Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 56

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Отже, імена створюються в мовленні за моделями й закономірностями мови. Мовна інформація ВІ - найбільш постійна й незмінна частина його інформації - міститься в характері й складі його компонентів. Словотвірний та фонетичний аспекти онімів перш за все стосуються структури, але водночас мають певний семантичний по­тенціал. В процесі функціонально виправданого використання існуючих ВН та новоутворень саме завдяки спе­цифічним властивостям формантів зростає змістовне навантаження онімної лексики. Розгляд ВН у перспективі запропонованого аспекту корисний для дослідження дериваційних процесів окремих мов, міжмовних зв'язків, а також для вивчення онімії як джерела образності мовлення.

Література:

1. Голев Н. Д. Деривационное функционирования слова как предмет деривационной лексикологии / Н. Д. Голев [Электронный ресурс]. - Режим доступу : http://lingvo.asu.ru/golev/articles/z92.html.

2. Голев Н. Д. Мотивационные типы отономастических образований в художественной литературе и публицис­тике / Н. Д. Голев [Электронный ресурс]. - Режим доступу : http://lingvo.asu.ru/golev/articles/z84.html.

3. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию. - М. : Прогресс, 1984. - 400 c. (Языковеды мира).

4. Гумилёв Л. Н. От Руси до России : очерки этнической истории / Лев Николаевич Гумилёв. - М. : ООО «Изда­тельство В. Шевчук», 2000. - 336 с.

5. Калинкин В. М. Поэтика онима. - Донецк : Юго-Восток, 1999. - 408 с.

6. Карпенко О. Ю. Когнітивна ономастика як напрямок пізнання власних назв : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство» / О. Ю. Карпенко. - К., 2006. - 33 с.

7. Карпенко Ю. О. Синхронічна сутність лексико-семантичного способу словотвору / Ю. О. Карпенко // Мовоз­навство. - 1992. - № 4. - С. 3-10.

8. Колоколова Л. И. Антропонимическая лексика в художественной прозе Л. Толстого / Л. И. Колоколова // Ві­сник київського університету: Українська філологія. - 1979. - Вип. 21. - С. 75-81.

9. Кубрякова Е. С. Основы морфологического анализа (на материале германских языков) / Е. С. Кубрякова. - М. : Наука, 1974. - 319 с.

 

10.Никонов В. А. Имена персонажей [Текст] / В. А. Никонов. Имя и общество. - М. : Наука, 1974. - С. 233-245.

11.Салахов Р. А. О полусуффиксальных образованиях со вторым компонентом, коррелятивным имени собствен­ному, в современной разговорной немецкой речи / А. Р. Салахов // Иностр. яз. в школе. - 1984. - № 4. - С. 23-28.

12.Ganzer D. Deutsche Phraseologismen mit Personennamen: Lexikografischer Befund und textueller Gebrauch / Studien zur Germanistik / Dinara Ganzer. - Band 25. - Hamburg : Verlag Dr. Kovac, 2008. - 445 S.

 

13.  Hellfritzsch V. Zum Problem der stilistischen Funktion von Namen / V. Hellfritzsch // Der Name in Sprache und Gesellschaft. Beitrage zur Theorie der Onomastik. - Berlin : Akademie-Verlag, 1973. - S. 64-73.

Paul H. Deutsche Grammatik. Bd. V: Wortbildungslehre / Hermann Paul. - Halle (Saale) : VEB Max Niemeyer Verlag, 1957. - 142 s.Хлиніна О. М.,

Житомирський державний університет імені Івана Франка, м. Житомир

НЕКЛАСИЧНІ ЗАСОБИ НОМІНАЦІЇ КОНЦЕПТУ КАР'ЄРА

Стаття присвячена аналізу засобів номінації концепту кар'єра та детальному вивченню некласичних номіна­цій, до яких відносяться словосполучення, фразеологізми та ідіоми. Вони становлять особливу форму вербалізації концептів та заповнюють лакуни в лексичній системі мови, яка не може повністю забезпечити найменування пізнаних людиною сторін дійсності

Ключові слова: номінація, концепт, словосполучення, фразеологізми, ідіоми, референція, денотат, конотація.

Статья посвящена анализу средств номинации концепта карьера и детальному изучению классических но­минаций, к которым относятся словосочетания и фразеологизмы. Они составляют особую форму вербализации концептов и заполняют лакуны в лексической системе языка, которая не может полностью обеспечить наиме­нование познанных человеком сторон действительности.

Ключевые слова: номинация, концепт, словосочетания, фразеологизмы, идиомы, референция, денотат, кон­нотация.

The article analyzes means of concept career nominations and a detailed study of non-classical nomination means, which include word-combinations, phraseologisms and idioms. The exist as a specific form of concept verbalization and fill the gaps of the lexical system, which can not fully provide nomination of all human gotten to know aspects of reality. Keywords: nomination, concept, word-combination, phraseologisms,idioms, reference, denotation, connotation.

Під домшаццо рoзуміємо процес і результат найменування, за якого мовні елементи співвіднoсяться з об'єктами, що вони позначають [3, с. 237]. Як процес виділення й осмислення позначуваного предмета чи події, а також як результат цього процесу нoмінація «постає одночасно як продукт класифікаційної діяльності людини в обраній царині знання чи суспільного досвіду і як продукт діяльності мoвленнєвої, мовної» [4, c. 6].

Номінативні одиниці не лише вказують на об'єкт, а й позначають поняття про цей об'єкт, в якому закріплено результати процесу раціонального пізнання дійсності, пов'язаного з абстрагуванням від реального об'єкту, його ознак, перетворенням їх в ідеальну сутність [6, с. 228].

Класичними номінативними одиницями є лексичні номінації, що «як форма існування концептів є відобра­женням об'єктивної реальності» [1, c. 31]. Крім слів, до номінативних одиниць залучають також словосполучення та фразеологізми, визначаючи їх як некласичні номінації [8, с. 57], та які становлять особливу форму вербалізації концептів та заповнюють лакуни в лексичній системі мови, яка не може повністю забезпечити найменування пізнаних людиною сторін дійсності. [5, с. 5].

Класичні лексичні засоби вербалізації концепту КАР'ЄРА поділяємо на дескриптивно та прагматично орі­єнтовані [8]. Дескриптивно орієнтованими називаємо лексичні одиниці, структура значення яких містить лише денотативний блок, за допомогою якого продуценти/інтерпретатори дискурсу надають/отримують інформацію про типовий образ (прототип), співвіднесений з іменем референта [7, с. 128]. Денотат розуміємо за В. М. Телією як проміжну ланку між реалією і смислом: ця інформація створює новий, не існуючий в позамовній дійсності, але існуючий у вигляді прототипу (типового образу) об'єкт, що репрезентує мінімізоване типізоване уявлення про властивості реалій, які є членами відповідного класу [8, с. 95]. Процедури співвіднесення типового образу з тим чи іншим знанням про його властивості розглядаємо як процедури референції [8, с. 102-103].

На основі аналізу різних точок зору щодо природи фразеологічних одиниць до фразеологізмів відносимо ідіоми та фразеологічні сполучення із зв'язаним значенням одного з компонентів. За В. В. Виноградовим саме фактор зв'язаності значення одного з компонентів фразеологічних словосполучень відрізняє їх як від вільних словосполучень, так і ідіом [2].

Вільні та фразеологічні словосполучення розглядаємо як лексико-синтаксичні параметричні сполучення стрижневого слова, так званого опорного найменування, що називає здатний до референції складник предмет­но-референтної ситуації, та слова-параметризатора, що називає динамічну чи статичну ознаку референта [8, с. 52]. Виходячи з цього положення, вважаємо можливим розглядати вільні та фразеологічні словосполучення як структурно-семантичні деривати семантично стрижневого слова.

Вільні словосполучення відрізняються від фразеологічних тим, що семантика їхнього параметризатора, на відміну від параметризатора фразеологізму, не визначається семантично стрижневим словом. Наприклад, опо­рне найменування career у структурі вільних словосполучень типу career advice/ guidance/ information/ adviser/ officer/ service/ break/ advancement/ development / ladder/path/progression / choice/ opportunities/prospects/ structure/ servant/ diplomat/ soldier/ girl/ woman тощо; career to build/ carve out/ have/ make/ pursue/ begin/ embark on/ launch/ start (out on)/ boost/ abandon/ give up/ cut short/ end/ ruin/ wreck/ resume/ change тощо; long/ brief/ short/ brilliant/ distinguished/ glittering/ good/ great/ successful/ promising/flagging/ chosen/ academic/ acting/ diplomatic/ literary/ medical/ military/ musical/ political/ sporting/ teaching/ playing/ professional/ recording career тощо; the peak/ height/ a change of career тощо може сполучатися практично з необмеженою кількістю параметризаторів, що ніяк не впливає на семантику останніх, наприклад:

(1) Once she decided to pursue her new career choice, Hajdu began to refocus her studies on learning as much as she could about facial prostheses.

(Newark Star-Ledger, Sunday, August 10, 2008, 12:00 AM)

(2) Carlee Dimry is leaving for the University of Tennessee next month to embark on her college soccer career.

© Хлиніна О. М., 2012(San Diego U-T, Monday, December 13, 2010)

(3)   At the height of his career, Mr. Jackson was indisputably the biggest star in the world; he sold more than 750
million albums.

(The New York Times, Nov. 29, 2011)

Номінативною базою для переосмислення параметризатора виступає опорне найменування фразеологічного словосполучення із зв'язаним значенням одного з компонентів, що виступає у 'вільному' значенні, зберігаючи свій денотат і референтну віднесеність. Так, career у структурі фразеологічних словосполучень може визначати семантику параметризатора-іменника (порівн.: veneer - фанера та career veneer - малий потенціял для просуван­ня по службі; рurgatory - ущелина та career рurgatory - засидітися на безперспективній посаді без можливості для просування, підвищення; victim - жертва та career victim - працівник, який не вчиться на власник помилках, і, навпаки, продовжує їх повторювати; nazi - фашист, нацист та career nazi - людина, яка настільки зосереджені на грошах, власному статусі і кар'єрі, що не помічає того, що робить життя приємним і змістовним, речі, люди та події, які безпосередньо не впливають на досягнення її кар'єрних цілей для неї нічого не значать; arrear

-    заборгованість та career in arrear - кар'єра у процесі становлення; suicide - самогубство та career suicide -здійснити вчинок, який повністю дискредитує вас і може звести нанівець будь-яку можливість особистого розвитку) чи параметризатора-прикметника (порівн.: checkered - клітчатий та checkered career - професійний досвід, який включає череду гарних та важких періодів).

(4)  He has worked at high levels in city and state government. He was not intent on career suicide.
(The New York Times, May 21, 2012)

(5)   People at a Sikh temple had a criminal record, a history of involvement in the white supremacist movement and
a
checkered career in the Army, law enforcement authorities and organizations that monitor hate groups said Monday.

(Los Angeles Times, August 6, 2012 11:52 p. m.)

Ідіоми, на відміну від фразеологічних словосполучень із зв'язаним значенням одного з компонентів, є еквіва­лентними слову за способом вказування на об'єкт, співвіднесений з певним денотатом (типовим представником категорії): жодна з ознак денотата ідіоми не зіставлена з денотатом окремого складника словосполучення. Напри­клад, жодна з ознак денотата ідіоми blue collar (найманий працівник) не залучена ні до денотата blue (букв. синій, блакитний), ні до денотата collar (букв. комірець).

Метафоризація є основним процесом формування фразеологізмів й, насамперед, ідіом, оскільки виконує ту ж саму лінгвокреативну функцію, що і словотворчі моделі, але більш скрито і нестандартно через складність механізму цього процесу [8, с. 135]. Значення ідіоми структуроване на підставі образного переосмислення слів-компонентів словосполучення. Таким чином, можна сказати, що значення ідіоми формується на участі гешталь-та, що репрезентує образ-подобу через призму якого сприймається означуване, на відміну від значення фразе­ологічного словосполучення, що спирається на прототип, вербалізований опорним найменуванням [8, с. 127].

Значення фразеологічних сполучень із зв'язаним значенням одного із компонентів ґрунтується на основі субфрейму тотожності компаративного фрейму, що спирається на типовий образ (денотат), а значення ідіоми

-    на підставі взаємодії субфреймів тотожності й подібності компаративного фрейму, що спирається на гештальт-структуру, порівн.: profitable business [ЩОСЬ-референт об'єкт є ЩОСЬ-корелят телеологічна категорія ПРИ­БУТКОВА СПРАВА]; і cash cow: [ЩОСЬ-референт об'єкт є начебто ЩОСЬ-корелят корова, яка приносить гроші

-   ЩОСЬ-референт об'єкт є ЩОСЬ-корелят телеологічна категорія ПРИБУТКОВА СПРАВА]. Наявність образної гештальт-структури у структурі значення ідіом зумовлює їх експресивність і ріднить їх із

прагматично орієнтованими лексичними одиницями, тоді як фразеологічні сполучення із зв'язаним значенням одного із компонентів семантично ближче до дескриптивно орієнтованих лексичних одиниць.

Ідіоматичні засоби вербалізації концепту КАР'ЄРА у своїй кількості не менш численні у порівнянні з фразе­ологічними словосполученнями, порівн.: climb the corporate ladder (advance in one's career; the process of getting promoted and making it to senior management) [поступове кар'єрне зростання, просування]; jump through hoops (to go through a lot of difficult work for something; to face many obstacles) [долати перешкоди на кар'єрному шляху]; blood on the carpet [наявність багатьох проблем, результатом яких є звільнення працівника]; beyond the call of duty (more than is expected or required by a job) [повністю віддаватися роботі, працювати більше ніж того потре­бує посада]; find one's feet (begin to feel comfortable in a new job) [освоїтись на новому робочому місці]; get the sack (get fired; one is forced to leave one's job) [бути примусово звільненим]; to sweat blood [працювати з останніх сил, але закінчити певне завдання вчасно]; glass ceiling (the perceived struggle of women and minorities to achieve promotions) [боротьба за підвищення серед представниць жіночої статі чи меншин] тощо.

Серед фразеологізмів можна виділити проміжну групу, до якої відносимо фразеологізми, у яких семантично залежний компонент є образно переосмисленим, наприклад: checkered career (метонімічне подання характерис­тики кар'єри, як мінливого процесу, що представляється як череда сприятливих та несприятливих етапів за участі символу перемін - чорно-білих квадратиків шахової дошки - та метонімічне переосмислення постійних змін за­йнятості, що зазнає суб'єкт кар'єри за період сого професійного життя на основі уявного атрибуту - клітчастий, тобто мінливий). Оскільки семантично залежний компонент може знайти референцію лише шляхом параметри-зації стрижневого слова, такі одиниці зараховуємо до фразеологізмів із зв'язаним значенням одного з компонен­тів, із застереженням, що в структуруванні їхнього значення задіяний образний складник.

1. Таким чином, засоби вербалізації концепту КАР'ЄРА залучають дескриптивно та прагматично орієнтовані лексичні номінації та їхні структурно-семантичні номінативні деривати - вільні словосполучення, фразеологічні словосполучення та ідіоми, - що відбивають різноманітні сторони кар'єри як процесу, професійні відносини, розвиток у мовній свідомості американського лінгвокультурного соціуму.Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. - М. : Высшая школа, 1986. - 295 с.

2. Виноградов В. В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Лексикология и лексико­графия. Избр. тр. - М. : Наука, 1977. - 312 с.

3. Гак В. Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация. Общие вопросы. - М. : Наука, 1977. - С. 230-293.

4. Кубрякова Е. С. Части речи в ономасиологическом освещении. - М. : Наук, 1978. - 115 с.

5. Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка. - М. : Высшая школа, 1986. - 336 с.

6. Мадоян В. В. Вопросы лексикологии и грамматики. - М. : РАН Ин-т рус. Языка, 2000. - 82 с.

7. Мартинюк А. П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі. - Харків : Константа, 2004. - 292 с.

Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты. - М. : Языки русской культуры, 1996. - 288 с.УДК 811.134.2'366

Хомицька 1.1.,

Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів

ПРАГМАТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ НЕОЛОГІЗМІВ У ІСПАНСЬКОМУ МАСМЕДІЙНОМУ ДИСКУРСІ

Основною метою даної статті є проаналізувати неологізми усних медіатекстів та протиставити їм ново­твори, які ми відшукали у іспанській масмедійній комунікації. У статті показана методика підбору неологізмів та аналізу нових слів з телебачення та радіо. Ці дані дещо відрізняються від даних, досліджених у письмових корпусах. У статті аналізуються особливості мовленнєвих неологізмів, відображаються критерії неологізмів пе­ріодики, формальних та семантичних неологізмів, запозичень. Ці відмінності підтверджують гіпотезу, що усне мовлення сприяє збагаченню лексики, утворення якої ми не завжди знаходимо у письмових джерелах.

Ключові слова: неологізми, лексикологія, засоби масової комунікації, корпусна лінгвістика, усне мовлення.

Основной целью данной статьи является проанализировать неологизмы устных медиатекстoв и противо­поставить им новообразования, которые мы нашли в испанской массмедийной коммуникации. В статье показана методика подбора неологизмов и анализа новых слов по телевидению и радио. Эти данные несколько отличаются от данных, исследованных в письменных корпусах. В статье анализируются особенности речевых неологизмов, отражаются критерии неологизмов периодики, формальных и семантических неологизмов, заимствований. Эти различия подтверждают гипотезу, что устная речь способствует обогащению лексики, образование которой мы не всегда находим в письменных источниках.

Ключевые слова: неологизмы, лексикология, средства массовой коммуникации, корпусная лингвистика, устная речь.

The primary objective of this article is to analyze neologisms of verbal mediatexts and contrast their new formations, which were found in Spanish mass media communication. In the article the methodology of selection of neologisms and analysis of new words from television and radio are shown. These data differ from those investigated in writing corpuses. The features ofspeech neologisms are analyzed in the article, the criteria ofneologisms ofperiodicals, formal and semantic neologisms, borrowings are represented. These differences confirm a hypothesis that the verbal broadcasting assists in enriching the vocabulary the formation of which we rarely find in writing sources.

Key words: neologisms, lexicology, means of mass communication, corpus linguistics, verbal broadcasting

Ми характеризуємо мовлення як явище передусім спонтанне і є логічним припустити, що така безпосеред­ність лінгвістичного вживання сприяє спонтанному утворенню мови. Однак, як стверджують деякі автори1, від­ношення між мовленням і письмом, що далеко не дихотомічне, є поступове і поширюється в континуумі набагато складніше, ніж те в якому перетинаються різні змінні (як канал, ступінь планування, функціональності і рівня формальності). Така оцінка чітко проявляється в класичній схемі М. Грегорі та С. Карроль (M. Gregory, S. Carrol), яка відображає множинність можливих комбінацій між усною традицією і письмовою формою.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа