В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття - страница 20

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 

- печеристу пазуху (sinus cavernosus);

- сигмоподібну пазуху (sinus sigmoideus);

- верхню кам'янисту пазуху (sinus petrosus supe­rior);

- нижню кам'янисту пазуху (sinus petrosus inferior);

- стік пазух (confluens sinuum), що є непарним і розміщений на внутрішньому потиличному виступі (protuberantia occipitalis interna) в місці злиття верх­ньої стрілової, прямої, потиличної та поперечної па­зух.

Венозна кров (sanguis venosus) зі стоку пазух (confluens sinuum) надходить у поперечну пазуху (sinus transversus), а потім у сигмоподібну пазуху (sinus sigmoideus), а вже звідти, через яремний отвір (foramen jugulare), - у внутрішню яремну вену (v. jugularis interna).

Через випускні вени (venae emissariae) та вени губчатки (venae diploicae) пазухи твердої оболони (sinus durae matris) сполучаються з поверхневими венами голови.

Черепна павутинна оболона; павутинна оболона головного мозку(arachnoidea mater cranialis; arachnoidea mater en-cephali)

Вона є тонкою напівпрозорою перетинкою, що позбавлена судин, не проникає в щілини і борозни.

Поблизу пазух черепної твердої оболони (arachnoidea mater cranialis) павутинна оболона (arachnoidea mater) утворює своєрідні вирости -павутинні зернистості (granulationes arachnoidae), або пахіонові грануляції.

Вони випинаються у венозні пазухи і на внутрішній поверхні кісток склепіння черепа (facies interna ossium calvariae) утворюють втиснення -зернисті ямочки (foveolae granulares), або грануля­ційні ямочки.

Павутинні зернистості (granulationes arachnoidae) забезпечують відтік спинномозкової рідини з підпа-вутинного простору у венозне русло.

Між павутинною та м'якою оболонами міститься
підпавутинний простір; підм'якооболонний простір
(spatium            subarachnoideum; spatium

leptomeningeum), що заповнений спинномозковою рідиною (liquor cerebrospinalis).

Підпавутинний        простір (spatium

subarachnoideum) розміщений глибоко в зовнішнь­ому шарі м'якої мозкової оболони і має павутинні перекладки (trabeculae arachnoideae).

Він обмежований зсередини (із внутрішнього бо­ку) зовнішнім шаром судинної мозкової оболони, тому найточнішим є термін порожнина м'якої мозкової оболони (spatium leptomeningeum).

Підпавутинний        простір (spatium

subarachnoideum) утворює такі розширення, або підпавутинні цистерни (cisternae subarachnoideae):

- задню мозочково-мозкову цистерну; велику ци­стерну (cisterna cerebellomedullaris; cisterna magna);

- бічну мозочково-мозкову цистерну (cisterna cerebellomedullaris lateralis);

- цистерну перехрестя (cisterna chiasmatica);

- міжніжкову цистерну (cisterna interpeduncularis);

- цистерну бічної ямки великого мозку (cisterna fossae lateralis cerebri);

- оточну цистерну (cisterna ambiens);

- мосто-мозочкову цистерну (cisterna ponto-cerebellaris);

- навколомозолисту цистерну (cisterna pericallo-

sa);

- чотиригорбкову цистерну; цистерну великої ве­ни великого мозку (cisterna quadrigeminalis; cisterna venae magnae cerebri);

- цистерну кінцевої пластинки (cisterna laminae terminalis).

Підпавутинні простори головного та спинного мозку (spatia subarachnoidea encephali et medullae spinalis) сполучаються між собою і містять спинно­мозкову рідину (liquor cerebrospinalis), яка потрап­ляє в ці простори з четвертого шлуночка (ventriculus quartus) через його отвори.

Через павутинні зернистості (granulationes arachnoideae) спинномозкова рідина потрапляє до венозної системи і лише незначна частина її відтікає із підпавутинного простору по периневральних та периваскулярних просторах нервів і судин, що про­низують цей простір.

Черепна м'яка оболона; м'яка оболона головного мозку

(pia mater cranialis; pia mater encepali) Вона є внутрішньою оболонкою головного мозку. Вона щільно прилягає до зовнішньої поверхні мозку та заходить у всі ямки, щілини та борозни.

Ця оболона побудована з пухкої сполучної ткани­ни, в товщі якої розміщені кровоносні судини, які прямують до головного мозку та здійснюють його кровопостачання.

У певних місцях м'яка оболона проникає в по­рожнини шлуночків головного мозку і утворює су­динні сплетення (plexus choroideus), які продукують спинномозкову рідину. Є такі судинні сплетення:

-  судинне сплетення бічного шлуночка (plexus choroideus ventriculi lateralis);

-  судинне сплетення третього шлуночка (plexus choroideus ventriculi tertii);

-  судинне сплетення четвертого шлуночка (plexus choroideus ventriculi quarti).

Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини

Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) з бічних шлуночків (ventriculi laterales) через міжшлу-ночковий отвір (foramen interventriculare) - отвір Монро (foramen Monroi) - потрапляє в третій шлуно­чок (ventriculus tertius).

Із третього шлуночка (ventriculus tertius) через водопровід середнього мозку (aqueductus mesen-cephali) вона потрапляє в четвертий шлуночок (ven-triculus quartus).

У четвертому шлуночку (ventriculus quartus) спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) по­повнюється і через серединний (отвір Мажанді) та бічні отвори (отвори Лушки) потрапляє у підпавутин-ний простір головного та спинного мозку (spatium subarachnoideum encephali et medullae spinalis).

Із підпавутинного простору головного мозку (spa-tium subarachnoideum encephali) спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) через павутинні зер­нистості (granulationes arachnoideae) всмоктується у пазухи твердої оболони (sinus durae matris).

Із підпавутинного простору спинного мозку (spa-tium subarachnoideum medullae spinalis) спинно­мозкова рідина (liquor cerebrospinalis) відтікає у лімфатичні капіляри по міжоболонних просторах, які супроводжують корінці спинномозкових нервів.

Кожний шлуночок має судинне сплетення (plexus choroideus). Найбільшим є сплетення бічного шлу­ночка.

Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) циркулює:

-  у шлуночках кінцевого мозку (telencephalon);

-  у центральному каналі спинного мозку (canalis centralis medullae spinalis);

-  у підпавутинному просторі (spatium subarachnoideum).

Спинномозкова рідина поновлюється кожних 4-7 годин і від плазми крові різниться низьким вмістом білка та підвищеною концентрацією натрію, калію і хлору.Спинномозкова рідина (liquor cerebrospinalis) виконує такі функції:

- захисну - амортизацію ударів та струсів мозку;

- утворення гідростатичної оболонки навколо мозку, його корінців та судин, завдяки чому змен­шується натяг корінців та судин;

- утворення оптимального рідкого середовища, що оточує структури центральної частини нервової системи, завдяки чому підтримується постійний іон­ний баланс, який забезпечує нормальну діяльність нейронів і глії;

- виведення метаболітів, що утворюються в мозковій тканині;

 

-  інтегративну - перенесення гормонів та інших біологічно активних речовин.

Спинномозкова рідина розміщена у замкнутому просторі.

Отже, всмоктування компонентів спинномозкової рідини в кров відбувається в ділянках павутинних зернистостей (granulationes arachnoideae), у незна­чною мірою - епендимою судинних сплетень.

Через павутинні зернистості спинномозкова рідина переходить шляхом фільтрації з підпавутинно-го простору у:

-  пазухи твердої оболони (sinus durae matris);

вени губчатки (vv.diploicae).Змістовий модуль 15 ЧЕРЕПНІ НЕРВИ

(nervi craniales)

I, II, III, IV, VI та VIII пари черепних нервів, описані в розділі "Органи чуття"Трійчастий нерв [V]

(nervus trigeminus [V]) Трійчастий нерв (nervus trigeminus) є змішаним і складається з чутливих та рухових волокон. Він має такі ядра:

- головне ядро трійчастого нерва (nucleus principalis nervi trigemini) - чутливе, знаходиться у покриві мосту (tegmentum pontis);

- середньомозкове ядро трійчастого нерва (nucleus mesencephalicus nervi trigemini) - чутливе, розміщене в середньому мозку (mesencephalon);

- спинномозкове ядро трійчастого нерва (nucleus spinalis nervi trigemini) - чутливе, знаходиться в дов­гастому мозку (myelencephalon) та спинному мозку (medulla spinalis);

- рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini) - рухове, розміщене у мості (pons).

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) виходить з мозку на вентральній поверхні середніх мозочкових ніжок (facies ventralis pedunculorum cerebellarium mediorum) на межі з мостом (pons) і складається з:

- чутливого корінця (radix sensoria);

- рухового корінця (radix motoria).

Чутливий корінець (radix sensoria) утворений із центральних відростків (дендритів) чутливих псевдо-уніполярних клітин, які лежать у трійчастому вузлі -вузлі Гассера (ganglion trigeminale Gasseri).

Цей вузол розміщений у трійчастій порожнині; порожнині Меккеля (cavum trigeminale), яка утво­рюється внаслідок того, що трійчасте втиснення на передній поверхні верхівки кам'янистої частини скроневої кістки (apex partis petrosae ossis temporalis) покривається черепною твердою оболо-ною (dura mater cranialis).

Руховий корінець (radix motoria) утворений аксо­нами рухових нейронів, що розміщені в руховому ядрі трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini).

Ці волокна у вузол Гассера не заходять, а приєд­нуються до третьої гілки трійчастого нерва (nervus mandibularis).

Трійчастий нерв (nervus trigeminus) у ділянці трійчастого вузла (ganglion trigeminale) формує три гілки нервів:

-           очний нерв (nervus ophthalmicus) - чутливий, виходить із черепа через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);

- верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) - чут­ливий, виходить із черепа через круглий отвір (foramen rotundum);

Страницы:
1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45  46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 


Похожие статьи

В Г Ковешніков - Апарат

В Г Ковешніков - Нервова система органи чуття

В Г Ковешніков - Сердцево-судинна система

В Г Ковешніков - Український морфологічний альманах