В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 14

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

- нюховий шлях (tractus olfactorius);

- ділянка прозорої перегородки, або перегород-кове поле (area septalis);

- присередня та бічна нюхові звивини (gyri olfactorii medialis et lateralis), які є пучками нерво­вих волокон, що розходяться від нюхового шляху в різні боки, утворюючи присередню та бічну сторони нюхового трикутника;

- нюховий трикутник (trigonum olfactorium), або нюхове поле (area olfactoria), що має:

а) передню пронизану речовину (substantia per-
forata anterior);

б)    діагональну стрічку (stria diagonalis);

в)    нюховий горбик (tuberculum olfactorium).
Морський коник (hippocampus) розглядають як

окрему додаткову частину нюхового мозку (rhinen-cephalon).

Усі структури нюхового мозку (rhinencephalon) входять до складу лімбічної системи і є філогенетич­но найдавнішою та морфологічно найглибшою структурою кінцевого мозку людини, що забезпечує здійснення давніх інстинктів.

Вважається, що окремі структури нюхового мозку (rhinencephalon) людини, крім забезпечення нюхо­вої чутливості, є морфологічним субстратом, де фор­муються емоційні реакції, реакції поведінки - ста­теві та захисні (підсвідомі реакції). Ці реакції відно­сять до лімбічної системи і вони відіграють роль у взаємодії між вісцеральними та емоційними про­явами.

Як зазначено у Міжнародній анатомічній номен­клатурі (Сан-Пауло, 1997), обідкова частка (lobus limbicus) складається зі структур, що утворюють су­купність у самому центрі півкулі мозку.

Інші частки півкулі розміщені з внутрішнього боку відповідної кістки черепа (і мають таку саму назву) й цим відрізняються від обідкової частки.

Проте структури, що утворюють обідкову частку, мають функції, характерні тільки для цієї частки, й відокремлюються від прилеглих структур борознами.

Обідкова частка

(lobus limbicus)

Згідно із сучасною анатомічною номенклатурою виділяють обідкову частку (lobus limbicus), яка міс­тить структури, що утворюють сукупність у самому центрі півкулі мозку.

Інші частки півкулі мозку прилягають до внутрішньої поверхні відповідної кістки черепа (і мають таку саму назву) й цим відрізняються від обідкової частки (lobus limbicus).

Проте структури, що утворюють обідкову частку (lobus limbicus), мають функції, характерні тільки для цієї частки, й відокремлюються від прилеглих струк­тур борознами.

Коли термін обідкова частка (lobus limbicus) не вживається, ця сукупність розглядається як присе-редні ділянки лобової, тім'яної і скроневої часток.

До обідкової частки (lobus limbicus) належать:

-  поясна борозна (sulcus cinguli);

-  поясна звивина (gyrus cinguli) з перешийком поясної звивини (isthmus gyri cinguli);

-  смужкова звивина (gyrus fasciolaris);

-  приморськоконикова звивина (gyrus parahippocampalis) із гачком (uncus);

-  морськоконикова       борозна (sulcus
hippocampalis);

-  зубчаста звивина (gyrus dentatus);

-  торочко-зубчаста    борозна (sulcus
fimbriodentatus);

-  морськоконикові торочки (fimbria hippocampi);

-  обхідна борозна (sulcus collateralis);

-  нюхова борозна (sulcus rhinalis).

В обідковій частці lobus limbicus) виділяють скле­пінчасту звивину (gyrus fornicis), до якої належать такі анатомічні утвори:

-  поясна звивина (gyrus cinguli), яка має пере­шийок поясної звивини (isthmus gyri cinguli);

-  смужкова звивина (gyrus fasciolaris);

-  приморськоконикова звивина (gyrus parahip-pocampalis), яка має гачок (uncus).

Кожна півкуля великого мозку (hemispheriumcerebri), або півкуля головного мозку (hemispherium encephali) має, окрім кори головного мозку (cortex cerebri), або плаща (pallium), ще й сіру речовину (substantia grisea), яка представлена окремими яд­рами.

Ці ядра залягають у товщі білої речовини (substantia alba), ближче до основи кінцевого мозку (basis telencephali) і називаються, за попередньою анатомічною номенклатурою - базальними ядрами (nuclei basales), або основними ядрами.

За новою сучасною Міжнародною анатомічною номенклатурою (Сан-Пауло, 1997) виділено два нові підрозділи:

- основну частину кінцевого мозку (pars basalis telencephali).

- основні ядра та структури утворів (nuclei basales et structurae pertinentes).

Основна частина кінцевого мозку (pars basalis telencephali) містить структури, що у попередніх но­менклатурах були розміщені в інших розділах. Проте ця основна частина кінцевого мозку містить також і деякі структури, що можуть розглядатися як частини базальних ядер (nuclei basalis), наприклад, вен­тральний палідум (pallidum ventrale), вентральний стріатум (striatum ventrale).

До основної частини кінцевого мозку (pars basal-is telencephali) входять:

- мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum);

- огорожа (claustrum);

- вентральний палідум (pallidum ventrale);

- вентральний стріатум (striatum ventrale);

- периферійна частина нюхового мозку; передня нюхова частка (lobus olfactorius anterior).

До основних ядер та структур утворів (nuclei basales et structurae perinentes) належать:

- хвостате ядро (nucleus caudatus);

- сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis);

- смугасте ядро (corpus striatum);

- внутрішня капсула (capsula interna);

- променистий вінець (corona radiata);

- асоціативні волокна кінцевого мозку (fibrae as-sociationis telencephali);

- спайкові волокна кінцевого мозку (fibrae com-missurales telencephali).

До базальних ядер належать:

- смугасте тіло (corpus striatum), яке складається

з:

- хвостатого ядра (nucleus caudatus);

- сочевицеподібного ядра (nucleus lentiformis);

- огорожа (claustrum);

- мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum). Базальні (основні) ядра (nuclei basales) - це

підкіркові рухові центри, вони формують стріопалідарну систему, яка відповідає за:

-  автоматичні, звичні рухи (біг, ходьба тощо);

-  тонус м'язів;

-  деякі автономні (вегетативні) реакції, зокрема теплорегуляцію та вуглеводний обмін.

Стріопалідарна система є основною частиною екстрапірамідної системи і складається з двох ча­стин :

-  стріатума (striatum), який належать до філогене­тично нових утворів (neostriatum) стріальної систе­ми, що сповільнюють рухи. До його складу входять:

 

-  хвостате ядро (nucleus caudatus);

-  лушпина (putamen);

-  палідума (pallidum), який відносять до більш старих утворів (paleostriatum), що прискорюють ру­хи. До його складу входить:

-  бічна бліда куля (globus pallidus lateralis);

- присередня бліда куля (globus pallidus medialis). Смугасте тіло (corpus striatum) належить до екс-

трапірамідної системи і має ще назву стріопалідар-ної системи, складається з:

-  стріатума (striatum);

-  палідума (pallidum).

Стріатум та палідум поділяються на дві частини:

- дорсальний та вентральний стріатум (striatum dorsale et ventrale);

- дорсальний та вентральний палідум (pallidum dorsale et ventrale).

Хвостате ядро (nucleus caudatus) є видовженим та дугоподібно вигнутим навколо таламуса (thala-mus) ядром, має морфофукціональний зв'язок через провідні шляхи із сусідніми ядрами таламуса та складається з:

- голови (caput) - це передня потовщена частина ядра, що міститься в лобовій частці півкуль великого мозку (lobus frontalis hemispherii cerebri);

- тіла (corpus) - це середня частина ядра, що ро­зміщена у тім'яній частці (lobus parietalis hemispherii cerebri);

- хвоста (cauda) - це задня частина ядра, яка за­гинається донизу та назовні і знаходиться у скроне­вій частці (lobus temporalis hemispherii cerebri).

Сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis) заля­гає в білій речовині півкуль великого мозку (substan-tia alba hemispherii cerebri), має на зрізах трикутну форму і подібне до сочевичного зернятка.

Це ядро має тісний морфологічний та функціо­нальний зв'язок за допомогою провідних шляхів із сусідніми ядрами таламуса (nuclei thalami).

Бічна мозкова пластинка (lamina medullaris lat-eralis) та присередня мозкова пластинка (lamina medullaris medialis) поділяють сочевицеподібне ядро (nucleus lentiformis) на:

- лушпину (putamen);

- бічну бліду кулю (globus pallidus lateralis);

- присередню бліду кулю (globus pallidus medial-

is).

Бічна мозкова пластинка (lamina medullaris lat-eralis) відділяє лушпину (putamen) від блідих куль (globi pallidi), а присередня мозкова пластинка

відмежовує присередню бліду кулю (globus pallidus medialis) від бічної блідої кулі (globus pallidus lat-eralis).

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах