Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 67

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

4.Ельмслев Л. Пролегомены к теории языка / Л. Ельмслев // Зарубежная лингвистика: новое в лингвистике. - М. : Прогресс, 1999. - Вып. 1. - С. 131-257.

5.Кристева Ю. Разрушение поэтики // Французская семиотика: от структурализма к постструктурализму / Пер. с фр. и вступ. ст. Г. К. Косикова. - М. : Издательская группа «Прогресс», 2000. - С. 458-483.

6.Левінас Е. Між нами : дослідження : думки-про-іншого / Е. Левінас ; [пер. з фр]. - К. : Дух і Літера : Задруга, 1999. - 312 с.

7.Падучева Е. В. Семантические исследования (семантика времени и вида в русском языке, семантика наррати-ва) / Е. В. Падучева. - М. : Школа «Языки русской культуры», 1996. - 464 с.

8.Рикер П. Герменевтика, этика, политика / П. Рикер. - М. : Academia, 1995. - 160 с.

9.Труфанова И. В. Прагматика несобственно-прямой речи : автореф. дис. на соискание науч. степени доктора филол. наук : спец 10.02.04. «Германские языки» / И. В. Труфанова. - Нижний Новгород, 2001. - 41 с.

 

10.Gelley A. Narrative Crossing. Theory and Pragmatics of Prose Fiction. - Baltimore & London: The John Hopkins University Press, 1987. - 175 p.

11.Palmar A. Fictional Minds. - Lincoln & L. : University of Nebraska Press. - 2004. - 269 p.

Prince G. A Dictionary of Narratology. - Aldershot : Gower Publishing Company Ltd., 1988. - 120 p.Ботвінко-Ботюк О. М.,

Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк

ВИСЛОВЛЕННЯ ПРЕЗИРСТВА У КОНФРОНТАТИВНОМУ ДИСКУРСІ

У статті розглянуто функціонування висловлень презирства у конфронтативному дискурсі. Ключові слова: висловлення презирства, конфронтативний дискурс, суперечка, сварка.

В статье рассматривается функционирование высказываний презрения в конфронтативном дискурсе. Ключевые слова: высказывания презрения, конфронтативный дискурс, спор, ссора.

The article examines functioning of utterances of contempt in the discourse of confrontation. Key words: utterances of contempt, discourse of confrontation, dispute, quarrel.

Постановка наукової проблеми та її значення. Актуальність дослідження зумовлена загальною спря­мованістю сучасної лінгвістики на вивчення динамічної природи комунікації, яка передбачає її представлення не просто у вигляді набору деяких одиниць для здійснення мовленнєвого задуму, а радше як складної системи, де переплітаються і взаємодіють між собою різноманітні інтенціональні, соціальні, психологічні чинники. У фокусі нашої лінгвістичної розвідки постають дискурсивні особливості висловлень презирства в процесі їх функціону­вання. Мета статті - проаналізувати функціонування висловлень презирства у двох основних типах конфрон-тативного дискурсу - суперечці і сварці.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів. Оскільки презирство не є конвенційним у суспільстві, то сама комунікативна мета мовця має конфліктний характер. Якщо говорити про спілкування в умовах конфлікту, то спільною рисою для можливих конфронтативних дискурсів варто визнати несумісність інтенцій учасників діалогу. Проте слід зазначити, що конфронтативні дискурси не є однорідними. Зокрема, ми приєднуємося до позиції лінгвістів [7; 12], які наголошують на виділенні двох основних типів діалогічного дис­курсу в межах конфлікту, - суперечки і сварки. Спільною рисою для них є так званий «компетитивний» характер діалогу, тобто конкуренція поглядів і намірів комунікантів [9, с. 46]. Тим, що відрізняє ці типи дискурсів один від одного, є інтенційні та психологічні установки співрозмовників, їхні важелі впливу на суперника.

Суперечка за своєю комунікативною природою, попри деякі розбіжності суб'єктів мовлення, спрямована на порозуміння співрозмовників. Основними засобами впливу на адресата в суперечці є логічно- аргументативне переконування співрозмовника в його неправоті. Як зазначали Дж. Лакофф і М. Джонсон, соціальний прогрес і роль людини як розумної істоти передбачає досягнення бажаних результатів без безпосереднього втягнення у не­безпеку фізичного конфлікту. Як наслідок - люди розвинули соціальний інститут вербальної суперечки [5, с. 130].

Модель «ідеальної» суперечки передбачає переконання іншої сторони в її неправоті виключно за допомогою аргументації. У суперечці наявне бажання одностайності, але кожен із співрозмовників викладає свою дум­ку трохи по-іншому. Відповідно до цього побудова дискурсу суперечки передбачає спрямування на раціо­нальну сферу людської психіки, а це, у свою чергу, зумовлює використання емоційно-нейтральних мовних засобів, а також необхідність дотримання принципу співпраці [13, с. 14]. Наприклад:

(1) «/... / Moralizing is your only form of discourse. That's why there are so many hypocrites among your people. Present company excepted».

«My people?» Lucas asked. «I wish you'd stop thrusting identities on me. I mean, it's a drag. I'm only one fella».

«Yes, of course. «Lestrade said contemptuously. «Sorry. By the way,» he asked, «who are those people living in Berger's old zawiya? The old Jew and his followers? The pretty chichi girl you like? People over here used to think she was old Berger's wife. «/.../ (Stone R. Damascus Gate, p. 190).

У наведеному прикладі суперечка не переросла у сварку. Один із співрозмовників, щоб принаймні формально дотриматися ввічливості, удавано погоджується з комунікативним партнером («Yes, of course. «Lestrade said contemptuously), використовує формулу вибачення (Sorry) і, стримуючи власну вербальну агресію, змінює тему розмови.

На відміну від суперечки, сварка свідомо спрямована на диссенсус співрозмовників. Як доводить ана­ліз конфронтативних дискурсів, природа зародження конфліктів у результаті мовленнєвої взаємодії є складною і багатогранною. Комунікант здатний свідомо провокувати конфлікт, керуючись лише певними психологічними чинниками, скажімо, особистою неприязню до співрозмовника чи надміром негативних емоцій унаслідок інших конфліктних ситуацій. Адресант у такому разі ставиться до всього, що говорить чи робить спів­розмовник, упереджено і може штучно підтримувати створений ним образ суперника чи ворога.

Як доводить І. Івін, у перебігу дискурсу сварки співрозмовники часто задіюють контекстуальну аргументацію [2, с. 105]. Порівняно з універсальною аргументацією, контекстуальна є «нераціональною», оскільки її вибира­ють як найефективнішу тільки для певного типу адресата і вона апелює до традиції, авторитету, інтуїції, віри, здорового глузду. Але при формальній «нераціональності» використовуваних аргументів під час розвитку кон­фліктної ситуації контекстуальна аргументація все-таки спрямована на мисленнєві процеси, а також на логічно обґрунтований вибір рішення самим адресатом [2, с. 311-313].

У сварці «мовець впливає на емоційну сферу адресата засобами жорсткого, неаргументованого впливу» [8, с. 128], що, власне є виявом вербальної агресії. Агресивно налаштована особистість ставить за головну мету своєї поведінки моральну перемогу над суперником. А ігнорування раціональних засобів впливу можна пояс-

 

© Ботвінко-Ботюк О. М., 2012нити недостатньою вагомістю аргументів, браком часу або небажанням витрачати час і аргументи для бажаного результату [1, с. 61].

Особливістю конфронтативного дискурсу є те, що в процесі розвитку ситуації мовленнєвої взаємодії співроз­мовники можуть посилювати конфліктну орієнтацію діалогу і тоді суперечка внаслідок комунікативної «осічки» (термін О. Фадєєвої [12, с. 93]) обертається на сварку як вияв вербальної агресії. Це може трапитись внаслідок кількох причин. Найчастіше, як зазначають психологи, деструкція суперечки спричинена егоцентричною спря­мованістю комуніканта [6, с. 71]. У будь-якому разі предмет суперечки підмінюється іншою метою - несуміс­ність поглядів переростає в міжособистісний конфлікт. Відбувається суперечка заради самої суперечки.

Дискурс мовленнєвої агресії представлений такою взаємодією комунікантів, яка характеризується недотри­манням принципу комунікативного співробітництва та максим ввічливого спілкування, що проявляється в гру­бості, нетактовності, демонстративній байдужості, деструктивній поведінці. Цей тип дискурсу викликає дис-енсус, оскільки комуніканти перебувають у стані ворожості, ігноруючи право співрозмовника на незгоду, що призводить до псування чи руйнування взаємовідносин [13, с. 4], і між комунікантами виникає конфлікт. На думку О. Фадєєвої, «набагато частіше причини конфліктів мають психологічну природу, а порушення максим співпраці лише супроводжує та «обслуговує» дискурс конфліктної мовленнєвої взаємодії комунікантів» [10, с. 206]. Однак варто зазначити, що навмисне руйнування постулатів спілкування має додаткове прагматичне на­вантаження - довести свою перевагу над іншим [4, с. 20].

Поведінка мовців залежить від факторів, що спричиняють виникнення агресії, до яких психологи відносять фрустрацію, подразливі події (біль, спека, шум, натовп тощо), неприємні емоційні стани, необхідність в само­захисті, емоційно змінні враження, нестриманість [14, с. 188]. Агресія може бути реакцією на певну емоцію, зокрема на гнів, особливо в комплексі з відразою та зневагою, які утворюють так-звану «тріаду ворожості» [3, с. 265-266]. Агресія може виникати під час конфлікту внаслідок зіткнення переконань, цінностей, інтересів кому-нікантів, збою в розумінні партнера, викликаного суперечностями, невиправданням очікуваного, нетактовністю, відмовою тощо [14, с. 178, 181]. Наприклад:

(2)Fury blazed from Jason's eyes, and he lunged off the porch, spinning around violently, facing his father with fists clenched at his sides. «How would you know anything about my style?» he sneered. «Did you ask me? Does anybody ever ask me what I want? How I feel? Who gives a damn about my style!» (Burton K. Tess, p. 90).

У цьому прикладі син висловлює своє презирство по відношенню до батька через те, що той не схвалює його стиль. Агресія сина передається через уїдливі питання (How would you know anything about my style? Did you ask me? Does anybody ever ask me what I want? How I feel?), які використовуються як прийом атаки на батька. Вираз обличчя і поза мовця (Fury blazed from Jason's eyes, he lunged off the porch, spinning around violently, facing his father with fists clenched at his sides) доповнюють і посилюють його емоційне мовлення і свідчать про його почуття сильного роздратування і нетерпимості.

Мовець-агресор відзначається егоїстичною поведінкою, яка проявляється в бажанні домінувати і перемогти. Його метою є змусити адресата підкоритися, що здійснюється жорсткими неаргументованими, часто грубими способами прямого мовленнєвого впливу [11, с. 226]. Наприклад:

(3)«And just who are you, Miss High-and-Mighty, to tell me what to do with my own son?» Dropping Jason's arm, she turned on Tess, her lips twisting into a sneer. «This is a private discussion, anyway, and you have no business here. And don't start thinking that you do, just because you've played nanny to my son... and whore to my husband!» (Burton K. Tess, p. 280).

У наведеному прикладі мовець, перебуваючи в стані афекту і намагаючись дати вихід своїм негативним емо­ціям, висловлює крайню зневагу по відношенню до адресата, забороняючи останньому втручатись у сімейну розмову. Грубе змушування адресата замовкнути і зниження рівня його самооцінки (Andjust who are you, Miss High-and-Mighty, to tell me what to do with my own son?, you've played nanny to my son... and whore to my husband!) ведуть до реалізації бажання адресанта - отримати моральну перемогу над адресатом.

У дискурсі мовленнєвої агресії спостерігається сильний емоційний вибух, який супроводжується лайливою лексикою, різними образливими номінаціями і висловленнями разом зі специфічними для даної ситуації пара-лінгвістичними засобами, що призводить до агресивних дій у відповідь. Такий конфлікт може закінчитися бій­кою чи іншою деструктивною поведінкою комунікантів. Наприклад:

(4)With a look of scorn upon his face, Roland turned, and faced the robber crew. «If you win these arms,» said he to the leader, «you shall pay a dear price for them».

Then, disdaining to use his sword against foes so vile, he seized a burning brand, and hurled it fiercely among them (Baldwin J. The Story of Roland, p. 310).

У цьому прикладі конфлікт закінчився агресивною невербальною поведінкою комуніканта, який кинув пала­ючий факел на своїх ворогів.

Висновки. Підсумовуючи вищесказане, можна стверджувати, що висловлення презирства функціонують у таких двох типах конфронтативного дискурсу як суперечка і сварка. Суперечка характеризується відсутністю вербальної агресії, тоді як під час сварки мовець вдається до етично засуджених методів. Якщо хоча б один із ко-мунікантів прагне дотримуватися максим принципу співпраці, то це дозволяє припинити розгортання конфлікту.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні гендерних особливостей висловлень презирства.

Література:

2.1. Вандервекен Д. Небуквальные речевые акты / Д. Вандервекен // Концептуализация и смысл. - Новосибирск : Наука. Сиб. отд-ние, 1990. - С. 31-61.Ивин А. А. Основы теории аргументации / А. А. Ивин. - М. : Изд. центр ВЛАДОС, 1997. - 352 с.

3.Изард К. Э. Психология эмоций / К. Э. Изард; пер. с англ. А. Татлыбаева - СПб. : Питер, 2000. - 464 с.

4.Карасик В. И. Статус лица в значении слова: учебное пособие по спецкурсу / В. И. Карасик. - Волгоград : ВГПИ им. А. С. Серафимовича, 1989. - 110 с.

5.Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем / Дж. Лакофф, М. Джонсон // Язык и моделирование социального взаимодействия: Переводы / Сост. В. М. Сергеева и П. Б. Паршина; Общ. ред. В. В. Петрова. - М. : Прогресс, 1987.

- С. 126-170.

6.Остин Дж. Л. Слово как действие / Дж. Л. Остин // Новое в зарубежной лингвистике. - Вып. 17. Теория речевых актов. - М. : Прогресс, 1986. - С. 22-131.

7.Попова Т. В. Спор или ссора? Некоторые лингвистические критерии определения подклассов бытовой конфлик­тной ситуации / Т. В. Попова // Тез. конф. «Дискурс и аргументация». - Пятигорск : Изд-во ПГПИИЯ, 1992. - С. 90-92.

8.Рытникова Я. Т. Гармония и дисгармония в открытой семейной беседе / Я. Т. Рытникова // Русская разговорная речь как явление городской культуры / Под ред. Т. В. Матвеевой. - Екатеринбург : Арго, 1996. - С. 94-115.

9.Сухих С. А. Типология языкового общения / С. А. Сухих // Язык, дискурс и личность. - Тверь : Тверской гос. ун-т, 1990. - С. 45-50.

 

10.Фадеєва О. В. Конвенції спілкування в умовах конфліктної взаємодії / О. В. Фадеєва // Гуманітарний вісник. Сер. Іноз. філологія. - Черкаси, 1998. - Число 2. - Ч. І. (Проблеми сучасної лінгвістики). - С. 198-207.

11.Фадеева Е. В. Ситуация конфликтного речевого взаимодействия в статусно-ролевом аспекте / Е. В. Фадеева // Вісник Київськ. лінгвістичного ун-ту. Серія Філологія. - 1999. - Т. 2, № 2. - С. 218-227.

12.Фадеева Е. В. Стратегии и тактики конфликтного дискурса (на материале совр. англ. языка: дисс. ... канд. филол. наук: 10.02.04 / Фадеева Елена Владимировна. - К., 2000. - 194 с.

13.Фадєєва О. В. Стратегії і тактики конфліктного дискурсу (на матеріалі сучасної англійської мови): автореф. дис... канд. філол. Наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / О. В. Фадєєва. - К., 2000. - 18 с.

14.Gamble T. Communication Works / T. Gamble, M. Gamble. - N. Y. : Random House, 1987. - 440 p.

Джерела ілюстративного матеріалу:

1. Baldwin J. The Story of Roland / J. Baldwin. - Chapel Hill : Yesterday's Classics, 2006. - 424 p.

2. Burton K. Tess / K. Burton. - N. Y. : Harlequin Books, 1993. - 300 p.

Stone R. Damascus Gate / R. Stone. - N. Y. : Houghton Mifflin Harcourt, 1998. - 512 p.УДК 811.161.2'373

Бутко С. Г.,

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, м. Харків

ГЕНЕЗИС ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ МІФОНІМІВ У ТЕКСТАХ УКРАЇНСЬКИХ ЗАМОВЛЯНЬ

Статтю присвячено дослідженню генезису та функціональних особливостей міфонімів у текстах україн­ських замовлянь. До аналізу залучено оніми, які ще не були предметом спеціального дослідження в українському мовознавстві, зокрема власні назви на позначення хвороб, суб'єктів замовляння, об'єктів водного простору, тва­рин та географічних об'єктів. У ході дослідження з'ясовано, що міфоніми, вживані в текстах українських замов­лянь, найтісніше пов'язані з ономастиконом усього міфологічного і фольклорного дискурсу.

Ключові слова: замовляння, міфонім, власна назва, міфоантропонім, міфотопонім, міфозоонім.

Статья посвящена исследованию генезиса и функциональных особенностей мифонимов в текстах украинских заговоров. Автором проанализированы онимы, которые еще не были предметом специального исследования в укра­инской лингвистике, в частности имена собственные, обозначающие болезни, субъектов заговоров, объекты вод­ного пространства, животных и географические объекты. В ходе анализа выяснено, что мифонимы, функциониру­ющие в текстах украинских заговоров, связаны с ономастиконом всего мифологического и фольклорного дискурса.

Ключевые слова: заговор, мифоним, имя собственное, мифоантропоним, мифотопоним, мифозооним.

The article covers research of genesis and functional features of mythological names in texts of the Ukrainian incantations. The author had analyzed proper names, which were not the object of the special research in Ukrainian linguistics, in particular the proper names designating illnesses, subjects of incantations, objects of water space, animal and geographical objects. It is found out during an analysis, that mythological names used in texts of the Ukrainian incantations are closely related to the proper names of all mythological and folklore sphere.

Keywords: incantation, proper name, common name, mythological.

Одним із найбільш архаїчних та сакральних жанрів фольклору є замовляння, що вирізняється стійкістю та консерватизмом, завдяки чому й зберігає до наших часів світоглядну архаїку народу. Саме замовляння, а точніше їх мовна організація, є тією багаторівневою системою, в якій закодовано різні пласти знань. На особливу увагу в цьому розумінні заслуговують міфоніми, вживані в текстах українських замовлянь, адже вони є носієм важливої, часом унікальної інформації щодо культурно-історичного розвитку етносу. Зазначимо, що власні назви, зокрема міфоніми, неодноразово ставали предметом розвідок як вітчизняних, так і зарубіжних науковців [1; 6; 11; 17; 20; 21], проте більшість онімів і досі залишаються не дослідженими або потребують додаткового аналізу. У зв'язку з цим актуальним видається аналіз міфологічного ономастикону замовлянь, що виявляють різні аспекти реалізації магічної функції мови, репрезентують своєрідну картину світу, є продуктом особливої світоглядної системи. Запропоноване лінгвістичне дослідження пов'язане з потребами лексикографічного опису української народної культури, зокрема укладанням словника українських старожитностей. Мета нашої роботи полягає в з'ясуванні генезису та функціональних особливостей міфонімів, уживаних в текстах українських замовлянь.

Слід зауважити, що ономастикон українських замовлянь уміщує надзвичайно різнорідні щодо виникнення та семантики назви, а міфоніми можуть позначати суб'єкти, об'єкти, рослини, тварини, хвороби, предмети, явища тощо.

Так, значною є група міфонімів на позначення хвороб, зокрема лихоманки, яка включає неоднозначні щодо генезису й семантики номени, і це яскраво демонструє текст лікувального замовляння «Од пропасниці, трясці, лихоманки, лихорадки»: «Під дубом Маврійським / Стояли святії архангели... /...І бачили вони, як виходило з моря / Сім простоволосих жінок... / ... «Єсть ми дочері Иродови, /А йдем ми на хрестьянськую землю /Жов­тую хрестьянськую кость ломить». / Святії архангели попрохали розказать, /Як їх імена. «Наші імена єсть: Первая - Непа, хторая - Лета, / Третяя - Лелія, четвертая -Желтія, /П'ятая - Оленеса, шостая - Горита, / Сьомая - Маргарита; / Всі ми огненнії...» [2, с. 65]. Слід зазначити, що ключовою для розуміння як прагматики замовляння, так і специфіки архаїчного мислення в цілому є фраза «Святії архангели попрохали розказать, / Як їх імена», адже для первісної людини знати ім'я особи / істоти / предмета / явища означало мати владу над носі­єм цього імені, а саме: наслати хворобу, смерть, причарувати, вилікувати тощо. Звернімося власне до міфонімів на позначення лихоманки. Частина номенів є доволі прозорою за своєю семантикою і вказує на стан людини під час хвороби, наприклад, Желтія, Горита. Інші ономати видаються нам неоднозначними щодо можливості їхнього потрактування. Так, очевидно, власна назва Лелія має пряме відношення до квітки лілеї, яка, з одного боку, символізує чистоту (очевидно, в замовлянні це акцент на блідості як одному із симптомів лихоманки), а з іншого, - можливу смерть, спричинену дією пропасниці. Назва Оленеса, можливо, є варіантом імені Олена, яким доволі часто у фольклорі називаються істоти підземного негативного простору (в замовляннях - цариця Олена на позначення змії, у казках - зміючка Оленка). Прагматичні інтенції номена Маргарита, на наш погляд, виражені найменшою мірою, оскільки він ужитий з метою ритмічної організації тексту (Горита - Маргарита). Міфонім Лета, на нашу думку може мати кілька мотивацій. Першу визначаємо за етимологією лексеми, яка по­ходить від сербохорватського лета й означає метушливу жінку, яка снить [19; 14, с. 264]. У замовлянні таким чином називається ще один симптом лихоманки - марення. Згідно з другою мотивацією, назва лихоманки Лета походить від імені давньогрецької богині забуття - Лети і, відповідно, знову вказує на ознаки хвороби. Найбільш незрозумілим, на наш погляд, є онім Непа. Із великою часткою умовності можемо припустити, що цей номен пов'язаний із дієсловом «непаїть», тобто не щастить [4, с. 142].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа