В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 10

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

з:

-  усіма органами чуття (organa sensuum);

-  руховими та чутливими ділянками (regiones motoriae et sensoriae):

-  кори великого мозку (cortex cerebri);

-  таламуса (thalamus);

-  гіпоталамуса (hypothalamus);

-  спинного мозку (medulla spinalis).

Сітчаста формація (formatio reticularis) регулює:

- рівень збудливості і тонус різних відділів цен­тральної нервової системи, включаючи кору велико­го мозку;

- бере участь у регуляції рівня свідомості, емоцій, вегетативних функцій, цілеспрямованих рухів.

Сітчаста формація, за І. П. Павловим, - це друга неспецифічна аферентна нервова система. До ядер ретикулярної формації належать:

- сітчасті ядра (nuclei reticulares) довгастого моз­ку, мосту та середнього мозку;

ядра шва (nuclei raphes) довгастого мозку, мос­ту та середнього мозку;ПРОМІЖНИЙ МОЗОК (diencephalon)За новою Міжнародною анатомічною номенкла­турою проміжний мозок поділяється на:

-  епіталамус (epithalamus);

-  таламус, горб (thalamus);

-  субталамус (subthalamus);

-  метаталамус (metathalamus);

-  гіпоталамус (hypothalamus).

Із філогенетичної точки зору (найбільш пошире­ний термін у вітчизняних підручниках) проміжний мозок поділяється на:

1 Таламічний мозок (thalamencephalon), або та-ламічну ділянку, який є філогенетично молодшим і є центром аферентних шляхів (має іншу назву - дор­сальна частина проміжного мозку.

Таламічний мозок поділяється на:

-  таламус (thalamus);

-  епіталамус (epithalamus);

метаталамус (metathalamus).2 Гіпоталамус (hypothalamus), що є філогенетич­но старішим. Він є вищим вегетативним центром.

Таламус; горб (thalamus)

Це парний утвір, який складається переважно із сірої речовини.

Спереду на таламусі (thalamus) розміщується пе­редній горбик таламуса (tuberculum anterius thalami).

Ззаду таламус (thalamus) закінчується розширен­ням, яке називається подушкою таламуса (pulvinar thalami).

Присередні поверхні правого та лівого таламусів з'єднуються між собою міжталамічним злипанням (adhesio interthalamica).

Сіра речовина таламуса (substantia grisea thalami) формує специфічні ядра таламуса (nuclei thalami), які розмежовані бічною мозковою пла­стинкою (lamina medullaris lateralis) та присереднь-ою мозковою пластинкою (lamina medullaris medialis) на такі основні групи ядер:

- передню групу (nuclei anteriores);

- присередню групу (nuclei mediales);

- передньобічну групу (nuclei ventrolaterales);

- задню групу (nuclei posteriores);

- групи ядер ретикулярної формації (nuclei reticulares thalami).

У ділянці подушки таламуса розміщені подушкові ядра (nuclei pulvinares).

За сучасною Міжнародною анатомічною номен­клатурою ядра таламуса поділяються на:

- передні ядра таламуса (nuclei anteriores thala-mi);

- дорсальні ядра таламуса (nuclei dorsales thala-mi);

- внутрішньопластинкові ядра таламуса (nuclei in-tralaminares thalami);

- присередні ядра таламуса (nuclei mediales thal-ami);

- серединні ядра таламуса (nuclei mediani thala-mi);

- задні ядра таламуса (nuclei posteriores thalami);

- сітчасте ядро таламуса (nucleus reticularis thal-ami);

- вентральні ядра таламуса (nuclei ventrales thal-ami).

Функція таламуса: в ньому розміщені всі (крім нюхового, смакового і слухового) чутливі підкіркові центри, тобто вся інформація (окрім нюхової, смако­вої та слухової), що прямує до кори головного мозку, обов'язково проходить через таламус.

Метаталамус (metathalamus) Він розміщений під подушкою таламуса (pulvinar thalami) і складається з:

- бічного колінчастого тіла (corpus geniculatum laterale), або підкіркового центру зору, що з'єднується позаду з верхніми горбиками пластинки покрівлі середнього мозку за допомогою ручок цих горбиків;

- присереднього колінчастого тіла (corpus genicu-latum mediale), або підкіркового центру слуху, що з'єднується з нижніми горбиками пластинки покрівлі середнього мозку за допомогою ручок цих горбиків.

У колінчастих тілах містяться такі ядра:

- дорсальне  ядро   бічного   колінчастого тіла

(nucleus dorsalis corporis geniculati lateralis);

- вентральне ядро бічного колінчастого тіла; пе-редколінчасте ядро (nucleus ventralis corporis geniculati lateralis; nucleus pregeniculatus);

- ядра присереднього колінчастого тіла (nuclei corporis geniculati medialis).

Епіталамус (epithalamus)

Він розміщений позаду таламуса (thalamus). До нього належать:

- шишкоподібна залоза (glandula pinealis), яка лежить між верхніми горбиками пластинки середнь­ого мозку і належить до залоз внутрішньої секреції;

- повідці (habenulae), що є парним продовжен­ням дозаду мозкової стрічки таламуса і з'єднують правий та лівий таламус з шишкоподібною залозою;

- повідцевий трикутник (trigonum habenulare), що розміщений у задній частині повідців у місці зро­щення повідців з правою та лівою мозковими стріч­ками таламуса. Цей трикутник відмежований від по­душки таламуса повідцевою борозною (sulcus habenularis);

- спайка повідців (commissura habenularum), що утворена передніми відділами повідців перед вход­женням у шишкоподібну залозу. За допомогою по­відців залоза з'єднується з присередньою поверх­нею правого та лівого таламусів;

- задня спайка; епіталамічна спайка (commissura posterior; commissura epithalamica), що розміщена під спайкою повідців і з'єднує між собою найближчі ділянки півкуль великого мозку (комісуральні волок­на);

- підспайковий орган (organum subcomissurale), який розміщений під задньою спайкою і об'єднує групу епендимних клітин, що містяться у стінці треть­ого шлуночка.

Гіпоталамус (hypothalamus) Він об'єднує структури, що розміщені під гіпота-ламічною борозною (sulcus hypothalamicus) і згідно зі старою Базельською анатомічною номенклатурою складається із:

- зорової частини гіпоталамуса (pars optica hypothalami) - передньої частини, яка формується за рахунок кінцевого мозку (telencephalon);

- нюхової частини гіпоталамуса (pars olfactoria hypothalami) - задньої частини, яка формується за рахунок проміжного мозку (diencephalon).

До зорової частини гіпоталамуса; передньої ча­стини гіпоталамуса (pars optica hypothalami) нале­жать:

- сірий горб (tuber cinereum);

- нейрогіпофіз (neurohypophysis), який має:

- лійку (infundibulum);

- нервову частину (pars nervosa);

- зорове перехрестя (chiasma opticum);

- зоровий шлях (tractus opticus).

Сірий горб (tuber cinereum) розміщений:

- між сосочковими тілами (corpora mamillaria) по­заду і зоровим перехрестям (chiasma opticum) по­переду;

- з боків він обмежований зоровими шляхами (tractus optici).

Сірий горб (tuber cinereum) утворений тонкоюсірою пластинкою, яка продовжується:

- назад у задню пронизану речовину (substantia perforata posterior);

- наперед у кінцеву пластину сірого горба (lamina terminalis tuberis cinerei), яка замикає кінець поздо­вжньої щілини великого мозку (fissura longitudinalis cerebri);

- збоку переходить у плащ півкуль великого мозку

(pallium hemispheriorum cerebri).

Звужуючись донизу, сірий горб (tuber cinereum) переходить у лійку (infundibulum).

Нейрогіпофіз; задня частка (neurohypophysis; lobus posterior) є задньою часткою гіпофіза і скла­дається з:

- лійки (infundibulum);

- нервової частки; нервової частини (lobus ner-vosus; pars nevrosa).

Лійка (infundibulum) є продовженням сірого гор­ба (tuber cinereum). її нижній кінець не має просвіту і з'єднується з гіпофізом (hypophysis).

По лійці (infundibulum) у складі гіпоталамо-гіпофізарного шляху гормони вазопресин і оксито-цин потрапляють у нервову частку нейрогіпофіза (pars nervosa neurohypophysis), звідки ці гормони потрапляють у кров.

Нервова частка нейрогіпофіза (pars nervosa neu-rohypophysis) представлена аксонами нейронів, тіла яких розміщені у надзоровому та пришлуночковому ядрах гіпоталамуса (nucleus supraopticus et nucleus paraventricularis hypothalami).

Зорове перехрестя (chiasma opticum) розміщене позаду кінцевої пластинки півкуль великого мозку (lamina terminalis hemispheriorum cerebri) і перехо­дить у зорові шляхи (tractus optici).

Зоровий шлях (tractus opticus) є парним, огинає збоку ніжки мозку (pedunculi cerebri) і закінчується:

- бічним корінцем (radix lateralis) у бічному колін­частому тілі (corpus geniculatum laterale);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах