Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 87

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Лексика працівників автомайстерень насичена здебільшого не термінологією, а спрощеною формою вимови - сленгом.

 

© Мельник Н. М., 2012Значну групу субстантивних основ складають кореневі основи. В складних основах представленні невелике число. Дієслівні основи представлені морфологічною структурою, що є кореневою. Дієслівні основи мають чотири ознаки: дієслів дії, сприйняття і комунікації.

Субстантивні основи, що беруть участь в утворенні дієслів автомобільного сленгу до їх складу входять: імен­ники, що називають дії.

Характеристика сленгу дає можливість сформувати дефініцію сленгу, як нестандартної, розмовної, рухливої, експресивної лексики, що має жартівливий відтінок.

Віднесення лексичних одиниць до того або іншого пласта розмовної мови викликає труднощі, оскільки остан­нім часом спостерігається тенденція розширення норми української мови, внаслідок чого фамільярно-розмовна лексика увійшла до стандарту і стала нормативною, а сленг стає усе більш відкритим, внаслідок чого велика кількість носіїв мови вважає сленг прамовою.

Деякі дослідники ототожнюють поняття «жаргон» і «сленг», хоча варто говорити про схожість понять, тому, що збіг характеристик. Для опису розмовної мови автомобільної сфери традиційно використовують термін «жар­гон», що останнім часом замінює термін «сленг».

В такому випадку сленг вступає в тісний контакт з вульгаризмами, оскільки має нестандартний характер і грубуватий відтінок.

В роботі був використаний метод польових досліджень, де головним завданням було зібрати сленгові одиниці в сфері автомобільного простору. Було опитано людей різного віку і статі, серед яких можна виділити такі соці­ально-вікові групи: автослюсарі та автоелектрики станцій технічного обслуговування автомобілів нижньої ланки управління; майстрів, начальників дільниць, інженерів середнього рівня управління; керівники підприємств ви­щої ланки управління; автовласники.

В даному випадку зафіксовано і опитано людей різної освіти. Здебільшого професійна-технічна освіта (авто-електрики, автослюсарі, водії автобусів, водії маршрутного таксі, водії таксі), вища освіта (майстри, інженери, начальники відділів, начальники дільниць, керівники автотранспортних підприємств) і окрема група фіксується, до якої належать представники різних соціальних пластів (автолюбителі).

Найуживаніші сленгові одиниці: «автоматична коробка передач» автомат, «двигун» движок, «сигналіза­ція» сингалка, «кондиціонер» кондішен, «запаска» пігулка, «повна комплектація автомобільного салону» повний фарш, «посигналити» пофокать, «круїз-контроль» автопілот, «мікроавтобус « мікрік, «негарна машина» ша-рабайка, «стара, не доглянута машина» драхля, «кермо» баранка, «сидіння водія та пасажирів» сидушка, «ава­рійний сигнал автомобіля» аварійка, «задня частина автомобіля « задок, «передня частина автомобіля» передок, «бардачок передньої панелі автомобіля» косметичка.

Лексика, якою здебільшого користується обмежене коло людей (автослюсарі, автоелектрики.): «ротор розпо­дільника запалення» бігунок, «втулка» тулоб, «люк без електроприводу» вертоліт, «втулка задньої балки» гриб, «спойлер (нижче бампера)» губа, «корпус повітряного фільтру» каструля, «вставка пружини» круг жорсткості, «пильник виделки зціплення» корабель, «рукоятка (для запуску двигуна)» кривий стартер, «захист підкрильни-ків» локер, «опора стойки» люстра, «склопідіймач» (механічний)» м'ясорубка, «сайлентблок переднього амор­тизатора» горіх, «клапан (ресівр)» пердон, «насос водяний» помпа.

Отож, автомобільний сленг постійно еволюціонує, що слугує поповненням і розвитком словника автомобіль­ного сленгу.

Література:

1. Алексєєв Д. І. Абревіатури як новий тип слів / Дмитро Іванович Алексєєв // Розвиток словотвору сучасної російської мови. - М., 1977. - С. 107, 202-205, 302-307.

2. Беляева Т. М. Словообразовательная потенция, валентность и активность глагольных основ в английском языке: автореф. докт. диссертации / Т. М. Беляева. - Л., 1974. - 34 с.

3. Ганич Д. I. Словник лінгвістичних термінів / Д. І. Ганич, I. С. Олійник. - Київ : Вища школа, 1985. - 360 с.

4. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: підручник / Олександр Данилович Пономарів. - К. : Либідь, 1993. - 248 с.

Українська мова: Енциклопедія / НАНУ; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ; Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. та ін. - 2-вид., виправлене і доповнене. - Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. - 824 с.Mykhaylenko V. V.,

Bukovyna State University of Finance and Economics, Chernivtsi

 

SEMANTIC SHIFTS OF LEXEMES IN DISCOURSE

Стаття присвячена впливу дискурсу (художнього, економічного та архітектурного) на семантику лексич­них одиниць. При взаємодії семантики лексеми та дискурсу відбуваються певні пересуви у структурі лексичного значення складової дискурсу. Лексеми ceiling і floor змінюють позиції компонентів у структурі свого значення, функціонуючі у трьох типах дискурсу.

Ключові слова: лексема, компонент значення, семантичний пересув, дискурс, компонентна структура, між-культурна комунікація, концепт.

Статья посвящена влиянию типа дискурса (художественного, взаимодействии семантики лексемы и дис­курса происходят определённые сдвиги в структуре лексического значения составных дискурса. Лексемы ceiling и floor меняют позиции компонентов в структуре своего значения, функционируя в трёх типах дискурса.

Ключевые слова: лексема, компонент значения, семантический сдвиг, дискурс, компонентная структура, межкультурная коммуникация, концепт.

The paper is focused on the influence of the discourse (fiction, economics, architecture) upon the semantics of lexical units. The correlation of semantics of lexemes and discourse causes definite shifts in the meaning structure of lexemes as constituents of discourse. The lexemes ceiling andfloor reshuffle the positions of their components while functioning in the three types of discourse.

Key words: lexeme, component of lexical meaning, semantic shift, discourse, component structure, cross-cultural communication, concept.

Globalization, democratization, rapidly changing technology continually transform our complex and interconnected world, demanding of each of us to respond to new challenges and opportunities. Therefore, the problems of language and society, language and culture, language and personality [1, p. 64-72] came back at the end of the XX-th century after being ousted by structural linguistics. Until now language philosophy and linguistics tended to analyze linguistic competence as the speakers' ability to use and understand single sentences without much taking into consideration their ability to contribute to conversations. Similarly, speech act theory tends to study isolated illocutionary acts performed by using sentences in single contexts of utterance. However, it is clear that speech acts are seldom performed alone in the use of language. On the contrary, speakers perform their illocutionary acts within entire discourses where they are most often in verbal interaction with other speakers who reply to them and perform in turn their own speech acts with the collective intention of conducting a certain type of conversation. Above all, the use of language is a social form of linguistic behaviour. It consists, in general, of ordered sequences of utterances made by several speakers who tend by their verbal interactions to achieve common goals such as discussing news, coordinating their joint action, negotiating or more simply exchanging greetings. Could we enrich current speech act theory so as to develop a more general but equally powerful theory of discourse ? Could we make a reasoned typology of conversations and analyze adequately their conditions of success.

The language study began to answer the questions how to represent the world view and the correlation of speaker and language. Due to the scientific paradigm change «from the language structure to the language for the speaker's needs» the human comes to the centre of the language study. We investigate the language to reveal the human's ability to express his/ her relationships with the society and the world. Consequently, language must be explored in the framework of human sciences - psycho-linguistics, cognitive psychology, sociolinguistics, cognitive linguistics, ethnic linguistics which correlating can develop new trends in language studies [2, p. 20-25]. In the process of cross-cultural communication the universal cognitive features of discourse generating and interpreting are employed as well as the culturally specific ones referring to ethnic cultural characteristics of an individual language and society, for example, presuppositions based on the traditions and beliefs in the way of life, categorizing the worldview, architectural style and economic order [4, p. 35-58].

A discourse is where language is used which relates to particular social practices. Discourse analysis - the study of spoken and written language in its social and psychological context. They shape attitudes, behaviour and power relations of the people involved. Some types of discourses are: general; racial; political; medical; economic; environmental and law/ legal. Discourse may be understood in a few different ways. For one, it may simply refer to the manner in which individuals and groups communicate. On a deeper level, it may symbolize the systems of thoughts and beliefs that determine how individuals understand and interpret the world. Due to the social political order in the country discourses may differentiate between two major types: authoritative (e. g.: news articles without comment section and in political speeches and tv interviews in which there is no interactivity) and democratic (e. g.: a politician's blog open for comments or tv discussions in which the reporter is knowledgeable). The first type can be described as one-way communication. The participants build they can be also divided into discourse instead of only asking and answering. This is two-way communication. People notice patterns and we interpret the world in light of archetypes, repetitions, and symbols.

We seek to increase our understanding of diverse cultures, expand our competence in various languages, and investigate the impact of as well as the creative potential contained in established and emerging languages for specific purpose. It may promote our multilingual proficiency and intercultural understanding. While communication may be recognized as a universal phenomenon, distinctions-ranging from word-order to naming-undoubtedly remain as they help to define culture and develop language. Yet, little is understood about the similarities and differences in languages around the world.

© Mykhaylenko V. V., 2012The goal of this paper is to examine semantics of two lexemes: ceiling andfloor functioning in professional (economic) discourse (ED) from cross-linguistic and cross-cultural perspectives. The adjective Cross-cultural in the research title is not just limited to national contexts but also includes a cross-disciplinary perspectives. Comparisons and parallels are established with three written discourses: General (GD), Architecture (AD), and Economics (ED). General or National discourse refers to forms of communication that occur at a national level, though it can also be used to indicate topics and subjects that are considered of national importance. Verbal forms of expression can range from face-to-face contact between individuals at a national political debate, to large-scale events like rallies. There are additional forms of verbal communication that take place on television, such as news broadcasts and press conferences that provide information and outlets for ideas. The research methodologies used in the studies are varied from the componential analysis to discourse analysis and they offer an overview of the diversity and richness of approaches to various registers of discourse [3, p. 3-10]. It is hoped that the paper appeals not only to students but also to confirmed scholars interested in cross-linguistic and cross-cultural aspects of ED. It will also be of interest to language teachers or teachers who are involved with e. g. international students (economics majors) and academic mobility.

Let's begin with the lexeme ceiling which developed from Middle English celing celen; the first known use was in 1535. The lexical meaning of ceiling includes 5 components:1. a. The upper interior surface of a room; b. Material used to cover this surface; 2. Something resembling a ceiling: a ceiling of leaves over the arbor; 3. An upper limit, especially as set by regulation: wage and price ceilings; 4. a. The highest altitude under particular weather conditions from which the ground is still visible; b. The altitude of the lowest layer of clouds; c. Absolute ceiling; 5. Nautical The planking applied to the interior framework of a ship.

Thus in the first dictionary entry the components - upper interior of the room, the material of the upper interior of the room, like a ceiling (metaphoric usage), upper point on the scale, upper point in geography, and the planking of the interior framework of a ship. Then we shall compare the given components with the ones in the Merriam Webster Dic­tionary: ceiling -1. a. the overhead inside lining of a room; b. material used to ceil a wall or roof of a room; 2. something thought of as an overhanging shelter or a lofty canopy (a ceiling of stars); 3. a. the height above the ground from which prominent objects on the ground can be seen and identified; b. the height above the ground of the base of the lowest layer of clouds when over half of the sky is obscured; 4. a. absolute ceiling; b. service ceiling; 5. An upper usually prescribed limit (a ceiling on prices, rents, and wages). Both sets coincide, the nautical component is not revealed, though it can join the first component. However three differential features are observed in both sets of GD. The dominant component in the lexical meaning of ceiling must be «roof>>, therefore the lexeme ceiling reveals the dominant component «roof» in the General discourse.

When functioning in the discourse the lexeme «ceiling» reveals the dominant component «the top interior finish of a room which hides the structure and support of the roof>. In AD ceilings can be painted, stuccoed, carved, or covered with tin plate, gold, or sculpture. Consequently, this dominant component refers the lexeme ceiling to the Architecture/ Construction discourse.

The lexeme «ceiling» used in the Economics discourse realizes the dominant component «the maximum level permis­sible in a financial transaction». Ceiling refers to the highest point on the price scale, the maximum interest rate, or the largest of some other factor involved in a transaction, for example: the interest rate ceiling on a credit card is the highest interest rate that could be charged for purchases, cash advances, penalty APR, etc. An adjustable rate mortgage (ARM) might include an interest rate ceiling; the maximum interest that the mortgagor would be allowed to pay. Ceilings are intended to keep prices, interest rates, rents, charges, debts and other financial transactions under certain levels. Examples include bond issuers who may cap the amount of interest they would be willing to pay; investors who attach a price ceiling or limit to a position order; maximum rents allowable for certain properties; or debt ceilings, the amount of debt above which an entity can no longer borrow, as issued by local, state or federal governments.

The componential analysis of the lexical meaning revealed the component «highest component> as the dominant one for three types of discourse. We suppose that this component can help verbalize the concept of «highest point» in the Anglophone world view.

The lexeme «floor» developed from O. Eng. flor, a word common to many Teutonic languages, cf. : Dutch vloer, and Ger. Flur, a field, in the feminine, and a floor, masculine), with the meaning «the lower horizontal surface of a room». The lexeme «floor» can express the opposite of «ceiling» in the Anglophone world view and it can actualize the components of : a. The surface of a room on which one stands; b. The lower or supporting surface of a structure; 2. a. A story or level of a building; b. The occupants of such a story: The entire floor complained about the noise; 3. a. A level surface or area used for a specified purpose: a dance floor; a threshing floor; b. Basketball The court viewed as the playing area for taking free throws, in contrast to the foul line; 4. The surface of a structure on which vehicles travel; 5. a. The part of a legislative chamber or meeting hall where members are seated and from which they speak; b. The right to address an assembly, as granted under parliamentary procedure; c. The body of assembly members: a motion from the floor; 6. The part of a room or building where the principal business or work takes place, especially; a. The area of an exchange where securities are traded; b. The part of a retail store in which merchandise is displayed and sales are made; c. The area of a factory where the product is manufactured or assembled; 7. The ground or lowermost surface, as of a forest or ocean; 8. A lower limit or base: a pricing floor; a bidding floor (The Free Dictionary). The component «surface» or «area» takes the dominant position in the lexical meaning structure of «floor» when functioning in GD.

Let's compare the definition selected from The Free Dictionary with the other one from Merriam Webster «floor»:1. the level base of a room; 2. a. the lower inside surface of a hollow structure (as a cave or bodily part); b. a. ground sur­face <the oceanfloor>; 3. a. a structure dividing a building into stories; also : story; b. the occupants of such a floor; 4. the surface of a structure on which one travels <the floor of a bridge>; 5. a. a main level space (as in a stock exchange or legislative chamber) distinguished from a platform or gallery; b. the specially prepared or marked area on which indoorsports events take place; c. the members of an assembly <took questions from the floor>; d. the right to address an as­sembly <the senator from Utah has thefloor>; 6. a lower limit : base. Here one can see the dominant component «surface/ platform» In GD the component «level base of a room» is a differentiative one; in AD it is «aplatform structure dividing a building into stories».

The lexeme floor in Architecture Discourse reveals the component «the first structure built on top of the foundation« (In platform framing, the first structure built on top of the foundation is the first floor; this floor is used as a platform on which to fabricate the first tier of stud walls).

In the conceptual system of «Economics» the lexeme «floor» retains the component «low leveHimit» which is the opposite of the «level/limit>> - high. Thus then given opposition «low(-est) : high(-est) remains the constant value in the individual as well as the societal world view. This thesis is proved by a semantic representation of the concept «limit» in the discourse registers under study. Cf. the definition of 'floor': the lowest acceptable limit as restricted by controlling parties. Floors can be established for a number of factors, including prices, wages, interest rates, underwriting standards and bonds. Some types of floors, such as underwriting floors, act as mere guidelines while others, such as price and wage floors, are regulatory constraints that restrict the natural behavior of free markets. A price floor is the lowest price that a government allows a good to be sold for. In the absence of a price floor, the free market equilibrium price might be lower. Minimum wage is an example of a wage floor (Investopedia).

Though the component «flatness» (General Discourse) in the meaning of the lexeme «floor» is not realized in the Economics Discourse, wherein the component «value» is revealed. In Architecture Discourse «the lexeme «floor» has the dominant semantic component - «ground base/ platform». However in the three discourses under study the lexeme «floor» realizes the component «lowest limit». In Economic Discourse it loses the component «flatness», instead it actual­izes the component «point» likewise the lexeme «ceiling» also actualizes the component «point» which is located on the vertical scale: «the lowest point (floor) а — the highest point (ceiling)».

References:

1.Воркачев С. Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / С. Г. Воркачев // Филологические науки. - 2001. - № 1. - С. 64-72.

2.Красных В. В. Этнопсихолингвистика и лингвокультурология: Курс лекций / В. В. Красных. - М. : ИТДГК «Гнозис», 2002. - 284 с.

3.Шеина И. М. Межкультурная коммуникация как проявление лингвистического и культурного опыта: автореф. дисс... докт. филол. наук. : 10.02.20. - М. : МГУ, 2010. - 53 с.

Bagby Lewis. Mikhail Bakhtin's Discourse Typologies: Theoretical and Practical Considerations / Lewis Bagby // Slavic Review. - Vol. 41. - No. 1. - Spring, 1982. - Pp. 35-58.УДК 811.111:81371

Мойсеєнко С. М.,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ

СТИЛІСТИКО-СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ АНГЛІЙСЬКОГО КОМП'ЮТЕРНОГО ДИСКУРСУ

Стаття присвячена висвітленню питання стилістичних прийомів та виражальних засобів, які вживаються в комп'ютерному дискурсі англійської мови.

Ключові слова: комп'ютерний дискурс, комунікація, стилістичний прийом, виражальні засоби.

Статья посвячена освещению вопроса стилистических приемов и выразительных средств, которые употре­бляются в компьютерном дискурсе английского языка.

Ключевые слова: компьютерный дискурс, коммуникация, стилистический прием, выразительные средства.

This article covers an issue of stylistic methods and expressive means which are used in computer discourse of the English language.

Keywords: a computer discourse, communication, stylistic methods, expressive means.

Значна частина сучасних дослідницьких робіт у лінгвістиці присвячена моделюванню дискурсу, як перспек­тивному засобу вивчення цієї суперечливої сутності. Аналізом дискурсу займалися такі філологи як Н. Ковальова, П. Зернецький, П. Паршин, Н. Миронова, Н. Алма, Н. Арутюнова, О. Федорова та багато інших. Зокрема, в наш час широкому дослідженню піддається комп'ютерний дискурс, завдяки тому що він є невід'ємною частиною сьогоденного спілкування.

У статті дискурс розглядається з позицій комунікативного мовознавства і визначається як надфразова єдність, складне синтаксичне ціле, яке є процесом мовленнєвої діяльності, що являє собою синтез вербального, невер­бального та паралінгвістичного у комунікації, та результатом цієї діяльності; тобто дискурс визначається як текст, що знаходиться в межах реальної комунікації.

На сьогоднішній день значна частина спілкування між людьми відбувається за допомогою електронних сис­тем, в тому числі і за допомогою Інтернет-мережі. Тому доречно буде охарактеризувати поняття «комп'ютерного дискурсу».

Це явище можна трактувати двояко. З одного боку, «комп'ютерний дискурс» - це будь-яке спілкування в комп'ютерній мережі, за допомогою використання особливого типу сигналів - електронних сигналів комунікації. В цьому випадку дослідник абстрагується від самого змісту спілкування і звертає увагу тільки на канал передачі інформації. З іншої сторони, комп'ютерний дискурс можна визначити як спілкування на комп'ютерну тематику. При цьому важливим є саме зміст комунікації, а не канал її передачі. Наприклад, усну розмову про комп'ютери можна віднести до цього типу дискурсу.

Таким чином, беручи до уваги обидва підходи, в даній статті ми будемо розглядати комп'ютерний дискурс як спілкування звичайних користувачів чи комп'ютерних спеціалістів безпосередньо між собою або в Інтернет-ме-режі. При цьому комп'ютерне спілкування можна розділити на індивідуально-орієнтоване (листування за допо­могою електронної пошти, e-mail) та статусно-орієнтоване (участь в конференціях).

Комп'ютерний дискурс має багато спільного з явищем масової комунікації, але не можна сказати, що він спів­падає з нею повністю, оскільки комп'ютерна комунікація на відміну відмасово-інформаційної є взаємно спрямо­ваною, при цьому її тексти мають персональний характер.

Мовна експресія в усьому різноманітті властива не лише звукам, словам і їх граматичним формам, але ще біль­шою мірою синтаксичній організації мови. До стилістичних характеристик комп'ютерної комунікації належать історично сформовані принципи наукового діалогу та певний рівень дипломатичного етикету, в якому відобра­жені культурні традиції учасників спілкування [1, с. 14]. Для передачі експресивності висловлювання та власних емоцій користувача в комп'ютерному дискурсі використовуються символи та виражальні засоби, які дозволяють контролювати рівень взаєморозуміння між учасниками спілкування. Зупинимося детальніше на синтаксичних особливостях досліджуваного дискурсу.

Практично усі елементи в синтаксисі несуть виразне навантаження, маючи формальну виразність структури. Стилістика комп'ютерного дискурсу виявляє схильність до варіативності початкових синтаксичних структур і можливим способам їх варіювання. Існує ділення синтаксичних стилістичних засобів на синтаксичні виражальні засоби і синтаксичні стилістичні прийоми.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа