В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 15

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

Огорожа (claustrum) - це тонка пластинка сірої речовини, яка розміщена ззовні від лушпини і соче­вицеподібного ядра (putamen nuclei lentiformis).

Від лушпини (putamen) огорожа (claustrum) відділена шаром білої речовини - зовнішньою кап­сулою (capsula externa).

Ззовні від огорожі (claustrum) міститься проша­рок білої речовини - крайня капсула (capsula extre-ma), яка розміщена між огорожею та мозковою ко­рою острівцевої частки півкуль.

Мигдалеподібне тіло (corpus amygdaloideum) розміщене у скроневій частці півкуль великого мозку(lobus temporalis hemispherii cerebri) попереду від нижнього (скроневого) рогу бічного шлуночка (cornu temporale ventriculi lateralis).

Воно є проміжним утвором між корою великого мозку (cortex cerebri) та ядрами півкуль великого мозку (nuclei hemispherii cerebri).

До ядер мигдалеподібного тіла належать:

- бічне основне ядро мигдалика (nucleus amygdalae basalis lateralis);

- присереднє основне ядро мигдалика (nucleus amygdalae basalis medialis);

- центральне ядро мигдалика (nucleus amygdalae centralis);

- кіркове ядро мигдалика (nucleus amygdalae corticalis);

- проміжне ядро мигдалика (nucleus amygdalae interstitialis);

- бічне ядро мигдалика (nucleus amygdalae lateralis);

- присереднє ядро мигдалика (nucleus amygdalae medialis).

 

Внутрішня капсула (capsula interna) Це шар білої речовини, який розміщений між:

- сочевицеподібним ядром (nucleus lentiformis) збоку;

- хвостатим ядром (nucleus caudatus) і таламусом (thalamus), що розміщені присередньо.

Через цю капсулу проходять проекційні волокна, які з'єднують кору великого мозку (cortex cerebri) з іншими відділами головного мозку та зі спинним мозком.

На горизонтальному розрізі півкулі великого мозку (hemispherium cerebri) внутрішня капсула (capsula interna) має вигляд відкритого латерально тупого кута з такими частинами:

- передньою ніжкою (crus anterius);

- коліном внутрішньої капсули (genu capsulae internae);

- задньою ніжкою (crus posterius).

Передня ніжка внутрішньої капсули (crus anterius capsulae internae) розміщена між головкою хвоста­того ядра (nucleus caudatus) та передньою полови­ною сочевицеподібного ядра (nucleus lentiformis). її проекційними волокнами є:

- лобово-мостовий шлях (tractus frontopontinus);

- передня променистість таламуса (radiatio thalami anterior).

Коліно внутрішньої капсули (genu capsulae internae) розміщене між передньою та задньою ніж­ками (crura anterius et posterius), між сочевице­подібним ядром (nucleus lentiformis) та центральною частиною бічного шлуночка (pars centralis ventriculi lateralis).

Воно утворене  кірково-ядерними волокнами

(fibrae corticonucleares).

Задня ніжка внутрішньої капсули (crus posterius capsulae internae) розміщена між таламусом (thalamus) та заднім відділом сочевицеподібного ядра (nucleus lentiformis) і стосовно до останнього складається з трьох країв або частин:

-           таламо-сочевицеподібної частини (pars thalamo­lentiformis);

-  засочевицеподібної       частини (pars
retrolentiformis);

-  підсочевицеподібної частини (pars sublentiformis).

Таламо-сочевицеподібна частина (pars thalamo-lentiformis) прилягає безпосередньо до коліна внутрішньої капсули (genu capsulae internae) і має:

-  кірково-спинномозкові волокна (fibrae cortico-spinales);

-  кірково-червоноядерні волокна (fibrae cortico-rubrales);

-  кірково-сітчасті волокна (fibrae corticoreticula-res);

-  кірково-таламічні волокна (fibrae corticothalami-cae);

-  таламо-тім'яні волокна (fibrae thalamoparieta-

les);

-  центральну таламічну променистість (radiatio thalami centralis).

Засочевицеподібна частина (pars retrolentifor-mis) складається із:

-  задньої таламічної променистості (radiatio thalamica posterior);

-  потилично-мостових волокон (fibrae occipitopon-tinae);

-  потилично-покрівельних волокон (fibrae occipito-tectales).

Підсочевицеподібна частина (pars sublentiformis) містить:

-  кірково-покрівельні волокна (fibrae corticotecta-

les);

-  скронево-мостові волокна (fibrae temporoponti-nae);

-  кірково-таламічні волокна (fibrae corticothalami-cae);

-  зорову променистість (radiatio optica), яку раніше називали коліно-шпорними волокнами (fibrae geniculocalcarinae);

-  слухову променистість (radiatio acustica), яку раніше називали коліно-скроневими волокнами (fibrae geniculotemporales).

Крайня капсула (capsula extrema) розміщена між огорожею (claustrum) та корою острівця (cortex insulae), є прошарком білої речовини, яка належить до променистого вінця (corona radiata), містить асоціативні волокна.

Зовнішня капсула (capsula externa) - це шар білої речовини, який знаходиться між лушпиною (putamen) та огорожею (claustrum), містить асоціа­тивні волокна.

Мозолисте тіло (corpus callosum) - це нервові во­локна, що йдуть поперечно з однієї півкулі в іншу, тобто сполучають праву та ліву півкулі великого мозку, формуючи комісуральні провідні шляхи.

Верхню поверхню мозолистого тіла (facies superior corporis callosi) видно в глибині поздовжньої щілини великого мозку (fissura longitudinalis cerebri). Ця структура належить до білої речовини.

На стріловому розрізі в мозолистому тілі (corpus callosum) розрізняють:

-  передню частину, яка зігнута вниз та вперед і утворює:

коліно (genu), яке переходить у дзьоб (rostrum);останній продовжується в кінцеву пластинку (lamina terminalis);

-  середню частину, яка є найдовшою частиною мозолистого тіла і представлена стовбуром (truncus);

-  задню частину, яка вільно нависає над пе­редніми відділами пластинки покрівлі середнього мозку і називається валиком (splenium).

Верхня поверхня мозолистого тіла (facies superior corporis callosi) вкрита сірою речовиною (substantia grisea), яка називається сірим покриттям (indusium griseum).

Уздовж мозолистого тіла (corpus callosum) про­стягаються:

-  бічна поздовжня смуга (stria longitudinalis lat-eralis);

-  присередня поздовжня смуга (stria longitudinalis medialis);

-  променистість мозолистого тіла (radiatio corporis callosi); це радіальні нервові волокна, які розходять­ся в усі боки від мозолистого тіла (corpus callosum) до кори великого мозку (cortex cerebri).

Частина променистості мозолистого тіла (прямує вбік та вниз) покриває задній та нижній роги бічного шлуночка і називається покривом (tapetum).

Волокна передньої частини мозолистого тіла утворюють малі щипці; лобові щипці (forceps minor; forceps frontalis).

Волокна задньої частини мозолистого тіла утво­рюють великі щипці; потиличні щипці (forceps major; forceps occipitalis).

Склепіння (fornix) розміщене під мозолистим тілом (corpus callosum) і побудоване з поздовжніх пучків нервових волокон, які з'єднують морського коника (hippocampus) з ядрами таламуса (nuclei thalami) та гіпоталамуса (nuclei hypothalami).

Склепіння (fornix) складається з тіла (corpus), яке спрямоване вперед і вниз.

Спереду тіло (corpus) продовжується у два стовпи склепіння (columnaе fornicis), які закінчуються у со­сочкових тілах гіпоталамуса (corpus mamillare). Ці стовпи склепіння відмежовують спереду міжшлуноч-кові отвори (foramen interventriculare).

Ззаду тіло (corpus) переходить у дві ніжки скле­піння (crura fornicis), кожна з яких продовжується у торочку морського коника (fimbria hippocampi).

У місці відходження від тіла (corpus) ніжки (crura) з'єднані між собою трикутною пластинкою - спай­кою (comissura).

Бічний край тіла та ніжок склепіння (до них при­кріплюється ворсинчасте сплетення правого та ліво­го бічних шлуночків) називається стрічкою склепіння (taenia fornicis).

Прозора перегородка (septum pellucidum) з'єднує стовпи склепіння з мозолистим тілом і нале­жить до лімбічної системи (відчуття задоволення).

Прозора перегородка (septum pellucidum) має дві пластинки (laminae), які натягнуті між передніми частинами стовпів склепіння та передніми частина­ми мозолистого тіла.

Між пластинками міститься замкнена щілино­подібна порожнина (cavitas), що заповнена прозо­рою рідиною.

Пластинка прозорої перегородки (lamina septi pellucidi) є присередньою стінкою лобового рога бічного шлуночка (paries medialis cornus frontalis ventriculi lateralis).

Попереду від стовпів склепіння (columnae fornicis) розміщена передня спайка (commissura anterior), волокна якої орієнтовані поперечно.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах