В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 19

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

Тіла других нейронів цього шляху розміщені у ру­хових ядрах передніх рогів спинного мозку (cornua anteriora medullae spinalis).

Аксони других нейронів у складі передніх корінців (radices anteriores), а потім спинномозкових нервів (nervi spinales) досягають м'язів відповідних ділянок тулуба і кінцівок.

Ядра зі своїми відростками, що утворюють присінково-спинномозковий шлях (tractus vestibulospinalis), зв'язані з мозочком (cerebellum) і заднім поздовжнім пучком (fasciculus longitudinalis dorsalis), які також з'єднані з ядрами окорухових черепних нервів. Цим забезпечується збереження положення очного яблука (bulbus oculi) у визначе­ному положенні (спрямування зорової осі) при по­вороті голови (caput) і шиї (cervix).

В утворенні заднього поздовжнього пучка (fasciculus longitudinalis dorsalis), волокна якого до­сягають передніх рогів спинного мозку (cornua anteriora medullae spinalis) у складі сітчасто-спинномозкового шляху (tractus reticulospinalis), беруть участь клітини ретикулярної формації стовбу­ра головного мозку (cellulae reticulares trunci encephali). Серед них:

- проміжне сітчасте ядро (nucleus reticularis interstitialis) - ядро Кахаля;

- ядро епіталамічної спайки; задньої спайки (commissura epithalamica; commissura posterior) -ядро Даркшевича.

До цих ядер підходять волокна з основних ядер; базальних ядер (nuclei basales) півкуль головного мозку (hemispheria cerebri), і вони належать до екс-трапірамідної системи.

Г. Сітчасто-спинномозковий шлях (tractus reticulospinal) починається від клітин (тіла перших нейронів) сітчастої формації головного мозку. їх ак­сони (аксони перших нейронів) проходять у складі переднього канатика спинного мозку і закінчуються на тілах других нейронів - ядрах передніх рогів спинного мозку (nuclei cornuum anteriorum medullae spinales).

Д. Оливо-спинномозковий шлях (tractus olivospinalis) починається від олив довгастого мозку (тіла перших нейронів) і доходить до тіл других нейронів, які розміщені у передніх рогах спинного мозку (cornua anteriora medullae spinalis).

Е. Кірково-мосто-мозочковий шлях; шлях кіркової корекції мозочка (tractus corticopontocerebellaris), за допомогою якого здійснюється кіркова (свідома) корекція несвідомої координації рухів.

Цей двонейронний шлях складається з двох відділів:

- перший відділ - кірково-мостовий шлях (tractus corticopontinus), що складається ще з двох частин:

- лобово-мостових       волокон (fibrae
frontopontinae);

- тім'яно-скронево-потилично-мостових волокон (fibrae parietotemporooccipitopontinae).

Тіла перших нейронів кірково-мостового шляху (tractus corticopontinus) розміщені в корі лобової, скроневої, тім'яної та потиличної часток (lobi frontalis, temporalis, parietalis et occipitalis) верхнь-обічної поверхні півкуль великого мозку (facies superolateralis hemispheriorum cerebri).

Аксони перших нейронів кірково-мостового шля­ху (tractus corticopotinus) формують дві частини во­локон:

- лобово-мостовий шлях (tractus frontopontinus), який проходить через передню ніжку внутрішньої капсули (crus anterius capsulae interna), півкулі ве­ликого мозку (hemispherii cerebri), присередню ча­стину основи ніжки мозку (pars medialis basis cruris cerebri) і закінчується у власних ядрах моста (nuclei pontis proprii) на своєму боці;

- тім'яно-скронево-потилично-мостові волокна,що проходять через задню ніжку внутрішньої капсули (crus posterius capsulae internae), півкулі великого мозку (hemispherium cerebri), бічну частину основи ніжки мозку (pars lateralis basis cruris cerebri) і закінчуються у власних ядрах моста (nuclei pontis proprii) на своєму боці;

- другий відділ - мосто-мозочковий шлях (tractus pontocerebellars), що починається від власних ядер моста (nuclei pontis proprii), що є тілами других ней­ронів кірково-мосто-мозочкового шляху (tractus corticopontocerebellaris).

Аксони других нейронів мосто-мозочкового шля­ху (tractus pontocerebellaris) переходять на протиле­жний бік моста (pons) і в складі середньої мозочко-вої ніжки (pedunculus cerebellaris medius) досягають кори черв'яка мозочка (cortex vermis cerebelli).

Звідси інформація передається на зубчасте ядро мозочка (nucleus dentatus cerebelli), а потім на чер­воне ядро середнього мозку (nucleus ruber mesencephali).ОБОЛОНИ СПИННОГО М

Спинний мозок вкритий наступними оболонами мозку (meniges):

Спинномозкова тверда оболона (dura mater spinalis або pachymeninx): між окістям хребтового стовпа і цією оболоною утворюється надтвердообо-лонний простір (spatium epidurale), або епідуральний простір, заповнений жировою клітковиною та вено­зними сплетеннями (внутрішнє венозне хребтове сплетення).

Спинномозкова павутинна оболона (arachnoidea mater spinalis); між нею і твердою оболоною утво­рюється   підтвердооболонний   простір (spatium

ІКУ (meninges spinales)

subdurale), або субдуральний простір, що прониза­ний великою кількістю тонких пучків волокнистої сполучної тканини.

Спинномозкова м'яка оболона (pia mater spinalis), або судинна оболонка, що безпосередньо прилягає до спинного мозку, заходячи в його бороз­ни.

Під павутинною оболоною міститься підпавутин-ний простір; підм'якооболонний простір (spatium subarachnoideum; spatium leptomeningeum).

Ця порожнина розміщена глибоко в зовнішньому шарі м'якої мозкової оболони, що містить павутинніперекладки     павутинної    оболони (trabeculae arachnoideae arachnoideae matris).

Вона обмежована зсередини зовнішнім шаром судинної мозкової оболони, тому точнішим є термін - порожнина м'якої мозкової оболони (cavitas piae matris).

Отже, між павутинною і м'якою оболонами роз­міщений     підпавутинний     простір (spatium

ОБОЛОНИ ВЕЛИКОГО

У головному мозку (encephalon) розрізняють такі самі оболони, як і у спинному мозку (medulla spinalis):

-  тверду оболону (dura mater);

-  павутинну оболону (arachnoidea mater);

-  м'яку оболону (pia mater).

Черепна тверда оболона; тверда оболона головного мозку

(dura mater cranialis; dura mater encephali)

Вона є міцною, вистилає зсередини порожнину черепа (cavitas cranii) і слугує окістям для внутрішнь­ої поверхні кісток черепа.

Із кістками склепіння черепа (calvaria) тверда оболона (dura mater cranialis) зв'язана пухко і легко відділяється, а в ділянці кісток основи черепа (basis cranii) вона зрощена щільно.

Виділяють надтвердооболонний простір (spatium epidurale), який розміщений між кістками черепа та черепною твердою оболоною, і підтвердооболонний простір (spatium subdurale), який розміщений між твердою і павутинною оболонами.

Надтвердооболонний простір та підтвердообо-лонний простір (spatium epidurale et spatium subdu-rale) за нормальних умов не існують.

Павутинна оболона прикріплюється до твердої оболони, а тверда оболона прикріплюється до чере­па, при цьому не виникає порожнин.

Поява цих порожнин - це наслідок травми або патологічного процесу, що штучно відокремлює па­вутинну оболону від твердої, а тверду - від черепа.

Черепна тверда оболона (dura mater cranialis) оточує нерви, утворюючи для них піхви і зростається з краями отворів, через які ці нерви виходять з по­рожнини черепа (cavitas cranii).

На внутрішній основі черепа (basis cranii interna), в ділянці довгастого мозку (medulla oblongata) че­репна тверда оболона (dura mater cranialis) зрос­тається з краями великого отвору потиличної кістки (foramen magnum ossis occipitalis) та продовжується в спинномозкову тверду оболону (dura mater spinalis).

Черепна тверда оболона (dura mater cranialis) з внутрішнього боку розгалужується на відростки, які заходять у вигляді пластинок у щілини між окремими частинами головного мозку, відокремлюючи їх.

При цьому утворюються такі вирости:

-  серп великого мозку (falx cerebri), який роз­міщений у поздовжній щілині великого мозку (fissura longitudinalis cerebri) і відокремлює праву та ліву півкулі великого мозку (hemispheria cerebri dextrum et sinistrum);

-  серп мозочка (falx cerebelli), який заходить у subarachnoideum), або субарахноїдальний простір, заповнений спинномозковою рідиною (liquor cerebrospinalis), ліквором.

Сполучнотканинні трабекули, що з'єднують м'яку оболону з павутинною та твердою, фіксують спинний мозок у хребтовому каналі.

Найбільші такі трабекули - це зубчасті зв'язки (ligg.denticulatum).

МОЗКУ (meninges)

задню вирізку мозочка (incisura posterior cerebelli) і відокремлює праву та ліву півкулі мозочка (hemispheria cerebelli dextrum et sinistrum);

- намет мозочка (tentorium cerebelli), який захо­дить у поперечну щілину великого мозку (fissura transversa cerebri);

- діафрагма сідла (diaphragma sellae), яка закри­ває гіпофізну ямку (fossa hypophysialis), відмежову­ючи гіпофіз від проміжного мозку. У цій діафрагмі (diaphragma sellae) є отвір (foramen), через який проходить лійка (infundibulum), до якої прикріплений гіпофіз (hypophysis);

- трійчаста порожнина (cavum trigeminale), що утворена розщепленням черепної твердої оболони (dura mater cranialis) в ділянці трійчастого втиснення (impressio trigeminalis) і розміщується на передній поверхні кам'янистої частини скроневої кістки (facies anterior partis petrosae ossis temporalis) біля верхівки кам'янистої частини (apex partis petrosae).

Відростки твердої оболони (dura mater cranialis), підходячи до борозен на мозковій поверхні кісток черепа, розщеплюються і прикріплюються до країв борозен, утворюючи пазухи черепної твердої оболо­ни (sinus durae matris cranialis), по яких тече веноз­на кров. Виділяють такі пазухи:

- верхню стрілову пазуху (sinus sagittalis superior);

- нижню стрілову пазуху (sinus sagittalis inferior);

- пряму пазуху (sinus rectus);

- потиличну пазуху (sinus occipitalis);

- поперечну пазуху (sinus transversus);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах