Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 9

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

Спираючись на судження лінгвістів, МА питання можна розглядати як один із видів ДМА, основною метою якого є заповнення інформаційної лакуни в знаннях мовця шляхом отримання від адресата невідомою інформа­ції. Кожне питання має три семантичні ознаки: 1) бажання мовця знати; 2) характер інформації, про яку запиту­ють; 3) спонукання, що викликає вербальну реакцію у слухача.

Від інтенції або комунікативного наміру мовця, залежить перш за все реалізація МА в ті чи іншій мовленнєвій формі. Питання є своєрідним проханням, а саме проханням повідомити про будь-що, надати необхідні відомос­ті. Дотримання принципу ввічливості у питальних МА визначається цілим переліком обставин. Передусім сам питальний МА буде зараховуватися до ввічливих МА, оскільки запитуючи, мовець хоч і бере комунікативну ініціативу на себе й отримує можливість контролювати дії слухача, останній має право на відмову. «Добре відо­мо, - пише О. Земська, - що численні висловлювання, які мають буквальне значення питання, функціонують як ввічливі прохання [4, с. 132]». Отже, комунікативний намір мовця асиметріює з мовною формою питальності.

За ступенем ввічливості всі форми вираження питальних МА можна умовно поділити на три типи: 1) ввічли­ві; 2) нейтральні; 3) згрубілі. До ввічливої форми належать непрямі (небуквальні) питання, що тільки виявляють бажання мовця мати деяку інформацію, але не містять прямого спонукання до реакції-відповіді (безумовно, така реакція можлива, але тільки як вільний вибір самого слухача). Розглянемо, наприклад, висловлювання: Ти знаєш/ як грати в «Зуму» (комп'ютерна гра - авт.)? Тут мовець непрямо прохає слухача розказати йому правила гри. Тобто первісним МА буде зовсім не буквальне питання про те, чи має слухач певну пізнавальну інформацію, а непряме прохання підказати як йому пограти на комп'ютері.

Найбільш ввічливі питальні МА супроводжуються додатковими маркерами ввічливості (вибачте, будь лас­ка), апеляцією до волі слухача:

Денис (9,3): Мам/ти можеш/ будь ласка/ввімкнуть світло?

Надійним способом реалізації принципу ввічливості слугує передача комунікативного наміру у вигляді про­хання його здійснити; діти, виявляючи певну обережність, запитують чи можна виконати певні дії. При цьому можливі різноманітні способи репрезентації такого прохання:

1) з допомогою висловлювання, реалізованого невербально та словом можна: Юлія (7,4): Можна? (дивиться на цукерку);

2) еліптичним висловлюванням: Максим (6,10): Можна я далі?

3) повним висловлюванням: Владислав (7,2): Можна взять м'яч?//

4) висловлювання з додатковим поясненням: Дмитро (8,3): Наталя Петрівна/можна піду/я вже написав?
Найменш ввічливими є форми питальних МА, у яких спонукання виражається імперативами:

Валерія (8,3): Скажи/як ти будеш в цих штанах танцювать?

Ярослав (9,3): А ти руку відпустила/кажи?

У таких ситуаціях наявне порушення принципу невтручання у сферу слухача, що дозволяє вживати такі ви­словлювання тільки при дуже близьких стосунках рівних за статусом комунікантів або під час звертання стар­шого до молодшого. Досить розповсюдженою формою подачі питальних МА являються приєднувальні питання, що структурно складаються з двох частин. У першій частині міститься думка мовця про ситуацію, у другій -апеляція до слухача, яка закликає його висловити своє ставлення до поданого в першій частині висловлювання: Валерія (7,10): Ні/мам/ ще рано нам сюди ставить цей пазл/ бач/там ось так ось?

Отже, ДМА - це складний продукт комунікації, який залежить від особливостей ситуативного контексту спілкування, волевиявлень комунікантів, успішності їхнього діалогу. Дотримання ввічливості в ДМА є віднос­ним показником не тільки у «якісному» розумінні (що вважати ввічливим), але й в «кількісному» (якою мірою цей принцип реалізується в тій чи іншій мовній формі). Існують абсолютні маркери ввічливості на зразок «будь ласка», але їх в мові, а тим паче в дитячому мовленні не так багато. Більшість лінгвістичних одиниць набувають цієї ознаки в певному контексті та реалізують принцип ввічливості різною мірою.Аналіз реалізації принципу ввічливості в інших типів мовленнєвих актів, які використовують діти молодшого шкільного віку у різних ситуаціях спілкування, може бути перспективою наших подальших досліджень.

Література:

1.Lacoff R. The logic of politeness / R. Lacoff // Papers from the Ninth Regional Meeting of Chicago Linguistic society. - Chicago : CLS, 1973. - Р. 292-305.

2.Leech G. N. Principles of Pragmatics / G. N. Leech. - London - N. Y. : Longman, 1983. - 250 p.

3.Грайс Г. П. Логика и речевое общение / Г. П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике: Лингвистическая праг­матика. - М. : Прогресс, 1985. - Вып. XVI. - С. 217-237.

Земская Е. А. Категория вежливости в контексте речевых действий / Е. А. Земская // Логический анализ язика: язык речевых действий / под ред. Н. Д. Арутюновой и Н. К. Рябцевой. - М. : Наука, 1994. - С. 131-136.УДК 811. 111'373

Василенко Д. В.,

Горлівський інститут іноземних мов Донбаського державного педагогічного університету, м. Горлівка

КОНЦЕПТУАЛЬНІ МЕТАФОРИ У СФЕРІ АНГЛОМОВНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЛЕКСИКИ

Стаття присвячена дослідженню англомовних військових концептуальних метафор, вивченню джерел кон-цептуалізації і семантичних особливостей мовних реалізацій метафор. Ключові слова: військова підмова, метафора, концепт.

Статья посвящена исследованию англоязычных военных концептуальных метафор, изучению источников концептуализации и семантических особенностей языковых реализаций метафор. Ключевые слова: военный подъязык, метафора, концепт.

The article is devoted to the study of English military conceptual metaphors, their sources and semantic peculiarities of their language realizations.

Key words: military lexicon, metaphor, concept.

Військова підмова, підкоряючись законам еволюційного розвитку, активно поповнює свій словниковий склад шляхом семантичної деривації, в процесі якої відбуваються зміни значення вихідних лексичних одиниць. Про­відну роль в семантичних змінах відіграє механізм метафорики.

Метафора розглядається як засіб номінації, вербалізований спосіб мислення і спосіб створення мовної картини сві­ту. У дослідженнях метафоризації' виокремлюються різні концепції. Проте, усіма лінгвістами відзначається той факт, що в основі метафоричного перенесення знаходиться схожість екстралінгвістичних понять про об'єкти дійсності.

У когнітивному аспекті метафора розглядається як використання знаку однієї концептуальної сфери на по­значення компонента іншої. Дж. Лакофф вказує на те, що метафора за своєю природою є не чисто мовним, а кон­цептуальним явищем, оскільки вона тісно пов'язана з культурно специфічними моделями і сенсорно-моторним простором і просторовим досвідом людини [2]. Метафори функціонують як когнітивні процеси, завдяки яким людина поглиблює своє уявлення про світ. Вона пронизує все наше щоденне життя і виявляється не тільки в мові, але й в мисленні та дії. Поняттєва система, у межах якої думає і діє людина, є метафоричною за своєю сутністю [2]. Акт метафоричної творчості лежить в основі формування нових значень слів, розвитку систем термінології та емоційно-експресивної лексики.

Мета статті полягає у вивченні англомовних метафор, що виступають засобом об'єктивації концепту «ВІ­ЙНА». В завдання дослідження входить виявлення джерел концептуальних метафор і аналіз лексико-семантич­них особливостей їх мовних реалізацій. Об'єктом дослідження є військові лексичні та фразеологічні одиниці, побудовані на основі метафори. Предмет аналізу - семантичні процеси у сфері англомовної військової лексики. Дослідження проводиться на матеріалі англомовних військових термінів і сленгізмів [5; 7].

Війна, організована озброєна боротьба, між державами, націями (народами), соціальними групами є невід'ємною складовою історії людства. Розуміння війни як одного з феноменів буття залежить від сприйняття людиною дійсності, змін її світоглядних уявлень в ході історичного розвитку. Війна може ототожнюватись з абсолютним злом, розглядатись як духовна і священна справа або як неминучість.


У військовій підмові виокремлюються метафори, пов'язані з різними соціально-символічними вимірами дис­курсу війни. Вони створюють метафоричні образи війни і реалій, пов'язаних з нею, об'єктивуючи концепт «ВІ­ЙНА» (Малюнок 1).

© Василенко Д. В., 2012Під концептом розуміється «дискретне ментальне утворення, що є базовою одиницею розумового коду людини, має відносно впорядковану внутрішню структуру, є результатом пізнавальної (когнітивної) діяльності особи і сус­пільства і несе комплексну, енциклопедичну інформацію про предмет або явище, що відбивається, про інтерпретацію цієї шформації суспільною свідомістю і відношення суспільної свідомості до цього явища або предмету» [4, 34].

Номінативне поле концепту «ВІЙНА» включає такі метафоричні номінації, як [1]:

1) війна - суперечка, змагання, конфлікт (war - contention / contest / conflict): pull rank (si) - «зловживати службовим станом», all the way (si) - «прагнення зробити кар'єру офіцера», conflict - «війна», confrontation -«конфронтація» («Are Military Personnel allowed to pull rank and use it to intimidate or insult people in public or in games»? [http://answers. yahoo.com]);

2) війна - спорт (war - sport, an activity of a competitive nature): acrobatics - вищий пілотаж, ball / golf ball (si) - «куля», ping - pong war (si) - «війна зі змінним успіхом» («MIT researchers are creating the world's first acrobatic robotic bird - a small, agile helicopter that the military could use in mountainous and urban combat and that could offer the entertainment industry a new means of capturing aerial imagery» [http://web.mit.edu/newsoffice]);

3) війна - авантюра, пригода (war - adventure): adventure (si) - «війна» («war is hell; war is also mystery and terror and adventure and courage and discovery and holiness and pity and despair and longing and love» - Ryan T. Bennett [http://www.ryu.edu]);

4) війна - театр, вистава (war - theatre / show): theatre of war - «театр військових дій», big show (si) - «війна» («I am watching the show over on our right. Some of our new divisions had advanced through a gap» - F. Richards [6]);

5) війна - полювання (war - hunting): hunting - «пошук», hunting ground - «район дії», hunter-killer - «субмари­на, яка вистежує і знищує ворожі підводні човни», mine hunter - «мінний тральщик-шукач мін», hunt (si) - «по­шук супротивника», cowboy - and - Indian tactics (si) - «близький бій» («HMS Astute is the largest and deadliest hunter - killer submarine ever built» [http://xmb.stuffucanuse.com]);

6) війна - смерть, хвороба (war - death, illness): broken-back warfare - «війна із зламаним хребтом» («війна між сторонами, тслабленими взаємними ядерними ударами»), sterile environment - «обстановка, що характе­ризується відсутністю перешкод», sterilize - «руйнувати, знищувати», surgical strike - «хірургічний» / точний удар», skeleton - «скорочений склад», air pill - «мала авіабомба», mobile pillbox - «пересувний броньовий ковпак», Nuclear spasm - «ядерний спазм» («обмін останніми ядерними ударами в тотальній ядерній війні»), immune -«невразливий, захищений», skin the front - «оголяти фронт» («A multitude of reasons could be cited why a nuclear conflict would likely veer quickly into chaos and nuclear spasm» [http://www.cci.org]).

Когнітивні метафори, розкриваючи зміст концепту «ВІЙНА», передають уявлення про війну за допомогою певних образів. Вони структурують реальний військовий досвід людини і допомагають краще його усвідомити. Метафоричний образ війни не є однорідним.

Концепт формується у свідомості людини з його сенсорного досвіду, предметної діяльності, розумових опе­рацій з іншими концептами, мовного спілкування, знання людиною значень мовних одиниць [4, 122]. Джерела­ми концептуальної метафоризации у військовій лексиці стають такі лексичні одиниці, як: «struggle», «conflict», «contest», «contention», «hostility», «death», які входять в ядро номінативного поля. Номінації окремих когнітив-них ознак концепту формують його периферію: «show», «theatre», «sport», «adventure», «hunt». Концепт «ВІ­ЙНА» передається в англійській мові, головним чином, лексемами із загальними асоціативними семами «небез­пека, загроза», «пригода», «полювання» і «змагання».

Концептуальні метафори виникають у рамках загальноприйнятої системи цінностей і грунтуються на влас­тивих певній спільноті поняттях. Так, відношення представників англомовного соціуму до війни як спорту, зма­ганню, прагнення отримати перемогу за будь-яку ціну, склалося під впливом історичного досвіду боротьби за домінування у світі. Тому важливу роль в процесі розуміння військових метафор відіграє культурна модель, що властива певному соціуму і поділяється його членами.

Існують також погляди на війну, що є притаманними багатьом культурам, незалежно від соціально-економіч­ного, політичного і освітнього положення тієї або іншої країни. Так, «небезпека може перетворитися на надзви­чайне переживання, за умови, що людина здолає її, і, поки вона загрожує людині, вoнa сподівається перемогти» [3]. При цьому створюється метафоричний образ війни як авантюрної пригоди. Таким чином, чуттєві образи в структурі концепту «ВІЙНА» утворюються не лише перцептивними когнітивними ознаками, але і образними ознаками (концептуальними метафорами), аналіз яких дозволяє виявити істотні характеристики концепту і моде­лювати його як одиницю концептосферы.

На наш погляд, важливим є подальше вивчення концепту «ВІЙНА», яке дозволить дослідити семантику мовних знаків, що об'єктивують його, а також виявити національну специфіку даного концепту з метою оптимі-зації міжкультурної комунікації.

Література:

1.Василенко Д. В. Військова лексика англійської мови ХХ - початку ХХІ столітя / Дмитро Володимирович Ва­силенко. - Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2009. - 220 с.

2.Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем // Теория метафоры / Дж. Лакофф, М. Джонсон. - М. : Наука, 1990. - С. 387-415.

3.Лешан Л. Если завтра война? Психология войны / Лоуренс Лешан. - М. : Астрель-АСТ, 2004. - 142 с.

4.Попова З. Д. Когнитивная лингвистика / З. Д. Попова, И. А. Стернин. - М. : АСТ: Восток - Запад, 2010. - 314 с.

5.Dickson P. War Slang. American Fighting Words and Phrases from the Civil War to the Gulf War / Paul Dickson. -New York, London, Toronto, Sydney, Tokyo, Singapore, Pocket Books, 1994. - 403 p.

6.Oxford Dictionary of Euphemisms / [Robert Holder]. - Oxford University Press, 2003. - 501 p.

Random House Webster's Unabridged Dictionary. - New York, Random House, 2001. - 2229 p.УДК 811.133.Г373.7

Вигнанська І. М.,

Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів

 

RECHERCHES PUBLICITES AVEC REFERENCES BIBLIQUES

У статті розглянуто особливості функціонування біблійної лексики, відображено чинники, які сприяють про­цесу її контекстуальної трансформації у французьких рекламних текстах. На конкретних прикладах здійснено аналіз комунікативно-прагматичних аспектів вживання біблійної лексики, розглянуто властивості, що вплива­ють на активність використання та збагачення загального фонду французької мови.

Ключові слова: біблійна власна назва, реклама, алюзія, біблійний символ, трансформація, негативна конотація.

В статье рассмотрены особенности функционирования библейской лексики, отражены факторы, которые способствуют процессу контекстуальной трансформации во французских рекламных текстах. На конкретных примерах осуществлен анализ коммуникативно-прагматических аспектов употребления библейской лексики, рассмотрены свойства, влияющие на активность использования и обогащения общего фонда французского языка.

Ключевые слова: библейское имя собственное, реклама, аллюзия, библейский символ, трансформация, нега­тивная коннотация.

The object of this research is to determine the peculiarities offunctioning of biblical vocabulary, to show the factors that contribute to the process of contextual transformation in the French advertising texts. On the concrete examples, the analysis of communicative-pargmatic aspects of the use of biblical vocabulary has been carried out, as well as the main aspects that influence the activity of the biblical vocabulary enrichment processes in the general fund of the French language has been determined.

Key-words: biblical personal name, advertisement, allusion, biblical symbol, transformation, negative connotation.

Depuis plusieurs annees, les publicites envahissent l'espace public de la rue comme la sphere privee, sous forme d'image fixe ou animee et represente une source inepuisable de messages sonores, ecrits, visuels et virtuels. Il y a certes quantite de publicites mievres, tautologiques, bassement commerciales, qui ne font rien d'autre que de vanter un produit. Quantite d'autres publicites, beaucoup plus elaborees, developpent un veritable reseau de significations symboliques. Ces dernieres utilisent la religion pour attirer l'attention sur ce qu'elles veulent faire vendre, pour seduire un public en quete de sens et pas simplement en quete de consommation. Ces publicites peuvent redecouvrir, par le biais du jeu, de l'humour et de la parodie, les recits bibliques dans leur version originale.

Les themes religieux dans la pub, sans etre omnipresents donnent une valeur d'authenticite et de perennite a l'objet montre a leurs cotes. Dans ce contexte publicitaire en perpetuelle evolution - mais qui reflete a l'evidence un changement de climat culturel et social - sont apparues de nouvelles formes de sujets religieux: «moines degustant un camembert», «cures gourmands», «bonnes soeurs a cornettes sur des mobylettes», «maries photographies sous le porche d'une eglise». Les images cliches de la Bible traduisent une pratique religieuse a travers la mise en scene de ses personnages les plus celebres et les plus populaires (Dieu, Jesus, Marie, Moi'se, Noe, Adam et Eve, Pierre, Paul). L'importance du personnage donne un supplement de notoriete au produit. Ce n'est pas simplement le personnage, mais l'histoire qui lui est lie qui est evoquee: ainsi avec des representations du deluge (Gn. 6-9) [3, c. 7-10], des compagnies d'assurances evoquent l'idee qu'elles aideront a surmonter un cataclysme universel. Avec la mort (victorieuse) de Jesus sur ia croix, on evoquera l'idee d'une vie triomphant du mal (publicite de Renault).

Dans notre epoque secularisee, les references bibliques impregnent notre culture s'il s'agit d'une presence discrete, fragmentaire et meme inconsciente. Si certaines sont plus litteraires: »le bras arme d'Abraham» (Gn 22, 19) [2, c. 20], «pauvre comme Job» (Jb) [2, c. 193], ou historiques, »vieux commeMathusalem» (Gn 5,27) [2, c. 168], «la marque de Cam» (Gn 4,15) [2, c. 167], en revanche d'autres sont tellement integrees dans le langage courant que leur origine biblique s'est perdue: »pour une bouchee depain» (Pro 28,19) [3, c. 607], «comprenne quipourra» (Mt 19,12) [3, c. 25].

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа