В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 16

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

Передня спайка (commissura anterior) має:

- передню частину (pars anterior);

- задню частину (pars posterior).

Передня спайка (commissura anterior) розміщена позаду кінцевої пластинки (lamina terminalis) і нале­жить до нюхового мозку (rhinencephalon).

Як і мозолисте тіло (corpus callosum), передня спайка (commissura anterior) складається з комісуральних нервових волокон, що з'єднують півкулі великого мозку (hemispheria cerebri).

Кінцева пластинка (lamina terminalis) є продов­женням дзьоба мозолистого тіла (rostrum corporis callosi).

У товщі кінцевої пластинки розміщений судинний орган кінцевої пластинки (organum vasculosum lam­inae terminalis), який є зовнішньою зоною цієї пла­стинки .

Морський коник (hippocampus) належить до лімбічної системи, а саме - до нюхового мозку (rhi-nencephalon), і структурно-функціонально тісно пов'язаний із склепінням (fornix).

Морський коник (hippocampus) - це підвищення на присередній стінці скроневого рога бічного шлу­ночка (paries medialis cornus temporalis ventriculi lateralis), яке утворене скупченням сірої речовини в глибині півкуль великого мозку (hemispheria cerebri) і має форму морського коника (hippocampus).

Передній потовщений кінець морського коника -нога морського коника (pes hippocampi) має паль­цеподібні випини морського коника (digitationes hippocampi).

Угорі морський коник (hippocampus) вкритий тонким шаром білої речовини (substantia alba), яка формує заглиблення морського коника (alveus hip­pocampi) із торочкою морського коника (fimbria hip­pocampi).

Морський коник (hippocampus) складається з та­ких частин:

- припідставки (parasubiculum);

- передпідставки (presubiculum);

- підставки (subiculum);

- Аммонівого рога (cornu Ammonis), що має ділянки I-IV Аммонівого рога (regiones I-IV cornus Ammonis);

- зубчастої звивини (gyrus dentatus);

- ноги морського коника (pes hippocampi);

- пальцеподібних відростків (випини) морського коника (digitationes hippocampi);

- торочки морського коника (fimbria hippocampi);

- заглиблення морського коника (alveus hippocampi).

- шарів морського коника (strata hippocampi);

- шарів зубчастої звивини (strata gyri dentati). Морський коник (hippocampus) відіграє важливу

роль у забезпеченні пам'яті і в генезі її порушень.ЛОКАЛІЗАЦІЯ ФУНКЦІЙ У КОРІ ВЕЛИКОГО МОЗКУ

У корі великого мозку містяться центри, які регу-     люють виконання тих чи інших функцій.Дослідження цито- і мієлоархітектоніки кори го­ловного мозку започаткував київський анатом В. О. Бец, а продовжив - І.П. Павлов.

Ці центри, за І.П.Павловим, поділяють на:

-  центри першої сигнальної системи (проекційні), які є як у людини, так і тварини;

-  центри другої сигнальної системи (асоціативні), які є тільки у людини і обумовлені розвитком усного та писемного мовлення.

До проекційних центрів (центрів першої сигналь­ної системи) належать:

-  кірковий центр зору, який розміщений на при-середній поверхні потиличної частки (facies medialis lobi occipitalis) з боків острогової борозни (sulcus calcarinus);

-  кірковий центр слуху, який розміщений у гли­бині бічної борозни (sulcus lateralis) на верхній по­верхні середньої частини верхньої скроневої звиви­ни (facies superior partis mediae gyri temporalis superioris) в корі поперечних скроневих звивин (gyri temporales transversi) - закрутках Гешля;

-  кірковий центр нюху та смаку, який локалізова­ний у гачку (uncus);

-  кірковий центр загальної чутливості (больової, температурної, тактильної), що представлений за-центральною звивиною (gyrus postcentralis);

-  кірковий центр рухового аналізатора, що пред­ставлений передцентральною звивиною (gyrus precentralis) та прицентральною часточкою (lobus paracentralis). У цьому центрі сприймається про-пріоцептивна чутливість і звідси регулюється діяль­ність скелетних м'язів;

-  кірковий центр сумісного повороту голови і очей у протилежний бік, розміщений у задніх відділах середньої лобової звивини (pars posterior gyri frontalis medii);

-  кірковий центр рухового аналізатора практич­них навичок (цілеспрямованих, координованих рухів, набутих у процесі трудової діяльності), що роз­міщений у ділянці нижньої тім'яної часточки в надкрайовій звивині (lobulus parietalis inferior gyri supramarginalis).

Цей руховий аналізатор координує рухи, пов'язані з професійними і спортивними діями або складними набутими навиками, тобто здійснює всі цілеспрямовані складні комбіновані рухи - функція праксії (praxis - практика).

У людей з домінуючою правою рукою цей аналізатор розміщений у лівій півкулі великого мозку, а у людей з домінуючою лівою рукою - у правій півкулі великого мозку.

Ураження цього центру призводить до втрати здатності виконання складних координованих рухів -апраксії, незважаючи на відсутність паралічу;

-  кірковий центр стереогнозу (тримірно-просторового відчуття), що міститься у верхній тім'яній часточці (lobulus parietalis superior).

Усі вищеописані кіркові центри двосторонні, а в передцентральній та зацентральній звивинах кіркові центри правої половини тіла людини розміщені в лівій півкулі, а лівої - у правій півкулі.

Необхідно зауважити, що чутливі та рухові функції голови представлені в нижніх частинах цих звивин, а ніг - у верхніх.

До асоціативних центрів (центрів другої сигналь­ної системи) належать:

- кірковий центр артикуляції мови - центр Брока, який міститься у задніх відділах нижньої лобової зви­вини (gyrus frontalis inferior).

Цей центр є найбільш важливим для вимовляння слів.

При його ушкодженні втрачається рухова про­грама слова, людина не може вимовляти склади та слова - моторна афазія;

- кірковий слуховий аналізатор мови - центр Верніке міститься у задніх відділах верхньої скроне­вої звивини (gyrus temporalis superior). Цей центр є найбільш важливим для розуміння мови. При його ушкодженні має місце сенсорна афазія (втрата ро­зуміння власної усної мови);

- кірковий центр письма (писемної мови), або руховий аналізатор письмових знаків локалізується в задній частині середньої лобової звивини (gyrus frontalis medius).

Діяльність цього центру тісно пов'язана з аналіза­торами рухів руки і сумісного повороту голови та очей в протилежний бік.

Ушкодження аналізатора письмових знаків приз­водить до порушення тонких рухів у написанні букв, слів та інших знаків - аграфії (порушення здатності писати), при збереженні інших практичних навичок;

- кірковий центр читання (зоровий аналізатор пи­семної мови) розміщений у кутовій звивині (gyrus angularis). При його ушкодженні порушується здатність читати та розуміти написане) - алексія.

Усі центри мови непарні і розміщені у правору-ких в лівій півкулі, а у ліворуких - у правій півкулі.

Бічний шлуночок

(ventriculus lateralis) Порожниною кінцевого мозку є бічні шлуночки (правий та лівий), які складаються з:

- лобових рогів; передніх рогів (cornua frontalia; cornua anteriora);

- потиличних рогів; задніх рогів (cornua occipitalia; cornua posteriora);

- скроневих рогів; нижніх рогів (cornua temporalia; cornu inferiora);

- центральної частини (pars centralis).

Лобові роги; передні роги (cornua frontalia; cornua anteriora) розміщені в лобовій частці (lobus frontalis). Вони обмежовані:

- присередньо - пластинкою прозорої перего­родки (lamina septi pellucidi);

- збоку і знизу - головою хвостатого ядра (caput nuclei caudati);

 

-  зверху - мозолистим тілом (corpus callosum). Центральна частина (pars centralis) знаходиться в

тім'яній частці (lobus parietalis). Вона обмежована:

-  знизу - тілом хвостатого ядра (corpus nuclei caudati) і таламусом (thalamus);

-  зверху - мозолистим тілом (corpus callosum). Потиличні роги; задні роги (cornua occipitalia;

-  cornua posteriora) розміщені в потиличних частках (lobi occipitales). Вони обмежовані:зверху і збоку - волокнами мозолистого тіла, які утворюють покрив (tapetum).

На присередній стінці потиличних рогів (paries medialis cornuum occipitalium) розміщена:

-  цибулина заднього рога (bulbus cornus posterior-is);

-  пташина острога (calcar avis).

На нижній стінці потиличних рогів (paries inferior cornuum occipitalium) розміщується обхідний трикут­ник (trigonum collaterale).

Скроневі роги; нижні роги (cornua temporalia; cornua inferiora) розміщені в скроневій частці (lobus temporalis). Вони обмежовані:

-  присередньо - морським коником (hippocam­pus);

 

-  знизу - білою речовиною, яка утворює обхідне підвищення (eminentia collateralis);

-  зверху і збоку - білою речовиною - покривом мозолистого тіла (tapetum corporis callosi).

Верхньоприсередню стінку скроневих рогів утво­рює хвіст хвостатого ядра (cauda nuclei caudati).

У центральній частині та в скроневому розі бічно­го шлуночка міститься судинне сплетення (plexus choroideus), яке утворюється внаслідок проникнення м'якої мозкової оболони із судинами; це сплетення через міжшлуночковий отвір (foramen interventricu-lare) проникає в III шлуночок.

Судинне сплетення бере участь в утворенні біль­шої частини спинномозкової рідини.ПРОВІДНІ ШЛЯХИ ГОЛОВНОГО І СПИННОГО МОЗКУПровідні шляхи головного і спинного мозку поділяються на:

- асоціативні;

- комісуральні;

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах