В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 11

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

- присереднім корінцем (radix medialis) у верхніх горбиках пластинки покрівлі середнього мозку (col-liculi superiores laminae tecti mesencephali).

До задньої частини гіпоталамуса; нюхової части­ни гіпоталамуса (pars olfactoria hypothalami) належать:

- сосочкове тіло (corpus mamillare);

- субталамус (subthalamus), у якому міститься парне субталамічне ядро (nucleus subthalamicus), Люісове тіло.

Сосочкове тіло (corpus mamillare) є парним утво­ром, який розміщений симетрично з боків середньої лінії, попереду від задньої пронизаної речовини (substantia perforata posterior) і містить два ядра.

За функцією сосочкове тіло (corpus mamillare) належить до підкіркових нюхових центрів, де пере­ключаються нюхові волокна, які направляються до ядер:

- передньої зони таламуса (zona anterior thalami);

- надталамічної ділянки (regio epithalami);

- покрівлі середнього мозку (tectum mesencepha-

li).

Субталамус (subthalamus), або його ще назива­ють підталамічною ділянкою (regio subthalamica), у вузькому розумінні слова є невеликою ділянкою мозкової речовини, яка безпосередньо прилягає знизу до зорового горба (thalamus), відокремлена від нього гіпоталамічною борозною (sulcus hypotha-lamicus) та є безпосереднім продовженням спереду заднього відділу (дорсального відділу) ніжок мозку -покриву середнього мозку (tegmentum mesencepha-

li).

Субталамус (subthalamus) оточують чорна ре­човина та червоне ядро середнього мозку (substan-tia nigra et nucleus ruber mesencephaM), де вони і закінчуються. Обидва належать до екстрапірамідної системи.

Через субталамус (subtalamus) проходять різні шляхи до таламуса (thalamus), зокрема усі шляхи, що входять до складу присередньої петлі (lemniscus medialis).

Збоку від чорної речовини розміщене парне субталамічне ядро (nucleus subthalamicus) - Люісо-ве тіло, яке також входить до складу екстрапірамідної системи.

У гіпоталамусі (hypothalamus) розрізняють такі ділянки скупчення груп нервових клітин:

- дзьобове гіпоталамічне поле (area hypothalami-ca rostralis);

- дорсальне поле гіпоталамуса (area hypothalami-ca dorsalis);

- проміжне поле гіпоталамуса (area hypothalami-ca intermedia);

- бічне поле гіпоталамуса (area hypothalamica lat-eralis);

- заднє поле гіпоталамуса (area hypothalamica posterior).

Нервові клітини ядер гіпоталамуса мають здат­ність виробляти секрет (нейросекрет), який по відростках цих самих нервових клітин транспортуєть­ся в ділянку гіпофіза.

Такі ядра називають нейросекреторними ядрами гіпоталамуса.

Ядра гіпоталамуса (nuclei hypothalami) сполуча­ються з гіпофізом (hypophysis) через його ворітні судини (клітини ядер секретують нейрогормони в ці судини) та через нервові волокна (гіпоталамо-гіпофізарний шлях).

Ці зв'язки об'єднують гіпоталамус та гіпофіз у гіпоталамо-гіпофізарну систему.

Надзорове ядро (nucleus supraopticus), та приш-луночкове ядро гіпоталамуса (nucleus paraventricularis hypothalami), містять тіла специ­фічних нейронів, що продукують гормони вазопре­син та окситоцин.

Аксони цих нейронів утворюють гіпоталамо-
гіпофізарний                шлях
(tractus

hypothalamohypophysialis), по якому гормони по­трапляють до гіпофіза.

Порожниною проміжного мозку (cavitas diencephali) є третій шлуночок (ventriculus tertius), який має 6 стінок:

1, 2 дві бічні стінки (parietes laterales), що утво­рені присередніми поверхнями таламусів (facies mediales thalami), а також нижче гіпоталамічної бо­розни (sulcus hypothalamicus) присередніми відділами субталамуса (subthalamus);

3 нижня стінка (paries inferior), або дно ІІІ шлу­ночка, представлене гіпоталамусом (hypothalamus), в якому розрізняють:а)            лійковий закуток (recessus infundibuli; reces-
sus infundibularis);

б)    надзоровий закуток (recessus supraopticus);

4 передня стінка (paries anterior), що утворена:

а) кінцевою пластинкою (lamina terminalis);

б) стовпами склепіння (columnae fornicis);

в) передньою спайкою (commissura anterior).

З кожного боку стовп склепіння і прилягаючий до нього ззаду передній відділ таламуса обмежовує міжшлуночковий отвір (foramen interventriculare).

5 задня стінка (paries posterior), що утворена:

а) спайкою повідців (commissura habenularum);

б)    задньою спайкою; надталамічною спайкою
(commussura posterior; commissura epithalamica),
під якою знаходиться отвір водопроводу середнього
мозку;
отвір водопроводу мозку (apertura aque-
ductus mesencephali; apertura aqueductus cerebri);

в)    надталамічною спайкою; задньою спайкою
(commissura posterior; comissura epithalamica), над
якою розміщений
надшишкоподібний закуток (re-
cessus suprapinealis);

6 верхня стінка (paries superior), або його дах, що утворений епітеліальною пластинкою III шлуночка (lamina epithelialis ventriculi tertii) - залишка тонкої стінки ембріональної нервової трубки, судинним прошарком (tela choroidea), ворсинки якого утво­рюють судинне сплетення III шлуночка (plexus cho-roideus ventriculi tertii).

Між переднім горбиком таламуса (tuberculum an-terius thalami) і стовпом склепіння (columna fornicis) є міжшлуночковий отвір (foramen interventriculare) -отвір Монроя, який сполучає ІІІ шлуночок з бічними шлуночками головного мозку (ventriculi laterales en-cephali).

Водопровід середнього мозку (aqueductus mes-encephali) через отвір водопроводу середнього мозку (apertura aqueductus mesencephali) сполучає ІІІ шлуночок (ventriculus tertius) з порожниною IV шлуночка (cavitas ventriculi quarti).

Судинне сплетення III шлуночка (plexus choroide-us ventriculi tertii) з'єднується із судинним сплетен­ням бічних шлуночків (plexus choroideus ventriculo-rum lateralium).

Третій шлуночок має такі закутки:

- надшишкоподібний закуток (recessus su-prapinealis), що розміщений у задньоверхніх відділах III шлуночка над задньою спайкою; надталамічною спайкою (commissura posterior; commissura epitha-lamica);

- шишкоподібний закуток (recessus pinealis), що заходить у шишкоподібне тіло;

- лійковий закуток (recessus infundibuli), який ве­де у лійку;

надзоровий закуток (recessus supraopticus), який знаходиться над зоровим перехрестям.ШИШКОПОДІБНА ЗАЛОЗА; ШИШКОПОДІБНЕ ТІЛО; ЕПІФІЗ

(glandula pinealis; corpus pineale; epiphysis cerebri)Це залоза ендокринної системи, яка належить до неврогенної групи та залягає між верхніми горби­ками покрівлі середнього мозку (colliculi superiores tecti mesencephali).

Від переднього кінця шишкоподібної залози (ex-tremitas anterior glandulae pinealis) до присередньої поверхні правого та лівого таламусів (facies medialis thalamorum dextri et sinistri) натягнуті повідці (habenulae).

В основі шишкоподібної залози (glandula pinealis) міститься невеликий шишкоподібний закуток (reces-sus pinealis).

Ззовні шишкоподібна залоза (glandula pinealis) вкрита волокнистою капсулою (capsula fibrosa), від якої всередину органа йдуть сполучнотканинні пере­кладки, що розділяють паренхіму залози на часточки

(lobuli).

Клітинами залози (glandula pinealis) є спеціальні залозисті клітини:

-  пінеалоцити (pinealocyti);

-  гліоцити; гліальні клітини (gliocyti). Пінеалоцити виділяють гормон, який гальмує

виділення гормонів гіпофіза до моменту статевого дозрівання та бере участь у формуванні біоритмів людини. На біоритми людини шишкоподібна залоза впливає через гормон мелатонін.

Кількість мелатоніну має здатність викликати фізіологічний сон, який змінюється протягом доби та з віком.

Із настанням темряви мелатонін починає поси­лено продукуватись, а вранці - навпаки, його кіль­кість поступово зменшується (добові ритми - день-ніч). Після 40-45 років кількість мелатоніну поступо­во зменшується до кінця життя людини.

Мелатонін також регулює функції шлунково-кишкового тракту і серцево-судинної системи, акти­вує імунні клітини, має протистресову і протисудомну дію.ГІПОФІЗ; МОЗКОВИЙ ПРИДАТОК

(hypophysis; glandula pituitaria)Це залоза внутрішньої секреції (hypophysis), яка належить до неврогенної групи залоз, розміщених у гіпофізній ямці турецького сідла (fossa hypophysialis sellae turcicae).

Гіпофіз (hypophysis) відмежований від порожнини черепа (cavitas cranii) діафрагмою сідла (diaphragma sellae) і через отвір у цій діафрагмі за допомогою лійки (infundibulum) сполучається з гіпоталамусом проміжного мозку (hypothalamus diencephali).

У гіпофізі (hypophysis) розрізняють:

- аденогіпофіз; передню частку (adenohypophysis; lobus anterior);

- нейрогіпофіз; задню частку (neurohypophysis; lobus posterior).

У аденогіпофізі; передній частці (adenohypophy-sis; lobus anterior) є:

- дальша частина (pars distalis);

-  проміжна частина (pars intermedia);горбова частина (pars tuberalis). Нейрогіпофіз;  задня   частка (neurohypophysis;

lobus posterior) складається з:

- нервової частки; нервової частини (lobus ner-vosus; pars nervosa);

- лійки (infundibulum).

Аденогіпофіз (adenohypophysis) виробляє:

- соматотропний гормон, соматотропін, що викликає ріст організму;

- адренокортикотропний гормон, адренокортико-тропін, що стимулює секрецію стероїдних гормонів наднирковою залозою;

- тиреотропний гормон, тиротропін, що стимулює діяльність щитоподібної залози;

- гонадотропні гормони, що впливають на статеве дозрівання, у чоловіків на сперматогенез, у жінок -на розвиток фолікулів у яєчнику, овуляцію, ріст мо­лочних залоз, продукцію молока;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах