Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 51

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

мети.

Ці дві частини креолізованого тексту мають різну функціональну спрямованість: можна припустити, що оби­дві вони є нерівноправними залежно від завдань, які виконує текст, від його приналежності до тієї або іншої ко­мунікативної сфери, від комунікативних навичок й умінь комунікаторів [5, с. 148]. Тому питання співвідношення у рекламі на суперобкладинках книг вербальних (заголовок, анотація, відгуки читачів) і візуальних (ілюстрація, колір, шрифт, фотографія) компонентів неодноразово привертало увагу дослідників мови реклами, оскільки ви­значення міри наявності того чи іншого компонента, ступінь їх функціональності у рекламному тексті обумов­люють особливості аналізу реклами як лінгвістичного явища.

Для успішного функціонування реклами визначальною є вербальна складова рекламного тексту. Саме вер­бальний текст уточнює побачені нами візуальні образи, скеровує наше сприйняття у потрібному напрямку. До­давання візуального компоненту в рекламний текст призводить до перебудови смислового коду реципієнта, що сприяє розширенню концептуального поля, а отже, відбувається збільшення можливостей інтерпретації тексту. Отже, як зазначає В. В. Зірка, візуальна складова реклами так само, як і словесний текст, відіграє винятково важ­ливу роль, оскільки має більше можливостей привертати увагу споживача, ніж текст.

Існують різні види відношень між вербальними та невербальними компонентами рекламного тексту, тобто тексти з частковою креолізацією та тексти з повною креолізацією [1, с. 2]. Переважна більшість рекламних по­відомлень на суперобкладинках представлена текстом з повною креолізацією, коли семіотичні системи, що скла­дають його, є взаємообумовленими. [7, с. 48]. Візуальна частина реклами здатна як проілюструвати вербальну інформацію, так і додати їй більше образності, виразності, навіть переконливості, а в багатьох випадках у спо­лученні з вербальним компонентом створити нові додаткові смисли. При цьому візуальний ряд здатний не тільки миттєво привернути увагу адресата, але й швидко передати більшу частину закладеної в ньому інформації без прочитання тексту [5, с. 131].

 

© Смоляна А. Л., 2012Вербальні та невербальні компоненти рекламних текстів англомовних книг становлять візуальне, змістове та функціональне ціле, яке забезпечує реалізацію основної мети реклами. Композиційна структура створюється пев­ними комбінаціями та транспозиціями вербальних та невербальних компонентів, їх розташуванням один щодо одного, особливостями мовного наповнення, можливістю пропуску того чи іншого компонента, тощо. Важливим для розгляду рекламного повідомлення як особливого виду тексту є визначення ролі невербальних компонентів під час мовного аналізу рекламного тексту.

Взаємовідношення вербальних і невербальних засобів рекламного тексту розглядаються з різних сторін. В. А. Халебський досліджує взаємозв'язок заголовка, тексту та ілюстрації з точки зору прагматичного ефекту, виробленого даним комплексом. У його роботі [8] розглядаються типи зв'язків між вербальними та візуальни­ми складовими рекламного тексту, серед яких виділяються референтні, асоціативні та референтно-асоціативні зв'язки. Референтна ілюстрація безпосередньо зображує об'єкт реклами; асоціативна співвідноситься з заголо­вком і текстом опосередковано, викликаючи у читача певні почуття, думки, спогади. Як правило, реклама ви­користовує змішаний тип зв'язку між компонентами рекламного тексту. Це змушує реципієнта прочитати текст, щоб усвідомити асоціативний сенс ілюстрації.

Л. С. Винарська, розглядаючи інформаційну структуру рекламного тексту, також відзначає його комплек­сний, полікодовий характер. «Паралінгвістичні елементи, що включають іконічні компоненти (фотографії, ма­люнки, колір, макетування) і графічний, у складі якого функціонують параграфемні елементи, вступають в склад­ну взаємодію з вербальним компонентом і створюють єдині інформаційні комплекси вербально-невербальної природи. З цієї причини в центрі дослідження стоїть цілісний текст, що розглядається як система комунікатив­них елементів, об'єднаних в єдину замкнуту ієрархічну семантико-смислову структуру загальною концепцією чи задумом автора» [3, с. 28-29]. Таким чином, вербально-невербальний комплекс елементів рекламного тексту утворює макроструктуру, всередині якої взаємодіють різні компоненти з обумовленими домінантними засобами волюнтативного характеру. Відповідно, невербальні компоненти рекламного тексту включаються в структурно-композиційний план тексту: заголовний комплекс, ілюстрацію, корпус основного тексту, заголовок.

Паралінгвістичні засоби виконують різні функції в рамках рекламного тексту:

а) стилеутворюючу функцію;

б)    ритмоутворюючу функцію (візуальні елементи служать засобом зорової паузаціі тексту і задають ритм
прочитання тексту);

в)       текстоутворюючу функцію (беруть участь у формуванні змістової і композиційної організації рекламного
тексту). Так, зображення півника на обкладинці книги несе інформацію про те, що вона була видана
Bantam
Books («bantam»
- розм. «півень», «забіяка»). Зображення півника з гаслом видавництва «The Bestsellers come
from Bantam Books»
проголошує перевагу видавництва над своїми конкурентами. Отже, провідною тут виступає
стилеутворююча функція. У рекламному тексті шрифт служить засобом тематичного контрасту. Маркована жир-
ним шрифтом частина є підзаголовком певної інформації, що виокремлює книгу серед іншим та повідомляє про
користь. Текст, набраний у звичайній манері, розповідає про зміст таких підзаголовків. Це може бути своєрідна
рекомендаційна анотація, відгуки чи опис змісту книги. Розглянемо приклад.

i Ion to їм* tin i jflW-thє liv|jert YYitnovs-а mwti reatl

Civil littRAtion is ever KrowiriR and evolving The demand for stAnrtarcl ol cure ел-pert witness services has increased exponentially over the pant Hromie, and (lie dennmd trim be r^perted to continue^ Are von an experienced гєеіі estate professionalл real estate broker, contractor, escrow-" Agent, ham Inspector, arrpraistT, title examiner or mortfia^e     broker? An Instnirtor or nn author? Then this bonk Is for you.

 

(The Real Estate Expert Witness: The Practice Guide for the Effective Professional, by E. J. Ricketts).Увага до книги привертається в даному прикладі виокремленим заголовком анотації, визначаючи цільову аудиторію даного товару, та втілюється функція переконання у фразі «я must read», на якій акцентується увага реципієнта засобом зміни шрифту. Текст звичайним шрифтом розкриває зміст та ключові питання. Завершальна фраза жирним шрифтом ще раз підкреслює призначення книги та її користь «саме для тебе».

Природа сьогоднішньої книжкової реклами видається ще складнішою в порівнянні з теле- та радіорекламою, з огляду на те, що вона є не тільки синтезом візуальних та вербальних елементів, а й характеризується жанровим розмаїттям складових її словесної частини. Принцип об'єднання міні-текстів різної стильової та жанрової спря­мованості в один рекламний блок особливо характерний для англомовної книжкової реклами, в зразках якої мож­на зустріти одночасно і рецензію та відгук приватної особи, і анонс на екранізовану версію твору. Окремі тексти в системі зазначеного блоку є повідомленнями різного характеру і з точки зору їх комунікативної спрямованості. Серед них зустрічаються як інформаційні, так і переконуючі тексти. В блок включаються всі три типи книжкової реклами - видавнича, авторська та читацька. Дані міні-тексти взаємодіють всередині макроструктури рекламного блоку як між собою, так і з образотворчими засобами.

Рекламний блок як сукупність образотворчих елементів і текстів, різних з точки зору їх жанрової приналеж­ності, утворюють єдиний контекст рекламного повідомлення на основі спільності виконуваної ними прагматич­ної функції - переконати потенційного читача придбати рекламовану книгу. Що стосується візуального ряду, тоступінь його «присутності» в рекламному тексті може бути різним, в залежності від задуму рекламодавця, його творчих здібностей, тощо. Зображення покликане виконувати естетичну функцію, в той час як рекламна ілю­страція створюється для реалізації прагматичної установки рекламного повідомлення, проте важливим є уникати нагромадження елементів одного і того ж коду.

Отже, рекламований об'єкт (суперобкладинка англомовної книги) в цілому можна вважати символічно орга­нізованим простором, в якому інтерпретатор має справу зі знаками різних семіотичних систем. Креолізований текст, що представлений у вигляді співвідношення вербального та невербального компонентів, спрямований на досягнення комунікативної мети рекламного тексту. Перспективним у сучасній міжкультурній комунікації ви­дається дослідження ролі креолізованих текстів в утворенні картини світу, естетичних та моральних орієнтирів суспільства.

Література:

1. Анисимова Е. Е. О целостности и связности креолизованного текста // Филологические науки. - 1996. -№ 5. - С. 74-84.

2. Валгина Н. С. Теория текста: Учеб. пособие. - М. : Логос, 2004. - 280 с.

3. Винарская Л. С. Информационная структура рекламного текста: Дис. ... канд. филол. наук. - М., 1995. -С. 28-29.

4. Загнітко А. П. Лінгвістика тексту: теорія і практикум: наук. -навч. посібник. - Донецьк : ДонНУ, 2006. - 289 с.

5. Зирка В. В. Языковая парадигма манипулятивной игры в рекламе: Дисс. ... доктора филол. наук. - Днепропе­тровск, 2005. - 462 с.

6. Мойсеенко И. П. Прагмалингвистическая организация рекламного текста: макро- и микроанализ (на матери­але англоязычной бытовой рекламы): Дисс. ... канд. филол. наук. - К., 1996. - 186 с.

7. Полубиченко Л. В., Донская М. М. Семиотика вербального и невербального в мультимедийном рекламном дискурсе // Вестник Московского университета. Научный журнал. Серия 13. Лингвистика и межкультурная комму­никация. - 2007. - № 2. - С. 36-52.

Халебский В. А. Прагматический аспект взаимодействия иллюстрации, заголовка и текста англоязычных рекламных объявлений. - Грозный : Грозн. нефт. инст-т им. М. Д. Миллионщикова, 1991. - 18 с.УДК8Г374.73: [811.411.21 + 811.161.2]

Соловйова О. А.,

Київський національний лінгвістичний університет, м. Київ

ТИПИ МІЖМОВНИХ СПІВВІДНОШЕНЬ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ КОНЦЕПТІВ ДОБРО-ЗЛО СУЧАСНИХ АРАБСЬКОЇ І УКРАЇНСЬКОЇ МОВ

У статті зроблено спробу встановити типи міжмовних співвідношень фразеологічних одиниць на позначення концептів ДОБРО-ЗЛО сучасних арабської і української мов та обґрунтувати їхні опозиційні взаємозв 'язки, які допо­внюють свідчення щодо фразеологічного складу, що відображає особливості культурно-історичного досвіду народів.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, концепт, еквівалентність.

В статье предпринята попытка установить типы межъязыковых соотношений фразеологических единиц для обозначения концептов ДОБРО-ЗЛО современных арабского и украинского языков, а также обосновать их оппозиционные взаимосвязи, которые дополняют имеющиеся сведения о фразеологическом составе, отобража­ющем особенности культурно-исторического опыта народов.

Ключевые слова: фразеологическая единица, концепт, эквивалентность.

The scientific paper is attempted to determine the types ofinterlingual correlation of phraseological units denoting concepts GOOD-EVIL on the basis of modern Arabic and Ukrainian and to base its opposition interconnections that supplemented available data about its phraseological structure that reflects the particular cultural and historical experience of nations.

Key words: phraseological unit, concept, equivalency.

Постановка наукової проблеми та її значення. Останні десятиліття відзначені появою лінгвістичних дослі­джень, спрямованих на вивчення національно-культурної специфіки мовних явищ. Вони дають нам об'єктивні дані, що дозволяють робити висновки про базові цінності мови, культуру якої ми вивчаємо (Н. Д. Арутюнова, Ю. Д. Апресян, А. Вежбицька, С. Г. Воркачьов, С. Е. Нікітіна, Ю. С. Степанов, А. Д. Шмельов та інші) [6, с. 39]. Фразеологія - це конденсований досвід соціуму (Алефіренко 1987; Баран 1997; Кодухов 1974; Кочерган 1999; Кунин 1972; Семчинський 1996; Телия 1981; уфимцева 1986; Мирошниченко 2003) [6, с. 42].

Фразеологія як проміжний рівень перебуває на стику лексико-семантичного і синтаксичного рівнів [3, с. 171]. У кожній мові є стійкі словосполучення, які в мовленні і за змістом, і за синтаксичною функцією рівнозначні слову. Національний колорит фразеологізмів спричиняє певні перекладацькі труднощі, що і є предметом пропо­нованого дослідження.

Фразеологічні одиниці (ФО) як вторинні одиниці репрезентують відхилення від традиційної структури та семантики вихідних словосполучень [8, с. 123].

Актуальність пропонованого дослідження зумовлена насамперед необхідністю зіставного вивчення повер­хової та глибинної структур ФО з огляду на сьогоденну важливість когнітивних досліджень, експлікацію харак­теру дієвості людського фактору, соціальний підхід до матеріалу дослідження. У полілексемній гетерогенній структурі ФО постійно протиставляються узуальна форма - оказіональній, дослівний переклад - перекладу-ко-ментарю, об'єктивна оцінка - суб'єктивній, вихідна структура - похідній, первинні одиниці - вторинним, ней­тральна лексика - експресивно-емоційній, національний пласт - транснаціональному тощо [8, с. 59].

Розпізнання когнітивної важливості ФО із ключовою опозицією ДОБРО-ЗЛО в арабській і українській мовах є вельми актуальним для їх адекватного відтворення у мовах-трансляторах.

Методи дослідження: 1) компонентний аналіз використовується для опису структури значення лексичних одиниць лексико-семантичного поля «£<#J» J «o»j» в арабській мові і поля ДОБРО-ЗЛО в українській мові; 2) функціональний аналіз демонструє значимість використання лексем, що репрезентують концепти ДОБРО-ЗЛО в сучасних фразеологізмах та художніх текстах на прикладі зіставлюваних мов.

Мета нашого дослідження полягає у виявленні типів міжмовних співвідношень фразеологічних одиниць на позначення концептів ДОБРО-ЗЛО сучасних арабської і української мов.

Об'єктом дослідження виступають арабські та українські фразеологічні одиниці (фраземи, паремії, парафра­зи, метафори) як мовні засоби бінарних концептів ДОБРО-ЗЛО в художній мовній картині світу.

Предметом дослідження у пропонованій статті є типи міжмовних співвідношень фразеологічних одиниць на позначення концептів ДОБРО-ЗЛО сучасних арабської і української мов.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Фразеологічний склад є специфічною для кожної мови національно маркованою частиною лексикону. Постійно поповнюючись новими оди­ницями, фразеологічний склад відображає культурно-історичний досвід народу, а також особливості історичних за­конів розвитку мови. З огляду на значення фразеологізмів, розрізняють такі типи міжмовних співвідношень [4, с. 339]:

-   повна еквівалентність (фразеологізм однієї мови має ідентичний відповідник в іншій мові, тобто фразеоло-гізми-відповідники за значенням, структурно-граматичною будовою, образною основою, функціонально-стиліс­тичною та експресивно-емоційною конотацією повністю збігаються).

У таблиці 1 наведені приклади повних еквівалентів арабських та українських фразеологізмів на позначення

концептів ДОБРО-ЗЛО.

-   неповна еквівалентність поділяється на такі підгрупи:

а) фразеологізми з однаковим значенням, але з різною образною основою (мотивацією): укр. за добро - до­бром, а за лихо - лихом; ніяке лихо до добра не доведе - ар. 'Jc^J ^'Jo/J J '-M^l? I^j? jUoSj"^UljSj"jI<-M'V U=J? - добром за добро, і бедуїн виявить тобі повагу, а на зло бедуїн злом і відповість (палест., ірак., тун.);

 

© Соловйова О. А., 2012
б) фразеологізми, однакові за денотативно-сигніфікативним значенням, але різні за емоційно-оцінним ком-
понентом [4,
с. 340]: укр. випустити духа (джина) з пляшки - в одній з історій, які впродовж тисячі й однієї ночі
Шахерезада розповідала перському цареві,
- «Рибалка та Джин»/ араб. «Цо/Ь j У^л^» - йшлося про те,
як одного разу чоловік витягнув з моря пляшку. Коли зірвав ножем корок, із пляшки несподівано вийшов стовп
диму, який перетворився на злого духа. Фразеологізм вживається у значенні загрозливої несподіванки, спричине-
ної необережністю. Араб.
^JjjJ U^'i/' ju'lJ^ji^ Уос?^ ta ціЬл?0 'J^ 'CJ£°      j ^0 ddo^'J U^OcS jU^jj''
- вживається, коли говорять про дотримання обіцянки. У цих випадках при однаковості змісту й тотожності син-
таксичної
побудови частково еквівалентним є лексичне наповнення. Часткових еквівалентів порівняно небагато,
тому що
взагалі явище багатозначності менш характерне для фразеології.


Подібні фразеологізми, навіть однакові за структурою і лексичним наповненням, можуть мати в різних мовах неоднакове значення [4, с. 340]: укр. і Бога хвалимо і грішимо - араб. IJciiJ jUOj"LrJIJ?jIJl'i - добро та зло завжди йдуть поруч (букв.: в дружбі) (йорд.). Вживається, щоб стимулювати людину взяти ініціативу у свої руки, не втрачати надію і у будь-якій ситуації шукати вихід.

безеквівалентні (в одній мові є фразеологізм, в іншій - фразеологізму з таким значенням немає): араб. ^м^' ^0 UoJ^O1—?' - будеш далеким від лихих вчинків, залишишся цілим і здоровим (ірак.). За умови безеквівалентності можливі два типи співвідношень:

- співвідношення фраземи в одній мові і слова в іншій. За такої еквівалентності зворот нерідко вирізняється образністю. Однак у багатьох випадках еквівалент-слово має достатньо високий рівень внутрішньої експресії,яка компенсує відсутність фразеологічного словосполучення того самого значення [4, с. 340-341]. Наприклад,
українській фраземі
кров холоне в жилах «моторошно, тривожно, страшно» відповідає декілька арабських слів
із виразною внутрішньою формою
- mOj^J&M' ч-*^!^»,' U c'ts^j' ?ijJii' 4-oajJ»'?Ji#£». Пор. ще: укр. кирпата
свашка
«смерть» і араб.         ?0i£" ?0jO' с?'?' ??^;

- співвідношення фраземи в одній мові і вільного сполучення в іншій [4, с. 341]. Наприклад: укр. каламутити воду - араб.       mAjj IJco'? (!Jj0Lkj!?) 44/0... - сіяти розбрат між кимось, викликати ворожнечу.

Цінність безеквівалентної лексики (БЛ) полягає в її безмежному лінгвокультурному потенціалі. Н. Є. Ми-ропольська зазначає, що неможливо уявити процес оволодіння мовою без паралельного засвоєння соціального і культурного надбання народу - носія мови. Мова і культура - два явища, зв'язок між якими опосередкований людиною - носієм даної мови, даної культури [2, с. 42].

Більш яскраво зв'язок між мовою і культурою виявляється у реаліях. Безеквівалентна лексика може також включати слова-реалії, які позначають, головним чином у текстах, предмети матеріальної культури, що виступа­ють основними для номінативного значення слова [2, с. 43].

Явище безеквівалентності має багато спільних рис і з лакунарністю. Дослідники вважають, що БЛ - це лексич­на лакуна (у бінарному зіставленні з певною мовою). Мовна картина світу може мати різний вигляд. Вона ство­рюється номінативними мовними засобами - лексемами, стійкими словосполученнями, фразеологізмами, а також значеннєвою відсутністю номінативних одиниць (лакунарністю). Про безеквівалентні лексичні одиниці можна говорити як про лексичні лакуни в міжмовному порівнянні, коли постає проблема трансформації [2, с. 44]. Але все-таки між цими поняттями існує істотна різниця: БЛ визначається у межах кількох (двох) мов, лакуни можуть бути в окремій мові через відсутність однослівної номінації певного поняття, наприклад, українські лексеми «вай-кіт» і «шарга» (крик болю і тривоги) не мають антонімічного відповідника, хоч поняття у свідомості мовців існує.

Розглянувши концептуальні засади використання у лінгвістиці терміна «безеквівалентна лексика», ми вважа­ємо, що безеквівалентна лексема - особлива одиниця, що відображає національно-культурну своєрідність мови на лексичному рівні, номінує такі явища у сфері певної культури, які не властиві іншим. БЛ - це складник об­разності тексту, який несе емоційно-експресивний підтекст, пов'язаний з ідеоетнічним компонентом значення [6, с. 87]. БЛ слугує для номінації понять та реалій, не має точних лексичних відповідників у соціокультурних парадигмах інших мов, які порівнюються з вихідною [8, с. 157]. Наприклад: укр. відкопили варги із значенням «ображатися, гніватися» - араб. Mjj О^-Ц^ - настовбурчувати губи із значенням «виражати ворожість».

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа