Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 7

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Очі людини також можуть асоціативно пов'язуватись із предметом посуду. В англійській мові зафіксовані номінації, які ототожнюють великі витрішкуваті очі із блюдцем: saucer eyes «великі очі» [2, с. 835]; saucer eyed «з великими очима» [15, с. 335]. Той самий мотив номінації відзначимо в компаративних фразеологізмах eyes like saucers [14, c. 197]; round as saucers (of wide-open eyes) [15, с. 335]. Витрішкуватість очей людини вербалізується і в порівнянні з глечиком: gotch-eyed«опуклі, витрішкуваті очі» (від gotch «глек») [15, с. 333]. Із наведеними англ. НП корелює українська назва баньки, яка використовується і в стійкому народному порівнянні витріщив очі як баньки [10, с. 104].

Англійська номінація jug handles [266] вербалізує уподібнення ручок глечика до вух людини. Зі слуховим сприйняттям, глухістю людини пов'язане і українське порівняння глухий як довбня вільхова «зовсім глухий» [10, с. 48].

Предмети посуду ототожнюються і з ротом людини: shut one's pan «замовкнути» [7]; plug the mug «припинити балачки» [13]. У специфічному контексті (сценарій вживання спиртних напоїв, похмілля) до предмета посуду може уподібнюватись і горло людини: hot coppers «горло пересохло з похмілля» [2, с. 506]; cool one's coppers «похмелятись» [7].

Крива шия, через покручену форму та негнучкість, в англійській мові пов'язується з шийкою глечика, пляш­ки: jar-necked «кривошия людина» [15, с. 333].

Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що в обох досліджуваних мовах назви номінації посуду тісно пов'язані з концептуальною сферою «людина», використовуються для позначення та опису людини в цілому та частин тіла людини. Перспективою подальшого дослідження є вивчення перехресних зв'язків назв посуду з іншими лексико-семантичними групами, залучення лексичного матеріалу інших мов.

Література:

1.Гак В. Г. Сопоставительная лексикология / Владимир Григорьевич Гак. - М. : Международные отношения, 1977. - 264 с.

2.Баранцев К. Т. Англо-український фразеологічний словник / Костянтин Тимофійович Баранцев. - К.: Знання, 2005. - 1056 с.

3.Грінченко Б. Д. Словарь української мови: у 4 т. / Борис Дмитрович Грінченко. - К. : Вид. АН УРСР, 1958-1959.

 

-   Т. 1 - 1958. - 495 с.; - Т. 2 - 1958. - 574 с.

4.Гуцульські говірки. Короткий словник / [відп. ред. Я. Закревська]. - Львів : Обласна книжкова друкарня, 1997.

-   232 с.

5.Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: словник-довідник / Віталій Вікторович Жайворонок. - К. : Довіра, 2006. - 704 с.

6.Корзонюк М. М. Матеріали до словника західноволинських говірок / М. М. Корзонюк. // Українська діалектна лексика. Збірник наукових праць / [ред. кол. І. Г. Матвіяс, П. Ю. Гриценко, Н. П. Прилипко]. - К. : Наукова думка, 1987. - С. 62-267.

7.Кунин А. В. Большой англо-русский фразеологический словарь / А. В. Кунин. - [Електронний ресурс] // ABBYY Lingvo 12 [Електронний ресурс] : электронный словарь. - 4,7 Gb. - ABBYY Software, 2006. - 1 електрон. опт. диск (DVD-ROM); 12 см. - Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb Ram; Windows 98, 2000, XP. - Назва з контейнеру.

8.Прислів'я, прикмети та повір'я українського народу / [уклад. Н. Кусайкіна]. - Х. : ВД Школа, 2008. - 128 с.

9.Українські приказки, прислів'я і таке інше / [укл. М. Номис / упоряд., прим. М. М. Пазяка]. - К. : Либідь, 2004.

-   350 с.

 

10.Юрченко О. С. Словник стійких народних порівнянь / О. С. Юрченко, А. О. Івченко. - Харків : Основа, 1993.

-   176 с.

11.Patterson W. H. A glossary of words in use in the counties of Antrim and Down / W. H. Patterson. - London : Trubner, 1880. - 118 p.

12.Pearse Chope R. The dialect of Hartland / R. Pearse Chope. - London : Trubner, 1891. - 124 p.

13.Probert Encyclopaedia of slang. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:www.probertencyclopaedia. co.uk

14.Spears R. Dictionary of American idioms and phrasal verbs / R. Spears. - NY : McGraw Hill, 2005. - 1080 p.

Wilkinson P. R. A thesaurus of traditional English metaphors / P. R. Wilkinson. - London; New York : Routledge, 1993. - 490 p.Бенкендорф Г. Д.,

Кам'янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, м. Кам'янець-Подільський ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИЙ КОНТИНУУМ НАЦІОНАЛ-СОЦІАЛІСТИЧНОГО МАКРОТЕКСТУ

У статті досліджуються складники націонал-соціалістичного макротексту - простір і час, які зі свого боку визначають його територіальний та темпоральний параметри. Дослідження проводиться на матеріалі виступів і промов функціонерів НСДАП.

Ключові слова: мова НСДАП, макротекст, простір, час, просторово-часовий континуум, ретроспекція, проспекція.

В статье исследуются составляющие национал-социалистического макротекста - пространство и время, которые определяют его территориальный и темпоральный параметры. Исследование проводится на материа­ле выступлений партийных функционеров НСДАП.

Ключевые слова: язык НСДАП, макротекст, пространство, время, пространственно-временной континуум, ретроспекция, проспекция.

The article deals with the space and time as the соnstituents of the national-socialist macrotext. Space and time determine its territorial and temporal indicators. The investigation is carried out on the speeches of NSDAP functionaries. Key words: NSDAP language, macrotext, space, time, space-time continuum, retrospection, prospection.

Текст традиційно вважається в лінгвістиці кінцевою одиницею в ієрархії мовленнєвих одиниць. Однак, на нашу думку, можлива масштабніша одиниця зі складнішою структурною організацією ніж текст. Цю одиницю будемо іменувати макротекст. Під макротекстом розуміємо сукупність відповідних текстів, які об'єднуються за певними показниками. Буде правомірним вказати, що макротекст вважається місцем і водночас умовою іс­нування концептів націонал-соціалістичної картини світу. Далі будемо іменувати цей макротекст тоталітарним макротекстом і використовувати цей термін як робочий.

Межи тоталітарного макротексту мають відносний характер; вони можуть змінюватися і це залежить від ці­лей, завдань і наукових позицій дослідника. В цьому дослідженні макротекст розглядається як сукупність інди­відуальних і колективних текстів, авторами яких є представники верховної влади в Німеччині часів націонал-со­ціалізму (1933 - 1945).

Щодо лінгвістичної дефініції поняття макротекст ми вважаємо для себе прийнятним визначення Н. А. Купі-ної. На позначення цього поняття нею використовується термін сверхтекст. «Сверхтекст - це сукупність вислов­лювань, текстів, які обмежені темпорально і локально, поєднані ситуативно і за змістом, характеризуються ціль­ною модальною настановою, достатньо визначеними позиціями адресата та адресанта, особливими критеріями нормального і анормального» [1, с. 53].

На макротекст поширюються ті ж самі категоріальні признаки, що вони притаманні тексту як мовленнєвій одиниці: 1) цілісність, 2) дискретність, 3) розгорнутість [2, с. 4]. Покладені в основу макротексту показники дають підстави стверджувати, що ця мовленнєва одиниця є цілісним утворенням. Йдеться про таки ознаки як ретроспекція, проспекція, модальність.

Таким чином, об'єктом нашого дослідження є націонал-соціалістичний макротекст, або макротекст націо-нал-соціалістичної німецької робітничої партії (НСДАП). Предмет дослідження - просторово-часовий кон­тинуум як провідна категорія макротексту. За допомогою просторово-часового континууму аналізуються два взаємопов'язаних аспекти: 1) онтологічний, де мова іде про об'єктивні час і простір, в яких існує макротекст і 2) гносеологічний, тобто специфічне відображення в ідеологічних концептах усього історичного процесу разом з відображенням простору і часу, в яких перебувають ідеологічні концепти. Макротекст тоталітарної НСДАП є водночас мовним середовищем для існування ідеологічних концептів націонал-соціалізму.

Якщо скористатися загально відомим трикутником Огдена-Ричардса (денотат - поняття - мовний знак) то від­ношення будуть виглядати у такий спосіб: історично-політична ситуація в країні в першій половині ХХ сторіччя (денотат) транспонується в суспільній свідомості в ідеологічний симбіоз, а саме поєднання просторово-часового континуума із взаємозв'язками / взаємодіями суб'єктів історії, що перебувають в цьому просторово-часовому континуумі (поняття). І, нарешті, це поняття маніфестується в макротексті, складній мовно-мовленнєвій одиниці.

Схематично просторово-часовий континуум в націонал-соціалістичному макротексті має певну точку відліку. Такою точкою виявляється 1919 рік - рік ідейно-організаційного оформлення націонал-соціалістичної ідеології, тобто рік заснування НСДАП. Протягом 14 років (1919-1933) націонал-соціалістичний макротекст функціонує в межах територіального простору Німеччини як Великонімецької імперії (Grossdeutsches Reich). Після 1933 року починається розширення державних територій Німеччини: в 1935 році до Німеччини приєднується Саарська об­ласть, в 1938 - Судети і Австрія, в 1939 - Польща, в 1941 - Україна і Прибалтика. В мові НСДАП виявляються декілька синонімів на позначення імперії - das Deutsche Reich, das Dritte Reich, das Grofideutsche Reich, das Reich der Freiheit und der Ehre, das Deutsche Reich der Grofie und der Ehre, das deutsche Vaterland.

Ареал функціонування мови НСДАП поширюється у міру збільшення територіального простору Німеччини після 1933 року серед німецькомовних соціальних груп на приєднаних територіях. Мовний ареал НСДАП не збі­гається з державними кордонами імперії, але наявним є певний ідеологічний вплив на іншомовні етноси.

Час функціонування мови НСДАП не збігається з періодом панування націонал-соціалістичного режиму. Мова НСДАП народжується і формується разом з ідеологією націонал-соціалізму. Таким чином, дата виникнен­ня мови НСДАП приблизно збігається з датою виникнення самої партії, тобто 1919-м роком. Активно функціо­нувати мова НСДАП перестає після краху панівного режиму.

© Бенкендорф Г. Д., 2012Отже, макротекст організовано темпорально і локально, інакше кажучи, він містить у собі сукупність хро­нологічно впорядкованих текстів, складових макротексту, створених у певний проміжок часу, тобто проміжок історії, вимірюваний в таких одиницях як рік, місяць, день.

З другого боку, становить науковий інтерес питання про те, як виглядають в макротексті НСДАП cкладники то­талітарної картини світу - простір і час. Схематично просторово-часовий континуум мови НСДАП має такий вигляд:

 

Kaiserliches Deutschland   Weimarer Republik         das Deutsche Reich       Tausendjahriges Reich

+                                     + +

РЕТРОСПЕКТИВА                                 ЕПІЦЕНТР ПЕРСПЕКТИВА

В націонал-соціалістичній картині світу das Deutsche Reich зберігає спадкоємність з Прусією і кайзерівською Німеччиною, з духом і традиціями минулого. Історична ретроспектива персоніфікується в постаті райхспрези-дента Пауля фон Гінденбурга.

«Der Ort, an dem wir uns versammelt haben, mahnt uns zum Ruckblick auf das alte Preufien, das in Gottesfurcht, durch pflichttreue Arbeit, nie verzagenden Mut und hingebende Vaterlandsliebe grofi geworden ist und auf dieser Grundlage die deutschen Stamme geeint hat. Moge der alte Geist dieser Ruhmesstatte auch das heutige Geschlecht beseelen, moge er uns frei machen von Eigensucht und Parteizank und uns in nationaler Selbstbestimmung und seelischer Erneuerung zusammenfuhren zum Segen eines in sich geeinten, freien, stolzen Deutschlands» [P. von Hindenburg 21. 3. 33 Potsdam, zit. nach 3, s. 77].

«... eine Stimmung, wie sie nur mehr zu vergleichen ist mit jenem August 1914, da ebenfalls eine Nation aufgebrochen ist, alles was sie besafi, zu verteidigen. Der 30. Januar wird in der deutschen Geschichte als der Tag bezeichnet werden, da die Nation sich wieder zuruckgefunden hatte, da eine neue Nation aufbrach und abtat alles an Qual, Schmach und Schande der letzten vierzehn Jahre» [H. Goring, 30. 1. 1933, zit. nach 3, s. 68].

Історичний період Веймарської республіки однозначно розглядається як ланка, що випала з німецького істо­ричного континууму, як своєрідний звих, який перервав зв'язок часу. В звинувачувальних промовах А. Гітлера, Й. Геббельса, Ф. фон Паппена цей період висвічується так:

«... uber 14 Jahre sind vergangen, seit dem unseligen Tage, da von inneren und aufieren Versprechungen verblendet, das deutsche Volk der hochsten Gute unserer Vergangenheit, des Reiches, seiner Ehre und seiner Freiheit vergab und dabei alles verlor. Seit diesen tagen des Verrates hat der Allmachtige unserem Volk seinen Segen entzogen. Zwietracht undHafi hielten ihren Einzug... das Ergebnis ist ein Trummerfeld» [A. Hitler, 1. 2. 1933, Rundfunk, zit. nach 3, s. 70].

«Wohin haben sie in den 14 Jahren Deutschlandgefuhrt? Die Staatsfinanzen erst in Ordnung gebracht, die ungeheueren Kriegsrohstoffe in wenigen Jahren vergeudet. VonMilliardensummen blieb keineMark ubrig. Sie beginnen dann das Verbrechen der Inflation, und nachdem sie mit diesem neuen Raubzug unter ihren Ministern Hilperging und Genossen die Nation ruinierten, setzt Zinswucher ein. Unerhorte Wucherzinsen, die in keinem Staat fruher straflos hatten genommen werden durfen...

... (und) damit beginnt nun weiter die Vernichtung der Produktion, die Vernichtung durch diese marxistischen Wirtschaftstheorien an sich und dann durch den Wahnsinn einer Steuerpolitik, der das ubrige noch besorgt. Und nun sehen wir, wie Stand um Standzusammenbricht... der Mittelstandallmahlig verzweifelt, Hunderttausende von Existenzen ausgeloscht werden, Jahr fur Jahr, Zehntausende von Konkursen, Hunderttausende von Zwangsversteigerung stattfinden, und das frifit das hinuber auf den Bauernstand, der beginnt zu verelenden. Der fleifiigste Stand im ganzen Volk, er geht zugrunde, kann nicht mehr existieren, und dann greift es endlich zuruck wieder nach der Stadt, und die Arbeitslosenarmee beginnt nun zu wachsen: Eine, zwei, drei Millionen, sieben Millionen. Heute mogen es sieben bis acht Millionen tatsachlich sein. Sie haben vernichtet, was sie vernichtet konnten... [A. Hitler, 10. 2. 1933 Berlin, Sportpalast, zit. nach 3, s. 70].

«... Was sie unserem Volk an materiellen Gutern zerstort haben, kann man in einem Wort ausdrucken: Alles! Sie konnten nicht mehr vernichten, als sie vernichtet haben. Dai sie aber die deutsche Nation auierdem vor der ganzen ubrigen Welt politisch entwurdigten, indem sie sie in dutzende lacherliche Gruppen spalteten, ist schlimmer als ihre wirtschaftliche Vernichtung. 13 Jahre lang hat uns die Welt beurteilt nach der Qualitat dieser Verderber Deutschlands. 13 Jahre sind wir in den Augen der anderen Welt eine wurdelose Nation gewesen, 13 Jahre lang ein Volk, mit dem man umspringen konnte, wie man wollte. Und es war nicht anders denkbar, wenn sie die Zerrissenheit sich vor Augen halten, in die dieses System die deutsche Nation geworfen hat.... [A. Hitler, 24. 7. 1932 Berliner Stadion, zit. Nach 3, s. 60].

«Ich will nur, Volk, dafi Du gerecht bist. Du sollst ein Urteil abgeben uber die vergangenen 14 Jahre der Schmach, der Schande, des Verfalls und der nationalpolitischen Demutigung. Und Du sollst daruber entscheiden, ob die Manner und Parteien, die fur diese 14 Jahre verantwortlich gemahnt werden mussen, noch weiterhin das Recht besitzen, die Macht und die Verwaltung in ihren Handen zu behalten... «[J. Goebbels, 24. 7. 1932 Berlin, Sportpalast, zit. nach 3, s. 61].

«... Es widerspricht allen Grundsatzen der vor der Linken so oft zitierten Demokratie, wenn man das deutsche Volk zum Neubau seines Lebensraumes aufruft und gleichzeitig weiteste Teile dieses Volkes, denen das Zukunftsideal einer grofien und freien Nation verschwebt, diffamierte und von der Mitwirkung auszuschalten suchte. Man kann andererseits nicht an das Werk eines Neubaues herangehen, wenn man diejenigen, die die Fundamente einer jeden Gemeinschaft, die Begriffe von Religion, Familie und Staat, die Grundlagen unserer ganzen Kultur, zerstoren wollen, wenn man sie ungehindert ihr Wuhlwerk treiben lafit. [F. von Pappen 30. 7. 1932 zit. nach 3, s. 61].

Заслуга лідера НСДАП і націонал-соціалізму в цілому мусить полягати у відновленні історичного континуу­му та регенерації німецької історії.

«... Es ist schon vermessen, wenn ich heute vor die Nation hintrete und sie beschwore: Deutsches Volk, gib uns vier Jahre, dann richte und urteile uber uns! Deutsches Volk, gib uns vier Jahre, und d ich schwore dir, so wie wir und so wieich in dieses Amt eintrat, so will ich dann gehen. Ich tat nicht um Gehalt und nicht um Lohn, ich tat es um deiner selbst wegen (Beifall)... Ich habe kein anderes Ziel im Auge gehabt als dem zu diesen, was uns das Hochste auf Erden ist. Denn ich kann mich nicht lossagen von dem Glauben an mein Volk, kann mich nicht lossagen von der Uberzeugung, dafi diese Nation wieder einst auferstehen wird, kann mich nicht entfernen von der Liebe zu diesem meinen Volk und hege felsenhaft die Uberzeugung, dafi eben doch dann einmal die Stunde kommt, in der die Millionen, die uns heute verfluchen, hinter uns stehen und mit uns begruien werden dann das gemeinsam geschaffene, muhsam erkampfte, bitter erworbene neue Deutsche Reich der Grofie und der Ehre und der Kraft und der Herrlichkeit und der Gerechtigkeit. Amen!»... [A. Hitler, 10. 2. 1933 Berlin, Sportpalast, zit. nach 3, s. 71-72].

В націонал-соціалістичній картині світу А. Гітлер та його партія презентують теперішній час. Контакт двох осіб (Гітлера і фон Гінденбурга) символізує відродження германського Духа, реставрацію попередніх підвалин та їхню непорушність у майбутньому. На підтвердження цьому наведемо уривки з некролога А. Гітлера на похороні П. фон Гінденбурга та виступу Ґерінга:

«... das Deutsche Volk aber wird zu seinem toten Helden kommen, um sich in Zeiten der Not neue Kraft zu holen fur das Leben, und wenn selbst die letzte Spur dieses Leibes verweht sein sollte, wird der Name noch immer unsterblich sein. fi Toter Feldherr, gehe nun ein in Walhall!» [Rede von 7. 8. 1934 in Tannenberg; zit. nach 3, s. 93].

«Heute wird der Tag sein, an dem wir das Buch der deutschen Geschichte der letzten Jahre der Not und Schande schliefien und ein neues Kapitel beginnen. Und auf diesem Kapitel wird stehen: 'Die Freiheit und die Ehre sind das Fundament des kommenden Staates'» [H. Goring, 30. 1. 1933, Berlin, zit. nach 3, s. 68].

Наведені вище витяги з виступів А. Гітлера віддзеркалюють історичну ретроспективу і в сукупності з анало­гічними текстами інших націонал-соціалістичних діячів створюють ретроспективу макротексту. Історична ма­кроперспектива мислиться на дуже великий проміжок часу (Tausendjahriges Reich). У пересічній свідомості цій проміжок часу сприймається як вічність порівняно з середньою тривалістю життя.

Der Nationalsozialismus wird die kommenden tausend Jahre der deutschen Geschichte bestimmen. Der ist nicht mehr wegzudenken...» [A. Hitler, 30. 1. 1941 Berlin, Sportpalast, zit. nach 3, s. 174].

«Es ist unser Wunsch und Wille, dai dieser Staat und dieses Reich bestehen sollen in kommenden Jahrtausenden. -Wir konnen glucklich sein, zu wissen, dai diese Zukunft restlos uns gehort».

Стан майбутнього постає в оптимістичних тонах: «Dieses Deutschland mufi schoner werden als das vergangene, es mufi besser werden als das vergangene, es mufi starker werden als das vergangene [A. Hitler, 24. 2. 1937 Hofbrauhaus, Munchen]. Найближче майбутнє інтерпретовано як визначення місця німецької імперії в Європі та її провідної ролі на континенті. Наведений нижче витяг з виступу Й. Геббельса разом з попередніми витягами з гітлерівських промов створюють проспекцію націонал-соціалістичного макротексту.

«... Ich habe nun den Eindruck, dafi wir heute in einem Zeitalter leben, in dem die Welt neu verteilt wird. Ich habe weiterhin den Eindruck, dafi wir bei der Verteilung der Welt in den vergangenen Jahrhunderten als Deutsche zu kurz gekommen sind, und ich habe drittens den Eindruck, dai wir das, was wir damals versaumten, jetzt nachholen mussen.

... Und so wie wir das Gesicht des Reiches gewandelt haben, so werden wir das Gesicht des Europas wandeln, und so wie die inneren Widerstande und Gegensatze des Reiches von vor zehn Jahren, als ich zum erstenmal hier sprach, langst

vergessen sind, so werden in zehn Jahren, wenn ich wieder hier spreche, die europaischen Gegensatze vergessen sein.............................................................................................................................................................

Dann, meine Parteigenossen, werden wir unser groies Ziel verwirklichen und werden hier im Herzen Europas wieder unser altes, weitgestecktes, grofies germanisches Reich errichten. Ein Reich, dafi dann der Schutzpatron Mitteleuropas sein wird.... Die deutsch-italienische Achse (durch den Dreimachtepakt nun auf andere Staaten ausgeweitet) wird sich den Bedrohungen der angelsachsischen Weltgegenuber durchsetzen. Dann werden wir, jeder in seinem Wirkensraum, dieses neue Europa aufbauen und organisieren» [J. Goebbels, 5. 11. 1940, Kundgebung der NSDAP in Prag, zit. nach

3, s. 172-174].

Розглянутий в статті текстовий матеріал дає можливість зробити такі висновки. Просторово-часовий конти­нуум виглядає як суцільне середовище, створене філософськими категоріями простору і часу. Він відображається в суцільному текстовому середовищі - макротексті. Континуум тоталітарного макротексту має великі розміри, не виглядає замкнутим, разом з тим прагне до певних обмежень. Просторово-часовий континуум відіграє осо­бливу роль при описі мов тоталітарних партій.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа