В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 13

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

2 у тім'яній частці (lobus parietalis):

а)    прицентральну часточку (lobulus paracentralis),
її задньою частиною є задня прицентральна звивина
(gyrus paracentralis posterior);

б)    підтім'яну борозну (sulcus subparietalis);

в)    крайову гілку; крайова борозна (ramus mar-
ginalis; sulcus marginalis),
яка є гілкою підтім'яної
борозни, що спрямована угору;

г)    передклин (precuneus);

3 у потиличній частці (lobus occipitalis):

а)    острогову борозну (sulcus calcarinus);

б)    клин (cuneus);

в)    тім'яно-потиличну борозну (sulcus parietooccip-
italis);

г)    язикову звивину (gyrus lingualis);

4 У обідковій частці (lobus limbicus) - це сукуп­ність борозен і звивин присередньої ділянки лобової, тім'яної і скроневої часток у самому центрі півкулі мозку:

а)    поясну борозну (sulcus cinguli);

б)    морськоконикову борозну (sulcus hippocam-
palis);

в)    торочко-зубчасту борозну (sulcus fimbriodenta-
tus);

г)    обхідну борозну (sulcus collateralis);

д)    нюхову борозну (sulcus rhinalis);

є) приморськоконикову звивину (sulcus parahip-pocampalis);

ж)    поясну звивину (gyrus cinguli), яка має пере-
шийок поясної звивини
(isthmus gyri cinguli);

з) смужкову звивину (gyrus fasciolaris);
с) гачок (uncus);

к) зубчасту звивину (gyrus dentatus); л) морськокинокові торочки (fimbriae hippocam­pi).

На нижній поверхні півкуль головного мозку (fa-cies inferior hemispheriorum cerebri) виділяють такі борозни та звивини:

1 у лобовій частці:

а) нюхову борозну (sulcus rhinalis);

б)    очноямкові борозни (sulci orbitales);

в)    пряму звивину (gyrus rectus);

г)         присередню нюхову звивину (gyrus olfactoriusmedialis);

д) бічну нюхову звивину (gyrus olfactorius lat-eralis);

є) очноямкові звивини (gyri orbitales); 2 у скроневій частці:

а)    обхідну борозну (sulcus collateralis), яка про-
довжується
в нюхову борозну (sulcus rhinalis);

б)    потилично-скроневу борозну (sulcus occipi-
totemporalis);

в)    присередню потилично-скроневу звивину (gy-
rus occipitotemporalis medialis);

г)    бічну потилично-скроневу звивину (gyrus occip-
itotemporalis lateralis).

У потиличній частці розміщені борозни та звиви­ни, що є продовженням дозаду борозен та звивин нижньої поверхні скроневої частки:

а)  потилично-скроневу борозну (sulcus occipi-
totemporalis);

б)    острогову борозну (sulcus calcarinus);

в)    бічну потилично-скроневу звивину (gyrus occip-
itotemporalis lateralis),
яка є продовженням із скро-
невої
частки (lobus temporalis);

г) присередню потилично-скроневу звивину (gy-
rus occipitotemporalis medialis),
яка є продовженням
із скроневої частки (lobus temporalis);

д)    язикову звивину (gyrus lingualis).

Специфічні риси будови кінцевого мозку; великого мозку, які відрізняють людину від тварин

(telencephalon; cerebrum), У будові центральної нервової системи можна відзначити "людські" ознаки будови мозку, тобто специфічні риси будови його, що відрізняють людину від тварин .

1 Перевага головного мозку над спинним. Так, у хижаків (наприклад, у кішки) головний мозок у 4 ра­зи важчий спинного, у приматів (наприклад, у макак) - у 8 разів, а в людини - у 45 разів (маса спинного мозку 30 г, головного - 1500 г).

Спинний мозок становить у ссавців 22 - 48 % маси головного мозку, у горили - 5-6 %, у людини -тільки 2 %.

2 Маса мозку. За абсолютною масою мозку лю­дина не займає першого місця, тому що у великих тварин мозок важчий, ніж у людини (1500 г): у дель-фіна-1800 г, у слона - 5200 г, у кита - 7000 г.

Щоб розкрити справжні співвідношення маси мозку до маси тіла, використовують так званий ква­дратний покажчик мозку, тобто добуток абсолютної маси мозку на відносну.

Цей показник дав можливість виділити людину з усього тваринного світу. Так, у гризунів він дорівнює

0.         19, у хижаків - 1,14, у китоподібних (дельфін) -
6,27,
у людиноподібних мавп - 7,35, у слонів - 9,82

1,         нарешті, у людини - 32,0.

3  Перевага плаща над мозковим стовбуром, тобто нового мозку (neencephalon) над старовинним (paleencephalon).

4  Найвищий розвиток лобової частки великого мозку. На лобові частки припадає у нижчих мавп 8 -12 % усієї поверхні півкуль, в антропоїдних мавп -16 %, у людини - 30 %.

5  Перевага нової кори півкуль великого мозку над старою.

6  Перевага кори над підкіркою, що у людини до­сягає максимальних цифр: кора становить 53,7% усього обсягу мозку, а базальні ядра - тільки 3,7 %.

7  Борозни і звивини збльшують площу кори сірої речовини, тому, чим більше розвинута кора півкуль великого мозку, тим більша і складчастість мозку.

Збільшення складчастості досягається великим розвитком дрібних борозен третьої категорії, глиби­ною борозен і їхнім асиметричним розміщенням.

У жодної тварини немає одночасно такого вели­кого числа борозен і звивин, при цьому настільки глибоких і асиметричних, як у людини.

8  Наявність другої сигнальної системи, анатоміч­ним субстратом якої є самі поверхневі шари мозко­вої кори.

Отже, специфічними рисами будови мозку люди­ни, які відрізняють його від мозку найбільш високо-розвинених тварин, є максимальна перевага моло­дих частин центральної нервової системи над ста­рими: головного мозку над спинним, плаща над сто­вбуром, нової кори над старою, поверхневих шарів мозкової кори над глибокими.НЮХОВИЙ МОЗОК

(rhinencephalon) ЛІМБІЧНА, або ОБІДКОВА ЧАСТКА (lobus limbicus), чи ЛІМБІЧНА СИСТЕМАЦе центр емоційної чутливості сприйняття зовні­шнього середовища, де формуються емоційні реак­ції, реакції поведінки (статеві та захисні), мотиву­вань, так звані підсвідомі реакції, і філогенетично найдавніша та морфологічно найглибша структура кінцевого мозку людини.

Разом з усією підкіркою нюховий мозок (rhinencephalon) є джерелом енергії для кори і від­повідає за життєво важливі реакції людини, регулює діяльність внутрішніх органів. Зокрема, за відчуття голоду і спраги, сприйняття звуків і запахів, моти­вацію поведінки. Тут закладені механізми пам'яті, сну, емоцій.

Ці реакціїї сформувались у зв'язку з первинними функціями нюху, їх морфологічною основою є відділи мозку, які розвиваються з нижніх відділів мозкового пухиря і належать до нюхового мозку.

Учений Брока ще в 1878 році об'єднав поясну борозну (sulcus cinguli), перешийок поясної звивини (isthmus gyri cinguli), приморськоконикову борозну (gyrus parahippocampalis) в одну частку, яка має ви­гляд дугоподібної крайової частки.

Латинське слово "limbus" перекладається як "край" або "облямівка", "обідок", і Брока назвав цючастку великою крайовою часткою, або лімбічною часткою, або склепінною звивиною Арнольда.

Морфологічно лімбічна система розміщена в центральній частині нюхового мозку в:

- обідковій частці (lobus limbicus);

- морському конику (hippocampus);

- гачку (uncus);

- зубчастій звивині (gyrus dentatus);

- прозорій перегородці (septum pellucidum).

За останніми науковими даними, центр лімбічної системи міститься і в нюховому шляху (тракті), цибу­лині, нюховому трикутнику та передній пронизаній речовині (периферійний відділ нюхового мозку).

Окрім поняття "лімбічна частка", в нейроанатомії є поняття "лімбічна система" (англ. limbic system -обідкова, або лімбічна система), яка об'єднує всі компоненти нюхового мозку та деякі інши структури.

Лімбічна система функціонує у взаємозв'язку з ретикулярною формацією.

У людини нюховий мозок (rhinencephalon) ро­звинутий слабше, ніж у тварин і поділяється на:

- передню нюхову частку (lobus olfactorius anterior) - периферійну частину);

- задню нюхову частку; грушоподібну частку (lobus olfactorius posterior; lobus piriformis) - цен­тральну частину;

- морського коника (hippocampus), який розгля­дають як окрему додаткову частину нюхового мозку.

До центральної частини нюхового мозку (задньої нюхової частки - lobus olfactorius posterior) нале­жать:

1 обідкова частка (lobus limbicus), яка складаєть­ся з:

- поясної звивини (gyrus cinguli) з поясною бо­розною (sulcus cinguli);

- приморськоконикової звивини (gyrus parahip-pocampalis);

2 зубчаста звивина (gyrus dentatus);

3 мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum), яке також належить до базальних ядер;

4 прозора перегородка (septum pellucidum);

5 гачок (uncus) - кірковий аналізатор нюху.

До периферійної частини нюхового мозку (пе­редньої нюхової частки - lobus olfactorius anterior) належать:

- нюхова цибулина (bulbus olfactorius);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах