Автор неизвестен - Лінгводидактика та соціолінгвістика - страница 93

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 

В переважній більшості цих досліджень словосполучення розглядається як «докомунікативна одиниця» оди­ниця, власне кажучи, і не синтаксична, що виконує як і слово номінативну функцію, причому, незалежно від того, чи виокремлюється словосполучення з речення, чи будується незалежно від нього на базі можливостей сполучу­ваності певної частини мови. А звідси, мабуть, і певна незавершеність багатьох робіт в області словосполучення.

Більше того, визначення місця цієї синтаксичної одиниці унеможливлюється абсолютизацією речення, при­йнятою традиційною граматикою. Вона проявляється не лише в комунікативній функції речення, але й у визнанні його провідного статусу на синтаксичному рівні.

Для того, щоб уникнути помилкового уявлення про синтаксис як вчення про один тип одиниць (наприклад, словосполучення чи речення) Л. П. Столярова запропонувала чітко розмежувати синтаксис на малий і великий і обмежити словосполучення як предмет малого синтаксису від речення як предмет вивчення великого синтакси­су [13, с. 16]. Таке розмежування вважаємо закономірним і необхідним з погляду вивчення словосполучення як мовного явища, явища в самому собі.

Розмежовуючи поняття великого та малого синтаксису А. А. Рівліна зазначає, що словосполучення входить в мовлення лише як складова частина речення, «денотема», якщо бути точнішим як поліденотема, в протистав­ленні зі словом, яке входить в мовлення як моноденотема. Це дає змогу розглядати граматичне вчення про слово­сполучення як окремий розділ синтаксису, який іноді називають «малим синтаксисом», на відміну від «великого синтаксису», який вивчає речення та його текстові об'єднання [9].

1 Див., наприклад: [] Иванова П. И., Бурлакова В. В., Почепцов Г. Г. Теоретическая грамматика английского языка. - М., 1981. - С. 100-164, де виділяються предикативні словосполучення, тобто поєднання підмета з присудком - ті граматичні одиниці, які входять виключно до сфери великого синтаксису.


А. С. Мікоян і С. Г. Тер-Мінасова виділяють в синтаксисі два головних розділи: один, що вивчає поєднання слів у словосполучення - малий синтаксис, інший, що вивчає поєднання слів і словосполучень в речення -вели­кий синтаксис [8, с. 17]. Більше того, А. С. Мікоян і С. Г. Тер-Мінасова стверджують, що синтаксис входить внауку про природні людські мови в першу чергу як вчення про словосполучення, оскільки вчення про речення ускладнене цілим рядом немовознавчих аспектів, що ще раз підкреслює вагомість цієї синтаксичної одиниці і того розділу синтаксису, який вона репрезентує [8, с. 22]. Тому на думку авторів було б доцільно переглянути роль словосполучення і речення в мовленні. Оцінка речення як основної синтаксичної одиниці видається пе­ребільшеною, враховуючи останні дослідження. Для того, щоб відновити справедливу рівновагу, необхідно на думку А. С. Мікоян та С. Г. Тер-Мінасової глибоко вивчити складні номінативні групи з урахуванням специфіки побудови цих одиниць в окремих мовах [8, с. 22].

Введення поняття малий синтаксис обумовлюється також тим фактом, що відбувається розширення функцій словосполучення, які не знаходять осмислення в старих концепціях і тому потребують свого подальшого роз­витку. Якщо ж говорити про словосполучення, то на думку Н. І. Романець, їх функції далеко виходять за межі тієї номінації, яку вбачають в слові. Словосполучення - це різноманітні назви, починаючи від явищ об'єктивної дійсності до назв закладів, книг, обширної термінологічної номенклатури тощо. А на сучасному етапі словоспо­лучення набувають статусу престижності, наприклад, в рекламних повідомленнях, назвах фільмів. Все це не від­носиться до речення, але виконує комунікативну функцію, причому поза реченням. Тому Н. І. Романець пропо­нує поряд з терміном словосполучення використовувати більш широкий термін - синтаксична конструкція [10, с. 5]. Звідси і роль малого синтаксису, яку він відіграє в системі комунікації, роль не тільки і не стільки наповнення якоїсь моделі висловлення, скільки організації, а також здійснення самого процесу спілкування. Такою роллю малий синтаксис зобов'язаний словосполученням, які можна визначити, як його базові одиниці. Поділ синтак­сису на великий і малий сприяє також встановленню більш чітких графічних критеріїв меж словосполучення.

Проблематика дослідження має суттєві перспективи, актуальне теоретичне та практичне значення для мо­вознавства, контрастивної лінгвістики, з огляду на необхідність вивчення граматичної природи словосполучень, як одиниць малого синтаксису, їх визначальних синтаксичних ознак, вирізнення словосполучення з реченнєвої структури і встановлення ємності цієї синтаксичної одиниці, оскільки теорія словосполучення, а відтак, і теорія малого синтаксису ще не спираються на всебічно обґрунтовані і загальноприйняті розв'язання. Наявність бага­тьох суперечливих тверджень про словосполучення спонукає до пошуків нових підходів у його класифікації.

Література:

1.Арібжанова І. М. Структура простого речення (формально-граматичний аспект). - К. : Видавничо-поліграфіч­ний центр «Київський університет», 2001. - 128 с.

2.Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов - М. : Советская энциклопедия, 1969. - 607 с.

3.Газизова Р. Ф. Синтактика частей речи. - Уфа : Башкирский госуниверситет, 1984. - 84 с.

4.Долгова О. В. Синтаксис как наука о построении речи. - М., 1980. - 179 с.

5.Загнітко А. П. Теорія сучасного синтаксису: Монографія. - Донецьк : ДонНУ, 2006. - 378 с.

6.Золотова Г. А. Синтаксический словарь. Репертуар элементарных единиц русского синтаксиса. - М. : Наука, 1988. - 440 с.

7.Кубрякова Е. С. Номинативный аспект речевой деятельности. - М. : Наука, 1986. - 159 с.

8.Микоян А. С., Тер-Минасова С. Г. Малый синтаксис как средство разграничения стилей. - М. : Изд-во Мос­ковского ун-та, 1981. - 214 с.

9.Ривлина А. А. Теоретическая грамматика английского языка. Благовещенск : Изд-во Благовещенского гос. пед. ун-та, 2009. - 113 с.

 

10.Романець Н. І. Конструкції малого синтаксису в сучасній російській мові. Дис... канд. флолог. наук. - Дні­пропетровськ, 2002. - 156 с.

11.Скобликова Е. С. Очерки о теории словосочетания и предложения. - Куйбышев, 1990. - 142 с.

12.Сорокін С. В. Система мікросинтаксису турецької мови. Дис... канд. флолог. наук. - Київ, 2001. - 180 с.

13.Столярова Л. П. Актуальные проблемы теории словосочетания в современном русском языке. - Днепропе­тровск, 1984. - 63 с.

Шведова Н. Ю. Активные процессы в современном русском синтаксисе. - М. : Просвещение, 1966. - 156 с.УДК 811.111'38:[007:304:070](94)

Рогач Ю. І.,

Волинський національний університет ім. Лесі Українки, м. Луцьк

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ В АВСТРАЛІЙСЬКИХ ДРУКОВАНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Пропонована розвідка присвячена вивченню особливостей організації рекламних текстів у сучасних англомов­них засобах масової інформації, аналізу типів реклами та її функцій, а також місця і ролі піктограм та ідеограм у рекламних текстах.

Ключові слова: засоби масової інформації, реклама, піктограми та ідеограми.

Предлагаемое исследование посвящено изучению особенностей организации рекламных текстов в современных англоязычных средствах массовой информации, анализу типов рекламы и ее функций, а также месту и роли пик­тограмм и идеограмм в рекламных текстах.

Ключевые слова: средства массовой информации, реклама, пиктограммы и идеограммы.

The article deals with the study of the structural features of the advertisements in the modern English mass-media, analysis of advertising, its types and functions, and the place and role ofpictograms and ideograms in the advertisements. Key words: mass-media, advertizing, pictograms and ideograms.

Сучасний стан мовознавчих студій свідчить про те, що значна частина вітчизняних та зарубіжних лінгвістів (Почепцов Г. Г., Селезньов В. В., Томас Сібеок, Ярош О. Б., Allan Bell, Peter Brook, Howard Devis) фокусують свою увагу на дослідженні мови засобів масової інформації (ЗМІ), які є однією з найважливіших інституцій роз­виненого суспільства. У широкому сенсі цього терміну сучасні засоби масової інформації [6] включають власне пресу (газети, журнали, книги), а також радіо, телебачення, інтернет, зовнішні рекламні щити, домашні інфор­маційні центри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку. Усім цим засобам при­таманні якості, що їх об'єднують, - звернення до масової аудиторії, доступність, корпоративний зміст продуку­вання та розповсюдження інформації.

Як зазначає Ярош О. Б. [3, c. 34], диференційною ознакою сучасних ЗМІ є те, що вони забезпечують представ­никам різних громадських, суспільних груп та політичних організацій, торгово-економічним компаніям можли­вість публічно виражати свої думки, знаходити та об'єднувати однодумців, представляти та популяризувати свої послуги та продукцію.

Варто зазначити, що ЗМІ постійно змінюються, удосконалюють свій зовнішній вигляд, способи представ­лення інформації, тому вимагають постійної уваги зі сторони лінгвістів, маркетологів, соціологів чи політологів. Власне цим фактором і визначається актуальність пропонованого дослідження. Проведений аналіз у перспективі доповнить дослідження, присвячені вивченні мови ЗМІ, комбінованих рекламних текстів, до складу яких входять різнопланові графічні одиниці.

Невід'ємною складовою усіх сучасних ЗМІ є реклама, яка займає значну частину їхнього інформаційного простору. Крім того, прослідковується чітка тенденція до постійного збільшення частки рекламних текстів у за­собах масової інформації.

Реклама - це процес інформування цільової аудиторії про продукт, послугу чи товар, їхнє представлення та запевнення в необхідності їхнього придбання [2]. Оскільки реклама є складним явищем та спрямована на широке коло споживачів, так само складною є її класифікація. Виділяють вісім основних категорій реклами: 1. За складом цільової аудиторії - сильно-, середньо- та легко-сегментована. 2. За цільовим впливом - комерцій­на або товарно-сервісна та некомерційна, наприклад, політична та соціальна. 3. За масштабом розповсюдження - глобальна, загальнонаціональна, регіональна та місцева. 4. За способом передачі - друкована, електронна та зовнішня. 5. За способом виконання - текстова, візуальна та текстово-візуальна. Текстова реклама в свою чергу поділяється на просту та складну, а візуальна - на статичну та динамічну. 6. За методом впливу - пряма та не­пряма. Пряма реклама - це реклама, що пропонує купити рекламований продукт чи послугу. Цей тип реклами обов'язково включає контактну та цінову інформацію. Непряма реклама - впливає майже на підсвідомому рівні, а пропонована інформація поглинається поступово. 7. За способом звернення - безособова та персоніфікована. 8. За способом оплати - платна та безоплатна.

За цільовим призначенням виділяють шість основних видів реклами, які спрямовані на рекламу продукції, торгової марки, імені виробника, реалізатора товарів та послуг, діяльності громадсько-політичних організацій [1, с. 12-27]. У сучасних наукових студіях виділяють чотири основні функції реклами: економічну, соціальну, мар­кетингову та комунікаційну. Економічна функція полягає у прагненні до збільшення об'ємів продажу продукції та розмірів прибутку за певний період часу. Соціальна функція реклами спрямована на формування масової сві­домості та свідомості кожного індивіда. Соціальна реклама окрім власне «рекламування», сприяє формуванню та втіленню у свідомості людей ідейних цінностей певного суспільства, апелює до споживчих інстинктів людей, заохочуючи їх до підвищення рівня добробуту, а також сприяє підвищенню культури споживання шляхом по­рівняння рекламованих товарів з метою придбання кращого. Маркетингова функція полягає у просуванні товару чи послуги на ринку, вона повністю підпорядкована завданням маркетингу. Комунікаційна функція полягає у встановленні єдиного інформаційного зв'язку між рекламодавцями та споживчу аудиторію [1, с. 19-21]. Отже, реклама - це певний тип комунікації, що модифікує сприйняття реальності цільовою аудиторією, направлений на переконання та спонукання до певних дій, зокрема у сфері споживання та комерції, а також формування певного типу поведінки чи громадської думки.

© Рогач Ю. І., 2012Останнім часом з метою максимізувати результати та привернути увагу споживачів, підприємства та індиві­ди використовують різноманітні візуальні ефекти. Звернення до візуальних знаків, як до інтенсифікаторів вер­бальних повідомлень, знаходить своє пояснення у семіотичній теорії, запропонованій Томасом Сібеоком [4]. На думку дослідника, який розвинув вчення про знак Чарльза Пірса про те, що «.. .людина - це знак, подібно до усіх інших істот» [4, c. 15], і додав, що цей знак є дієсловом interprete «інтерпретувати, пояснювати», тому знакова діяльність є власне визначенням життя у Всесвіті.

Для статичних видів рекламних текстів найпоширенішими з них вважається використання ідеограм та пікто­грам. Німецький вчений Херберт Капіцький, визначає піктограму як іконічний знак, який відображає характерні риси зображуваного ним предмету чи явища, і через абстракцію переймає ознаки знаку [5, c. 6-30]. Піктограми та ідеограми схожі між собою - вони є піктогральними знаками, проте, не зважаючи на це, вони мають різні функції. Піктограми не тільки інформують чи підсилюють вербальний ряд у тексті, а зазвичай використовуються з метою попередити, запобігти та вберегти, а це вимагає негайних дій від реципієнтів. Вони повинні представити саму суть причини, візуально передаючи важливість інформації в такий спосіб, щоб не виникло непорозумінь чи по­милок. Саме тому дуже важливим є факт інтернаціоналізації піктограм та їхня міжкультурна конвенційність, яка була б зрозумілою якомога більшій аудиторії.

Ідеограми ж, навпаки, використовуються для трансформації інформації у гумористичній формі, що сприяє більш вільній їх передачі та кращому сприйнятті й запам'ятовуванні.

У поданих нижче прикладах реклами, які знаходимо на шпальтах популярної австралійської газети The Weekend Post, бачимо реалізацію усіх зазначених вище функцій реклами: економічної, соціальної, маркетингової та комунікаційної. Власне економічна функція знаходить своє відображення у прагненні виробників збільшити обсяги продажу рекламованих напоїв, соціальна функція здійснюється шляхом формування у цільової аудиторії думки про те, що це найкращий магазин, де продаються найкращі напої, маркетингова - в очевидній промоції товару на ринку. Щодо комунікативної функції, то простежуємо не тільки інформування споживачів про висо­ку якість їхньої продукції - 1st Choice Liquor Superstore, але й готовність виробників до серйозного і постійного змагання у сфері цінової політики: We beat everyone's liquor prices. Even if they're crazy enough to undercut us, we'll beat them again. Крім того, простежуємо апелювання до емоцій споживачів через яскраву кольорову гаму, яка не перевищує необхідних трьох кольорів на кожній картинці; використання цифри 1 замість англійської літери і, яка підтверджує перший, тобто найкращий вибір; підсилення піктограмою із зображенням біт текстового повідо­млення про потужність компанії на ринку та її здатність «побити», тобто перемогти усіх конкурентів.

SUPERSTORE

СНОСЕЙThe Weekend Post, Wednesday, June 20, 2012

Наступний рекламний текст репрезентує комбінований тип реклами, у якому поєднано вербальну частину, іде­ограму (цифра 4) та піктограму. Вербальний текст пропонує усі переваги франшизи для її власників та апелює до необхідності швидкого реагування на пропоновану можливість, оскільки час визначає все у бізнесі. Використо­вуючи зазначені вище основні категорії реклами, можемо охарактеризувати її як таку, що середньо сегментована, оскільки розрахована лише на певну категорію людей, що можуть стати власниками франшизи, за цільовим впли­вом вона комерційна, за масштабом розповсюдження - регіональна, за способом передачі - друкована, за способом виконання - текстово-візуальна, складана та статична, за методом впливу - пряма, оскільки прямо пропонує купити франшизу і вміщує контактну інформацію, за способом звернення - персоніфікована, бо подано контактну особу, яка вже є користувачем пропонованого товару, і за способом оплати - платна, оскільки це бізнес-пропозиція.J


Home appliance and furniture rentalI FRANCHISE OPPORTUNITY

іггплд a M-yfttop ml new M1h» *n» in Ш» jjvin&jt ul am гщжі до»>4 itifiOC і**ПІ ii.nhi

Л= on .ndcrjeyJwt but««t» »w njmurtiH yrai mm Ежили       uipr K«plfcntl ИкЮ* іугЮТ.

 

 

• МнШгігкі und »IJnrjipoml mxBtf incoumCatt Tony Carson on 02 8215 1512 www.rent4keep9.com.ou

The Weekend Post, Wednesday, June 20, 2012Отже, проведене дослідження рекламних текстів у сучасних засобах масової інформації свідчать про постійне зростання ролі реклами та її важливості у бізнесі, про необхідність здійснення постійного діалогу зі споживача­ми, про застосування нових, комбінованих видів рекламних текстів, які поєднують у собі власне мовну складову та візуально-графічну.

Література:

1.Психология в рекламе: искусство манипуляции общественным сознанием. - Москва, 2011. - 236 с.

2.Селезньов В. В. Основи ринкової економіки України - http://pidruchniki.ws/17240214/ekonomika/zasobi_nosiyi_ informatsiyi

3.Ярош Б. О., Ярош О. Б. Загальна теорія політики: Навч. посіб. для студ. спец. «Політологія» вищ. навч. закла­дів. - Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. - 240 с.

4.Petrilli S., Ponzio A. Thomas Sebeok and the Signs of Life. - Cox&Wyman Ltd., UK, 2001. - 78 p.

5.Pictograms, Icons & Signs. A guide to information graphics by Rayan Abdullah and Roger Huebner. - Thames & Hudson Ltd, London, and Thames & Hudson Inc., New York, 2008. - 243 p.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Засоби_масової_інформаціїУДК 811.1'06

Сеттарова М. Д.,

Крымский инженерно-педагогический университет, г. Симферополь

ДИНАМИКА РАЗВИТИЯ АНГЛИЙСКОГО ЯЗЫКА В США

В статье излагается исторический обзор возникновения и развития английского языка на территории США. Также рассматриваются лингвистические и экстралингвистические факторы, которые оказали влияние на дальнейшую языковую интерференцию и становление американского варианта английского языка как самосто­ятельного лингвистического явления.

Ключевые слова: американский английский, вариантность, региональный диалект, территориальная вариа­тивность.

У статті викладається історичний огляд виникнення і розвитку англійської мови на території США. Також розглядаються лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори, які вплинули на подальшу мовну інтерференцію і становлення американського варіанту англійської мови як самостійного лінгвістичного явища.

Ключові слова: американський англійський, варіантність, регіональний діалект, територіальна варіативність.

The paper presents a short history of the origins and development of the English language in the United States. The article provides an overview ofthe linguistic and extralinguistic factors that has had an impact on the language interference and the formation of American English as an independent linguistic phenomenon.

Keywords: American English, variety, a regional dialect, territorial variation.

Данная работа посвящена описанию некоторых проблем формирования и диверсификации американского ва­рианта английского языка (ААЯ). Цель статьи - рассмотреть особенности территориальной и региональной вари­ативности современного английского языка в США. Для достижения цели были выдвинуты следующие задачи:

-   осуществить краткий обзор раннего и позднего этапов развития ААЯ;

-   охарактеризовать наиболее выраженные особенности региональных вариантов ААЯ;

-   проследить динамику формирования ААЯ.

Одним из наиболее широко распространённых языков сегодня является английский язык. Работы Блумфиль-да Л., Бронштейна А., Лабова У., Макдэвида Р., Менкена Г., Вольфрама У., Швейцера А. Д. и других ученых внесли огромный вклад в изучение территориальной и региональной вариативности языковых систем.

В Северную Америку английский язык впервые проник в начале XVII в., в 1607 г. была основана первая коло­ния англичан [14]. С этого времени начинается история английского языка на территории США как самостоя­тельного лингвистического явления. Выделяют два периода в истории английского языка в США:

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60  61  62  63  64  65  66  67  68  69  70  71  72  73  74  75  76  77  78  79  80  81  82  83  84  85  86  87  88  89  90  91  92  93  94  95  96  97  98  99  100  101  102  103  104  105 


Похожие статьи

Автор неизвестен - 13 самых важных уроков библии

Автор неизвестен - Беседы на книгу бытие

Автор неизвестен - Беседы на шестоднев

Автор неизвестен - Богословие

Автор неизвестен - Божественность христа