Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 49

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Key words: structural and compositional characteristics, report text on a legal problem.

Сучасні публіцистичні тексти, є з одного боку, поширеним засобом отримання членами суспільства соціально значущої інформації, а з іншого - об'єктом пильної уваги дослідників у сфері лінгвістики та суміжних з нею галу­зей науки. Інтерес до текстів газетної публіцистики пояснюється тим, що їхня спрямованість на масового адресата повно відбиває соціальний комунікативний потенціал інформації та прагматику мовлення [1; 2; 3]. Актуальність представленої статті зумовлено необхідністю дослідження та аналізу структурно-композиційних характеристик сучасного репортажу з юридичної тематики (РЮТ), як інформаційного жанру, що передбачає оперативну та яскраву розповідь про подію, ситуацію, явище пов'язане із фактом порушення закону. Ця розповідь очевидця або учасника події супроводжується суб'єктивними враженнями спостерігача та його спостереженнями і харак­теризується середнім рівнем суб'єктивного моделювання реальності інформації про злочинця. Залежно від пред­метно-тематичного змісту та функціонального призначення розрізняють наступні види РЮТ: спеціальний репор­таж та репортаж-коментар [4, с. 198-203]. Докладніше зупинимося на кожному типі РЮТ та його структурній організації. Основними організуючими принципами структури тексту юридичного репортажу є: 1) цілісність; 2) зв'язність 3) розчленованість. Цілісність тексту визначається підрядністю його елементів авторському задумові. Вона пов'язана з його «вертикальним» членуванням, що полягає в структурованості змісту, в ієрархічності його елементів (текст при переході від однієї послідовної сходинки смислової компресії до іншої, «глибшої»«, кожен раз зберігає для реципієнта смислову тотожність). Розчленованість тексту забезпечується тим, що відпрацьовані певні норми початку та кінцівки для окремих стилів та жанрів. Зв'язність зумовлена членуванням інформації і втіленням її в тексті у формі взаємозв'язаних семантико-синтаксичних єдностей різного об'єму й рангу [5, с. 16].

Композиційно РЮТ складається за певною сталою схемою репортажного опису. Композиція репортажу має на меті визначити певний порядок розміщення спостережень автора, знайти внутрішні зв'язки між окремими явищами, процесами, предметами, встановити ступінь значимості кожного з намічених до зображення елементів. Розкриттю теми, зображуваного в репортажі явища, мають бути логічно підпорядковані окремі деталі та факти спостереження. Схематично РЮТ представляємо за наступною моделлю: заголовок, початок репортажу (зачин) - адресант вводить читача у курс події, що слугує приверненню уваги адресатів до матеріалу; опис (текст) - при­сутні різні відступи, діалоги з свідками, жертвами та працівниками правоохоронних органів, власне авторські вра­ження. Саме ці елементи створюють у репортажі так званий ефект присутності; кінцівка репортажу - підсумок або узагальнення авторських вражень, оцінок та думок [4, с. 142]. Заголовок аналізованого прикладу юридичного репортажу (Defendant in 1981 murder sentenced to 9 to 18 years) передає головну ідею, яка відтворюється у тексті, а саме, повторне засудження підсудного, якого визнали винним за вбивство у 1981 році. Зачин репортажу (A judge on Wednesday sentenced a man to nine to 18 years in prison in a plea deal struck in the 1981 slaying of a teenager whose body was abandoned in a wooded area) зацікавлює та привертає увагу читача до причини повторного ув'язнення на строк від 9 до 18 - розкриття убивства підлітка, яке сталося у 1981 році. В основній частині тексту репортажу адресант використовує різні прийоми для привернення уваги адресата до факту та причин повторного ув'язнення Джеймса Паула Фрея, який знаходиться у тюрмі з 1995 року за ненавмисне убивство. З метою введення читача у курс справи автор використовує хронологічне перерахування подій з моменту першого вбивства (1994) звину­ваченого до повторного судового слухання від 17 липня 2011 року (James Paul Frey had received a life sentence when he was convicted in 1996, but a state appeals court last year granted him a new trial. He is now 46 and has been in prison since 1995. He is serving a 5- to 10-year sentence stemming from a 1994 manslaughter case. Shortly before jury selection in his second trial was to begin on July 7, Frey pleaded no contest to third-degree murder and attempted rape in a plea bargain that capped his sentence at 10 to 20 years. Cassimatis also sentenced Frey to 5 to 10 years in prison on the attempted rape charge, which will run concurrently with the murder sentence) [7]. Для того щоб показати справу об'єктивно, автор надає думку членів родини жертви, які вимагають найвищої міри покарання (In the sentencing hearing, family members of the victim, 17-year-old Cheryl Smith, and prosecutor Chuck Patterson asked Judge Emanuel Cassimatis to deliver the maximum sentence) та думку родини звинуваченого, які вважають його непричетним до

© Семенюк І. С., 2012цієї справи (Frey's family members insisted that Frey was wrongfully accused, and his defense attorney, Joanne Floyd, pinnec the blame on John Amos Small, Frey's co-defendant in the first trial who is now on death row). Закінчення репор­тажу нагадує «замкову конструкцію», що повертає читача до початку, до факту убивства та дійових осіб (жертва та злочинець), про яких йшлося у зачині (The case went unsolved for 14 years until a state trooper working the cold-case file in 1995 connected the young woman's killing to another Hanover-area homicide for which Frey was convicted). Таким чином, композиційна структура РЮТ зумовлена змістом, який є головним компонентом художньої фор­ми, і підпорядковує не тільки різнорідні його змістовні елементи, але і додає всьому твору єдність та цілісність.

Основними видами юридичних репортажів є: спеціальний репортаж та репортаж-коментар. Спеціальний ре­портаж - містить опис репортером цікавої та важливої життєвої ситуації [6, с. 89]. Головне місце займає не оперативний мотив, а розкриття і доведення до відому адресата нових і невідомих сторін розслідування злочину. В аналізованому прикладі спеціального репортажу юридичного жанру [8] йдеться про вбивство злочинцем, який розшукується поліцією, охоронця будинку для ветеранів (A statewide all-points bulletin was issued Tuesday for the man suspected of stabbing to death a Yountville Veterans Home security guard. The hunt for 22-year-old Juan Jose Mendoza Hernandez began after Napa sheriffs deputies, armed with an arrest warrant charging murder, failed Monday to catch him at home where he had been staying in Napa). У ході вивчення злочину автор спробував розглянути його з різних сторін. Перш за все, він уважно вивчив офіційні та неофіційні версії мотиву убивства (думка поліцей­ських та родичів загиблого) (Investigators believe a taxi driver, who didn't speak Spanish, dropped Hernandez off a little before midnight on Aug. 3 at the veterans home security office where guard Manny Reyes, who spoke Spanish, was working. Reyes apparently agreed to give Hernandez a ride somewhere. Investigators would not speculate on a motive for the crime, but relatives said they were told items were stolen from Reyes. His former wife and other members of his extended _ family do not believe Reyes knew Hernandez). Він також поцікавився думкою шерифа щодо можливого міс­ця переховування злочинця («We believe he may be headed either to the Stockton/Central Valley area or to Mexico,» Loughran said) та дізнався про офіційний хід розслідування (Napa County sheriffs Capt. Mike Loughran said several witnesses recognized Hernandez from a composite sketch released last week. He said investigators have also gathered information linking him to the crime. A Sheriffs Department strike team rushed to a house or the 2100 block of Russell Street in Napa on Monday afternoon, hoping to nab Hernandez, who had apparentl been staying there. Loughran said Hernandez evidently fled several hours before officers arrived). Репортер-адресант дає детальний опис злочинця та називає вартість винагороди людині, яка допоможе його упіймати. На основі зібраних автором даних, адресант має змогу побудувати свої міркування щодо причин скоєння злочину і одночасно бути більш обережним у спіл­куванні із незнайомими людьми. Отже, в основі спеціального юридичного репортажу лежить актуальна подія - злочин. Автору важливо ознайомити читачів із результатами розслідування злочину, використовуючи різні ретроспекції, які відтворюють події. Репортаж-коментар - орієнтований на детальний коментар подій та фактів пов'язаних із порушенням закону. У ньому використовуються такі види коментарю: розширений - просторове роз'яснення факту; синхронний коментар - роз'яснення фактів до найдрібніших деталей; коментар фахівця -факт коментується професіоналом; полярний коментар - роз'яснення факту різними фахівцями, компетентними в цій області [4, с. 201-202]. У всіх цих випадках коментар у текстах РЮТ повинен обов'язково співвідноситись із описуваними подіями, пов'язаними із скоєним злочином.

1. В аналізованому прикладі [9] йдеться про події, які пов'язанні із загадковими пострілами у Південному Чарль­стоні, унаслідок чого протягом двох неділь загинуло три людини. При подачі матеріалу адресант звертається до різних видів коментарю з метою як найширше відобразити події, які пов'язанні із злочинами, та дати можли­вість адресату проаналізувати інформацію та зробити певні висновки. Так, застосовуючи синхронний коментар, адресант роз'яснює, що саме можливе вживання наркотиків стимулювало злочинців до убивств в різний період (Chief Deputy Phil Morris sent a group of sheriffs deputies to Campbells Creek on Monday to interview residents, and they learned of concerns about methamphetamine use in the unincorporated area where the victims of Thursday's two separate shootings lived and where one shooting occurred). Усі коментарі злочинів зроблені на основі оператив­ної інформації, містять термінологічні одиниці, що допомагають проаналізувати ситуацію (Chief Deputy; sheriffs deputies; methamphetamine; the victims; shootings), проте розкривають характеру. Так, адресант, з метою розкриття причини скоєння цих злочинів, звертається за коментарем до начальника поліції, який вважає, що людина, яка скоїла ці злочини є наркоманом та має психічні розлади (The people we talked to in Campbells Creek were concerned that this may be drug-related,» Morris said). Наводяться полярні коментарі фахівців, що володіють високою ін­формаційною оперативністю, дають уявлення про злочин та хід розслідування (No arrests have been made, nor is anyone in custody... Police are looking for a dark color Ford F-150 extended cap pickup.... However, authorities on Monday released a poster with that description and photos of pickup trucks similar to one witnesses said they saw near two of the shootings). Коментарі жителів району, де відбулися злочини, вказують на те, що люди стурбовані. Так, власники іграшкових крамниць зняли з продажу снайперські відео ігри, сподіваючись, що це допоможе громад­ськості (We have not made a corporate decision to remove these games from our store shelves,» she said. «Individual store managers made a decision based on what they feel is right for the community). Отже, юридичний репортаж-коментар містить інформацію, яка надає певну оцінку новинам та подіям, трактує можливий мотив злочину та допомагає адресату проаналізувати і відтворити загальну картину убивств. Таким чином, розглянувши різні види РЮТ, ми можемо відзначити, що він класифікується за предметом зображення і функціональним призначенням (спеціальний репортаж та репортаж-коментар), зберігає інформаційну природу навіть тоді, коли у ньому наявні елементи аналізу.Барманкулов М. К. Журналистика для всех. (Общность и специфика жанров печати, телевидения и радиове­щания). - Алма-Ата : Казахстан, 1979. - 320 с.

2. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. - К. : Видавничий центр «Академія», 2004. - 344 с.

3. Бедь В. В. Юридична психологія. - К. : МАУП, 2004. - 436 с.

4. Ким М. Н. Репортаж: технология жанра. - СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2005. - 224 с.

5. Наер В. Л. Прагматический аспект английского газетного текста // Коммуникативные и прагматические осо­бенности текстов разных жанров: Сб. науч. тр. - М. : Моск. гос. пед. ин-т им. М. Тореза. - 1981. - Вып. 178. -С. 106-114.

6. Тертычный А. А. Жанры периодической печати. - М. : Аспект Пресс, 2000. - 312 с.

7. http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/ 2006/06/ 07/ AR 20 0 60607 009 91_pf.html

8. http://www.washingtonpost.com /wp-dyn/content /discussion/ 2006/ 07/ 19/ AR2 006071900642_pf.html

http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content /article/2006/05/30/AR200 6 053000858_pf.htmlУДК 007(082)

Сербін С. М.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

ІНТЕРВ'Ю В ПРЯМОМУ РАДІОЕФІРІ

У статті узагальнюються основи соціальних аспектів теорії рефлекторності при проведенні інтерв'ю в пря-моефірному радіомовленні. Завданням цієї статті є спроба визначення форм поєднання теорії рефлекторності з практикою інтерв'ювання в реальному часі мовлення.

Ключові слова: теорія рефлекторності, імплікація, маніпулятори і активі затори, енергетичне поле, кон­такт, обмін інформації, семантичний шум, коридор реальності, парадигма.

В статье обобщаются основы социальных аспектов теории рефлекторности при проведении интервью в прямоэфирном радиовещании. Задачей этой статьи является попытка определения форм сочетание теории рефлекторности с практикой интервьюирования в реальном времени вещания.

Ключевые слова: теория рефлекторности, импликация, манипуляторы и активе пробки, энергетическое поле, контакт, обмен информацией, семантический шум, коридор реальности, парадигма

This article summarizes the basic social aspects of the theory of reflectivity which occur during interviews in live radio broadcasting. The objective of this paper is to attempt to determine the forms of integration between the theory of reflectivity and the practice of interviewing in live broadcasting.

Keywords: theory of reflectivity, implication, manipulators and activators, energy field, contact, exchange of information, semantic noise, corridor of the reality, paradigm.

У своїй повсякденній діяльності, журналістам не так просто пристосувати поєднання своїх знань, набутих у вишах до потреб швидкого реагування на ситуації, що виникають в практиці проведення інтерв'ю під час пря­мого радіоефіру. Характерною рисою сучасного прямоефірного мовлення є збільшення повсякденної мотивації звернення до людей, перетворення їх із пасивного слухача в активного учасника інтерв'ю. Радіослухачі стають все більше обізнаними з прийомами інтерв'ю, оскільки ця форма співбесіди широко використовуються сьогодні в різних сферах інформаційного суспільства: при працевлаштуванні, при тестуванні на детекторі брехні, при допи­ті у слідчо-правових органах, при сповіді, при виборі об'єктів купівлі та оренди нерухомості, при інтерв'юванні імміграційними службами та в агенціях знайомств і шлюбу, туристичного бізнесу і т. д. Особливістю інтерв'ю в радіомовленні є те, що в ньому відображається вербальне спілкування вільних людей, які не обтяжені страхом, не підкорені підлеглістю волі чи смиренністю, а прагнуть до творчості, схильні до пошуку істини та ентузіазму у вирішенні проблеми і правдивому її висвітленні.

Інтерв'ювання в радіожурналістиці базується на законі рефлекторності інформаційного суспільства і постій­но діючих тенденціях збереження позитивної енергетики особистостей (талантів) при обміні інформацією, що складаються у відносинах між учасниками вільного вербального спілкування, з метою отримання і передачі в зовнішнє середовище відповідної інформації (новин), що публікується без будь-якого редагування і монтажу. Інтерв'ю - це процедура обміну інформацією, яку розглядають як самостійний жанр спілкування між двома спів­розмовниками: перший - це інтерв'юер, і другий - інтерв'юі - той, в кого беруть інтерв'ю.

Інтерв'юер разом з інтерв'юі відпрацьовують спільне бачення «єдності світу», або його частини, в той же час як інтерв'ю стає в центрі їхнього спілкування. Вони формують єдину позицію в розумінні формули співбесіди на основі «питання - відповідь» і визначають можливості подальшого поширення інформації, завдяки виробництву і обміну різножанрових продуктів суспільного мовлення, тобто передбачають подальший кругообіг новин із збе­реженням ексклюзивності і авторських прав радіокомпанії. Інтерв'ю на живо базується на обміні інформацією і може проводитися у студії, в мобільних (польових) умовах, або за допомогою телефону. Під час інтерв'ю, мозок слухача спрямований на отримання і оновлення інформації, абсорбування, обробку і сортування новин і всього того, що його цікавить і дозволяє розмістися в осередках людської пам'яті, об'єм якої за своєю потужністю якої перевищує 228 тис Кбітів [8]. Вчені доказують, що людський мозок, ще недостатньо вивчено, але його потужнос­ті використовуються лише на третину. Тому тренування мозку, його короткої та довготривалої пам'яті вимагає проведення повсякденних вправ не тільки по гігієні тіла, але й душі. Людський мозок здатний вибирати для користування лише ту новину, яку особа до моменту прослуховування не знала, цікаву і потрібну для обробки інформацію. Здатність мозку засвоїти лише потрібну інформацію диктує необхідність учасникам інтерв'ю по­збавитись від непотрібних запитань і відповідей, щоб не засмічувати його інформаційним сміттям.

Змістовий контент слів «спільно» і «спілкування» є однокореневим і базується на єдності парадигми способу мислення, реагування на почуте та набутий досвід рефлексії і оперативного реагування на сприйняття інформа­ції. В ході інтерв'ювання різних за своєю типологією талантів інтерв'юер повинен спрямовувати гостя програми на спілкування в позитивному енергетичному полі обміну інформацією. При формуванні позитивного енергетич­ного поля спілкування створюються сприятливі умови для найбільш ефективного обміну інформацією під час інтерв'ю. Імплікація в залежності між учасниками програми підтверджується формулою математичної логіки і показує, що якщо реального обміну інформацією під час спілкування не відбулося, то фактичного інтерв'ю не сталося: інтерв'юер 3 інтерв'юі = інтерв'ю. Імплікативна залежність у взаємовідносинах між учасниками інтерв'ю характеризує ставлення їх один до одного. Це ставлення відображає їх зусилля в напрямку або маніпу­лювати людиною, або активізувати її. Маніпулятори, як засіб спілкування проявляються у використанні таланту людини для висловлення ним бажаної для інтерв'юера думки (штурмувати уряд, наш уряд найкращий, смерть - це добре і т. д.), але можуть носити і зворотній характер у випадках, коли інтерв'юі зловживає ефірним часом

© Сербін С. М., 2012в корисних цілях. Люди не люблять, коли їх використовують, тобто маніпулюють ними, але вони позитивно ставляться, коли їх просять про допомогу, що дозволяє активізувати спілкування під час інтерв'ю. Як засоби маніпуляції так і активізації можуть застосовуватися з боку всіх учасників інтерв'ю. Інтерв'юер робить вибір у ставленні до свого співрозмовника не як до тупої і бездумної істоти, а як до живої і одухотвореної людини. Він повинен домовитись сам із собою про ставлення і відносини з інтерв'юі. Якщо інтерв'юер здійснює постійний енергетичний тиск на іншу людину, або вона тисне на нього, то ця особа, мимоволі, в коридорі реальності при­йме зворотній енергетичний вплив. Створюючи енергетичні коридори, інтерв'юер надсилає через них позитивну енергетику, інакше він буде отримувати зворотні енергетичні удари. Інтерв'юер можете зруйнувати цей коридор і звільнитися від впливу інтерв'юі. І якщо такий коридор виникає в реальності, то учасники інтерв'ю відразу ж відчують енергетичний або емоційний резонанс, який дозволить їм контактувати між собою. Для збереження по­зитивного поля проведення інтерв'ю інтерв'юер повинен володіти навиками:

-   перефразування негативних заяв (з часткою «не») у позитивні, що її уникають;

-   виходу із складних ситуацій за заготовленими сценаріями;

-   чітко висловлювати мету та узагальнювати досвід висвітлення актуальних проблем на основі вибору най­більш правильного рішення із спектру існуючих альтернатив.

Правильний вибір і визначення інтерв'юером альтернатив виходу із складних ситуацій, вміння їх передба­чити і реагувати на них є важливим важелем у досягненні успіху радіопрограми. Для цього редакція прямоефір-ного мовлення відпрацьовує відповідні журналістські заготовки по зменшенню впливу негативу і нормалізації ситуації в студії (переключення ведучих програми на обмін думками між собою, застосування методу приглу­шення мікрофону, вихід на рекламу і т. д.). Якщо між учасниками інтерв'ю не виникає спільного порозуміння, то припиняється обмін інформацією, остання перестає нести в собі будь-який зміст, а наслідком програми може стати конфлікт, або скандал. При скандалі обмін інформацією перетворюється на обмін емоціями. Розряд різно-спрямованих енергетичних полів учасників інтерв'ю може призвести до емоційного вибуху між ними. Завдання інтерв'юера полягає в обмеженні наростання негативного поля спілкування, яке може обумовлюватись:

-   необгрунтованою амбітністю, високо мірністю, марнославством журналіста;

-   невідповідність між повагою і гідністю та завищеною самооцінкою інформаційного продукту;

-   пасивністю, відсутністю мотивації і зацікавлення в проведенні інтерв'ю.

Переважна більшість журналістів в пошуках хороших співрозмовників керуються десятьма заповідями Дейла Карнегі, висловленими його книзі «Як здобувати друзів і впливати на людей» [3]. Проте безпосереднє перене­сення американської формули успіху в українську журналістику не збагатило її хорошими інтерв'ю. Скоріше на­впаки - сліпе слідування вимогам американського вченого про налагоджування контакту між співрозмовниками завдяки пристосуванню, посмішці, прагненням сподобатись, дотримуванню дисципліни, бути привабливим - не дозволяє інтерв'юеру зрозуміти, що встановлення контакту під час інтерв'ю є не його ціллю, а результатом. В інтерв'ю, як і в танго участь беруть двоє, один із яких є ведучим в танці. Дві особи, які пробують підняти колоду без знання про підпорядкування між ними звалять її на підлеглого, який не може будувати зворотній контакт. Інтерв'юер, який лише пробує налагодити контакт, не досягнувши зворотної позитивної реакції, не зможе про­вести успішне інтерв'ю, бо однобічний контакт - це не свобода, а творити можуть лише вільні люди. Раб творити не може. Розуміючи це, в сучасній українській журналістиці розробляються світські ідеології формування ілюзії свободи, впровадження яких передбачає залучення до інтерв'ю малоосвічених і не кваліфікованих остарбайтерів з країн СНД, не здатних встановити контакт із співрозмовником на високому інтелектуальному і енергетичному рівні. Причиною відсутності контакту між учасниками інтерв'ю можуть стати розбіжності в коливаннях частот їхнього біополя. Завдяки появі резонансу між частотами коливання амплітудних і модульних біополів в часників інтерв'ю формується контакт між ними.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа