Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 88

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Виражальні засоби на синтаксичному рівні є синтаксичними моделями речень, які несуть додаткову логічну або експресивну інформацію, яка сприяє підвищенню прагматичної ефективності висловлювання і мови в цілому.

Відповідно до типів трансформацій початкової моделі усі виражальні засоби можна розбити на три групи:

1) виражальні засоби, ґрунтовані на редукції початкової моделі;

2) виражальні засоби, ґрунтовані на експансії початкової моделі;

3) виражальні засоби, ґрунтовані на зміні порядку слідування компонентів початкової моделі [4, с. 21].

Стосовно комп'ютерного дискурсу ми розглядаємо його синтаксичні особливості, виходячи з того, що учас­ники цього спілкування прагнуть встановити і підтримувати скорочену комунікативну дистанцію, що є найваж­ливішим параметром розмовного регістра спілкування.

Представляють інтерес ті параметри комп'ютерної комунікації, з яких виходить, що їй властиві наступні мо­менти: конкретний партнер, диференційовані стосунки співрозмовників, яскраво виражена суб'єктивність (на-

 

© Мойсеєнко С. М., 2012явність вставних конструкцій, емоційно-оцінних утворень), вирішальна реакція слухача, неофіційна сфера засто­сування, переважно побутова тематика, мінімальна підготовленість мови (спонтанні фрагменти висловлювань, спрощеність логіко-дискурсивних формальних моделей, розрахунок на те, що співрозмовник здогадається про зв'язок подальшого тексту з попереднім по ситуації), порушувана логічна стрункість, слабка скутість етикетки, слабка міра абстракції, сильна ситуативна залежність, значні паралінгвістичні чинники, необов'язкова структур­на завершеність, часткова вираженість, стихійний імпульс розвитку.

В кожному жанрі комп'ютерного спілкування існує система норм, найбільш важливі з яких виражені вербаль­но. Чинник логічної стрункості представлений в комп'ютерному спілкуванні варіативно: якщо це он-лайн листу­вання друзів, то її логічна стрункість виражена мінімально, якщо ж це репліка на комп'ютерній конференції, то логічність аргументації вважається дуже важливим параметром. Міра абстрагованості змісту бесіди також може бути різною - від флірту до філософських проблем. Питання про паралінгвістичні чинники фактично знімається в комп'ютерному спілкуванні, якщо не враховувати графічні засоби вираження. Так, «смайлики» замінюють певний вираз обличчя або інтонацію.

Розглянемо деякі синтаксичні особливості комп'ютерного дискурсу. У досліджуваному матеріалі звертає на себе увагу часте використання вставних конструкцій, еліптичних речень, повторів, паралельних конструкцій [3,

с. 27].

Вставна конструкція - вставка, оформлена як граматично незалежна від речення, в структуру якого вона входить. Синтаксична ізольованість вступної конструкції виражається в комп'ютерному дискурсі емфатичними засобами - дужками.

У текстах комп'ютерного дискурсу (наприклад, комп'ютерних конференцій) такі конструкції, як правило, розташовуються всередині або кінці речення:

You can also compare what happens when other people (perhaps at another company) use different techniques (though no one actually does this).

Такі конструкції можуть бути окремими словами, словосполученнями, простими, складносурядними і склад­нопідрядними реченнями, наприклад:

It's not completely clear to me whether is a priori principle or is supposed to be just an application of (I think you will have to say it is a priori).

Виражальні засоби комп'ютерного дискурсу також можна розглянути з прагматичної точки зору. Прагматико-дискурсивні характеристики - це способи організації дискурсу з точки зору перерахування елементів, підтримки контакту з учасником спілкування, регулювання одиниць, а також різні між текстові конектори або зв'язки [2, с. 10].

Досить поширеним у комп'ютерному спілкуванні є метод перерахування, завдяки чому виникає уявлення про впорядковану аргументацію. При цьому виділяються різні варіанти, наприклад: The first thing is..., First of all...; On the one hand... , On the other hand... ; First... , Then... , Finally... ; Further... ; Further more... та ін.

Важливою характеристикою комп'ютерного дискурсу є прагнення отримати відповідну реакцію від співроз­мовника, цієї мети можна досягти за допомогою багаторазового використання спонукальних фраз, що залучають учасників конференції до спілкування: If I'm wrong about this, please correct me..., If this is wrong I would like to know..., Any ideas...?, Any one has any ideas on...., suggestions.... ?

Експресивність є одним із засобів підвищення впливовості будь-якого комп'ютерного жанру, що є однією з головних задач комп'ютерного дискурсу. Одним із широковживаних синтаксичних засобів експресії є еліп­тична синтаксична конструкція. Це явище мови, що в перекладі з грецької означає «опущення», «випадіння», пов'язують з економією мовних засобів. Мінімальне використання засобів мови, що забезпечується еліптичними синтаксичними конструкціями, сприяє економному розташуванню повідомлення на папері чи на екрані монітора.

Аналіз мовного матеріалу показав широке використання еліптичних речень у заголовках газетних та журналь­них статей на комп'ютерну тематику. Характерним є те, що найчастіше такі речення мають форму запитання, на­приклад: «Fancy a fantasy space flight?»; «Looking for the right digital deal?». Такі квесетивні еліптичні конструкції володіють іллокутивною силою спонукання та привертають увагу адресата.

Компактність еліптичних речень у комп'ютерному дискурсі зумовлює високу частотність використання цих конструкцій. Еліпсис фокусує увагу адресата на найбільш важливу інформацію у реченні, що може досягатися випущенням:

1) підмета: Type, click and talk!

2) присудка: Netplan Easy Kit - from as little as £215.

«Випадіння» одного із членів речення надає еліптичним конструкціям яскравості та примітності.

Лаконічність та експресивність текстів різних жанрів комп'ютерного дискурсу досягається також за допомо­гою номінативної синтаксичної конструкції. В корпусі таких речень можна виділити односкладові номінативні речення: «Computers. Protections та прийменникові номінативні речення, наприклад: «In the computer shop».

Для жанрів комп'ютерного дискурсу характерний такий засіб вираження експресії як повтор. В основі по­втору як психологічного явища лежить психологічний феномен репродукування знань, який виступає засо­бом встановлення нових відношень у предметі, а також мобілізує увагу, сприйняття та пам'ять реципієнта на адекватне розуміння повідомлення. Комплексне вживання повторів грає текстотвірну роль у будь-якому жанрі комп'ютерного тексту, тому що забезпечує їх функціонування як змістовно та структурно зв'язних єдностей. Функціонування повторів на текстовому рівні сприяє реалізації прагматичної настанови жанрів комп'ютерного дискурсу, що викликає зацікавлення реципієнта у отриманні інформації.

Одним із напрямків сучасної лінгвістики є вивчення засобів і способів зв'язку самостійних речень, а також надфразових єдностей, способів їхнього об'єднання у фрагменти і цілі мовленнєві акти. Предметом синтаксич­ної стилістики також є вивчення особливостей функціонування стилістичних прийомів в контексті надфразовоїєдності, абзацу і цілого тексту. Взаємодія моделей речення в даних контекстах надає емоційне і експресивне зна­чення відрізкам мовлення, котрі вони утворюють.

Можна виділити три групи синтаксичних прийомів синтаксису:

-   взаємодія синтаксичних конструкцій в контексті (паралелізм, хіазм, анафора, епіфора);

-   транспозиція значення синтаксичної конструкції в контексті (риторичне питання);

-   транспозиція значення способів зв'язку (парцеляція, сурядність замість підрядності і підрядність замість сурядності).

В жанрах комп'ютерного дискурсу зустрічається синтаксичний паралелізм, для якого характерне тотожне або схоже розташування елементів мови в суміжних частинах тексту, однакова побудова речень: Shoes have a shoebox. Suits have a garment bag. Even eggs have a carton to protect them. And most important, the Cisco Self-Defending Network surrounds every customer transaction with layers of protection. Every data source. Every purchase. Every identity. It's a must-have.

Варто зазначити, що часто вживаними у жанрах комп'ютерного дискурсу є такі види повтору як анафора, тобто повторення тих самих слів, речень на початку двох або суміжних рядків, наприклад: «Grammar checkers are applications that attempt to check more than just spelling. Grammar checkers are a step beyond spell checkers, but they are still not a substitute for a human editor. «та епіфора, тобто повтор останнього слова в реченні на початку іншого: «Finally, we have the plotters. Plotters use ink and fine pens held in a carriage to draw very detailed designs on paper». «The future of hard drives may be hybrid hard drives. Hybrid hard drives combine a magnetic hard disk and flash memory into one device».

Дослідження мовного матеріалу виявило високу частотність сполучення паралелізму з анафорою, експре­сивність якого допомагає утримати, закріпити в пам'яті читача надану інформацію. Так, наприклад, у реченнях: «Robot eye for surgery. Robot surgery for eye. «реалізується експресивний відтінок легкості та комфорту.

Особлива ритмічність та експресивність досягається за допомогою парцеляції - прийому експресивного син­таксису, що характеризується розчленуванням єдиної синтаксичної структури - речення на дві, або більше кому­нікативні самостійні одиниці, виокремленні на письмі крапкою, наприклад:

1) Baffled by computer-speak? Take Buzz, the instant remedy to jargon;

2) Just cut... And paste!;

Отже, експресивність комп'ютерного жанрів досягається за допомогою різноманітних синтаксичних кон­струкцій (словосполучень та речень), які забезпечують лаконічність та емоційність вираження думки, що, в свою чергу, привертає увагу адресата та створює бажаний емоційний настрій у читача/cлухача.

До основних виражальних засобів комп'ютерного дискурсу належать: еліпсис, номінативні речення, повтор, перерахування, вживання спонукальних фраз.

Дослідження стилістичних прийомів вираження експресії в комп'ютерному дискурсі на синтаксичному рівні дозволило виокремити паралелізм, анафору, епіфору та парцеляцію.

Література:

1. Зернецкий П. В. Коммуникационные стратегии: классификационный аспект // Методологии исследования политического дискурса: актуальные проблемы содержательного анализа общественно-политических текстов. -Минск : БГУ, 2000. -382с.

2. Кондрашов П. Е. Компьютерный дискурс: социолингвистический аспект: Автореф. дис.... канд. филол. наук. - Краснодар : КубГУ, 2004. - 19 с.

3. Степанов Ю. С. Между системой и текстом - дискурс // Степанов Ю. С. Язык и метод. К современной фило­софии языка. - М. : Языки русской культуры, 1998. - 688с.

Рожанский Ф. И. Эмотиконы (замечания об одной семиотической системе) / Ф. И. Рожанский // «Конь дареный». Труды Междунар. семинара Диалог'2000 «О компьютерной лингвистике». - М. : Диалог'2000. - 378 с.Монахова Т. В.,

Національний університет «Києво-Могилянська академія», м. Київ

МОДЕРНІЗМ ЯК СТРАТЕГІЯ ТЕКСТОТВОРЕННЯ

Пропонована стаття розглядає змістове наповнення поняття «модернізм» у розумінні його як стратегії текстотворення. Визначено основні тактики: порушення мовних табу, ігрові звертання, активізація лексичних запозичень.

Ключові слова: модернізм, порушення мовних табу, ігрові звертання, активізація лексичних запозичень.

В предлагаемой статье рассматривается содержание понятия «модернизм» в понимании его как стратегии текстообразования. Определяются основные тактики: нарушение языковых табу, игровые обращения, активи­зация лексических заимствований.

Ключевые слова: модернизм, нарушение языковых табу, игровые обращения, активизация лексических за­имствований.

The present article discusses the concept «modernism» as a text-building strategy. There are defines of the basic tactics: the violation of linguistic taboos, game vocatives, activation of lexical borrowings.

Key words: modernism, the violation of linguistic taboos, game vocatives, activation of lexical borrowings.

Стратегічне текстотворення - це свідоме продукування текстів, яке відрізняється від будь-якого адресного мовлення не тільки чіткою попередньою настановою мовця викликати прогнозовану емоційну реакцію реципі­єнта з подальшою його активністю відповідно до поставленої мети, а й характеризується вживанням непрямих тактик мовленнєвого впливу та конкретних вербальних прийомів відповідно до світоглядних позицій мовця.

Звузити надто широке й надто соціальне поняття до лінгвістичного терміна - завдання непросте. Воно потре­бує чіткої таксономії і конкретних дефініційних ознак. Мета цієї статті - визначити модернізм як одну зі страте­гій текстотворення, яка активно продукує дискурси в сучасній українській мові. Для реалізації мети розв'яжемо такі завдання: з'ясуємо загальновживане значення цього складного суспільно-культурного концепту, а далі ви­значимо деякі лінгвістичні способи його реалізації, тобто тактики.

Проблема вивчення модернізму активно розроблена літературознавцями, культурологами, істориками мис­тецтва. Потреба відпрацювати власне лінгвістичний підхід до цього явища зумовлює актуальність цієї розвідки.

Модернізм у простій формі тлумачать як нове мистецтво. «Сучасне мистецтво», «мистецтво модернізму», «новітнє мистецтво» - у цих словах вже присутня оцінка: поняття «сучасний» на рівні буденної свідомості зламу тисячоліть - синонім хорошої якості. Й саме тому, що словом «модернізм» так часто називають всю культуру ХХ століття, текстові має передувати - хоча б найзагальніше - визначення головного терміна. Модернізм - пе­редовсім система нових «художніх кодів»... вкорінена у відкриттях класичного авангарду. Під «авангардом» розуміємо період «революційного» становлення новітнього мистецтва ХХ століття, суб'єктивно побудованого на запереченні» [2, с. 8-9]. Оксана Забужко стверджує, що загальний дискурс модернізму включає ряд окремих дискурсів: європеїзму, або західництва (адже модернізм як інтелектуальна система завжди зорієнтований на За­хід), сучасності (адже модерність співвідносить себе насамперед з часом), інтелектуалізму, антинародництва, індивідуалізму, фемінізму, зняття культурних табу, зокрема у сфері сексуальності, деканонізації, формалізму в критиці й інтересу до формальної сторони твору тощо [3, с. 22].

Початок модернізму пов'язують з появою 1902 року книги впливового італійського філософа Бенедетто Кро-че «Естетика як наука про виродження і загальна лінгвістика», в якій було обґрунтовано домінанту експресії, художності над копіюванням дійсності, підбито підсумки колишніх досягнень у мистецтві й стверджено необ­хідність формального пошуку [2, с. 32]. Модернізм у мистецтві, зокрема в літературі, розвивався поетапно, на­буваючи все нових прикмет. «Очевидно, що модернізми 10-х, 20-х, 40-х і 60-х мали свої специфічні дискурси. Водночас їх об'єднує певна тяглість естетичних завдань, художньої практики й теоретичної риторики, що можна довести на рівні інтертекстуальності» [3, с. 12].

Часто під терміном «модернізм» розуміють сукупність мистецьких течій та літературних напрямів. У мо­дернізмі виділяють філософське підґрунтя, що об'єднує всі тексти, продуковані цією стратегією: «Окрім симво­лізму, модернізм (модерну) як мистецтво нової, антипозитивістичної орієнтації складали всі художні течії, які стверджували пріоритети мистецтва над мораллю, історією або реальністю взагалі (естетизм, декаданс, імпресі­онізм, неоромантизм)» [3, с. 43].

Модернізм як стратегію текстотворення зручно розглядати у порівнянні, ба навіть протиставленні, з першою стратегією - народництвом. Принципові розбіжності щодо світоглядних позицій мовців і розуміння вектора роз­витку України призводять до певного конфлікту між народництвом і модернізмом: «...конфлікт двох поглядів і художніх принципів - народництва (що передбачало українськість, патріотизм, популізм - аж до хуторянства, закритість культури, консервативність, реалізм, зображення народного життя) і модернізму (відповідно європеїз-му, космополітизму, інтелектуалізму, відкритості культури, демократизму, естетизму, зображення життя інтелі­генції). Однак між двома парадигмами існує ще одна ключова опозиція - жіночого і чоловічого, або феміністич­ного і патріархального...» [3, с. 68-69].

Отже, якщо народництво - це традиційний патріархальний патріотичний український дискурс, то модернізм - це відкритість до запозичень (від культурних до мовних), руйнування штампів попередніх епох, активізація жіночого дискурсу та ґендерних студій загалом.

 

© Монахова Т. В., 2012Витоки модернізму дослідники вбачають у прагненні адресантів створити новий тип тексту для впливу на читачів (адресатів): «У прагненні збагнути нову реальність митці відмовилися від принципів реалізму, що в но­вих обставинах виявився неадекватним методом. Почалися численні експерименти з формою. Т. С. Еліот замість наративного методу запропонував для модерного мистецтва міфологічний, що, на його думку, здійснив Джеймс Джойс. Міф мав стати основою єдності художнього тексту, яку модерністський твір часто втрачав у пошуку глибшого й ширшого відображення складності життя» [3, с. 17].

Ключове протистояння народництва й модернізму криється також в інтенціях мовців, полягає у ставленні до зовнішньополітичної орієнтації України, у протиставленні національної інтровертності національній екстраверт-ності: «Якщо українськість у народників часто виступає синонімом культурної ізоляції, то «Європа» є символом вільнішого й різноманітнішого літературного розвитку» [3, с. 41]. Ще з часів Мистецького Українського Руху пошук національного став на порядку дня у відповідь на вимоги інтернаціоналізму, пошук світового звучання - у відповідь на радянську політику колоніальної провінціалізації української літератури [3, с. 285].

Модернізм як філософія ставив перед культурними діячами безліч завдань, серед яких був і злам мови, а через мову - традиційної культури. Аналізуючи мовлення українських літературних модерністів ХХ століття, Соломія Павличко зазначає: «Вербальний експеримент, руйнування старої мови на цьому етапі тільки передчувається й готується. Костецький вживає колосальну кількість неологізмів, прагнучи не копіювати живу мову, а творити її. Але вони ще зрозумілі. В його тексті є так само фраґменти, які наближаються до потоку свідомості. Крім того, він ще залишається патетичним і, безперечно, страждає на словесний нарцисизм, котрий нічого не дає ні самому авторові, ні тому «вузькому гуртові читачів», якому його твори адресувалися» [3, с. 354]. Дослідниця переказує теоретичні засади модернізму Костецького: «Модерне мистецтво - це мистецтво символів, знаків. Саме це - його головна мова, а не та національна мова, якою пишеться твір» [3, с. 367]. Мова Костецького набагато штучніша навіть за штучну мову Павнда, надмірність неологізмів перекладу часто не відповідає стилеві ориґіналу, в якому складність образів парадоксальним способом поєднується зі словесним аскетизмом, пошуком точності [3, с. 370].

Реалізація модернізму як стратегії текстотворення в сучасній українській мові відбувається через упрова­дження певних мовних тактик, тобто основних принципів побудови дискурсу.

Тривале табуювання певних тем, лексико-семантичних груп, номінації якихось явищ і процесів в українській культурі спричинило закріплення традиції моральної та мовної цнотливості українського етносу. Сексуальність, тілесність, нецензурна лексика завжди були закритими темами для публічного обговорення чи вжитку, а тому зо­всім не представлені в художньому, публіцистичному та решті функціональних стилів української мови. Єдиним осередком порушення табу був розмовно-побутовий стиль. Порушення мовних табу в художньому, публіцис­тичному, навіть науковому стилях - одна з тактик стратегії модернізму.

У мовній стратегії модернізму ігрові звертання також перетворюються на тактику. Термін «мовна гра» впер­ше вжив Л. Вітгенштайн у своїй праці «Філософські дослідження» [1], розуміючи під цим терміном спосіб, за допомогою якого діти опановують першу мову. Нині під мовною грою розуміють будь-яке свідоме відхилення від мовних норм для створення комічного чи естетичного ефекту. Мовну гру протиставляють мовленнєвій по­милці, яку спричиняють не усвідомлено, через незнання. Мовна гра завжди контекстна, ситуативна, свідома, прагматична, адресна.

Звісно, зменшено-пестливі форми звертань завжди були наявні в розмовному стилі, однак коли звертання починають виконувати роль засобу створення комічного, привертають увагу до себе, випадають із загальної тональності дискурсу, не відповідають комунікативній ситуації, вони стають прикметою модернізму. Ігрові звер­тання все частіше функціонують у розмовно-побутовому стилі сучасної української літературної мови.

Але чи не найприкметнішою ознакою стратегії модернізму є активізація лексичних запозичень. Цей процес є вельми активним, оскільки інформаційно-технічний розвиток суспільства, загальносвітова глобалізація та інші культурно-політичні вектори диктують необхідність міжнародних контактів, а звідси - міжмовної інтерференції з домінуванням визнаної міжнародною англійської мови. Відкритість і активне впровадження в сучасну україн­ську мову іншомовних лексем свідчать про вживання однієї з тактик модерністської стратегії текстотворення.

Докладна розмова про кожну з окреслених тактик модерністської стратегії текстотворення та інших, не за­значених тут, тактик і детальний аналіз відповідних мовних прийомів кожної становлять перспективу нашого наукового дослідження.

Література:

1. Вітгенштайн Л. Філософські дослідження / Л. Вітгенштайн // Вітнгенштайн Л. Tractatus logico-hilosophicus; Філософські дослідження. - К. : Основи, 1995. - C. 87-309.

2. Герман М. Ю. Модернизм. Искусство первой половины ХХ века / М. Ю. Герман - 2-е изд., испр. - СПб. : Из­дательский Дом «Азбука-классика», 2008. - 480 с.

Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі: Монографія / С. Павличко - 2-ге вид., переробл. і доп. - К. : Либідь, 1999. - 447 с.УДК 81'1:81'342

Мохненко О. П.,

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», м. Київ КОНФЛІКТ ЯК ОБ'ЄКТ ФОНЕТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа