Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 6

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Ключевые слова: ассоциативный эксперимент, ассоциация, психолингвистика, ассоциативное поле.

This article is dedicated to the analisys of the associative experiment and verbal associations in modern psycholinguistics; their task is determined; the history of the association analysis in linguistics is described and classified. Key words: associative experiment, association, psycholinguistics, association filed.

Асоціативність є однією з ознак творчого мислення людини. Лінгвостилістичне осягнення сутності даного поняття ґрунтується на теорії про властивості, природу та зв'язки асоціацій у філософії, психології, психолінгвіс­тиці, семасіології. Кожна з цих галузей обирає свій аспект опису цього поняття й формує свій предмет вивчення.

З погляду лінгвістики тексту асоціації розглядають як актуалізовані в свідомості читача зв'язки між елемента­ми лексичної структури тексту та співвідносними з ними явищами дійсності або свідомості [2, с. 127]. Механізм формування мовних асоціацій досить складний. Поки не існує одностайного погляду на питання про чинники, що домінують у процесі виникнення асоціативних зв'язків між словами. Одні вчені (Г. Щур, Б. Плотников) вва­жають, що в основі виникнення асоціацій лежать об'єктивний та соціальний досвід індивідуума, інші вказують на їх психічний характер (Ф. Галтон, В. Вундт) або на залежність від культурно-історичних традицій народу (А. Сахарний, А. Залевська).

Велика увага приділена вивченню асоціацій та асоціативного експерименту з погляду психології, де асоціації розглядаються як закономірний зв'язок двох або кількох психічних процесів (відчуттів, уявлень, думок, почуттів тощо), виражених у тому, що поява одного викликає появу іншого психічного процесу [10, с. 24].

На нашу думку, варто говорити про комплекс умов, які спричиняють появу словесних асоціацій, оскільки асо­ціація, як зв'язок між певними об'єктами або явищами, ґрунтується особистому, суб'єктивному, досвіді людини, що збігається з досвідом тієї культури, до якої належить мовець.

Словесні асоціації є результатом сприйняття індивідуумом об'єктивної дійсності через призму власного жит­тєвого досвіду, його культурного й соціального рівня, належності до певної етнічної групи. Тому виникнення тієї чи тієї реакції на слово-стимул, на нашу думку, може зумовлюватися будь-яким з вище названих чинників. Про­те, у певній мовній ситуації один з принципів домінує. Так, ще Ш. Баллі зазначав, що «людська думка постійно коливається між логічним сприйняттям та емоцією, ми або розуміємо, або відчуваємо; найчастіше наша думка складається водночас із логічної ідеї і почуття. І хоча ці два елементи можуть поєднуватись у різноманітних про­порціях, все ж у кожному конкретному випадку переважає щось одне: або логічне сприйняття, або почуття. Наша думка в одних випадках буде мати логічну домінанту, а в інших емоційну» [1, с. 182].

В основу деяких психолінгвістичних класифікацій покладено чинники виникнення словесних асоціацій. На­голошуючи на необхідності диференційного підходу до визначеної проблеми, Г. Щур розмежовує онтологічні, психологічні та емпіричні асоціації. Перші визначені соціальним досвідом індивідуума і групують елементи, що мають спільні властивості або характеристики з погляду відображення їх у свідомості індивідуума. Такі асоціації відтворюють парадигматичний аспект явищ або спосіб існування елементів. Емпіричні асоціації лежать в основі угрупувань елементів відповідно до суб'єктивного досвіду індивідуума й так званих парадигматичних і синтаг­матичних асоціацій. До психологічних Г. Щур відносить так звані «індивідуальні» або «випадкові» асоціації та консоціації [13]. Деякі дослідники (Г. Скляревська, А. Попова, О. Тодор) розмежовують асоціації, що репрезен­тують ознаки, які об'єктивно властиві предмету, але не знаходять відображення в денотативному значенні слова, й асоціації, що відбивають певне психологічне враження, яке асоціюється психологічно з іншою реалією.

В. Телія розглядає три типи асоціацій: національно-культурні, що притаманні носіям певної етнолінгвокуль-тури; загальнокультурні, які є універсальними для носіїв різних мов; та індивідуально-авторські, або суб'єктивні [12, с. 91].

До пояснення особливостей утворення асоціацій як мисленнєвого процесу і творчої основи створення худож­ніх образів звертався М. Ломоносов. Він констатував факт поєднання слів у певні ланцюги, ланки яких представ­лені парними сполуками (корабель - море, море - буря), а їх порядок і розташування зумовлені уявою митця [7, с. 157].

О. Потебня вважав асоціативність одним з основоположних чинників утворення рядів уявлень: «Асоціа­тивність полягає в тому, що різнорідні сприйняття <...> не знищують взаємно свою самостійність <...>, а за­лишаючись самі собою, зливаються в одне ціле» [9, с. 136]. Спираючись на дослідження В. Гумбольдта, учений відзначив, що формування й способи вираження асоціацій мотивуються належністю індивідуума до певного ет-

 

© Сурмач О. Я., 20102нокультурного об'єднання та до людства в цілому. Акумулюючи досвід свого народу, мовець пропускає його че­рез призму суб'єктивізму [9, с. 195]. Тому й будь-який асоціативний процес має суб'єктивний характер, в основі якого лежить об'єктивна дійсність [9, с. 143].

Розглядаючи історію розвитку асоціативних досліджень у психолінгвістиці, О. О. Залевська виділяє чотири етапи. Перший датується 1879-1910 рр., починаючи з експериментів Гальтона (1879) і до виникнення у 1910 р. першого списку асоціативних норм англійської мови, відомого як норми Кент-Розанова [14]. Вчені провели вільний асоціативний експеримент на матеріалі спеціально складеного списку зі 100 слів, залучивши 1000 рес­пондентів. Другий етап закінчується приблизно 1954 роком, коли виходять «Повні Міннесотські норми» [15]. Тут кількість респондентів сягала 1008 осіб, а як стимули використовувались слова зі списку Кент-Розанова. Цей етап характеризується сильним впливом, з одного боку, ідей біхеовіристської психології, що зводила зв'язок всередині асоціативної пари до виключно механістичного зв'язку між стимулом і реакцією, а з іншого - чіткою прагматичною спрямованістю. Асоціації вивчалися з точки зору психіатрії, психоаналізу і т.д. Третій етап асо­ціативних досліджень пов'язаний із переміщенням центру досліджень на проблеми, пов'язані із мовленнєвою діяльністю людини та формуванням її мовної здатності. У цей час (60-70-ті рр.) з'являється велика кількість словників асоціативних норм різних мов.

Ефективність застосування методики вільного асоціативного експерименту разом із методикою дослідження лексики відзначало багато мовознавців. Асоціативний підхід до вивчення лексичної семантики свого часу високо оцінив О. О. Леонтьєв, який відзначав «принципову єдність психологічної природи семантичних та асоціативних характеристик слів» [6, с. 168].

Асоціативний експеримент - це «виявлення зв'язків уявлень, які зумовлені попереднім досвідом і завдяки яким одне уявлення, що з'являється у свідомості, викликає на основі схожості, суміжності або протилежності інше» [5:45]. Методика асоціативно-змістового експерименту часто застосовується для дослідження асоціатив­ного поля концептів. Вона дає змогу виявити сукупність парадигматично та синтагматично пов'язаних вербаль­них репрезентантів концептів у тексті, а також систему породжених ними асоціацій [3, с. 90].

«Поле» реакцій, отриманих на слово-стимул, дає підстави трактувати психологічну структуру значення базо­вого слова як комплексне явище, що характеризується низкою параметрів, зокрема тих, у яких чітко простежу­ється певна емоційність.

Асоціації в межах асоціативно-змістового поля розподіляються за певними напрямами, утворюючи паралелі. Асоціативні паралелі - це закономірні зв'язки, котрі виникають у процесі мислення між елементами психіки, в результаті яких поява одного елемента в певних умовах викликає образ іншого, пов'язаного з ним. Інакше кажу­чи - це зв'язки між окремими явищами, фактами чи предметами, котрі відображені у свідомості та закріплені у пам'яті особистості.

Формування асоціацій - це складний психофізіологічний процес, адже передбачає зв'язок між окремими нер­вово-психічними актами, думками, уявленнями, почуттями особистості. Будь-яке слово, сказане, прочитане або почуте, приводить в дію величезний механізм асоціативних зв'язків, який формує певний образ. Утворюючи асоціації, людина виявляє своє бачення дійсності крізь призму індивідуальної асоціативної картини світу, що формується в період її становлення в певному соціальному, культурному, ментальному та лінгвістичному про­сторі, що закарбовується у її підсвідомості.

Асоціативна паралель, тобто «співвіднесеність ключового слова з одним текстовим змістом» [4, с. 26], фор­мується навколо базового елемента й асоціацій, які є його «змістовими корелятами» [8, с. 50]. Проведення асоці­ативного експерименту передбачає кілька етапів:

1) побудова асоціативного поля. На цьому етапі респондентам пропонується написати перше слово, яке спа­дає на думку, як реакцію на певний стимул. Жодних обмежень на реакції немає;

2) статистика кількісних показників отриманих реакцій. Після проведення експерименту спочатку підрахову­ється загальна кількість реакцій на запропоноване слово-стимул. Виокремлюються ті, які збігаються;

3) когнітивна інтерпретація асоціатів. Виділені на попередньому етапі реакції згруповуються за окремими когнітивними ознаками. Слова-асоціати виконують тут функцію мовних засобів вербалізації;

4) когнітивно-психолінгвістична інтерпретація досліджуваного концепту. Виділені когнітивні шари форму­ють зміст концептів, які виступають об'єктом аналізу. Під когнітивним шаром ми розуміємо сукупність когні-тивних ознак, які відображають дискретну одиницю концепту певного рівня абстракції, що має мовні способи об'єктивації (слово, словниковий ряд, фразеологічні одиниці). Когнітивна ознака - це мінімальний структурний компонент концепту, який відображає його певну рису [11, с. 131];

5) побудова моделі асоціативного поля.

Асоціативні дослідження в основному спрямовані на пошук концептуальної та семантичної структури пам'яті людини. Асоціативні методики застосовуються в психодіагностиці при виявленні патологічних і афективних психічних станів, порушеннях мовлення, вивченні функціональної асиметрії мозку. Вербальні асоціації, прой­шовши довгий шлях досліджень від філософії та психології до лінгвістики, знайшли своє місце у психолінгвіс­тичних дослідженнях. На сьогодні активно здійснюються міжкультурні асоціативні дослідження. В українському мовознавстві вони активно розвиваються, а тому виникає потреба комплексного та систематичного опису розви­тку таких досліджень.

Література:

2.1. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского язика / Ш. Балли. - М. : Изд-во иностр. лит., 1955. -416 с.Болотнова Н. С. Об основных понятиях и категориях коммуникативной стилистики текста / Н. С. Болотнова // Вестн. РГНФ. - 2001. - № 3. - С. 123-131.

3.Быдина И. В. Концепт «Творчество» в идиостиле Виктора Сосноры / И. В. Быдина // Культурные аспекты в языке и тексте: Сб. науч. тр. - Белгород : Изд-во БелГУ, 2005. - С. 86-93.

4.Карпенко М. С. Анализ межтекстовых ассоциативно-смысловых полей в аспекте идиостиля (на материале поэзии Н. Гумилева) / М. С. Карпенко // Коммуникативно-прагматические аспекты слова в художественном тексте.

 

-   Томск : Изд-во ТГУ, 2000. - С. 23-34.

5.Климкова Л. А. Ассоциативное значение слов в художественном тексте / Л. А. Климкова // Филологические науки. - 1991. - №1. - С. 45-54.

6.Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность / Алексей Алексеевич Леонтьев. - М. : Просвещение, 1969.

-   214 с.

7.Ломоносов М. В. Избранные произведения : в 2 т. / М. В. Ломоносов. - М. : Наука, 1986. - Т. 2: История. Фи­лология. Поэзия.- 494 с.;

8.Ніконова В. Г. Художні концепти в трагедіях Шекспіра: методика ідентифікації / В. Г. Ніконова // Вісник Чер­каського нац. ун-ту ім. Б. Хмельницького. Сер. Філол. науки. - Черкаси, 2005. - № 69. - С. 47-55.

9.Потебня А. А. Эстетика и поэтика / А. А. Потебня. - М. : Искусство, 1976. - 614 с.

 

10.Психологический словарь / под ред. В. В. Давыдова и др. - М. : Педагогика, 1983. - С.24-26.

11.Рудакова А. В. Объективация концепта «быт» в лексико-фразеологической системе русского языка: дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.01 / Рудакова Александра Владимировна. - Воронеж, 2003. - 213 с.

12.Телия В. Н. Коннотативный аспект семантики номинативных единиц / В. Н. Телия. - М. : Наука, 1986. - 143 с.

13.Щур Г. С. О типах лексических ассоциаций в языке / Г. С. Щур // Семантическая структура слова: Психолинг­вистические исследования. - М. : Наука, 1971. - С. 140-151.

14.Kent G. H., Rosanoff A. J. A study of association in insanity // Americal Journal of Insanity. - 1910. - v. 67. -P. 37-97.

Russel W. A., Jenkins J. J. The complete Minnesota Norms for Responses to 100 Words from Kent-Rosanoff Word Association Test. - Minneapolis, 1954.когнітивна лінгвістика та прагматика

 

 

УДК 81'373:81(420):81(477)

Аладько Д. О.,

Рівненський інститут слов'янознавства, кандидат філологічних наук, в. о. доцента кафедри романо-германських мов та перекладу

ВИКОРИСТАННЯ НАЗВ ПОСУДУ НА ПОЗНАЧЕННЯ ЧАСТИН ТІЛА ЛЮДИНИ

В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Стаття присвячена розгляду розвитку вторинної номінації назв посуду англійській та українській мовах. Ключові слова: номінація, вторинна номінація, метафора.

В статье рассматриваются проблемы вторичной номинации названий посуды в английском и украинском языках.

Ключевые слова: номинация, вторичная номинация, метафора.

The article deals with the problems ofsecond nomination ofkitchenware names in the English and Ukrainian languages. Key words: nomination, second nomination, metaphor.

Аналіз мотиваційних моделей та розвитку вторинної номінації є важливою складовою частиною сучасних лінгвістичних досліджень. Вивчення механізмів номінації та перехресних зв'язків різних лексико-семантичних груп набуває особливої значущості в світлі антропоцентричної парадигми дослідження мовних одиниць. Явище мотивації та теорія номінації є в центрі уваги багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників (О. О. Тараненко, І. О. Голубовська, О. О. Селіванова, С. М. Толстая, Н. Д. Арутюнова, Ю. Д. Апресян, Є. С. Кубрякова, В. Н. Телія, М. Е. Рут та інші).

Актуальність даної розвідки полягає в тому, що номінації артефактів, зокрема посуду, потребують деталь­ного вивчення у зіставному аспекті з метою виявлення засобів семантичної і словотвірної деривації, їх образних та епідигматичних зв'язків.

Об'єктом И обрано назви посуду в англійській та українській мовах. Метою статті є дослідження розвитку вторинної номінації назв посуду, що використовуються на позначення людини та частин тіла людини. У статті реалізуються такі завдання: виявити та проаналізувати шляхи виникнення нових лексико-семантичних варіан­тів, що є результатом семантичної динаміки назв посуду в українській та англійській мовах.

Предмети посуду в обох зіставлюваних мовах є джерелом регулярного метафоричного перенесення на позна­чення частин тіла людини.

Англійські найменування pot «кишечник» [12, c. 63]; pail, beer barrel сленг. «живіт» [13] використовують номінацію посуду для позначення живота людини. Асоціація повної особи з умістищем експлікується і в найме­нуваннях tub, tub of lard «повна людина» [14, c. 719]; kettle-bellied «товстий» [11, 59]; flacket «повна жінка в віль­ному одязі» (відflacket «пляшка опуклої форми») [15, c. 448]; barrel сленг. «повна людина» [13]; барила «огрядна людина» [6, с. 70]; кавуш «жінка» (від діал. «видовбаний дерев'яний посуд») [4, с. 88]. Діжка вважається ознакою огрядності, неповороткості [5, с. 189].

Повнота людини як подібність до глечика, горщика, барила реалізується також у відіменникових прикметни­ках барилкуватий, діжистий, діжкуватий [3, с. 30; с. 390]; tubby «товстий» (від tub «діжа») [15, с. 332]; urceolate «глекоподібний, з великим тілом» (від лат. «глек») [15, с. 333]. Асоціацією тіла, черева, повноти людини із пред­метом посуду мотивуються і українські компаративні фразеологізми котиться як баривка «невелика й товста людина, яка швидко рухається» [10, с. 13]; ходе неначе ступа «дуже повільно» [10, с. 148]; грубий як кадовб [10, с. 62]; товстий як бодня [10, с. 18]; обдувсь як барило «розтовстів»; товстий, як бочка [9, с. 179]. «Тезаурус тради­ційних англійських метафор» наводить речення, в якому процес втрати ваги людиною порівнюється із переходом від більшого вмістища до меншого: He has dwindled down from a pot to pipkin, уподібнюючи повну людину до pot «горщик», а після схуднення - до pipkin «горщечок» [15, с. 333].

Зазначаючи, що регулярність є характерною рисою метонімії, В. Г. Гак стверджує, що і метафора може бути системною, мати однаковий механізм як у споріднених, так і в різноструктурних мовах. Спираючись на гіпотезу Г. Шпербера, вчений говорить, що якщо певне коло ідей має велике значення в житті суспільства і одне зі слів цього кола ідей змінило своє значення, інші слова того ж семантичного поля також наслідують йому, відбуваєть­ся іррадіація синонімів. Завдяки цьому в російській мові для позначення голови використовуються назви посуду: котелок, черепок. Такі ж зрушення спостерігаються й у французькій мові: carafe, carafon, cafetiere, bouillotte, tirelire [1, с. 27, с. 114]. Подібного роду семантичні зміни відбуваються і в зіставлюваних англійській та укра­їнській мовах. Українські макітра, казан, чайник, баняк і в літературній мові, і в діалектах набувають значення «голова людини» і, у цьому значенні, функціонують у фразеологічних одиницях та пареміях. Порівняння голо­ви з посудиною реалізуються і в компаративних фразеологізмах голова як пляшка «лисий» [10, с. 118]; голова як коряк недодовбаний (виварка, довбня, макотра, порожній горнець, пустий макотерт) «головатий» [10, с. 38]. Англійська НП mug [7] також вживається для позначення голови людини. Асоціація гладкої поверхні кухонного начиння та інших речей з лисою головою також підтверджується існуванням народного забобону - не облизуй ложки товкача, бо лисий будеш [8, с. 124]; ни ублезуй варцюха (макогона), бо чулувік буде лесий [6, с. 81].

 

© Аладько Д. О., 2012Асоціація голови з макітрою, казаном спричиняє порівняння частин голови із предметами посуду та їх час­тинами. Обличчя людини в англійській лінгвокультурі може порівнюватись із каструлею, сковородою face like a pan-mug, face as big as a baking-trendle (trendle діал. «пікна діжа») [15, с. 332], dead pan «невиразне обличчя» [7]. Круглий, плаский тип обличчя людей азіатського походження мотивує порівняння з тарілкою:plate-face [13]. Асоціація обличчя з предметом посуду стає мотиваційною основою і для інших британських сленгових виразів: pan «обличчя»; beetroot mug «червоне (бурякове) обличчя)»; to scrape the mug «голитись»; mug book «поліцейська збірка портретів злочинців»; mug shot «поліцейський фотограф» [13].

Вимушена чи крива посмішка на обличчі асоціюється в англійській мовній свідомості з розколотою тарілкою: simper like a riven dish (a kettle) «посміхатись вимушено, ледь-ледь» [15, с. 335].

Англійські НП корелюють з укр. діал. рашка «велике, кругле, повне обличчя» (від «мілка дерев'яна посуди­на») [6, с. 206]. Зазначені найменування, як в англійській, так і в українській мовах, є стилістично маркованими і позначаються в словникових статтях як іронічні, зневажливі (українське рашка, наприклад, ілюструється таким чином: всюди тую свую рашку встромить, ото рашку субі нажев [6, с. 206]). Негативну конотацію має і стійке народне порівняння як полумисок «пикатий» [10, с. 115]. Чоло людини також може уподібнюватись до вмістища: Лоб - відро ціле, Є такий лоб, як відро [9, с. 179].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа