Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 48

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Формування радянської психолінгвістики перебувало під впливом американських і власних досліджень таких психологів, як Л. С. Виготський, М. І Жінкін, О. О. Леонтьєв, С. П. Рубінштейн.

На пострадянському просторі, а саме на Україні, психолінгвістика пов'язана з іменами О. І. Горошко, М. С. Зарицького, Л. В. Засєкіної, С. В. Засєкіна, О. М. Холода. Російська психолінгвістика асоціюється з те­оретичними поглядами В. П. Бєляніна, І. Н. Горєлова, О. О. Залєвської, О. О. Леонтьєва, Л. В. Сахарного, Ю. О. Сорокіна, Н. В. Уфімцевої, Р. М. Фрумкіної, О. М. Шахнаровіча.

В сучасній психолінгвістиці використовують прямі й опосередковані методи експериментального досліджен­ня, запозиченні в психології, та оригінальні методи - метод «семантичного диференціалу» Ч. Осгуда, метод «се­мантичного інтегралу» В. І. Батова й Ю. О. Сорокіна, метод «інтент аналізу» Т. М. Ушакової. Хоч би який метод не використовував експериментатор, він прагне поставити респондента в ситуацію (скерованого) вибору й при­йняття рішення (хоч вибір і рішення можуть бути як усвідомленими, так і неусвідомленими) [5, с. 74]. Тобто в структурі психолінгвістичного експерименту головним і визначальним є установка на активізацію певної ді­лянки мовної картини світу, яка відтворює стан психологічно реального значення слів внутрішнього лексикону респондентів.

Виокремлюють вільний, спрямований і контрольований АЕ. Вільний АЕ передбачає миттєвість реакції пер­шим словом, що спало на думку досліджуваного на пропоноване слово-стимул. Часовий проміжок між стимулом і реакцією повинен бути мінімальним [15, с. 191], тобто тут розмірковуванням немає місця, асоціації постають

© Романова Н. В., 2012як спонтанні, неконтрольовані, несвідомі. Сюди необхідно додати й ланцюговий АЕ, який розглядають як різ­новид вільного АЕ і характеризують як некерований, спонтанний. Деякі дослідники називають ланцюговий АЕ експериментом із тривалішою реакцією [13, с. 5-6, 18]. Вимір загального обсягу асоціацій на слово-стимул тут найчастіше еквівалентний 1 хвилині, при цьому тривалість латентного періоду формування асоціацій експери­ментатором ігнорується [9, с. 149-151]. До недоліків аналізованого різновиду АЕ належить значна залежність між послідовністю реакцій-відповідей. Наголошують на тому фактові, що одержана реакція являється фактично не реакцією на вихідний стимул, а реакцією на попередню асоціацію, яка стала новим стимулом. При цьому чітко розмежувати істинні стимули, які породили ту чи іншу реакцію, дуже складно, бо стимул і всі викликані ним реакції знаходяться в певних смислових зв'язках [12, с. 31].

Спрямований АЕ суттєво обмежує свободу процесу асоціювання й ущільнює до певної кількості зв'язки сло-ва-стимулу й ставлення досліджуваного до них, оскільки «направляє» асоціації в бажане для експериментатора русло, звужує асоціативний простір респондента до меж певної категорії, певного поняття чи явища, спричинює дистанціювання асоціативного ядра й периферії. За таких обставин отримані асоціації на слово-стимул є теоре­тично контрольованими, унормованими, свідомими. Російський психолінгвіст О. О. Леонтьєв стверджує єдність спрямованого й контрольованого АЕ [13, с. 5-6]. Дозволимо собі нагадати, що контроль як вид діяльності має враховувати перевірку чогось, когось (від фр.сопїгєгдіє - подвійний список). Перевіряти означає насамперед з'ясовувати правильність, точність, якість, властивість, наявність або відсутність чого-небудь [7, с. 562]. Велике значення для контролю має правильний або об'єктивний вибір критеріїв оцінки, оскільки природа оцінки завжди антропоцентрична [10, с. 14]. Очевидні відмінності між спрямованим і контрольованим АЕ зумовлюють їх більш чітку диференціацію. Під спрямованим АЕ у контексті нашої статті розуміємо не стільки програмування асоціа­тивних процесів, скільки множину вибору всіх реальних і можливих варіантів асоціацій у руслі індивідуального життєвого й емоційного досвідів, а також знань досліджуваного про об'єкт спрямованого АЕ за категорією «Емоції, почуття людини».

Близькість усіх аналізованих АЕ полягає не лише в присутності в них найбільш частотних слів мови чи слів, що входять до складу певної лексико-семантичної групи або ряду. Будь-який АЕ є граничним запитуванням про зміст слова-стимулу тут і тепер. Слово-стимул може містити в собі різну кількість лексико-семантичних варіантів (далі ЛСВ), питома вага яких буде різною, різною буде й частота поширення їх у відповідях-реакціях. Отже, одержані асоціати стають носієм актуалізованих ЛСВ, які можуть бути недоступними лексикографічній кодифікації чи текстовій реалізації.

Одержані слова-реакції чи асоціати підраховуються, реєструються за спадом частот і використовуються для встановлення структури асоціативного поля аналізованого слова-стимулу: ядерна, перехідна чи маргінальна, пе­риферійна зони. Асоціативне поле окремого слова-стимулу являє собою «фрагмент загального образу світу пев­ного народу і відображає етнокультурну специфіку мовної свідомості його представників» [14, с. 63].

У пропонованій статті представлено аналіз матеріалу спрямованого АЕ, проведеного в лютому-березні 2012 року серед учениць і учнів середньої ланки (3), студенток і студентів педагогічних і філологічних факультетів вищих навчальних закладів Німеччини (52), спеціалістів у різних галузях виробництва: технічній (8), медичній (5), соціальній (4), економічній (3), юридичній (3), обслуговування (2) - всього 80 осіб: 59 жінок і 21 чоловік.

Із таблиці 1 видно, що стереотипи мислення формують ядерну зону асоціативних полів з різною інтенсив­ністю: від 16 до 43 різних реакцій. Домінують назви 2-х позитивних емоцій з найактуальнішою семантикою:


Було пред'явлено 25 слів-стимулів, у тому числі 10 емотивних слів, які номінують базові емоції людини (див. табл. 1). Крім реакцій-словоформ, одержано реакції-словосполучення, реакції-синтагми, реакції-ланцюги слів, реакції-власні назви. Впадає у вічі неоднорідність формування ядерних і перехідних зон. Так, ядерна зона слів-стимулів 12. Wut гнів, 13. Trauer печаль, 16. Freude радість і 17. Schamgefuhl сором містить як реакції-сло-воформи, так і реакції-словосполучення. Перехідні зони названих слів-стимулів, окрім 16. Freude, а також сло­ва-стимулу 18. Schuldgefuhl провина грунтуються на еквівалентних асоціаціях, тобто реакціях-словоформах і реакціях-словосполученнях.19. Uberraschung (43) подив - Freude (25) радість, Geschenk (18) подарунок; 16. Freude (41) радість - GlUck (8) щастя, Lachen (8) сміх, Freunde (6) друзі, Sonne (4) сонце, Familie (3) сім'я, Kinder (3) діти, Liebe (3) любов; lachen (6) сміятися і 1-ї негативної емоції 13. Trauer (40) печаль - Tod (17) смерть, Trdnen (10) сльози, Verlust (5) утрата, Einsamkeit (3) самітність; schwarz (5) чорний. Простежуються три тенденції до якісного наповнення семантики ядерних зон: тенденція до предметності (19. Uberraschung (43)), тенденція до комбінації предметності й предика­тивності (16. Freude (41)), тенденція до комбінації предметності й атрибутивності (13. Trauer (40)). Тенденція до предметності наповнення семантики вказує на парадигматичні чи мовні відношення між парами S - R, тенденція до комбінації предметності з варіантами відображає парадигматично-синтагматичні чи мовно-мовленнєві відно­шення. Необхідно зазначити, що тотожні тенденції охоплюють не лише ядерні зони, а й перехідні та периферійні.

Серед перехідних зон домінують назви 3-х негативних емоцій 12. Wut (16) гнів, 11. Angst (14) страх, 13. Trauer (14) печаль і 1-ї позитивної емоції 17. Schamgefuhl (14) сором. Щодо якості семантичного наповнення, то маємо три тенденції: тенденцію до предметності (11. Angst (14)), тенденцію до комбінації предметності й предикатив­ності (12. Wut (16)) і тенденцію до комбінації предметності, атрибутивності й предикативності (13. Trauer (14), 17. Schamgefuhl (14)).

Периферійні зони мають свої преференції. Тут виділяються назви 2-х негативних емоцій 14. Verachtung (46) зневага, 11. Angst (43) і 2-х позитивних емоцій 17. Schamgefuhl (45) сором, 18. Schuldgefuhl (45) провина. Якість наповнення семантичних структур периферії характеризується двома тенденціями: тенденцією до комбінації предметності, атрибутивності, предикативності, словосполучень і / чи синтагм (14. Verachtung (46), 11. Angst (43), 17. Schamgefuhl (45)), тенденцією до комбінації предметності, атрибутивності, предикативності, словоспо­лучень і ланцюгів слів (18. Schuldgefuhl (45)). У світлі теорії мовленнєвої діяльності велике розмаїття форм і змісту асоціатів у периферійних зонах може свідчити про потенційну готовність досліджуваних до природного комунікативного акту [11] або домінування прикладних знань.

Подальший аналіз асоціативних полів було проведено за методикою асоціативного гештальту [6, с. 116-132; 14, с. 64-65], який дає змогу детально структурувати асоціативні поля слів-стимулів і наочно побачити їхні квалі­тативно-квантитативні характеристики й ціннісні орієнтири.

У зв'язку з обсягом статті розглянемо зони гештальту слова-стимулу 19. Uberraschung подив. Виокремлено 17 зон, чий реєстр сформовано за кількісно-якісними, парадигматично-синтагматичними показниками й пред­ставлено в алфавітному порядку: 1. «Інші емоції, почуття» (28 реакцій чи 35,44%), маніфестовану через а) ра­дість (Freude (25)), б) подив (Erstaunen), в) зневагу (Verachtung), негативні почуття (mag nicht); 2. «Ставлення до об'єкта» (20 реакцій чи 25,32%), визначену крізь призму матеріальних і духовних цінностей (Geschenk (18), Geschenke; Paris); 3. «Ступінь вияву подиву» (5 реакцій чи 6,33%), реалізовану як переляк (Erschrecken, Schreck), сміх (Lachen), стрес (Stress), щастя (glucklich sein); 4. «Характеристики об'єктів» (5 реакція чи 6,33%), показану як ознаки: а) емоційного стану дитини (Kinderfreude), б) фізичних змін у жіночому організмі (Schwangerschaft), в) поведінки (Wirrwarr); когнітивну якість (interessant) та кольорову гаму (bunt); 5. «Люди, взаємовідносини» (3 реакції чи 3,80%), зумовлену сукупністю друзів (Freunde (2)), подругою (Freundin); 6. «Соціальні заходи» (3 реакції чи 3,80%), співвіднесену з вечірками (Party (2)), святкуванням дня народження (Geburtstagsfeiern); 7. «Пізнання» (3 реакції чи 3,80%), зорієнтовану на таємницю (Heimlichkeit), новину (Neuigkeit), інтелектуальну гру (Schach); 8. «Порівняння» (2 реакції чи 2,53%), окреслену як планета Земля чи її частина (Welt), сукупність дітей, квітів (Kinder, Blumen - ланцюг слів); 9. «Способи впливу на емоцію» (1 реакція чи 1,27%), актуалізовану як подарунок на день народження (Geburtstagsgeschenk); 10. «Неочікувані події» (1 реакція чи 1,27%), зафіксовану вербально значущим для індивіда днем (Geburtstag); 11. «Кінесика» (1 реакція чи 1,27%), кваліфіковану, як ви­раз обличчя (Gesichtsausdruck); 12. «Саморегуляція» (1 реакція чи 1,27%), пов'язану із внутрішнім сподіванням на щось дивовижне (Innerhofftes); 13. «Вік» (1 реакція чи 1,27%), виражену часовим відрізком розвитку людини від її народження до фізіологічної чи соціально-психологічної зрілості (Kind); 14. «Смак» (1 реакція чи 1,27%), репрезентовану карамеллю чи шоколадними цукерками (Sufiigkeit); 15. «Джерело подиву» (1 реакція чи 1,27%), сприйняту як сновидіння, сон (Traum); 16. «Переживання» (1 реакція чи 1,27%), втілену фразеологізмом зі зна­ченням подиву (grofie Augen); 17. «Їжа» (1 реакція чи 1,27%), спрямовану передусім на форму й вид солодощів (Uberraschungseier Kinderschokolade). Звідси випливає висновок, що зони аналізованого гештальту мають різне наповнення, велике розмаїття смислових зв'язків, чий знак модальності коливається від позитивних до нейтраль­них і негативних. Крім того, вони можуть комбінуватися функціонально за схемою «мова - мовлення», лексико-граматично за частиномовними характеристиками: субстантиви (44 чи 55,7%), атрибути (2 чи 2,53%), предикати (2 чи 2,53%). Щодо асоціативних зв'язків, то вони мають два напрями: асоціації за суміжністю й асоціації за схожістю.

Такий підхід і методика дають можливість трактувати назви емоцій як психологічно реальні суб'єктивні зна­чення, активізація і функціонування яких апелює формально до природного комунікативного акту.

Бачення спрямованого АЕ як потенційного методу вивчення обсягу й змісту внутрішнього лексикону мовної особистості, сприяє діагностиці динаміки семантичного розвитку окремої мовної одиниці, лексико-семантичного прошарку й системи мови в цілому.

Література:

1. Гамзюк М. В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць (на матеріалі ні­мецької мови): [монографія] / М. В. Гамзюк. - К. : Вид. центр КДЛУ, 2000. - 256 с.

2.Ковалевська Т. Ю. Комунікативні аспекти нейролінгвістичного програмування: [монографія] / Т. Ю. Ковалев-ська. - Одеса : Астропринт, 2001. - 344 с.Красавский Н. А. Динамика эмоциональных концептов в немецкой и русской лингвокультурах: автореф. дис. на соискание учён. степени д-ра филол. наук: спец. 10.02.20 «Сравн. -ист., типол. и соп. языкознание» / Н. А. Кра­савский. - Волгоград, 2001. - 38 с.

3.Левицкий В. В. Семасиология / В. В. Левицкий. - Винница : Нова книга, 2006. - 512 с.

4.Леонтьев А. А. Основы психолингвистики: учебник [для студ. высш. учеб. зав.] / А. А. Леонтьев. - М. : Смысл, 1999. - 287, [1] с. - (Психология для студента).

5.Марковина И. Ю. Специфика языкового сознания русских и американцев: опыт построения «ассоциативного гештальта» текстов оригинала и перевода / И. Ю. Марковина, Е. В. Данилина // Языковое сознание и образ мира: сб. науч. статей / отв. ред. Н. В. Уфимцева. - М. : РАН ИЯ, 2000. - С. 116-132.

6.Новий тлумачний словник української мови: В 3 т. / В. Яременко, О. Сліпушко. - К. : Аконіт, 2003. - Т. 2. - 926 с.

7. Петренко В. Ф. Введение в экспериментальную психосемантику: исследование форм репрезентации в обыденном сознании / В. Ф. Петренко. - М. : Изд. Моск. ун-та, 1983. - 177 с.

8. Практикум по общей и экспериментальной психологии: учеб. пособие / [под общ. ред. А. А. Крылова]. - Л.: Изд. ЛГУ, 1987. - 255 с.

 

10.Приходько Г. І. Способи вираження оцінки в сучасній англійській мові: [монографія] / Г. І. Приходько. - За­поріжжя : ЗДУ, 2001. - 362.

11.Сахарный Л. В. Введение в психолингвистику. Курс лекций: учебник / Л. В. Сахарный. - Л. : Изд. Ленингр. ун-та, 1989. - 184 с.

12.Ситникова Е. Свободный ассоциативный эксперимент: его место в ряду других методик описания внутрен­него лексикона человека / Е. Ситникова // Науковий вісник Херсонського державного університету: зб. наук. праць / гол. ред. В. Олексенко. - Херсон : Вид. ХДУ, 2011. - Вип. ХІІІ. - С. 30-35. - (Серія «Лінгвістика»).

13.Словарь ассоциативных норм русского языка / [Леонтьев А. А., Клименко А. П., Супрун А. Е. и др.]; под ред. А. А. Леонтьева. - М. : Моск. ун-т, 1977. - 192 с.

14.Терехова Д. І. Зіставний психолінгвістичний аналіз асоціативних полів слів української та російської мов / Д. І. Терехова // Проблеми зіставної семантики: зб. наук. статей / відп. ред. О. О. Тараненко. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. - С. 62-65.

15.Фрумкина Р. М. Психолингвистика: учеб. пособие / Р. М. Фрумкина. - М. : Академия, 2001. - 320 с.

Школяренко В. І. Становлення фразеологічної картини світу німецької мови (на матеріалі писемних пам'яток VIII - XVII століть): [монографія] / В. І. Школяренко. - Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2008. - 316 с.УДК 811.11137: 811.11138

Семенюк І. С.,

Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир

СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕПОРТАЖУ З ЮРИДИЧНОЇ ТЕМАТИКИ

В оглядовій статті розглянуто проблему таксономії репортажу з юридичної тематики, проаналізовано його структурно-композиційні характеристики та систематизовано сучасні підходи до класифікації репортажу з юри­дичної тематики відповідно до типологічних ознак сучасного газетно-публіцистичного інформаційного жанру.

Ключові слова: структурно-композиційні характеристики, репортаж з юридичної тематики.

В обзорной статье рассматривается проблема таксономии репортажа юридической тематики, проанали­зировано его структурно-композиционные характеристики, систематизировано современные подходы к клас­сификации репортажа юридической тематики в соответствии с типологическими признаками современного газетно-публицистического жанра.

Ключевые слова: структурно-композиционные характеристики, репортаж юридической тематики.

The article deals with the problem of report texts on a legal problem taxonomy. Structural and compositional characteristics and modern approaches to the report texts on a legal problem based on typological features of modern printed media genre are discussed and generalized in the article.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа