Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 44

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Концепт IMAGINATION належить до універсальних категорій людства, оскільки він представлений якщо не у всіх, то у більшості культур та мов світу. Однак аналіз мовних засобів вираження концепту у певній мові дає

© Остапчук Я. В., 2012змогу простежити закономірності структуралізації концепту, експлікувати його смислове наповнення, визначити ступінь вербалізації; вивчити множинність і різноманітність засобів реалізації концепту, відкриває перспективи окреслення закономірностей національно-мовного вираження та кваліфікації його частотності та регулярності.

Основними етапами дослідження концепту є побудова номінативного поля, аналіз та опис семантики мовних засобів, що входять в номінативне поле концепту, когнітивна інтерпретація результатів опису семантики мовних засобів - виявлення когнітивних ознак, що формують досліджуваний концепт як ментальну одиницю. Номіна­тивне поле концепту визначаємо як сукупність мовних засобів, які об'єктивують концепт, що має комплексний характер, беручи до уваги, що концепт вербалізується в мові різнорівневими засобами - лексичними та фразеоло­гічними одиницями, структурними та позиційними схемами речень, текстами та сукупностями текстів.

В номінативне поле концепту входять його номінації - ключове слово та його синоніми, його побудова здій­снюється на основі використання різноманітних лексикографічних джерел: тезаурусних, синонімічних, тлумач­них, етимологічних, фразеологічних словників. Компонентний та дескриптивний аналіз словникових дефініцій є важливим етапом вивчення структури концепту, оскільки лексична система, репрезентована у словниках, є відображенням специфіки мовної картини світу.

Концепт IMAGINATION є актуальним та комунікативно релевантним концептом англомовної концептосфе-ри і представлений чисельним номінативним полем та об'ємною когнітивною структурою.

Аналіз словникових дефініцій субстантиву imagination в англомовних тлумачних словниках дав змогу виді­лити основні мотивуючі ознаки, що відображають сам механізм формування та подальшого розвитку концепту: «здатність створювати ментальні образи», «ментальний образ у свідомості людини створений уявою», «процес творення образів», які можна віднести до образних, категорійних та понятійних ознак концепту.

 

 

OALD

CED

MED

AHD

WNWCD

the faculty of imagining;

the ability to create mental images

+

+

+

+

+

the action or process of forming mental images

-

+

-

+

+

the product of imagining: a conception or mental creation

+

+

-

+

+

Здатність уявляти у людей розвинена різною мірою, багата уява вважається здебільшого перевагою: All one needs is imagination (BNC); ... but it must have been a remarkably ingenious and lively imaginations (Dickens); Series of interlinking metaphors of chaos and inhumanity are generated to maintain this dramatic mode and ensure that the agenda for control remains firmly with the system, and already I have used such metaphorical terms as 'animals' and 'enemies' to indicate some of the ways in which those in power make use of the rich imagination contained in everyday language (BNC), в той час як погано розвинена уява трактується як недолік: A total lack of musical skill combined with a total lack of imagination is a terrible thing to have to sit and listen to (BNC). Разом з тим, нездатність людини адекватно сприймати реальність, втеча у світ фантазій навряд чи може сприйматись позитивно: Lost in the world of imagination, I forgot my sad, lonely existence for a while, and was happy (BNC).

Уява може характеризуватись згідно критерію «велика» /«невелика» (large imagination, small imagination): Talked about this yesterday some, and it is coming up a third time, for me, the large imagination is a blessing (BNC); ... and all that the small imagination of a number ofpersons (Preskett); «вузька» / «широка» (narrow imagination; wide imagination): ... narrowness of imagination and intellect (Eliot); ...And in her wide imagination stood Palmshaded temples... (Keats).

Прикметники, що описують уяву, демонструють наскільки сформована ця здатність у людини. З лексемою imagination сполучаються прикметники vivid/creative/fertile/great/overactive, що характеризують ступінь реаліс­тичності сформованого у людини образу і вказують на хорошу чи погану роботу фантазії: Course Moira always has had a vivid imagination, you have to take what she says with a pinch of salt (BNC); His paintings show great imagination (BNC); In dealing with the relationship between words and music the author unfailingly reveals both great experience and great imagination (BNC).

Когнітивна ознака «уявляти що-небудь» реалізується дієсловами conceive/ visualize/ present/ represent imagination: imagination (.. .performance that my imagination can conceive (Stevenson); ... imagination represented to him a crowd ofpersons...(Dickens).

Ментальні образи мають різноманітний характер і природу. Перш за все вони різною мірою пов'язані з дій­сністю. З одного боку людина за допомогою уяви творить образи реальних, об'єктивно існуючих об'єктів та ситу­ацій сприйнятих безпосередньо: He could picture her in her office - a small, cramped room on the rue Marbeut, usually crowded with a dozen young men (Shaw); She imagined him in his racing days driving at incredible speed towards some treacherous bend with just that same ice-cold look of control on his face (BNC); I could imagine her tramping through the rooms, perhaps paying six pence for admission (Maurier). Уява в таких випадках тісно пов'язана з пам'яттю, хоча створені уявою образи є лише частковим віддзеркаленням попереднього досвіду і містять елемент передбачення, яке виявляється або істинним (Just as she had imagined that concerned endearment after the fight on the riverbank (BNC) або хибним (He looked taller than I had imagined him: it was said that the platforms on which he stood always had an elevated section in the middle to raise him up; Better than I ever imagined (BNC).

Ментальний образ, створений уявою людини, існує в її концептуальному світі, втілюючи її мрії, бажання та страхи. Наприклад у реченні He imagined being shot in the water and it closing over his head, filling his mouth and lungs, the last moments of life choked out of him суб'єкт чітко уявляє картину власної смерті.Невідповідність створеного образа і реально існуючого стану справ реалізується в конструкціях only in smb's mind, in smb's imagination: In his imagination he beheld the pair of lovers along some dark road.... This vision made him feel keenly his own poverty of purse and spirit (Joyce); She could see in Mary's eyes a gleam that meant she was calculating, not what she might owe to Alice, but what she was accumulating, of course only in imagination, for the purchase of their flat, or house (BNC).

Образи, якими оперує людина, не обмежуються відтворенням безпосередньо сприйнятого. Перед людиною в образах може стати й те, чого вона безпосередньо не сприймала, і те, чого взагалі не було, і навіть те, чого в такій саме конкретній формі в дійсності й бути не може, таким чином, не всякий процес, що протікає в образах, може бути зрозумілий як процес відтворення. Якщо відтворення є основною характеристикою пам'яті, то перетворен­ня стає основною характеристикою уяви.

Однією з найважливіших ознак концепту є ознака «конструювання»/ «процес творення нових образів», яке актуалізується в реченнях дієсловом imagine, що виступає світопороджувальним предикатом, оскільки він но-мінує створення різноманітних образів, моделі можливого світу, так званої особистої модальності. (Семантична теорія «можливих світів» передбачає, що істинність чи хибність пропозиції може реалізуватись не тільки в ре­альному світі, але і у всіх можливих, співвіднесених з дійсністю, тобто в модальних контекстах). Можливі світи відображають можливий стан справ або напрямок розвитку подій, що є сумісними з настановою певної особи. Дієслово imagine сполучається з непрямими питаннями з what/how/where: ... it was the best kit car and this was at the national show so you imagine how good this thing was; ... as far as I can gather, I don't know, I'd imagine where a line has a minimum period of three months rental (BNC).

Концепту IMAGINATION притаманна ознака «контроль», що виявляється в метафоричному використанні ді­єслів to use one's imagination (використовувати уяву): It is certainly an approach which encourages the lawyer to use imagination in the solution of the problem (BNC); You needed to use imagination to see through it to the ground below (BNC); to fire smb's imagination (підштовхнути когось скористатись уявою): Commercial speculation rather than the law fired his imagination (BNC) і висловах на зразок: let your imagination run wild/ riot.

Результати здійсненої розвідки засвідчили, що концепт IMAGINATION є відкритою системою, складові якої не тільки взаємодіють між собою, а й доповнюють одна одну, утворюючи цілісне поле концепту. Зміст концепту включає в себе все, що людина знає про цей феномен, її емоції, асоціації різного характеру. Мовні засоби являють собою механізм за допомогою якого стає можливою часткова експлікація смислу та процесів його витлумачення в свідомості.

Література:

1.Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека: [монография] / Н. Д. Арутюнова. - 2-е изд., испр. - М. : Языки русской культуры, 1999. - 896 с.

2.Кононенко В. І. Концептологія в лінгвістичному аспекті / В. І. Кононенко // Мовознавство. - 2006. - № 2-3. -С. 111-117.

3.Краткий словарь когнитивных терминов / [под. общ. ред. Е. С. Кубряковой]. - М. : МГУ, 2006. - 245 с.

4.Левицкий В. В. Статистическое изучение лексической семантики: [монография] / В. В. Левицкий. - К. : УМК ВО, 1989. - 155 с.

5.Мартинюк А. П. Когнітивно-дискурсивний напрям дослідження концептів у сучасній лінгвістиці / А. П. Мар-тинюк // Проблеми романо-германської філології: зб. наук. праць. - Ужгород, 2006. - С. 92-107.

6.Рахилина Е. В. Основные идеи когнитивной семантики / Е. Н. Рахилина // Современная американская линг­вистика: фундаментальные направления. - 2-е изд., исп. и доп. - М., 2002. - С. 370-389.

7.Штерн І. Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики: [енциклопедичний словник] / І. Б. Штерн. - К. : «АртЕк», 1998. - 336 с.

8.AHD - American Heritage Dictionary. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.ahdictionary.com/.

9.BNC - British National Corpus. Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.natcorp.ox.ac.uk/.

 

10.MED - Macmillan English Dictionary. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.macmillandictionary.com/.

11.OALD - Oxford Advanced Learner's Dictionary. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://oald8. oxfordlearnersdictionaries.com/.

12.WNWCD - Webster's New World College Dictionary. Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www. yourdictionary.com/about/websters-new-world-college-dictionary.html.

СED - Collins English Dictionary. [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.collinsdictionary.com/ dictionary/english.УДК 811.133.Г371

Піскозуб З. Ф.,

Львівський національний університет ім. І. Франка Потьомкіна І. Ф.,

Національний лісотехнічний університет України

ДО ПИТАННЯ НОМІНАЛІЗАЦІЇ ІНФІНІТИВУ У ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВІ

У статті розглядається питання субстантивованого інфінітиву та його функціонування у сучасній фран­цузькій мові. Ідея статті полягає у намаганні автора дослідити процес «реанімації»зазначеного виду деривації, показати, що це номінальна конструкція, рівень абстракції якої може змінюватися. З цією метою досліджено морфологічні та функціональні особливості субстантивованих інфінітивів.

Ключові слова: номіналізований інфінітив, засіб лексичного творення, рівень абстракції.

В статье рассматривается вопрос субстантивированного инфинитива и его функционирования в современ­ном французском языке. Идея статьи состоит в попытке автора исследовать процесс «реанимации»указанного вида деривации, показать, что это номинальная конструкция, уровень абстракции которой может меняться. С этой целью исследованы морфологические и функциональные особенности субстантивированных инфинитивов.

Ключевые слова: номинализированный инфинитив, средство лексического создания, уровень абстракции.

The question of substantive infinitive and its functioning in modern French is discussed in this paper. The idea of the paper is to examine the «reanimation» process of this type of derivation, show that this is the nominal design, abstraction level of which may vary. For this purpose there have been researched morphological andfunctionalfeatures ofsubstantive infinitives.

Keywords: substantive infinitive, means of lexical creation, level of abstraction.

У 1549 році Дю Белле (Du Bellay) у своїй праці «Defense et illustration de la langue francaise» [1] поряд з іншими способами збагачення французької мови пропонував номіналізацію інфінітиву. Якщо деякі думки Дю Белле, ви­кладені у його «Defense...» мали позитивний вплив на словник, то субстантивація інфінітиву ніколи не могла вко­ренитися у французькій мові як засіб лексичного творення. Проте, пропонуючи такі терміни як l'aller, le chanter, le mourir [1, II, 9], Дю Белле намагався вже в першій половині XVI ст. не придумати, а, радше, «реанімувати» такий спосіб творення іменників, який функціонував не лише у грецькій і латинській мовах, а й у старофранцузь­кій. Зрозуміло. що такі іменники як baiser, manger, vivre вже існували у XVI ст., але вони вже втратили, більшою чи меншою мірою, свою якість іменника дії, щоб зазнати процесу конкретизації, йдучи від самої дії до об'єкта, аж до результату цієї дії: абстрактний (savoir, pouvoir) чи конкретний (avoir, baiser). Отже, сам факт існування складених іменників blanc-manger, (XIII ст.) і garde-manger, (XIV ст.) підтверджує, що le manger означало вже те, що їдять. Іменник le baiser датований ще XII століттям, позначав фізичний контакт, а не сам факт цілування, le rire (XIII ст.) означав фізичну реакцію і навіть звуковий ефект, le vivre (їжа), датується також XII ст.

Цей процес конкретизації продовжувався також і після діяльності Плеяди і наперекір їй. От, наприклад, у «Le Savetier et le financier)) Лафонтен пише:

Et le financier se plaignait

Que les soins de la Providence

N'eussent pas au marche fait vendre le dormir

Comme le manger et le boire. [4]

Le dormir у цьому випадку, очевидно, є синонімом до sommeil (сон) і є дещо «зматеріалізованим», так само як і le manger et le boire означають aliments et boissons (їжа і пиття), тобто речі, що продаються і купляються.

Гревіс (Grevisse) у своєму творі «Bon usage» [5] надає перелік (невичерпний, очевидно) інфінітивів, вжитих номінально. Їх є небагато і серед них є декілька, які ще зберігають свій початковий смисл потенційної дії і які поступово прямують до її результату чи до предмету дії: le dejeuner, le diner, le souper, le gouter позначають сам процес прийому їжі, або саму їжу.

Le lever, le coucher (йдеться про захід сонця або про відхід короля до сну) позначають, відповідно, явище або церемонію.

Зауважимо, все ж, що ці терміни у своїй більшості залишаються абстрактними іменниками з різним ступенем конкретизації: le devoir є обов'язок, але може позначати також реальний об'єкт - письмова робота школяра; le penser, у філософії позначає інтелектуальну здатність, проте, в літературі став синонімом іменника la pensee (думка). Le repentir теж коливається між двома різними ступенями абстракції, оскільки цей іменник означає сам факт каяття і почуття, які воно породжує.

Нам видається цікавим виокремити у списку дієслів Гревіса (avoir, baiser, boire,...dire, etre, faire, ...manger, marcher, paraitre, pouvoir, .souvenir, vivre, vouloir. ) [5] декілька субстантивованих інфінітивів, які у філософ­ському словнику максимально зберегли свою вербальну вагу. Йдеться про дієслова devenir (що не фігурує у списку Гревіса), etre (як сам факт існування), paraitre і vouloir (смисл якого є двояким: факт бажання і здатність бажання).

Дослідження показують, що таке відродження вживання інфінітиву як іменника мало місце у філософській мові протягом XIX і першої половини XX століть. У 1843 році Dictionnaire des sciences philosophiques Франка (A. Franck) [2] розглядає дієслово etre як факт існування, декларуючи водночас його «несинонімічність» до слова l'existence (існування):

 

© Піскозуб З. Ф., Потьомкіна І. Ф., 2012Qu'est-ce que l'existence, sinon le mode le plus general et le plus essentiel de l'etre, ce par quoi il (l'etre) se distingue de ce qui n'estpas...

У словнику філософії l'etre взаємодіє, з одного боку, з le non-etre, з іншого, з le paraitre або le devenir. Безпе­речно, виходячи за межі філософської мови, і переходячи у розмовну, номіналізований інфінітив отримує дещо інше трактування: le paraitre перекладалося б як illusion, le devenir як le developpement. Чи l' evolution. Але, на наш погляд, саме тут криється межа між двома лінгвістичними системами, оскільки l'etre не є синонімом до l'existence, як і le paraitre не є синонімом до illusion, чи le devenir не є l'evolution. На відміну від іменників дії чи якості, яким сама приналежність до категорії імен надає певну реальність, філософські інфінітиви представляють спільний можливий віртуальний деномінатор, що не містить реальності.

Дуже рідко, у XIX столітті ці терміни виходили за межі філософії, фігуруючи в літературі і виражаючи філо­софські теми:

Nous etions occupes du vivre et du mourir vulgaires. [7]

Nous autres pauvres comediens, a defaut de l'etre, nous avons le paraitre. [7]

Видається, що саме з початком XX ст. вживання субстантивованого інфінітиву, обмеженого до цього часу філософією, перетнуло межі цієї науки, щоб укоренитися у словниках сусідніх галузей, таких як психологія, соціологія, психоаналіз та ін.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа