Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 43

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Як і попередня, стратегія спонукання користувача до дії спрямована передусім на діяльнісний аспект кому­нікації, проте, на відміну від залучення, де машина є ініціатором взаємодії, спонукання передбачає варіативність ролей користувача й комп'ютера як ініціатора й об'єкта комунікації. У цій стратегії превалюють імперативні мовленнєві акти. Наприклад, у закладинці File зазначені такі функції як Save, Save as, Open, Close, Print. Вони пропонують користувачеві певний перелік дій, таким чином прогнозуючи його діяльність. Стратегія спонукання передбачає виконання тактик ефекту усного мовлення та заохочення ініціативи.

3. Стратегія планування поведінки користувача.

Реалізація цієї стратегії забезпечується використанням синонімічних конструкцій у заголовках та поясненням до них ^pply to all - set the transitions between all slides in the presentation to be like the transition you have set up for a current slide), використанням однорідних додатків (Insert ready-made shapes, such as rectangles and circles, arrows, lines, flowchart symbols, and callouts), використанням обставин способу дії (Translate words or paragraphs into a different language by using bilingual dictionaries or machine translation), що передбачає досягнення певної ко­мунікативної мети: моделювання процесу інструктування та можливих стратегій поведінки, розширення комуні­кативного потенціалу висловлювання. В межах цієї стратегії виділяємо тактики прямого коментаря/ доповнення, експлікації причинно-наслідкових зв'язків, інструктажу.

4. Стратегія наставництва.

Цією стратегією встановлюються дружні стосунки між користувачем та програмою як повноправними суб'єктами комунікації. У даному випадку MS Power Point 2010 забезпечує моніторинг успішності взаємодії, вчасно надає компетентну вербалізовану інформацію та подає пояснення за допомогою малюнків та піктограм. Для даної стратегії характерними є тактики вказівки/ поради користувачеві та створення ефекту синхронності комунікації.

5. Стратегія апелювання до особи.

Вона реалізується постійним вживанням звертань, цілеспрямованою орієнтацією на діалогічне мовлення з користувачем, що забезпечує імітацію звичного для людини комунікативного середовища: Compare and combine another presentation with your current presentation. Важливим у цій стратегії є не лише вживання особових за­йменників, а й питальних речень, що виражають безпосереднє апелювання до користувача: Do you want to save the changes you made to Presentation 1? Цій стратегії притаманні тактики прямого звертання та створення ефекту усного мовлення.

6. Стратегія моделювання віртуального співрозмовника.

Power Point виступає у ролі не функціонально детермінованого, а абстрактного комуніканта. Проявом цієї стратегії є коментування дій програми із вживанням відповідних часових форм та синтаксичною різноманітніс­тю, де суб'єкт Power Point виступає у функції підмета: Power Point is openingpptx. Це забезпечується тактикою солідарності адресата з адресантом і тактикою саморепрезентації.

Наступним нашим завданням є виявлення умов успішної реалізації вищеназваних комунікативних стратегій. Мовне спілкування певною мірою організоване, впорядковане, і навіть за звичайних, неформальних обставин учасники спілкування свідомо чи на інтуїтивному рівні дотримуються тих чи інших правил ведення розмови. Саме в тому, як протікає спілкування, як дотримуються або ж не дотримуються конвенційні приписи, виявляють­ся ключі до інтерпретації смислів висловлювань, особливо не виражених буквально. Г. П. Грайсом постулюється Принцип Кооперації, який організовує спілкування та використовується учасниками діалогу. У ньому поєдну­ються постулати (або максими) як своєрідні приписи чи рекомендації для мовців [3].

Принцип Кооперації по суті підводить діяльнісну основу під аналіз прагматичних значень і разом з тим задає когнітивну орієнтацію аналізу діяльності спілкування. Незважаючи на те, що комунікація людини з програмою MS PowerPoint не є живим спілкуванням, все ж дотримання Принципу кооперації забезпечує успішну реалізацію комунікативних стратегій.

Серед максим Принципу Кооперації виділяються:

Максима кількості, яка передбачає, що висловлювання повинно містити не менше інформації, але й не біль­ше, ніж потрібно для конкретних цілей діалогу. Можна спостерігати, як програма забезпечує виконання цієї мак­сими: назви закладинок, функцій та команд - досить стислі, проте сприяють розумінню: File, Home, Insert; Font, Paragraph, Drawing; Shapes, SmartArt, Chart. Наводячи курсором на функцію, тим самим задаючи непряме пи­тання чи прохання пояснити, ми бачимо детальніший опис даної команди: Insert decorative text in your document. Іноді подається додаткова інформація, але лише та, яка стосується теми: Insert a picture of any program that is not minimized to the taskbar. Click Screen Clipping to insert a picture of any part of the screen. Press F1 for more help. Приклад цього наведений на рис. 1.

ScrCCfttltOI iTUtrt а риТчгг ОГ ІПу program

trtat її not minimized to th* taikbar.

OUfc Screen Cupping to insert 9 picture of anyoart ol the saesn

q Presi Fl foi more help.

 

Рис. 1. Пояснення функції вставлення знімку в документВиконання цієї максими забезпечує стратегію наставництва та планування поведінки користувача.

Максима якості забороняє говорити неправду чи інформацію, щодо якої немає підстав. Як було досліджено, всі функції даної програми виконуються без помилок, відповідають їхньому детальному опису в довідці: You can also apply colors from your document's theme colors to your SmartArt graphic, and the color variations automatically match the colors that are used in your slide or document. If you change the document theme, your SmartArt graphic will also reflect the new theme colors. Виконуючи цю максиму, PowerPoint реалізує стратегію наставництва та моделювання віртуального співрозмовника. Якщо ми бачимо повідомлення: Power Point is saving D:\Doc's\VMS PowerPoint 2010 pptx, то у нас немає сумнівів, що презентація дійсно збережена.


Максима релевантності наказує не відхилятися від теми, внесок співрозмовника повинен бути доречним. Яскраво виражена вона в тому, що, наприклад, способи написання літер: Bold, Italic, Underline, Text Shadow містяться в меню Font закладинки Home, а об'єкти вставки: Picture, Clip Art, Screenshot, Photo Album - в меню Images закладинки Insert (рис. 2).

Крім того, максима використовується і в довідці, адже є конкретні рубрики та відповіді на те, що стосується цих рубрик:

Obtain a digital certificate to create a digital signature

This article describes how to obtain a digital certificate to create a digital signature, and why you have to have a digital signature (or digital ID) to digitally sign your documents. To work with digital signatures in a Microsoft Word 2010 document, Excel 2010 spreadsheet, or PowerPoint 2010 presentation, click the following link.

Дотримання даної максими сприяє забезпеченню усіх вищезазначених комунікативних стратегій редактора презентацій.

Максима способу полягає в ясності висловлювання своїх думок, послідовності й організованості, тобто в униканні незрозумілих пояснень чи неоднозначності. Максима реалізується в чіткому логічному розташуванні закладинок, меню та команд (рис. 3), а також пояснень до них в інтерфейсі програми й у довідці, та забезпечує стратегію планування поведінки користувача, спонукання його до дії.

-  
Home

-   Clipboard

-   Slides

-   Font

-   Paragraph

-   Drawing

-   Editing

Прослідкуємо, якими мовленнєвими актами представлений інтерфейс редактора презентацій MS PowerPoint 2010, що ними реалізуються його комунікативні стратегії і тим самим забезпечується ефективна взаємодія корис­тувача з програмою. Взявши за основу таксономію Дж. Серля [5], ми спостерігаємо репрезентативи, директиви, комісиви та декларативи в комплексі мовленнєвих актів, використаних у програмі.

Найяскравіше представлені серед них директиви, що визначають загальний стиль взаємодії в спілкуванні комп'ютер - людина. Мета цих мовленнєвих актів - не лише досягнення з боку мовця (програми PowerPoint) того, щоб користувач щось виконував, а й залучення його до взаємодії, спонукання до дії, апелювання до нього та планування його поведінки. Реалізацію цього можна проілюструвати на прикладі першого знайомства з інтер­фейсом програми при її відкритті: Click to add...; Click to personalize...; Click to preview.... Стратегію планування поведінки користувача бачимо на прикладах наступних директивів: Insert Clip Art into the document, including drawings, movies, sounds, or stock photography to illustrate the specific concept. Ensure the integrity of the document by adding an invisible digital signature. Досить часто зустрічаються директиви в довідці MS PowerPoint, вони плану­ють поведінку користувача завдяки опису алгоритму дій:

Try the following:

If the bottom of the Help Viewer says Offline, click Offline, and then click Show content from Office.com Click Refresh on the toolbar

Click Back on the toolbar, and then click the link to the page againДирективи також переважають серед функцій в закладинці File: Save, Save as, Open, Close, Print, Save & Send, реалізуючи водночас дві стратегії: спонукання до дії та планування поведінки. Окрім того, вони присутні у біль­шості пояснень до функцій, які з'являються у спливаючих вікнах при наведенні курсора на дану функцію: Show the Animation Pane to create custom animations. Директиви сприяють динаміці розгортання взаємодії користувача й програми, що визначає її комунікабельний потенціал.

Репрезентативи використовуються здебільшого у довідці MS PowerPoint, а також в поясненнях до деяких функцій. Вони зобов'язують мовця нести відповідальність за істинність висловлювання [1, с. 172]. This view allows you to protect the full-screen slide show to one monitor while viewing a special «speaker view» on another monitor that includes timings and speaker notes. У довідці вони здебільшого служать для введення нової інформації: Animation is a great way to focus on important points, to control the flow of information, and to increase viewer interest in your presentation. Окрім того, вони можуть передбачати і планувати поведінку користувача: When you open a blank presentation in PowerPoint, the default layout called Title Slide (shown below) appears, but there are other standard layouts that you can apply and use. Передбачивши можливі дії людини, програма за допомогою репрезен-тативів відразу попереджує про відсутність певних умов для їх виконання: Using ALT+Click is not supported in Microsoft Office PowerPoint та надає альтернативні способи розв'язання проблеми.

Комісиви представлені в інтерфейсі програми за допомогою непрямого вираження обіцянки, яка може ілю­струватися вживанням модального дієслова: The amount of time you spend on each slide is recorded and you can save those timings to run the show automatically in the future. Також активно використовується майбутній час, який по­значає беззаперечне виконання програмою сказаних дій, в конкретному випадку - це збереження версій: As with earlier versions of Office, enabling AutoRecover in Word 2010, Excel 2010 or PowerPoint 2010 will save versions while you are working in your file at the interval you select. Якщо майбутній час вживається із заперечною часткою not, то програма таким чином обіцяє уникнення певної ситуації: Hide the current slide from the presentation. It will not be shown during the full-screen slide show. Комісиви, як і репрезентативи, реалізують стратегію наставництва, в якій програма допомагає, дає поради, контролює і коментує поведінку користувача та забезпечує дружні стосунки.

Декларативи встановлюють відповідність між пропозиційним змістом висловлювання та реальністю [1, с. 173]. Проявом цього є коментування дій програми із вживанням відповідних часових форм та синтаксич­ною різноманітністю, де суб'єкт Power Point виступає у функції підмета: Power Point is saving D:\Doc's\VMS PowerPoint 2010 pptx.

Висновки й перспективи подальших досліджень. Застосування вищезазначених комунікативних стратегій для генерування дискурсу між користувачем та програмою засвідчує їх важливість у забезпеченні потреб людини в епоху новітніх технологій. Успішна реалізація цих стратегій прямо пропорційно залежить від дотримання мак­сим Принципу Кооперації, який вважається універсальним і може застосовуватися для всіх типів мовленнєвої взаємодії. Багатовекторні ситуативні моделі й мовленнєві акти, зокрема, директиви, репрезентативи, комісиви й декларативи доносять до користувача вербалізовані знання. Перспективним вважаємо дослідження реалізації комунікативних стратегій невербальними засобами.

Література:

1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики / Бацевич Ф. С. - К. : Видавничий центр «Академія», 2004. - 344 с. - (Підручник).

2. Біскуб І. П. Англомовний дискурс програмного забезпечення як модель мовленнєвої взаємодії людини і комп'ютера: монографія / Біскуб І. П. - Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. - 388 с.

3. Грайс Г. П. Логика и речевое общение / Г. П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 16: Лингвист. прагматика. - М. : Прогресс, 1985. - С. 217-237.

4. Дейк ван Т. А. Язык. Познание. Коммуникация / Дейк ван Т. А. - М. : Прогресс, 1989. - 310 с.

5. Серль Дж. Классификация иллокутивных актов / Серль Дж. Р. - М., 1986. - С. 170-194. - (Новое в зарубежной лингвистике; вып. 17: Теория речевых актов).

6. Тарасова Е. В. Синергетические тенденции в современной лингвистике / Тарасова Е. В. - Харків, 2000. -С. 3-9. - (Вісник Харківського національного університету; № 500).

Rost M. Helping learners develop communication strategies. - Online. - 1996. http://www.langue.hyper.chubu.ac.jp/ jalt/pub/tlt/96/dec/comstrat.htmlУДК 811'37

Остапчук Я. В.,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ

НОМІНАТИВНЕ ТА ПОНЯТІЙНЕ ПОЛЕ КОНЦЕПТУ IMAGINATION

Стаття присвячена проблемі реконструкції концепту IMAGINATION як фрагменту мовної картини світу. На матеріалі англомовних лексикографічних джерел та вибірки з творів англійської та американської літератури досліджено основні когнітивні ознаки, що формують концепт, та проаналізовано особливості його вербальної реалізації.

Ключові слова: мовна картина світу, концепт, концептуальна картина світу, концептуальний аналіз, методи концептуального аналізу, концепт IMAGINATION, номінативне поле, когнітивні ознаки.

Статья посвящена проблеме реконструкции концепта IMAGINATION как елемента языковой картины мира. На материале аглоязычных источников и выборки из произведений английской литературы исследованы основные когнитивные признаки, формирующие концепт, и проанализированы особенности его вербальной реализации.

Ключевые слова: языковая картина мира, концепт, концептуальная картина мира, концептуальный анализ, методы концептуального анализа, концепт IMAGINATION, номинативное поле, когнитивные признаки.

The article is devoted to the problem of reconstruction of the concept IMAGINATION as a component of worldview. On the material of anglophone lexicographical sources and set of examples from English and American literature the main cognitive characteristics which form the concept are investigated, the peculiarities of its verbal representation are analyzed.

Key words: worldview, concept, conceptual worldview, conceptual analysis, methods of conceptual analysis, concept IMAGINATION, nominative field, сognitive ^am^ristics.

Характерною рисою сучасних лінгвістичних досліджень є спроба реконструкції духовного універсу людей різ­номанітних культурно-історичних спільнот. Виявлення і аналіз найважливіших універсальних категорій, що ви­значають категорії людської свідомості, неможливі без вивчення мовної картини світу, в якій відображений образ світу певного етносу. Мовну картину світу визначають як спосіб відбиття реальності у свідомості людини, що по­лягає у сприйнятті цієї реальності через призму мовних та національних особливостей, притаманних певному мов­ному колективу, інтерпретацію навколишнього світу за національними структурно-концептуальними канонами [7: 156]. Властивий мові спосіб концептуалізації дійсності є універсальним, з іншого боку - національно специфіч­ний, таким чином, носії різних мов сприймають світ крізь призму своїх мов, що дає змогу стверджувати, що мовна картина світу втілює в собі зафіксований у мовних формах спосіб світосприйняття і світобачення певного народу.

Одним із шляхів реконструкції мовної картини світу є аналіз концептів як «оперативних змістових одиниць пам'яті, ментального лексикона, концептуальної системи і мови мозку (lingua mentalis), усієї картини світу, відо­браженої в людській психіці» [3, с. 90], тобто концепт це своєрідна одиниця мисленнєвої діяльності, так званий квант структурованого знання. Взаємозв'язок концептуальної та мовної картини світу вмотивований схожістю їхніх внутрішніх структур: концептуальна картина світу може бути організована у вигляді ідеальних когнітивних моделей, а мовна - у вигляді тезаурусу, окремі блоки якого схожі з семантичними, асоціативними та тематични­ми полями.

Засобами вербалізації концепту на мовному рівні можуть виступати лексичні, фразеологічні, паремійні оди­ниці чи дискурс, і, відповідно, концептуальний аналіз полягає у фіксації та інтерпретації смислу цих одиниць. Метою концептуального аналізу є моделювання концепту та встановлення його зв'язків з іншими концептами, що здійснюється шляхом не лише опису смислів кожного окремого слова, але й визначенням специфіки цілого концептуального поля і логічних відношень між його компонентами [1, с. 184].

До апробованих у сучасній лінгвістиці методів концептуального аналізу належить аналіз семантичного про­стору слова-імені концепту, який репрезентує, вербалізує та об'єктивує концепт і полягає у аналізі реалізації слова та його функціонування на різних рівнях мови: дослідженні словникових дефініцій, з'ясуванні етимології, дослідженні семантичної структури та можливості її розширення в текстах різної стильової та жанрової прина­лежності, виявленні словотвірних потенцій слова, вивченні входження слова до фразеологічних одиниць, аналізі синтагматичних зв'язків, тобто сполучуваності з іншими словами у реченні.

Концептуальний аналіз співвідноситься з семантичним аналізом, оскільки «полягає у фіксації та тлумаченні найбільш частотних семантичних сполучень, що містять інформацію, релевантну для семантичного опису імен» [6, с. 3]. З іншого боку, як зауважує В. І. Кононенко, аналіз концептів на семантичному рівні суттєво відрізняється від власне семантичного. Семантичний підхід передбачає встановлення набору значень слова в його відношен­нях з іншими словами, тоді як мета когнітивного підходу - виділення смислу, що включає часом досить широкі знання. Концептуальний аналіз полягає й у вивченні когнітивних категорій - предикатності, означуваності, про-цесуальності, тобто врахуванні субстантивних, ад'єктивних і дієслівних позначень у їх взаємодії [2, с. 114].

Метою пропонованої розвідки є аналіз вербальної реалізації концепту IMAGINATION на матеріалі англо­мовних лексикографічних джерел та вибірки з творів англійської та американської літератури, що дасть змогу простежити сукупність значень мовних засобів, що номінують концепт, та виявити основні когнітивні ознаки, що його формують. Об'єктом дослідження є мовні одиниці для позначення концепту IMAGINATION. Предметом - є здатність вилучених одиниць вербалізувати концептуальні ознаки зазначеного концепту.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа