В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 17

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

- проекційні.

Асоціативні провідні шляхи

(neurofibrae associationes) Це шляхи, що сполучають функціональні ділянки однієї півкулі. Вони поділяються на:

- довгі асоціативні волокна (fibrae associationis longae);

- короткі асоціативні волокна (fibrae associationis breves).

До довгих асоціативних провідних шляхів (neuro-fibrae associationis longae) належать:

- верхній поздовжній пучок; дугоподібний пучок (fasciculus longitudinalis superior; fasciculus arcu-atus), що сполучає лобову, тім'яну та потиличну част­ки (lobi frontalis, parietalis et occipitalis);

- нижній поздовжній пучок (fasciculus longitudi-nalis inferior), що сполучає потиличну і скроневу частки (lobi occipitalis et temporalis);

- гачкуватий пучок (fasciculus uncinatus), що сполучає лобову та скроневу частки (lobi frontalis et temporalis);

- пояс (cingulum), що належить до асоціативних пучків лімбічної системи і з'єднує підмозолисте поле (area subcallosa) з корою всіх структур лімбічної частки до гачка (uncus) включно.

До коротких асоціативних провідних шляхів (neu-rofibrae associationis breves) належать дугоподібні волокна великого мозку (fibrae arcuatae cerebri), які сполучають сусідні звивини в межах однієї півкулі.

Асоціативні провідні шляхи спинного мозку (neu-rofibrae associationis medullae spinalis) забезпечу­ють можливість інтра- та інтерсегментальних ре­флексів. Вони складаються з висхідних та низхідних волокон і з'єднують сусідні ділянки сірої речовини спинного мозку (substantia grisea medullae spinalis).

До них належать:

- передній власний пучок (fasciculus proprior an­terior), який належить до власного сегментарного апарату спинного мозку і лежить у передніх канати­ках (funiculi anteriores);

-           бічний власний пучок (fasciculus proprior lat­eralis), який належить до власного сегментарного апарату спинного мозку і лежить у бічних канатиках (funiculi laterales);

- задній власний пучок (fasciculus proprior poste­rior), який належить до власного сегментарного апа­рату спинного мозку і розміщений у задніх канатиках (funiculi posteriores).

Комісуральні провідні шляхи

(neurofibrae commissurales) Вони сполучають симетричні ділянки обох півкуль

великого мозку та обох половин спинного мозку для

координації їх діяльності. До них належать:

- мозолисте тло (corpus callosum);

- передня мозкова спайка (commissura cerebri anterior);

- задня мозкова спайка (commissura cerebri pos­terior);

- спайка повідців (commissura habenularum);

- спайка склепіння (commissura fornicis);

- міжталамічне злипання (adhesio interthalamica);

- передня біла спайка (commissura alba anterior) спинного мозку;

- задня біла спайка (commissura alba posterior) спинного мозку.

Проекційні провідні шляхи

(neurofibrae projectiones) Це шляхи, які сполучають головний та спинний мозок (encephalon et medulla spinalis) з робочими органами. Вони поділяються на:

- висхідні (чутливі, аферентні);

- низхідні (рухові, еферентні).

Чутливі проекційні шляхи, що поділяються на: 1 Екстероцептивні провідні шляхи проводять ім­пульси від рецепторів, які реагують на подразники зовнішнього середовища. Ці шляхи починаються від шкіри (контактні екстерорецептори) та від органів зору (organum visus), нюху (organum olfactorium), смаку (organum gustatorium), слуху (organum audi-tus) і рівноваги (дистантні екстерорецептори). До них належать:

бічний спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus lateralis) - шлях больової і темпера­турної чутливості;

- передній спинномозково-таламічний шлях (trac-tus spinothalamicus anterior) - шлях дотикової чутли­вості;

- провідні шляхи від:

- органа зору (зоровий нерв);

- органа нюху (нюховий нерв);

- органа смаку (барабанна струна VII пари та язикові гілки IX пари черепних нервів);

- органа слуху (завитковий нерв)

- органа рівноваги (присінковий нерв).

 

2  Інтероцептивні провідні шляхи, що проводять нервові імпульси від внутрішніх органів і сприйма­ють зміни в цих органах:

- тіло першого нейрона цих шляхів, що роз­міщене у чутливому вузлі відповідного черепного нерва (ganglion sensorium nervi cranialis) або чутли­вому вузлі спинномозкового нерва (ganglion sensorium nervi spinalis);

- аксон першого нейрона, що заходить у цен­тральну нервову систему та передає нервовий ім­пульс на тіло другого нейрона, яке розміщене у чут­ливому ядрі черепного нерва (ganglion sensorium nervi cranialis) або ядрі заднього рога спинного мозку (nucleus cornus posteriores medullae spinalis);

- аксон другого нейрона закінчується на тілі третього нейрона, розміщеного в ядрі таламуса (nucleus thalami);

- аксон третього нейрона закінчується у корі ве­ликого мозку (cortex cerebri).

3  Пропріоцептивні провідні шляхи, що проводять нервові імпульси від пропріорецепторів опорно-рухового апарату до півкуль великого мозку (hemispheria cerebri) та півкуль мозочка (hemispheria cerebelli).

Ці провідні шляхи поділяються на:

- пропріоцептивний шлях мозкового напрямку, свідомий шлях, до якого належить цибулинно-таламічний шлях (tractus bulbothalamicus), що скла­дається з:

- тонкого пучка (fasciculus gracilis), або пучка Гол-

ля;

- клиноподібного пучка (fasciculus cuneatus), або пучка Бурдаха;

- пропріоцептивний шлях мозочкового напрямку, несвідомий шлях, до якого належать:

- задній спинномозково-мозочковий шлях (tractus spinocerebellars posterior), або шлях Флек-сига;

-           передній   спинномозково-мозочковий шлях

(tractus spinocerebellaris posterior), або шлях Говер-са.

Чутливі проекційні провідні шляхи, або аферентні (висхідні) провідні шляхи

1 Шлях больової і температурної чутливості - біч­ний спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus lateralis) має три нейрони.

Тла перших нейронів (псевдоуніполярні клітини) розміщені у чутливому вузлі спинномозкового нерва (ganglion sensorium nervi spinalis).

Периферійні відростки (дендрити) нейронів почи­наються екстерорецепторами в шкірі.

Центральні відростки (аксони) у складі задніх корінців заходять у задні роги спинного мозку (cornua posteriora medulla spinalis), де утворюють синапси з тілами других нейронів.

Тіла других нейронів розміщені у власному ядрі (nucleus proprius) заднього рога спинного мозку (nucleus proprius cornus posterioris medullae spinalis).

Аксони цього нейрона вздовж двох-трьох сег­ментів роблять перехрестя у передній сірій спайці спинного мозку (comissura grisea anterior medullae spinalis) і йдуть у бічних канатиках (funiculi laterales) протилежного боку під назвою бічного спинно-мозково-таламічного шляху (tractus spinothalamicus lateralis).

Аксони других нейронів у складі присередньої петлі доходять до таламуса, де утворюють синапси з тілами третіх нейронів.

Тіла третіх нейронів містяться в бічних ядрах та­ламуса, а його аксони під назвою таламо-кіркового шляху (tractus thalamocorticalis) через задню ніжку внутрішньої капсули (crus posterior capsulae internae) доходять до зацентральної звивини (gyrus postcentralis), де локалізується кірковий аналізатор шкірної чутливості.

2  Шлях дотикової чутливості - передній спинно-мозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus anterior).

Шлях дотикової чутливості, як і попередній, скла­дається з трьох нейронів, але тіла других нейронів розміщені у драглистій речовині задніх рогів (substantia gelatinosa cornuum posteriorum).

Аксони цього нейрона після перехрестя в пе­редній сірій спайці (commissura grisea anterior) йдуть у передніх канатиках спинного мозку (funiculi anteriores medullae spinalis) протилежного боку і називаються переднім спинномозково-таламічним шляхом (tractus spinothalamicus anterior).

Частина аксонів другого нейрона цього шляху у складі медіальної петлі йде зі свого боку разом із волокнами тонкого пучка (fasciculus gracilis) - пучка Голля та клиноподібного пучка (fasciculus cuneatus) - пучка Бурдаха.

3  Шлях пропріоцептивної чутливості кіркового напрямку - цибулинно-таламічний шлях (tractus bulbothalamicus) - також має три нейрони.

Тіла перших нейронів (псевдоуніполярні клітини) цього шляху лежать у чутливому вузлі спинномозко­вого нерва (ganglion sensorium nervi spinalis).

Периферійні відростки (дендрити) перших нейронів цибулинно-таламічного шляху (tractus bulbothalamicus) починаються пропріорецепторами, які містяться в сухожилках м'язів, капсулах суглобів та зв'язках.

Центральні відростки (аксони) перших нейронів
цибулинно-таламічного    шляху
(tractus

bulbothalamicus) через задні корінці заходять у спинний мозок і, не заходячи в сіру речовину, утво­рюють у білій речовині заднього канатика:

-  тонкий пучок (fasciculus gracilis) - шлях Голля (нижні 20 сегментів) і

-  клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus) -шлях Бурдаха (верхні 11 сегментів).

Відростки першого нейрона цибулинно-таламічного шляху (tractus bulbothalamicus) доходятьдо довгастого мозку, де закінчуються синапсом із другим нейроном.

Тіла других нейронів розміщені в тонкому ядрі, або клиноподібному ядрі, довгастого мозку (nucleus gracilis et cuneatus myelencephali).

Аксони других нейронів утворюють цибулинно-таламічнй шлях (tractus bulbothalamicus), який ста­новить основу присередньої петлі (lemniscus medialis) - колектора чутливості.

У складі присередньої петлі аксони другого нейрона перехрещуються (перехрестя присередньої петлі - decussatio lemnisci medialis) в мосту і дохо­дять до таламуса, де закінчуються синапсами з третіми нейронами.

Аксони третіх нейронів, як і в шляхах больової, температурної та дотикової чутливостей, формують таламо-кірковий шлях (tractus thalamocorticalis). Він проходить через задню ніжку внутрішньої капсули до зацентральної звивини (gyrus postcentralis) - кірко­вого чутливого аналізатора.

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах