Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 72

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

At the same time, Hillary Clinton employs stereotypically masculine characteristics:

-   high self-confidence: We can, once again, transcend our differences and divisions;

-   dominance: Now, I know a thing or two about health care;

-   high levels of achievement: But being a senator from New York, I saw firsthand, as all of my friends and colleagues did, the devastation of September the 11th.

Thus, the action aspect suggests that successful political candidates must mobilize followers into action [6; 16] and create 'a sense of excitement and adventure' [1, p. 194] around their political activity.

Decisive leaders are also characterized by their ability to articulate why action in some cases is necessary. Prior research highlights the ability of a change-oriented leader to articulate how dangerous the enemy is or how unnecessary the suffering is in order to challenge the status quo and motivate followers [3, p. 10]. In this manner, the leader attempts to generate support for his or her vision to overcome adversity [6]:

The 21st century is marked by serious security threats, serious economic challenges, and serious problems, from AIDS to global warming to the continuing turmoil in the Middle East ... Now, at a time when we're trying to get other people to give up nuclear and biological and chemical weapons, they are trying to develop two new nuclear weapons, which they say we might use first ... to rally the world to our side in the war against terror, and to make a world with more friends and less terror, etc. (Bill Clinton);

I visited Ground Zero the day after we were attacked. And I felt like I was standing at the gates of hell ... And we need to make sure that homeland security is a priority and that it is funded properly and the resources go to the areas of greatest risk, New York City (Hillary Clinton).

Values and moral justifications are considered to be gender neutral aspects of political communication [3, p. 10; 15]: We can, once again, give our children a safer and more secure future (Hillary Clinton); And Al Gore, as he showed again tonight, demonstrated incredible patriotism and grace under pressure (Bill Clinton), etc.

Also neutral are temporal orientation and tangibility [see 3; 4; 15; 17]. According to their research, political leaders make references to the correlation between past and present in order to highlight the importance of changes they are to implement: Tonight I have the pleasure of introducing the last great Democratic president. But first, I want to say a few words about the next great Democratic president, John Kerry (Hillary Clinton); I am honored to share this night with President Carter, for whom I worked in 1976 and who has inspired the world with his work for peace, democracy, and human rights (Bill Clinton).

Besides, transformational leaders will make more references to intangible future goals and fewer references to concrete, tangible outcomes [ibid.]: Together we can, once again, widen the circle of opportunity for all Americans. We can, once again, transcend our differences and divisions. We can, once again, give our children a safer and more secure future (Hillary Clinton); We all want our children to grow up in a secure America, leading the world toward a peaceful and prosperous future (Bill Clinton).

Thus, the present study shows that men and women evolve different means of political communication and different styles to achieve the set goals. Men establish independence and show aggression, their speech is competitive and dominating, their language is exclusive and initiates action, competition, and expertise. By contrast, women in their speech are inclusive and supportive. They use more inclusive pronouns to welcome the audience into their main ideas and concepts. Though, while men and women use distinct language styles, these differences are not only mere gender distinctions but also are an intentional use of rhetorical tools by both men and women to achieve certain objectives.

Future research on gender aspects of political communication can be carried on in various ways. More research is needed on different forms of political communication - televised political advertising, news releases, campaign literature, speeches, and Web sites. Since the emergence of the Internet offers wide possibilities for communication and it is used as a platform of expressing political thought, it is also important to analyze how this technology may be used by male and female candidates in their addressing the public.

Bibliography:

1.Bass B. Bass & Stogdill's Handbook of Leadership: Theory, Research, and Managerial Applications. - New York : Free Press, 1990. - 1536 p.

2.Bligh M. C., Kohles J. C., Meindl J. R. Charisma Under Crisis: Presidential Leadership, Rhetoric, and Media Responses Before and After September 11th Terrorist Attacks // Leadership Quarterly. - 2004. - #15 (2). - Pp. 211-239.

3.Bligh M., Merolla J., Schroedel J. R., Gonzalez R. Finding Her Voice: Hillary Clinton's Rhetoric in the 2008 Presidential Campaign. - Available at http://www.cgu.edu/PDFFiles/SPE/workingpapers/politics/campaign%20rhetoric4.pdf.

4.Conger J. A. Inspiring Others: The Language of Leadership // Academy of Management Executive. - 1991. - #5. -Pp. 31-45.

5.Deluga R. J. American Presidential Proactivity, Charismatic Leadership, and Rated Performance // The Leadership Quarterly. - 1998. - #9 (3). - Pp. 265-291.

6.Fiol C. M., Harris D., House R. Charismatic Leadership: Strategies for Effecting Social Change // The Leadership Quarterly. - 1999. - #10 (3). - Pp. 449- 482.

7.Fiske S. T., Cuddy A. J. C., Glick P., Xu J. A Model of (Often Mixed) Stereotype Content: Competence and Warmth Respectively Follow from Perceived Status and Competition // Journal of Personality and Social Psychology. - 2002. - #82 (6): 878-902.

Huddy L., Terkildsen N. Gender Stereotypes and the Perceptions of Male and Female Candidates // American Journal of Political Science. - 1993. - #37 (1). - Pp. 119-147.9.    Kaid L. L. Handbook of Political Communication Research. - Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum, 2004. - 560 p.

10.Lawless J. Women, War, and Winning Elections: Gender Stereotyping in the Post September 11th Era // Political Research Quarterly. - 2004. - #57 (3). - Pp. 479-490.

11.Maranell G. M., Dodder M. The Evaluation of Presidents: An Extension of the Schlesinger Polls // Journal of American History. - 1970. - #57. - Pp. 104-113.

12.Marshall B. DeV., Mayhead M. A. (ed). Navigating Boundaries: The Rhetoric of Women Governors. - Wesport, London : Prafger, 2000. - 150 p.

13.Matland R. E. Putting Scandinavian Equality to the Test: An Experimental Evaluation of Gender Stereotyping of Political Candidates in a Sample of Norwegian Voters // British Journal of Political Science. - 1994. - Vol. 24, #2. -Pp. 273-292.

14.Matland R. E., King D. C. Women as candidates in congressional elections // In Rosenthal C. S. (Ed.) Women transforming Congress. - Norman : University of Oklahoma Press, 2002. - Pp. 119-145.

15.Shamir B., Arthur M. B., House R. The Rhetoric of Charismatic Leadership: A Theoretical Extension, a Case Study, and Implications for Research // The Leadership Quarterly. - 1994. - #5(1). - Pp. 25-42.

16.Shamir B., House R., Arthur M. B. The Motivational Effects of Charismatic Leadership: A Self-Concept Based Theory // Organization Science. - 1993. - #4. - Pp. 577-594.

17.Willner A. R. The Spellbinders: Charismatic Political Leadership. - New Haven, CT : Yale University Press, 1984. - 212 p.

Illustration Material:

18.Clinton H. R. Text of Remarks to the Democratic National Convention. - Available at: http://www. washingtonpost. com/wp-dyn/articles/A16551 -2004Jul26.html

Clinton W. J. 2004 Democratic Convention address. - Available at: http://www.americanhetoric.com/speeches/ convention2004/billclinton2004dnc.htmУДК 81373.611=112.2

Деркевич Н. А.,

Національний педагогічний університет ім.. В. Гнатюка, м. Тернопіль

СЕМАНТИКА ДІЄСЛІВ ІЗ ПРЕФІКСОМ ZER- У ФОРМУВАННІ ЗВ'ЯЗНОСТІ ТЕКСТУ

У статті здійснено характеристику семантики дієслів з префіксом zer-, представлено їх функцію у форму­ванні зв'язності художнього тексту, оскільки слово набуває свого повного значення саме у контексті.

Ключові слова: лінгвістика тексту, дієслівний префікс, дериват, похідне дієслово, словотворчий засіб, семантика.

В статье охарактеризирована семантика глаголов с префиксом zer-, представлено их функцию в формировании связанности художественного текста, поскольку текст приобретает свое полное значение именно в контексте.

Ключевые слова: лингвистика текста, глагольный префикс, дериват, производный глагол, словообразова­тельный способ, семантика.

The characteristic of the semantics of the verbs with prefix zer- is given in the article. Since a word acquires its complete meaning just in a context, these verbs function in function coherent formation is represented.

Key words: the linguistics of a text, verbal prefix, derivative, derivative verb, means of word building, semantics.

Звернення до текстової проблематики є явищем об'єктивним та закономірним і базується на зв'язку та взаємодії мовних одиниць у процесі їх функціонування. Результатом такої взаємодії є те, що у визначенні змісту мовних оди­ниць одного рівня, слід звертатися до одиниць вищого рівня - тексту, тому що спілкування відбувається не за допомо­гою окремих речень, а тексту, який є різновидом висловлювання [1, c. 68] і головним мовним елементом комунікації.

«Текст, як стверджує Г. В. Колшанський, є мовним комплексом, який утворений за правилами граматики, і який створює змістовно завершену, кінцеву, інтегровану, упорядковану послідовність речень, що забезпечують лінійне розгортання теми» [3, с. 5]. Саме текст відображає процеси відбору, поєднання, вживання мовних, в тому числі словотвірних засобів. У теорії тексту вивчаються речення, перш за все їх зв'язки з іншими реченнями як частинами цілого тексту. Л. Бархударов вважає, що текст, будучи одиницею мови, є тим загальним, що лежить в основі окремих конкретних текстів, тобто схеми побудови тексту. Тому завдання лінгвістики тексту він визначає як виявлення та встановлення цих схем, або правил текстоутворення [2, c. 17].

Розгортання задуму для повного тексту повинно здійснюватися у певній послідовності, яка є одним із засобів реалізації комунікації. Зрозуміло, що зміст, відображений у тексті, не є таким, яким він існує в мисленні, тому цей зміст організовується на основі своїх закономірностей, спрямованих на забезпечення оперативності мислення; в тексті воно представлено у формі послідовності мовних одиниць. Це означає, що у породженні тексту існує певна схема, яка відображає порядок слідування елементів змісту, і ця схема є композицією тексту.

Повнозначна одиниця мови, тобто слово, виконує в тексті не тільки власне номінативну функцію, бо будь-який текст - це передусім послідовність номінативних знаків, серед яких, поряд з іншими, виділяється похідне слово, але також й комунікативну функцію.

Семантика похідного дієслова виконує в тексті номінативну, комунікативну та інформативну функції - це є метою статті.

Словотворення є одним із засобів формальної видозміни вихідного слова і, як стверджує Е. Кубрякова, «ви­никнення системи словотвору зі всіма її засобами та моделями чітко пов'язано із потребою у нових позначеннях, нових лексемах; одним із основних завдань словотвору є поповнення наявного словникового складу мови, необ­хідність узгодити форму та зміст вторинних одиниць номінації з їх майбутніми синтаксичними ролями, а також з їх функціями щодо всього тексту, його раціональною організацією» [4, c. 179]. Похідне слово, поряд з іншими мовними одиницями, виступає у ролі необхідного лексичного наповнення тексту, а текст є «резервуаром) на­повнення похідними одиницями, джерелом породження їхньої семантики, тобто існує двобічний зв'язок між змістом похідного слова і загальним розумінням тексту. Тож, як зазначають Е. С. Кубрякова та М. М. Полюжин, на стику лінгвістики тексту і словотворення виникає низка питань, які пов'язані з використанням словотворення в «інтересах) тексту, а зі «службою) тексту словотворенню, що свідчить про розширення сфери вивчення функ­ціонування похідного слова [5, c. 53; 8, c. 44].

Комплексний характер значення словотвірних одиниць, семантико-функціональна кореляція більшості по­хідних слів із відповідними синтаксичними структурами зумовлюють можливість і необхідність використання вторинних найменувань. Це пов'язано з тим, що похідне слово виконує в семантичній структурі тексту функції економії, раціональної подачі інформації, сприяє уникненню граматичної громіздкості та синтаксичного усклад­нення. Постійне поповнення лексики тієї чи іншої мови похідними словами служить дуже придатним матеріалом для вивчення шляхів функціонування мови, її зв'язку з розвитком суспільства. Особливо широкі перспективи відкриває вивчення семантичної структури у контексті нового похідного слова, яке здатне фіксувати безпосеред­ній акт словотворення, а також інтерпретувати вжите у ньому новоутворення [8, c. 20].

Дієслова виконують не лише номінативні функції - денотативно-репрезентативні чи сигнифікативні, а й служать для комунікації, є в реченні певним чином оформленою одиницею відповідно до її комунікативного завдання [6, c. 179].

Дериваційні форманти і твірні основи як елементарні словотвірні одиниці беруть участь у формально-семан­тичній організації тексту не самостійно, а у відповідних словотвірних структурах. Текстоорієнтована актуалі­зація невідокремлюваного префікса і похідного дієслова забезпечують єдність текстового ряду, сприяють його композиційній завершеності.

Тож, префікс zer- є продуктивним для дієслів та їх похідних. У періоди розвитку німецької мови zer- вико­нував функцію префікса зі значенням «розподілу, роздвоєння), тому його семантика стала чіткою вже на ранніх

© Деркевич Н. А., 2012етапах розвитку німецької мови. Префікс zer- є перфективно-інтенсифікуючим компонентом для твірних основ із двома модифікаціями - поділу та руйнації: zer-mahlen, zer-trummern [10, c. 333] і, як стверджує Г. Марчанд, семантика третини дериватів із префіксом zer- зумовлена передусім префіксом [12, c. 426].

Структурна єдність тексту часто реалізується за допомогою простого повтору словотвірних конструкцій:

Dann verstand ich klar, die Christhofskirche konnte unmoglich bei einem nachtlichen Fliegerangriff zerstort worden sein. ... auf der alle Gassen undPlatze abrasiert und zerstort waren [13, c. 49].

У наведеному прикладі похідні дієслова структурно зв'язують текст і вносять у зміст речення однакове зна­чення, формуючи його змістово-структурну завершеність.

Текстоорієнтовані функції дериваційних одиниць проявляються завдяки специфічним прийомам їх текстово­го використання у складі відповідних словотвірних структур дериватів. Одним із важливих засобів структуру-вання семантики тексту є актуалізація формантної частини словотвірної структури деривата. Актуалізація ком­понента словотвірної структури здійснюється внаслідок цілеспрямованого використання в одному тексті низки похідних дієслів з різними твірними основами, в яких виявляється один словотвірний тип:

Das Schwierigste war zwar getan, als die Eisdecke zerbrochen war, aber alle diese grofien Schollen mussten noch zerkleinert undgegeneinander geschleudert werden, bis sie ganz zertrummert, zerrieben und aufgelost waren [9, c. 215].

Повтор префікса zer- у низці дієприкметників забезпечує тотожність категоріального значення «руйнації) і, внаслідок цілеспрямованого використання в тексті, підсилює його.

Повтор однотипних дериватів zertrummert, zerschmettert, zermalmt, передає значення «руйнація»:

Auch Brauns Tapetengeschaft, das mit der Familie in diesem Krieg verbrannt sein sollte, nachdem ihm im ersten Krieg nur die Schaufenster zertrummert worden waren. Der Brunnen und alle Platanen waren wohl langst zerschmettert.... Er hielt sich mit seinem kurzen Schnurbart - bis ihn die Nachricht ereilte, dass sein Haus und seine Familie zermalmt worden waren [14, c. 49].

Використання похідних найменувань уможливлює конкретизацію мікротеми мовного висловлювання. У тако­му разі її значення розкривається змістом наступного мовного відрізка - фрази, логічної єдності, а інколи і всього тексту, коли словотвірна одиниця позначає «гіпертему) тексту і похідне слово перебуває в препозиції до вислов­лювання, катафорично задає спрямованість подальшого розгортання тексту:

Drei Millionen Kriegsversehrte zahlt heute noch das Agrarland Vietnam, die okologischen Zerstorungen von damals

wirken nach.. , die seit einem uber einem Vierteljahrhundert mit zerstorter Gesundheit, zerrutteten Nerven und

zerbrochenen Beziehungen leben mussen [11, c. 24].

Гіперонім Zerstorungen, уточнений гіпонімами zerstorte Gesundheit, zerruttete Nerven, zerbrochene Beziehungen, пояснює загальний зміст мікротексту.

Явище гіперонімії виникає в тексті внаслідок упровадження описових найменувань предмета. Гіпер-гіпоні-мічні або родо-видові відношення - це співвідношення первинного / вихідного і вторинного / похідного значень. Використання такого явища в тексті сприяє його економному викладу, «інтерпретація похідних символів по-новому висвітлює механізм семантичної деривації) [7, c. 68].

Jeder funfte der rund 22 Millionen Einwohner war betroffen. Die Fluten zerstorten Ernte und landwirtschaftliche Maschinen. 80 Prozent der Ernte wurde vernichtet. Im gleichen Jahr verwustete ein Taifun die Nordwestkuste des Landes und zerstorte zahlreiche Deiche. Wichtiges Ackerland wurde von Meerwasser versalzen [15, c. 17].

Для розкриття теми «руйнація), автор використовує контекстуальну синонімію, тобто в певних випадках із великої кількості значень слів реалізується саме таке, яке за відповідних контекстуальних умов вступає у синоні­мічні відношення з іншим словом, яке не є його прямим синонімом:

Stiefien versehntlich eine Vase um, eine zweite. Sie zerbrach. Einer nahm einen Pokal, ein kunstvolles Glas, schmiss es zu Boden; es zerbrach. Der Mensch, zornig jetzt,... schmetterte das Glas auf den Stein, es zersplitterte mit Larm.... ihre Lust ging dahin, zu zerschlagen, zu zerstoren [9, c. 404].

Синонімічні деривати zerrissen, zerbrachen, zerschlugen та відіменникове похідне дієслово zertrummerten, під­силені прикметниками zornig, hingegeben, jubelnd формують не лише спільну тему, але й семантично подібні на позначення широкого понятійного поля цього явища:

Die Wut aller richtete sich gegen diese Dinge. Sie zerrissen, zerbrachen, zerschlugen, zertrummerten, zornig, hingegeben, jubelnd [9, c. 405].

Також префікс zer- надає дериватам переносного значення «ламати голову, роздумувати) / zermartern:

Und er weifi, dass es nicht gut ist, sich dann jedesmal den Kopf zu zermartern [16].

У наступному прикладі дієслово з префіксом zer- вживається на позначення руйнації здоров'я людини - роз­бити / zerschiefien, zerfetzen:

Man kann die Seele eines Mannes so zerschiefien und zerfetzen, dass sie fur die ewigen Jagdgrunde vollstandig tot und verloren ist [17].

Отже, на основі прикладів із художньої та публіцистичної літератури ми спостерігали семантику лексичних одиниць, які об'єднані смисловими зв'язками, спільною темою - «руйнація). Похідне слово створюється не тіль­ки з лексичною метою, але й для здійснення складних граматичних, синтаксичних та номінативно-комунікатив­них функцій у процесі формування зв'язності тексту.

Література:

1.    Адмони В. Г. Исторический синтаксис немецкого языка / В. Г. Адмони. - М. : Высшая школа, 1973. - 335 с.

2.     Бархударов А. С. Текст как единица языка и единица перевода / А. С. Бархударов // Лингвистика текста. - М.,
1974. - 150 с.

4. 3. Колшанский Г. В. Коммуникативная функция и структура языка / Г. В. Колшанский. - М. : Наука, 1984. - 174 с.Кубрякова Е. С. Общее языкознание: внутренняя структура слова. Словообразование / Е. С. Кубрякова. - М. : Наука, 1974. - 198 с.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа