Р Петришин, М Солтис, З Яремко - Вплив сумішей декстрану та сульфату декстрану - страница 1

Страницы:
1 

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV.

Серія хім. 2007. Bun. 48. Ч. 2. С. 140-144     Ser. Khim. 2007. No 48. Part 2. P. 140-144

УДК 541.18

ВПЛИВ СУМІШЕЙ ДЕКСТРАНУ ТА СУЛЬФАТУ ДЕКСТРАНУ

OSO3" OSO3

декстран (DX) з молярною масою 1,1 105 г/моль (Polfa, Poland) з елементарною ланкою

© Петришин Р., Солтис М., Яремко 3. та ін., 2007

ch

бензетоній хлорид (BTC) з молярною масою 448 г/моль і вмістом головної речовини 97 % (Aldrich)

ch3 ch3 /=х

-ch2-

ch3 ch3

^ o~ch2—ch2—o—ch— ch2—n-ch2-^   ^ ci

ch3

Суспензії діоксиду титану готували шляхом механічного перемішування його порошку в розчинах ПАР відповідної концентрації протягом 2 год. Для приготування розчинів використовували бідистильовану воду. Вміст твердої фази був постійним і дорівнював 1 г/дм[1]. Агрегативну стабільністьоцінювали зарадіусом частинок, який обчислювали заекспериментальними результатами вимірювання швидкості осідання суспензій оптичним методом [6]. Одержані результати зображено на рис. 1-5.

Водні суспензії досліджуваного діоксиду титану є агрегативно-нестійкими, про що свідчить великий радіус частинок (R = 2,3 ± 0,2 мкм). Добавки усіх ПАР поліпшують агрегативну стабільність суспензій і радіус частинок у межах досліджуваних концентрацій зменшується зі збільшенням вмісту ПАР (рис. 1). Найліпшу агрегативну стабільність суспензій діоксиду титану простежували у випадку використання бензетоній хлориду з концентрацією 2 г/дм[2]. У цьому випадку радіусчастинокзменшується приблизнодо 0,56 мкм. Декстран тасульфатдекстрану мають приблизно однаковий вплив на стабільність суспензій, найменший радіус частинок для них дорівнює ~ 1,0 мкм, але його досягають за різних концентрацій: для DS - 0,2 г/дм[3] і DX - 1 г/дм[4].

Водні суспензії

0,001

Рис. 1. Залежність радіуса частинок діоксиду титану від концентрації окремих ПАР

У сумішах сульфату декстрану з бензетоній хлоридом вплив компонентів цієї суміші на агрегативну стабільність неоднозначний. 3а високих концентрацій DS (0,25 г/дм[5]) добавки BTC сприяють підвищенню агрегативної стабільності суспензій у широкому діапазоні зміни їхньої концентрації, оскільки співвідношення R/RDS < 1. Для найменшої концентрації сульфату декстрану (0,01 г/дм[6]) вплив добавки BTC майже не відчутний (R/RDS 7 1). У діапазоні концентрацій сульфату декстрану 0,05 -0,1 г/дм[7] добавки BTC не сприяють підвищенню стабільності суспензій і R/RDS > 1 (див. рис. 2, 3).

142

Р. Петришин, М. Солтис, 3. Яремко та ін.

У випадку суміші декстрану з бензетоній хлоридом залежність радіуса части­нок від співвідношення їхніх концентрацій проходить через максимум (див. рис. 4). Зі збільшенням концентрації DX цей максимум зменшується і зміщується в сторону більших співвідношень концентрацій. У всьому діапазоні досліджуваних концент­рацій декстрану добавки BTC не сприяють поліпшенню агрегативної стабільності суспензій у порівнянні з самим біополімером, оскільки R/RDX > 1 (див. рис. 5).

Отже, використання сумішей біополімерів з бензетоній хлоридом дає змогу регулювати агрегативну стабільність суспензій діоксиду титану в широких межах, від суттєвого поліпшення (R/RDS 7 0,75) до значного погіршення (R/RDS 7 2,5; R/Rdx 7 2,5).

1.   Mulligan  C.N.  Environmental  application  for biosurfactants // Environmental Pollution. 2005. Vol. 133. P. 183-198.

144

Р. Петришин, М. Солтис, 3. Яремкотаін.

2. Liu Q., Zhang Y., Laskowski I.S. The adsorption of polysaccharides onto mineral surfaces: an acid/basic interaction // Int. J. Miner. Process. 2000. Vol. 60. P. 224-245.

3. Li Y., Spencer H.G. Adsorption of dextrans on spherical TiO2 particles // Colloids and Surfaces. 1992. Vol. 66. N 3. P. 189-195.

4. Smith-Palmer T., Pelton R. Competitive interaction of dextran sulfate with positively charged particles and polymers // Colloids and Surfaces A: Physicochemical and Engineering Aspect. 2001. Vol. 181. P. 171-181.

5. Somasundaran P., Huang L. Adsorption/aggregation of surfactants and their mixtures at solid-liquid interface // Adv. Colloid and Interface Science. 2000. Vol. 88. P. 179-208.

6. Яремко З.М., Солтыс М.Н., Федушинская Л.Б., Гаврылив В.Д. К расчету дисперсионного состава суспензий по данным седиментационного анализа // Укр. хим. журн. 1982. Т. 48. 9 6. С. 589-592.

THE INFLUENCE OF MIXTURES OF DEXTRAN AND DEXTRAN SULPHATE WITH BENZETHONIUM CHLORIDE ON THE AGGREGATIVE STABILITY OF AQUEOUS SUSPENSIONS OF TITANIUM DIOXIDE

R. Petryshyn, M. Soltys, Z. Yaremko, V. Havryliv

Ivan Franko National University of Lviv, Kyryla & Mefodiya Str., 6, 79005 Lviv, Ukraine e-mail: soltys@franko.lviv.ua

The influence of dextran, dextran sulphate, and their mixtures with benzethonium chloride on aggregative stability of aqueous suspensions of titanium dioxide has been investigated. It was shown that mixture of benzethonium chloride with dextran sulphate rises the aggregative stability of suspensions at high concentrations of dextran sulphate, and the mixture with dextran depresses its in comparison with separate biopolymers.

Key words: titanium dioxide, dextran, dextran sulphate, aggregative stability.

Стаття надійшладоредколегії 26.09.2006 Прийнята до друку 21.11.2006


[1] БЕНЗЕТОНІЙ ХЛОРИДОМ НА АГРЕГАТИВНУ СТАБІЛЬНІСТЬ ВОДНИХ СУСПЕНЗІЙ ДІОКСИДУ ТИТАНУ

Р. Петришин, М. Солтис, З. Яремко, В. Гаврилів

Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Кирила і Мефодія, 6, 79005 Львів, Україна e-mail: soltys@franko.lviv.ua

Досліджено вплив декстрану, сульфату декстрану та їхніх сумішей з бензетоній хлоридом на агрегативну стабільність водних суспензій діоксиду титану рутильної модифікації. Показано, що суміш бензетоній хлориду з сульфатом декстрану поліпшує за високих концентрацій сульфату декстрану агрегативну стабільність суспензій, суміш з декстраном погіршує її у порівнянні з самими біополімерами.

Ключові слова: діоксид титану, декстран, сульфат декстрану, агрегативна стабільність.

Використання біополімерів для регулювання властивостей промислово важливих дисперсних систем щорічно збільшується [1]. Серед них значну увагу приділяють вивченню природних полісахаридів та їхніх похідних, зокрема декстрану [2, 3] та сульфату декстрану [4]. Постійне збільшення вимог до властивостей дисперсних систем зумовлює використання сумішей ПАР [5].

У цій праці обговорюють результати дослідження впливу декстрану, сульфату декстрану та їхніх сумішей з бензетоній хлоридом на агрегативну стабільність воднихсуспензій діоксиду титану.

Досліджували порошок діоксиду титану рутильної модифікації з розміром частинок < 5 мкм (Aldrich). Регулювання агрегативних процесів у досліджуваних суспензіяхпроводили, використовуючи:

натрієву сіль сульфату декстрану (DS) з молярною масою 5105 г/моль, яка містить 17±1 % Сульфуру (Pharmacia, Sweden) з елементарною ланкою

/CH2 1

 

[2] БЕНЗЕТОНІЙ ХЛОРИДОМ НА АГРЕГАТИВНУ СТАБІЛЬНІСТЬ ВОДНИХ СУСПЕНЗІЙ ДІОКСИДУ ТИТАНУ

Р. Петришин, М. Солтис, З. Яремко, В. Гаврилів

Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Кирила і Мефодія, 6, 79005 Львів, Україна e-mail: soltys@franko.lviv.ua

Досліджено вплив декстрану, сульфату декстрану та їхніх сумішей з бензетоній хлоридом на агрегативну стабільність водних суспензій діоксиду титану рутильної модифікації. Показано, що суміш бензетоній хлориду з сульфатом декстрану поліпшує за високих концентрацій сульфату декстрану агрегативну стабільність суспензій, суміш з декстраном погіршує її у порівнянні з самими біополімерами.

Ключові слова: діоксид титану, декстран, сульфат декстрану, агрегативна стабільність.

Використання біополімерів для регулювання властивостей промислово важливих дисперсних систем щорічно збільшується [1]. Серед них значну увагу приділяють вивченню природних полісахаридів та їхніх похідних, зокрема декстрану [2, 3] та сульфату декстрану [4]. Постійне збільшення вимог до властивостей дисперсних систем зумовлює використання сумішей ПАР [5].

У цій праці обговорюють результати дослідження впливу декстрану, сульфату декстрану та їхніх сумішей з бензетоній хлоридом на агрегативну стабільність воднихсуспензій діоксиду титану.

Досліджували порошок діоксиду титану рутильної модифікації з розміром частинок < 5 мкм (Aldrich). Регулювання агрегативних процесів у досліджуваних суспензіяхпроводили, використовуючи:

натрієву сіль сульфату декстрану (DS) з молярною масою 5105 г/моль, яка містить 17±1 % Сульфуру (Pharmacia, Sweden) з елементарною ланкою

/CH2 1

 

[3] БЕНЗЕТОНІЙ ХЛОРИДОМ НА АГРЕГАТИВНУ СТАБІЛЬНІСТЬ ВОДНИХ СУСПЕНЗІЙ ДІОКСИДУ ТИТАНУ

Р. Петришин, М. Солтис, З. Яремко, В. Гаврилів

Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Кирила і Мефодія, 6, 79005 Львів, Україна e-mail: soltys@franko.lviv.ua

Досліджено вплив декстрану, сульфату декстрану та їхніх сумішей з бензетоній хлоридом на агрегативну стабільність водних суспензій діоксиду титану рутильної модифікації. Показано, що суміш бензетоній хлориду з сульфатом декстрану поліпшує за високих концентрацій сульфату декстрану агрегативну стабільність суспензій, суміш з декстраном погіршує її у порівнянні з самими біополімерами.

Ключові слова: діоксид титану, декстран, сульфат декстрану, агрегативна стабільність.

Використання біополімерів для регулювання властивостей промислово важливих дисперсних систем щорічно збільшується [1]. Серед них значну увагу приділяють вивченню природних полісахаридів та їхніх похідних, зокрема декстрану [2, 3] та сульфату декстрану [4]. Постійне збільшення вимог до властивостей дисперсних систем зумовлює використання сумішей ПАР [5].

У цій праці обговорюють результати дослідження впливу декстрану, сульфату декстрану та їхніх сумішей з бензетоній хлоридом на агрегативну стабільність воднихсуспензій діоксиду титану.

Досліджували порошок діоксиду титану рутильної модифікації з розміром частинок < 5 мкм (Aldrich). Регулювання агрегативних процесів у досліджуваних суспензіяхпроводили, використовуючи:

натрієву сіль сульфату декстрану (DS) з молярною масою 5105 г/моль, яка містить 17±1 % Сульфуру (Pharmacia, Sweden) з елементарною ланкою

/CH2 1

 

[4] БЕНЗЕТОНІЙ ХЛОРИДОМ НА АГРЕГАТИВНУ СТАБІЛЬНІСТЬ ВОДНИХ СУСПЕНЗІЙ ДІОКСИДУ ТИТАНУ

Р. Петришин, М. Солтис, З. Яремко, В. Гаврилів

Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Кирила і Мефодія, 6, 79005 Львів, Україна e-mail: soltys@franko.lviv.ua

Досліджено вплив декстрану, сульфату декстрану та їхніх сумішей з бензетоній хлоридом на агрегативну стабільність водних суспензій діоксиду титану рутильної модифікації. Показано, що суміш бензетоній хлориду з сульфатом декстрану поліпшує за високих концентрацій сульфату декстрану агрегативну стабільність суспензій, суміш з декстраном погіршує її у порівнянні з самими біополімерами.

Ключові слова: діоксид титану, декстран, сульфат декстрану, агрегативна стабільність.

Використання біополімерів для регулювання властивостей промислово важливих дисперсних систем щорічно збільшується [1]. Серед них значну увагу приділяють вивченню природних полісахаридів та їхніх похідних, зокрема декстрану [2, 3] та сульфату декстрану [4]. Постійне збільшення вимог до властивостей дисперсних систем зумовлює використання сумішей ПАР [5].

У цій праці обговорюють результати дослідження впливу декстрану, сульфату декстрану та їхніх сумішей з бензетоній хлоридом на агрегативну стабільність воднихсуспензій діоксиду титану.

Досліджували порошок діоксиду титану рутильної модифікації з розміром частинок < 5 мкм (Aldrich). Регулювання агрегативних процесів у досліджуваних суспензіяхпроводили, використовуючи:

натрієву сіль сульфату декстрану (DS) з молярною масою 5105 г/моль, яка містить 17±1 % Сульфуру (Pharmacia, Sweden) з елементарною ланкою

/CH2 1

 

[5] БЕНЗЕТОНІЙ ХЛОРИДОМ НА АГРЕГАТИВНУ СТАБІЛЬНІСТЬ ВОДНИХ СУСПЕНЗІЙ ДІОКСИДУ ТИТАНУ

Р. Петришин, М. Солтис, З. Яремко, В. Гаврилів

Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Кирила і Мефодія, 6, 79005 Львів, Україна e-mail: soltys@franko.lviv.ua

Досліджено вплив декстрану, сульфату декстрану та їхніх сумішей з бензетоній хлоридом на агрегативну стабільність водних суспензій діоксиду титану рутильної модифікації. Показано, що суміш бензетоній хлориду з сульфатом декстрану поліпшує за високих концентрацій сульфату декстрану агрегативну стабільність суспензій, суміш з декстраном погіршує її у порівнянні з самими біополімерами.

Ключові слова: діоксид титану, декстран, сульфат декстрану, агрегативна стабільність.

Використання біополімерів для регулювання властивостей промислово важливих дисперсних систем щорічно збільшується [1]. Серед них значну увагу приділяють вивченню природних полісахаридів та їхніх похідних, зокрема декстрану [2, 3] та сульфату декстрану [4]. Постійне збільшення вимог до властивостей дисперсних систем зумовлює використання сумішей ПАР [5].

У цій праці обговорюють результати дослідження впливу декстрану, сульфату декстрану та їхніх сумішей з бензетоній хлоридом на агрегативну стабільність воднихсуспензій діоксиду титану.

Досліджували порошок діоксиду титану рутильної модифікації з розміром частинок < 5 мкм (Aldrich). Регулювання агрегативних процесів у досліджуваних суспензіяхпроводили, використовуючи:

натрієву сіль сульфату декстрану (DS) з молярною масою 5105 г/моль, яка містить 17±1 % Сульфуру (Pharmacia, Sweden) з елементарною ланкою

/CH2 1

 

[6] БЕНЗЕТОНІЙ ХЛОРИДОМ НА АГРЕГАТИВНУ СТАБІЛЬНІСТЬ ВОДНИХ СУСПЕНЗІЙ ДІОКСИДУ ТИТАНУ

Р. Петришин, М. Солтис, З. Яремко, В. Гаврилів

Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Кирила і Мефодія, 6, 79005 Львів, Україна e-mail: soltys@franko.lviv.ua

Досліджено вплив декстрану, сульфату декстрану та їхніх сумішей з бензетоній хлоридом на агрегативну стабільність водних суспензій діоксиду титану рутильної модифікації. Показано, що суміш бензетоній хлориду з сульфатом декстрану поліпшує за високих концентрацій сульфату декстрану агрегативну стабільність суспензій, суміш з декстраном погіршує її у порівнянні з самими біополімерами.

Ключові слова: діоксид титану, декстран, сульфат декстрану, агрегативна стабільність.

Використання біополімерів для регулювання властивостей промислово важливих дисперсних систем щорічно збільшується [1]. Серед них значну увагу приділяють вивченню природних полісахаридів та їхніх похідних, зокрема декстрану [2, 3] та сульфату декстрану [4]. Постійне збільшення вимог до властивостей дисперсних систем зумовлює використання сумішей ПАР [5].

У цій праці обговорюють результати дослідження впливу декстрану, сульфату декстрану та їхніх сумішей з бензетоній хлоридом на агрегативну стабільність воднихсуспензій діоксиду титану.

Досліджували порошок діоксиду титану рутильної модифікації з розміром частинок < 5 мкм (Aldrich). Регулювання агрегативних процесів у досліджуваних суспензіяхпроводили, використовуючи:

натрієву сіль сульфату декстрану (DS) з молярною масою 5105 г/моль, яка містить 17±1 % Сульфуру (Pharmacia, Sweden) з елементарною ланкою

/CH2 1

 

[7] БЕНЗЕТОНІЙ ХЛОРИДОМ НА АГРЕГАТИВНУ СТАБІЛЬНІСТЬ ВОДНИХ СУСПЕНЗІЙ ДІОКСИДУ ТИТАНУ

Р. Петришин, М. Солтис, З. Яремко, В. Гаврилів

Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Кирила і Мефодія, 6, 79005 Львів, Україна e-mail: soltys@franko.lviv.ua

Досліджено вплив декстрану, сульфату декстрану та їхніх сумішей з бензетоній хлоридом на агрегативну стабільність водних суспензій діоксиду титану рутильної модифікації. Показано, що суміш бензетоній хлориду з сульфатом декстрану поліпшує за високих концентрацій сульфату декстрану агрегативну стабільність суспензій, суміш з декстраном погіршує її у порівнянні з самими біополімерами.

Ключові слова: діоксид титану, декстран, сульфат декстрану, агрегативна стабільність.

Використання біополімерів для регулювання властивостей промислово важливих дисперсних систем щорічно збільшується [1]. Серед них значну увагу приділяють вивченню природних полісахаридів та їхніх похідних, зокрема декстрану [2, 3] та сульфату декстрану [4]. Постійне збільшення вимог до властивостей дисперсних систем зумовлює використання сумішей ПАР [5].

У цій праці обговорюють результати дослідження впливу декстрану, сульфату декстрану та їхніх сумішей з бензетоній хлоридом на агрегативну стабільність воднихсуспензій діоксиду титану.

Досліджували порошок діоксиду титану рутильної модифікації з розміром частинок < 5 мкм (Aldrich). Регулювання агрегативних процесів у досліджуваних суспензіяхпроводили, використовуючи:

натрієву сіль сульфату декстрану (DS) з молярною масою 5105 г/моль, яка містить 17±1 % Сульфуру (Pharmacia, Sweden) з елементарною ланкою

/CH2 1

 

Страницы:
1 


Похожие статьи

Р Петришин, М Солтис, З Яремко - Асоціація макромолекул сульфату декстрану з бензетоній хлоридом у водних розчинах

Р Петришин, М Солтис, З Яремко - Вплив сумішей декстрану та сульфату декстрану