В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 12

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

-ліпотропний гормон, ліпотропін, який впливає на обмін жирів у організмі.

Проміжна частина аденогіпофіза утворює:

- меланоцитостимулювальний гормон, який регу­лює колір шкіри, контролюючи утворення в організмі людини пігменту маланіну.

Нейрогіпофіз є гормонокумулювальною ділянкою, яка накопичує:

-  вазопресин;

-  окситоцин. Вони виробляються ядрами гіпота­ламуса.

Від цих ядер по лійці у складі гіпоталамо-
гіпофізарного               шляху
(tractus

hypothalamohypophisialis) гормони вазопресин та окситоцин надзорового (nucleus supraopticus) та пришлуночкового (nucleus paraventricularis) ядер гіпоталамуса через аксони нервових клітин стікають у нервову частину нейрогіпофіза (pars nervosa neurohypophysis), де вони накопичуються. Далі з не­рвової частини ці гормони потрапляють у кров.

Вазопресин:

-  звужує судини;

-  затримує воду в організмі людини, реабсорбую-чи її в трубочках нефронів.

Окситоцин:

-  стимулює м'язи матки та гладку м'язову тканину (textus muscularis glaber);

-  стримує розвиток жовтого тіла;

посилює продукцію молока молочною залозою.кінцевий мозок; великий мозок

(telencephalon; cerebrum)Він представлений правою та лівою півкулями великого мозку (hemispheria cerebri). До кожної півкулі належать:

-  плащ (pallium);

-  нюховий мозок (rhinencephalon);

-  основна частина кінцевого мозку (pars basilaris telencephali) - підкіркові ядра;

-  склепіння (fornix);

- мозолисте тіло (corpus callosum). Порожниною кінцевого мозку є бічні шлуночки

(ventriculi laterales).

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri)

вкриті   корою  великого  мозку;   плащем (cortex

cerebri; pallium) і мають три поверхні:

- верхньобічну поверхню півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri);

- присередню поверхню півкулі великого мозку (facies medialis hemispherii cerebri);

- нижню поверхню півкулі великого мозку (facies inferior hemispherii cerebri).

Найбільш виступаючі ділянки півкуль отримали назву полюсів:

- лобовий полюс (polus frontalis);

- потиличний полюс (polus occipitalis);

- скроневий полюс (polus temporalis).

Рельєф кожної поверхні півкуль складається з бо­розен (sulci) і розміщених між ними валикоподібних підвищень - звивин великого мозку (gyri cerebri), форма і напрям яких досить мінливі.

Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) складаються з таких часток:

- лобової частки (lobus frontalis);

- тім'яної частки (lobus parietalis);

- потиличної частки (lobus occipitalis);

- скроневої частки (lobus temporalis);

- острівця;   острівцевої частки  (insula; lobus insularis);

-  обідкової частки (lobus limbicus).

Обідкова частка (lobus limbicus) складається зі структур, що утворюють сукупність у самому центрі півкулі великого мозку (hemispherium cerebri).

Ця сукупність розглядається як присередні ділян­ки лобової, тім'яної та скроневої часток і острівця (insula), який розміщений у глибині бічної ямки ве­ликого мозку (fossa lateralis cerebri).

Кожна частка великого мозку (lobus cerebri) відмежована одна від одної борознами великого мозку (sulci cerebri) - міжчастковими борознами (sulci interlobares).

На верхньобічній поверхні півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri) розміщені такі міжчасткові борозни (sulci interlobares):

-  центральна борозна (sulcus centralis), або Ро-ландова борозна, що відокремлює лобову частку (lobus frontalis) від тім'яної (lobus parietalis);

-  бічна борозна (sulcus lateralis), або Сільвієва борозна, яка відокремлює скроневу частку (lobus temporalis) від лобової та тім'яної (lobus frontalis et parietalis);

-  тім'яно-потилична  борозна (sulcus
parietooccipitalis),
яка проходить між тім'яною част-
кою
(lobus parietalis) та потиличною часткою (lobus
occipitalis).

На верхньобічній поверхні півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri) виділяють такі борозни та звивини:

1 у лобовій частці (lobus frontalis):

а) передцентральну борозну (sulcus precentralis);

б)    верхню лобову борозну (sulcus frontalis supe-
rior);
в) нижню лобову борозну (sulcus frontalis inferi-
or);

г)    передцентральну звивину (gyrus precentralis);

д)    верхню лобову звивину (gyrus frontalis superi-
or);

є) середню лобову звивину (gyrus frontalis medi-

us);

ж) нижню лобову звивину (gyrus frontalis inferior), яка за допомогою передньої гілки та висхідної гілки бічної борозни (ramus anterior et ramus ascendens sulci lateralis) поділяється на покришкову частину (pars opercularis), трикутну частину (pars triangularis) та очноямкову частину (pars orbitalis).

2  У тім'яній частці (lobus parietalis):

а) зацентральну борозну (sulcus postcentralis);

б)    внутрішньотім'яну борозну (sulcus intraparie-
talis);

в) зацентральну звивину (gyrus postcentralis);

г) верхню тім'яну часточку (lobulus parietalis su-
perior);

д)    нижню тім'яну часточку (lobulus parietalis infe-
rior),
в якій розміщені: надкрайова звивина (gyrus
supramarginalis),
кутова звивина (gyrus angularis).

3  У скроневій частці (lobus temporalis):

а) верхню скроневу борозну (sulcus temporalis
superior);

б) нижню скроневу борозну (sulcus temporalis in-
ferior);

в)  поперечну скроневу борозну (sulcus tem-
poralis transversus);

г)     верхню скроневу звивину (gyrus temporalis su-
perior);

д)    середню скроневу звивину (gyrus temporalis
medius);

є) нижню скроневу звивину (gyrus temporalis in­ferior);

ж) поперечні скроневі звивини (gyri temporales transversi) - звивини Гешля, які містяться на присе-редній поверхні верхньої скроневої звивини (facies medialis gyri temporalis superioris).

4  У потиличній частці (lobus occipitalis):

а) поперечну потиличну борозну (sulcus occipital-
is transversus),
яка обмежовує досить варіабельні
потиличні звивини
(gyri occipitales);

б)    півмісяцеву борозну (sulcus lunatus);

в)    передпотиличу вирізку (incisura preoccipitalis);

5 В острівцевій частці; острівці (lobus insularis; insula):

а) центральну борозну острівця (sulcus centralis
insulae);

б) колову борозну острівця (sulcus circularis insu-

lae);

в) звивини острівця (gyri insulae), довгу звивину
острівця
(gyrus longus insulae), короткі звивини ост-
рівця
(gyri breves insulae), поріг острівця (limen insu-

lae).

На присередній поверхні півкуль великого мозку (facies medialis hemispheriorum cerebri) розміщені такі міжчасткові борозни (sulci interlobares):

- борозна мозолистого тіла (sulcus corporis cal-losi), що проходить між лобовою часткою (lobus frontalis) та мозолистим тілом (corpus callosum) і продовжується назад між тім'яною часткою (lobus parietalis) та мозолистим тілом (corpus callosum);

-  тім'яно-потилична борозна (sulcus parietooccipi-talis), яка проходить між тім'яною та потиличною частками (lobuli parietalis et occipitalis);

-  борозна пояса (sulcus cinguli), яка йде пара­лельно до мозолистого тіла і продовжується на при-середню поверхню тім'яної частки під назвою підтім'яної борозни (sulcus subparietalis).

На присередній поверхні виділяють такі борозни та звивини:

1 у лобовій частці (lobus frontalis):

а)    прицентральну борозну (sulcus paracentralis);

б)    центральну борозну (sulcus centralis);

в)    прицентральну часточку (lobulus paracentralis);

г)     присередню лобову звивину (gyrus frontalis
medialis);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах