом, респонденти не ідентифікували його як представника віртуального скрипту. Тільки одна реакція - Курт Воннегут - вказує, що людина знайома з творчим оточенням цього оніма. Очевидно, учасники експерименту звернулися до більш раннього, узуального шару цього оніма. Дитячий хрестовий похід відбувся 1212 року, хроніки пропонують різні варіанти завершення цього заходу, навіть вважається, що то були не діти, а юнаки.

Наші респонденти віднесли власну назву до узуального скрипту через те, що, мабуть, не знайомі з твором - джерелом. Вони сплутали поетонім з реальним онімом, також мало хто мав фонові знання про нього, отож, ба­гато хто ідентифікував цю подію з реальними історичними Хрестовими походами або ж вигадав свій можливий сценарій: діти-завойовники, діти у формі мушкетерів.

День висадки на Місяць 118/68/61/15/2 СГАП «Місяць» займає 63% всіх асоціатів. ОЛ є найчастотнішими асоціатами у нашій словниковій статті, дослідження Місяця пов'язане саме з персонами, які побували у космосі: Армстронг (11), Гагарін (11). Взагалі ОЛ Армстронг повторюється респондентами у різних варіаціях 17 разів, Гагарін - 13. Невеличка частина реакцій пов'язана з віртуальним скриптом, наприклад ОЛ Незнайка (2). Також відчутний відгомін теорій змов у сценарних реакціях подібних до найбільша містифікація.

Велика чума 123/64/33/18/1. СГАП «Смерть» складає 92%, багато з асоціатів пов'язані з темою смертельної хвороби: карантин, вимирання. ОЛ реалізують узуальний (Середньовіччя) скрипт та віртуальний (Камю «Чума»). У даному стимулі виражено сценарій-спіраль реакціями, аналогічними СНІД (2).

Таку кількість хрононімів цього скрипту ми пояснюємо тим, що зовнішня інформація є потенційною. Вірту-альність є засобом осмислення реального світу. І хрононіми, які потрапляють у третє коло, є ще невизначеними. З часом вони можуть перейти до першого або другого кіл або навіть випасти із ментального лексикону людини.

Хрононіми віртуально-узуального скрипту є другою за чисельністю групою у третьому колі індивідуального фрейму, вони складають 36%. Тут постають аспекти зіставлення інтелектуального та емоційного світів людини.

Узуальні хрононіми є найчисельнішою групою у цьому колі, складають 40%. Завдяки тому, що це коло напо­внене подіями з історії, то всі вони сприймаються як реальне минуле. Критерій реальності проміжків часу визна­чає суспільна практика, такі речі не потребують доказів. Сюди помилково були віднесені хрононіми віртуального скрипту Первинні століття, але тільки тому, що вони мають форму дуже схожу на історичну номенклатуру.Хрононіми узуального скрипту третього кола онімічного фрейму є психічною реальністю для людини, але ця реальність не є власне індивідуальною, навпаки, більша її частина соціальна, належить хронології суспільства.

Нюрнберзький процес 101/57/39/10/5 Онім ми відносимо до 2-3 кіл фрейму, реакції відображають визначену інформацію - 47 асоціатів вказують на поле історії, що це саме за процес і хто з ним пов'язаний. СГАП «суд» 55%. Відомість оніма забезпечує здебільшого частині правильну реалізацію асоціацій сценарного типу (лінія), яких ми нарахували 10 (10%). Також існують реакції, що містять вказівки на знання культурної ролі міста як цен­тра Відродження у Германії, 6(6%). Емоційні реакції відсутні, що надає нам право віднести онім до 3 кола загаль-номовного фрейму. апелятиви, наявні у реакціях, вказують на пряме осмислення оніму: суд (22), політика (4).

Первинні століття 118/92/8/6/0 СГАП «теорія Дарвіна» Ті уявлення, які були сформовані за допомогою теорії еволюції, превалюють у списку реакцій. Навіть не сама теорія, а народне її осмислення, де емоційна складова но­сить пейоративний характер: примітивність 2, бруд, усього 13%. Серед асоціацій майже відсутні ті, які вказують на образне або символічне осмислення власної назви. Ми відносимо пропріатив до 3 кола індивідуального фрейму. Дуже багато реакцій-таксонів із біологічної номенклатури: неандерталець (4), homo sapiens (3) - 31 (26%).

Графічний знак О_о в Інтернет-спілкуванні вказує на здивування співбесідника, скоріш за все, саме так рес­пондент висловив своє здивування, звідки взявся онім.

Проаналізувавши набір асоціацій, ми побачили, що респонденти прийняли віртуальний онім за узуальний -відсутність реакцій, які вказують на твір А.Азімова «Кінець вічності», де цим словом письменник назвав століття з І по ХХІІ н.е., навпаки, усі реакції вказують на первинне суспільство і те, як сучасні студенти уявляють життя в доісторичну епоху.

Реакції респондентів, на кшталт, життя первинних людей на початку їх розвитку дають нам можливість від­нести цей онім до категорії сценарії-лінії, бо вони визначили цей онім як той, що належить царині історії, однак він є вигаданим письменником-фантастом А. Азімовим.

У стимулі Третій Рейх 111/58/78/22/9 найчисельнішими є асоціати, які складають СГАП «фашизм». Їх 68% від загальної кількості: концтабір, геноцид. Оніми у складі асоціативного поля хрононіму є реаліями того часу і того устрою: Геббельс, СС (2). Дію скрипту відображено за допомогою екстралінгвальних знань, які наявні у більшості асоціатів: не дай Боже, катування. Подібним є склад ОЛ Німеччина (21), Велика Вітчизняна війна. Про те, що цей онім належить до сценарію-спіралі, свідчить порядковий чисельник у його складі. Саме це наштовхнуло наших респондентів на реакції, де продукуються можливе повторення подій: не дай Боже, четвертий; третє пришестя.

Війна в Перській затоці 116/72/18/18/2 СГАП «війна» становить 58%. Список ОЛ містить перерахування топо­німів: Багдад, Ближній Схід та людей, які історично пов'язані з цим регіоном: Олександр Македонський, Дж.Буш-старший. Філософські роздуми тільки підкреслюють дію сценарію-лінії: людство одного разу знищить себе.

Землетрус у 1906 у Сан-Франциско 117/70/13/10/2 У списку асоціацій превалює СГАП «руйнація», сукуп­ність реакцій становить 76%. ОЛ реалізують узуальний скрипт: шкала Ріхтера, Golden Gate Bridge. Майже пря­мими вказівками на віддаленість від я-центра є сценарні відгуки подібні мене ще не було. Більша частина зобра­жує сценарій будь-якого землетрусу: падають дерева.

Холокост 130/75/57/16/2 вказівкою на добре знання історії є СГАП «геноцид» - 84%. Скриптові та сценарні реакції висловлюють ставлення респондентів: закатовані люди; дуже коштовний, даремно встановлений в Одесі пам'ятник. Пропріативи-відгуки вказують на персон, які є учасниками події: Гітлер (3). У свідомості злилися дві події Голодомор і Холокост, про що свідчать асоціати Голодомор (3), Ющенко (4).

У стимулу Холодна війна 127/87/59/21/2 СГАП «протистояння» складає 67%. ОЛ вказують на факти та пер­сонали, які пов'язані з подіями, що тривали майже половину сторіччя. Найбільшу кількість мають ОЛ США та СРСР, респонденти подають їх у різних комбінаціях: США vs СРСР (2), США і СРСР (3). Також учасники екс­перименту відтворили інші широко відомі реалії: Карибська криза, Кеннеді, комп'ютери. Однак серед студентів були й ті, які використали сценарій за відсутністю енциклопедичних знань: війна взимку.

Фестиваль барбекю 113/79/8/7/1. Хрононім має СГАП «Відпочинок» 90%. Узуальний скрипт реалізується і у простих лексемах (шашлик, дача) і в ОЛ (розвага для американ^в). Також ОЛ відображають уявлення наших респондентів, де саме відбувається свято(США) і проводять аналогії (типу нашого 1-2 Травня).

Новий порядок 106/78/24/16/ визначається СГАП «Політика» 64%. Асоціати бшьшовики, закон, Сталiн реа­лізують скрипт. Сценарій-лінія відображає історичні реалії: фашисти у 1941-42 на захопленій території СРСР.

Буревій Катрина 102/73/46/16/1 містить СГАП «США» 40%. Реакції, що продуковані скрипом та сценарія­ми, відтворюють картину лиха, яку респонденти бачили у репортажах ЗМІ: місто-привид, величезна кількість жертв. ОЛ є найчастотнішими реакціями, багато з них ідентифікують місце, де трапилося лихо: Америка (12), Новий Орлеан (7). Деякі респонденти вирішили пожартувати і створили свої назви ураганів: буревій Олена, бу­ревій Сергій.

Рух за громадянські права в США 118/89/34/14/1 СГАП «народні виступи» 54%, що не зовсім відображає сутність хрононіму, але показує, що для українця боротьба за права пов'язана з більш насильницькими методами. Сценарні асоціати, які вказують на такий устрій думок,- люди добилися волі не від того що терпіли, а навпаки. ОЛ вказують на місце, де сталися події: Америка (6).

Бебі бум 118/84/17/11/2 СГАП «діти» (60%) реалізується в скриптах і сценаріях: дітонародження ], візок (3). ОЛ вказують де саме є або немає підвищення народжуваності: Китай (3), не в Україні.

Отже, хрононіми узуального скрипту є найчисельнішим сегментом у третьому колі індивідуального хроно-німного фрейму, складають 40% від загальної кількості пред'явлень. На відміну від першого та другого кіл, третє коло визначає той сегмент ментального лексикону, який визначається і зумовлюється соціальним буттям.

У третьому колі індивідуального хрононімного фрейму спостерігається наявність узуального, віртуально-узу­ального, віртуального, узуально-сакрального, сакрального. Периферійне коло містить здебільшого зони узуаль­ного та узуально-сакрального скриптів. Третє коло - це коло соціальної реальності, отже, скрипти, які репре­зентують події, беруть участь у конструюванні тих часових аспектів картини світу, що найбільше взаємодіють з довколишнім світом. Часові проміжки із життя суспільства, про які індивід лише чув, не спостерігав і тим більше не перживав, знаходяться у третьому колі. Отже, ці події, далекі від центру внутрішнього світу людини, знахо­дяться у третьому колі індивідуального хрононімного фрейму.

Література:

1.Карпенко О. Ю. Структура хрононімічного фрейму / О. Ю. Карпенко // Записки з ономастики. - Одеса : Астро-принт, 2008. - Вип. 11. - С. 111-118.

2.Марковина И. Ю. Специфика языкового сознания русских и американцев : опыт построения «ассоциативного гештальта» текстов оригинала и перевода / И. Ю. Марковина, Е. В. Данилова // Языковое сознание и образ мира ; [под. ред Н. В. Уфимцевой]. - М., 2000. - С. 116-132.

Неклесова В. Ю. Когнітивна природа власних назв на позначення часу : дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.15 / Неклесова Валерія Юріївна. - Одеса, 2010. - 239 с.УДК 811.11137

Нікіточкіна І. В.,

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці

СЕМАНТИКО-КАТЕГОРІАЛЬНА РОЗБІЖНІСТЬ ТЕРМІНІВ «СМИСЛ», «ЗНАЧЕННЯ», «ПОНЯТТЯ» І «КОНЦЕПТ»

У статті розглянуто сферу вживання термінів «смисл», «значення», «поняття», «концепт» і виявлено їх ко­мунікативні відмінності. Детально досліджуються розбіжності філологічної інтерпретації когнітивного термі­нологічного апарату. Внаслідок порівняльного аналізу існуючих робіт з даної проблематики встановлено критерії семантичного розмежування вищезгаданих термінів у мовознавчій парадигмі.

Ключові слова: значення, концептосфера, концепт, ментальний, поняття, смисл.

В статье рассматривается сфера употребления терминов «смысл», «значение», «понятие», «концепт» и определяются их коммуникативные различия. Детально исследуются различия филологической интерпретации когнитивного терминологического аппарата. В результате сравнительного анализа существующих работ по данной проблематике устанавливаются критерии семантического разграничения вышеупомянутых терминов в языковедческой парадигме.

Ключевые слова: значение, концептосфера, концепт, ментальный, понятие, смысл.

The article looks at the sphere of usage of the terms «sense», «meaning», «notion» and «concept» and reveals their communicative differences. Various philological interpretations of cognitive term apparatus are studied in detail. The contrastive analysis of the existing works on the problem under study results in working out semantic differentiation criteria of the above-mentioned terms within linguistic paradigm.

Key words: cognitive linguistics, concept, linguocultural, meaning, mental, notion, semantics, sense, term.

На сучасному етапі розвитку антропоцентричної лінгвістики її провідним напрямом є когнітивний підхід, тому адекватне застосування концептуального та категоріального апарату набуває особливого значення.

Когнітивістика представлена декількома поширеними напрямками, кожен з яких відрізняється власними установками, сферою та особливими процедурами аналізу. Різноманіття теоретичних конструктів і термінології, що застосовуються у рамках когнітивної лінгвістики, широкий спектр мовних явищ, які перебувають у полі зору дослідників, активне використання знань, які стосуються інших дисциплін, оригінальність авторських підходів до аналізу матеріалу - все це ускладнює встановлення загальної теоретичної платформи когнітивної лінгвістики. Формування нової парадигми у мовознавстві вимагає не тільки розробки нового інструментарію та категоріаль­ного апарату досліджень, а й суттєвих змін у системі поглядів на мову, яка сьогодні не може розглядатися неза­лежно від людини.

У мовознавчій літературі за останні десятиліття з'явилася значна кількість публікацій з актуальної пробле­ми когнітивної лінгвістики (Ch. Fillmore 1977; R. W. Langacker 1987; G. Lakoff 1987; О. С. Кубрякова 1994; В. З. Дем'янков 1994; М. М. Болдирєв 1994; П. Б. Паршин 1996; Р. М. Фрумкіна 2001; З. Д. Попова, Й. А. Стернін 2002; С. Г. Воркачов 2002; С. А. Жаботинська 2004; І. С. Шевченко 2006; В. Б. Касевич 2008; Приходько А. М. 2008; В. І. Писаренко 2008), де можна знайти різні точки зору та визначення тих самих термінів і понять Пробле­ма розмежування термінів у лінгвістиці привертає все більше уваги, оскільки до цього часу багато дослідників не розрізняють їх категоріальний смисл.

Термін - це лексична одиниця певної мови спеціального спрямування, яка позначає загальне (конкретне або абстрактне) поняття теорії визначеної галузі знань або діяльності [12, с. 31-32]. Опис термінів передбачає ви­явлення та упорядкування відповідної системи і визначення кожної складової, що входить в систему. Згідно з законами формальної логіки жодна наукова аргументація неможлива без точного визначення понять, якими опе­рують співрозмовники [4, с. 105]. Найбільш поширеним і водночас дискусійним у сучасному мовознавстві є по­няття «концепт». Попри частотність використання, концепт, як відомо, не має в лінгвістиці єдиної інтерпретації. Широко вживаючи позначення «концепт», мовознавці іноді мають на увазі зовсім різні речі.

У той самий час для наукових пошуків необхідне однозначне розуміння термінів та їх вживання. Плутанина при використанні термінів у лінгвістиці пов'язана з індивідуальною інтерпретацією їх різними авторами та від­сутністю їх єдиного розуміння у мовознавстві. Визначити певне поняття означає перелічити його ознаки. Проте, це може виявитися складним завданням, оскільки кількість ознак поняття може бути дуже великою, тому вказати навіть більшість з них буде неможливо [21, с. 20].

Отже, актуальність даної роботи випливає з об'єктивної необхідності диференціювання термінів «смисл», «значення», поняття» і «концепт» для подальшого адекватного оперування ними у науковому дослідженні.

Метою статті є уточнення та визначення термінів «смисл», «значення», «поняття» і «концепт» та їх розмеж­ування для однозначного розуміння у лінгвістичних дослідженнях.

Таким чином, об'єктом дослідження виступає сфера вживання і розуміння у мовознавстві термінів «смисл», «значення», «поняття» та «концепт». Предметом - категоріальні відмінності вищезгаданих термінів у сучасній лінгвістиці.

Безпосередня мета дослідження, його предмет і об'єкт визначили задачі, які включають:

-   критичний аналіз існуючих робіт з даної проблематики;

-   порівняльний аналіз вживання у лінгвістиці термінів «смисл», «значення», «поняття» і «концепт» різними дослідниками;

-   виявлення комунікативних відмінностей у розумінні досліджуваних термінів;

© Нікіточкіна І. В., 2012- розробка критеріїв семантичного розмежування вказаних термінів у їх філологічній інтерпретації.

Для вироблення робочого інструментарію оперування термінами «смисл», «значення», «поняття», «концепт» розглянемо їх розуміння у сучасному мовознавстві. У відповідності з гегелівськими законами діалектики вивчен­ня будь-якого явища повинно відбуватися від простого до складного [3], тому розглянемо досліджувані терміни саме у такому порядку: «смисл», «значення», «поняття», «концепт».

В. В. Красних зазначає, що смисл є відображенням фрагменту дійсності у свідомості через призму того місця, яке даний фрагмент дійсності посідає у діяльності даного суб'єкту. Смисл завжди є смислом чогось, оскільки не буває «чистого» смислу [9, с. 35]. З іншого боку, стверджується, що «...смисл - це прояв значення у мовленні (тобто на синтагматичній осі), що має парадигматико-словникове та текстове вираження» [11, с. 23].

У одній зі своїх статей Ф. Г. Самігуліна пише, що смисл не дискретний, тому його розуміння симультанне, хоча пред'являється він розчленовано і конструюється при сприйнятті із послідовно представленого ряду зна­чень. Крім того, смисл знаку завжди масштабніше загальноприйнятого значення знаку, оскільки значення слова передає тільки декілька основних концептуальних ознак, суттєвих для повідомлення у конкретному комуніка­тивному акті [17, с. 46-50].

Ще у роботах Л. С. Виготського знаходимо розрізнення між «значенням» як загальноприйнятою систе­мою асоціацій, пов'язаних зі словом, і «смислом» як індивідуальним змістом слова, пов'язаним з особистим суб'єктивним досвідом і конкретною ситуацією спілкування. Автор вважає, що смисл - це одиниця плану мис­лення і співвідноситься з думкою. Значення стосується плану мови і є одиницею мовної системи [17, с. 46-50]. «Смисл» не міститься потенційно у «значенні» і не може виникнути у свідомості із «значення»: він породжується не «значенням», а життям.

На думку О. О. Селіванової, значення є «психоментальним фрагментом колективної етносвідомості», що кон­венційно закріплений за певною мовною формою й завдяки чому існує в індивідуальній свідомості в різних спо­собах застосування. На думку дослідниці, термін до сьогодні не отримав сталої дефініції через розмитість межі між «значенням» і «смислом» [18, с. 169].

Отже, значення є відображенням дійсності, закріпленим за мовним знаком. За О. М. Леонтьєвим, це те, що відкривається у предметі або явищі об'єктивно, в системі об'єктивних зв'язків, взаємодії предмету з іншими предметами. Завдяки тому, що значення позначене знаком, воно набуває стійкості і входить в суспільну свідо­мість; у значеннях представлена перетворена і згорнута в матерії мови ідеальна форма існування предметного світу, його властивостей, зв'язків і відносин, розкритих суспільною практикою [20]. В. В. Красних розглядає значення як форму, в якій окрема людина оволодіває узагальненим і відображеним людським досвідом [9, с. 34].

Значення слова можна визначити як конвенційні, умовні знання (про сукупність мовних та позамовних ситу­ацій, предметів та відношень між ними), що ґрунтуються на процесі відображення оточуючої дійсності у процесі комунікації [11, с. 10].

Наведені точки зору науковців не дають конкретного уявлення про категоріальне розуміння і смислове роз­межування термінів «смисл» і «значення». Виходячи з дефініцій наведених у «Словнику-довіднику лінгвістичних термінів» Розенталь Д. Є., Теленкової М. А., а також керуючись законом логіки про необхідність розмежування понять, у своїй роботі розуміємо під «смислом» слова значення, яке слово отримує у конкретній мовній ситуації; а під «значенням» слова - смисл, що міститься у слові, пов'язаний з поняттям як відображенням у свідомості предметів та явищ об'єктивного світу.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа