Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 74

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

14.Ипполитов А. Angst, horror, terribilita // Сеанс (электронный журнал). - № 14 http://seance.ru/n/14/filmv-rabote/ angst-horror-terribilita/

15.Козачишина О. Л. Лінгвістичні прояви гендерних характеристик англомовних художніх текстів - Вінниця : Нова Книга, 2003. - 208 с.

16.Копалейшвили Н. Г. Роман М. Шелли «Франкенштейн или современный Прометей»: Автореф. дис.... канд. филол. наук: 10.01.05 / Тбилисский государственный педагогический университет им. А. С. Пушкина. - Тбилиси, 1975. - 25 с.

17.Лавкрафт Г. Ф. Надприродний жах в літературі. http://literature.gothic.ru/hpl/main.shtml

18.Lesser V Introduction // Frankenstein. - Lоndоn : Camрbell, 1992. - Р. 9-22.

19.Лотман Ю. М. Структура художнього тексту // Лотман Ю. М. Об искусстве, 1998 - С. 14-285.

20.Моерс Е. Сучасний готичний жанр. - М., 2000.

21.Прайс Ю. Есе про живописне в порівнянні з піднесеним і красою. - М., 1794-1798.

22.Романчук Л. В контексте романтического демонизма. - Днепропетровск : Я. Соволевский, 2000. - 181 с.

23.Словарь литературных терминов. - М., 1925.

24.Соловьева Н. А. У истоков английского романтизма. - М. : Издательство Московского университета, 1988. - 230 с.

25.Спарк М. Мери Шелли // Эти загадочные англичанки. - М. : Прогресс, 1992. - С. 234-362.

26.Shelley M. Вікіпедія - Готичний жанр // Книга онлайн.

Ямпольский М. Демон и лабиринт научн. пр. - М., 1996. Вып. VII. - 335 с.УДК 81'373:159.922.7

Занько Г. П.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

ЛЕКСИЧНІ ІННОВАЦІЇ ЯК КОМПОНЕНТ КОГНІТИВНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Стаття присвячена розгляду лексичних інновацій як компонента когнітивного розвитку дитини, екстралінг-вальних й інтралінгвальних факторів їхнього виникнення, методів дослідження цих лексем та основних аспектів історії вивчення дитячого мовлення. Проводиться аналіз дитячих лексем, виявлених у словниках української мови та за період спостереження над дітьми дошкільного віку.

Ключові слова: дитяча лексика, дитячий неологізм, системність, нормативна мова, звуконаслідувальні слова, словотвірний механізм мови.

Статья посвящена рассмотрению лексических инноваций как компонента когнитивного развития ребен­ка, экстралингвальных и интралингвальных факторов их возникновения, методов исследования этих лексем и основных аспектов истории изучения детской речи. Проводится анализ детских лексем, обнаруженных в слова­рях украинского языка и за период наблюдения над детьми дошкольного возраста.

Ключевые слова: детская лексика, детский неологизм, системность, нормативная речь, звукоподражательные слова, словообразовательный механизм речи.

The article considers lexical innovations as a component of cognitive development of а child as well as intralingual and extralinguistic factors of their origin, methods of studying these token and basic aspects of the history of child language's study. The analysis of children's tokens found in dictionary of Ukrainian language is carried out as well as during the period of observation of children of preschool age.

Key words: child's vocabulary, child's neologism, systematic, normative language, onomatopoeic words, derivational mechanism of speech.

Мова - конкретна реально існуюча знакова система, яка використовується в певному соціумі, в певний час і на певній території [1]. В енциклопедії' «Українська мова» знаходимо таке визначення мови: «характерний для люд­ського суспільства специфічний вид знакової діяльності, який полягає у застосуванні історично усталених у певній етнічній спільноті артикуляційно-звукових актів для позначення явищ об'єктив, дійсності, їх ідеальних відображень у свідомості з метою обміну між членами спільноти осмислюваною інформацією та фіксації шформації шляхом» [10, с. 346]. Мова розглядається як універсальний спосіб буття людини і культури. Їхні глибинні основи розглядаються через аналіз можливостей мови. А дослідження дитячої лексики дає змогу заглянути в ці глибинні основи.

Виходячи з усього вищезазначеного, актуальність нашого дослідження зумовлена тим, що, незважаючи на численні праці, присвячені дитячому мовленню, дотепер існують прогалини в описі мовної картини світу укра-їнськомовної дитини.

Об'єкт дослідження - сукупність дитячих лексем, виявлених у словниках української мови та за період спо­стереження над дітьми дошкільного віку.

Предмет дослідження - лексичні інновації як компонент когнітивного розвитку дитини, екстралінгвальні й інтралінгвальні фактори їхнього виникнення.

Джерелознавчою базою дослідження стали «Словник української мови» (в одинадцяти томах за ред. І. К. Білодіда) [7], «Етимологічний словник української мови» [4], «Словник української мови» (у чотирьох томах за ред. Б. Грінченка) [8], «Словник української мови 16 - першої половини 17 ст.» [9]. У дослідженні також ви­користані матеріали спостережень за мовленнєвою поведінкою групи дітей дошкільного віку. Адже саме вік від трьох до шести років має велике значення для вивчення дитячої лексики, саме в цей час у дітей з'являються уявлення, які поступово оформлюються в поняття, засновані на виділенні загальних властивостей у класах речей або подій. Якщо навчання дитини в ці періоди буде проведено неправильно, поняття можуть бути деформовані або може відбутися їхня заміна альтернативними поняттями відповідної мови.

Завдання дослідження зумовили необхідність використання таких методів: описовий (служить для інвен­таризації основних лексем дитячого мовлення й пояснення особливостей їхньої будови та функціонування на певному етапі розвитку дитини), метод конкретного спостереження (для спостереження за мовленням дітей до­шкільного віку), контрастивний (при типологізації дитячих лексем).

Дитяче мовлення є надзвичайно складним явищем, тому не може розглядатися лише в межах однієї наукової дисципліни. Для того, щоб провести повне й адекватне вивчення дитячої лексики, потрібна кооперація спеціаліс­тів із різних галузей гуманітарних наук: психо- і соціолінгвістики, етнографії, семіотики, прагматики й інших.

Стосовно історії вивчення феномена дитячої лексики виділяють три основних етапи:

-   Передумови наукового вивчення дитячого мовлення (друга половина XIX - середина XX століття).

-   Фундаментальні теоретичні дослідження дитячого мовлення (50-70 р. р. XX століття).

-   Міждисциплінарне вивчення дитячого мовлення (з 80-х р. р. XX століття).

Наприкінці XIX - в першій половині XX століття у працях російських і закордонних лінгвістів (І. Тен, А. Н. Гвоздєв, Н. А. Рибников, В. А. Богородицький, Ф. Афонський, А. Р. Лурія, Л. С. Виготський) були закладені всі необхідні передумови для більш глибокого вивчення феномену дитячої лексики. Поступово вчені переходять до узагальнення й систематизації накопиченого за роки спостережень лінгвістичного матеріалу, їхньою основ­ною метою стає розробка базової теорії дитячого мовлення з поясненням особливостей розвитку цього феномена.

Поступово дослідники приходять до висновку, що для створення загальнолюдської моделі оволодіння мовою необхідно використовувати дані різноманітних гуманітарних дисциплін. Так, з кінця 70-80-х років XX століття

 

© Занько Г. П., 2012у працях, присвячених вивченню феномена дитячої лексики, спостерігається використання даних соціології (Е. Сноу, Ч. А. Фергюсон), етнографії (Е. Очс, Б. Б. Чіффєлін), прагматики (Д. Xаймс, С. Эрвш-Тршп). На стику ког-нітивних наук і лінгвістики з'являється когнітивна семантика (Ф. Кордьє), яка досліджує основні семантичні ка­тегорії дитячого мовлення, та онтолінгвістика - комплексне вивчення розвитку мовлення дитини (С. Н. Цейтлін).

Отже, незважаючи на численність теорій, спрямованих на пояснення механізмів виникнення і розвитку дитя­чого мовлення, дотепер відсутній єдиний погляд на феномен дитячої лексики. Причинами цього, на думку деяких учених, є вивчення дитячої лексики у відриві від більш глибокої теорії генезису людської мови.

Найціннішим для лінгвіста в дослідженні дитячої лексики є так зване відхилення від норми: «у ребенка нет ни разнобоя, ни господства случая. Он, несомненно, попадает мимо цели, но он последователен в своих прома­хах...» [11, с. 105]. Адже та чи інша граматична одиниця, яку намагається засвоїти дитина, має бути поставлена відповідно до вже наявних у граматиці однотипних одиниць, тобто осмислена як представник певної грамеми. При цьому між смислом і граматичним значенням має бути зрозуміле і чітке співвідношення, яке повторюється в аналогічних випадках (наприклад, форма однини іменника позначає реальну кількість предметів, яке дорівнює одному, а форма множини - певну множину предметів, форма жіночого роду вказує на особу жіночої статі, а форма минулого часу вказує на реальне передування події моменту мовлення - це все отримало назву «іко-нічні» відношення між смислом і граматичним значенням). О. В. Бондарко наводить таке визначення мовного змісту: «Языковое семантическое содержание - это мыслительное в своей основе содержание: а) выраженное средствами данного языка; б) структурированное языковыми единицами и их соотношениями; в) включенное, таким образом, в систему данного языка и образующее его содержательную сторону, т. е. выступающее как со­держание языковых единиц, их комплексов и сочетаний в системе языка и в процессе его функционирования; г) отражающее различие и взаимодействие аспектов и уровней языка (что выявляется в дифференциации лексичес­ких, словообразовательных, морфологических и синтаксических значений); д) социально объективированное в данном языковом коллективе; е) заключающее в себе определенный способ представления (языковую интерпре­тацию) мыслительной основы содержания» [2, с. 80].

Але в будь-якій мові трапляються відступи від «іконічності» (наприклад, конфлікт між «глибинною» і «повер­ховою» семантикою, смисловий корелят певних граматичних форм відсутній узагалі). Так, форма однини імен­ників може бути використана для позначення реальної множини предметів (картопля - «сукупність картоплин») або в тому разі, коли характер денотата взагалі виключає можливість кількісної характеристики (молоко, вода, пісок, сніг), а форма множини, яка позначає реальну множину предметів, може бути використана безпосередньо до їхньої кількості (ножиці, сани). Усі ці та інші відступи від «іконічності» можливі через те, що граматичні зна­чення в мовах флективно-синтетичного типу характеризуються обов'язковістю, тобто примусово виражаються у всіх випадках використання граматичних форм.

Сукупність похідних і твірних моделей може бути дуже широким, проте лише традицією вибирається один із можливих способів номінації. Як зазначає В. Г. Гак, «... произвольность заключается в возможности выбора в пределах средств, предоставляемых языком, и свойств, характеризующих объект» [3, с. 83].

Дитячі інновації відрізняються від своїх нормативних еквівалентів ступенем відповідності системі чи просто системністю. Під системністю розуміють такий спосіб формального маркірування семантичних відмінностей між мовними одиницями, при якому використовуються лише спеціально призначені для виконання цієї функції засоби граматичної техніки. Відомо, що граматичні способи маркірування морфологічних і словотвірних значень в українській мові досить різноманітні, крім словозмінних і словотвірних афіксів. При цьому основними марке­рами є афікси, наявні в твірній словоформі слова чи твірному слові завжди, незалежно від використання інших граматичних засобів.

Отже, оскільки регулятором мовного розвитку дитини є когнітивний розвиток, який виражається у змісті і ко­дується вербальними й невербальними засобами, то досить перспективним виявляється вивчення функціональ­но-семантичних полів в аспекті їхнього онтогенетичного засвоєння (як формується функціонально-семантичне поле темпоральності, аспектуальності тощо).

Ми дослідили, що базою для утворення більшості слів дитячого мовлення є звуконаслідувальні слова, осо­бливо вигуки, і визначили такі п'ять груп лексем, які є результатом звуконаслідування:

1) слова, що відтворюють звуки, які видають тварини (га-га (гуска) - відтворення крику гусей);

2) вигуки, за допомогою яких підкликають або відганяють птахів чи тварин (тютя (курка) - від тю-тю - під­кликання курей);

3) лексеми, які виражають уявлення мовця про звуки і шуми реалій неживої природи (буль-буль (вода) - звук, який чується, коли воду наливають у щось);

4) слова, які відтворюють звуки предметів, механізмів, якими користується людина (у-у-у, ту-ту (машина, потяг, їхати) - відтворення звуків сигналу машини, локомотива);

5) лексеми, які відтворюють звуки, пов'язані з людською діяльністю, і суб'єктом яких є людина (ам-ам, гам-гам (їсти, їжа) - коли людина починає щось їсти, вона немов беззвучно промовляє «ам», кіть-кіть - котитися, цьом - вигук, який виражає поцілунок).

Бачимо, що більшу частину слів дитина засвоює шляхом наслідування, аналогії з мовою дорослих. Дитячі лексеми є потенційними компонентами словотвірних гнізд, наявних у сучасній українській мові. Вони виступа­ють стосовно того чи іншого слова нормативної мови як похідні від нього (у разі прямого словотворення), твірні (у разі зворотного словотворення) або замінні (у разі замінного словотворення).

Будь-яка дитяча лексема виявляється лише новою комбінацією вже існуючих у мові морфем, причому прави­ла комбінації морфем визначаються словотвірним механізмом мови, потенційно закладеними в ній можливостя­ми поверхового або глибинного рівнів.Підсумовуючи, зазначимо, що проведене дослідження дитячої лексики мовлення має і практичне значен­ня, адже результати аналізу дитячих лексем можуть бути корисні тим лінгвістам, психологам і педагогам, які зацікавлені у вивченні мовлення в дітей дошкільного віку, і застосовуватися при навчанні їх рідній або іноземній мові.

Література:

1.Бацевич Ф. С. Філософія мови: історія лінгвофілософських учень: [підручник] / Флорій Сергійович Бацевич. - К. : ВЦ «Академія», 2008. - 240 с.

2.Бондарко А. В. Грамматическое значение и смысл / Александр Владимирович Бондарко. - Л., 1978. - 176 с.

3.Гак В. Г. К диалектике семантических отношений в языке / Владимир Григорьевич Гак // Принципы и методы семантических исследований. - М., 1976. - 239 с.

4.Етимологічний словник української мови: В 7-ми томах / НАНУ; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Уклад.: Р. В. Болдирєв, В. Т. Коломієць, А. П. Критенко; Редкол. О. С. Мельничук та ін. - Київ: Наукова думка. - (Словники України).

5.Крутій К. Л. Граматична норма як компонент культури мовлення дитини дошкільного віку / Катерина Лео­нідівна Крутій // Науковий вісник Південноукраїнського державного університету ім. К. Д. Ушинського. Збірник наукових праць. - Одеса, 2002. - Випуск 4-5. - С. 155-161.

6.Крутій К. Л. Дитячі оказіоналізми як продукт мовної системи / Катерина Леонідівна Крутій // Дошкільна осві­та. - 2009. - № 4 (26). - C. 34-43.

7.Словник української мови: В 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. - Київ : Наукова думка, 1970-1980.

8.Словник української мови. В 4-х т. / НАНУ; Упорядкував з додатком власного матеріалу Б. Грінченко. - Київ : Наукова думка.

 

9.   Словник української мови 16 - першої половини 17 ст.: [у 28-ми вип.] / НАНУ, Ін-т українознавства ім. І. Крип'якевича; [редкол.: Д. Гринчишин, У Єдлінська, Я. Закревська та ін.; гол. ред.: Д. Гринчишин]. - Львів.

10.Українська мова: Енциклопедія / НАНУ; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ; Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. та ін. - 2-вид., виправлене і доповнене. - Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. - 824 с.

Якобсон Р. О. Избранные работы / Роман Осипович Якобсон. - М., 1985. - 455 с.УДК81'37 (811.161.2 + 811.111)

Засанська Н. Д.,

Кіровоградський державний педагогічний Університет імені Володимира Винниченка

ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ МІКРОПОЛІВ ЕКОНОМІЧНА КРИЗА/ ECONOMICAL CRISIS В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ МОВАХ

У статті висвітлено результати зіставного аналізу лексико-семантичних мікрополів економічна криза/ economical crisis в українській та англійській мовах. Досліджено взаємовідношення між лексичними одиницями порівнюваних лексико-семантичних мікрополів та розкрито спільні та відмінні риси.

Ключові слова: сема, лексема, компонентний аналіз, лексико-семантичне поле, ядро, навколо ядерна зона, периферія, матриця.

В статье освещены результаты сопоставительного анализа лексико-семантических микрополей экономичес­кий кризис / economical crisis в украинском и английском языках. Исследованы взаимоотношения между лексичес­кими единицами сравниваемых лексико-семантических микрополей, раскрыты общие и отличительные черты.

Ключевые слова: сема, лексема, компонентный анализ, лексико-семантическое поле, ядро, ядерная зона, пе­риферия, матрица.

The article analyzes structural representation of the lexical-semantic fields economical crisis in Ukrainian and English based on the component analysis. The relationships between lexical units of the fields as well as common and distinctive semantic features are investigated.

Key-words: sema, lexeme, component analysis, lexical-semantic field, core, around core zone, peripherals, matrix.

Сучасні мовознавчі дослідження виявляють підвищений інтерес до вивчення семантики мови. Це пояснюєть­ся тим, що лексичний склад кожної мови відображає специфіку мислення народу-носія, відкриваючи національні особливості сприйняття навколишньої дійсності. Пізнання семантичних особливостей мови дозволяє належно представити структуру мови. Тому опора в зіставних дослідженнях саме на семантику дає змогу розкрити значну кількість структурних особливостей мови, зумовлених специфікою мовної системи, що в результаті наближує до розв'язання проблеми взаємовідношення мови та мислення [5, с. 90]. Порівняльний аналіз лексичних одиниць різних мов дозволяє розпізнати семантичні властивості кожної мови та виявити відмінні чи подібні риси.

На сучасному етапі розвитку мовознавчих досліджень системний підхід є одним з базових при вивченні лек­сики. Згідно цього підходу, мова розглядається як система з певною структурою, де слова вивчаються не ізо­льовано, а в протиставленні з іншими одиницями - через відношення та зв'язки, що вони утворюють. Тому ідея системності лексики тісно пов'язана з семантичним полем - лексико-семантичною системою, де компоненти виявляються шляхом зіставлення значень. Відтак, вивчення системних зв'язків лексики полягає у виокремленні семантичних полів та визначенні їх семантичної структури, котра відображає системність знань людини про до­вколишній світ. В сучасних дослідженнях лексико-семантичного поля, останнє розглядається як семантичний простір, що переходить від однієї ядерної зони до іншої, а тому прийнятнішим візуальним представленням лек­сичного поля є модель зірки, центр якої «посилає промені» до найвіддаленіших центрів інших полів [13, с. 52-68]. Тим самим різні поля взаємопроникають одне в одне, утворюючи єдиний семантичний простір. Поняттєве ядро поля віддзеркалює центральний та периферійний статус елементів, визначаючи відстань всередині поля між лек­сичними одиницями - чим повніше лексема відображає центральне поняття лексико-семантичного утворення, тим ближче до ядра вона знаходиться.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа