Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 68

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

© Бутко С. Г., 2012Цікавими й неоднозначними з погляду походження є міфоніми на позначення суб'єктів замовляння, або мі-фоантропоніми. Так, незвичною та невмотивованою, на перший погляд, є власна назва дід Карипото, вжита в лікувальному замовлянні від криксів: «В ліси в Кодрі стоять дуб-нелень і дід Карипото. / - Добривечір тобі, дубе-неленю / І дідо Карипото. / Посватаймось, побратаймось, / У мене синочок, а в тебе дочка, / І будемо крик-си виговоряти, /Хрещеному нарожденому (Степану)» [2, с. 201-202]. Ономат Карипото, вірогідно, структурно складається з двох основ - кари- й -пото-. Щодо другого компонента, то тут поки що складно висувати будь-які гіпотези. Цікавою є основа кари-, яка може походити від дієслова карити, що в »Етимологічному словнику росій­ської мови» М. Фасмера подається у значенні «оплакувати; піклуватися» [15, ІІ, с. 199]. Отже, тут прослідкову-ється тісний зв'язок оніма із тематикою замовляння, а самого діда Карипото можемо розглядати як представника чужого простору, який покликаний для обміну - хворобу взяти собі, а дитині віддати здоров'я і спокійний сон.

Відзначимо, що такі формули є досить поширеними в лікувальних замовляннях від дитячих хвороб (криксів, плаксивців тощо), наприклад: «Зорі, зоряниці, васъ три сестриці..., у васъ дочка Одарочка, а у мене сынъ (имя). Возьміть своій дочці Одарочці крикливці, плаксивці и безсонниці, а міні нашлить сонъ изъ усіхъ сторонъ нарож­денному, молитвенному хрещеному рабу Божому (имя)» [7, с. 278] тощо.

Цікавим і доволі прозорим за семантикою є міфоантропонім чоловік Никін в обереговому замовлянні на охорону весільного поїзда: «Миж трёма дорогами, миж трёма ланами лежить чоловик Ныкин без рук, без ниг, без очей, без ричей, без плечей. Як той чоловик Ныкин, ничым не владие, так на хрещеному рабу Божому архитрыклыну (имя дружка) и на молодому князю (имя жениха) и на молодий княгыни (имя невесты) и на его поизду нихто ничого не завладие. Во вики виков. Аминь» [14, с. 508]. На оберегову функцію оніма вказує семан­тика лексеми никати - ховатися, зникати [5, IV, с. 88], тобто фактично весільний поїзд є невидимим, схованим для ворожого ока. Крім того, цей ономат демонструє прийом імітативної магії, за якою магічна сила впливає на об'єкт через схожість. У цьому тексті фактично будь-яка ворожа сила уподібнюється чоловікові Никіну, який, не маючи ні рук, ні очей, не може нічим заподіяти шкоди молодятам та учасникам весілля.

Значною групою за частотністю вживання є міфоніми на позначення об'єктів водного простору. Так, значний інтерес викликають онімиДіян, Кіян на позначення моря в замовляннях від укусу змії, наприклад: «Наморі наДі-яні. там стояв дуб, а в дубі дупло, а в дуплі гніздо, а в гнізді цариці: одна Киліяна, друга Іліяна, а третя цариця Веретениця. Ти, цариця Веретениця, ти вийди, вигукни, висвисни на своє військо - на польовеє, на лісовеє...» [12, с. 150] або «На морі на Кіяні на острові на Буяні тамъ лежитъ бгълъ горючь камінь, тдъ тимъ камнемъ лежатъ три зміи скорпіоньї, первая Марина, вторая Катерина, третья Прасковея. Я вамъ приказываю вылижить жило съ раба Божого (имя укушеннаго) щобъ кости жовтоі не ломило, серце не боліло. » [7, с. 279-280]. Щодо похо­дження цих онімів, то, як стверджує М. Новикова, назви Діян, Киян утворилися паронімічно, задля мелодійності, ритмізації замовляння [12, с. 208]. Припускаємо, що назва Діян на позначення моря утворилася від дієслова діяти й імовірно вказує на місце, де відбувається дія в замовлянні. Назва Киян, імовірно, походить від слова океан з від­повідними фонетичними трансформаціями, на що вказує і Р. Агеєва: «Океан море називається також Киян, Каян, Китай, Кидань й відповідно може бути не тільки морем, але й горою (на горі Кияні), й островом (на войстрови на Каяні), й полем (на полі на Киянськім)» [1, с. 135]. Таким чином, можемо стверджувати, що названі оніми позна­чають абстрактний простір, у якому відбувається дія замовляння, причому зазвичай це простір, де діють вищі не­гативні сили. Як зазначає Р. Агеєва, «географічні вказівки в замовляннях украй неточні, й спостерігається велика різноманітність варіантів, в яких назва може бути надана й іншому географічному об'єкту» [1, с. 135]. Так, онім Кіян (Киян) в українських замовляннях часто позначає острів: «На мори, на Дунаи и на острови Кияни и там стояв дуб дупленастий, а в тому дуби гниздо, а в тому гнизди лежыть царыця Оленыця. Ты, царыце Оленыце! Закажы своёму вийську, старому и малому, крывому и слипому, щоб Господь на помич дава» [14, с. 283]. Отже, фактично смисл апелятива океан втрачається й слово стає чистим знаком-топонімом, що позначає просторовий об'єкт.

Цікавою є група міфонімів на позначення географічних об'єктів, або міфотопонімів. Так, топонім ліс Кодра, вжитий у замовлянні від криксів: «В ліси в Кодрі стоять дуб-нелень і дід Карипото. / - Добривечір тобі, дубе-неленю /1 дідо Карипото. / Посватаймось, побратаймось, / У мене синочок, а в тебе дочка, /1 будемо крикси виговоряти, /Хрещеному нарожденому (Степану)» [2, с. 201-202] - може мати кілька варіантів щодо походжен­ня, адже, за словником гідронімів, Кодра - це річка, а річка, як зазначають автори етнолінгвістичного словника «Славянские древности», є еквівалентним синонімом (поряд із деревом, стовпом, горою) на позначення центра Всесвіту[9, ІІ, с. 253]. З цього погляду ономат Кодра на позначення лісу є цілком вмотивованим і вказує на належ­ність до чужого надприродного простору, звідки приходить магічна істота. З другого боку, імовірною є гіпотеза про іншомовне походження оніма, адже в румунській мові лексема codru означає ліс, хащі [8, с. 177]. Функці­ональні особливості міфоніма в цьому разі вбачаємо у запозиченні лексеми як одного з механізмів називання явищ, предметів у міфологічному й фольклорному дискурсах.

Значною та надзвичайно цікавою й різнорідною є група міфонімів на позначення тварин, або міфозооніми, адже тут зустрічаються як прозорі за походженням ономати, так і номени із затемненою внутрішньою формою, що, зокрема, яскраво демонструє лікувальне замовляння від укусу змії: «А в полі море, а в тім морі золотий камінь, а на тому камені золота яблуня, а на тій яблуні золоте гніздо, а в тім гнізді цар Гадюн сидить. Ти, цар Гадюн, склич свій гад лісовий, луговий, степовий, водяний, гноєвий, погрібний, загатній, хатній. Через море кали­новий міст, а під тим мостом Дубіян стоїть, а під тим Дубіяном гадина Яселуха лежить. Ти, гадина Яселуха, склич свій гад, та вийми зуб до землі од жовтої кості, од білого тіла нарожденого, хрещеного раба Божого [имя]» [13, с. 45]. Так, походження міфоніма Гадюн видається цілком прозорим й тісно пов'язане із прагматикою замовного слова, адже первісно гадом називали не тільки змій, а й усю нечисть, тварин та істот, пов'язаних із під­земним світом (жаби, черви, раки, навіть риба). Це підтверджує й етимологія слова гад: праслов'янське * gadъсягає індоєвропейського *gv6dh, що означає «дурний, злий» [19; 6, с. 79]. У болгарський діалектах гат - це пара­зит, плазун, у німецькій мові Kot - це бруд, грязь, у литовській gёda означає «стид, сором» [19, 6, с. 80]. Отже, можна зробити висновок, що слово гад є на сьогодні стертим евфемізмом. Натомість міфонім гадина Яселуха має затемнену внутрішню форму, а тому потребує більш глибокого аналізу. Проте можемо припустити, що Яселу-ха, можливо, перекручене від веселуха. Як зазначає О. Є. Хомік, «особливі міфологічні імплікації характерні й для етимологічного значення таких назв, як веселуха (змія), весилушка (жаба), веселий (чорт)» [16]. Згідно з М. Фасмером, веселий - ст. слав. вєсєлъ, болг. вёсел, чеш. vesely, слвц. vesely, польск. wesoly...// Спорідн. лтш. vesels «здоровий, цілий, неушкоджений», що є розширеннями і. -є *vesu-; сер. д. -інд. vasu - «гарний», авест. varjhu, vohu-, гальськ. vesu-, ірл. flu «гідний, рівний» [15, І, с. 303]. Наведений лексичний матеріал різних індоєвропей­ських мов свідчить про одноплановість конотативної семантики слова веселий, що практично унеможливлює інтерпретацію української евфемістичної назви веселуха в термінах енантіосемії. Евристично значущими у цьому випадку є факти слов'янської культурної традиції, в якій, за спостереженнями М. Толстого, зустрічаються, хоч і не численні та достатньою мірою випадкові, але яскраві й переконливі приклади вживання лексеми веселий у магічній обереговій функції, пов'язані із загальною темою «смерть» [10]. З огляду на це, а також, зважаю­чи на хтонічний характер міфологічного персонажа змії та його тісний і безпосередній зв'язок зі смертю [див: 3;9;18], онім Веселуха слід розглядати як продовження загальної тенденції використовувати слово із кореневим елементом весел з обереговою, запобіжною функцією. Таку ж функцію виконує і номінація веселик - журавель, на що вже давно вказали дослідники, наголошуючи при цьому на особливостях народної етимології цього слова, яке в традиційній культурі асоціюється із поняттям «журитися, сумувати» [3].

Отже, міфоніми, вживані в текстах українських замовлянь, найтісніше пов'язані з ономастиконом усього мі­фологічного і фольклорного дискурсу. Власні назви демонструють семантичну строкатість та генетичну нео­днорідність своїх складників. Історично-культурна проекція окремих номінацій свідчить про архаїчність їх ви­никнення, а також про мовні контакти давніх українців з іншими народами.

Література:

1.Агеева Р. А. Пространственные обозначения в заговоре как типе текста (на восточнославянском материале) / Р. А. Агеева // Аспекты общей и частной лингвистической теории текста. - М. : Наука, 1982. - С. 132-159.

2.Ви, зорі-зориці: Українська народна магічна поезія (Замовляння). - К. : Молодь, 1991. - 334 с.

3.Гура А. В. Символика животных в славянской традиции / А. В. Гура. - М. : Индрик, 1997. - 912 с.

4.Дополненіе къ опыту областнаго великорусскаго словаря. Изданіе втораго отделенія императорской академіи наукъ. - СанктПетербургъ, 1858. - 384 с.

5.Етимологічний словник української мови: у 7 томах / Редколегія О. С. Мельничук (голова) та ін. - К. : Наукова думка, 1982. - 2006.

6.Калашник В. С. Лексико-семантична група «змії» в сучасній українській мові: аспекти діахронічного аналізу/ В. С. Калашник, М. І. Філон // Українська мова серед інших слов'янських: етнологічні та граматичні параметри. Матеріали Міжнародної наукової конференції. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2009. - С. 199-205.

7.Короленко П. П. Черноморскіе заговоры / П. П. Короленко // Сборник Харьковского историко-филологическо­го общества. - 1892. - № 4. - С. 274-282.

8.Румынско-русский словарь / Под ред. Б. А. Андрианова и Д. Е. Михальчи. Изд. второе, стереотип. - М., 1954. - 975 с.

9.Славянские древности. Этнолингвистический словарь под ред. Н. И. Толстого. - М. : Международные отно­шения, 1995. - Т.

 

10.Толстой Н. И. Культурная семантика славянского *vesel- / Н. И. Толстой // Толстой Н. И. Язык и народная культура. Очерки по славянской мифологии и этнолингвистики. - М. : Индрик, 1995. - С. 309-311.

11.Толстой Н. И., Толстая С. М. Имя в контексте народной культуры / Н. И. Толстой, С. М. Толстая // Язык о языке: Сб. статей / Под общ. ред. и ред. Н. Д. Арутюновой. - М. : Языки русской культуры, 2000. - С. 597-621.

12.Українські замовляння / М. Н. Москаленко, М. О. Новикова. - К. : Дніпро, 1993. - 309 с.

13.Українські чари / Упоряд. О. М. Таланчук. - К. : Либідь, 1992. - 95 с.

14.Українці: народні вірування, повір'я, демонологія // Коллект. автор. А. П. Пономарьов, В. I. Гордієнко. - К. : Либідь, 1991. - 638 с.

15.Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т.: перевод с нем. / М. Фасмер, О. Н. Трубачев. - 2-е изд., стер. - М. : Прогресс, 1986. - Т. І-IV

16.Хомік О. Є. Український вербальний обере г: семантика i структура: автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.01 / О. Є. Хомік. - Х. : Б. в., 2005. - 20 с.

17.Черепанова О. А. Типология и генезис названий лихорадок-трясавиц в русских народных заговорах и за­клинаниях / О. А. Черепанова // Язык жанров русского фольклора: Межвуз. науч. сб. - Петрозаводск : Изд. ПГУ, 1977. - С. 44-57.

18.Шапарова Н. С. Краткая энциклопедия славянской мифологии: Около 1000 статей / Н. С. Шапарова. - М. : АСТ; Астрель; Русские словари, 2001. - 624 с.

19.Этимологический словарь славянских языков. Праславянский лексический фонд / Под ред. чл.-корр. АН СССР О. Н. Трубачева. - М. : Наука, 1974-1992. - Вып. 1-18.

20.Юдін О. Власне ім'я в акті замовляння-заклинання; місце у тексті та функції О. Юдін // Студії з Інтегральної культурології. Спеціальний випуск. «НЗ»: Ритуал. - Львів, 1999. - №2. - С. 92-96;

Юдин А. Ономастикон русских заговоров [Електронний ресурс] / А. Юдин. - М. : МОНФ, 1997. - 319 с. -Режим доступу : http://serebrkniga.narod.ru/polkallt/1248yudln-onomastlkon.htmlВеренько М. М.,

Буковинський державний фінансово-економічний університет, м. Чернівці

РЕКЛАМНИЙ ТЕКСТ В АНГЛОМОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ

У статті досліджується рекламний текст в англомовній картині світу. Встановлюється взаємозв'язок між різними видами реклами та способи їхнього впливу на окремий об'єкт чи організацію. Ключові слова: дискурс, рекламний текст, рекламний дискурс, політична реклама.

В статье исследуется рекламный текст в англоязычной картине мира. Устанавливается взаимосвязь между различными видами рекламы и способы их влияния на отдельный объект или организации. Ключевые слова: дискурс, рекламный текст, рекламный дискурс, политическая реклама.

The present article is focused on advertising text in english-speaking world view. The interconnection is active between different types of advertising and methods of its influence on a separate object or organization. Key words: discourse, advertising text, advertising discourse, political advertisement.

У сучасний період розвитку англійського суспільства важливу роль у формуванні активності відіграють засо­би масової інформації. Адже ЗМІ, а саме реклама виконує інформативну функцію, тобто поширює інформацію про певну людину чи організацію.

Про зростаючу роль газет, журналів, радіо і телебачення в суспільному житті країни свідчать їхнє невпинне зростання, поширеність і активність масової інформації.

Функції реклами: функція впливу, яку можна визначити як поєднання емотивної (викликає певну емоційну реакцію, мотивує), естетичної (вплив рекламного повідомлення як твору мистецтва) і персуазивної функцій, та інформативну функцію, що полягає в повідомленні необхідних даних про об'єкт реклами. Мовне ж оформлення рекламного тексту буде, безумовно, мотивуватися виконуваними ним функціями.

Вербальна та невербальна реклама:

Вербальна мова має важливе значення для реклами. Адже зображення на носіях зовнішньої реклами привер­тають увагу споживача і виражають певні ключові моменти такої реклами. Вербальні засоби впливу - це мовні засоби й ораторські вміння, які використовуються в PR (паблік-рилейшнз) і рекламі [3, с. 46]. До вербальної реклами входить телевізійна реклама та реклама на радіо.

Невербальна реклама.

На думку А. Д. Бєлової, у сучасній рекламі персуазивність здійснюється, швидше всього, за рахунок не-вербальних компонентів [Бєлова 1997], які є самодостатніми для розкриття певного змісту. виступають ядром комунікації, створюють відповідний настрій, передають інформацію, [Ткачук-Мірошниченко 2001], посилюють вплив вербальної аргументації [Крутько 2006].

Проаналізувавши візуальні елементи реклами, О. М. Назайкін виокремив найбільш частовживані зображен­ня: (а) товару без людей; (б) товару з людьми; (в) людей без товару; (г) живих істот, але не людей; (ґ) неживих предметів, але не самого товару; (д) символів [Назайкін 2005].

Реклама як суспільне явище становить на сьогоднішній день окремий дискурс, який потребує детального до­слідження й аналізу. Це спричинено тим, що сьогодні суспільство живе в часи НТП, в часи створення новітніх технологій та брендів. Ось чому, рекламу потрібно завжди досліджувати та аналізувати.

Рекламний текст повинен вирішувати завдання, сформульовані у відомій формулі «aida»:

1) attention - увага - текст повинен привернути увагу потенційного клієнта; Наприклад: Toyota - Управляй мрією.

2) interest - інтерес - текст повинен зацікавити клієнта; Наприклад: Ford Excursion - Символ вашої переваги

3) desire - мати бажання - текст повинен містити мотивацію покупки пропонованого товару; Наприклад: Nissan Almera - Задоволення без зволікання

4)    action - дія - текст повинен у кінцевому підсумку спонукати клієнта до дії, пропонуючи план дії і необхідну
інформацію.

Наприклад: Lexus - Прагнення до досконалості [7, с. 80-96].

Мета дослідження - виявлення диференційних рис рекламного тексту та вивчення структурно-семантичної організації частотних моделей англійського рекламного тексту для подальших досліджень реклами. Для досягнення поставленої мети необхідно:

-   визначити рекламний текст у типології тексту;

-   виокремити принципи класифікації структури;

-   виокремити домінантні засоби вираження концепту «персуазивність». Об'єктом даного дослідження виступає англомовний політичний рекламний текст.

Поставлена мета і завдання зумовили застосування таких методів дослідження: структурно-семантичного, дескриптивного, та прагматичного.

Структурно-семантичний метод дослідження дозволяє зробити глибокий аналіз текстів, а саме - розглянути та порівняти тексти з погляду уявлень про їхні структуру та семантику.

Описовий (дескриптивний) метод, зосереджений на емпіричному фіксуванні та документалізуванні досліджу­ваного об'єкта.

 

© Веренько М. М., 2012Прагматичний метод - метод, суть якого становить логіка так званого практичного виведення.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа